Поняття та характерні особливості компетенції керівника

Размещено на http://www.allbest.ru

Поняття та характерні особливості компетенції керівника

Машиніченко О.А. --

аспірант 2-го року навчання, Юридичний факультет Державного університету інфраструктури технологій

Компетенція керівника підприємства - це сукупність нормативного забезпечення діяльності керівника підприємства та умова активної реалізації наданих повноважень, що спрямована на забезпечення стабільності існування та діяльності підприємства з однієї сторони та протидію імовірності, випадковості та небезпечності в екстремальній ситуації вибору рішень ва діяльності підприємства, що призведуть у майбутньому до отримання певного очікуваного результату або результату, який суб 'єкт не очікував, але який був можливим і відхилився від поставленої мети.

Ключові слова: публічне адміністрування, владні повноваження, компетенція, статус, керівник, посадова особа, суб'єкт владних повноважень.

Компетенция руководителя предприятия - это совокупность нормативного обеспечения деятельности руководителя предприятия и условие активной реализации предоставленных полномочий, направленное на обеспечение стабильности существования и деятельности предприятия с одной стороны и противодействие вероятности, случайности и опасности в экстремальной ситуации выбора решений в деятельности предприятия, которые приведут в будущем до получения определенного ожидаемого результата или результата, который субъект не ожидал, но был возможен и отклонился от поставленной цели.

Ключевые слова: публичное администрирование, полномочия власти, компетенция, статус, руководитель, должностное лицо, субъект властных полномочий.

O.A. Mashynichenko -

2nd year student of the Law Faculty,

the State University of Infrastructure and Technologies (2 Heroiv Stalinhrada Avenue, Kyiv, 04211, Ukraine)

O.A. Mashynichenko The Concept and Characteristic Features of the Manager's Competence

The competence of the head of the enterprise is a set of normative support for the activity of the head of the enterprise and a condition for the active implementation of the granted powers, which is aimed at ensuring the stability of the existence and activity of the enterprise on the one hand and countering the probability, randomness and danger in an extreme situation of choosing decisions and activities of the enterprise that will lead to future until obtaining a certain expected result or a result that the subject did not expect, but which was possible and deviated from the set goal.

We offer the following variant of the definition of the term "manager's competence" as a basic concept of the economic activity of the enterprise: the competence of the enterprise manager is a set of normative support for the activity of the enterprise manager and a condition for the active implementation of the granted powers, which is aimed at ensuring the stability of the existence and activity of the enterprise on the one hand and counteracting the probability, randomness and danger in an extreme situation of choosing decisions in the company's activities, which will lead in the future to obtaining a certain expected result or a result that the subject did not expect, but which was possible and deviated from the set goal.

In fact, the competence of the head of the enterprise can be presented as a model of the behavior of the head of the enterprise, in which the subject tries to remove objective uncertainty with the help of practical actions when it is impossible to predict the development of the situation in the future.

The competence of the manager is an integral part of the activity of any enterprise, regardless of the size and form of ownership. It is caused by uncertainty and the lack of sufficiently complete information about the economic event or phenomenon, regarding which a decision is made, by the impossibility of clearly forecasting the development of events in the future. Competence arises only when a decision is chosen on an alternative basis (that is, it has several possible options) and at the same time the subject making the decision does not have confidence that the adopted decision will be the most effective or (sometimes more importantly) optimal among all possible options.

Keywords: public administration, authority, competence, status, leader, official, subject of authority.

Постановка проблеми. Прикладне та теоретичне вивчення «компетенцій» стає основою для забезпечення отримання позитивного результату від діяльності підприємства не тільки в окремих напрямках діяльності, а на глобальному рівні міжнародних зав'язків. Саме тому, питання змісту та особливостей компетенції керівника було актуальним в різні історичні періоди часу і до нині.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі проблематикою компетенцій керівника підприємства займаються вчені різноманітних державних установ і навчальних закладів. В умовах сьогодення вивчення правових аспектів компетенцій керівника підприємства в Україні пов'язано з прізвищами В.Б. Аверянова, Н. О. Армаш, Л. Є. Кисіль, М. В. Коваліва, А. О. Долгого та ін. Проблеми професійних компетенцій в спеціалізованих галузях економічної діяльності розглядаються в загальному аспекті.

Мета дослідження є розкриття поняття та характерні особливості компетенції керівника.

Виклад основного матеріалу.

Погоджуючись з В.Б. Аверяновим, можна визначити, що компетенція - це частина економічного життя в усіх його проявах і на будь-яких етапах розвитку і існування підприємства, тому керівник повинен рахуватися з цим складником свого життя, визначати це як окрему суспільно-соціальну категорію [1, с. 8].

Сучасне підприємство на всіх рівнях (від працівника до керівника) та в усіх галузях діяльності (від виробництва до культури) постає перед вибором шляхів подальшого розвитку.

Кінцевий результат впровадження рішень передбачити важко або неможливо, саме тому виникає прагнення максимально знизити можливості настання потенційно небезпечних ситуацій. Це й обумовлює підвищений інтерес до компетенцій як складника економічної діяльності. У цьому аспекті маються на увазі як локальні економічні компетенції (на рівні окремих підприємств), так і глобальні (тобто ймовірність банкрутства підприємства як частини економіки держави).

Основними завданнями вивчення компетенцій у науковій, фінансовій екологічній, економічній, політичній сферах діяльності підприємства є підвищення рівня захисту підприємства від негативних результатів діяльності при впровадженні рішень або планів. Різноманітність сфер активного буття підприємства породжує різноманітність компетенцій та їх реалізації. Чим більше сфер діяльності підприємства (що є результатом розвитку підприємства), тим більше компетенцій має керівник.

Різноманітність думок щодо сутності компетенцій визначається великою кількістю аспектів цього поняття і результатів його прояву в реальному часі. Категорія компетенцій має багато визначень, які не тільки не збігаються, а іноді вступають у протиріччя один з одним. Це обумовлено недостатністю інформації щодо використання цього поняття в діяльності підприємства з позицій адміністративного права.

Основним завданням підрозділу є отримання узагальнюючого або універсального визначення компетенцій керівника як феномену сучасного підприємства та визначити його роль у процесі функціонування економіки країни. Виконання цього завдання дасть можливість отримати визначення компетенцій керівника в прикладному значенні незалежно від сфери діяльності підприємства.

Визначаючи міжнародне значення поняття «компетенція керівника», німецький соціолог Ульріх Бек зазначав, що «...розуміння управління - не винахід нового часу. Колумб маючи всі навички капітана повинен був усвідомити відповідальність перед своїми матросами. Незалежно від результату він знав, що виключно він бере відповідальність за всі ризики та небезпеки.».

Проаналізуємо термін «компетенція керівника». При цьому треба відштовхуватись від того, що при використанні цього терміну його складниками є поняття, такі, як «ризик», «небезпека», «загроза», «криза», «можливість», «випадок».

Категорія компетенція керівника з позицій управління підприємством: як суб'єктом економіки країни та суб'єктом адміністративного права має, на наш погляд, має два складники в залежності від суб'єктного спрямування:

група об'єктивних складників пов'язана з різноманітністю використання категорії для різних підприємства, які не схожі за галузями діяльності, рівнями реалізацій управлінських рішень та вірогідністю настання негативних наслідків від впровадження рішень або форми власності підприємства (наприклад, компетенція керівника державного підприємства та компетенція керівника приватного підприємства є різною з позицій відношення до економіки країни);

група суб'єктивних причин, тобто використання компетенцій керівника в повсякденному житті підприємства та вирішення певних задач кожен день як його невід'ємного складника (закупівля певних груп товарів, кадрові рішення, переговорні процедури і т. п.). У цьому аспекті існують інтуїтивні моменти, які спираються на «життєвий досвід», «досвід спеціаліста» та побутові умови застосування, наприклад, компетенція як можливість вибору, імовірність збитків, компетенція з позиції як імовірність негативних наслідків прийнятого

управлінського рішення, компетенція як відповідальність, компетенція як система підготовки та мотивація.

Результатом цього є різні варіації визначень поняття компетенції керівника для різних сфер діяльності підприємства, але при цьому трактування кінцевої мети застосування терміну збігається. Концепції компетенцій мають різні джерела, оскільки він виступає частиною багатьох галузей і наук. У практичному застосуванні термін «компетенція» стає необхідним при визначенні можливостей і варіацій отриманих результатів при здійсненні певних як процедурних так і нестандартних дій в управлінні підприємством.

Багатогранність застосування терміну дає можливість дійти висновку про «різнобарвність» поняття та його універсальність для всіх без виключення сфер діяльності підприємства. Виходячи з варіантів застосування, його можна назвати «універсальним» терміном для адміністративного права з позицій управління підприємством як суб'єктом економіки.

Але основною характеристикою компетенцій керівника при будь-якому його застосуванні - є обов'язковість реалізації.

З точки зору соціальної значущості, компетенцію розуміють як проблему реалізації наданих повноважень та ймовірності настання негативних наслідків. При цьому джерелом виникнення негативних наслідків виступає підприємство як група людей, яка займається певною діяльністю і намагається отримати певний результат від цієї діяльності. Компетенція керівника буде відображати значущість цієї діяльності та її результатів як для даної групи людей або підприємства, так і економіки держави в цілому.

Сьогодні відомо близько 200 визначень терміну «компетенція», що підтверджує думку про багатоманітність застосування цього терміну.

У сучасній науковій літературі існує думка про те, що слово «компетенція» має латинське коріння. У латинській мові «compete» означає «взаємно прагну, відповідаю, підхожу».

У тлумачному словнику С.І. Ожегова компетенція визначається як “коло питань, в яких хто-небудь добре обізнаний; коло чиїхось повноважень, прав”. Аналогічне тлумачення компетенції наведено в “Советском энциклопедическом словаре”: “Компетенція (від лат. сотреїе - добиваюсь, відповідаю, підхожу), - коло повноважень, наданих законом, статутом або іншим актом конкретному органу або посадовій особі; знання і досвід у певній галузі” [2, с. 613].

В. А. Абчук у роботі «Теорія ризику в морській практиці» визначає ризик таким чином: «компетенция представляет собой образ действий в неясной, неопределенной обстановке» [3, с. 5].

На початку XX ст. російський учений В. П. Макаренко звернувся до проблеми компетенцій в політичній сфері, зазначивши основну концепцію політичного управління: «Компетенция - это единство обстоятельств и индивидуально-групповых предпочтений или критериев оценки ситуации, на основе которых принимается оперативное решение» [4, с. 4].

На думку вітчизняного вченого- економіста М. С. Клапківа, компетенція - це вміння використати знання, навички, досвід в конкретно даних умовах, досягнувши при цьому максимально позитивного результату [5, с. 179].

У сучасному науковому економічному просторі існують кілька основних визначень ризику. На думку С. М. Ілляшенка, компетенція у загальному випадку слід розглядати як це особисту здатність спеціаліста вирішувати певний клас професійних задач. В управлінні персоналом найчастіше під компетенцією розуміють формально описані вимоги до особистих, професійних та ін. якостей кандидата на посаду співробітника чи до групи співробітників компанії [6, с. 10]. Економіст І. Ю. Івченко пропонує галузеве трактування цього поняття і визначає, що компетенція управління підприємством - це надані можливості та важелі для досягнення максимального економічного ефекту [7, с. 18].

Автори підручнику «Економічний ризик» дійшли висновку, що «компетенція -об'єктивно- суб'єктивна категорія, пов'язана з реалізацією повноважень посадовою особою підприємства щодо подоланням невизначеності, випадковості, конфліктності в ситуації неминучого вибору, що відображає ступінь досягнення суб'єктом очікуваного результату» [8, с. 22].

Один із провідних учених-правників В. А. Ойгензіхт дав таке визначення компетенцій управління в умовах невизначеності: «компетенція - це системний правовий вплив керівника на підлеглих з метою уникнення конфлікту або ризику збитків » [9, с. 77].

На думку вченого-правовика М. В. Коваліва, «компетенція - сукупність юридично установлених повноважень, прав і обов'язків конкретного органа чи посадової особи; визначає його місце в системі державних органів (органів місцевого самоврядування), правовий зміст поняття «компетенція» складається з таких елементів: предмети підпорядкування (коло об'єктів, явищ, дій, на які поширюються повноваження); права і обов'язки, повноваження органа чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам і функціям» [10, с. 115].

Іноземні вчені-математики Д. Льюїс і Х. Райфа в роботі «Гра і рішення» зазначають (з цим важко не погодитись), що «серед різних видів ситуацій, з якими в реальній дійсності стикається суб'єкт історичної дії (визначені, невизначені ситуації, ситуації, в яких поєднуються невизначеність і ризик, і т. д.), особливе місце все ж таки посідають ситуації (а не обставини, умови й обстановка) подолання невизначеності шляхом прийняття рішень окремою людиною або посадовою особою» [11, с. 34].

В своїй роботі Н.О. Армаш дає такі визначення компетенцій «компетенція (як категорія публічного права) -- це правовий засіб, який дозволяє визначити роль і місце конкретного суб'єкта в керівничому процесі шляхом законодавчого закріплення за ним певного об'єму публічних справ» [12, с. 34].

У літературі можна знайти ще багато варіацій визначення терміну «компетенція». Інтерпретація даної категорії буде залежати від галузі діяльності підприємства, кількості співробітників, основних завдань підприємства та рівнів впливу даного підприємства на стан розвитку економіки країни, форми власності підприємства та складу власників.

Розгляд категорії «компетеція керівника» з позиції науки адміністративного права дозволяє стверджувати, що можливо виділити окремі риси даної категорії з урахуванням того, що дана категорія має дуалістичну природу, з однієї сторони ця категорія охоплює економічний аспект діяльності підприємства (прибуток, рентабельність, податки), а з іншої є частиною адміністративного права (функції, форми,

методи управління, нормативна база для управління).

З урахуванням даного твердження ми пропонуємо виділити такі риси категорії «компетенція керівника»: ситуаційність,

ймовірність, невизначеність, альтернативність, випадковість, конкретність настання,

результативність, статичність, особистісне (індивідуальне) направлення та екстремальність. компетенція керівник управління право

При аналізі наведених рис з'являється можливість розкрити складники сутності цього терміну як прикладного соціально- філософського поняття. Це, на нашу думку, дасть можливість визначити, що саме маємо на увазі під поняттям «компетенція керівника» при управлінні підприємством як суб'єктом економіки:

ситуаційність означає, що реалізація компетенції керівником підприємства має враховувати моменти виникнення окремих ситуацій, щодо яких потрібне втручання та часові обмеження прийняття рішення;

імовірність випливає з можливих варіантів вибору в момент прийняття рішення та її реалізації і впливу суб'єкта компетенцій на об'єктивні реалії, фактична поведінка керівника підприємства передбачає мотив суб'єктивного погляду на отримання результату (як правило позитивного) від власних дій;

невизначеність - як відсутність достовірної інформації та достатньо чіткої системи планування рішень та їх реалізації для майбутнього періоду часу, а також неможливість передбачити результат дій, при цьому основним критерієм є правильність рішення і плановість втілення його в життя;

альтернативність передбачає існування декількох варіантів рішень для певного періоду часу або необхідності, але варіативність - це вибір оптимального варіанту для досягнення цілей або найменш шкідливих варіантів;

випадковість визначає обмеженість суб'єкта компетенцій в прогнозуванні реакцій або наслідків, при цьому включається механізм непередбачуваних подій або неправильного виконання рішень, не запрограмованих при прийнятті рішення, відхилення можуть призвести до недосягнення цілі або досягнення її з більшими втратами, ніж планувалося;

конкретність- це наявність нормативної бази регламентації компетенції керівника підприємства та необхідність дотримання алгоритмів і процедур прийняття та впровадження рішень на підприємстві;

результативність означає, що кінцевим результатом прийнятого рішення керівником підприємства є практичний результат від дій суб'єкта, але з урахуванням відхилень у процесі реалізації поставленого завдання, тобто результат може не збігатися із запланованим завданням як в негативний, так і позитивний бік;

статичність - компетенція керівника підприємства постійна в часі і просторі щодо діяльності даного підприємства;

особистісне (індивідуальне) направлення означає, що компетенція, як правило, діє в бік певного суб'єкта чи групи суб'єктів на підприємстві, але навіть при груповому впливі кожен елемент групи по різному виявляється, впливає й сприймає поняття компетенції керівника підприємства, що обумовлено індивідуальними психологічними, соціальними та біологічними особливостями працівника;

екстремальність - реалізація компетенцій керівника здійснюється і в умовах загрози діяльності підприємства та різноманітних негативних явищ.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, враховуючи вищезазначене, компетенція керівника- це невід'ємна частина діяльності будь-якого підприємства незалежно від розмірів та форми власності. Вона породжується невизначеністю та відсутністю достатньо повної інформації про економічну подію чи явище, щодо якого приймається рішення, неможливістю чіткого прогнозування розвитку подій у подальшому. Компетенція виникає лише тоді, коли рішення вибирається на альтернативному підгрунті (тобто має кілька можливих варіантів) і при цьому в суб'єкта, який приймає рішення, немає впевненості, що прийняте рішення буде найефективнішим або (що іноді важливіше) оптимальним з усіх можливих варіантів.

Пропонуємо такий варіант визначення терміну «компетенція керівника» як базового поняття економічної діяльності підприємства: компетенція керівника підприємства - це сукупність нормативного забезпечення діяльності керівника підприємства та умова активної реалізації наданих повноважень, що спрямована на забезпечення стабільності існування та діяльності підприємства з однієї сторони та протидію імовірності, випадковості та небезпечності в екстремальній ситуації вибору рішень ва діяльності підприємства, що призведуть у майбутньому до отримання певного очікуваного результату або результату, який суб'єкт не очікував, але який був можливим і відхилився від поставленої мети.

Фактично компетенцію керівника підприємства можна представити як модель поведінки керівника підприємства, в якій суб'єкт намагається зняти об'єктивну невизначеність із допомогою практичних дій при неможливості передбачення розвитку ситуації у майбутньому.

Список використаних джерел

Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и

организационные структуры. К., 1990. 540 с.

Бачило И.Л., Шорина Е.В. Ответственность в управлении. М., 1983. 840 с.

Абчук В.А. Теория риска в морской практике. Л.: Судостроение, 1983. 150 с.

Макаренко В.П. Безопасность как элемент политики государства. Макаренко В.П. М.: Мысль, 1982. 277 с.

Клапків М.С., Клапків Ю.М. Витоки національного страхового ринку України: монографія. Тернопіль: Терноп. акад. народного господарства, 2003. 275 с.

Ілляшенко С.М. Економічний ризик: навч. посіб. 2-ге вид., доп. і перероб. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 220 с.

Івченко І.Ю. Моделювання економічних ризиків і ризикових ситуацій: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2007. 344 с.

Лук'янова В.В., Головач Т.В. Економічний ризик: навч. посіб. К.: Академвидав, 2007. 464 с.

Ойгензихнт В.А. Проблемы риска в гражданском праве. Душанбе: ИРфон, 1972. 211 с.

Адміністративна діяльність: навч. посіб. / Ковалів М.В., Кисіль З.Р., Калаянов Д. П. та ін. К.: Правова єдність, 2009. 432 с.

Льюис Р.Д., Райфа Х. Игры и решения. М.: Знание, 1962. 122 с.

Армаш Н. О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади: дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук зі спеціальність 12.00.07. Національна академія наук України інститут держави і права ім. В.М. Корецького. 2005. К. 200 с.

References

Averianov V.B. Apparat hosudarstvennoho upravlenyia: soderzhanye deiatelnosty y

orhanyzatsyonnie strukturi. K., 1990. 540 s.

Bachylo Y.L., Shoryna E.V. Otvetstvennost v upravlenyy. M., 1983. 840 s.

Abchuk V.A. Teoryia ryska v morskoi praktyke. L.: Sudostroenye, 1983. 150 s.

Makarenko V.P. Bezopasnost kak element polytyky hosudarstva. Makarenko V.P. M.: Misl, 1982.

277 s.

Klapkiv M.S., Klapkiv Yu.M. Vytoky natsionalnoho strakhovoho rynku Ukrainy: monohrafiia. Ternopil: Ternop. akad. narodnoho hospodarstva, 2003. 275 s.

Illiashenko S.M. Ekonomichnyi ryzyk: navch. posib. 2-he vyd., dop. i pererob. K.: Tsentr navchalnoi literatury, 2004. 220 s.

Ivchenko I.Yu. Modeliuvannia ekonomichnykh ryzykiv i ryzykovykh sytuatsii: navch. posib. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2007. 344 s.

Luk'ianova V.V., Holovach T.V. Ekonomichnyi ryzyk: navch. posib. K.: Akademvydav, 2007. 464 s.

Oihenzykhnt V.A. Problemi ryska v hrazhdanskom prave. Dushanbe: YRfon, 1972. 211 s.

Administratyvna diialnist: navch. posib. / Kovaliv M.V., Kysil Z.R., Kalaianov D. P. ta in. K.:

Pravova yednist, 2009. 432 s.

Liuys R.D., Raifa Kh. Yhri y reshenyia. M.: Znanye, 1962. 122 s.

Armash N. O. Administratyvno-pravovyi status kerivnykiv orhaniv vykonavchoi vlady: dys. na zdob. nauk. stup. kand. yuryd. nauk zi spetsialnist 12.00.07. Natsionalna akademiia nauk Ukrainy instytut derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho. 2005. K. 200 s.

Размещено на Allbest.ru