Оперативно-службова діяльність поліцейських в умовах воєнного стану: організаційно-правовий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Оперативно-службова діяльність поліцейських в умовах воєнного стану: організаційно-правовий аспект

Проневич Олексій Станіславович - доктор юридичних наук, професор, професор кафедри службового та медичного права

Анотація

Стаття присвячена осмисленню стану організаційно-правового забезпечення оперативно- службової діяльності поліцейських в умовах воєнного стану з особливою акцентуацією уваги на нормотворчій і правозастосовній діяльності Національної поліції. Встановлено, що адміністративна правосуб'єктність поліцейських тимчасово розширена. Поліцейські виконують класичні і спеціальні (бойові) завдання у сфері безпеки та оборони. Органи та підрозділи поліції функціонують у посиленому варіанті службової діяльності. Особлива увага приділяється здійсненню заходів правового режиму воєнного стану, реалізації стабілізаційних заходів, наданню допомоги населенню.

Ключові слова: Національна поліція, поліцейський, воєнний стан, спеціальні (бойові) завдання, посилений варіант службової діяльності, стабілізаційні заходи, проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану.

Аннотация

Статья посвящена осмыслению состояния организационно-правового обеспечения оперативнослужебной деятельности полицейских в условиях военного положения с особой акцентуацией внимания на нормотворческой и правоприменительной деятельности Национальной полиции. Установлено, что административная правосубъектность полицейских временно расширена. Полицейские выполняют классические и специальные служебные задачи в области безопасности и обороны. Органы и подразделения полиции работают в усиленном варианте служебной деятельности. Особое внимание уделяется осуществлению мер правового режима военного положения, реализации стабилизационных мер, оказанию помощи населению.

Ключевые слова: Национальная полиция, полицейский, военное положение, специальные служебные задания, усиленный вариант служебной деятельности, стабилизационные мероприятия, прохождение службы полицейскими на период действия военного положения.

Abstract

Oleksii S. Pronevych -- doctor of juridical sciences, professor, professor of the department public service and medical law, Educational and Scientific Institute of Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Street, Kyiv, 01033, Ukraine)

O.S. Pronevych Operational Service Activities of Police Officers under Martial Law: Organizational and Legal Aspects

The article is devoted to the understanding of the state of organizational and legal support of operational and service activities of police officers in the conditions of martial law, with a special emphasis on the rule-making and law enforcement activities of the National Police. It was established that the administrative legal personality of police officers was temporarily extended. Police officers perform classic and special official tasks in the field of security and defense. Police bodies and units function in an enhanced variant of official activity. Special attention is paid to the implementation of the measures of the legal regime of martial law, the implementation of stabilization measures, and the provision of assistance to the population.

Currently, there is a need to develop a comprehensive doctrine of the organization and implementation of official activities of law enforcement agencies in emergency/crisis situations, conceptualization of emergency official and legal regimes of functioning of law enforcement agencies, comprehensive legal consolidation of the administrative legal personality of the police in martial law conditions, definition of unified algorithms for internal and external interaction and coordination of the components of the security and defense sector during the introduction of the legal regime of martial law, an exhaustive formal definition of the principles of interaction of the bodies and units of the National Police with military administrations (regional, district, population centers) and local self-government bodies in conditions of martial law, revision of the police training system for implementation special tasks through the introduction of new applied training courses in the areas of operational-service and service-combat activities of the police under martial law, a fundamental reset of the departmental personnel policy by approbation of preventive mechanisms to prevent the manifestation of collabora- tionism in the police environment, proper provision of safety of life ofpolice personnel in conditions of martial law, provision of proper rehabilitation of persons with post-traumatic stress disorder, expansion of channels of partnership interaction/public communication with the population, etc.

Keywords: National police, police officer, martial law, special service tasks, enhanced version of official activity, stabilization measures, police officers serving during the period of martial law.

Постановка проблеми

Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим забезпечувати публічну безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надавати передбачені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Чинна доктрина національної безпеки ґрунтується на постулаті щодо належності Національної поліції до сектору безпеки та оборони, що об'єктивно зумовлює необхідність забезпечення перманентної готовності її сил і засобів виконувати завдання за призначенням як у штатних умовах мирного часу, так й при запровадженні надзвичайних адміністративно- правових режимів. Неспровокована повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України несе реальну екзистенційну загрозу для Української держави та української нації. Введений в Україні правовий режим воєнного стану є надзвичайним легальним інструментом консолідації зусиль широкого спектру суб'єктів публічної адміністрацій, долучених до запровадження і здійснення передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Упродовж останнього часу у суспільному та науковому дискурсі особлива увага фокусується на з'ясуванні організаційно- правових засад оперативно-службової діяльності поліцейських в умовах воєнного стану. Переважно це зумовлено пересторогами, спричиненими делегуванням поліції додаткових повноважень щодо тимчасового обмеження суб'єктивних прав і законних інтересів приватних осіб, а також прагненням з'ясувати спроможність поліцейських виконувати низку нових оперативно-службових та службово- бойових завдань, оцінити ефективність здійснених поліцією заходів у сфері безпеки та оборони.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти оперативно- службової діяльності поліцейських в умовах воєнного стану розглядалися Веселовим М.Ю., Дрок І.С. [2], Доскевичем Г.О. [3], Грибаном В.Г. [4], Мінкою Т.П. [5], Ковалівим М.В. та Івахою В.О. [6], Смоліною М.М. [7], Синеньким В.М. [8] та ін. Останнім часом також було проведено низку наукових заходів, присвячених обговоренню окремих проблем введення правового режиму воєнного стану в Україні [9], нейтралізації корупційних ризиків у діяльності Міністерства внутрішніх справ в умовах воєнного стану [10], здійсненню комунікації з населенням деокупованих територій [11], забезпеченню безпеки дорожнього руху в умовах воєнного стану [12] тощо. Аналіз наукового доробку вітчизняних фахівців та перебігу фахового службово-правового дискурсу дає підстави стверджувати щодо еклектичності методологічних підходів до дослідження означеної проблеми, неусталеності традиції системного аналізу специфіки правозастосовної, оперативно-службової, службово-бойової та публічно-сервісної діяльності особового складу поліції в умовах воєнного стану.

Невирішені раніше проблеми.

Організаційно-правове забезпечення оперативно-службової діяльності поліцейських в умовах воєнного стану охоплює низку важливих проблем фундаментального та прикладного характеру, що потребують посиленої уваги теоретиків і практиків у сфері юридичної поліцеїстики. Наразі назріла необхідність розроблення комплексної доктрини організації та здійснення оперативно-службової діяльності органів правопорядку у надзвичайних/кризових ситуаціях, концептуалізації надзвичайних службово-правових режимів функціонування органів правопорядку, вичерпного легального закріплення адміністративної правосуб'єктності поліції в умовах воєнного стану, визначення уніфікованих алгоритмів здійснення внутрішньої та зовнішньої взаємодії та координації складових сектору безпеки та оборони при введенні правового режиму воєнного стану, формального визначення засад взаємодії органів та підрозділів Національної поліції з військовими адміністраціями (обласними, районними, населених пунктів) та органами місцевого самоврядування в умовах військового стану, модернізації системи підготовки поліцейських до виконання спеціальних (бойових) завдань шляхом впровадження нових прикладних навчальних курсів за напрямами оперативно-службової та службово-бойової діяльності поліції в умовах воєнного стану, докорінного перегляду відомчої кадрової політики шляхом апробації превентивних механізмів подолання девіантної поведінки і запобігання проявам колабораціонізму у поліцейському середовищі, покращання морально-психологічного забезпечення дій особового складу підрозділів поліції в бойових умовах, запровадження інституту поліцейського капелана, забезпечення безпеки життєдіяльності особового складу поліції в умовах воєнного стану, організації належної реабілітації осіб з посттравматичним стресовим розладом, розширення каналів партнерської взаємодії/публічної комунікації з населенням тощо.

Метою статті є спроба осмислення стану організаційно-правового забезпечення оперативно-службової діяльності поліцейських в умовах воєнного стану з особливою акцентуацією уваги на нормотворчій і правозастосовній діяльності Національної поліції у контексті забезпечення якісного виконання класичних і спеціальних (бойових) завдань у сфері безпеки та оборони.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб [13] (зазначимо, що строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався; відповідно до указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 [14], затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб до 19 лютого 2023 року [15]). Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан є особливим періодом правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [16].

Відповідно до п. 3 указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 також було прямо передбачено, що «у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Обов'язок «запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави» покладено на сили оборони та безпеки [13].

Поліція є стрижневим органом правопорядку, що забезпечує реалізацію монопольного права держави на примус. Соціальна місія поліції у демократичному суспільстві загалом полягає у забезпеченні правопорядку та підтриманні публічного спокою, сприянні приватним особам у реалізації суб'єктивних прав та законних інтересів, проактивній та реактивній протидії злочинності, наданні допомоги населенню у виявленні та нейтралізації загроз для охоронюваного державою загального блага (поліцейські як «професійні поборники права і постачальники послуг для громадськості» [17, с. 20-21]). Резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи № 690 (1979) «Про Декларацію про поліцію» передбачено, що «поліцейський виконує обов'язки, покладені на нього законом, захищаючи своїх співгромадян та суспільство від насильницьких, грабіжницьких та інших шкідливих дій» [17, с. 16].

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський є громадянином України, який склав присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. В умовах введення правого режиму воєнного стану поліцейські уповноважені виконувати спеціальні службові завдання, оскільки оперативно-службова діяльність Національної поліції охоплює комплекс правоохоронних, оперативних, режимних, воєнних та інших заходів у сфері безпеки та оборони. Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його введення на всій території України або в окремій місцевості. Крім того, відповідно до ст. 24 цього Закону визначено додаткові повноваження поліції та встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості [18].

Сучасна доктрина поліцейської діяльності ґрунтується на постулаті щодо виконання поліцейськими додаткових спеціальних службових завдань при реагуванні на надзвичайні ситуації, проведенні аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт, відпрацюванні та уведенні в дію планів реагування на надзвичайні ситуації, виконання визначених законодавством України службових завдань при уведенні правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, а також виконання завдань територіальної оборони та цивільного захисту в особливий період [19]. Зазначимо, що відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року дефініція «особливий період» тлумачиться як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій [20].

Згідно з Інструкцією про порядок взаємодії територіальних органів поліції та міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України під час реагування на надзвичайні ситуації, у випадку уведення правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року № 1129, передбачено, що під час виконання спеціальних службових завдань органи і підрозділи Національної поліції України, залучені до їх виконання, за необхідності переводяться на посилений варіант службової діяльності [19].

Наголосимо, що тимчасове переведення органів Національної поліції на посилений варіант службової діяльності є екстраординарним інструментом публічного адміністрування у сфері забезпечення публічної безпеки. Відповідно до п. 2 розділу 2 «Загальні положення» Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2015 року № 1560, поняття «посилений варіант службової діяльності» визначено як «комплекс організаційно-правових, превентивних, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов'язаних з особливим режимом виконання службових завдань і залученням значної кількості поліцейських з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до забезпечення публічної безпеки і порядку у повсякденному режимі несення служби, їх виконати неможливо». Посилений варіант службової діяльності вводиться з метою найшвидшої нормалізації оперативної обстановки та відновлення правопорядку, усунення загрози життю чи здоров'ю громадян, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших соціальних інститутів суспільства. Посилений варіант службової діяльності може бути введений на території держави або в окремих її регіонах чи населених пунктах. Залежно від обставин, що склалися, посилений варіант може бути оголошений як для всіх працівників органів поліції, так і для її окремого органу або відокремленого підрозділу. Посилений варіант уводиться в разі: повідомлення про обставини (події), що можуть призвести чи призвели до загострення оперативної обстановки, можуть створити чи створили загрозу життю (здоров'ю) громадян, їх конституційним правам і свободам; виникнення масових заворушень, що супроводжуються обмеженням певних прав і свобод людини; виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення особливо важливих об'єктів або окремих місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування; учинення терористичних актів; виникнення тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що створюють загрозу життю і здоров'ю значної кількості населення; спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства. Рішення щодо переведення на посилений варіант приймають: Голова Національної поліції України або особа, яка виконує його обов'язки, - стосовно всіх поліцейських як у масштабі держави, так і в окремих її регіонах; начальники головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві або особи, які виконують їх обов'язки, - стосовно поліцейських, які проходять службу в апараті головних управлінь Національної поліції та відповідних підрозділах територіальних органів Національної поліції України на території обслуговування або в окремих районах, населених пунктах; начальники відділів, відділень поліції в районах, містах, районах у містах або особи, які виконують їх обов'язки, - щодо підпорядкованих поліцейських. Посилений варіант службової діяльності вводиться на строк: до 20 діб - Головою Національної поліції України або особою, яка виконує його обов'язки; до 15 діб - начальниками головних управлінь Національної поліції або особами, які виконують їх обов'язки; до 10 діб - начальниками відділів, відділень поліції в районах, містах, районах у містах або особами, які виконують їх обов'язки. Продовження зазначених строків посиленого варіанта службової діяльності здійснюють: Голова

Національної поліції України або особа, яка виконує його обов'язки, - на строк до 10 діб; начальники головних управлінь Національної поліції, начальники відділів, відділень поліції в районах, містах, районах у містах або особи, які виконують їх обов'язки, - на строк до 5 діб.

Строк безперервного здійснення заходів у разі введення посиленого варіанта службової діяльності залежить від складності оперативної обстановки та навантаження на поліцейських під час виконання поставлених завдань. Згідно з п. 7 розділу ГУ «Сили, що залучаються до посиленого варіанта службової діяльності, та їх завдання» названої Інструкції у комплексі завдань із забезпечення посиленого варіанта передбачається: установлення добового чергування керівництва поліції; посилення добових нарядів чергових частин та слідчо- оперативних груп, створення груп документування або збільшення їх чисельності; забезпечення чергування поліцейських у кількості, необхідній для виконання поставлених службових завдань; розгортання додаткових контрольно-пропускних пунктів, маршрутів та постів, інших нарядів згідно з типовими планами або залежно від обстановки, що склалася; посилення охорони важливих об'єктів, у тому числі об'єктів спеціальних установ поліції та прилеглих до них територій, та осіб, які в них утримуються; максимальне відпрацювання території, що обслуговується, а також залучення для забезпечення публічної безпеки і порядку додаткових сил та засобів; перевірка протипожежного стану об'єктів системи поліції, готовності протипожежних засобів; формування (за необхідності) зведених загонів у разі загрози виникнення або виникнення групових порушень публічної безпеки і порядку чи масових заворушень; створення мобільного резерву сил і засобів; обов'язкова перевірка наявності, стану, додержання порядку збереження зброї, боєприпасів, вибухових, сильнодіючих, отруйних речовин, спеціальних засобів, посилений контроль за їх обігом [21].

Зазначимо, що особовий склад Національної поліції України було переведено на посилений варіант службової діяльності напередодні повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. На тлі ймовірної загрози ворожого вторгнення з метою забезпечення протидії спробам дестабілізації ситуації та налагодження цілодобового моніторингу оперативної обстановки наказом Голови Національної поліції України «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності» від 14 лютого 2022 року № 124 було зобов'язано керівників структурних підрозділів центрального апарату управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції перевести особовий склад на посилений варіант службової діяльності з 14 лютого 2022 року до 19 лютого 2022 року (принагідно зауважимо, що посилений варіант службової діяльності було продовжено до 26 лютого 2022 року) [22]. В умовах введення правового режиму воєнного стану особовий склад Національної поліції виконує службові обов'язки у форматі посиленого варіанту службової діяльності. Відповідно до наказу Голови Національної поліції України «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану» від 8 квітня 2022 року № 242 була констатована необхідність належного вжиття заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», організації спільного виконання завдань з військовослужбовцями Збройних Сил України, Національної гвардії України з відсічі збройної агресії, звільнення територій та населених пунктів від окупації. Керівники органів Національної поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, повинні були вжити таких заходів: «організувати до завершення (скасування) на території України воєнного стану службову діяльність поліцейських та державних службовців підпорядкованих органів у посиленому варіанті згідно з правовими засадами діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану»; установити для працівників шестиденний робочий тиждень та відмінити вихідний день - суботу і святкові дні; посилити добові наряди чергових служб та сформувати достатню кількість слідчо-оперативних груп; забезпечувати чергування поліцейських у кількості, необхідній для виконання поставлених службових завдань; заборонити підлеглим працівникам виїзд за кордон; у разі погіршення оперативної обстановки та необхідності залучення додаткових сил відкликати працівників з відпусток (окрім відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) [23].

З початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації тимчасово припинили діяльність окремі відділи Національної поліції, дислоковані на тимчасово окупованій території. Наприклад, під окупацією знаходилося 8 відділів поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (Липецький, Вовчанський, Великобурлуцький, Дворічанський, Куп'янський, Шевченківський, Ізюмський, Борівський). Переважна більшість поліцейських покинула окуповані терени та продовжила службу на підконтрольній Україні території [24]. Однак частина поліцейських опинилися в умовах тимчасової окупації. Зважаючи на це, 11 березня 2022 року Міністром внутрішніх справ України було офіційно оприлюднено «Інформацію щодо повноважень поліцейського на тимчасово окупованих територіях», підготовлену з урахуванням Розділу «С» «Війна та інші надзвичайні обставини - окупація іноземною державою» резолюції № 690 (1979) Парламентської асамблеї Ради Європи «Декларація про поліцію». У цьому документі йшлося про такі обов'язки поліцейського, який перебуває на тимчасово окупованих територіях України: діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; продовжувати виконувати свої завдання в інтересах цивільного населення України (захист прав і законних інтересів, власності, забезпечення безпеки дорожнього руху, запобігання і припинення загальнокримінальних правопорушень тощо). Особливо наголошувалося, що на тимчасово окупованих територіях України поліцейський не має права: брати участь у діях, спрямованих проти членів руху опору; брати участь у заходах, спрямованих на використання населення для військових цілей та охорони військових об'єктів; взаємодіяти і виконувати доручення окупаційної влади, крім тих, які спрямовані на захист прав та інтересів цивільного населення; брати участь у заходах окупаційної влади, крім тих, що спрямовані на захист прав та інтересів цивільного населення;

входити до підрозділів (угрупувань) окупаційної влади чи в інший спосіб сприяти впливу окупаційної адміністрації [25].

Зазначимо, що керівництво Національної поліції приділяло особливу увагу нормативноправовому урегулюванню переміщення поліцейських з тимчасово окупованої території. Так, було видано наказ Голови Національної поліції України «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» від 10 березня 2022 року № 190 з «метою забезпечення ефективного виконання службових обов'язків поліцейськими, які тимчасово перебували поза місцем несення служби та не мали можливості повернутися до нього». Цим наказом передбачалося прибуття до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік трьох категорій поліцейських, а саме: поліцейських, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим з об'єктивних причин (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення); поліцейських, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними для виконання службових завдань за місцем проходження служби; поліцейських, які мають статус одинокої матері (батька). Було встановлено, що ці поліцейські на період дії воєнного стану підпорядковуються керівникам територіальних органів поліції, на території обслуговування яких вони перебувають. Натомість поліцейські, які не підпадали під зазначений вище перелік, були зобов'язані «невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби» [26]. оперативний службовий поліцейський адміністративний

Згідно з наказом Голови Національної поліції України «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» від 7 квітня 2022 року № 239 було передбачено, що поліцейські головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській, Херсонській областях, територіальних (відокремлених) підрозділів міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, що дислокуються на території обслуговування вказаних головних управлінь Національної поліції, які перебували поза місцем несення служби, починаючи з 11 квітня 2022 року повинні були протягом однієї доби після прибуття до відповідного регіону прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік. Загалом йшлося про реєстрацію та постановку на облік у найближчому органів поліції вищеназваних трьох категорій поліцейських. Поліцейські, які не належали до названих категорій, були зобов'язані 11 квітня 2022 року прибути до органу поліції за місцем несення служби. Керівники структурних підрозділів органів Національної поліції у разі неприбуття поліцейських до місць постійного несення служби у визначений термін, повинні були вжити невідкладних заходів щодо встановлення причин та обставин, що унеможливлюють їх прибуття, та у разі їх неприбуття вживати до них передбачених законами заходів реагування [27]. У розвиток зазначених вище положень наказом Голови Національної поліції України «Про організацію несення служби працівниками головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Луганській та Херсонській областях» від 11 липня 2022 року № 486 начальники головних управлінь Національної поліції були зобов'язані вжити таких заходів: забезпечити підготовку наказів щодо визначення місць збору евакуйованого особового складу; довести до поліцейських підпорядкованих органів інформацію про нові місця несення служби та терміни прибуття до них; у разі неприбуття поліцейських до нових місць несення служби у визначений термін вжити невідкладних заходів з метою встановлення причин та обставин, що унеможливило їх прибуття у встановлені ними строки, та в разі їх відсутності без поважних причин уживати до них заходи реагування відповідно до чинного законодавства [28].

В умовах воєнного стану поліцейське законодавство було суттєво новелізовано. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 визначено, що на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 тис. грн. пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тис. грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах [29]. Зауважимо, що на виконання п. 2-1 аналізованої постанови Кабінету Міністрів України було розроблено Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775. Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку до безпосередньої участі в бойових діях та заходах віднесено здійснення поліцейським у районах проведення воєнних (бойових) таких дій: бойових (спеціальних) завдань із відсічі та стримування збройної агресії проти України під час підпорядкування поліцейського відповідному органу військового управління або на виконання бойових розпоряджень такого органу; заходів, пов'язаних з організацією та виконанням розвідувальних завдань, у разі їх залучення розвідувальним органом відповідно до законодавства; охорони об'єктів (у тому числі несення служби на блокпостах) під час відбиття збройного нападу чи нанесення по них вогневого ураження противником, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення; боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником; розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів; заходів з евакуації населення (жителів) із територій (населених пунктів), які під час здійснення таких заходів піддаються вогневому ураженню противника; інших повноважень поліції, крім зазначених у підпунктах 1 -6 пункту 3 Порядку, на територіях (населених пунктах), які у день здійснення таких повноважень піддаються вогневому ураженню противника, або на яких після деокупації тривають заходи з відновлення виконання завдань поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», згідно плану заходів, затверджених Головою Національної поліції (у період з дня деокупації відповідної території (населеного пункту) до одного місяця [30]. Принагідно зауважимо, що з 2014 року окремі підрозділи поліції постійно залучалися до виконання службово-бойових завдань у зоні проведення Антитерористичної операції/Операції об'єднаних сил.

Першочергово йдеться про підрозділи патрульної поліції особливого призначення на кшталт роти патрульної поліції особливого призначення «Схід» Головного управління Національної поліції в Харківській області, які початково організаційно оформилися у структурі Міністерства внутрішніх справ України як «корпус добровольчих спеціальних підрозділів», а згодом трансформувалися у функціонально спроможні штатні підрозділи поліції оперативного дії. Зазначимо, що наразі триває формування міжрегіонального територіального органу Національної поліції - Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада «Лють» [31], функціонал якого визначено таким чином: участь у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, іншими складовими сил безпеки і оборони; проведення стабілізаційних та пошуково-фільтраційних заходів на звільнених територіях; проведення аеророзвідки та вогневого ураження противника на території окупованих населених пунктів; завдання одночасних і послідовних вогневих ударів із різних видів озброєння та невідступне переслідування противника (окупанта); виявлення позицій ворога; ліквідація наслідків збройного конфлікту або надзвичайної ситуації. Зазначимо, що штурмова бригада «Лють» є «поліцейським компонентом» створюваного Міністерством внутрішніх справ України для посилення Сил оборони України конгломерату штурмових бригад «Гвардія наступу». Штурмові бригади також формуються у складі Національної гвардії України («Буревій», «Червона калина», «Кара-Даг», «Рубіж», «Спартак», «Азов») та Державної прикордонної служби України (штурмова бригада «Сталевий кордон»). Передбачається, що комплектовані на добровільній основі штурмові бригади будуть виконувати бойові завдання, пов'язані із звільненням тимчасово окупованих територій України.

Вважаємо, що широке залучення поліцейських до безпосередньої участі в бойових діях та заходах у районах проведення воєнних (бойових) об'єктивно зумовлює необхідність вдосконалення відомчої системи службової підготовки. Найперше має йтися про запровадження інтенсивних вузькопрофільованих тренінгів/практичних курсів за такими пріоритетними темами: підвищення функціональної готовності начальницького складу здійснювати управління органами та підрозділами поліції в умовах воєнного стану; взаємодія органів та підрозділів поліції з іншими складовими сектору безпеки та оборони при виконанні оперативно-службових та оперативно-бойових завдань; здійснення стратегічних комунікацій в Національній поліції; тактика протидії диверсійно- розвідувальним групам; формування морально- психологічної стійкості працівників поліції до виконання службово-бойових завдань в екстремальних ситуаціях; забезпечення безпеки життєдіяльності особового складу в екстремальних ситуаціях; опанування матеріальної частини армійських зразків озброєння і військової техніки; інформаційна гігієна/протидія ворожому інформаційно-психологічному впливу; цивільно-військове співробітництво; тактична медицина та евакуація поранених; вдосконалення спеціальних рухових якостей і навичок дій в екстремальних ситуаціях тощо.

Особливе значення для новелізації поліцейського законодавства мало прийняття Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2123-ІХ (наголосимо, що законодавець визначив тимчасовий характер дії цього Закону «на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього»). Наслідком внесення тимчасових змін до Закону України «Про Національну поліцію» стало надання поліцейським додаткових повноважень, необхідних для виконання завдань в умовах воєнного стану, а саме:

отримання інформації за письмовим запитом. Поліція наділена правом безоплатно одержувати за письмовим запитом від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб державної форми власності інформацію, необхідну для виконання її завдань та повноважень, у тому числі й стосовно військовополонених. Запит підлягає виконанню у триденний термін, а в разі неможливості - не пізніше 10-денного строку з дня отримання запиту (при виникнення причин, що перешкоджають виконати запит, поліції мають бути повідомленні причини);

виконання службових обов'язків у цивільному одязі. При здійсненні повноважень поліції під час дії воєнного стану поліцейському, який виконує службові обов'язки в цивільному одязі, дозволено діяти без спеціального жетона. Також на час дії воєнного стану скасовано вимогу щодо розміщення ідентифікаційного номера або спеціального жетона на засобах індивідуального захисту, використовуваних поліцейськими при виконанні службових обов'язків;

застосування підручних засобів і заходів примусу. При виконанні повноважень у штатних умовах мирного часу поліцейські мають право у визначених законом випадках і порядку застосовувати фізичний вплив (силу), спеціальні засоби, вогнепальну зброю. Натомість під час дії воєнного стану, у разі необхідності відбиття нападу, що загрожує життю чи здоров'ю поліцейського або іншої особи, а також усунення небезпеки у стані крайньої необхідності або при затриманні особи, яка вчинила правопорушення та/або чинить опір поліцейському, поліцейський має право використати підручні засоби. Також під час дії воєнного стану поліцейський має право застосовувати заходи примусу до осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України, без урахування встановлених законом окремих обмежень і заборон, передбачених статтею 43, частинами четвертою та п'ятою статті 45, а також частиною дев'ятою статті 46 Закону України «Про Національну поліцію» (так, дозволяється застосування заходів примусу без попередження, нанесення ударів з використанням спеціальних засобів без обмежень щодо їх локалізації, а також застосування вогнепальної зброї);

застосування технічних приладів і технічних засобів. Поліції дозволено застосовувати у воєнний час такі технічні прилади: фото - та відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото - та відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Поліція також наділена правом використовувати інформацію, отриману за допомогою фото - та відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні;

конвоювання та утримання осіб в ізоляторах тимчасового тримання. На час дії воєнного стану поліцейські наділені право здійснювати конвоювання осіб, затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, узятих під варту, обвинувачених або засуджених до позбавлення волі. У випадках, передбачених законом, поліція утримує в ізоляторах тимчасового тримання осіб, затриманих за вчинення кримінальних або адміністративних правопорушень, осіб, стосовно яких як запобіжний захід застосовано тримання під вартою, осіб, підданих адміністративному арешту, а також обвинувачених і засуджених;

розмінування та техніко- криміналістичне забезпечення огляду місця події. У межах визначеної законодавством компетенції поліція має право здійснювати розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів, щодо яких є підстави вважати, що вони є предметами, знаряддями чи засобами вчинення адміністративних або кримінальних правопорушень. Також поліція наділена повноваженням щодо техніко-криміналістичного забезпечення огляду місця події, в тому числі пов'язаної з пожежами, та виконання спеціальних вибухотехнічних робіт за фактами скоєння вибухів, надходження повідомлень про виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів, загрозу вибуху;

збирання біометричних даних. Поліції дозволено здійснювати збирання біометричних даних осіб, у тому числі шляхом дактилоскопіювання, у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом;

атестування і громадський контроль. Під час дії воєнного стану атестування поліцейських не проводиться, а громадський контроль за діяльністю поліції не здійснюється [32].

На початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації в окремих областях України було суттєво пошкоджено «поліцейську інформаційну інфраструктуру», що ускладнило комунікацію поліції з громадянами. Поновлення комунікаційних каналів було визнано безумовним стратегічним пріоритетом. Так, після знищення адміністративної будівлі Головного управління Національної поліції в Харківській області внаслідок ворожих ракетних ударів вранці 2 березня 2022 року локальна відомча система зв'язку була відновлена упродовж двох днів після атаки [33]. На випадок пошкодження або перевантаження цілодобової оперативної/гарячої лінії зв'язку «102» передбачено додаткові можливості звернення до поліції в екстремальній ситуації (запроваджено альтеративний телефонний номер оператора мобільного зв'язку, у месенджері Телеграм створено спеціальний чат-бот для прийому текстових повідомлень тощо). Контакти з черговими частинами територіальних підрозділів поліції здійснюються як з використанням стандартних номерів стаціонарного телефонного зв'язку, так й додаткових офіційних телефонних номерів операторів мобільного зв'язку [34]. При функціонуванні оперативної лінії «102» у режимі критичних навантажень (в умовах воєнного стану крім традиційних звернень громадяни інформують про підозрілих людей та транспортні засоби, виявлені дрони, нанесені позначки тощо; часто фіксуються завідомо неправдиві виклики екстрених служб) подібні заходи досить оперативно було вжито Головним управлінням Національної поліції у місті Києві [35], Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області [36], Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області [37] тощо. 10 квітня 2022 року на сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було опубліковано додаткові/резервні номери телефонів територіальних органів поліції України [38]. Принагідно зазначимо, що телефони екстреного зв'язку поліції функціонують також при увімкненому «сигналі тривоги». Наразі функціонує телефонна гаряча лінія Національної поліції України 0-800-50-0202 (щоденно, з 08.00 до 20.00), а також за необхідності громадяни можуть надіслати до Національної поліції України відповідні письмові звернення на спеціальну електронну поштову адресу pg.npu@police.gov.ua. У контексті виконання зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом триває робота над створенням системи екстреної допомоги/оперативного реагування за універсальним номером «112» (відповідний законопроєкт було прийнято Верховною Радою України у першому читанні) [39].

Безпека людей є екзистенційним імперативом публічного адміністрування в умовах воєнного стану. Тому на звільнених територіях відбувається оперативне відновлення роботи поліції як «першого та основного державного органу, який приходить на деокуповану територію, допомагає місцевим мешканцям в усіх їхніх потребах» [40]. Так, 11 вересня 2022 року відновили роботу підрозділи поліції на звільнених територіях Чугуївського, Куп'янського та Ізюмського районів Харківської області. Поліція надала населенню деокупованих територій можливість використання «гарячої» лінії «102» для інформування відділів поліції або чергової частини Головного управління Національної поліції України в Харківській області про: смерть, загибель, поранення людей; обстріли, пошкодження, руйнування, розкрадання майна; незаконне позбавлення волі, викрадення людей, вчинення насильницьких дій, знущань, катувань; пограбування, розбійні напади; незаконне заволодіння транспортними засобами; виявлення підозрілих предметів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин, транспортних засобів; наявну інформацію про осіб, поведінка яких викликає підозру та які діють в інтересах окупанта (колаборантів, вербувальників, корегувальників, спостерігачів); інформацію про екстремістськи налаштованих осіб та осіб, які мають намір вчинити провокації та правопорушення, закликають до порушень публічного порядку; інші правопорушення або події [41]. Територіальні підрозділи Національної поліції на деокупованих територіях Харківської області негайно проінформували мешканців об'єднаних територіальних громад про поновлення службової діяльності у повному обсязі і цілодобовому режимі, оприлюднили актуальний перелік контактних номерів телефонів профільних структурних підрозділів (чергової частини, поліції превенції, кримінальної поліції, поліції контролю за обігом зброї, слідчого підрозділу, підрозділу ювенальної превенції) [42].

В умовах воєнного стану поліцейські виконують широкий спектр класичних і спеціальних службових завдань. У контексті збереження та/або відновлення безпечного публічного простору особлива увага приділяється забезпеченню дотримання режимно-обмежувальних заходів, здійсненню стабілізаційних заходів (протидії мародерству, обстеженню будівель/приміщень на предмет виявлення вибухонебезпечних предметів, розмінуванню територій, вжиттю фільтраційних заходів з метою виявлення колаборантів), встановленню безпосередніх очевидців і свідків вчинення окупантами воєнних злочинів (розстрілів, катувань, насильницького утримання в облаштованих місцях позбавлення волі, насильницького вивезення за межі держави тощо), документуванню воєнних злочинів слідчо-оперативними групами шляхом проведення оглядів місця подій (місць постійної дислокацій окупаційних військ, розташування штабів, місць насильницького утримання мирного населення, місць масових захоронень вбитих і закатованих осіб тощо), вилученню з обігу незаконної зброї, боєприпасів та вибухових речовин, наданню поліцейських послуг (доставці гуманітарної допомоги у найвіддаленіші або особливо постраждалі райони, забезпеченню евакуації людей із зони бойових дій, доправленню до медичних закладів, сповіщенню близьких про їх родичів, участі у рятувальних операціях після бомбардувань житлових будинків або виробничих споруд, наданню цільової допомоги особливо вразливим категоріям населення, наданню домедичної допомоги постраждалим особам) тощо. Принагідно зазначимо, що своєрідним символом людяності та самопожертви є спеціальний підрозділ Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Білі янголи», представники якого з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в умовах максимального ризику для життя здійснюють евакуацію людей з найгарячіших точок (особлива увага приділяється наданню допомоги маломобільним людям, людям з інвалідністю, людям похилого віку та дітям). Прикметно, що «Білі янголи» є універсальними надавачами послуг, оскільки в умовах постійних обстрілів одночасно реалізують функції соціального працівника, психолога, рятівника, парамедика та перевізника [43].

Висновки

Резюмуючи, зазначимо, що поліція є важливим компонентом сектору безпеки та оборони, уповноваженим виконувати як класичні публічно-управлінські і публічно- сервісні, так й оперативно-службові та службово-бойові завдання. Наразі поліцейське законодавство суттєво новелізовано, внаслідок чого адміністративна правосуб'єктність поліцейських була тимчасово розширена. Поліцейські практично реалізують низку особливо соціально значущих функцій, пов'язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, реалізацією стабілізаційних заходів на деокупованих територіях, наданням допомоги населенню тощо. Такий підхід об'єктивно зумовлений прагненням забезпечити ефективну участь поліцейських у відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації та нейтралізації чисельних загроз у сфері внутрішньої безпеки. Керівництву Національної поліції вдалося зберегти керованість поліцейською системою на усіх її ієрархічних рівнях, консолідувати зусилля поліцейських підрозділів задля виконання завдань в умовах існування реальної небезпеки для життєдіяльності особового складу. Наразі в органах і підрозділах Національної поліції запроваджено посилений варіант службової діяльності, що передбачає максимальну концентрацію наявних ресурсів та універсалізацію персоналу.