Тенденції розвитку юридичного консалтингу в контексті правової гармонізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТОВ «Константа Юргруп»

Західноукраїнський національний університет

Тенденції розвитку юридичного консалтингу в контексті правової гармонізації

Лукашов Р. к.ю.н., старший викладач кафедри цивільного права та процесу, адвокат, директор

Анотація

У статті розглядається питання щодо консалтингу як специфічного виду юридичної практики. Обгрунтовано, що до сьогодні не має єдиного визначення поняття «консалтинг». Визначено, що консалтинг як поняття, що вперше з'явилося в економічній науці та теорії управління, в даний час має багатофункціональний та міждисциплінарний характер, оскільки робота консультанта спрямована на аналіз різних аспектів діяльності організації, у тому числі технологічних, економічних, фінансових, правових та інших. На основі аналізу теоретичних засад даного поняття автор приходить до висновку, що консалтинг - це професійна допомога з боку відповідних фахівців певному колу клієнтів, яка полягає у вирішенні проблем та функціонуванні їх розвитку, що здійснюється у формі порад, рекомендацій та спільно вироблюваних з клієнтом рішень. Також виділено сутнісні аспекти консалтингу. Піднімається питання тенденцій розвитку юридичного консалтингу в контексті правової гармонізації. У статті зазначено автором, що юридичний консалтинг, забезпечуючи суб'єктів господарювання необхідними правовими знаннями та інформацією, безпосередньо впливає на їх економічну поведінку, спрямовує його на оптимізацію використання ресурсів, зниження трансакційних витрат, що й становить зміст його ролі регулятора соціально-економічних відносин. Поняття «юридичний консалтинг» автор трактує як унікальний вид правової інтелектуальної діяльності, яка реалізується професійно підготовленими юристами, що володіють розвинутим аксіологічним потенціалом. Автором обґрунтовано, що ринок консалтингових послуг в Україні знаходиться у процесі формування, а відтак являється дуже перспективним. Виділено основні тенденції розвитку юридичного консалтингу в Україні.

Ключові слова: консалтинг, юридичний консалтинг, тенденції розвитку, консультування, надання послуг.

Annotation

The article considers the issue of consulting as a specific type of legal practice. It is justified that until today there is no single definition of the concept of "consulting". It was determined that consulting, as a concept that first appeared in economic science and management theory, currently has a multifunctional and interdisciplinary nature, since the consultant's work is aimed at analyzing various aspects of the organization's activities, including technological, economic, financial, legal and others. Based on the analysis of the theoretical foundations of this concept, the author comes to the conclusion that consulting is professional assistance provided by relevant specialists to a certain circle of clients, which consists in solving problems and functioning of their development, which is carried out in the form of advice, recommendations and solutions jointly developed with the client. Essential aspects of consulting are also highlighted. The question of trends in the development of legal consulting in the context of legal harmonization is raised. The author states in the article that legal consulting, providing business entities with the necessary legal knowledge and information, directly affects their economic behavior, directs it to optimize the use of resources, reduce transaction costs, which is the content of its role as a regulator of socio-economic relations. The author interprets the concept of "legal consulting" as a unique type of legal intellectual activity, which is implemented by professionally trained lawyers with a developed axiological potential. The author substantiates that the market of consulting services in Ukraine is in the process of formation, and therefore is very promising. The main trends in the development of legal consulting in Ukraine are highlighted.

Keywords: consulting, legal consulting, development trends, consulting, service provision. Вступ

Постановка проблеми

Рівень розвитку консалтингу у будь-якій країні є свідченням високорозвиненого бізнесу як невід'ємної частини його інфраструктури.

По своєму змісту консалтинг як засіб компетентного консультування інших людей з'явився в епоху східних імперій. Але за своєю формою консалтинг як діяльність, що здійснюється на ринкових засадах продажу інтелектуальної власності, зародився в англомовних країнах у середині XIX століття. Інтерес до консалтингу на етапі розвитку суспільства, за умов переходу України на інноваційний шлях розвитку та становлення економіки знань значно зріс.

В умовах сучасного реформування законодавчої системи України, постійних змін та прийняття нових нормативно-правових актів, фізичні та юридичні особи все більше потребують якісного правового захисту своїх прав та інтересів. У зв'язку з цим зростає попит на послуги юридичного консалтингу.

В свою чергу, юридичний консалтинг є особливим видом практичної юридичної діяльності. Його можна визначити як підприємницьку діяльність юристів з надання юридичних послуг суб'єктам господарювання та населенню з метою досягнення певного правового результату та отримання прибутку.

Юридичний консалтинг активно використовується в діяльності широкого кола суб'єктів: від громадян до державних органів, причому в найрізноманітніших формах і видах, що дає підставу припускати загальноправову природу даного явища.

На сьогодні в Україні є різні способи надання послуг з юридичного консультування, однак, варто відзначити, що цей ринок ще не достатньо сформований. Окрім того, у правовій науці не зовсім ґрунтовно явище юридичного консалтингу піддавалося теоретико-правовому дослідженню. Також, відсутні сформовані підходи щодо визначення даного поняття, як і вивчення його сутності, правової природи, характерних рис та закономірностей функціонування.

У зв'язку з цим питання тенденцій розвитку юридичного консалтингу в контексті правової регламентації, особливо в нинішніх реаліях набуває неабиякого значення та актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням теоретичних та практичних проблемних питань щодо розвитку консалтингу присвячено велику кількість наукових праць багатьох науковців.

Науково-теоретичну базу для написання даної статті склали праці: С.І. Архієреєв, Л.О. Дашутіна, О.О. Карпенко, А.Є. Кононюк, К. Кудрявцева, О.В. Макара, О.С. Марченко, В.С. Рейкін, Т.Дж. Реплогл, Н.В. Сурженко, А. Телестакова, П.Н. Хромушін, Р.В. Ченцов, Г.Ю. Шаркова та ін.

Формулювання мети статті

Метою даної статті є дослідження теоретичних засад щодо поняття та тенденцій розвитку юридичного консалтингу в контексті правової гармонізації.

Результати

В Україні консалтинговий бізнес почав розвиватися набагато пізніше, на противагу більшості країн світу.

Консалтинг як поняття, що вперше з'явилося в економічній науці та теорії управління, в даний час має багатофункціональний та міждисциплінарний характер, оскільки робота консультанта спрямована на аналіз різних аспектів діяльності організації, у тому числі технологічних, економічних, фінансових, правових та інших.

Консалтингові послуги як галузь мають багату історію розвитку. Вперше вони з'явилися наприкінці XVIII ст. і з того часу пройшли ряд значних етапів у своєму становленні. Перші консультанти з'явилися в ході розвитку промислової революції, коли виникли перші фабрики та відбулася велика кількість інституційних змін. У другій половині ХІХ ст. консультування зазвичай концентрувалося на питаннях управління виробництвом та підвищення ефективності праці, а також на скороченні витрат.

Тобто, як зауважують окремі дослідники, що консалтинг як особливий вид господарської діяльності запозичений із міжнародного досвіду та є об'єктом наукових досліджень в Україні відносно недавно - від початку 90-х років ХХ ст. [1, с. 97].

На думку О.О. Карпенко, у розвинених країнах світу консалтинг у сфері економіки й управління підприємствами являє собою важливий фактор ефективного функціонування та розвитку суб'єктів господарювання і набуває все більшої популярності [2, с. 55].

У сучасній науковій літературі (економічній, філософській, юридичній, соціологічній, психологічній, медичній, педагогічній) однозначного визначення поняття «консалтинг» немає.

Поняття консалтинг є одним з найпоширеніших понять, що використовуються в консультаційних послугах у різних галузях навколишнього світу. На нашу думку, ще до сьогодні не має єдиного визначення поняття «консалтинг». У широкому значенні поняття консалтинг у перекладі означає консультування. Існуючі визначення даного поняття мають різні смислові наповнення, оскільки залежать від того, у яких галузях консалтингових послуг дане поняття використовується.

Так, в науковій літературі відсутність єдиного точного визначення даного поняття пояснюється тим, що консалтинг має властивість змінювати та наповнюватися новим змістом [3, с. 9].

В свою чергу, Р.В. Ченцов зазначає, що відсутність єдиного поняття «консалтинг» можна пояснити різноманітністю предметної галузі (сфер) консультування, застосовуваних моделей консалтингу та визначення ролей консультанта в процесі консультування [4, с. 224].

У своїй роботі, Л.О. Дашутіна зазначає, що «консалтинг - це діяльність з консультування керівників, управлінців з широкого кола питань у сфері фінансової, комерційної, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності» [5].

На думку А.Е. Кононюк, «консалтинг (консультування) - це процес інтелектуальної діяльності особи або групи осіб у сфері (області) проблем, що консультуються (консультаційних послуг), результатом реалізації якого є сформована сукупність рекомендацій щодо вирішення завдань консультованої проблеми, що дозволяє клієнту (особі, яка приймає рішення) здійснити вибір однієї з них, з метою прийняття оптимального (компромісного) рішення щодо управління та функціонування об'єктом (суб'єктом) та/або процесами (функціонування та управління), реалізація якого (рішення) забезпечує вирішення завдань консультованої проблеми» [6 , с. 31].

Вищезазначені дослідження розкривають багатогранну суть консалтингу і показують, що кожен вчений розглядає даний феномен з різних точок зору і всі вони взаємодоповнюють.

Таким чином, можна відзначити, що консалтинг - це професійна допомога з боку відповідних фахівців певному колу клієнтів, яка полягає у вирішенні проблем та функціонуванні їх розвитку, що здійснюється у формі порад, рекомендацій та спільно вироблюваних з клієнтом рішень.

Наукові позиції щодо тлумачення змісту даного поняття, дозволяють виокремити сутнісні аспекти консалтингу:

характер консалтингової діяльності (процесуальний, підприємницький, професійний, інтелектуальний, унікальний, інноваційний);

специфічні вимоги щодо консультантів (роль помічників та радників, висока кваліфікація, професійна компетентність та незалежність);

змістовні особливості унікальних консалтингових послуг (спільна розробка консультантом та клієнтом рішень щодо поставлених завдань, а також забезпечення клієнта спеціалізованим досвідом та методологією, навчання клієнта);

результат надання консалтингових послуг (отримання, підготовка та надання клієнту інформації, передача відповідних знань, обмін певними цінностями).

Проаналізувавши підходи до феномену консалтингу та з'ясувавши його сутнісні аспекти, можна зазначити, що згідно з предметною (за направленням спеціалізації) класифікацією консалтингових послуг, яка застосовується в Європейському довіднику - покажчику консультантів з управління, що видається під егідою ФЕАКО, виділяються 84 груп консалтингових послуг, які об'єднані у 8 груп: загальне управління; діяльність адміністрації; фінансове управління; управління кадрами; маркетинг; виробництво; інформаційні технології; спеціалізовані послуги.

Саме до восьмої групи послуг «спеціалізовані послуги» включено юридичний консалтинг.

Юридичний консалтинг, як стверджує О.С. Марченко, являється підприємницькою діяльністю фахівців з права щодо надання юридичних послуг з метою досягнення певного правового результату та отримання прибутку. Тобто, юридичний консалтинг - це професійна діяльність фахівців з різних галузей права, метою якої є надання у консультаційній формі кваліфікованої допомоги фізичним і юридичним особам у вирішенні різноманітних правових питань шляхом правових порад, забезпечення необхідною правовою інформацією і вибору оптимального варіанта вирішення проблеми [7, с. 10].

Правовий (юридичний) консалтинг, як порівняно нове поняття у теорії права, П.М. Хромушин визначає як «незалежну правову діяльність професійних суб'єктів, що пов'язана з тлумаченням норм права з метою пошуку оптимальних рішень правових завдань в умовах правового середовища, що виражається здебільшого в консультаційній формі». На думку автора, консультаційна діяльність як творча та унікальна є сукупністю послуг, пов'язаних з інтелектуальною професійною діяльністю консультантів (групи консультантів), у процесі якої консультант надає об'єктивні та незалежні поради та рекомендації, розкриває суть сформованої правової ситуації, визначає її перспективи, пропонує дієві та найбільш раціональні методи її вирішення. Дані послуги не включають дії щодо практичної допомоги консультованій особі у вигляді представництва у провадженні у тій чи іншій справі [8, с. 437].

Юридичний консалтинг продукує правові знання, які в процесі консультування отримують інституційне закріплення в юридичних послугах та передаються клієнтам разом із супутньою правовою інформацією. Використання суб'єктами господарювання юридичних послуг сприяє, з однієї сторони, досягненню ними певного рівня адаптивної ефективності, тобто здатності оптимально функціонувати в системі правил та норм ринкової економіки на основі засвоєння та використання правових знань та інформації. А з іншої сторони, послуги юридичного консалтингу сприяють підвищенню ефективності використання ресурсів бізнесу, тобто його алокаційної ефективності. Адаптивна та алокаційна ефективність тісно взаємопов'язані. По-перше, як справедливо підкреслює В. Сухарьов, поки що неефективно використовуються фактори виробництва, говорити про підвищення адаптивної ефективності недоречно [9, с. 76]. По-друге, важливою умовою досягнення ними необхідного рівня алокаційної ефективності виступає здатність до навчання, придбання та засвоєння нових знань, яка є основою адаптивної ефективності суб'єктів господарювання.

Варто відзначити, що на думку О.С. Марченко, регулююча роль юридичного консалтингу реалізується у його функціях:

власні функції, які є проявом його змісту як професійної діяльності щодо забезпечення суб'єктів господарювання правовими знаннями та інформацією, необхідними для їх ефективного функціонування - накопичувальна, ретранслююча, трансакційна;

поставлені функції - напрями реалізації регулюючої ролі юридичного консалтингу як фактора, що сприяє підвищенню адаптивної та алокаційної ефективності суб'єктів господарювання - ресурсозабезпечуюча і раціоналізуюча [10].

Зміст накопичувальної функції юридичного консалтингу складає діяльність професійних консультантів, пов' язана з отриманням, зберіганням та накопиченням його головного ресурсу - правових знань та інформації, що є інтелектуальною базою надання юридичних послуг, умовою та фактором ефективної консалтингової діяльності.

Ретранслююча функція полягає у передачі у процесі надання послуг юридичним та фізичним особам необхідних їм правових знань та інформації. У даному аспекті юридичний консалтинг можна визначити як спеціальний канал поширення знань.

Юридичний консалтинг є структурним елементом трансакційного сектора сучасної економіки, який, як стверджує С.І. Архієрєєв являється особливим інституційним сектором економіки, що забезпечує здійснення трансакцій, тобто, обмін прав власності [11, с. 4].

Таким чином, юридичний консалтинг, забезпечуючи суб'єктів господарювання необхідними правовими знаннями та інформацією, безпосередньо впливає на їх економічну поведінку, спрямовує його на оптимізацію використання ресурсів, зниження трансакційних витрат, що й становить зміст його ролі регулятора соціально-економічних відносин.

Маючи усі суттєві характеристики, властиві консалтингу, він є вузькоспеціальним різновидом діяльності. Юридичний консалтинг включає широкий спектр правових послуг, серед яких правове консультування з різних галузей права, правовий супровід підприємницької діяльності, інвестиційних проектів та зовнішньоекономічної діяльності клієнтів, експертиза документів, послуги із захисту інтелектуальної власності та правового забезпечення фінансових операцій.

Враховуючи різноманіття послуг, все зростаючі вимоги з боку клієнта і конкуренцію на ринку, консультантом, який здійснює діяльність з надання послуг юридичного консалтингу, може бути фахівець - професіонал з розвиненою системою ціннісних орієнтацій, готовий до обміну певними цінностями з клієнтами. консалтинг юридичний економічний правовий

Таким чином, як слушно зауважує з цього приводу Н.В. Сурженко, що ринок консалтингових послуг зростає навіть в умовах економічних та політичних криз, тому що компанії, які прагнуть знизити собівартість продукції та підвищити ефективність і результативність своєї діяльності, звертаються до послуг управлінських консультантів в усіх сферах [12, с. 109].

Від стану та тенденцій розвитку національних та регіональних ринків юридичних послуг, в умовах сучасної ринкової економіки, залежить не лише можливість конкретної особи чи суб'єкта бізнесу отримати професійну юридичну допомогу, але й загальний стан дотримання конституційних прав та свобод суб'єктів правовідносин в Україні, рівень соціального та економічного розвитку, а також, їх ділова активність.

В свою чергу, у зарубіжній літературі зазначається, що ринок юридичних послуг постійно змінюється, у зв'язку із наявністю різного роду факторів (розширенням внутрішніх юридичних відділів, технологічний прогрес та зростання альтернативних постачальників юридичних послуг) [13, с. 287].

Ми поділяємо позицію тих дослідників, які вважають за доцільне, враховуючи зарубіжну практику, вдосконалити практику саморегулювання ринку юридичних послуг, який може бути достатньо ефективним шляхом його підтримки на національному та регіональному рівнях; впровадити у ринок юридичних послуг практику децентралізації регулювання ринку, а також, напрацювання у сфері організації регіональних добровільних професійних об'єднань, в організації професійного розвитку, підвищення кваліфікації, мотивації і лояльності юристів, щодо надання регіональним юридичним співтовариством безкоштовної юридичної допомоги малозабезпеченим громадянам, у розвитку маркетингових інструментів конкурентної боротьби [14, с. 100].

Адже, як зауважує у своєму дослідженні Г.Ю. Шаркова, що хоча і консалтингові послуги в Україні здійснюються відносно недавно, однак набутий досвід використання такого роду послуг, які пов'язані, в першу чергу із запозиченням досвіду окремих зарубіжних країн та залученням інвестицій, довів об'єктивну необхідність подальшого розвитку консалтингової діяльності в нашій державі [15, с. 5].

Висновки

Отож, можна зазначити, що юридичний консалтинг - це унікальний вид правової інтелектуальної діяльності, яка реалізується професійно підготовленими юристами, що володіють розвинутим аксіологічним потенціалом. Тобто це незалежна правова діяльність професійних суб'єктів, що пов'язана із тлумаченням правових норм з метою пошуку оптимальних рішень правових завдань в умовах правового середовища, що виражається загалом у консультаційній формі.

Сутність юридичного консалтингу не лише як обумовлює його роль і призначення як теоретичної правової конструкції, але й як прикладного спеціального правового засобу. Наявність у правовій дійсності даного явища з одного боку ілюструє різноманіття інструментів правової системи, а з іншого наголошує на важливості практичних елементів, що сприяють правильному функціонуванню правових відносин.

Ціннісний аспект юридичного консалтингу, на наш погляд, гідний особливої уваги, тому що сучасний ринок юридичних послуг демонструє небезпечне відхилення у бік об' єктивно нормативної практики, коли консультування зводиться лише до ознайомлення клієнтів із різного роду законодавчими актами. При цьому у тіні залишаються смислові акценти прийняття юридичних рішень, які витікають з соціально-гуманітарних засад конкретної суспільної, для прикладу, сучасної української ситуації. В свою чергу рекомендації консультанта повинні бути пов'язані із регіонально-культурними особливостями, з ментальністю та історією розвитку правових відносин, з їхньою перспективною значимістю. За допомогою ціннісного контексту наповнюється формальний механізм юридичного консалтингу конкретно-практичним змістом, готуючи клієнта до самостійного вирішення тих чи інших питань у майбутньому, до, так би мовити, самоконсалтингу як ідеальної та перспективної мети феномену юридичного консалтингу, рухатися до якого слід найбільш оптимальним шляхом, враховуючи набуту освіту та принципово гуманітарні та ціннісні аспекти знання.

Ринок консалтингових послуг в Україні знаходиться у процесі формування, а відтак являється дуже перспективним.

Основними тенденціями розвитку юридичного консалтингу в Україні, на наш погляд, можна виразити в наступному:

популяризація за допомогою різних засобів та методів юридичного консалтингу на державному рівні;

зосередження діяльності консалтингових фірм на довгострокових проектах (від 1 року);

зосередження уваги на якості своєї роботи при консультуванні;

двостороння відповідальність - між замовником та консалтинговою компанією;

присутність на ринку консалтингу спеціалізованих та універсальних компаній;

формування єдиних засад визначення ціни на ключові (найпоширеніші) юридичні послуги;

з метою підтвердження факту надання юридичних послуг клієнту, за винятком актів виконаних робіт, необхідно вести детальні звіти щодо розроблених юристом документів, переліку контрагентів клієнта, з яким працював юрист, витрачених ним годин, а також мати документально зафіксовані результати роботи юриста (первинні документи, розроблені взірці договорів);

прийняття спеціального законодавчого акту з питань консалтингової діяльності, в якому визначити та закріпити поняття «юридичний консалтинг» з виокремленням його сутнісних рис та форм здійснення;

розробити методичне забезпечення щодо критеріїв оцінки корисності консалтингу загалом, так і юридичного зокрема;

впровадження кращих форм та засобів розвитку юридичного консалтингу, які апробовані практикою зарубіжних країн;

з метою протистояння поточним потребам ринку та конкуренції на ринку консалтингу, традиційні фірми повинні прийняти легальні технології щодо розвитку юридичного консалтингу та інвестувати у їх подальший розвиток.

Розвиток ринку юридичного консалтингу в подальшому може бути пов'язаний із розробленням нових видів консалтингових послуг, нових методів та прийомів ринкового впливу, застосуванням нових інформаційних та комунікаційних технологій, інтернаціоналізацією та глобалізацією бізнесу, регіональним розширенням великих компаній, проникненням міжнародних компаній на регіональні консалтингові ринки України.

Список використаних джерел

1. Рейкін В.С., Макара О.В. Консалтинг в Україні: оцінка стану та тенденції розвитку. Інфраструктура ринку. 2020. Випуск 39. С. 97-101.

2. Карпенко О. О. Перспективи розвитку консалтингової діяльності в Україні на основі європейського досвіду. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 27(1). С. 54-58.

3. Уткин Э.А. Консалтинг. М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС. 1998г. 256с.

4. Ченцов Р.В. Управленческий консалтинг: сущность и значение. Учёные записки: Роль и место цивилизованного предпринимательства в экономике России: Сб. науч. трудов. Вып.ХУ. Под общей ред. В. С. Балабанова. М.: Российская Академия предпринимательства: Агентство печати «Наука и образование». 2008. 286с.

5. Дашутіна Л.О. Сутність консалтингу та його місце у сфері послуг.

6. Кононюк А.Е. Консалтология. Общая теория консалтинга. К.: «Корнійчук». 2009. К.1. 444 с.

7. Марченко О.С. Юридичний консалтинг: конспект лекцій для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 051 «Економіка» спеціалізації «Бізнес-консалтинг» фінансово-правового факультету. Харків: Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. 2019. 101 с.

8. Хромушин П.Н. Понятие и сущность правового консалтинга как теоретикоприкладного явления правовой действительности. Пробелы в российском законодательстве. 2008. №2. С. 436-438.

9. Сухарев О.С. Основные понятия институциональной и эволюционной экономики. Краткий курс лекций: учеб. пособ. М.: Центр эволюц. экономики ИЄРАН Брянск: Изд- во Брянск. госун-та. 2004. 128 с.

10. Марченко О.С. Юридический консалтинг как регулятор социально-экономических отношений. Экономика и современный менеджмент: теория и практика. 2014. № 34.

11. Архієреєв С.І. Трансакційний сектор економіки України : монографія. Х.: ХФНІСД. 2003. 56 с.

12. Сурженко Н.В. Розвиток ринку консалтингових послуг: зарубіжний досвід і реалії України. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2018. № 2 (37). С. 105-110.

13. Tyler J. Replogle, The Business of Law: Evolution of the Legal Services Market, 6 MICH. BUS. & ENTREPRENEURIAL L. REV. 287 (2017). 304 р.

14. Телестакова А., Кудрявцева К. Ринок юридичних послуг в Україні. Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. 2020. № 3-4. С. 93-101.

15. Шаркова Г.Ю. Договір консалтингу: автореф. дис ... канд. юрид. наук. Київ, 2011. 20 с.

Размещено на Allbest.ru