Стратегічні напрями забезпечення та удосконалення інформаційної політики, інноваційної діяльності та захисту інтелектуальної власності в Україні

2.1 Стратегія людського розвитку врегульовується двома указами Президента: власне Указом Президента України «Стратегія людського розвитку» та Указом Президента України «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні».

Тепер щодо питань, які ними регулюються.

2.1.1 Указ Президента України від 2 червня 2021 року № 225/2021 «Стратегія людського розвитку».

У сучасних умовах питання людського розвитку є надзвичайно актуальним, оскільки прогрес людського розвитку демонструє нарощування можливостей людини через підвищення її потенціалу для реалізації в усіх сферах життєдіяльності.

Людський розвиток потребує пріоритетної уваги з боку держави. За показником індексу людського розвитку, який відображає узагальнені характеристики людського потенціалу з урахуванням здоров'я, доступу до знань, тривалості і рівня життя населення, Україна посіла 74-ту позицію серед 189 держав і територій, які представлено в Доповіді про стан людського розвитку за 2019 рік.

Стратегія людського розвитку визначає цілі та основні завдання, що стоять перед державою, у сфері людського розвитку як напряму забезпечення національної безпеки України.

Метою реалізації Стратегії є створення умов для всебічного розвитку людини протягом життя, розширення можливостей реалізації потенціалу і свободи особистості, її громадянської активності заради формування згуртованої спільноти громадян, здатних до активної творчої співучасті у гармонійному, збалансованому та сталому розвитку держави.

За оцінками Світового банку, Україна має конкурентну перевагу у вигляді потужної системи освіти, що є рушієм економічного та соціального розвитку держави, але частка людського капіталу в національному багатстві залишається невеликою. За час незалежності Україні вдалося зберегти значну частину своїх переваг у сфері освіти, що сприяє досягненню учнями та студентами високих результатів у навчанні та розвитку людського капіталу. Однак навички, яких потребує сучасний ринок праці, відрізняються від тих, що формує система освіти, а необхідні трансформації в освітньому секторі відбуваються повільно. Незважаючи на наявність високоосвіченої робочої сили в Україні, на людський капітал припадає лише 34 відсотки національного багатства (середній показник у державах Європи та Центральної Азії - 62 відсотки), а продуктивність праці становить лише 22 відсотки продуктивності праці у державах Європейського Союзу [14].

Указ Президента України від 27 вересня 2021 року № 487/2021 «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» визначає метою реалізації Стратегії створення сприятливих умов для розвитку громадської ініціативи та самоорганізації, формування та діяльності інститутів громадянського суспільства, налагодження взаємодії між громадянами, згаданими інститутами та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, у тому числі для реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних інтересів, забезпечення громадської участі у прийнятті та реалізації владних рішень.

Стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України [15].

2.1.3 Стратегія воєнної безпеки України оголошена Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021 констатує, що на глобальному рівні основними аспектами воєнної безпеки є руйнування створеної після Другої світової війни системи міжнародної безпеки, підвищення рівня невизначеності і непередбачуваності безпекового середовища, яке характеризується:

--посиленням боротьби за ресурси та міждержавної конкуренції із застосуванням полі- тико-дипломатичних, економічних, інформаційних, воєнних і гібридних інструментів, зокрема економічних важелів впливу;

--загостренням конфліктів, спричинених ... економічними та іншими чинниками;

--конкуренцією держав у сфері космічних, квантових, інформаційних, кібернетичних, гіперзвукових, біологічних, нано- та інших технологій, розробленням на їх основі систем озброєнь з використанням нових фізичних принципів, робототехніки та новітніх матеріалів, мілітаризацією навколоземного космічного простору.

Ураховуючи фундаментальні національні інтереси, визначені Конституцією України та іншими законами України, Стратегія передбачає досягнення таких цілей реалізації державної політики у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва:

--ефективний менеджмент у сфері оборони, заснований на засадах демократичного цивільного контролю, інших євроатлантичних принципах і стандартах, інноваційних рішеннях та сучасних бізнес-практиках, програмно-проектному управлінні оборонними ресурсами;

--сучасне високотехнологічне озброєння, військова та спеціальна техніка Збройних Сил України, інших складових сил оборони, яка забезпечує виконання ними покладених завдань;

--оснащення сил оборони високотехнологічним озброєнням, забезпечення сучасною військовою та спеціальною технікою, зокрема з використанням космічних технологій, переозброєння Збройних Сил України багатоцільовими бойовими літаками та бойовими вертольотами [16].

2.1.4 Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України частково регулюється Указом Президента України № 231/2021 «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки», адже незалежне та неупереджене правосуддя є запорукою сталого розвитку суспільства і держави, гарантією додержання прав і свобод людини та громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави, зростання добробуту та якості життя, створення привабливого інвестиційного клімату, своєчасного, ефективного і справедливого вирішення правових спорів на засадах верховенства права [17].

Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України спершу оголошується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 442-р «Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року» та Указом Президента України від 20 серпня 2021 року № 372/2021 «Про Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України».

2.1.5 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2028 року».

Стратегія є основою для розроблення нових та перегляду існуючих нормативно-правових актів (у тому числі державних цільових програм) у сфері розвитку та функціонування оборонно-промислового комплексу.

Розроблення Стратегії зумовлено необхідністю перегляду державними інституціями України ролі оборонно-промислового комплексу в контексті нейтралізації внутрішніх та зовнішніх загроз національній безпеці, а також інтенсифікації економічного зростання держави.

Стратегія визначає довгострокові пріоритети державної військово-промислової політики, а також напрями реалізації державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу в середньостроковій перспективі [18].

2.1.6 Указ Президента України «Про Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України» наголошує, що Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України (далі - Стратегія) визначає пріоритетні напрями державної військово-промислової політики, цілі реформи оборонно-промислового комплексу та очікувані результати їх досягнення з урахуванням актуальних воєнно-політичних загроз і викликів.

Ціллю державної військово-промислової політики є створення на основі сучасних стандартів корпоративного управління та управління якістю, ефективної реалізації кадрового потенціалу конкурентоспроможного, високотехнологічного, функціонально збалансованого, економічно ефективного, фінансово-самодостатнього та прибуткового, раціонально диверсифікованого, ресурсо- та енергоефективного, цифровізованого вітчизняного оборонно-промислового комплексу, здатного задовольнити існуючі та перспективні потреби Збройних Сил України та інших військових формувань в озброєнні, військовій та спеціальній техніці.

Метою провадження інноваційної діяльності у сфері оборонно-промислового комплексу є задоволення потреб держави в сучасних високоефективних системах озброєнь, військової та спеціальної техніки відповідно до встановлених нормативів, національних та міжнародних стандартів, а також потреб експорту наукоємної продукції шляхом оновлення та формування нової науково-технологічної бази підприємств та організацій оборонно-промислового комплексу за допомогою поєднання ефективного державного управління і ринкових механізмів саморозвитку.

Інноваційна діяльність в оборонно-промисловому комплексі має бути спрямована на:

--технічне переоснащення та оновлення виробничої бази з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу та переходу на нові види спеціалізації і організації виробництв;

— підвищення технологічного рівня створення та виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки;

— підвищення ефективності використання матеріалів та інших ресурсів;

--радикальне зниження енергоємності виробництва;

--мінімізацію техногенного впливу оборонно-промислового комплексу та його продукції на навколишнє середовище і людину;

— забезпечення стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку оборонно-промислового комплексу;

— вирішення питань забезпечення оборонно-промислового комплексу кваліфікованими кадрами з впровадженням післядипломної підготовки фахівців усіх рівнів.

Відповідно до існуючих та майбутніх потреб у озброєнні, військовій та спеціальній техніці основні зусилля наукових установ оборонного сектору з розвитку озброєння, військової та спеціальної техніки, проведення раціональної диверсифікації оборонних галузей промисловості пропонується зосередити у фундаментальній та у прикладній сферах [19].

На виконання двох перерахованих вище стратегій Мінстратегпром окрім завдань зазначений у положенні про нього щорічно планує роботу у зазначених нами галузях. Так, планом роботи Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України на 2022 рік [20] передбачено заходи:

1. Спрямовані на виконання Національної економічної стратегії на період до 2030 року:

--розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо державної промислової політики.

2. Спрямовані на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік:

--розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо державної промислової політики.

3. Спрямовані на формування політики, передбачені Положенням Мінстратегпрому (проекти законів, указів Президента України, постанов і розпоряджень Уряду):

--розроблення та затвердження у тримісячний строк Державної цільової оборонної програми з реалізації в інтересах сектору безпеки і оборони України проектів з виконання наукових досліджень і розробок, розробок нових технологій;

--створення Агенції оборонних технологій;

--проведення засідань Науково-технічної ради при Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України;

--підготовка та подання до Кабінету Міністрів України та Мінекономіки щорічних звітів про результати виконання державних цільових програм з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу та створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії;

--підготовка проектів державних цільових програм щодо реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу та створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2026 року;

--підготовка матеріалів для щорічного публічного звітування про стан реалізації Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України.

4. Спрямовані на реалізацію функцій і завдань, передбачених Положенням Мінстра- тегпрому:

--ініціювання створення індустріальних парків та підтримка;

— ініціювання створення індустріальних парків та підтримка комплексу, здійснення контролю за виконанням відповідних програм (проектів);

— опрацювання питання щодо визначення пріоритетів і видів підтримки щодо провадження науково-технічної діяльності у стратегічних галузях промисловості;

--здійснення обліку об'єктів державної власності, що перебувають у сфері управління Мінстратегпрому, у тому числі засобами автоматизованої системи «Юридичні особи».

5. Спрямовані на забезпечення діяльності Мінстратегпрому:

— створення комплексної системи захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи Мінстратегпрому;

— здійснення заходів з технічного захисту інформації в апараті Міністерства.

6. Нормативно-правова діяльність Мінстратегпрому:

— проєкт Закону «Про державну промислову політику»;

— проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової оборонної програми з реалізації в інтересах сектору безпеки і оборони України проектів з виконання наукових досліджень і розробок, розробок нових технологій на період до 2024 року».

2.1.7 Указ Президента України від 11 серпня 2021 року № 347/2021 «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року» визначає що, стратегічний курс у сфері забезпечення економічної безпеки має два взаємопов'язаних напрями - напрям розвитку та без- пековий напрям.

Основними завданнями у сфері забезпечення економічної безпеки є:

— забезпечення стійкості від зовнішніх і внутрішніх викликів та загроз національним економічним інтересам держави та інтересам її громадян;

— збереження та розвиток економічної потужності країни з урахуванням Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722, та позицій людиноцентризму;

— гарантування національної економічної незалежності та здатності до захисту національних економічних інтересів, зокрема у високотехнологічній сфері [21].

3. Інтелектуальна власність