Актуальна проблематика ліквідації юридичних осіб в сучасній Україні

Размещено на http://allbest.ru

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Актуальна проблематика ліквідації юридичних осіб в сучасній Україні

Капустін Максим Романович аспірант

м. Черкаси

Анотація

Встановлено особливості припинення юридичних осіб в сучасних умовах в Україні, та актуальну проблематику, з якою стикаються засновники та ліквідатори (ліквідаційна комісія) під час ліквідації підприємств. Розглянуто визначені положеннями чинного законодавства України способи ліквідації юридичної особи.

Окреслено проблематику припинення юридичних осіб шляхом їх ліквідації. Змодельовано ідеальний сценарій припинення юридичної особи за рішенням учасників чи уповноваженого органу такого підприємства. Конкретизовано алгоритм ліквідації юридичної особи згідно положенням статті 111 ЦК України і узагальнено перелік дій, які повинна вчинити ліквідаційна комісія задля проведення ліквідації юридичної особи за рішенням засновника.

Визначено потенційні перешкоди, які унеможливлюють завершення ліквідаційної процедури юридичної особи, причини їх виникнення, можливі шляхи їх подолання. Надано характеристику процесу припинення повноважень керівника юридичної особи, що ліквідується, досліджено проблематику його звільнення з посади у разі бездіяльності засновника, сформульовано потенційні шляхи вирішення наявних проблем.

Запропоновано внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-!У, які б передбачили особливий правовий механізм вирішення певних правових колізій.

Охарактеризовано проблематику доступу підприємств, що перебувають в скрутному фінансовому становищі, до судових процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-УШ. Сформульовані рекомендації щодо необхідності повернення до Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII спеціального механізму припинення юридичних осіб, які перебувають в ліквідаційній процедурі за рішенням засновника, який передбачався Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ.

Ключові слова: ліквідація, юридична особа, припинення, банкрутство, рішення суду.

Abstract

Actual problems of legal entities liquidation in modern Ukraine

Kapustin Maksym Romanovych Postgraduate of Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy, Cherkasy

The peculiarities, trends and topical issues of liquidation of legal entities in modern Ukraine and problems with which founders and liquidator (liquidation committee) face, are established. Four main ways of liquidation of a legal entity according to the legislation are considered. The reasons for not bringing the legal entity to the actual liquidation have been established. The ideal scenario of termination of a legal entity by the decision of the participants or the authorized body of such an enterprise is modeled. The algorithm of liquidation of a legal entity in accordance with the provisions of Article 111 of the Civil Code of Ukraine is specified and the list of actions to be taken by the liquidation commission is generalized. The termination of powers of the head of the enterprise is characterized, problems of that process in result of inaction of the founders of legal entity were researched and ways of overcoming that problems are formulated. It is proposed to amend the Law of Ukraine "On State Registration of Legal Entities, Individual Entrepreneurs and Public Associations" of 15.05.2003 № 755-IV, which would provide a special legal mechanism for resolving certain legal conflicts. It is substantiated that the issue of the availability of bankruptcy proceedings for legal entities that are in a state of permanent insolvency and which cannot be terminated by the decision of the founder should be resolved at the legislative level. It is argued that the implementation of the special mechanism of bankruptcy of debtors liquidated by the owner, which was provided by the Bankruptcy Law, to the Bankruptcy Code of Ukraine.

Keywords: liquidation, legal entity, termination, bankruptcy, court decision.

Вступ

Постановка проблеми. Економічна та політична ситуація в Україні, загострені воєнними діями та наслідками глобальної пандемії, призвели до збільшення кількості випадків банкрутства суб'єктів господарської діяльності, частина з яких завершується їх ліквідацією. І хоча ця обставина для сучасного бізнесу не нова, проте, її процесуальні аспекти з року в рік зазнають змін, які важко прослідкувати на науково-методологічному рівні, без застосування знань практичних особливостей цієї процедури.

Важливим завданням під час ліквідації юридичних осіб повсякчас залишається досягнення успіху у намаганні максимально задовольнити інтереси усіх категорій стейкхолдерів. Зазвичай, це неможливо через обмеженість ресурсів особи, що ліквідується, адже причиною цього факту найчастіше є якраз таки критична втрата платоспроможності та фінансової стійкості. Крім того, у процесі ліквідації з'являються додаткові витрати, пов'язані із згортанням господарської діяльності. Однак, знання деяких особливостей та правильного алгоритму розв'язання ситуацій з ліквідацією юридичних осіб дають змогу забезпечити максимальну ефективність і мінімальні витрати у цьому непростому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій площині проблематика ліквідації юридичних осіб розглядалась багатьма науковцями, і продовжує залишатися у фокусі уваги дослідників. Так, Гнатів О. М. вивчає поняття та види ліквідації як способу припинення юридичних осіб за цивільним законодавством України [1], а також визначає стадії ліквідації юридичних осіб [2] та конкретизує цивільно-правові аспекти ліквідації юридичних осіб за вироком суду [3]; Дорошенко Л. вивчає стан та перспективи розвитку законодавства про ліквідацію юридичної особи [4], Жеков Д. В. звертається до питання про підстави ліквідації юридичної особи та їх класифікації [5], Макаревич О. досліджує історичний розвиток законодавства України у сфері ліквідації юридичних осіб [6], Петров Є. В. аналізує окремі питання ліквідації юридичних осіб [7], Придатко С. А. виявляє вплив припинення юридичної особи - боржника на існування зобов'язання поручителя [8], Сурженко О. А. уточнює майнові права кредиторів юридичної особи, яка перебуває в процесі припинення [9], Труфанова Ю. В. висвітлює окремі питання припинення договору найму у зв'язку з ліквідацією юридичної особи в процесі банкрутства [10], Швець О. В. цікавиться правовою природою процедури ліквідації юридичної особи [11]. Водночас, законодавчі новели та нові обставини економічної дійсності не дають окресленій тематиці втратити свою актуальність.

Метою статті є встановлення особливостей процедурних аспектів ліквідації юридичних осіб в сучасній Україні і конкретизація алгоритму проведення різних способів ліквідації юридичної особи із моделюванням ідеального сценарію припинення юридичної особи за рішенням учасників чи уповноваженого органу підприємства.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до положень частини 1, 3 статті 110 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-ІУ (в редакції від 07.05.2022) (надалі - «ЦК України»), виділено чотири основних способи ліквідації юридичної особи, зокрема:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

4) у зв'язку із неплатоспроможністю юридичної особи - за заявою ініціюючого кредитора через застосування судових процедур банкрутства, передбачених положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Найпоширенішими способами ліквідації юридичних осіб являються ті, що передбачені пунктами 1 та 4, вказаними вище, а саме - за рішенням учасників, або відповідного уповноваженого органу юридичної особи, або через застосування судових процедур банкрутства.

Разом із тим, досить часто в практиці можна зустріти юридичних осіб, які перебувають в стані припинення за рішенням учасників такої юридичної особи, або уповноваженого органу, які так і не досягають кінцевої мети ліквідаційної процедури - фактичного припинення юридичної особи та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи. Причини для недоведення юридичної особи до фактичної ліквідації можуть бути різні, але виокремимо декілька причин, які зустрічались автору в практичній діяльності, які унеможливлюють припинення юридичної особи у будь-який із способів, передбачених статтею 110 ЦК України. Перед цим необхідно змоделювати ідеальний сценарій припинення юридичної особи за рішенням учасників чи уповноваженого органу такого підприємства, коли сформована ліквідаційна комісія зі складу посадових осіб такої юридичної особи, ліквідація проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, за наявності фінансово-господарської документації та установчих документів, за наявності можливості проведення інвентаризації майна та активів юридичної особи, що ліквідується, та відсутності порушень податкового законодавства, які можуть бути виявлені відповідним територіальним управлінням Державної податкової служби в процесі ліквідації підприємства.

Так, існує підприємство Х., розташоване умовно в місті Харкові, яке здійснює діяльність щодо роздрібної торгівлі одягом для дорослих. Організаційно-правова форма юридичної особи - приватне підприємство. Це приватне підприємство має керівника, бухгалтера, двох працівників та відповідно одного засновника (учасника) цього підприємства, яким прийнято рішення про його ліквідацію. Власне алгоритм ліквідації юридичної особи передбачено положеннями статті 111 ЦК України, де зазначено перелік дій, які повинна вчинити ліквідаційна комісія.

До цього алгоритму входить в тому числі:

- повідомлення усіх дебіторів (боржників) підприємства про його ліквідацію та необхідність повернення заборгованості;

- повідомлення усіх кредиторів про ліквідацію юридичної особи, що тягне за собою виникнення у них можливості пред'явлення своїх кредиторських вимог до підприємства, що ліквідується, які, за умов їх прийняття, мають бути погашені юридичною особою, що ліквідується;

- виявлення дочірніх підприємств, філій, наявність корпоративних прав в інших юридичних особах, та повідомлення про них органу, який прийняв рішення про припинення підприємства, та відповідно вжиття заходів для їх припинення;

- необхідність закриття усіх банківських рахунків підприємства, що ліквідується, окрім одного, що буде використовуватись для розрахунків із кредиторами;

- звільнення працівників юридичної особи, що ліквідується, в порядку, передбаченому положеннями законодавства про працевлаштування;

- інвентаризація майна юридичної особи, що ліквідується;

- документи дозвільного характеру та печатки підлягають поверненню органам, що їх видали;

- проведення податкових перевірок, з метою встановлення факту наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків та зборів, що являється обов'язковою передумовою для припинення юридичної особи;

- погашення кредиторських вимог;

- подання до архіву документів юридичної особи, що підлягають зберіганню в архіві;

- подання ліквідаційного балансу органу, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, що тягне за собою звернення ліквідаційної комісії, за умови затвердження такого звіту та балансу, до державного реєстратора із заявою про припинення юридичної особи.

Таким чином, вбачається, що статтею 111 ЦК України встановлюється детальний перелік дій, які повинна вчинити ліквідаційна комісія задля завершення ліквідаційної процедури та припинення юридичної особи, а тому за ідеальних умов, вищевказане підприємство Х має можливість: повідомити усіх кредиторів про своє припинення; має певні активи, які можуть бути спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, за умов пред'явлення кредиторами своїх вимог; не має порушень податкового законодавства, та відповідно - обов'язку оплачувати штрафи, чи погашати інші штрафні санкції; успішно закрито всі банківські рахунки, всі дочірні підприємства, відокремлені підрозділи, філії; звільнено усіх працівників; передало в архів документи, що підлягають зберіганню; погасило кредиторські вимоги, затверджено ліквідаційний баланс та проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Одна із існуючих проблем, які фактично можуть унеможливити припинення підприємства - відсутність ініціативних дій засновника/учасника щодо завершення процедури припинення підприємства. Каталізатором такої проблеми можуть бути як внутрішні конфлікти між керівником та засновником, так і випадки, коли засновником підприємства є юридична особа, яка теж перебуває в процедурі ліквідації, в тому числі щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство.

В такому випадку керівник підконтрольної юридичної особи зобов'язаний продовжувати виконувати обов'язки керівника до тих пір, доки засновником не буде прийнято рішення щодо ліквідації цієї юридичної особи. Якщо дана підконтрольна юридична особа фактично припинила здійснення господарської діяльності за умов відсутності грошових коштів для її здійснення, чи неможливість погашення своїх зобов'язань перед кредиторами, чи з інших підстав, вона фактично стає неплатоспроможною, але в доповнення до цього мають місце порушення податкового законодавства. Оскільки припинення повноважень керівника підприємства може бути завершене лише при проведенні державної реєстрації зміни керівника цього підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином виникає наступна ситуація: підприємство - неплатоспроможне, обсяг кредиторської заборгованості перевищує розмір дебіторської та активів підприємства, тому погасити її - немає можливості, але і сплачувати заробітну плату керівнику - теж немає можливості, як і сплачувати податки з неї, що тягне за собою покладення на підприємство штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України та Кодексом законів про працю України, що збільшує обсяг кредиторської заборгованості. Керівник звісно може звільнитись із посади, направити відповідну заяву засновнику (учаснику) підприємства, направити повідомлення до відповідного територіального органу Державної податкової служби, та навіть звернення до суду про покладення обов'язку на засновника щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - будь-які із вищевказаних дій не матимуть юридичних наслідків у вигляді фактичного припинення для цієї особи повноважень керівника юридичної особи, оскільки вони настануть виключно за умов внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключення такої особи як керівника підприємства та включення нової - тобто призначення нового керівника. Що теж являється важливим моментом, оскільки правова природа діяльності юридичної особи, в тому числі закріплена в статті 92 ЦК України, вказує на те, що юридична особа може діяти виключно через свій уповноважений орган, визначений положеннями установчих документів цієї юридичної особи.

Тобто якщо статутом підприємства визначено, що управління підприємством здійснює директор, то юридична особа не набуває цивільної дієздатності за відсутності особи керівника. При цьому повноваження директора може виконувати в тому числі і засновник цього підприємства, але передумовою для цього все одно являється прийняття відповідних внутрішніх документів на підприємстві - видання наказу про тимчасове виконання обов'язків директора, або вступ на посаду директора, але все одно ці всі призначення підлягають державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. банкрутство юридичний фізичний ліквідаційний

Вважаємо, що для вирішення такого виду правових колізій необхідним є внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ГУ, які б передбачили особливий правовий механізм вирішення вищевказаної колізії та захисту прав працівників, позбавлених можливості реалізувати своє конституційне право на працю, яку особа вільно обирає та на яку вільно погоджується, передбачене статтею 43 Конституції України, яким може полягати у зверненні до суду із вимогою щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке б передбачало зміну керівника з особи, що подала позов, на самого засновника, за умов доведення систематичного ухилення від звернення до державних реєстраторів про зміну керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі.

Однією із проблем при припиненні підприємств являється ліквідація юридичних осіб, що перебувають на непідконтрольній території України, тобто в зоні ОРДЛО. В тому разі, якщо юридична особа має місце знаходження на окупованій території, об'єктивне проведення інвентаризації майна - неможливе. Відповідні положення передбачені пунктом 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, яким встановлено, що підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Оскільки фактичне забезпечення безпечного доступу до тимчасово окупованої території України, на якій перебувають активні бойові дії, неможливе, то і проведення інвентаризації майна таких підприємств також неможливе. Окрім цього, фінансово-господарська та установча документація боржника також може перебувати на тимчасово окупованій території, що у свою чергу теж створює перешкоди для ліквідації юридичної особи. В такому контексті можуть виникнути проблеми із погашенням кредиторської заборгованості, адже за відсутності майна, юридична особа, що ліквідується, позбавляється можливості погасити за його рахунок кредиторські вимоги. Питання ліквідації такого виду підприємств також наразі на законодавчому рівні не вирішене, але вони все таки можуть бути припинені, за умов відсутності заборгованості перед кредиторами та за податковими зобов'язаннями.

В контексті проблематики, яка виникає під час припинення підприємств за рішенням засновника (уповноваженого органу), вважаємо, що на законодавчому рівні має бути вирішене питання щодо доступності судових процедур банкрутства для юридичних осіб, що перебувають в стані стійкої неплатоспроможності, та не можуть бути припинені за рішенням засновника.

Відповідно до положень частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-УШ (в редакції від 12.01.2022), боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Окрім цього, статтею 4 Кодексу України з процедур банкрутства на засновників боржника покладається обов'язок щодо запобігання його банкрутству, зобов'язані вживати заході, спрямовані на відновлення його платоспроможності, зокрема у формі надання фінансової допомоги. Частиною 2 статті 4 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Таким чином, чинним законодавством встановлено обов'язок як засновників юридичної особи, так і її керівника аналізувати фінансові показники підприємства та своєчасно вживати превентивних заходів для недопущення формування у нього стану стійкої неплатоспроможності.

Разом із тим, положеннями статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства також встановлено, що за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, підлягає сплаті судовий збір, разом із коштами для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування понесених ним витрат за тримісячний період виконання обов'язків розпорядника майна боржника.

Таким чином, попри виникнення у засновника та керівника підприємства обов'язку щодо своєчасного подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, передумовою для чого являється стан стійкої неплатоспроможності такого підприємства, заявник в особі юридичної особи-боржника має сплатити додатково судовий збір та авансувати вищевказану грошову винагороду арбітражному керуючому у розмірі винагороди за три місяці виконання обов'язків розпорядника майна.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-УІ (в редакції від 01.01.2022), розмір судового збору за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату підготовки цієї статті становить 24810,00 грн. Додатково до цього розмір авансування винагороди арбітражного керуючого становить, станом на дату підготовки цієї статті - не менше трьох заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, тобто підлягає до сплату сума коштів у розмірі 58500,00 грн. Враховуючи вищевказане, боржник для порушення провадження у справі про своє власне банкрутство має додатково сплатити 83310,00 грн. В тих умовах, коли підприємство фактично господарську діяльність не здійснює, перебуває в стані стійкої неплатоспроможності - воно позбавляється можливості звернення до господарського суду із заявою про власне банкрутство.

Розглядаючи це в контексті зазначеної вище проблеми із припиненням підприємства за рішенням засновника (уповноваженого органу), та іншими проблемами, які виникають при припиненні підприємств, що унеможливлюють їх фактичне припинення, слід зазначити, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» (надалі - «Закон» та/або «Закон про банкрутство») передбачали можливість застосування судових процедур банкрутства до юридичних осіб, які не могли бути припинені в позасудовому порядку, в тому числі за відсутності майна для погашення кредиторських вимог.

Висновки

Отже, особлива процедура банкрутства до боржника, що ліквідується власником, була передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, відповідно до частини 1 якої встановлено наступне: якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

При цьому, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Тобто в тому випадку, якщо виконання всіх дій передбаченого статтею 111 ЦК України алгоритму неможливе із незалежних від ліквідаційної комісії причин, в тому числі відсутності коштів для погашення кредиторських вимог, боржник в особі ліквідаційної комісії міг звернутись до господарського суду із такою заявою про банкрутство, та відповідно господарським судом може бути відкрите провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, а процедура ліквідації такого підприємства здійснюється із врахуванням положень Закону про банкрутство. Вважаємо, що імплементація спеціального механізму банкрутства боржників, що ліквідуються власником, який був передбачений Законом про банкрутство, до Кодексу України з процедур банкрутства, являється необхідним для вирішення правових колізій та нездоланних перешкод, які виникають при припиненні підприємств за рішенням засновників та які унеможливлюють їх припинення.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні зарубіжного досвіду щодо ліквідації юридичних осіб і обґрунтуванні можливостей його використання у вітчизняній правовій практиці.

Література

1. Гнатів О. М. Поняття та види ліквідації як способу припинення юридичних осіб за цивільним законодавством України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. 2016. Вип. 2. С. 105-111.

2. Гнатів О. М. Стадії ліквідації юридичних осіб за цивільним законодавством України. Часопис Київського університету права. 2016. № 1. С. 124-126.

3. Гнатів О. Цивільно-правові аспекти ліквідації юридичних осіб за вироком суду. Evropskypoliticky aprдvnidiskurz. 2015. Sv. 2, Vyd. 1. С. 319-324.

4. Дорошенко Л. Стан та перспективи розвитку законодавства про ліквідацію юридичної особи. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 3. С. 64-68.

5. Жеков Д. В. До питання про підстави ліквідації юридичної особи та їх класифікації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2014. Вип. 28(1). С. 121-124.

6. Макаревич О. Історичний розвиток законодавства України у сфері ліквідації юридичних осіб. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 8. С. 33-37.

7. Петров Є. В. Окремі питання ліквідації юридичних осіб. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2016. № 4. С. 109-115

8. Придатко С. А. Вплив припинення юридичної особи - боржника на існування зобов'язання поручителя. Правова держава. 2019. № 34. С. 29-35.

9. Сурженко О. А. Майнові права кредиторів юридичної особи, яка перебуває в

процесі припинення. Теорія і практика правознавства. 2018. Вип. 2. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2018_2_6.

10. Труфанова Ю. В. Окремі питання припинення договору найму у зв'язку з ліквідацією юридичної особи в процесі банкрутства. Актуальні проблеми правознавства. 2018. - Вип. 2. - С. 103-107.

11. Швець О. В. Правова природа процедури ліквідації юридичної особи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2014. Вип. 10-1(1). С. 233-236.

References

1. Gnativ, O. M. (2016). Ponjattja ta vidi H^dacn jak sposobu pripinennja juridichnih osft za cmfnim zakonodavstvom Ukraini [The concept of liquidation as a way of attaching legal rights to the civil legislation of Ukraine]. Naukovij vUnik L'vrvs'kogo derzhavnogo umversitetu vnutrishmh sprav. senja juridichna - Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs. the series is legal, 2, 105-111 [in Ukrainian].

2. Gnativ, O. M. (2016). Stadii likvidacii juridichnih osib za civil'nim zakonodavstvom Ukraini [Stages of liquidation of legal systems behind the civil legislation of Ukraine]. Chasopis Kiivs'kogo universitetuprava - Chasopis of Kiev University of Law, 1, 124-126 [in Ukrainian].

3. Gnativ, O. (2015). Civil'no-pravovi aspekti likvidacii juridichnih osib za virokom sudu [Civil law aspects of the liquidation of legal osib for a large court]. Evropsky politicky apravni diskurz, 2, 1, 319-324 [in Ukrainian].

4. Doroshenko, L. (2017). Stan ta perspektivi rozvitku zakonodavstva pro likvidaciju juridichnoi osobi [Stan and prospects for the development of legislation on the liquidation of a legal entity]. Pidpriemnictvo, gospodarstvo i parvo - Business, government and law, 3, 64-68 [in Ukrainian].

5. Zhekov, D. V. (2014). Do pitannja pro pidstavi likvidacii juridichnoi osobi ta ih klasifikacii [Prior to filing for the liquidation of a legal entity and their classification]. Naukovij visnik Uzhgorods'kogo nacional'nogo universitetu. Serija : Pravo - Scientific Bulletin of UzhhorodNational University. Series: Right, 28(1), 121-124 [in Ukrainian].

6. Makarevich, O. (2018). Istorichnij rozvitok zakonodavstva Ukraini u sferi likvidacii juridichnih osib [Historical development of legislation in Ukraine in the sphere of liquidation of legal systems]. Pidpriemnictvo, gospodarstvo i parvo - Business, government and law, 8, 33-37 [in Ukrainian].

7. Petrov, C. V. (2016). Okremi pitannja likvidacii juridichnih osib. Juridichnij visnik []. Povitrjane i kosmichne parvo - Legal Bulletin. Povitryane i kosmichne right, 4, 109-115 [in Ukrainian].

8. Pridatko S. A. Vpliv pripinennja juridichnoi osobi - borzhnika na isnuvannja zobov'jazannja poruchitelja [Injection of a legal entity - a borzhnik on the basis of goiter as a guarantor]. Pravova derzhava - Legal staten, 34, 29-35 [in Ukrainian].

9. Surzhenko, O. A. (2018). Majnovi prava kreditoriv juridichnoi osobi, jaka perebuvae v procesi pripinennja [Main rights of creditors of a legal entity, as if they were in the process of admission]. Teorija i praktika pravoznavstva - Theory and practice of law, 2. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2018_2_6 [in Ukrainian].

10. Trufanova, Ju. V. (2018). Okremi pitannja pripinennja dogovoru najmu u zv'jazku z likvidacieju juridichnoi osobi v procesi bankrutstva [Separate issues of termination of the employment contract in connection with the liquidation of a legal entity in the process of bankruptcy]. Aktual'ni problemi pravoznavstva - Actual problems of jurisprudence, 2, 103-107 [in Ukrainian].

11. Shvec', O. V. (2014). Pravova priroda proceduri likvidacii juridichnoi osobi [The legal nature of the liquidation procedure of a legal entity]. Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu. Serija : Jurisprudencija - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Jurisprudence, 10-1(1), 233-236 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru