Поняття та елементи механізму адміністративно-правової охорони тваринного світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та елементи механізму адміністративно-правової охорони тваринного світу

Волченко Михайло Вікторович -

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman (54/1 Peremohy Avenue, Kyiv, 03057, Ukraine)

В статті розкрито поняття та елементи механізму адміністративно-правової охорони тваринного світу. Визначено, що механізм адміністративно-правової охорони тваринного світу -- це система засобів охорони, що застосовується публічною адміністрацію, в межах її компетенції, що визначена нормами права, з метою розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу.

Ключові слова: державна політика, природні ресурси, тваринний світ, навколишнє природнє середовище, адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення, тварини, адміністративно-правова охорона. державна політика природний ресурс тваринний світ

В статье раскрыты понятия и элементы механизма административно-правовой охраны животного мира. Определено, что механизм административно-правовой охраны животного мира - это система средств охраны, применяемая публичной администрацией, в пределах ее компетенции, определенной нормами права, с целью развития, сохранения и рационального использования животного мира.

Ключевые слова: государственная политика, природные ресурсы, животный мир, окружающая среда, административная ответственность, административное правонарушение, животные, административно-правовая охрана.

Keywords: state policy, natural resources, wildlife, environment, administrative responsibility, administrative offense, animals, administrative and legal protection.

Постановка проблеми

Адміністративно-правова охорона тваринного світу є об'ємнім та багатофункціональнім явищем, яке реалізується через відповідні механізми. На сьогодні в теорії адміністративного права відсутній єдиний підхід до розуміння вказаного явища. Перед тим, як визначитись зі змістом механізму адміністративно-правової охорони тваринного світу, розглянемо, що охоплює собою поняття «механізму». Треба зауважити, що зміст цього терміну залежить від наукового напрямку, де його використовують. З точки зору технічних наук, механізми бувають різні за конструкцією і призначенням, вони є основою більшості машин, приладів та пристроїв. В юридичних науках поняття «механізм» вживається у переносному значенні й означає «внутрішню будову, систему будь-чого» [1, с. 24-27]. Дещо відрізняється розуміння поняття «механізм» з філософської точки зору - спосіб пояснення дій і об'єктів, які вивчаються у їхній взаємодії, виходячи з механічних закономірностей.

Стан дослідження

Значний вплив на вирішення означеної проблеми справили дослідження українських науковців, а саме: С. А. Боголюбова, М. М. Веденина, К. Д. Гасникова, А. П. Гетьман, А. К. Голиченкова, О. С. Колбасова, В. К. Матвейчука, Петрова В. В., В. К. Попова, Т. Г. Пучинина, С. В. Размєтаєв, А. Ю. Семьянова, В. П. Тихого, Ю. В. Трунцевського та ін.

Невирішені раніше проблеми

В науковій літературі питанню механізму адміністративно-правової охорони тваринного світу приділено недостатньо уваги. Дана проблематика досліджувала в рамках окремих питань, а комплексно дана тема розкрита не була.

Метою написання статті є розкриття поняття та виокремлення елементів механізму адміністративно-правової охорони тваринного світу.

Виклад основного матеріалу

Тлумачні словники визначають іноді даний термін з позиції його лінгвістичного змісту. Наприклад, «Словник економіки та права» розкриває термін «механізм»як сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів управління,а також правових норм, за допомогоюяких реалізуються діючі у конкретних умовах відповідні закони [2]. В такому ж ракурсі наведено дане поняття у «Словнику іншомовних слів» - «механізм» як сукупність проміжних станів або процесів будь- яких явищ» [3, с. 431]. Поряд з цим «Тлумачний словник економіста» визначає механізм як: «пристрій, прилад, що здійснює ряд певних виробничих операцій», та як «сукупність процесів, прийомів, методів, підходів або здійснення певних дій задля досягнення мети» [4, с.185].

Науковці і галузі права також не мають єдиних підходів щодо розуміння терміну «механізм». Так як у правовому полі використовується багато правових механізмів, кожний з яких має свій зміст та призначення. Наприклад, механізм правового регулювання», «механізм управління», «механізм публічного адміністрування» тощо.

Під якими розуміється:

механізм правового регулювання - це взята в єдності система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок («належне» у праві стає «сущим») [5, с. 498];

механізм управління розглядають як складову системи управління, що забезпечує дієвий вплив на фактори, стан яких обумовлює результат діяльності об'єкту управління [6, с. 47];

механізм публічного адміністрування - це спеціальні засоби, що забезпечують здійснення регулюючого впливу публічних адміністрацій на соціально-економічні територіальні системи різних рівнів (села, селища, райони у містах, міста, райони, області, Автономна республіка Крим) з метою забезпечення гідних умов життєдіяльності людей, що проживають у державі, та громадян України, що тимчасово проживають за її межами [7, с. 8-9; 8].

Разом з тим, в праві термін механізм виокремлюється з позиції призначення: структурно-організаційний та структурно- функціональний. Структурно-організаційний механізм характеризується як сукупність певнихскладників,щостворюють організаційну основу певних явищ, процесів. структурно-функціональнийпідхід заснований на тому, що увага акцентується не тільки на організаційній основі його побудови, але й на його динаміці, реальному функціонуванні. Вчений перевагу надає структурно-функціональному підходу й визначає механізмякорганізацію практичного здійснення державного управління [9, с. 57-59].

Так як в межах даного дослідження інтерес направлений саме на «механізмі охорони», як основного призначенні держави та публічної адміністрації виконувати покладені на неї обов'язки(в тому числі і щодо тваринного світу), то ми зупинимося детально на адміністративно-проводових характеристиках даного механізму.

Державна охорона направлена на збереження та захист навколишнього природного середовища, захисту екології тощо[10, с. 8-9; 11]. При чому, під захистом розуміється передбачений законом вид і міра можливого або обов'язкового впливу на суспільні відносини, які зазнали протиправного впливу, з метою поновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права [12]. Більш розширено наводиться поняття захисту у постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2011 р. у справі № 22/5009/3458/11, де визначено, що це вид державно-примусової діяльності, спрямованої на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, яку прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав [13]. А в постанові від 08 листопада 2010 р. у справі № 13/212 за наслідком аналізу приписів глави 29 Цивільного кодексу України судді Вищого господарського суду України схиляються до визначення захисту як системи активних заходів, що їх застосовують власник, компетентні державні чи інші органи, спрямовані на усунення порушень права власності, покладення виконання обов'язку з відновлення порушеного права на порушника. Цивільно-правовому захистові притаманні свої специфічні методи й засоби, які істотно відрізняються від існуючих в інших галузях права. Специфіка захисту права власності передусім полягає в застосуванні таких юридичних засобів, які забезпечують усунення перешкод у здійсненні права власності та відновлення майнового становища потерпілого власника за рахунок майнових благ порушника чи іншої зобов'язаної особи [14].

З наведеного видно, що основною ознакою поняття «захист» є реакція на наявний протиправний вплив, а також поновлення порушеного права. Захист реалізується шляхом застосування встановлених законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відбувається відновлення порушених прав і вплив на правопорушника.

Відповідно охорона тваринного світу - це складна система передбачених законом правових засобів, які, по-перше, забезпечують стабільний стан відносин в сфері тваринного світу у непорушеному стані, а по-друге, застосовуються для поновлення порушених правовідносин в сфері тваринного світу, для усунення перешкод, що заважають їхньому функціонуванню. В даному випадку з'являється особлива ознака впливу на відносини не тільки на стадії після порушення, а й у процесі самої реалізації публічного права. Отже, правовий захист здебільшого має місце вже після факту порушення права й є складовою більш широкого поняття «охорона правовідносин». Питання захисту правовідносин є складовою загального поняття охорони, яке містить також і механізми реалізації такого права, і способі запобігання його порушенням. Саме тому, результативним з позиції превентивності є охорона правовідносин. Так як правова охорона є не тільки встановленням юридичних засобів, спрямованих на реалізацію суб'єктивного публічного права, а і запобігання порушенням та регулювання правовідносин. Норми про захист правовідносин складають лише певну частину охоронних норм, до яких відносяться запобігання порушенням, і ті, що встановлюють імперативний механізм їх реалізації. Отже, захист правовідносин сфери тваринного світу - це сукупність заходів, способів та прийомів, спрямованих на відновлення порушеного публічного права в сфері тваринного світу, компетентними публічними органами та посадовими особами, а охорона правовідносин сфери тваринного світу - це діяльність публічної адміністрації по створенню умов, які сприяють функціонуванню та розвитку відносин сфери тваринного світу й попереджають вчинення правопорушень у цій сфері.

Підводячи підсумок вищевикладеному, необхідно зазначити, що захист правовідносин сфери тваринного світу є складовою загального (більш ширшого) поняття охорони, яке поряд із захистом права містить також і механізми його реалізації та способи запобігання можливим порушенням в сфері тваринного світу. Різниця між поняттям охорони та захисту правовідносин в сфері тваринного світу простежується в тому, що охорона цих правовідносин направлена на гарантування підстав набуття публічних прав правовідносин в сфері тваринного світу, у той час як під захистом правовідносин в сфері тваринного світу розуміють конкретні дії, спрямовані на поновлення порушеного чи оскарженого права в цій сфері.

Охоронаадміністративно-правових відносин наділена специфічними особливостями та ознаками.

Адміністративно-правові відносини є складовою частиною суспільних відносин, що виникають у процесі публічного адміністрування як організаційні зв'язки між їх учасниками. Адміністративно-правові відносини є різновидом правових відносин, у яких обов'язки і права сторін мають взаємний характер. Одна із сторін вправі вимагати від другої сторони поведінки, передбаченої адміністративно-правовиминормами.

Невиконання обов'язків або порушення прав однієї із сторін тягне за собою юридичну відповідальність.Такимчином, адміністративно-правові норми слугують основою виникнення адміністративно-правових відносин. Самі норми безпосередньо їх не створюють, а лише передбачають у загальній формі умови їх виникнення.

Адміністративно-правові відносини в сфері тваринного світу є різновидом правових відносин, у яких обов'язки і права сторін мають взаємний характер. Одна із сторін вправі вимагати від другої сторони поведінки, передбаченоїадміністративно-правовими нормами. Невиконання обов'язків або порушення прав однієї із сторін в сфері тваринного світу тягне за собою юридичну відповідальність. Таким чином, адміністративно-правові норми в сфері тваринного світу слугують основою виникнення адміністративно-правових відносин в сфері тваринного світу. Самі норми безпосередньо їх не створюють, а лише передбачають у загальній формі умови їх виникнення[15].

В той же час необхідно наголосити на тому, що «адміністративно-правову охорону тваринного світу» необхідно відрізняти від «адміністративно-правового захисту тваринного світу». Різниця між зазначеними термінами полягає у тому, що в охороні тваринного світу задіяний увесь правовий інструментар, тобто уся сукупність закріплених в Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативних актах прийомів, методів, способів впливу на суспільні відносини з метою досягнення конкретного результату. У той же час адміністративно-правовий захист тваринного світу пов'язується лише із застосування заходів адміністративного примусу, які викликаються до життя порушеннями правил використання, зберігання та відтворення об'єктів тваринного світу[16, с. 394].

За своїм змістом адміністративні правовідносини у сфері тваринного світу є різноманітними. Це правовідносини з організації охорони тваринного світу, формування системи адміністрування галуззю, матеріально-технічногозабезпечення тваринного світу тощо. Це можна пояснити тим, що адміністрування сферою тваринного світу регулюється нормами адміністративного права, хоча присутніі норми цивільногота господарськогоправа, але вонивиходятьза межі нашогодослідження.Однієюз Визначальнихособливостейсучасних адміністративно-правових відносин є те, що вони «виникають у сфері, безпосередньо пов'язаній із владно-управлінською діяльністю, спрямовані на виконання завдань та здійснення функційадмініструванняпублічною адміністрацією та окремими організаціями, які наділені функціями публічного управління з метою задоволення публічних або індивідуальних інтересів суб'єктів таких правовідносин». Відповідно у налагодженні дієвого механізму зовнішнього та внутрішнього компонентів публічного адміністрування значну роль відіграє належне законодавство, яким урегульовано сферу тваринного світу, норми якого призначені врегульовувати відповідні суспільні відносини» [17, с. 235]. Правове забезпечення таких заходів потребує здійснення активної організаційної діяльності, яка фактично виникає в межах правовідносин, а будучи пов'язаною з управлінськими процесами реалізація таких заходів регулюється за допомогою адміністративно-правових норм[18, с. 142]. Організація діяльності в сфері охорони тваринного світу фактично виникає в межах правовідносин, що складаються при застосуванні спеціального механізму.

Механізм адміністративно-правової охорони тваринного світу має своє функціональне призначення та є видовим елементоммеханізмупублічного адміністрування. На сьогодні існує декілька позицій щодо розуміння змісту «механізму публічного адміністрування». В сучасній науковій літературі його розглядають як: «як сукупність форм, методів та інструментів адміністрування, організаційних структур, а також правових норм» [19, с. 387]; «сукупність інституцій, які створені для розв'язання певних суперечностей, подолання чи попередження проблем у суспільстві та діють на основі конституційно правових норм, прийнятих у державі» [20, с. 17]. За особливостями побудови механізми публічного адміністрування поділяються на цільові (спрямовані на досягнення певної мети) механізми публічного адміністрування, механізми функціонування системи публічного адміністрування на різних етапах суспільного розвитку країни та механізми здійснення процесу публічного адміністрування різними владними органами та окремими посадовими особами [21, с. 76].

Висновки

Виходячи з зазначеного, механізм адміністративно-правовий охорони є цільовим механізмом, який доцільно розглядати з точки зору системного підходу до його елементів та їх взаємозв'язків. Він включає суб'єкт, так і об'єкт публічного адміністрування, їх взаємозв'язки, що діють в одній системі. Вважаємо, що даний механізм - це цілісна система публічного адміністрування охорони тваринного світу, що складається із організаційної складової (система публічних органів управління(публічна адміністрація)) та забезпечуєтьсяправовоюскладовою (нормативно-правовими актами). На нашу думку, з позиції суб'єкта реалізації, механізм адміністративно-правовоїохорони тваринного світу -- це системна діяльність органів публічного адміністрування, наділених владними повноваженнями, направлена на охорону тваринного світу з метою розвитку, збереження та раціонального використання, що діють у межах та спосіб визначені чинним законодавством. Відповідно вважаємо, з позиції функціонального призначення, механізм адміністративно-правовоїохорони тваринного світу -- це система засобів охорони, що застосовується публічною адміністрацію, в межах її компетенції, що визначена нормами права, з метою розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу.

Елементами механізму адміністративно- правової охорони тваринного світу є: система правових актів, що включають ратифіковані Україною міжнародні акти та правові акти України; публічна адміністрація, наділена Владнимиповноваженнямищодо адміністративно-правової охорони тваринного світу; системи засобів, націлені на реалізацію основної мети - розвитку, збереження та раціонального використання тваринного світу.

Список використаних джерел:

1. Кардаш В. М. Державні органи як структурні елементи механізму держави. Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 100: Правознавство. 125-річчю Чернівецького університету присвячується. Чернівці, 2000. С. 24-27.

2. Словари и энциклопедии на Академике. Энциклопедический словарь экономики и права. URL: http://dic.academic.ru/contents.nsf7dic_economic_law/?f= 0JzQldCW0JQ=&t=0JzQmNCd0Jg=&nt=232&p=5.

3. Мельничук О. С. Словник іншомовних слів. К., 1974. 776 с.

4. Гончаров С. М. Тлумачний словник економіста / За ред. проф. С. М. Гончарова. К.: Центр учб. літ., 2009. 264 с.

5. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник. Пер. з рос. Харків: Консум, 2001. 656 с.

6. Єрмаков О. Ю. Економіка і підприємництво, менеджмент. Навчальний посібник К.: НУБіП України, 2013. 353 с.

7. Шатило О. А. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Публічне адміністрування» (для

студентівспеціальностей«Менеджменторганізаційіадміністрування»та«Менеджмент

зовнішньоекономічної діяльності») Житомир: Кафедра менеджменту організацій і адміністрування ЖДТУ, 2014. 51 с.

8. Корнієнко В. О. Інститути громадянського суспільства та української держави: правові витоки. URL: http://www.apdp.in.ua/v29/42.pdf.

9. Юзьков Л. П. Государственное управление в политической системе развитого социализма. К., 1983. 156 с.

10. Шатило О. А. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Публічне адміністрування» (для

студентівспеціальностей«Менеджменторганізаційіадміністрування»та«Менеджмент

зовнішньоекономічної діяльності»). Житомир: Кафедра менеджменту організацій і адміністрування ЖДТУ, 2014. 51 с.

11. Корнієнко В. О. Інститути громадянського суспільства та української держави: правові витоки. URL: http://www.apdp.in.ua/v29/42.pdf.

12. Стефанчук Р.О. Цивільне право України. К.:Прецедент, 2005. URL:

http://ukrlibrary.com.Ua/books/20/5/index.html

13. Постанова Вищого господарського суду України від 29 листопада 2011 р. у справі № 22/5009/3458/11. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: www.reyestr.court.gov.ua.

14. Постанова Вищого господарського суду України від 08 жовтня 2010 р. по справі № 13/212. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: www.reyestr.court.gov.ua.

15. Поняття, основні риси та особливості адміністративно-правових відносин. URL: http://mego.info.

16. Книш В.І. До розуміння сутності та особливостей адміністративно-правової охорони тваринного світу. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8002.

17. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права. Москва, 1967. 160 с.

18. Книш С. В. Загальна характеристика зовнішніх адміністративно-правових відносин у сфері охорони здоров'я: поняття та ознаки. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. №1. С. 140-144

19. Дроздова Н.Г. Організаційно-правовий механізм управління системою державних закупівель на конкурсних засадах: теоретико-методологічний аспект. Актуальні проблеми державного управління, 2012. Вип. 3. С. 150-153.

20. Назаренко В.Ю. Організаційно-правовий механізм державного управління пожежною безпекою в Україні. Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 3 (42). С. 1-7.

21. Дзюндзюк В. Б., Мельтюхова Н. М., Фоміцька Н. В. Публічне адміністрування в Україні / За заг. ред. д-ра ф. наук, проф. В. В. Корженка, к.е.н., доц. Н.М. Мельтюхової. Навчальний посібник. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. 306 c.

References:

1. Kardash V. M. Derzhavni orhany yak strukturni elementy mekhanizmu derzhavy. Naukovyi visnyk

Chernivetskoho universytetu. Vyp. 100:Pravoznavstvo. 125-richchiu Chernivetskoho universytetu

prysviachuietsia. Chernivtsi, 2000. S. 24-27.

2. Slovary y entsyklopedyy na Akademyke. Entsyklopedycheskyi slovar ekonomyky y prava. URL: http://dic.academic.ru/contents.nsf7dic_economic_law/?f=0JzQldCW0JQ=&t=0JzQmNCd0Jg=&nt=232&p=5.

3. Melnychuk O. S. Slovnyk inshomovnykh sliv. K., 1974. 776 s.

4. Honcharov S. M. Tlumachnyi slovnyk ekonomista / Za red. prof. S. M. Honcharova. K.: Tsentr uchb. lit., 2009. 264 s.

5. Skakun O. F. Teoriia derzhavy i prava: pidruchnyk. Per. z ros. Kharkiv: Konsum, 2001. 656 s.

6. Yermakov O. Yu. Ekonomika i pidpryiemnytstvo, menedzhment. Navchalnyi posibnyk K.: NUBiP Ukrainy, 2013. 353 s.

7. Shatylo O. A. Opornyi konspekt lektsii z dystsypliny “Publichne administruvannia” (dlia studentiv spetsialnostei “Menedzhment orhanizatsii i administruvannia” ta “Menedzhment zovnishnoekonomichnoi diialnosti”) Zhytomyr: Kafedra menedzhmentu orhanizatsii i administruvannia ZhDTU, 2014. 51 s.

8. Korniienko V. O. Instytuty hromadianskoho suspilstva ta ukrainskoi derzhavy: pravovi vytoky. URL: http://www.apdp.in.ua/v29/42.pdf.

9. Yuzkov L. P. Hosudarstvennoe upravlenye v polytycheskoi systeme razvytoho sotsyalyzma. K., 1983. 156 s.

10. Shatylo O. A. Opornyi konspekt lektsii z dystsypliny “Publichne administruvannia” (dlia studentiv spetsialnostei “Menedzhment orhanizatsii i administruvannia” ta “Menedzhment zovnishnoekonomichnoi diialnosti”). Zhytomyr: Kafedra menedzhmentu orhanizatsii i administruvannia ZhDTU, 2014. 51 s.

11. Korniienko V. O. Instytuty hromadianskoho suspilstva ta ukrainskoi derzhavy: pravovi vytoky. URL: http://www.apdp.in.ua/v29/42.pdf.

12. Stefanchuk P.O. Tsyvilne pravo Ukrainy. K.:Pretsedent, 2005. URL:

http://ukrlibrary.com.ua/books/20/5/index.html

13. Postanova Vyshchoho hospodarskoho sudu Ukrainy vid 29 lystopada 2011 r. u spravi № 22/5009/3458/11. Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen. URL: www.reyestr.court.gov.ua.

14. Postanova Vyshchoho hospodarskoho sudu Ukrainy vid 08 zhovtnia 2010 r. po spravi № 13/212. Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen. URL: www.reyestr.court.gov.ua.

15. Poniattia, osnovni rysy ta osoblyvosti administratyvno-pravovykh vidnosyn. URL: http://mego.info.

16. Knysh V.I. Do rozuminnia sutnosti ta osoblyvostei administratyvno-pravovoi okhorony tvarynnoho svitu. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8002.

17. Kozlov Yu.M. Predmet sovetskoho admynystratyvnoho prava. Moskva, 1967. 160 s.

18. Knysh S. V. Zahalna kharakterystyka zovnishnikh administratyvno-pravovykh vidnosyn u sferi okhorony zdorov'ia: poniattia ta oznaky. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk. 2019. №1. S. 140-144

19. Drozdova N.H. Orhanizatsiino-pravovyi mekhanizm upravlinnia systemoiu derzhavnykh zakupivel na konkursnykh zasadakh: teoretyko-metodolohichnyi aspekt. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, 2012. Vyp. 3. S. 150-153.

20. Nazarenko V.Yu. Orhanizatsiino-pravovyi mekhanizm derzhavnoho upravlinnia pozhezhnoiu bezpekoiu v Ukraini. Teoriia tapraktyka derzhavnoho upravlinnia. 2013. Vyp. 3 (42). S. 1-7.

21. Dziundziuk V. B., Meltiukhova N. M., Fomitska N. V. Publichne administruvannia v Ukraini / Za zah. red. d-ra f. nauk, prof. V. V. Korzhenka, k.e.n., dots. N.M. Meltiukhovoi. Navchalnyi posibnyk. Kh.: Vyd- vo KharRI NADU “Mahistr”, 2011. 306 s.

Размещено на Allbest.ru