Міжнародно-правовий досвід відшкодування шкоди, що завдана довкіллю під час міждержавних збройних конфліктів: значення для післявоєнного відновлення земель України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародно-правовий досвід відшкодування шкоди, що завдана довкіллю під час міждержавних збройних конфліктів: значення для післявоєнного відновлення земель України

Стрілець І.Ю.

Аспірант кафедри публічного та приватного права, Університет митної справи та фінансів, Дніпро, Україна

Констатована фрагментарність та внутрішня неузгодженість положень законодавства України, що визначають порядок правового регулювання та публічного адміністрування процесу визначення шкоди від погіршення корисних властивостей земель внаслідок збройної агресії та бойових дій. При цьому, обґрунтовано те, що вже накопичена практика міжнародно-правового врегулювання наслідків міждержавних збройних конфліктів містить декілька застосовних у цих випадках принципів і правил, на які слід спиратись під час визначення підстав та процедур відшкодування збитків власникам та користувачам природних ресурсів, насамперед, земельних ділянок, яким була заподіяна шкода під час бойових дій, пов'язаних з вторгненням та окупацією частини території України державою-агресором. Зокрема, аргументується, що незалежно від того, чи шкода заподіяна діяльністю виключно держави-агресора або внаслідок її поєднання із діяльністю щодо відсічі агресії, йдеться про охоплення обсягом шкоди, яка підлягає відшкодуванню, витрат на: 1) здійснені та заплановані об'єктивно необхідні заходи запобігання та мінімізації масштабів та ступеня забруднення та засмічення природних ресурсів; 2) очищення та відновлення природних ресурсів, у тому числі виснажених та тих, корисні екологічні та господарські властивості яких зменшились внаслідок бойових дій, пов'язаних зі збройною агресією, що включає заходи сприяння відновленню біорізноманіття; 3) дослідження та оцінку шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі моніторинг громадського здоров'я, медичні огляди. Також, на держави-учасниці міждержавних збройних конфліктів прийнято покладати обов'язок до їх звершення за першої змоги вживати заходів до знешкодження небезпечних речовин та видалення інших факторів негативного впливу на природні ресурси. Більше того, за слушними рекомендаціями наукового співтовариства процес оцінки екологічних наслідків міждержавного збройного конфлікту має започатковуватись завчасно та ґрунтуватись на найкращому зарубіжному досвіді, що актуалізує дослідження та імплементації у законодавство України підходів до вирішення цього комплексу питань, відображеного, зокрема у профільних європейських законодавчих актах та інших нормативно-правових документах, які за широким визнанням відзначились значною ефективністю з точки зору досягнення їх цілей. Ключові слова: екологічні наслідки міждержавних збройних конфліктів; відшкодування шкоди у зв'язку із забрудненням та засміченням земельних ділянок; втрати земельного фонду; міжнародно-правові принципи та правила відповідальності держав за шкоду довкіллю під час війни.

INTERNATIONAL EXPERIENCE OF COMPENSATION FOR DAMAGE CAUSED TO THE ENVIRONMENT WITHIN INTERSTATE ARMED CONFLICTS: SIGNIFICANCE FOR THE POST-WAR RESTORATION OF UKRAINIAN LANDS

Ihor Strilets

Post-Graduate Student, of the Department of Public and Private Law, University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine

The fragmentation and internal inconsistency of the provisions of the legislation of Ukraine determining the procedure for legal regulation and public administration of the process of determining damage from the degradation of land as a result of armed aggression and hostilities, have been confirmed. However, it is substantiated that the already accumulated practice of international legal regulation of the consequences of interstate armed conflicts set out several principles and rules applicable in these cases, which should be relied upon when determining the grounds and procedures for compensation of damages to owners and users of natural resources (primarily land plots) who were harmed during hostilities related to the invasion and occupation of part of the territory of Ukraine by the aggressor state. In particular, it is argued that regardless of whether the damage was caused solely by the activity of the aggressor state or as a result of its combination with activities directly related to repelling aggression, the amount of damage that is subject to compensation covers costs for: (1) implemented and planned objectively necessary measures prevention and minimization of the scale and degree of pollution and clogging of natural resources; (2) cleaning and restoration of natural resources, including depleted ones and those whose useful ecological and economic properties have decreased as a result of hostilities associated with armed aggression, which includes measures to promote the restoration of biodiversity; (3) research and assessment of damage to the natural environment, including monitoring of public health, medical examinations. Also, the authors assumes it to be customary to impose on the states participating in interstate armed conflicts the obligation to take measures to neutralize dangerous substances and remove other factors of negative impact on natural resources before their completion as soon as possible. Moreover, according to the well-founded recommendations of the scientific community, the process of assessing the environmental consequences of an interstate armed conflict should start early and be based on the best foreign experience, which actualizes the research and implementation in the legislation of Ukraine of approaches to solving this complex of issues, reflected, in particular, in relevant European legislative acts and other normative and legal documents, which are widely acknowledged to be highly effective in terms of achieving their goals. Key words: ecological consequences of interstate armed conflicts; compensation for damage due to pollution and littering of land plots; loss of land fund, international legal principles and rules of responsibility of states for environmental damage during war.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Повномасштабне вторгнення збройних сил та інших військових формувань держави-агресора на територію України, будучи саме по собі грубим порушенням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, супроводжується не лише численними випадками геноциду та іншими злочинами проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку з боку окупаційних військ держави-агресора. Менш очевидними на цьому тлі є низка екологічних катастроф регіонального та місцевого масштабів, спричинені загарбницькими військовими операціями ворога та бойовими діями, спрямованими на відсіч та стримування збройної агресії проти України. Знищеними або ушкодженими виявляються цілі природні комплекси, охоплені зоною активних бойових дій. Насамперед, шкідливого антропогенного впливу зазнає земля внаслідок її засмічення та забруднення ґрунтів, що значно погіршує корисні властивості та ступінь родючості ґрунту аж до втрати ними їх господарської та екологічної цінності, що знижує або нівелює урожайність сільськогосподарських культур та призводить до вкрай несприятливих наслідків для органічно пов'язаних із землею природних компонентів. Зважаючи на це, гостро постає питання про створення правових та організаційних основ для стягнення з держави-агресора коштів для покриття втрат земельного фонду та відновлення належного стану еродованих, деградованих і порушених з її вини земель та органічно поєднаних з ними інших природних ресурсів і об'єктів довкілля.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Ознайомившись із правовими джерелами міжнародно-правового та національного рівня [1-5], а також з науковою літературою з питань підстав та процедури відшкодування шкоди [6-8], що заподіяна земельним ресурсам внаслідок бойових дій у рамках міжнародних збройних конфліктів, зазначимо, що спеціальні положення законодавства України з цих питань є фрагментарними та неузгодженими між собою, а також повною мірою не відповідають застосовним міжнародним стандартам. Стан наукового опрацювання цих аспектів також є недостатнім, зважаючи на те, що на міжнародно-правовому рівні немає утвердженого багатостороннім міжнародним договором систематизованого викладу принципів та правил відшкодування шкоди, що заподіяна довкіллю під час збройних конфліктів, який б став вихідною точкою у дослідженнях, а для України тематика післявоєнного відновлення навколишнього природного середовища не може посідати центральне місце до завершення активних бойових дій. Разом з тим, наукова спільнота має звернути особливу увагу на нещодавні фундаментальні напрацювання міжнародного співтовариства та дійти на їх основі цілісного уявлення про ключові засади відшкодування втрат земельного фонду, на яких буде побудований відповідний комплексний компенсаційний механізм.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою цієї статті є визначення на основі дослідження міжнародно-правових документів нормативного та рекомендаційного характеру у їх зіставленні з відповідними положеннями законодавства України концептуальних організаційних та правових засад відшкодування шкоди, що заподіяна земельним ресурсам внаслідок бойових дій у рамках міжнародних збройних конфліктів.

Виклад основного матеріалу дослідження

шкода довкілля збройний конфлікт

Розпочинаючи дослідження, зауважимо, що на рівні внутрішнього законодавства України організація та порядок діяльності, яка спрямована на визначення грошового вираження шкоди, що була заподіяна земельним ресурсам внаслідок бойових дій, визначаються декількома підзаконними нормативно-правовими актами. Насамперед, йдеться про Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326. За змістом його приписів втрати земельного фонду включають реальні втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду. Основними показниками, які оцінюються, визначено: 1) фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону; 2) завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення; 3) витрати на відновлення меліоративних площ; 4) витрати на розмінування. Також, урядовим документом встановлено, що визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації) [1].

Водночас, Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 4 квітня 2022 року № 167 затверджена Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану. За положеннями цієї методики розмір шкоди обчислюється уповноваженими особами, що здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на основі, зокрема, але не виключно, матеріалів, що підтверджують факт забруднення ґрунтів або засмічення земель. При цьому, як основа розрахунків розміру шкоди від забруднення ґрунтів у методиці використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення. У формулі, за якою визначається розмір шкоди від забруднення ґрунтів, враховуються: 1) питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення ґрунтів відповідної земельної ділянки, значення яких дорівнює 1,5; 2) нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення; 3) площа земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення; 4) коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за спеціальним додатком до методики; 5) коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності земельної ділянки; 6) вартість рекультивації земель, забруднених внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану [2].

Таким чином, очевидною є фрагментарність та внутрішня неузгодженість положень законодавства України, що визначають порядок правового регулювання та публічного адміністрування процесу визначення шкоди від погіршення корисних властивостей земель внаслідок збройної агресії та бойових дій. Зокрема, мають бути уніфіковані законодавчі положення щодо розподілу відповідних повноважень, а також мають бути упроваджені спеціальні процедури, які ґрунтуються на сучасних доктринальних та законодавчих вимогах до адміністративних процедур та передбачають залучення заінтересованих власників й користувачів еродованих, деградованих і порушених земельних ділянок з вини держави-агресора. Також, механізм визначення шкоди від погіршення корисних властивостей земель внаслідок збройної агресії та бойових дій має бути інтегрований у загальну систему відшкодування шкоди, що завдана внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, пов'язаних із збройною агресією та її відсіччю, або узгоджуватись із відповідними рамковими правилами.

Не менш важливим під час законодавчого врегулювання матеріально-правових та процедурних питань та розгортання інституційних основ відшкодування шкоди, що заподіяна земельним ресурсам внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, пов'язаних із збройною агресією та її відсіччю, є врахування найкращих міжнародних стандартів та рекомендацій у сфері охорони навколишнього природного середовища у рамках міжнародних збройних конфліктів.

Одним з основоположних джерел зазначених стандартів та рекомендацій є Проект принципів захисту довкілля під час збройних конфліктів, виданий Комісією ООН з міжнародного права у 2022 році. Зокрема, цей документ пропонує закріпити на міжнародно-правовому рівні правило про те, що протиправне діяння держави щодо міжнародного збройного конфлікту, яке завдає шкоди довкіллю, тягне за собою міжнародну відповідальність цієї держави, яка зобов'язана повністю відшкодувати таку шкоду, включаючи ту, що завдана довкіллю самому по собі [3]. Це положення узгоджується із правовою позицією Міжнародного Суду ООН у справі про деяку діяльність Республіки Нікарагуа у прикордонній зоні (Коста-Ріка проти Нікарагуа). За висновками суду у цій справі принципам міжнародного права, які регулюють наслідки міжнародно-протиправних дій, включаючи принцип повного відшкодування, відповідає думка про те, що державам належить відшкодовувати шкоду, яка була заподіяна навколишньому середовищу, саму по собі. Більше того, той факт, що шкода була наслідком одразу декількох причин у їх взаємодії, є недостатнім для звільнення заподіювача шкоди від зобов'язання щодо її відшкодування [4].

Більш докладно принципи та правила відповідальності держав-учасниць міжнародних збройних конфліктів за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, висвітлюються у Резолюції Ради безпеки ООН 687 (1991), яка вважається знаковим та найбільш масштабним міжнародно-правовим документом, який закріпив визначені спеціальною Компенсаційною комісією ООН умови відшкодування Іраком шкоди за вторгнення та окупації Кувейту, що включало й шкоду навколишньому природному середовищу. За обставинами справи було з'ясовано, що під час війни в Перській затоці навколишнє природне середовище в Кувейті та сусідніх країнах зазнало шкоди через: а) пожежі на нафтових свердловинах, які тривали місяцями, вивільняючи забруднюючі речовини в повітря; б) пошкоджені нафтові свердловини, які вилили озера нафти на поверхню пустелі; в) вилив нафти в Перську затоку; г) міни та інші боєприпаси, залишені не тільки на землі, а й у прибережних водах, та іншу військову діяльність (ці та інші наслідки війни вплинули на здоров'я населення та спричинили потоки біженців, які тікали від війни і потребували води, палива та медичної допомоги). За змістом зазначеного документу у світлі цих обставин справи Рада безпеки ООН підтвердила відповідальність Іраку згідно з міжнародним правом «за будь-які прямі збитки чи збитки, включаючи пряму шкоду навколишньому природному середовищу та виснаження природних ресурсів, або заподіяння шкоди іноземним урядам, громадянам та суб'єктам господарювання в результаті його незаконного вторгнення та окупації Кувейту». Окреслюючи контури правильного підходу до визначення грошового вираження шкоди навколишньому природному середовищу, як випливає із вищезгаданого документа, Компенсаційна комісія ООН дійшла висновку про те, що відшкодуванню підлягає шкода, пов'язана:

- зі зменшенням та запобіганням шкоди навколишньому природному середовищу, включаючи витрати, безпосередньо пов'язані з боротьбою з нафтовими пожежами та зупинкою витоку нафти у прибережні і міжнародні води;

- із розумними заходами, які вже вжиті для очищення та відновлення навколишнього середовища, або майбутніми заходами, які можуть бути обґрунтовані як об'єктивно необхідні для очищення та відновлення навколишнього середовища;

- із розумним дослідженням та оцінкою екологічної шкоди з метою оцінки та зменшення шкоди та відновлення навколишнього природного середовища;

- із розумним моніторингом громадського здоров'я та проведенням медичних оглядів з метою розслідування та боротьби зі збільшенням ризиків для здоров'я в результаті екологічної шкоди;

- виснаження або погіршенням стану природних ресурсів [5].

Вираховуючи конкретне числове значення грошового вираження шкоди довкіллю, яка підлягає відшкодуванню, Компенсаційна комісія ООН зауважила, що, якщо ресурс, який має комерційну цінність, як-от урожай, пошкоджено протягом певного періоду часу, аналіз є відносно простим. Посіви можна розглядати як майно та оцінювати за відповідною ринковою ціною протягом періоду часу, протягом якого зберігається збиток, скоригованою за потреби для відображення впливу інших джерел збитку. З іншого боку, втрата біорізноманіття, яка триває протягом кількох років, не має ринкової ціни як точки відліку, що значно ускладнює об'єктивну оцінку обсягів шкоди природним ресурсам та органічно пов'язаним з ними елементам довкілля [6].

Окрема увага у Проекті принципів захисту довкілля під час збройних конфліктів приділяється оцінці стану знищених або пошкоджених компонентів довкілля після збройного конфлікту та заходам щодо його виправлення. З цього приводу указується на те, що учасники міжнародних збройних конфліктів, включаючи держави та міжнародні організації, мають співпрацювати щодо оцінки стану навколишнього природного середовища після збройного конфлікту та заходів щодо виправлення. Зокрема, на сторони збройного конфлікту пропонується покласти обов'язок прагнути якнайшвидше видалити або зробити нешкідливими токсичні чи інші породжені війною небезпечні речовини на території під їхньою юрисдикцією чи контролем, які спричиняють або ризикують спричинити шкоду навколишньому природному середовищу. Більше того, зазначається, що сторони мають прагнути досягти домовленості між собою та, у разі необхідності, з іншими державами та міжнародними організаціями щодо технічної та матеріальної допомоги, включаючи, за відповідних обставин, проведення спільних операцій з видалення або знешкодження небезпечних речовин військового походження [3].

Принагідно зауважимо, що посилена увага до питань відповідальності учасників міждержавних збройних конфліктів за заподіяння шкоди довкіллю підтверджується й нещодавно підготовленим проектом резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи про екологічні наслідки збройних конфліктів. Зокрема, за змістом цього документа асамблея висловлює жаль з приводу того факту, що, незважаючи на вражаючий міжнародно-правовий арсенал, існують важливі прогалини в захисті навколишнього середовища в контексті збройних конфліктів та їх наслідків. Існуючим правовим інструментам бракує універсальності з точки зору ратифікації, точності використаних термінів (наприклад, для кваліфікації «широко поширених, тривалих або важких наслідків»), всебічного охоплення правопорушень і достатньо широкої сфери застосування. Крім того, констатується те, що відсутній постійний міжнародний механізм моніторингу правових порушень і розгляду вимог про компенсацію шкоди, що завдана довкіллю [7].

Більше того, у науковій літературі на прикладі повномасштабного вторгнення збройних сил та інших військових формувань держави-агресора на територію України обґрунтовується необхідність завчасного започаткування процесу оцінки екологічних наслідків цього міждержавного збройного конфлікту. За твердженням Р. Веннінг та Т Томасі для кількісної оцінки шкоди від знищення, пошкодження або втрати природних ресурсів для досягнення повного відновлення навколишнього природного середовища, потрібен науковий підхід, що базується на даних, який тісно узгоджується зі стандартними правилами доказів у західних правових системах. Як зазначають вчені, встановлений американським законодавством порядок оцінки шкоди природним ресурсам США і Директива Європейського Союзу про екологічну відповідальність добре підходять для систематичного та науково обґрунтованого аналізу екологічної шкоди, заподіяної під час збройних конфліктів. Обидва підходи передбачають процес попередньої оцінки збитків, який може бути розпочато під час війни, щоб задокументувати та передбачити ймовірний ступінь тяжкості шкоди і заздалегідь визначити пріоритетність відновлювальних заходів після припинення бойових дій [8].

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Взявши до уваги вищевикладене, можна констатувати те, що міжнародне співтовариство приділяє значну увагу розробці та подальшому системному вдосконаленню правових основ та інституційних механізмів забезпечення невідворотності відповідальності учасників міждержавних збройних конфліктів за заподіяння шкоди довкіллю. Водночас, вже накопичена практика міжнародно-правового врегулювання наслідків міждержавних збройних конфліктів містить декілька застосовних у цих випадках принципів і правил, на які слід спиратись під час визначення підстав та процедур відшкодування збитків власникам та користувачам природних ресурсів, насамперед, земельних ділянок, яким була заподіяна шкода під час бойових дій, пов'язаних з вторгненням та окупацією частини території України державою-агресором. Зокрема, незалежно від того, чи шкода заподіяна діяльністю виключно держави-агресора або внаслідок її поєднання із діяльністю щодо відсічі агресії, йдеться про охоплення обсягом шкоди, яка підлягає відшкодуванню, витрат на: 1) здійснені та заплановані об'єктивно необхідні заходи запобігання та мінімізації масштабів та ступеня забруднення та засмічення природних ресурсів; 2) очищення та відновлення природних ресурсів, у тому числі виснажених та тих, корисні екологічні та господарські властивості яких зменшились внаслідок бойових дій, пов'язаних зі збройною агресією, що включає заходи сприяння відновленню біорізноманіття; 3) дослідження та оцінку шкоди навколишньому природному середовищу, у тому числі моніторинг громадського здоров'я, медичні огляди. Також, на держави-учасниці міждержавних збройних конфліктів прийнято покладати обов'язок до їх звершення за першої змоги вживати заходів до знешкодження небезпечних речовин та видалення інших факторів негативного впливу на природні ресурси. Більше того, за слушними рекомендаціями наукового співтовариства процес оцінки екологічних наслідків міждержавного збройного конфлікту має започатковуватись завчасно та ґрунтуватись на найкращому зарубіжному досвіді, що актуалізує дослідження та імплементації у законодавство України підходів до вирішення цього комплексу питань, відображеного, зокрема у профільних європейських законодавчих актах та інших нормативно-правових документах, які за широким визнанням відзначились значною ефективністю з точки зору досягнення їх цілей.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Poriadok vyznachennia shkody ta zbytkiv, zavdanykh Ukraini vnaslidok zbroinoi ahresii rosiiskoi federatsii, zatverdzhenyi postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 bereznia 2022 roku No. 326. [The procedure for determining damage and losses caused to Ukraine as a result of the armed aggression of the russian federation, approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 20, 2022 No. 326]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-п#Text [In Ukrainian].

2. Metodyka vyznachennia rozmiru shkody, zavdanoi zemli, gruntam vnaslidok nadzvychainykh sytuatsii ta/abo zbroinoi ahresii ta boiovykh dii pid chas dii voiennoho stanu, zatverdzhena Nakazom Ministerstva zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy vid 4 kvitnia 2022 roku No. 167 [Methodology for determining the amount of damage caused to land and soil as a result of emergency situations and/or armed aggression and hostilities during martial law, approved by the Order of the Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine of April 4, 2022 No. 167]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text [In Ukrainian].

3. Draft principles on protection of the environment in relation to armed conflicts. United Nations International Law Commission (2022). Retrieved from https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/draft_articles/8_7_2022.pdf

4. Certain Activities Carried Out by Nicaragua in the Border Area (Costa Rica v. Nicaragua), International Court of Justice, I.C.J. Reports 2018. Retrieved from https://www.icj-cij.org/case/150 .

5. Resolution 687 (1991) of 3 April 1991. United Nations Security Council. Retrieved from https://www.un.org/ depts/unmovic/documents/687.pdf .

6. Payne, C. (August 10, 2005). UN Commission Awards Compensation for Environmental and Public Health Damage from 1990-91 Gulf War. American Society of International Law, 9(25). www.asil.org. Retrieved from https:// www.asil.org/insights/volume/9/issue/25/un-commission-awards-compensation-environmental-and-public-health- damage .

7. Environmental impact of armed conflicts. Provisional version of the Resolution 2477 (2023). Parliamentary Assembly of the Council of Europe. Retrieved from https://pace.coe.int/en/files/31601/html.

8. Wenning, R. & Tomasi, T (2023). Using US Natural Resource Damage Assessment to understand the environmental consequences of the war in Ukraine. Integr Environ Assess Manag, 19, 366-375. DOI: https://doi. org/10.1002/ieam.4716.

Размещено на Allbest.ru