Нормативно-правові засади безпеки дорожнього руху у зарубіжних країнах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормативно-правові засади безпеки дорожнього руху у зарубіжних країнах Примітка. Наукова стаття підготовлена у межах розробки фундаментальної теми дослідження «Стратегія запобігання правопорушенням у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту в Україні» відділу кримінологічних досліджень НДІ ВПЗ ім. акад. В. В. Сташиса НАПрН України.

М.Г. Колодяжний, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу кримінологічних досліджень Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України

У статті здійснена спроба кримінологічного вивчення нормативно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту у зарубіжних країнах. Емпіричним базисом дослідження стали десятки стратегій і програм. Науковий матеріал і результати пізнання цієї проблематики ґрунтуються на авторському розумінні певних методологічних складових. Здійснена класифікація анонсованих нормативно-правових актів за масштабом їх дії залежно від певних рівнів, а саме: міжнародно-правового (глобального), регіонального, національного, місцевого. Наголошено, що законодавство окремих країн у вказаній царині не може розглядатися автономно від інших рівнів нормативно-правового забезпечення.

Проаналізовано низку стратегій, програм і планів, прийнятих упродовж останніх двох років на міжнародно-правовому, загальноєвропейському рівнях, в окремих країнах (Швеції, Ірландії, ФРН, США, Австралії, Канаді, Англії, Польщі, Малайзії), місцевих громадах різних держав світу, а також виділено їх особливості. Указана специфіка концепції нульової смертності на дорогах Vision Zero. Виокремлені найбільш типові та дієві стандарти транспортної безпеки, які дозволяють значно зменшити смертність і травматизм від ДТП. Загальноєвропейські вимоги щодо безпеки дорожнього руху названо орієнтиром для подальшого вдосконалення таких в Україні. Перелічено суб'єктів розробки і прийняття розглядуваного законодавства на усіх чотирьох проаналізованих рівнях. Указано значення дослідження цієї проблематики.

Ключові слова: злочинність у сфері дорожнього руху та експлуатації транспорту, міжнародно-правове убезпечення дорожнього руху, стандарти транспортної безпеки, концепція нульової смертності на дорогах, Vision Zero.

Нормативно-правовые основы безопасности дорожного движения в зарубежных странах

Колодяжный М.Г.

В статье предпринята попытка криминологического изучения нормативно-правового обеспечения безопасности дорожного движения и эксплуатации транспорта в зарубежных странах. Эмпирическим базисом исследования стали десятки стратегий и программ. Научный материал и результаты познания этой проблематики основываются на авторском понимании определенных методологических составляющих. Осуществлена классификация анонсированных нормативно-правовых актов по масштабу их действия в зависимости от определенных уровней, а именно: международно-правового (глобального), регионального, национального, местного. Отмечено, что законодательство отдельных стран в указанной сфере не может рассматриваться автономно от других уровней нормативно-правового обеспечения.

Проанализирован ряд стратегий, программ и планов, принятых за последние два года на международноправовом, общеевропейском уровнях, в отдельных странах (Швеции, Ирландии, ФРГ, США, Австралии, Канаде, Англии, Польше, Малайзии), местных общинах разных государств мира, а также выделены их особенности. Указана специфика концепции нулевой смертности на дорогах Vision Zero. Выделены наиболее типичные и действенные стандарты транспортной безопасности, позволяющие значительно снизить смертность и травматизм от ДТП. Общеевропейские требования безопасности дорожного движения названы ориентиром для дальнейшего совершенствования таких в Украине. Перечислены субъекты разработки и принятия рассматриваемого законодательства на всех четырех проанализированных уровнях. Указано значение исследования данной проблематики.

Ключевые слова: преступность в сфере дорожного движения и эксплуатации транспорта, международноправовая безопасность дорожного движения, стандарты транспортной безопасности, концепция нулевой смертности на дорогах, Vision Zero.

Normative and legal bases of road safety in foreign countries

Kolodyazhny M. G.

The article attempts to criminologically study the legal framework for road safety and transport operation in foreign countries. Dozens of strategies and programs became the empirical basis of the study. Scientific material and the results of knowledge of this issue are based on the author 's understanding of certain methodological components. The classification of the announced normative legal acts according to the scale of their action depending on certain levels, namely: international legal (global), regional, national, local, is carried out. It is emphasized that the legislation of individual countries in this area can not be considered independently of other levels of regulatory support.

A number of strategies, programs and plans adopted over the past two years at the international legal and European levels in some countries (Sweden, Ireland, Germany, USA, Australia, Canada, England, Poland, Malaysia), local communities around the world, and also their features are allocated. The specifics of the concept of zero mortality on Vision Zero roads are indicated. The most typical and effective standards of transport safety are singled out, which allow to significantly reduce mortality and injuries from road accidents. The pan-European requirements for road safety have been named as a guideline for further improvement in Ukraine. The subjects ofdevelopment and adoption of the considered legislation at all four analyzed levels are listed. The importance of research on this issue is indicated.

Key words: crime in the field of road traffic and transport operation, international legal protection of road traffic, transport safety standards, the concept of zero road deaths, Vision Zero.

Постановка проблеми

До 24 лютого 2022 р. (день початку війни) проблема безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту перебувала у фокусі міжнародного та українського суспільного дискурсу. Це стосується й специфічного виду злочинності (у широкій інтерпретації), утвореного сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених статтями 280, 286, 286-1, 287, 288, 291 КК України, та багатьох адміністративних правопорушень, які виступають у ролі фонових для цієї злочинності явищ. Остання обґрунтовано вважалась і продовжує залишатись одним із найактуальніших науково-теоретичних й прикладних кримінологічних питань, що потребує якнайшвидшого вирішення. Насправді подібним порушенням законодавства, які були б здатні одночасно спричинити смерть і каліцтва людей (22,7 тис. і 120 тис. відповідно в ЄС у 2021 р.), заподіяти чималі економічні збитки (2% ВВП ЄС у 2021 р.) EU Road Safety Policy Framework 2021-2030 - Recommendations on next steps towards «Vision Zero». , викликати страх у мільйонів громадян перед необхідністю щоденного користування транспортом, не так і багато аналогів.

Вироблення нових й більш ефективних стандартів і вимог безпеки дорожнього руху в Україні, подальший розвиток транспортної інфраструктури, запровадження інновацій у цій сфері, удосконалення діяльності багатьох органів і служб у транспортній галузі, розробка нового законодавства у нашій державі тощо не уявляються можливими без пізнання сучасного стану нормативно-правового забезпечення цих питань у розвинених зарубіжних країнах. Тим більше, що зазначена проблематика наразі вивчена фрагментарно, спирається на у цілому застарілу інформацію, не ґрунтується на надійній методологічній базі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти правового механізму убезпечення дорожнього руху за кордоном розкривались у наукових працях таких учених, як: А.В. Бурбій, Н.В. Давидова, Є.П. Калугин, Ю.С. Коллер, О.В. Константний, І.М. Копотун, С.В. Лопатін, В.А. Мисливий, О.В. Острогляд, В.І. Павликівський, М.М. Рудик, І.І. Риндюк, А.О. Собакарь, А.В. Червінчук, К.В. Юртаєва та ін. При цьому ученими увага зосереджується переважно на адміністративному або кримінальному законодавстві зарубіжних країн у вказаній сфері. Тому потребує більш глибокого аналізу нормативно-правові акти, які регламентують за кордоном саме стандарти безпеки дорожнього руху у документах стратегічного і програмного значення.

Метою статті є дослідження законодавства зарубіжних країн у сфері безпеки дорожнього руху та його класифікація.

Виклад основного матеріалу

Вивчення нормативно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху у зарубіжних країнах має спиратись на тверду наукову основу. Тому пропонується виділити деякі методологічні параметри:

1. Глибина дослідження цих питань залежить від широти охоплення нормативно-правового забезпечення. Це вимагає здійснення його групування з виокремленням певних рівнів. Така систематизація дозволить зрозуміти внутрішню будову такого законодавства, різноманітність документів, що регулюють правовідносини у цій сфері у зарубіжних країнах.

2. Предметом пізнання цієї проблематики мають бути документи стратегічного і програмного спрямування, адже саме у них закріплюються стандарти безпеки дорожнього руху за кордоном. Звідси адміністративне та кримінальне зарубіжне законодавство цієї галузі має розглядатись окремо.

3. Окреслення кола суб'єктів, задіяних у діяльності щодо розробки і прийняття відповідних нормативно-правових актів.

4. Підвищена увага при вивченні цих питань має приділятись законодавству ЄС та країн його членів, оскільки європейська інтеграція - головна мета державної політики України, яка наразі фактично перетворилась на національну ідею українського суспільства. Це виражається й у поступовому намаганні нашої держави досягти високих європейських стандартів безпеки дорожнього руху.

Виконання анонсованого наукового завдання необхідно здійснити шляхом класифікації нормативно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту у зарубіжних країнах. Її пропонується провести за масштабом дії тих або інших нормативно-правових актів в анонсованій галузі з виділенням певних рівнів: міжнародно-правового; регіонального; національного; місцевого. Розглянемо їх детальніше.

Міжнародно-правовий (глобальний) рівень заслуговує на увагу з огляду на його місце у загальній системі нормативно-правового забезпечення, що розглядається. Цей рівень є базисом для інших рівнів, менших за масштабом регламентування відповідних правових положень, які стосуються безпеки дорожнього руху у зарубіжних країнах. Глобальний рівень має свою специфіку, що виражається у: власній розгалуженій системі; суб'єктах розробки і прийняття; меті функціонування та ін. Хоча докладний аналіз міжнародно-правового убезпечення дорожнього руху вже проведений у циклі наукових публікацій Колодяжний М.Г. 'Міжнародне правове й методичне забезпечення безпеки дорожнього руху: поняття та істотні ознаки' (2021) 155 Проблеми законності 208-217; - 'Суб'єкти міжнародно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху' (2021) 2 Теорія і практика правознавства 1-13; 'Система міжнародно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху' (2021) 2 Вісник Асоціації кримінального права України 279-293, зазначимо, що наразі фундаментальним документом, який визначає засади сучасної міжнародної політики у вказаній сфері є резолюція ООН від 31.08.2020 р. N° 74/299 «Підвищення безпеки дорожнього руху у всьому світі». Вона не лише оголосила 2021-2030 рр. другим Десятиліттям дій із забезпечення безпеки дорожнього руху, а й закріпила глобальну мету щодо скорочення до 2030 р. наполовину смертності й травматизму від ДТП. Повышение безопасности дорожного движения во всем мире: резолюция ООН от 31.08.2020 г № 74/299.

Регіональний рівень нормативно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху пов'язується передусім із законодавством ЄС. Щодо окремих документів, які за різних часів приймались у межах СНД, то вони у цьому контексті не представляють значного інтересу. Адже Україна ніколи не була членом цієї організації, а згодом взагалі відмовилась від будь-якої діяльності у цій інституції. Тому вивчення саме регіонального європейського рівня правової регламентації сучасних стандартів безпеки дорожнього руху є пріоритетом для України у світлі її євроінтеграційних устремлінь.

Структура регіонального рівня цього забезпечення представлена двома групами нормативно-правових актів. Перша з них має істотне значення й утворена різними стратегіями і програмами. Другу групу складають документи на кшталт директив і регламентів ЄС, які стосуються різних аспектів транспортної безпеки.

У 2020 р. Єврокомісією була затверджена Стратегія сталої та розумної мобільності - європейський транспорт на шляху до майбутнього, розрахована до 2030 р. Вона містить 10 напрямів діяльності, які включають 111 пунктів. Один із блоків Стратегії стосується підвищення безпеки на транспорті. Цей документ закріплює доволі амбітні цілі на довгострокову перспективу. До 2030 р. планується: мінімум 30 млн автомобілів з нульовими викидами будуть працювати на європейських дорогах; 100 європейських міст будуть кліматично нейтральними автоматизована мобільність буде широко розгорнута. Також поставлена мета до 2050 р.: майже всі автомобілі будуть без викидів; мультимодальна Трансєвропейська транспортна мережа (TEN-T), обладнана для сталого та розумного транспорту з високошвидкісним підключенням, буде функціонувати для комплексної мережі Sustainable and Smart Mobility Strategy - putting European transport on track for the future. .

Додатком до зазначеної Стратегії ЄС є відповідний План дій. Його заходи розраховані на 2021-- 2024 рр.

Логічним продовженням правового регулювання сучасної європейської системи безпеки дорожнього руху є Рекомендації щодо досягнення нульової смертності на дорогах, представлені у виді Рамки політики безпеки дорожнього руху ЄС на 2021-2030 роки, затверджені Європарламентом у жовтні 2021 р. Метою цього документу є зменшення смертності від ДТП на 50% до 2030 р. і на 100% - до 2050 р. Він, спираючись на указані вище Стратегію і План дій, містить ґрунтовний аналіз поточної ситуації у ЄС з безпекою дорожнього руху, а також передбачає декілька головних напрямів досягнення анонсованої мети. Серед них: створення безпечної інфраструктури; випуск на ринок безпечних транспортних засобів; створення умов для безпечного користування дорогами. EU Road Safety Policy Framework 2021-2030 - Recommendations on next steps towards «Vision Zero».

Також у 2021 р. Європарламент підтримав Програму безпеки дорожнього руху ЄС до 2030 року European Parliament transport committee backs 2030 road safety programme. . Вона є базовим проектом у сфері європейської системи транспортної безпеки. Її мета - визначення ключових показників безпеки дорожнього руху у країнах-членах ЄС (Key Performance Indicators - KPI). Аж 18 європейських країн (Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Ірландія, Іспанія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Фінляндія, ФРН, Чехія, Швеція) взяли на себе відповідальність відстежувати дотримання певних вимог за такими базовими індикаторами, як: перевищення швидкості; використання ременів безпеки та дитячих автокрісел; використання захисних шоломів велосипедистами; керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння; відволікання на мобільний телефон; безпека транспортного засобу; інфраструктура; догляд після аварії 'Baseline project' (Baseline) .

Тобто за допомогою перелічених восьми ключових показників оцінюватиметься сучасний стан дотримання стандартів безпеки дорожнього руху на європейському континенті та намічатимуться подальші шляхи їх удосконалення.

Далі розглянемо другу групу нормативно-правових актів у цій сфері на регіональному рівні їх розробки і прийняття. Представлена група документів стосується, окрім іншого, автомобільного транспорту і закріплена у Додатку 32 Угоди про асоціацію з ЄС. Основними з них є такі, як: Директива Ради № 92/6/ЄЕС від 10 лютого 1992 р. про встановлення та використання пристроїв обмеження швидкості для певних категорій механічних транспортних засобів у Співтоваристві; Директива Ради № 96/53/ЄС від 25 липня 1996 р. про встановлення для певних автомобільних транспортних засобів, що рухаються в межах Співтовариства, максимально дозволених розмірів при національних і міжнародних перевезеннях і максимально дозволеної ваги при міжнародних перевезеннях; Директива № 2009/40/ЄС Європарламенту та Ради ЄС від 6 травня 2009 р. про перевірки з придатності до експлуатації автомобілів та автопричепів.

Існує також чимало директив та регламентів, що закріплюють у ЄС вимоги безпеки, соціальні умови використання автотранспорту, стандарти у сфері дорожнього руху та експлуатації різних видів транспорту.

Національний рівень нормативно-правового убезпечення дорожнього руху стосується законодавства окремих держав світу. На цьому рівні аналогічно до попереднього також можна виділити дві групи нормативно-правових актів. Перша з них стосується юридичної відповідальності за правопорушення у цій галузі, а друга - регламентації стандартів транспортної безпеки у зарубіжних країнах. При цьому перша група документів унаслідок їх різноманіття та специфіки розглядатиметься у наступних статтях цього циклу публікацій.

Розглянемо законодавство деяких держав, у яких зафіксовано найменший показник смертності від ДТП. Наприклад, станом на 2020 р. у Норвегії та Швеції мало місце лише 17 і 20 таких випадків відповідно у розрахунку на 1 млн населення. На теперішній час саме Швеція вважається світовим лідером за рівнем безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. Такий позитивний результат ґрунтується на відповідній продуманій правовій основі.

У 1997 р. шведський парламент прийняв нову і революційну у свій час довгострокову стратегію безпеки дорожнього руху - Vision Zero («Нульове бачення»). Її мета полягає у зведенні загибелі або серйозного травмування внаслідок ДТП до нульового значення. Філософія цієї стратегії виходить з неприйнятності того, що людські помилки призводять до фатальних наслідків. Адже ідеальних людей не існує і помилятися є природнім для них. Тому така поведінка не має коштувати для інших людей їх життя чи здоров'я. Остаточна відповідальність за безпеку дорожнього руху відповідно до Vision Zero, умовно кажучи, перекладається з особи, яка керує транспортним засобом, на тих, хто: проектує транспортну систему, управляє транспортними потоками, виробляє транспортні засоби, приймає законодавство у цій сфері. При цьому за такого підходу ніхто не знімає відповідальності з водія та не звільняє його від обов'язків дотримувались правил дорожнього руху¹. Тобто указаним документом фактично була змінена парадигма запобігання автотранспортним правопорушенням і змінена уся система безпеки дорожнього руху у цій країні.

Сучасними стандартами згідно зі стратегією Vision Zero, закріпленими шведським законодавством, є: а) управління безпекою дорожнього руху; б) безпека пересування по дорогах; в) безпека транспортних засобів; г) безпека учасників дорожнього руху; д) поставарійна діяльність.

Слід наголосити, що саме шведський прогресивний досвід і законодавство наразі покладені в основу розробки міжнародних та загальноєвропейських стандартів безпеки дорожнього руху, які впроваджуються у багатьох країнах світу, а також включені в їх правове поле, включаючи Україну.

Серед європейських країн за досягненням успіхів у цій сфері якісно вирізняється Ірландія, де у 2020 р. було зафіксовано 30 смертей від ДТП на 1 млн мешканців Road safety targets: Monitoring report / European Road Safety Observatory, 2021.8 р. . У 2019 р. ця країна навіть стала лауреатом премії Європейської ради з безпеки на транспорті (ETSC) за показником ефективності безпеки дорожнього руху та застосуванням стратегічного підходу до вирішення цієї проблеми 'Ireland's leadership on road safety is «a model for the European Union»' (ETSC, June 19, 2019) . Він виражається, головним чином, у прийнятті відповідного законодавства. Так, у цій країні за підтримки 24 різних органів влади та організацій було прийнято п'яту Урядову стратегію безпеки дорожнього руху Ірландії на 20212030 роки. Її мета, структура і основні напрями реалізації дуже схожі на аналогічні складові, що містяться у загальноєвропейських документах у зазначеній царині. Зокрема, передбачається, що до 2030 р. абсолютна кількість смертельних випадків і травм від ДТП на дорогах цієї держави зменшиться наполовину. Стратегія включає три етапи (2021-2024 рр., 2025-2027 рр., 20282030 рр.). Лише на перший з них заплановано фінансування розміром 3,8 млрд євро. Особливість цього документу полягає у врахуванні понад 2 тис. змін і доповнень, які були адресовані уряду з боку громадськості при його розробці Ireland's Government Road Safety Strategy 2021-2030. .

У цій Стратегії наголошується, що запорукою її ефективності є: політична прихильність; наукова обґрунтованість; обмін даними між зацікавленими суб'єктами; застосування інновацій при здійсненні заходів; партнерство; забезпечення необхідного фінансування; активне втручання правоохоронних органів; широка медіа підтримка заходів, що реалізуються.

Зазначена Стратегія Ірландії реалізується на практиці завдяки відповідному Плану дій. Його перший етап (2021-2024 рр.) включає 186 заходів, які охоплюють усі сім головних напрямів Стратегії Ireland's Government Road Safety Strategy. Phase 1 Action Plan 2021-2024. . У цілому цей План структурно схожий на аналогічні документи, що розробляються в Україні та спрямовані на запобігання різним видам злочинів та іншим негативним явищам.

ФРН також відноситься до групи країн, що за останні роки досягли високого рівня безпеки дорожнього руху (33 смертельних випадків при ДТП на 1 млн населення у 2020 р.)¹. На теперішній час у ФРН спостерігається найнижчий показник смертності учасників дорожнього руху за увесь час статистичних спостережень. Нормативно-правовою основою політики уряду цієї країни є Програма безпеки дорожнього руху, розрахована до 2030 р. Девіз цієї Програми звучить так: «Безпечна мобільність - усі відповідальні, усі залучені». Це означає, що безпека дорожнього руху можлива лише шляхом об'єднання зусиль усіх зацікавлених суб'єктів, задіяних у цій справі.

Принципіальною відмінністю цієї Програми від багатьох інших є те, що вона не носить характеру жорсткого плану, а здатна пристосовуватись до нових обставин соціальної дійсності шляхом внесення до неї певних змін і доповнень. Застосовуючи такий підхід, Федеральний уряд Німеччини розраховує, що решта інших суб'єктів у виді органів федеральних земель, центральних муніципальних асоціацій, окремих установ, приватних компаній, представників громадськості прийматимуть активнішу участь у здійсненні заходів Програми. Особливий акцент у цьому документі здійснюється на: а) активному використанні потенціалу автоматизованого, автономного та мережевого водіння; б) поліпшенні системи допомоги водієві; в) покращенні дорожньої інфраструктури; г) удосконаленні велосипедного руху; д) детальнішому вивченні аварій та їх причин Road safety targets: Monitoring report / European Road Safety Observatory, 2021. 8 р. Verkehrssicherheitsprogramm der Bundesregierung 2021.

Окремої уваги заслуговує питання щодо правового врегулювання експлуатації легкого персонального електричного транспорту (personal light electric vehicle - PLEV) за кордоном, який наразі є не менш популярним, ніж велосипеди. До такого відносяться: електросамокати, електровелосипеди, гіроскутери, гіроборди, моноколеса, найнботи, сегвеї, електроролики та ін. Це законодавство має місто у багатьох європейських та азійських країнах. У більшості випадків національні закони про дорожній рух доповнені відповідними вимогами, які стосуються технічних регламентів, що пред'являються до сучасних електричних транспортних девайсів, правил їх експлуатації та відповідальності за їх порушення. Іноді подібні вимоги містяться в окремо розроблених законах та положеннях.

Наведемо окремі вимоги до використання легкого електротранспорту на прикладі найбільш типового законодавства ФРН. Так, у постанові «Про електричні малі транспортні засоби» (eKFV) 2019 р. такі девайси повинні мати визначені розміри, вагу (до 55 кг), розвивати швидкість не більше 20 км/ год, номінальна безперервна потужність не має перевищувати 500 Вт, оснащуватись технологію приводу, рульового управління, двома незалежними гальмами, освітлювальними та звуковими приладами, на них має розміщуватись табличка «Малий електротранспорт» та ін. Право на керування таким транспортом у ФРН мають особи з 14 років. Заборонено на ньому перевозити пасажирів та причепи. Переміщатись дозволяється виключно по велосипедних доріжках, у разі їх відсутності - по тротуарах або по дорогах із неінтенсивним рухом. За порушення встановлених правил для осіб, які керують легким електротранспортом, передбачена адміністративна відповідальність.

Особливої уваги щодо дослідження нормативно-правового убезпечення дорожнього руху заслуговує США. Це пояснюється: великою площею цієї держави і, відповідно, наявністю значної кількості федеральних й місцевих доріг, що мають солідну протяжність; лідируючими позиціями США у світі за кількістю легкових автомобілів (111,1 млн од. у 2018 р.) й коефіцієнтом моторизації, тобто кількості автомобілів на 1 тис. населення (552 у 2018 р.); своєрідністю законодавства у цій сфері тощо.

На відміну від багатьох європейських країн, де спостерігається поступове зниження дорожньо-транспортного травматизму, у США наразі має місце протилежна тенденція. Зокрема, у 2020 р. у цій державі було зафіксовано 38,8 тис. загиблих у ДТП (найбільша чисельність з 2007 р.). При цьому зросла на 3,9% загибель пішоходів і на 9,2% - велосипедистів. Окрему групу ризику у США утворюють афроамериканці, індіанське та сільське населення. Тому вирішення указаних проблем вимагає від цієї країни рішучих дій, у тому числі на законодавчому рівні.

У 2021 р. у США було прийнято Закон про інфраструктурні інвестиції та робочі місця (відомий як Закон про двопартійну інфраструктуру). Він є найбільшою довгостроковою інвестицією в інфраструктуру та економіку в історії цієї країни. Адже передбачає виділення протягом 20222026 рр. 550 млрд дол. США на нові дороги, мости та громадський транспорт.²

Для досягнення перспективної мети щодо нульової смертності на дорогах у США функціонує кілька спеціальних органів: Міністерство транспорту, Федеральне управління автомобільних доріг, Управління досліджень і розробок безпеки та інші федеральні агентства. Вони беруть участь у розробці профільного нормативно-правового акту в указаній сфері. Таким на теперішній час є Національна стратегія безпеки дорожнього руху США, прийнята у 2022 р. Ця Стратегія базується на так званому безпечному системному підході, який досягається завдяки: реалізації різних за характером заходів, що стосуються інфраструктури, поведінки людей, відповідального нагляду за транспортною галуззю, реагуванню на надзвичайні ситуації; включенню у цю систему усіх учасників дорожнього руху та ін. Стратегія виходить з того, що: а) смерть і серйозні травми від ДТП є неприпустимими; б) люди схильні робити помилки; в) усі люди є фізично вразливими; г) необхідна спільна відповідальність за настання небажаних наслідків; д) безпека має бути ініціативною й проактивною, тобто повинна мати профілактичний характер; е) необхідність посилення усіх елементів транспортної безпеки³. Як бачимо, у цей документ закладені основні постулати шведської моделі безпеки дорожнього руху Vision Zero.

Указана Стратегія США містить такі основні напрями діяльності: заохочення відповідальної поведінки учасників дорожнього руху; проектування безпечного середовища; виготовлення безпечних транспортних засобів; забезпечення безпечних швидкостей; підвищення виживання жертв ДТП. Реалізація кожного із перелічених напрямів передбачає відповідні запобіжні заходи, перелічені у відповідному Плану дій, намічених до 2024 р.

Насправді за останній час подібні документи були прийняті й у багатьох інших країнах світу, і не лише західних, наприклад: Національна стратегія безпеки дорожнього руху Австралії на 20212030 роки National Road Safety Strategy 2021-30 / Department of Infrastructure. Canberra, 2021. 31 р.; Стратегія безпеки дорожнього руху Канади - 2025 Canada's Road Safety Strategy 2025 (Towards Zero: The Safest Roads in the World) / Canadian Council of Motor Transportation Administrators. Canberra, 2016. 14 p.; План безпеки дорожнього руху Англії на 2021-2022 роки Delivery Plan 2021-2022 / Highways. London, 2021. 64 р.; Національна програма безпеки дорожнього руху Польщі на 20132020 роки National Road Safety Programme 2013-2020 / National Road Safety Council; Ministry of Infrastructure and Development. Warsaw, 2013. 64 р.; План безпеки дорожнього руху Малайзії на 2021-2030 роки -Road Safety Plan (2021-2030). та багато ін.

Місцевий рівень нормативно-правового убезпечення дорожнього руху у зарубіжних країнах пов'язується із документами, що приймаються місцевими органами влади з урахуванням особливостей дорожньої інфраструктури, стану транспортної безпеки на місцях. Такі нормативно-правові акти затверджуються з урахуванням не лише глобальних і регіональних, а й національних стандартів безпеки дорожнього руху. Для формування загального уявлення про місцевий правовий механізм регулювання суспільних відносин у досліджуваній сфері розглянемо деякі найбільш типові документи, що приймаються за участі органів місцевої влади в окремих країнах світу.

Серйозну увагу запобіганню правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху на місцевому рівні приділяють у США. Це пояснюється тим, що більшість смертей на автошляхах у цій країні відбувається саме на сільських дорогах. Наприклад, у 2012 р. 19% населення США проживало в сільській місцевості. При цьому смертельні випадки на таких дорогах становили 54% від усіх смертей. Навіть зі зменшенням кількості смертельних випадків на транспорті рівень смертності у сільській місцевості був у 2,4 рази вищий, ніж рівень смертності в американських містах¹. Допомогти місцевій владі США у цьому питанні покликана Програма інноваційної безпеки в сільській місцевості². Вона доповнюється десятками інших стратегічних документів, що приймаються в окремих місцевостях цієї держави.

Майже зразковий характер за багатьма параметрами має Стратегічний план безпеки дорожнього руху штату Нью-Йорк на 2017-2022 роки. Це стосується як його дизайну, так й змістовного наповнення. Указана Стратегія якісно вирізняється глибокою аналітикою сучасного стану безпеки дорожнього руху у штаті Нью-Йорк, що включає різні кількісні та якісні показники, а також основні фактори ризику. Саме з урахуванням останніх пропонуються найбільш доречні напрями діяльності: зменшення кількості перехресть, де часто відбуваються аварії зі смертельними наслідками; вжиття заходів щодо скорочення кількості аварій при виїзді зі смуги руху; за можливості, зменшення кількості смуг на дорозі; посилення захисту уразливих категорій учасників дорожнього руху (пішоходи, велосипедисти, мотоциклісти, дорожні робітники); проведення додаткової роботи з окремими групами водіїв, особливо молоддю та особами похилого віку; зменшення смертельних випадків, зумовлених необачною поведінкою водіїв; скорочення фактів перевищення швидкості³.

Типовий характер для місцевих програм Великої Британії має Стратегія безпеки дорожнього руху Vision Zero графства Кент на 2021-2026 роки The Road Safety Strategy Vision Zero for Kent 2021-2026. . Це виражається у тому, що основні заходи, викладені у ній, майже дублюють заходи, закріплені у загальноєвропейській Стратегії та у відповідній Стратегії Англії з безпеки дорожнього руху. Дуже схожими структурно є деякі й інші подібні місцеві нормативно-правові акти, наприклад: Стратегія безпеки дорожнього руху Бірмінгему 2016 р. A Road Safety Strategy for Birmingham 2016. або Стратегія безпеки дорожнього руху острову Мен на 2019-2029 роки Road Safety Strategy Isle of Man 2019-2029. . Хоча слід визнати, що ці документи об'єднує одна характерна ознака: глибокий аналіз поточної ситуації щодо місцевого стану безпеки дорожнього руху, який супроводжується багатьма таблицями, діаграмами, а також картографуванням, поєднаним з кольоровим зображенням найбільш небезпечних ділянок на дорогах місцевого значення.

Своєрідною є місцева політика безпеки дорожнього руху у Франції, адже пов'язується з діяльністю префектів округів, як представників місцевого самоврядування. Вони беруть участь у розробці 5-річної місцевої стратегії (DGO) та Плану дій (PDASR) з безпеки дорожнього руху. До того ж префекти очолюють місцеві ради із запобігання злочинності. Окрім цього, у Франції мають місце управителі доріг, муніципалітети, різні партнери (екстрені служби, страхові компанії, профільні асоціації, навчальні заклади, близько 1,3 тис. приватних компаній) Road Safety management in France.), які разом намагаються боротися з новими викликами у транспортній галузі. Також у Франції для удосконалення діяльності щодо розробки місцевих програм безпеки дорожнього руху впродовж 2018-2022 рр. та приведення її у чітко визначені місцевою владою параметри розроблено відповідні рекомендації Йtablissement du Document Gйnйral d'Orientations (DGO) 2018-2022. . Розроблені місцеві програми можуть брати участь у конкурсі, за результатами якого можливо отримати гранти для упровадження нових стандартів безпеки дорожнього руху на місцевому рівні у цій державі.

У зарубіжних країнах на місцевому рівні розробляються документи, які стосуються не лише проблеми безпеки дорожнього руху загалом, а й ті з них, що спрямовані на посилення безпеки серед окремих категорій його учасників. Таким є План дій щодо дорожньої безпеки велосипедистів уряду штату Новий Південний Уельс до 2026 року, що в Австралії NSW Government Road Safety Action Plan 2026. .

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати про таке:

а) проблема безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту виступає однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності для світової спільноти та України;

б) нормативно-правові засади зарубіжних країн щодо забезпечення високого рівня безпеки дорожнього руху поширюються на міжнародно-правовому (глобальному), регіональному (загальноєвропейському), національному та місцевому рівнях;

в) надметою сучасної політики західних держав у сфері безпеки дорожнього руху є нульова смертність на дорогах, яка поступово реалізується відповідно до концепції Vision Zero;

г) Україна на теперішній час з фінансових, соціально-психологічних, технічних, організаційних, правових та інших причин не здатна не лише реально досягти, а й ставити стратегічну мету у виді нульової смертності та серйозного травмування учасників дорожнього руху;

д) Швеція є світовим лідером за ступенем новелізації стандартів у розглядуваній царині та їх впровадження у міжнародне й національне законодавство;

е) сучасна зарубіжна парадигма запобігання правопорушенням у цій царині попри високі штрафи за порушення правил дорожнього руху все ж таки акцентує увагу не на жорсткості адміністративних стягнень та кримінальних покарань, а на розробці нових стандартів безпеки дорожнього руху, здатних убезпечити життя і здоров'я людей та зменшити економічні втрати держави, юридичних і фізичних осіб;

є) система транспортної безпеки у зарубіжних державах на теперішній час виходить з таких положень: спільна «відповідальність» за безпеку дорожнього руху усього суспільства, а не лише осіб, винних у вчиненні автотранспортного правопорушення; тісні партнерські відносини усіх суб'єктів, залучених до транспортної галузі; наявність стійкої політичної волі щодо вирішення проблеми недостатнього рівня безпеки дорожнього руху, що виражається в: актуалізації цієї проблеми у суспільному обговоренні; фінансуванні відповідної державної політики; затребуваності відповідних наукових досліджень та ін.;

ж) суб'єктами розробки та прийняття нормативно-правових актів у вказаній сфері є: на міжнародному рівні - ООН, ВООЗ, Світовий банк; на загальноєвропейському рівні - Єврокомісія, Європарламент; на національному рівні - уряди, міністерства транспорту та інші відомства окремих країн; на місцевому рівні - органи місцевого самоврядування, мерії, громадськість;

з) унаслідок значного збільшення за останні роки в Україні громадян, які активно користуються велосипедами й електросамокатами, виникає необхідність у правовому та інфраструктурному врегулюванні цих питань;

и) значення пізнання нормативно-правових засад безпеки дорожнього руху у зарубіжних країнах полягає у: можливості удосконалення законодавства України у цій сфері; здатності посилити ефективність діяльності відповідних органів і служб; з'ясуванні основних стандартів, які застосовуються у провідних державах для удосконалення вітчизняної системи транспортної безпеки та зменшення рівня таких правопорушень, тощо.

нульовий смертність дорога правовий

References

List of legal documents

Legislation

1. A Road Safety Strategy for Birmingham 2016. (in English)

2. EU Road Safety Policy Framework 2021-2030 - Recommendations on next steps towards «Vision Zero». (in English)

3. European Parliament transport committee backs 2030 road safety programme. (in English)

4. Йtablissement du Document Gйnйral d'Orientations (DGO) 2018-2022. (in Franch)

5. Delivery Plan 2021-2022 / Highways. London, 2021. 64 p. (in English)

6. Dodatok ХХХІІ do Uhody pro asotsiatsiiu z YeS. (in Ukrainian)

7. Canada's Road Safety Strategy 2025 (Towards Zero: The Safest Roads in the World) / Canadian Council of Motor Transportation Administrators. Canberra, 2016. 14 p. (in English)

8. Ireland's Government Road Safety Strategy 2021-2030. (in English)

9. (in English)

10. Local and Rural Road Safety Program. (in English)

11. National Roadway Safety Strategy - 2022 / United States Department of Transportation. Washington, DC, 2022. 38 p. (in English)

12. National Road Safety Strategy 2021-30 / Department of Infrastructure. Canberra, 2021. 31 p. (in English)

13. National Road Safety Programme 2013-2020 / National Road Safety Council; Ministry of Infrastructure and Development. Warsaw, 2013. 64 p. (in English)

14. NSW Government Road Safety Action Plan 2026. (in English)

15. Road Safety Plan (2021-2030). (in English)

16. Road safety targets: Monitoring report / European Road Safety Observatory, 2021. 8 p. (in English)

17. Road Safety Strategy Isle of Man 2019-2029. (in English)

18. Road Safety management in France. (in English)

19. Rural Safety Innovation Program. (in English)

20. Povyishenie bezopasnosti dorozhnogo dvizheniya vo vsem mire: rezolyutsiya OON ot 31.08.2020 g. № 74/299. (in Ukrainian)

21. Sustainable and Smart Mobility Strategy - putting European transport on track for the future. (in English)

22. Strategic Highway Safety Plan 2017-2022 / NY State Department of Transportation. New York, 2016. 43 p. (in English)

23. The Road Safety Strategy Vision Zero for Kent 2021-2026. (in English)

24. Transport Statistics Infocards - 2020 / United Nations Economic Commission for Europe. Geneva, 2020. 61 p. (in English)

25. Verkehrssicherheitsprogramm der Bundesregierung 2021 bis 2030. (in German)

26. Verordnung ьber die Teilnahme von Elektrokleinstfahrzeugen am StraЯenverkehr (Elektrokleinstfahrzeuge- Verordnung - eKFV).

Bibliography

Edited books

1. Didyka V.H. (red) Pravove rehuliuvannia transportnykh korydoriv v Yevropeiskomu Soiuzi ta v Ukraini [Legal regulation of transport corridors in the European Union and in Ukraine] (Kyiv, 2007) 244 (in Ukrainian)

Journal articles

2. Kolodiazhnyi M.H. 'Mizhnarodne pravove y metodychne zabezpechennia bezpeky dorozhnoho rukhu: poniattia ta istotni oznaky' [International legal and methodological support of road safety: concepts and essential features] (2021) 155 Problemy zakonnosti 208-217 (in Ukrainian)

3. 'Subiekty mizhnarodno-pravovoho zabezpechennia bezpeky dorozhnoho rukhu' [Subjects of international legal security of road safety] (2021) 2 Teoriia i praktyka pravoznavstva 1-13 (in Ukrainian)

4. 'Systema mizhnarodno-pravovoho zabezpechennia bezpeky dorozhnoho rukhu' [The system of international legal security of road safety] (2021) 2 Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy 279-293 (in Ukrainian)

Websites

5. 'About program We live Vision Zero' (We live vision zero) (in English)

6. 'Baseline project' (Baseline) (in English)

7. 'Ireland's leadership on road safety is «a model for the European Union»' (ETSC, June 19, 2019)

8. 'Safety at FHWA' (Safety) (in English)

9. 'Vision Zero - no fatalities or serious injuries through road accidents' (Government Offices of Sweden, World Health Organization) (in English)

Размещено на Allbest.ru