Легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом, та їх основні стадії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом, та їх основні стадії

Юрій Паршин доктор економічних наук, професор

Віта Мороз доктор юридичних наук, професор

Максим Богуславський кандидат юридичних наук

м. Дніпро, Україна

Анотація

У статті наведено науковий аналіз способів та методів легалізації доходів, коштів та інших активів, що були отримані незаконним шляхом. Метою цього дослідження є визначення основних стадій легалізації доходів отриманих незаконним шляхом. Основна увага сфокусована на етапах (стадіях) відмивання наявних коштів. З юридичного погляду легалізація полягає у наданні правомірного виду володінню, користуванню та розпорядженню грошовими коштами або іншими активами шляхом здійснення фінансових операцій чи інших угод. З позиції реальної економіки легалізація пов'язана з надходженням неврахованих раніше коштів у легальну економіку. Результати, сформульовані у цій статті, можуть бути використані в теорії та практиці оперативно - розшукової діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії легалізації доходів, отриманих від скоєння протиправних дій.

Ключові слова: легалізація, відмивання доходів, організована злочинність, злочинні прибутки, стадії легалізації.

Abstract

Yurii Parshyn, Vladyslav Tyshkov, Yuliia Linichenko. Legalization of illegal income and its main stages. The article provides a scientific analysis of methods and methods of legalization of income, funds and other assets that were obtained illegally. The purpose of the research is to determine the main stages of legalization of illegally obtained income. The main attention is focused on the stages of existing funds laundering. From a legal point of view, legalization consists in providing a legal form to the possession, use and disposal of money or other assets through financial or other transactions. From the point of view of the real economy, legalization is connected with the inflow of previously unaccounted funds into the legal economy.

It has been noted that the legalization of income has three main stages, including placement, stratification and integration. At the first stage, legalization methods can be grouped into the following categories: traditional financial institutions; non-traditional financial institutions; institutions of the non- financial sector and outside the state. The second stage is called stratification. It refers to the separation of illegal income from its sources by creating a complex chain of financial transactions, with the aim of masking the traces of illegally obtained income. The third stage of money laundering is integration, which is directly aimed at providing the appearance of legality of criminally obtained financial funds. The task of this phase is to find a legal source of origin for the money and invest it in the legal economy.

Different methods are used at different stages, among them the following can be noted: merger of legal and illegal funds; purchase of property for cash; transfer of criminally obtained money outside the state; removal of money hidden in vehicles or cargo; postal shipments; hidden withdrawal of money by couriers; underground banking systems, etc.

The results formulated in this article can be used in the theory and practice of operational investigative activities of the internal affairs bodies regarding countering the legalization of income obtained from committing illegal acts.

Keywords: legalization, money laundering, organized crime, criminal profits, stages of legalization.

Постановка проблеми

У сучасному світі легалізація доходів, які отримані злочинним шляхом, посідає особливе місце у загальній структурі злочинності. Вона є вторинною злочинною діяльністю і має свій практичний сенс та певною мірою детермінує первинну злочинну діяльність. Враховуючи сучасні механізми контролю над чиновниками можна зазначити, що й проведення фінансових операцій та різних угод вийшли на абсолютно новий рівень. Але для того щоб мати можливість використати незаконні доходи чи майно, то саме їх легалізація є єдиним шляхом задля їх подальшого використання. І саме у цьому контексті протидія легалізації злочинних доходів, які отримані незаконним шляхом, набуває особливої актуальності.

Експерти Міжнародного валютного фонду стверджують, що щорічно відбувається легалізація незаконно отриманих доходів на суму, що становить приблизно 3-4 % від загального світового валового внутрішнього продукту, а це становить понад 2300 млрд дол. США. Безперечно, легалізація доходів та тіньова економіка безпосередньо пов'язані між собою, про що зазначать багато вчених та практиків правоохоронних органів [6; 7; 11]. За оцінками окремих експертів, частка «тіньової» економіки становить 45-52 % ВВП, а в окремих галузях до 73 % [7; 10]. Наявність такої частки «тіньових» коштів негативно впливає як на внутрішньодержавні, так і на міжнародні економічні показники, а також сприяє зростанню тіньового сектора економіки, що гальмує державні соціально-економічні процеси [8; 9-10].

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми

Питаннями легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, займаються багато науковців та фахівців, серед яких варто відзначити: М. Камлик, В. Коваленко, В. Попович, С. Гуржій, А. Беніцький, С. Дмитров, В. Рисін, Г. Усатий, Б. Пейдж, О. Користін, Г. Ходсон та ін. При цьому розглядалися різні аспекти легалізації доходів у розрізі: нерухомого майна [3], банківської сфери [2; 5], визначення окремих аспектів стадій процесу відмивання грошей [4; 13] тощо. Водночас чіткого визначення стадій цього процесу, його функціонального наповнення досліджено не повною мірою.

Зазначимо, що актуальність зазначеної проблеми також зумовлена такими обставинами, як [2; 12-13]: є ймовірність залучення кримінальними структурами коштів у законний фінансовий обіг із злочинних джерел, що становить загрозу для банківської системи; легалізація доходів, що отримуються від транснаціональної організованої податкової злочинності; впровадження накопиченого капіталу, що отримано злочинними формуваннями у цивільний обіг для набуття певних переваг у конкурентній боротьбі. легалізація дохід грошовий угода

Метою публікації є визначення основних стадій легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

Виклад основного матеріалу

Протиправні дії економічної спрямованості належать до латентних злочинів, оскільки становлять серйозну загрозу економічній безпеці держави. Криміналізація національної економіки є однією з таких загроз для держави, а кількість економічних злочинів останнім часом тільки збільшується. Це порушує нормальну діяльність банківських та підприємницьких структур, і внаслідок чого державний бюджет недоотримує мільярди коштів у вигляді податків і зборів [1].

Безумовно, держава здійснює відповідні заходи для боротьби з такими явищами, і як одним з кроків Державним комітетом фінансового моніторингу було надано пояснення з типології використання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, через ринок нерухомого майна [12]. В ній описані методи, механізми та інструменти відмивання грошей, які мають нелегальне походження, та описані деякі ознаки проведення ризикових операцій на ринку нерухомого майна.

Науковцями було розроблено декілька різних моделей відмивання коштів, але найбільш практичною та поширеною виявилася трифазна модель, яка була прийнята ФАТФ (Financial Action Task Force on Money Laundering) - міжурядовою організацією, яка займається виробленням світових стандартів у сфері протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму [14].

Зазначимо, що типології - це саме виявлені та задокументовані типові способи скоєння таких злочинів, як відмивання грошей та фінансування тероризму. Схематично їх можна зобразити так (рис. 1).

Рис. 1. Стадії та методи легалізації доходів

Перша стадія відмивання доходів має назву розміщення - це перший крок легалізації грошей, отриманих із нелегальних джерел. Зважаючи на те, що це найбільш слабка ланка у процесі відмивання грошей, і незаконно одержані гроші відносно легко можуть бути виявлені саме на цьому етапі, то злочинцями використовуються різні методи розміщення. Залежно від фінансових інститутів, що використовуються при цьому, методи розміщення можна об'єднати в такі категорії: традиційні фінансові установи; нетрадиційні фінансові установи; установи нефінансового сектора і поза державою.

До розміщення через традиційні фінансові установи можна віднести такі методи, як: використання «колективних» рахунків; використання транзитних рахунків;

створення помилкового паперового сліду; злиття законних та незаконних фондів; обмін дрібних банкнот на купюри більшої гідності; використання кореспондентських відносин між банками; обмінні угоди - організований обмін грошей на купюри іншої гідності чи іншу валюту; встановлення контролю над фінансовими установами; переказ злочинно отриманих грошей за кордон тощо.

Методи, які можна віднести до розміщення через нетрадиційні фінансові установи, такі: злиття законних та незаконних фондів; придбання майна за готівку; переказ злочинно отриманих грошей за межі держави; вивезення коштів за допомогою різних фінансових угод. При цьому під час їх реалізації часто використовуються: валютні біржі; брокери цінних паперів; товарно-сировинні брокери; брокери та дилери дорогоцінних металів, каміння та художніх виробів; казино та інші заклади, які займаються азартними іграми; дилери та брокери автомобілів, літаків, яхт, нерухомості; адвокати та висококваліфіковані бухгалтери; страхові компанії тощо.

У разі використання підходу розміщення через установи нефінансового сектора використовуються роздрібна торгівля, підприємства сфери послуг, розваг та інші підприємства.

Якщо відбувається розміщення за межами держави та при цьому грошові кошти фізично вивозяться, то це може відбуватися у такий спосіб: вивезення грошей у схованках у транспортних засобах чи вантажах; поштові відправлення; прихований вивіз грошей кур'єрами; підпільні банківські системи тощо.

Друга стадія відмивання доходів має назву розшарування, під якою розуміють відрив незаконних доходів від їх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій з метою маскування сліду отриманих у незаконний спосіб доходів. На цій стадії зазвичай використовуються такі методи:

перетворення готівки на грошові інструменти. Як тільки незаконні доходи набувають статусу розміщених у фінансових установах, їх перетворюють на грошові інструменти, зазвичай такі як банківські чеки, облігації, акції, грошові перекази, дорожні чеки, що значно полегшує вивезення незаконних доходів із країни;

придбання та продаж майна. У разі, коли гроші розміщують у майно, а воно може бути як рухоме, так і нерухоме, згодом воно може бути перепродано всередині країни або вивезено і продано за кордоном. Це ускладнює пошук і відмивача грошей, і призводить до великих складнощів у знаходженні та вилученні незаконно отриманого майна;

електронний переказ фондів. Цей метод надає такі переваги відбивачам як швидкість, відстань, мінімальний слід, що перевіряється, висока анонімність за умови величезного загального щоденного обсягу грошових переказів;

переказ грошей на рахунки інших фірм. Такі перекази грошей з однієї фірми на іншу маскують джерела походження фінансових фондів, зважаючи на те, що окремі фірми згодом самоліквідуються, що дозволяє досить ефективно приховувати джерела їх походження. Треба зазначити, що для реалізації цієї фази в цей час часто використовують офшорні зони та інші країни з м'яким податковим режимом та послабленою системою фінансового контролю.

Третя стадія відмивання доходів має назву інтеграція, яка безпосередньо спрямована на надання видимості законності злочинно отриманих фінансових фондів. Завдання цієї фази - знайти для грошей законне джерело походження та інвестувати їх у легальну економіку. До основних методів цієї фази можна віднести такі: продаж нерухомості, угоди із заниженням або із завищенням ціни, використання банківських рахунків іноземної чи спільної фірми тощо.

Зазначимо, що типологічні дослідження дозволяють угрупувати об'єкти за допомогою узагальненої моделі чи типом, а метою такого дослідження є підвищення ефективності виявлення схем відмивання грошей або інших активів.

Висновки

Легалізація (відмивання) фінансових коштів організованими злочинними угрупованнями є суттєвою загрозою економіці держави, оскільки породжує негативні процеси, що впливають на її розвиток. Також зазначимо, що зниження заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) коштів або іншого майна, придбаного злочинним шляхом, безпосередньо пов'язане зі зростанням рівня організованої злочинності та корупції й навпаки.

Виконаний аналіз основних стадій є необхідним елементом як теоретичного, так і прикладного аналізу, що допоможе органам фінансового моніторингу здійснювати аналітичну функцію. Безумовно, постійно розробляються та впроваджуються нові способи та методи відмивання злочинних доходів, а тому таку класифікацію треба періодично доповнювати.

Боротьба з легалізацією коштів дозволяє вирішити низку питань, серед яких захист легальної економіки від корупції та кримінальних інвестицій, виявлення та конфіскація злочинних доходів тощо. Простеження всього ланцюжка руху злочинних фінансових засобів дозволяє простежити всі зв'язки організованих злочинних угрупувань у легалізації злочинних коштів.

Список використаних джерел

1. Єфімов В. В. Економічна безпека: національний та міжнародний виміри. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 4. С. 173-175.

2. Кашпур Л. М. Протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 3. С. 103-106.

3. Колдовський М. В. Український феномен процесу відмивання доходів одержаних злочинним шляхом. Ефективна економіка. 2013. № 5.

4. Колодій Я. М. Відмивання грошей: сутність та шляхи протидії.

5. Клочко А. М. Окремі питання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом у банківській сфері. Форум права. 2014. № 1. С. 228-232.

6. Паршин Ю. І., Юр'єв Д. С., Неклеса О. В. Тіньова економічна діяльність як фактор нестабільності економічної системи держави. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2021. Спец. вип. № 2. С. 272-278.

7. Паршина О. А., Паршин Ю. І. Особливості та тенденції правопорушень у сфері економічної діяльності. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 2 (105). С. 309-316.

8. Паршина О. А., Паршина М. Ю., Чумак Т. В. Фактори економічного розвитку країн в умовах загострення глобальних проблем світової безпеки. Приазовський економічний вісник. 2021. Вип. 2 (25). С. 3-7.

9. Паршина О. А., Паршина М. Ю. Аналітична платформа підвищення конкурентоспроможності потенціалу промислових регіонів України. Причорноморські економічні студії. 2019. Вип. 48. Ч. 2. С. 153 -157.

10. Parshyn Yu., Parshyna O. Analytical platform to provide competitiveness of ore-mining machinery manufacturing. Mining of Mineral Deposits. 2020. 14(3). Р. 61-70.

11. Rybalchenko L., Ryzhkov E., Cioban Gh. Global consequences of the loss of business in countries around the world caused by fraud. Philosophy, Economics and Law Review. 2022. Vol. 2(1). Р. 118-126.

12. Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, через ринок нерухомого майна : наказ Держфінмоніторингу України від 19.12.2008 № 265.

13. Тохтарова І. М. Легалізація (відмивання) «брудних» грошей в Україні як корупційний складник. Вісник АМСУ. Серія : Державне управління. 2015. № 1(12). С. 126-131..

14. Financial Action Task Force. An official website of the United States Government.

References

1. Yefimov, V. V. (2018) Ekonomichna bezpeka: natsionalnyi ta mizhnarodnyi vymiry [Economic security: national and international dimensions]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. № 4, pp. 173-175. [in Ukr.].

2. Kashpur, L. M. (2018) Protydiia lehalizatsii dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom [Anti-legalization of proceeds obtained through crime]. Investytsii: praktyka ta dosvid. № 3, pp. 103-106. [in Ukr.].

3. Koldovskyi, M. V. (2013) Ukrainskyi fenomen protsesu vidmyvannia dokhodiv oderzhanykh zlochynnym shliakhom [The Ukrainian phenomenon of the process of laundering proceeds of crime]. Efektyvna ekonomika. № 5.

4. Kolodii, Ya. M. Vidmyvannia hroshei: sutnist ta shliakhy protydii [Money laundering: essence and countermeasures].

5. Klochko, A. M. (2014) Okremi pytannia lehalizatsii dokhodiv, otrymanykh zlochynnym shliakhom u bankivskii sferi [Separate issues of legalization of income obtained by criminal means in the banking sector]. Forumprava. № 1, pp. 228-232. [in Ukr.].

6. Parshyn, Yu. I., Yuriev, D. S., Neklesa, O. V. (2021) Tinova ekonomichna diialnist yak faktor nestabilnosti ekonomichnoi systemy derzhavy [Shadow economic activity as a factor of instability of the economic system of the state]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav : zb. naukovykhpr. Spets. vyp. № 2, pp. 272-278. [in Ukr.].

7. Parshyna, O. A., Parshyn, Yu. I. (2020) Osoblyvosti ta tendentsii pravoporushen u sferi ekonomichnoi diialnosti. [Peculiarities and trends of offenses in the sphere of economic activity]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. № 2 (105), pp. 309316. [in Ukr.].

8. Parshyna, O. A., Parshyna, M. Yu., Chumak, T. V. (2021) Faktory ekonomichnoho rozvytku krain v umovakh zahostrennia hlobalnykh problem svitovoi bezpeky [Factors of economic development of countries in the conditions of aggravation of global problems of world security]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk. Vyp. 2 (25), pp. 3-7. [in Ukr.].

9. Parshyna, O. A., Parshyna, M. Yu. (2019) Analitychna platforma pidvyshchennia konkurentospromozhnosti potentsialu promyslovykh rehioniv Ukrainy [Analytical platform for increasing the competitiveness of the potential of industrial regions of Ukraine]. Prychornomorski ekonomichni studii. Vyp. 48. Part 2, pp. 153 -157 [in Ukr.].

10. Parshyn, Yu., Parshyna, O. (2020) Analytical platform to provide competitiveness of ore- mining machinery manufacturing. Mining of Mineral Deposits. No 14(3), pp. 61-70.

11. Rybalchenko, L., Ryzhkov, E., Cioban, Gh. (2022) Global consequences of the loss of business in countries around the world caused by fraud. Philosophy, Economics and Law Review. Vol. 2(1). pp. 118-126.

12. Typolohii lehalizatsii (vidmyvannia) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, cherez rynok nerukhomoho maina [Typologies of legalization (laundering) of criminally obtained income through the real estate market] : nakaz Derzhfinmonitorynhu Ukrainy vid 19.12.2008 № 265.

13. Tokhtarova, I. M. Lehalizatsiia (vidmyvannia) «brudnykh» hroshei v Ukraini yak koruptsiinyi skladnyk [Legalization (laundering) of «dirty» money in Ukraine as a component of corruption]. Visnyk AMSU. Seriia : Derzhavne upravlinnia. 2015. № 1(12), pp. 126-131. [in Ukr.].

14. Financial Action Task Force. An official website of the United States Government.

Размещено на Allbest.ru