Цифровізації публічного управління: огляд наукових джерел

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Цифровізації публічного управління: огляд наукових джерел

Сурай Артем Володимирович аспірант кафедри публічного управління та адміністрування

м. Переяслав

Анотація

Актуальність статті зумовлена застосуванням цифрових технологій в різних, можна сказати усіх, сферах життєдіяльності суспільства та потребою сучасного публічного управління в цифровізацї. Починаючи з 2000-х років сучасний світ переживає цифрову революцію, до основних рис якої належить: повсюдний мобільний Інтернет, мініатюрні й потужніші пристрої, штучний інтелект і пристрої, що навчають. Цифрові технології, в основі яких лежить комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення та мережі, стають все більш складними та інтегрованими і, як наслідок, трансформують суспільства.

Мета статті - проаналізувати українські наукові джерела щодо цифровізації публічного управління та виявити напрями досліджень та ступінь їх розробки.

Проведений аналіз українських наукових джерел щодо цифровізації публічного управління показав, насамперед, значну активізацію таких досліджень у 2020-2022 роках. Виокремлено такі напрями цих досліджень: цифровізація як елемент демократії та як механізм демократизації публічного управління; цифрова трансформація публічного управління; цифровізація публічного управління на місцевому рівні; професійна готовність державних службовців до діяльності в умовах цифрової трансформації. При цьому, зясовано, що найбільша кількість досліджень стосується загальних питань, визначення понятійно-категорійного апарату та напрямів цифрової трансформації публічного управління. Підтверджено малодослідженність як загальних питань цифровізації публічного управління, так і її окремих аспектів, що вказує на актуальність й нагальну потребу у подальших дослідженнях.

Ключові слова: публічне управління, цифровізація, цифровізація публічного управління, цифрова трансформація публічного управління, цифровізація публічної адміністрації, демократизація публічного управління, професійна готовність державних службовців.

Abstract

Surai Artem Volodymyrovych Postgraduate Student, Department of Public administration and management, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

DIGITALIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION: REVIEW OF SCIENTIFIC SOURCES

The relevance of the article is determined by the use of digital technologies in various, or better to say all, spheres of society's life and the need for digitalization of modern public administration. Since the 2000s, the modern world has been experiencing a digital revolution, the main features of which are: widespread mobile Internet, smaller and powerful devices, artificial intelligence and nternet of things (IoT). Digital technologies, based on computer hardware, software and networks, are becoming increasingly complex and integrated and, as a result, are transforming societies.

The purpose of the article is to analyze Ukrainian scientific sources on the digitalization of public administration and to identify the directions of research and the degree of their development.

The analysis of Ukrainian scientific sources on the digitalization of public administration first of all showed a significant intensification of such research in 2020-2022. The following directions of these studies are highlighted: digitalization as an element of democracy and as a mechanism for the democratization of public administration; digital transformation of public administration; digitization of public administration at the local level; professional readiness of civil servants to operate in conditions of digital transformation. At the same time, it was found that the largest number of studies concerns general issues, definition of conceptual and categorical apparatus and directions of digital transformation of public administration. The lack of research on both the general issues of digitalization of public administration and its individual aspects has been confirmed, which indicates the relevance and urgent need for further research.

Keywords: public administration, digitalization, digitalization of public administration, digital transformation of public administration, digitalization of public administration, democratization of public administration, professional readiness of civil servants.

Постановка проблеми

Сучасний світ, починаючи з 2000-х років, переживає цифрову революцію, до основних рис якої належить: повсюдний мобільний Інтернет, мініатюрні й потужніші пристрої, штучний інтелект і пристрої, що навчають. Цифрові технології, в основі яких лежить комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення та мережі, стають все більш складними та інтегрованими і, як наслідок, трансформують суспільства та глобальну економіку [1].

Застосування цифрових технологій в різних, можна сказати усіх, сферах життєдіяльності суспільства - це реалії сьогодення. Цифровізація (digitization) публічного управління - вимога сьогодення.

Цифровізація - одна з визначальних тенденцій розвитку людської цивілізації, яка формує більш інклюзивне суспільство та кращі механізми управління, розширює доступ до охорони здоров'я, освіти та банківської справи, підвищує якість та охоплення державних послуг, розширює спосіб співпраці людей, а також дає змогу скористатися більшим розмаїттям товарів за нижчими цінами [2].

Цифровізація публічного управління є феноменом сучасності та потребує всебічного дослідження й наукового обґрунтування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій щодо цифровізації публічного управління, проведений нами та висвілений у цій статті, охопив наукові публікації за останні, в основному 2020-2022, роки. Зокрема, це дослідження: С. Дяченко, І. Макарової, Ю. Пігарєва, Л. Сметанкіної, С. Квітки, Н. Новіченко, Н. Гусаревич, Н. Піскоха, О. Бардаха, Г. Демошенка, І. Сурай, Н. Гражевської, Л. Яковенко, С. Супруненко, Г. Сабадош, В. Геращенка, М. Павлова, І. Печенкіна, М. Лахижи, Ю. Пігарєва, Н. Костенюка, Я. Сандул, А. Мельниченка та І. Шабаш.

Мета статті - зробити огляд (аналіз) українських наукових джерел щодо цифровізації публічного управління та виявити напрями досліджень та ступінь їх розробки.

Виклад основного матеріалу

Підчас проведеного аналізу останніх досліджень і публікацій в українських наукових джерелах щодо цифровізації публічного управління нами виокремлено такі напрями досліджень:

цифровізація як елемент демократії (Н. Грицяк); як механізм демократизації публічного управління (С. Дяченко);

цифрова трансформація публічного управління (М. Павлов; С. Квітка, Н. Новіченко, Н. Гусаревич, Н. Піскоха, О. Бардах, Г. Демошенко; І. Сурай,

Гражевська, Л. Яковенко, С. Супруненко, Г. Сабадош, В. Геращенко; М. Лахижа; Ж. Семчук; С. Чорний; Ю. Пігарєв, Н. Костенюк; І. Печенкін; О. Савченко; Я. Сандул); цифровізація демократія публічний

цифровізація публічного управління на місцевому рівні (М. Павлов;

Макарова, Ю. Пігарєв, Л. Сметанкіна);

професійна готовність державних службовців до діяльності в умовах цифрової трансформації (А. Мельниченко, І. Шабаш).

Так, Н. Грицяк стверджує, що діджиталізація, як елемент демократії, сприятиме постійному створенню публічного онлайн простору для політичної взаємодії та сприянню ефективному спілкуванню влади й громадян [3, с. 225].

С. Дяченко [4, с. 213-248] розглядає діджиталізацію як механізм демократизації публічного управління та, зокрема як механізм управління місцевими фінансами. При цьому, зауважує, що «механізм діджиталізації у сфері місцевих фінансів запроваджує важливий тренд - перехід від громадського контролю до громадської ініціативи» [4, с. 213].

М. Павлов на основі аналізу особливостей процесу цифровізації публічного управління в розвинутих країнах, доводить, «що проблематика цифрових трансформацій, цифровізації публічного управління є одним із ключових завдань розвитку для будь якої країни. ... що цифрові трансформації, зокрема у сфері публічного управління, нерівномірно розвиваються в світовому господарському середовищі» [5, с. 140]. М. Павловим розглянуто динаміку індексів глобальної мережевої взаємодії, охарактеризовано основні внутрішні проблеми впровадження цифрової моделі місцевого самоврядування. Запропоновано створення системи інформаційно- аналітичного забезпечення процесу цифрової трансформації соціально- економічних систем на різних рівнях (від загальнодержавного до місцевого). Крім цього, ним визначено основні фактори, що впливають на процес цифрової трансформації суспільства [5, с. 140-144].

Серед напрямів цифрової трансформації публічного управління найбільш перспективними С. Квітка, Н. Новіченко, Н. Гусаревич, Н. Піскоха, О. Бардах, Г. Демошенко [6] визначають такі, як: «розвиток цифрових компетентностей публічних службовців, цифровізація територіальних громад, цифрова трансформація муніципального управління, розвиток цифрової взаємодії влади та бізнесу, впровадження цифрових технологій у виборчу систему» [6, с. 129]. Вони зазначають, що перенесення світових стандартів на національний ґрунт буде опосередковане місцевими особливостями, але самі намагання в цьому напрямку будуть сприяти цифровій трансформацій суспільства і підвищенню ефективності публічного управління; подальші розробки та дослідження у цій сфері є перспективними у всіх без винятку сферах економічного та суспільного життя, але саме цифровізація у сфері публічного управління або дасть стимул подальшому прогресу країни, або стане гальмом у цьому русі [6, с. 129].

І. Сурай, Н. Гражевська, Л. Яковенко, С. Супруненко, Г. Сабадош, В. Геращенко вказують на «три основні етапи цифрової трансформації:

цифровізація процесів, у рамках якої здійснюється впровадження традиційних цифрових технологій для підвищення ефективності державного управління (Public administration), управління даними;

електронний уряд, який передбачає впровадження цифрових технологій, особливо на основі використання Інтернету, для вдосконалення державного управління;

- цифровий уряд, у якому цифрові технології останнього покоління (такі як Інтернет речей, штучний інтелект, прогнозний аналіз) дозволяють враховувати переваги користувачів при формуванні складу послуг, що надаються, і процедур, пов'язаних з їх отриманням» [7, c.115].

Ці дослідники також зазначають, що: «цифровізація державного управління не є новою моделлю державного управління (Public administration)» [7, c.108]; цифрові технології стають не лише інструментом реалізації стратегії модернізації державного управління, а й значною мірою визначають напрям змін; високий рівень цифровізації державного управління забезпечує вищий рівень якості державного управління в цілому або його параметрів [7, с.113]. Вони зауважують, що «наразі існує декілька правових, економічних, технологічних, організаційних та інфраструктурних обмежень цифровізації державного управління, без усунення (або значного скорочення) яких, деякі сфери цифровізації можуть виявитися неефективними» [7, c.115] та називають такі основні ризики впровадження цифрових технологій: втрата контролю в критичних сферах державного управління; несанкціоноване використання персональних даних; можливість порушення прав людини в автоматизованих управлінських рішеннях; організаційні ризики, у тому числі спротив влади переходу від відомчої інформатизації до платформних (відомчих) рішень (ризик втрати контролю, страх відкритості своїх даних) [7, c.115-116].

На думку М. Лахижи «проблеми диджиталізації (уточн. М. Лахижа) в Україні пов'язані не лише і не скільки з технологічним відставанням, а й з недосконалістю публічного управління. ... електронна демократія та цифрова економіка можуть створюватися лише за умови подолання внутрішніх протиріч, досягнення національної єдності на основі національних цінностей, впровадження не лише сучасних технологій, а й сучасної системи публічного управління» [8, с. 211].

Ю. Пігарєв та Н. Костенюк розглядають цифровізацію (діджиталізацію) публічного управління як чинник цифрової трансформації України [9, с. 92-96]. На їх думку, цифровізація публічного управління - це системна зміна моделі управління, своєрідна автоматизація процесу використання оцифрованих даних. Серед провідних технологій цифровізації, що використовуються в публічному секторі саме в контексті реалізації публічних послуг, Ю. Пігарєв та Н. Костенюк виділяють такі: багатоканальне інформування та залучення громадян; відкриті дані; електронну ідентифікацію громадян; повсюдну аналітику; «розумні» машини та засоби; «інтернет речей»; «цифрові» державні платформи [9, с. 95].

І. Печенкін акцентує увагу на розвитку нормативного врегулювання процедур оскарження сервісної діяльності органів публічної влади в міжнародних нормативно-правових актах і зарубіжних стратегіях цифрових трансформацій, перспективних для впровадження в Україні. На його думку: «Частина з міжнародних норм даного напряму ратифікована Україною та являється частиною національного законодавства, однак практика їх застосування потребує удосконалення і прозорого громадського контролю щодо його реалізації» [10, с. 40]. Він зауважує, що «Існують два сценарію цифрової трансформації держави - еволюційний та форсований, тому з огляду на певну відсталість від виконання перелічених міжнародно-правових актів та стратегій розвитку цифрової трансформації публічного управління, а саме в частині забезпечення ефективного використання механізмів оскарження сервісної діяльності, постає потреба у стрибкоподібному розвитку та цифрової трансформації України» [10, с. 49]. Також дослідник наполягає на необхідності кодифікації національного законодавства для забезпечення повного, зручного і обґрунтованого використання процедури забезпечення прав громадян у правових взаємовідносинах з органами публічної влади та пропонує інструменти використання зарубіжних практик, цифрової трансформації публічного управління та механізмів оскарження сервісної діяльності органів публічної влади [10, с. 40-52].

Дослідження Ж. Семчук спрямоване на вивчення цифрової трансформації як ефективної інноваційної технології публічного управління в контексті становлення інформаційного суспільства. Зокрема, автор зазначає, що «проблема цифрової трансформації публічного управління є не досить вивченою»; «Результати дослідження підтверджують особливості сучасного суспільства, яке перебуває в процесі постіндустріального розвитку та потребує впровадження цифровізації у різні сфери суспільного життя» [11, с. 22]. Ж. Семчук вважає, що «використання термінів «цифрова трансформація публічного управління» призводить до не цілком виправданих очікувань про заміну чи доповнення традиційно існуючих категорій «держава» та «уряд» електронним змістом (на зразок терміна «електронна пошта»). Якщо є можливість підкреслити сутнісну відмінність у використанні термінів «цифрова трансформація» та «інновація» від використання цих термінів у складі дефініцій «цифровізація» суспільства та «публічне управління», то цю відмінність слід відразу позначати на початку будь-якого дослідження даної проблематики, та відсутність єдності поглядів на ці категорії вносить певну плутанину у науковий процес» [11, с. 23].

На думку С. Чорного, цифровізація (яка нерозривно пов'язана із цифровою трансформацією - уточн. С. Чорний [12, с. 228]) публічної адміністрації передбачає застосування стратегічних технологій публічного адміністрування. А саме: упровадження «цифрового» робочого місця; публічна адміністрація потребує нових методів виявлення та розуміння потреб і бажань громадян; використання соціальних мереж та комунікацій для їхнього активного залучення до політичних процесів; доступ до інформаційних баз як інструменту оцінки та контролю роботи влади та держави; штучний інтелект не обмежений у сприйнятті декількома показниками і допомагає обробляти тисячі параметрів і обирати оптимальні рішення; електронна ідентифікація громадян (е-ID); державні установи орієнтовані на одночасне поліпшення якості послуг, оптимізацію кількості службовців та зменшення витрат; технологія розподіленої однорангової мережі загального користування, що може зберігати інформацію про транзакції (правочини) на постійній основі і без можливості її зміни, яка захищена криптографічними засобами, має назву «блокчейн»; застосування публічною адміністрацією технологій «розумних» машин і засобів, а саме різнорідне поєднання цифрових технологій, які здатні робити те, на що колись була здатна лише людина [12, с. 229].

О. Савченком [13] зроблена спроба систематизувати наукові підходи до поняття «цифровізація у публічному управлінні». О. Савченко також зазначає, що «Цифровізація публічного управління має ґрунтуватися на ряді принципів і дій, спрямованих на максимальне підвищення ефективності як для досягнення конкретних короткострокових цілей, так і в реалізації проектів розвитку: оптимальність; простота; захищеність систем та інтересів громадян; професіоналізм; орієнтація на результат; стабільність та стійкість систем до глобалізаційних викликів», а «Напрямками розвитку процесів цифровізації публічного управління є наступні: виявлення найбільш оптимальних напрямків поєднання окремих інструментів цифровізації публічного управління; кількісна оцінка основних ризиків, пов'язаних з процесами цифровізації публічного управління; розробка державних програм, орієнтованих на підвищення ефективності цифровізації» [13, с. 75].

Також, Я. Сандул зазначає, що «сучасність концепції публічного адміністрування у сфері цифрової трансформації вимагає не лише термінологічних змін, але й якісного переосмислення системи та відповідних елементів, переформатування діяльності суб'єктів публічної адміністрації через застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій» [14, с. 95].

Можна виокремити як окремий напрям досліджень: цифровізація публічного управління на місцевому рівні.

Зокрема, І. Макарова, Ю. Пігарєв, Л. Сметанкіна у статті [15] проаналізували використання термінологічного апарату та законодавчу базу цифровізації публічного управління, окреслили основні перешкоди на цьому шляху та розглянути напрямки цифровізації публічного управління на регіональному та місцевому рівнях. Як висновок вони зазначають, що «в Україні є низка проблем, які гальмують цей процес (цифровізації публічного управління - уточн. А.Сурай). Комплексне впровадження цифрових технологій ... відкриває нові можливості в керуванні регіоном та містом, має оптимізувати діяльність виконавчих органів, сприяти розвитку безпечного середовища, забезпечити більш ефективну діяльність комунальних підприємств та закладів, підвищити залученість громадян. Успішна цифровізація за прискореним сценарієм має привести не тільки до цифрової трансформації публічного управління та переходу до цифрового врядування, але й стати значним поштовхом для стрімкого розвитку ефективної та конкурентоспроможної економіки України, значних змін в суспільному житті» [15, с. 90].

Зауважимо, що досліджуючи професійну готовність державних службовців до діяльності в умовах цифрової трансформації управлінських відносин А. Мельниченко та І. Шабаш розглядають «електронне урядування як ключовий інструмент реалізації публічного управління» та доводять, що «ефективність впровадження залежить від досягнення максимально рівномірного зв'язку між рівнем професійної готовності державних службовців та темпами впровадження електронного урядування в систему функціонування державних органів влади» [16, с. 168]. При цьому, під цифровою трансформацією управлінських відносин автори розуміють «зміну характеру управлінських взаємодій на основі широкого застосування цифрових технологій, що супроводжуються автоматизацією управлінських процесів і, як наслідок, підвищенням ефективності та прозорості публічного управління» [16, с. 160].

Висновки

Проведений нами аналіз українських наукових джерел щодо цифровізації публічного управління показав, насамперед, значну активізацію таких досліджень у 2020-2022 роках та за такими напрямами:

цифровізація як елемент демократії та як механізм демократизації публічного управління;

цифрова трансформація публічного управління;

цифровізація публічного управління на місцевому рівні;

професійна готовність державних службовців до діяльності в умовах цифрової трансформації.

Найбільша кількість досліджень стосується загальних питань, визначення понятійно-категорійного апарату та напрямів цифрової трансформації публічного управління.

Нами підтверджено малодослідженність як загальних питань цифровізації публічного управління, так і її окремих аспектів, що вказує на актуальність й нагальну потребу у подальших дослідженнях.

Література

1. Сурай А. В. Деякі питання цифровізації публічного управління. Публічне управління в умовах воєнного часу та надзвичайних ситуаціях: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку. матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., м. Переяслав, 30 листопада 2022 р. Переяслав: Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2023. С. 319-322.

2. Маркевич К. Цифровізація: переваги та шляхи подолання викликів.

3. Грицяк Н. В. Електронна демократія як інструмент посилення інформаційної прозорості влади. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2017. № 4 (32). С. 223-227.

4. Дяченко С. Діджиталізація у сфері місцевих фінансів України як механізм демократизації публічного управління. Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього. Монографія. За заг. ред. Л. Г. Комахи, І. В. Алєксєєнко. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2022. 976 с.

5. Павлов М. М. Особливості процесу цифровізації публічного управління в розвинутих країнах. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 15. С. 140-144.

6. Квітка С., Новіченко Н., Гусаревич Н., Піскоха Н., Бардах О., Демошенко Г. Перспективні напрямки цифрової трансформації публічного управління. Public Administartion Aspects 8 (4) 2020 с. 129-146.

7. Suray I., Hrazhevska N., Yakovenko L., Suprunenko S., Sabadosh H, Gerashcenko V. Transformation of Public administration in a Network Economy. International Journal of Management (IJM). Vol. 11, Is. 5, May 2020, pp. 108-119. (SCOPUS)

8. Лахижа М. І. (2020). Диджиталізація в Україні: поняття, проблеми, перспективи та завдання публічного управління. Науковий вісник: Державне управління, 2(2(4).

9. Пігарєв Ю., Костенюк Н. Діджиталізація публічного управління як чинник цифрової трансформації України. Актуальні проблеми державного управління. 2021. № 2(83). С.92-96.

10. Печенкін І. В. Вдосконалення правового регулювання оскарження сервісної діяльності органів публічної влади: міжнародний досвід для України. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2021. № 5(17). С. 40-56.

11. Семчук Ж.В. Публічне управління: цифрові аспекти трансформації. Академічні візії, 2022. №3, С.15-25.

12. Чорний С.В. Поняття та перспективи розвитку цифровізації у сфері публічного управління. Київський часопис права. 2021. № 4. С.224-229.

13. Савченко О. С. Систематизація наукових підходів до поняття «цифровізація у публічному управлінні». Держава та регіони. Серія «Публічне управлінян та адміністрування», 2022, №2(76). С.72-76.

14. Сандул Я. Цифровізація публічного адміністрування: зміст цифрової термінології. С. 76-79.

15. Макарова І., Пігарєв Ю., Сметанкіна Л. Цифровізація публічного управління на регіональному та міському рівнях. Актуальні проблеми державного управління. 2021. Т. 2 № 83. С. 86-91.

16. Мельниченко А. А., Шабаш І. Р. Професійна готовність державних службовців до діяльності в умовах цифрової трансформації управлінських відносин. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2022. № 4(22). С. 156-172.

References

1. Surai, A. V. (2023). Dejaki pitannja cifrovizaciп publichnogo upravlinnja [Some issues of digitalization of public administration]. Proceedings from V Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Publichne upravlinnja v umovah voєnnogo chasu ta nadzvichajnih situacijah: suchasnij stan, problemi, perspektivi rozvitku» - The Fifth International Scientific and Practical Conference «Public administration in wartime and emergency situations: current state, problems, development prospects». (pp. 319-322). Perejaslav: Unоversitet Grigorija Skovorodi v Perejaslavо [in Ukrainian].

2. Markevich, K. Cifrovоzacоja: perevagi ta shljahi podolannja viklikоv [Digitization: advantages and ways to overcome challenges].

3. Gricjak, N. V. (2017). Elektronna demokratija jak instrument posilennja informacijnoп prozorosti vladi [Electronic democracy as a tool for strengthening the information transparency of the government]. Derzhava ta regioni. Serija: Social'ni komunikaciп - State and regions. Series: Social communications, 4 (32), 223-227 [in Ukrainian].

4. Djachenko, S. (2022). Didzhitalizacija u sferi miscevih finansiv Ukrami jak mehanizm demokratizacu publichnogo upravlinnja. Globalizacijni vikliki: urjaduvannja majbutn'ogo [Digitalization in the sphere of local finances of Ukraine as a mechanism of democratization of public administration. Globalization challenges: governance of the future]. Kiпv: VPC «Kiпvs'kij unоversitet» [in Ukrainian].

5. Pavlov, M. M. (2021). Osoblivosti procesu cifrovizaciп publichnogo upravlinnja v rozvinutih kraпnah [Peculiarities of the process of digitization of public administration in developed countries]. Іnvestici'п: praktika ta dosvid - Investments: practice and experience, 15, 140-144 [in Ukrainian].

6. Kvitka, S., Novichenko, N., Gusarevich, N., Piskoha, N., Bardah, O., Demoshenko, G. (2020). Perspektivni naprjamki cifrovoп transformaciп publichnogo upravlinnja [Promising directions of digital transformation of public administration]. PublicAdministartion Aspects, 8 (4) 2020, 129-146 [in Ukrainian].

7. Suray, I., Hrazhevska, N., Yakovenko, L., Suprunenko, S., Sabadosh, H, Gerashcenko, V. (2020). Transformation of Public administration in a Network Economy. International Journal of Management (IJM), 11, Is. 5, May 2020, 108-119. (SCOPUS)

8. Lahizha, M. І. (2020). Didzhitalizacija v Ukraпni: ponjattja, problemi, perspektivi ta zavdannja publichnogo upravlinnja [Digitization in Ukraine: concepts, problems, prospects and tasks of public administration]. Naukovij visnik: Derzhavne upravlinnja - Scientific Bulletin: Public Administration, 2(2(4).

9. Pigarev, Ju., Kostenjuk, N. (2021). Didzhitalizacija publichnogo upravlinnja jak chinnik cifrovoп transformaciп Ukraпni [Digitalization of public administration as a factor of digital transformation of Ukraine]. Aktual'ni problemi derzhavnogo upravlinnja - Actual problems of public administration, 2(83), 92-96 [in Ukrainian].

10. Pechenkin, І. V. (2021). Vdoskonalennja pravovogo reguljuvannja oskarzhennja servisnoп dijal'nosti organiv publichnoп vladi: mizhnarodnij dosvid dlja Ukraпni [Improvement of legal regulation of appeals of service activities of public authorities: international experience for Ukraine]. Ekspert: paradigmi juridichnih nauk і derzhavnogo upravlinnja - Expert: paradigms of legal sciences and public administration., 5(17), 40-56.

11. Semchuk, Zh.V. (2022). Publichne upravlinnja: cifrovi aspekti transformaciп [Public administration: digital aspects of transformation]. Akademichni vizu - Academic visions, 3, 15-25 [in Ukrainian].

12. Chornij, S.V. (2021). Ponjattja ta perspektivi rozvitku cifrovizaciп u sferi publichnogo upravlinnja [The concept and prospects for the development of digitalization in the field of public administration]. Kiпvs'kij chasopisprava - Kyiv Journal of Law, 4, 224-229 [in Ukrainian].

13. Savchenko, O. S. (2022). Sistematizadja naukovih pоdhodоv do ponjattja «cifrovizacija u pubhchnomu upravlinni» [Systematization of scientific approaches to the concept of "digitalization in public administration"]. Derzhava ta regioni. Serija «Publichne upravlmjan ta administruvannja» - State and regions. Series "Public Management and Administration", 2(76), 72-76 [in Ukrainian].

14. Sandul, Ja. Cifrovizacija publichnogo administruvannja: zmist cifrovoп terminologiп [Digitization of public administration: content of digital terminology]. dspace.onua.edu.ua/ bitstream

15. Makarova, І., Pigarєv, Ju., Smetankina, L. (2021). Cifrovizacija publichnogo upravlinnja na regional'nomu ta mis'komu rivnjah [Digitization of public administration at the regional and city levels]. Aktual'ni problemi derzhavnogo upravlinnja - Actual problems of public administration, 2, 83, 86-91 [in Ukrainian].

16. Mel'nichenko, A. A., Shabash, І. R. (2022). Profesijna gotovnist' derzhavnih sluzhbovciv do dijal'nosti v umovah cifrovoп transformaciп upravlins'kih vidnosin [Professional readiness of civil servants for activities in conditions of digital transformation of managerial relations]. Ekspert: paradigmi juridichnih nauk і derzhavnogo upravlinnja - Expert: paradigms of legal sciences and public administration, 4(22), 156-172.

Размещено на Allbest.ru