Проблеми та перспективи законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми та перспективи законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні

Коваленко Тетяна Олександрівна,

доктор юридичних наук, професор,

Бакшеєв Олександр Сергійович,

студент OP "Магістр" Навчально-наукового інституту права

Анотація

Мета: метою статті є проведення аналізу стану законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану, виявлення юридичних дефектів зазначеного законодавчого регулювання та обґрунтування шляхів удосконалення земельного законодавства, спрямованого на регулювання ринку сільськогосподарських земель, у повоєнний період. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались такі методи наукового пізнання як: порівняльно-правовий, системно-структурний, аналізу та синтезу, а також історичний метод. Результати. В процесі дослідження обґрунтовано, що у повоєнний період необхідно розробити спеціальні правові механізми: а) набуття іноземцями права власності на землі сільськогосподарського призначення із певними обмеженнями щодо суб'єктно-об'єктного складу та на основі досвіду країн ЄС; б) фіксації шкоди, завданої земельним ресурсам військовою агресією росії проти України, її відшкодування, а також відновлення земель сільськогосподарського призначення, які були пошкоджені внаслідок збройної агресії російської федерації; в) забезпечення правового режиму земельних ділянок, сформованих у період дії воєнного стану; г) завершення реформи децентралізації у сфері земельних відносин, яка в умовах воєнного стану призупинена. Наукова новизна. В процесі аналізу правового регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану обґрунтовано основні напрямки удосконалення земельного законодавства, спрямованого на регулювання ринку сільськогосподарських земель в Україні у повоєнний період, зокрема щодо суб'єктно-об'єктного складу права власності на землю як основне національне багатство. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у науково-дослідній сфері - для подальшої розробки проблем законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні, а також у правозастосовній та правотворчій роботі - при підготовці проектів нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення законодавчого регулювання ринку сільськогосподарських земель. ринок земля законодавство

Ключові слова: воєнний стан, земельна реформа, земельні ділянки, землі сільськогосподарського призначення, охорона земель, реформа децентралізації, ринок земель.

Tetyana Kovalenko

Doctor of Law, Professor, Professor of Department of Land and Agrarian Law, Educational and Scientific Law School, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Volodymyrska St. 64/13, Kyiv, 01601, Ukraine

Oleksandr Baksheiev

Master's student of Educational and Scientific Law School Taras Shevchenko National University of Kyiv, Volodymyrska St. 64/13, Kyiv, 01601, Ukraine

PROBLEMS AND PROSPECTS OF LEGISLATIVE REGULATION OF AGRICULTURAL LANDS MARKET IN UKRAINE

Purpose: the purpose of the article is to conduct an analysis of the state of legislative regulation of the agricultural lands market under martial law, to identify legal defects in the specified legislative regulation, and to substantiate ways of improving land legislation aimed at regulating the agricultural lands market in Ukraine in the post-war period. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions and recommendations. During the research, the following methods of scientific knowledge were used: comparative-legal, systemic- structural, analysis and synthesis, and historical method. Results. In the research process, it was substantiated that in the post-war period it is necessary to develop special legal mechanisms of: a) acquisition by foreigners of ownership rights to agricultural lands with certain restrictions regarding the subject-object elements and based on the experience of the EU countries; b) fixing the damage caused to land resources by Russia's military aggression against Ukraine, its compensation, as well as the restoration of agricultural lands that were damaged as a result of the armed aggression of the Russian Federation; c) ensuring the legal regime of land plots, formed during the period of martial law; d) completion of the reform of the decentralization in the sphere of land relations, which was suspended under martial law. Originality. In the process of analyzing the legal regulation of the agricultural lands market under martial law conditions, the main areas of improvement of the land legislation, aimed at regulating the agricultural lands market in Ukraine in the post-war period, were substantiated, in particular with regard to the subject-object elements of the proper right on land as the main national wealth. Practical significance. The results of the study can be used in the scientific research field - for further development of the problems of legislative regulation of the agricultural lands market in Ukraine, as well as in law enforcement and law-making practice - in the preparation of draft legal acts aimed at improving the legislative regulation of the agricultural lands market.

Key words: agricultural lands, land market, land parcel, land protection, land reform, martial law, reform of decentralization.

Постановка проблеми. Згідно Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, та власністю Українського народу. Земельне право України, призначенням якого є належне забезпечення правового режиму землі як основного національного багатства, пройшло довгий шлях свого розвитку від роздержавлення земель у 90 -х роках минулого століття, через приватизацію та паювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств, більш ніж двадцятирічний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення - до скасування мораторію та відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення у липні 2021 року.

Події липня 2021 року викликали неабиякий ажіотаж у всіх сферах суспільного життя України. Звучали діаметрально протилежні прогнози: від "пророкування появи десяти іноземних латифундистів" до "настання золотого віку земельних відносин України". Як показала практика, ринок земель сільськогосподарського призначення почав своє функціонування досить спокійно. Були наявні окремі технічні проблеми, пов'язані із оформленням зміни власника землі сільськогосподарського призначення, із доступом нотаріусів до Державного земельного кадастру та невмінням останніх ним користуватись. Первинна лавина правочинів на деякий час паралізувала роботу

Державного земельного кадастру [і], проте всі проблеми швидко вирішувались кваліфікованим втручанням працівників Державної служби геодезії та кадастру України. Тому на початок 2022 року Україна мала більш-менш стійкий ринок земель сільськогосподарського призначення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В земельно-правовій науці України над проблемами законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення працюють С.Л. Гоштинар, В.М. Єрмоленко, І.А. Заплітна, О.І. Заєць, П.Ф. Кулинич, Т.О. Коваленко, Т.Г. Ковальчук, І.О. Костяшкін, Р.І. Марусенко, А.М. Мірошниченко, В.В. Носік, О.М. Туєва, Т.М. Чурилова, М.В. Шульга та інші вчені. Водночас динамічний розвиток земельного законодавства та специфіка законодавчого регулювання земельного ринку в умовах воєнного стану вимагають проведення окремого наукового дослідження проблем законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення в даний час та обґрунтування перспектив розвитку такого регулювання на майбутнє.

Постановка завдання. Провести аналіз стану законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану, виявити юридичні дефекти зазначеного законодавчого регулювання та обґрунтувати шляхи удосконалення земельного законодавства, спрямованого на регулювання ринку сільськогосподарських земель в Україні у повоєнний період.

Виклад основного матеріалу дослідження. Події лютого 2022 року назавжди залишили слід як в серцях та долях українців, так і в правовій системі України. Обмежений доступ до всіх критично важливих для роботи правників реєстрів, закриття державних установ та судів [2] - всі ці заходи стали адекватними засобами захисту персональних даних осіб на тимчасово окупованих територіях, проте водночас практично паралізували ринок земель сільськогосподарського призначення.

У квітні-червні 2022 року набрали чинності ряд законів, спрямованих на забезпечення проведення успішної посівної в умовах недостатньої кількості техніки, загрози життю працівників, неможливості використання довоєнних логістичних зв'язків та пошкодження російською федерацією близько У земель сільськогосподарського призначення (Закони України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 р., "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану" від 12 травня 2022 р., "Про внесення змін до пункту і розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин"" від 22 травня 2022 р.). Проте на момент прийняття вищевказаних законів, посівна вже була проведена наявними засобами, а Київська область звільнена від окупантів [3]. Станом на червень 2022 року було відкрито Єдиний державний реєстр судових рішень, оголошено про оновлення ключів нотаріусів для доступу до державних реєстрів, частково відкрито Державний земельний кадастр. В листопаді 2022 року була відновлена система оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" від 19 жовтня 2022 р.

Водночас, збройна агресія російської федерації проти України ставить перед правниками новий виклик - передбачити потенційні проблеми правого регулювання земельних відносин у повоєнний період та обґрунтувати шляхи удосконалення земельного законодавства для ефективного регулювання земельних відносин. В даній статті зупинимося на основних, на думку авторів, проблемах законодавчого регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення.

Проблема набуття іноземними суб'єктами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" від 31 березня 2020 р., згідно якого стаття 130 "Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення" Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. (далі - ЗК України) була викладена в новій редакції, питання щодо можливості набуття іноземними суб'єктами права власності на землі сільськогосподарського призначення не було остаточно вирішено. Так, у ч. 1 ст. 130 ЗК України встановлюється, що іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Проте набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

Законом України "Про всеукраїнський референдум" від 26 січня 2021 р. встановлюється, що всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом. Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України; 2) загальнодержавного значення; 3) про зміну території України; 4) про втрату чинності законом України або окремими його положеннями. Таким чином, після перемоги України постане питання, яке повинне бути вирішено всеукраїнським референдумом, - чи дозволити іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення. Це питання не є однозначним, що обумовлюється наступним.

По-перше неможливо спрогнозувати стан розвитку земельних відносин на момент завершення військових дій, у зв'язку з чим проведення всеукраїнського референдуму щодо можливості набуття іноземцями права власності на землі сільськогосподарського призначення може відкладатись на невизначений строк.

По-друге, необхідно враховувати досвід країн постсоціалістичного табору, таких як Латвія, Румунія та Польща [4]. Наприклад, в Польщі було прийнято закон, який регулював обіг земель сільськогосподарського призначення. До 2016 року іноземцям було заборонено купувати землю сільськогосподарського призначення. Після скасування такої заборони були запроваджені спеціальні вимоги до іноземців, які бажають набути право власності на землі сільськогосподарського призначення (постійне проживання в Польщі, досвід роботи в сільському господарстві), а також обмежено максимальну площу земель сільськогосподарського призначення, що може перебувати у власності іноземної особи (до 500 га). Приклад Польщі є гарним аргументом для знаття мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземцям, а законодавчі обмеження щодо суб'єктів та площі земель є позитивним досвідом, який доречно запозичити.

Румунія, здійснюючи земельну реформу, пішла шляхом реституції - повернення земельних ділянок колишнім власникам, у яких такі ділянки відібрали підчас колективізації. Надалі було відкрито ринок землі для громадян, а з 2014 року іноземцям було дозволено купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Водночас в Румунії діють законодавчі обмеження щодо суб'єктів права власності та максимальної площі таких земель. Зазначений досвід Румунії є корисним для України, оскільки він ілюструє логічну послідовність "відкриття ринку землі - вступ в ЄС - скасування мораторію - створення зручних умов для купівлі землі - підвищення ВВП".

По-третє, створення можливості для набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення іноземцями є досить ефективним механізмом залучення іноземних інвестицій в економіку України, що буде як ніколи актуальним у повоєнний період.

Проблема відновлення пошкоджених внаслідок ведення воєнних дій земель сільськогосподарського призначення. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України землям, як частині навколишнього природного середовища, було завдано колосальної шкоди. За підрахунками робочої групи при Державній екологічній інспекції, з дня вторгнення станом на травень 2022 року росіяни здійснили більше 200 злочинів проти екології. Лише за перші три місяці повномасштабної війни збитки українському довкіллю сягнули 200 мільярдів гривень [5]. Через російське вторгнення Україна опинилася в лідерах по забрудненню територій вибухонебезпечними предметами. Землі сільськогосподарського призначення забруднені протипіхотними та протитанковими мінами, касетними снарядами тощо. Згідно даних ООН, Україна - одна з найбільш замінованих країн світу поруч з Афганістаном, Сирією та Боснією. З 2014 року постраждало 150-180 тисяч кв. км, що становить 25-30 % всієї території. На повне розмінування та очищення земель знадобиться 10 млн. людино-днів, тобто приблизно десять років. Загальна вартість робіт за попередніми оцінками становитиме близько 2 млрд. євро [6].

Правова охорона земель як основного національного багатства забезпечується приписами ЗК України, спеціального Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 р., інших нормативно-правових актів. Проте під час розробки та прийняття цих нормативно-правових актів законодавець не міг передбачити таку форму шкідливого антропогенного впливу, як збройна агресія, у зв'язку з чим ефективних заходів відновлення земель, забруднених у процесі ведення воєнних дій, чинне земельне законодавство не передбачає. Уже в умовах воєнного стану Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 18 травня 2022 року № 295 затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Варто також зауважити, що у випадку масового заподіяння істотної шкоди великій кількості земель та ґрунтів України винні особи зобов'язані відшкодувати також заподіяні збитки. Як зазначає П.Ф. Кулинич, правове забезпечення фіксації шкоди, завданої земельним ресурсам військовою агресією росії проти України, та її відшкодування перебувають у процесі формування, яке проходить дещо непослідовно. Так, ще 24 березня 2022 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації", який до цього часу не прийнятий. До того ж земля не згадується у законопроекті як об'єкт завдання шкоди та компенсації, хоча її включення у механізм правового регулювання зазначених відносин "приховане" у терміні "об'єкти нерухомого майна", до складу яких законодавство відносить і земельні ділянки [7, с. 109-110].

Таким чином, після перемоги України окремим викликом стане розроблення ефективного законодавчого механізму відновлення земель сільськогосподарського призначення, які були пошкоджені внаслідок збройної агресії російської федерації.

Проблема правового режиму земельних ділянок, сформованих у період дії воєнного стану. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 р. передбачено особливу процедуру формування земельних ділянок державної та комунальної власності як об'єктів цивільних прав. Так, формування земельної ділянки з метою передачі її в оренду здійснюється без внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру (державної реєстрації) та присвоєння їй кадастрового номера, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється за рішенням органу, уповноваженого передавати земельну ділянку в оренду, та затверджується таким органом. На жаль, в умовах воєнного стану статистика щодо земельних ділянок, сформованих в умовах воєнного стану, не публікується, тому зробити оцінку ефективності або неефективності подібного законодавчого нововведення досить складно.

Водночас необхідно враховувати, що припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для припинення існування як об'єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих в умовах воєнного стану. Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передачі її в оренду відповідно до вищезазначеної спеціальної процедури в умовах воєнного стану, така земельна ділянка припиняє своє існування як об'єкт цивільних прав. Забороняється формування інших земельних ділянок у межах земельної ділянки, сформованої в умовах воєнного стану, до припинення її існування як об'єкта цивільних прав.

19 листопад 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", яким фактично повертається довоєнна система реєстрації договорів оренди земельних ділянок, оскільки передбачена у квітні 2022 року реєстрація договорів оренди земельних ділянок військовими адміністраціями наразі лише гальмує земельні відносини.

Проблема організаційно-правового забезпечення завершення реформи децентралізації у сфері земельних відносин. Згідно п. 27 Перехідних положень ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель н е може передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, що виключає можливість формування земельних ділянок за рахунок тих, відомості щодо яких вже були внесені до Державного земельного кадастру. Водночас вказана норма може бути застосована до неінвентаризованих земель державної та комунальної власності.

Відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" від 15 жовтня 2020 р. Кабінету Міністрів України було доручено активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність. Постановою Уряду України "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" від 16 листопада 2020 р. Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру було доручено забезпечити прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

Загальний порядок передачі земель з державної у комунальну власність визначено у ст. 117 ЗК України. Так, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених зазначеним Кодексом. Згідно з офіційним сайтом Державної служби геодезії та кадастру України, станом на кінець 2020 року Держгеокадастр передав із державної власності у комунальну власність 1 251 територіальної громади понад 2 млн. га земель сільськогосподарського призначення.

Порядок передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад включає наступні етапи: а) розроблення Держгеокадастром відповідної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель території сільської, селищної, міської ради; б) Держгеокадастр приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності; в) орган місцевого самоврядування та Держгеокадастр підписують акт приймання-передачі земельних ділянок; г) орган місцевого самоврядування реєструє право власності територіальної громади на такі земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно; д) орган місцевого самоврядування інформує землекористувача про перехід права власності від держави до такого органу місцевого самоврядування [8].

Тобто, за актом приймання-передачі передаються не землі, а конкретні земельні ділянки, зареєстровані в Державному земельному кадастрі, яким було присвоєно кадастровий номер. Водночас Держгеокадастром не було прозвітовано про завершення передачі земельних ділянок з державної в комунальну власність, у зв'язку з чим можна прийти до висновку про незавершеність реформи децентралізації у сфері земельних відносин.

В умовах воєнного стану функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим згідно п. 27 "Перехідні положення" ЗК України. Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних ділянок за спеціальною процедурою).

Висновки

Збройна агресія російської федерації проти України ставить перед наукою земельного права завдання передбачити потенційні проблеми правого регулювання земельних відносин у повоєнний період та обґрунтувати шляхи удосконалення земельного законодавства для ефективного регулювання земельних відносин. У повоєнний період необхідно розробити спеціальні правові механізми: а) набуття іноземцями права власності на землі сільськогосподарського призначення із певними обмеженнями щодо суб'єктно-об'єктного складу та на основі досвіду країн ЄС; б) фіксації шкоди, завданої земельним ресурсам військовою агресією росії проти України, її відшкодування, а також відновлення земель сільськогосподарського призначення, які були пошкоджені внаслідок збройної агресії російської федерації; в) забезпечення правового режиму земельних ділянок, сформованих у період дії воєнного стану; г) завершення реформи децентралізації у сфері земельних відносин, яка в умовах воєнного стану призупинена.

Список використаних джерел

1. Держгеокадастр підбив підсумки 100 днів після відкриття ринку земель в Україні. URL: https://land.gov.ua/derzhheokadastr-pidbyv-pidsumky-ioo-dniv-pislia-vidkryttia-rynku- zemel-v-ukraini/ (дата звернення 03.01.2023).

2. Особливості отримання доступу до Єдиних та Державних реєстрів в умовах воєнного стану. URL: https://nais.gov.ua/article/osoblivosti-otrimannya-dostupu-do-edinih- ta-deijavnih-reestriv-v-umovah-voennogo-stanu (дата звернення 24.01.2023).

3. В Україні завершена посівна кампанія 2022. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/v- ukrayini-zavershena-posivna-kampaniya-2022 (дата звернення 15.02.2023)

4. Гоштинар С.Л. Зарубіжний досвід регулювання ринку землі та можливості його адаптації в Україні при розгляді питання про скасування мораторію на продаж землі. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 3. URL: http://lsej.org.ua/3_2020/44.pdf (дата звернення 27.01.2023).

5. Війна в Україні знищує ґрунти - як врятувати мертві землі. URL: https://superagronom.com/blog/925-viyna-v-ukrayini-znischuye-grunti--yak-vryatuvati- mertvi-zemli (дата звернення 28.01.2023).

6. Експерти та агровиробники обговорили, як безпечно та ефективно розміновувати поля. URL: https://minagro.gov.ua/news/eksperti-ta-agrovirobniki-obgovorili-yak-bezpechno- ta-efektivno-rozminovuvati-polya (дата звернення 15.02.2023).

7. Кулинич П.Ф. Правові проблеми відновлення земель, порушених внаслідок російської агресії проти України. Еколого-правова безпека суверенної держави в умовах воєнного стану: матеріали наук.-практ. онлайн-конференції (Харків, 8 груд. 2022 р.) / за заг. ред. А.П. Гетьмана. Харків: Право, 2022. С. 108-113.

8. Практичний посібник з питань передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність. Видання друге. 2020. URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/664/posibnyk2amu_zemlyaweb.pdf (дата звернення 17.01.2023).

9. References

10. The State Geocadastre summed up the results of 100 days after the opening of the land market in Ukraine (2021). Available at: https://land.gov.ua/derzhheokadastr-pidbyv-pidsumky- 100-dniv-pislia-vidkryttia-rynku-zemel-v-ukraini/ (accessed 03 January 2023). (in Ukrainian).

11. Peculiarities of obtaining access to the Unified and State registers under martial law (2022). Available at: https://nais.gov.ua/article/osoblivosti-otrimannya-dostupu-do-edinih-ta- derjavnih-reestriv-v-umovah-voennogo-stanu (accessed 24 January 2023). (in Ukrainian).

12. The 2022 sowing campaign has been completed in Ukraine (2022). Available at: https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayini-zavershena-posivna-kapaniya-2022 (accessed 15 February 2023). (in Ukrainian).

13. Goshtinar, S. L. (2020). Zarubizhnyi dosvid rehuliuvannia rynku zemli ta mozhlyvosti yoho adaptatsii v Ukraini pry rozghliadi pytannia pro skasuvannia moratoriiu na prodazh zemli

14. [Foreign experience of regulating the land market and the possibility of its adaptation in Ukraine when considering the issue of canceling the moratorium on the sale of land]. Legal scientific electronic journal. Issue. 3. Retrieved from: http://lsej.org.ua/3_2020/44.pdf (accessed 27 January 2023). (in Ukrainian).

15. The war in Ukraine destroys the soil - how to save the dead land (2022). Available at: https://superagronom.com/blog/925-viyna-v-ukrayini-znischuye-grunti--yak-vryatuvati- mertvi-zemli (accessed 28 January 2023). (in Ukrainian).

16. Experts and agricultural producers discussed how to demine fields safely and effectively (2022). Available at: https://minagro.gov.ua/news/eksperti-ta-agrovirobniki-obgovorili-yak- bezpechno-ta-efektivno-rozminovuvati-polya (accessed 15 February 2023). (in Ukrainian).

17. Kulinych, P. F. (2022). Pravovi problemy vidnovlennia zemel, porushenykh vnaslidok rosiiskoi ahresii proty Ukrainy [Legal problems of restoration of lands disturbed as a result of Russian aggression against Ukraine]. Ekoloho-pravova bezpeka suverennoi derzhavy v umovakh voiennoho stanu: materialy nauk.-prakt. onlain-konferentsii (Kharkiv, 8 hrud. 2022 r.) / za zah. red. A. P. Hetmana (pp. 108-113). Kharkiv: Pravo. (in Ukrainian).

18. A practical guide on the transfer of state-owned agricultural land plots into communal ownership. The second edition (2020). Available at: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/664/posibnyk2amu_zemlyaweb.pdf (accessed 17 January 2023). (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru