Розвиток громадянського суспільства в Україні в період війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД ВІЙНИ

Шевченко Олександр Олександрович доктор наук

з державного управління, доцент, професор

кафедри публічного управління та економіки

м. Київ

Анотація

Розбудова громадянського суспільства та правової держави є ключовим напрямком розвитку України. Ці процеси не припинилися і в період російської агресії. Вони потребують постійного моніторингу з метою виявлення проблем в період війни. Тому завданням дослідження визначено аналіз розвитку громадянського суспільства в Україні та країнах розвиненої демократії.

В статті проаналізовано стан розвитку громадянського суспільства в Україні і виявлено, що війна розпочата росією стала значним викликом для діяльності громадських організацій в силу різних причин. Разом з тим зросла довіра громадян до діяльності волонтерських організацій, що підтверджено опитуваннями організації U-Report. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва виявлено, що переважна частина опитаних вважає найбільш бажаним типом державного устрою для України демократію.

Зроблено висновок, що суспільство створює державу відповідно до теорії «суспільного договору» через те, що часто не спроможне подолати притаманні йому конфлікти. На шляху налагодження взаємодії між суспільством і державою можуть виникати перешкоди, тому фунціонування громадських організацій, які представляють інтереси своїх членів є важливим для розбудови демократії. Зростаюча довіра громадян до таких організацій, актуалізує питання застосування механізмів громадської участі у формуванні та реалізації державної політики на основі вивчення закордонного досвіду.

Виявлено, що в світовій практиці існують дві стратегії участі громадян в управлінні на рівні держави. Одна з них заснована на провідній ролі держави в сфері політики реалізується в таких країнах, як Німеччина і Франція. Друга заснована на паритеті держави і структур громадянського суспільства реалізується в США, Великобританії, Швеції. Зроблено висновок, що питання про оптимальне співвідношення державних і громадських структур в обох групах країн поки не вирішений, але потенціал громадянського суспільства там використовується майже у повній мірі. В Україні довіра громадян до інститутів громадянського суспільства зростає здебільшого за рахунок активізації діяльності волонтерських організацій. Водночас розпочаті позитивні зміни потребують подальшого розвитку, тому аналіз зарубіжного досвіду використання потенціалу громадянського суспільства допоміг би конкретизувати необхідні елементи української моделі взаємодії держави та громади.

Ключові слова: громадянське суспільство, демократія, волонтерський рух, громадські організації, стратегії участі громадян в управлінні

Annotation

держава громадський політика управління

Shevchenko Olexandr Oleksandrovich Doctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Public Administration and Economy Department, V.I. Vernadsky Taurida National University, Kyiv

DEVELOPMENT OF CIVIL SOCIETY IN UKRAINE DURING THE WAR

The development of civil society and the rule of law is a key direction of Ukraine's development. These processes did not stop even during the period of russian aggression. They require constant monitoring in order to identify problems during the war. Therefore, the task of the research is to analyze the development of civil society in Ukraine and developed democracies.

The article analyzes the state of development of civil society in Ukraine and reveals that the war started by Russia has become a significant challenge for the activities of public organizations due to various reasons. At the same time, citizens' trust in the activities of volunteer organizations has increased, which is confirmed by surveys of the U-Report organization. Ilko Kucheriv's «Democratic Initiatives» Foundation found that the majority of respondents consider democracy to be the most desirable type of government for Ukraine.

It is concluded that society creates a state according to the theory of the «social contract» due to the fact that it is often unable to overcome its inherent conflicts. Obstacles may arise on the way to establishing interaction between society and the state, therefore the functioning of public organizations that represent the interests of their members is important for the development of democracy. The growing trust of citizens in such organizations actualizes the issue of applying the mechanisms of public participation in the formation and implementation of state policy based on the study of foreign experience.

It was revealed that in world practice there are two strategies of citizens' participation in government at the state level. One of them, based on the leading role of the state in the field of politics, is implemented in countries such as Germany and France. The second, based on the parity of the state and civil society structures, is implemented in the USA, Great Britain, and Sweden. It was concluded that the issue of the optimal ratio of state and public structures in both groups of countries has not yet been resolved, but the potential of civil society there is used almost to the full extent. In Ukraine, citizens' trust in civil society institutions is growing mostly due to the activation of volunteer organizations. At the same time, the positive changes that have begun need further development, so the analysis of foreign experience of using the potential of civil society would help specify the necessary elements of the Ukrainian model of interaction between the state and the community.

Keywords: civil society, democracy, volunteer movement, public organizations, strategies of citizens' participation in governance

Постановка проблеми

Рух до громадянського суспільства та правової держави є одним із основних напрямків розвитку світової спільноти, адже громадянське суспільство є свого роду засновником правової демократичної держави. Його розвиток залишається одним із актуальних завдань нашої країни. Основні тенденції її розвитку в Україні не припинялися протягом 2022 року в період російської агресії. Досвід розвинених країн показує, що нормативні акти у країнах із демократичним політичним устроєм спрямовані на підтримку громадянського суспільства і ми могли б ним скористатися.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значний внесок українських та зарубіжних дослідників у формування громадянського суспільства містять роботи Б.П. Андресюка, В.Ю. Баркова, Кельмана М.С., Мельника Н.В., П. Гураль, Л. Даймонда, та інших.

На даний час процеси розбудови громадянського суспільства вимагають постійного моніторингу з метою виявлення проблем, що ускладнюють процес його розбудови в період війни.

Мета статті - дослідження процесів розвитку громадянського суспільства в Україні в період війни.

Виклад основного матеріалу

Одним із найважливіших критеріїв зрілості суспільства є рівень його демократичності. Адже у суспільному розвитку демократія - найдієвіший спосіб осмислення протиріч, удосконалення та гармонізації суспільства. На середину 2022 року аналіз стану розвитку громадянського суспільства в Україні засвідчив такі тенденції: війна розпочата росією 24 лютого стала значним викликом для діяльності громадських організацій: через припинення фінансування започаткованих міжнародними донорами проєктів, їх представники почали масово відїжджати за кордон, виникла необхідність переорієнтовувати напрями роботи; збройне вторгнення спричинило активізацію діяльності волонтерських організацій, рух став загальнонаціональним і охопив практично всю україну, окрім тимчасово окупованих територій.

За даними опитування «Волонтерство під час війни» організації U-Report, цифрової платформи ЮНІСЕФ, що об'єднує активну молодь на липень 2022 року волонтерським організаціям довіряли 84,5 % опитаних. Рівень довіри до громадських організацій дещо поступається, проте все рівно є значним. За результатами соціологічного опитування, що проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва «Демократія під час війни» 64% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України, 14% вважають, що за певних обставин автократія може бути кращою, аніж демократія, і ще 13% - що для них неважливо, яким є тип режиму [5].

Політолог Ларрі Даймонд виділяє 4 ключові елементи демократії:

1) політична система, що передбачає обрання та зміну влади шляхом вільних і чесних виборів;

2) активна участь людей як громадян у політичному та громадському житті;

3) захист прав людини для всіх громадян;

4) верховенство права, згідно з яким права та процедури однаково застосовуються до всіх громадян.

З цих критеріїв випливає, що громадянська участь є необхідною умовою існування демократії. У цьому ракурсі аналіз та вдосконалення механізмів участі громадян є засобом розбудови демократії.

«Жодне громадянське суспільство, яким би розвиненим, креативним і потужним воно не було, не може самостійно привести країну до демократії. Громадянське суспільство може виступати каталізатором демократії, передаючи людям свої ідеї та цінності» [4].

У Конституції України 1996 р. поняття «громадянське суспільство» не розглядається, хоча у проекті Конституції України від 1 липня 1992 р., третій розділ мав назву: «Громадянське суспільство і держава» [10]. Проте Україна задекларувала мету побудови демократичної держави з елементом громадянського суспільства. В Україні існує велика кількість механізмів участі громадян, які відрізняються способами залучення, обов'язковістю застосування, деталізацією та визначеністю процедури реалізації, ефективністю, зручністю використання.

Громадські організації з одного боку, представляють інтереси своїх членів, з іншого боку, самі є механізмом громадянської участі жителів місцевих громад. Тому співпраця між владними структурами та організаціями громадянського суспільства є важливим для розбудови демократії. На шляху налагодження такої взаємодії можуть виникати перешкоди. Тоді досить часто суспільство не спроможне подолати притаманні йому конфлікти, тому воно має бути приведене до порядку державою [7]. Суспільство укладає угоду і створює державу відповідно до теорії «суспільного договору». Держава стає над суспільством, відчужує та зосереджує частину природних прав індивідів. Теорія суспільної угоди існує вже більше двох тисячоліть і грунтується на двох основних постулатах. Перший полягає в тому, що до виникнення держави і права люди жили в умовах природного стану. Цей факт визнається всіма представниками теорії. Другий постулат свідчить, що люди повинні об'єднатися в державу. Тут думки представників договірної теорії сильно розходяться. Ще в Древній Греції деякі софісти вважали, що держава виникла в результаті договірного об'єднання людей з метою забезпечення справедливості. Розвиток теорії «суспільного договору» можна прослідкувати в працях мислителів XVII--XVIII століть Гроция, Спінози, Гоббса, Локка, Руссо. Гоббс вважав, що природним станом людства є стан «війни всіх проти всіх». І щоб зупинити цю війну, люди повинні домовитися, і не бути поодинці, а об'єднатися. Однак ця угода не зупиняє війни. Відбувається соціальне розшарування суспільства, а отже, злочини проти особистості. Гоббс збільшував роль держави, яку він визнає абсолютним сувереном. Його теорія виправдовує ділення суспільства на класи і необхідність вищого класу містити апарат примусу, щоб не бути поваленими нижчими класами.

Англійський філософ Дж. Локк виступав проти влади феодальної військової аристократії на користь правової демократичної держави. Він передбачав особливий конституційний механізм, що запобігає перевищення державою своїх повноважень і першим запропонував принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Локк визначав метою діяльності держави - захист власності та забезпечення громадянських інтересів.

Важливою ознакою сталості громадянського суспільства є функціонування інститутів громадянського суспільства, за допомогою яких громадяни та соціальні групи забезпечують самоорганізацію, представництво, реалізацію та захист прав та інтересів.

Громадянське суспільство здатне зробити вагомий внесок у сталий розвиток держави шляхом надання соціальних послуг, забезпечення реалізації соціального підприємництва, збільшення кількості робочих місць та самозайнятості, покращення бізнес-середовища, боротьби з корупцією, сприяння прозорості в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування та реалізації інших соціально-корисних проектів. Інститути громадянського суспільства в Україні також відіграють активну роль у сприянні відновленню територіальної цілісності та досягнення миру.

Ураховуючи роль громадянського суспільства у різних сферах суспільного життя, створення сприятливих умов для його розвитку та налагодження взаємодії з його інститутами є важливим завданням органів державної влади, органів місцевого самоврядування [9].

На 2022 рік точних даних про кількісне зростання інститутів громадянського суспільства немає, але протягом 2016-2021 років їх кількість суттєво зросла. За даними Державної служби статистики України, відбулося збільшення кількості юридичних осіб за організаційно-правовими формами господарювання: громадські організації - на 22149 (з 70321 станом на 1 січня 2016 року до 92470 станом на 1 січня 2021 року), громадські спілки - на 1122 (з 753 до 1875 відповідно), благодійні організації - на 4428 (з 15384 до 19812 відповідно), релігійні організації - на 3390 (з 23261 до 26651 відповідно), творчі спілки (інші професійні організації) - на 38 (з 279 до 317 відповідно), професійні спілки та їх об'єднання - на 2392 (з 26321 до 28713 відповідно), органи самоорганізації населення - на 234 (з 1415 до 1649 відповідно).

В зв'язку зі зростанням довіри громадян до громадських організацій, актуалізуються питання вивчення закордонного досвіду застосування механізмів громадської участі у формуванні та реалізації державної політики.

Аналізуючи світову практику участі громадян в управлінні на рівні держави можна виділити такі стратегії: засновану на провідній ролі держави в сфері політики та засновану на паритеті держави і структур громадянського суспільства. Перша стратегія реалізується в таких країнах, як Німеччина і Франція. Там держава відіграє провідну роль у визначенні пріоритетів політики та її здійсненні, тісно взаємодіючи з неурядовими організаціями. У Німеччині немає окремого законодавства щодо взаємодії державних органів з інститутами громадянського суспільства та залучення громадськості до розробки та реалізації державної політики. Але на законодавчому рівні закріплена свобода утворення та діяльності профспілок чи асоціацій. У Франції взаємодія державних органів з інститутами громадянського суспільства відбувається через чіткий розподіл повноважень між інститутами, із збереженням за державою функцій контролю, координації та фінансування, а також передачу окремих функцій інститутам громадянського суспільства.

Для нас більш цікавим є досвід країн практика взаємодії держави і громадянського суспільства заснована на паритеті держави і структур громадянського суспільства. Така практика реалізується в таких країнах, як США, Велика Британія, Швеція, де держава формулює загальний напрям, цілі і пріоритети політики, але в її реалізації головна роль відведена місцевому самоврядуванню і громадським організаціям.

В Сполучених Штатах Америки можливість участі громадян в державному управлінні базується на затвердженому в 2011 році національному плані дій, одним з постулатів якого є участь громадськості через можливість розміщення петицій, щодо вирішення конкретного питання. Петиції стосуються широкого кола питань: змін до законодавчих актів, фінансування наукових досліджень, скасування податків тощо.

Окрім цього, функціонує веб-сайт для обміну думками між державними органами та громадськістю, експертами у конкретних сферах та неурядовими організаціями, завдяки якому здійснюється громадське обговорення нагальних питань на федеральному і місцевому рівнях. В існуванні такого механізму ми змогли пересвідчитись після оприлюднення результатів опитування громадян США відносно підтримки Білим домом зусиль України у відсічі широкомасштабної агресії росії. Чиказька рада з глобальних питань (CCGA) провела опитування громадської думки і виявила, що розділені за політичними поглядами американці, як правило, сходяться у своїх думках щодо найбільш значущих зовнішньополітичних питань, включаючи реакцію США на вторгнення росії в Україну, вони засуджують агресію росії проти України та підтримують надання Києву військової та фінансової допомоги: за економічну допомогу США Україні висловилися 71% опитаних; за передачу військової техніки та озброєння Україні - 72%; готові продовжувати підтримувати Україну «стільки, скільки потрібно», навіть якщо американським домогосподарствам доведеться платити більш високі ціни за газ і продукти харчування - 58% опитаних. Це тільки один приклад такої взаємодії держави і суспільства, передбачає створення прозорого середовища для функціонування державних органів, можливості впливу громадськості на прийняття ними рішень, а також підзвітності кожної посадової особи суспільству. У Великій Британії сфера діяльності інститутів громадянського суспільства регулюється нормативно-правовими актами. Усі категорії громадських організацій класифікуються як благодійні організації і підпадають під сферу контролю Комісії з питань благодійної діяльності, що має статус Державного департаменту.

У Швеції діяльність громадянського суспільства розглядається як сукупність ініціатив об'єднань громадян на добровільній основі. В країні налічується близько двохсот тисяч громадських об'єднань, в роботі яких беруть участь більше половини громадян. Використовуються в основному консультаційні механізми взаємодії з громадськістю у питаннях державної політики.

Також достатній досвід взаємодії держави і громадськості накопичено і в інших країнах. За 2012-2020 роки Уряд Литви виконав Програму вдосконалення державного управління, мета якої була забезпечити відкритість для громадського суспільства процесів державного управління і заохочувати громадськість до активної участі в них. Уряд створив сайт Громадських консультацій, на якому розміщені теми для обговорення. Кожне міністерство Литви має на своєму сайті розділ, на якому розміщено інформацію про діяльність щодо відповідних законодавчих ініціатив та поточних питань, над якими працює міністерство і які можуть бути цікавими для громадянського суспільства.

В Естонії взаємодія проявляється через призму боротьби з корупцією в естонському суспільстві. Там проводиться широкомасштабна постійна робота, зокрема, розроблено телевізійні та радіопередачі, проводяться соціальні кампанії, поширюється інформація для громадськості, здійснюється дослідження корупційних явищ, випускаються інформаційні буклети тощо.

Залучення громадськості до формування та реалізації державної політики урегульовано в Бельгії, Данії, Нідерландах, Фінляндії. Контролюючи державну діяльність Бельгії, громадянське суспільство діє як необхідний контрбаланс державній владі. Наприклад, Міністр закордонних справ Бельгії щорічно зустрічається з неурядовими організаціями для обговорення поточних подій та міжнародних ініціатив країни. Важливими елементами системи стримування та противаг Данії у відносинах між суспільством та державою є закріплені у Конституції принципи рівності усіх перед законом та гарантування фундаментальних свобод людини і громадянина. Зусилля Уряду Королівства Нідерланди спрямовані на поліпшення громадських послуг і використання можливостей, що виникають у зв'язку з відкриттям урядових даних, для підвищення рівня надання громадських послуг та економічного зростання. У Фінляндії прийнято «Закон про ініціативу громадян», за яким кожен громадянин Фінляндії виборчого віку має право законотворчої ініціативи. Кожен громадянин може внести на розгляд парламенту пропозиції законопроекту, або подати до парламенту вже розроблений законопроект якщо на підтримку його ініціативи буде зібрана достатня кількість підписів.

Отже, питання про оптимальне співвідношення державних і громадських структур в різних країнах поки не вирішений. Аналіз прикладів використання потенціалу громадянського суспільства дозволяє зробити висновок, що в зарубіжних країнах цей потенціал використовується майже у повній мірі.

Висновки

Сьогодні довіра громадян до інститутів громадянського суспільства зростає, що здебільшого відбувається за рахунок активізації діяльності громадських організацій. Водночас зростанню довіри заважають деякі проблеми, які залишилися без належної уваги, а розпочаті позитивні зміни потребують подальшого розвитку. Аналіз зарубіжного досвіду використання потенціалу громадянського суспільства у розробці та реалізації моделей політики дає змогу визначити загальні контури, конкретизувати необхідні елементи української моделі взаємодії держави та громади. яка б найбільш повно відповідала сучасним суспільно-політичним процесам нашої держави.

Література

1. Андресюк Б.П. На шляху до громадянського суспільства: європейський контекст суспільно-політичного розвитку України. К.: Політ. думка, 2000

2. Барков В. Ю., Розова Т. В. Специфіка становлення громадянського суспільства в Україні: монографія. Одеса: Юридична література, 2003. 205 с.

3. Гураль П. Ф. Громадянське суспільство і держава в Україні: взаємодія і розвиток. Часопис Київ. ун-ту права. 2013. №3. С. 13-16.

4. Даймонд Л. Три парадокси демократії. К.: Смолоскип, 2005. С. 92-104.

5. День Незалежності України: що об'єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни: соц. опитування / Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. 2022. 22 серп. URL: https://dif.org.ua/article/den-nezalezhnosti-ukraini-shcho-obednue-ukraintsiviyak-mi-bachimo-peremogu-na-shostomu-misyatsi-viyni

6. Інтегрований курс «Громадянська освіта» / Бакка Т.В., Марголіна Л.В., Мелещенко Т.В. К.: УОВЦ «Оріон», 2018. 240 с.

7. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. Підручник. К. 2006. 685 с.

8. Кельман М. С. Самоорганізація народу як фактор формування громадянського суспільства в Україні: монографія / Кельман М. С., Мельник Н. В. Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів: Растр-7, 2018. 211 с

9. Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/487/2021#Text

10. Постанова Верховної ради України «Про проект нової Конституції України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 37, ст.550

11. Про стан розвитку громадянського суспільства України в 2021 році та його зміни на початку 2022 року: матер. щоріч. доп. /В. Потапенко, Ю. Тищенко, Ю. Каплан та ін./ заг. ред. Ю. Каплан. Київ: НІСД, 2022. 56 с. (Серія «Гуманітарний розвиток»). URL: https://doi.org/ 10.53679/NI S S analytrep.2022.15

References

1. Andresiuk B.P. (2000) Na shliakhu do hromadianskoho suspilstva: yevropeiskyi kontekst suspilno-politychnoho rozvytku Ukrainy. (On the way to civil society: the European context of socio-political development of Ukraine) K.: Polit. dumka.

2. Barkov V.Yu., Rozova T.V. (2003) Spetsyfika stanovlennia hromadianskoho suspilstva v Ukraini: monohrafiia. (The specifics of the formation of civil society in Ukraine: a monograph) Odesa: Yurydychna literatura. 205 s.

3. Hural P. F. (2013) Hromadianske suspilstvo i derzhava v Ukraini: vzaiemodiia i rozvytok. (Civil society and the state in Ukraine: interaction and development) Chasopys Kyiv. un-tu prava. №3. S. 13-16.

4. Daimond L. (2005) Try paradoksy demokratii. (Three paradoxes of democracy) K.: Smoloskyp. S. 92-104.

5. Den Nezalezhnosti Ukrainy: shcho obiednuie ukraintsiv i yak my bachymo peremohu na shostomu misiatsi viiny: sots. opytuvannia (Independence Day of Ukraine: what unites Ukrainians and how we see victory in the sixth month of the war: social. poll) /Fond «Demokratychni initsiatyvy» im. Ilka Kucheriva. 2022. 22 serpnia URL: https://dif.org.ua/article/den-nezalezhnosti-ukraini-shchoobednue-ukraintsiv-iyak-mi-bachimo-peremogu-na-shostomu-misyatsi-viyni

6. Intehrovanyi kurs «Hromadianska osvita» (Integrated course «Civic Education»)/ Bakka T.V., Marholina L.V., Meleshchenko T.V. K.: UOVTs «Orion», 2018. 240 s.

7. Zaichuk O.V., Onishchenko N.M. (2006)Teoriia derzhavy i prava. (Theory of the state and law) Akademichnyi kurs / O.V. Zaichuk, N.M. Onishchenko. Pidruchnyk. K. 685 s.

8. Kelman M. S. (2018) Samoorhanizatsiia narodu yak faktor formuvannia hromadianskoho suspilstva v Ukraini: monohrafiia (Self-organization of the people as a factor in the formation of civil society in Ukraine: monograph) / Kelman M. S., Melnyk N. V. Lviv. derzh. un-t vnutr. sprav. Lviv: Rastr-7. 211 s

9. Natsionalna stratehiia spryiannia rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini na 2021-2026 roky. (National strategy for promoting the development of civil society in Ukraine for 2021-2026) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487/2021#Text

10. Postanova Verkhovnoi rady Ukrainy «Pro proekt novoi Konstytutsii Ukrainy» (About the draft of the new Constitution of Ukraine). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1992, № 37, st.550

11. Pro stan rozvytku hromadianskoho suspilstva Ukrainy v 2021 rotsi ta yoho zminy na pochatku 2022 roku (About the state of development of Ukrainian civil society in 2021 and its changes at the beginning of 2022): mater. shchorich. dop. /V. Potapenko, Yu. Tyshchenko, Yu. Kaplan ta in./ zah. red. Yu. Kaplan. Kyiv: NISD, 2022. 56 s. (Seriia «Humanitarnyi rozvytok»). URL: https://doi.org/10.53679/NISSanalytrep.2022.15

Размещено на Allbest.ru