Роль органів місцевого самоврядування в організації взаємодії поліції та територіальних громад

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет внутрішніх справ, м. Кропивницький

аспірант

Анотація

Ключові слова: органи місцевого самоврядування; Національна поліція; територіальні громади; правоохоронна функція; органи державної влади; публічна безпека; адміністративне право; адміністративні правововідносини; адміністративні норми; правоохоронна функція; публічний контроль; компетенція.

Abstract

(Donetsk State University of Internal Affairs, Kropyvnytskyi)

The role of local self-government bodies in the organization of interaction between police and local communities

Key words: local self-government bodies; National police; territorial communities; law enforcement function; state authorities; public security; administrative law; administrative legal relations; administrative norms; law enforcement function; public control; competence.

Основна частина

Постановка проблеми. Однією з головних умов успішного функціонування будь-якої соціальної системи є об'єднання зусиль та можливостей її складових елементів для досягнення загальної мети. Правоохоронна діяльність, реалізація якої є спільним завданням органів державної влади та органів місцевого самоврядування, не є винятком із цього правила.

На сьогодні прийнято цілу низку законодавчих актів, які наділяють органи місцевого самоврядування значними повноваженнями у сфері забезпечення публічного порядку й безпеки. Саме в системі місцевого самоврядування, на думку О.М. Солоненка, можна оперативніше, порівняно з органами державної влади, вирішувати питання, пов'язані з охороною громадського порядку, реалізацією прав і свобод громадян. Адже заходи, які вживають правоохоронні та інші державні органи щодо посилення боротьби зі злочинністю, не завжди, з точки зору врахування місцевих особливостей, адекватні наявній ситуації, і тому недостатньо дієві [1, с. 3].

Ситуація, коли місцеве самоврядування не є частиною державного апарату, але наділено значними повноваженнями щодо забезпечення публічної безпеки й порядку, стає цілком закономірним процесом, оскільки безпеку як стан захищеності інтересів особи, суспільства й держави від протиправних посягань, з огляду на її системну природу, не може бути забезпечено виключно зусиллями державного апарату. Саме тому територіальні громади, місцеві інтереси яких репрезентуються в організаційній діяльності органів місцевого самоврядування, є суб'єктами правоохоронної діяльності, які самостійно забезпечують публічну безпеку й порядок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі напрями діяльності органів місцевого самоврядування у процесі організації взаємодії поліції та територіальних громад проаналізовано в роботах М.М. Баймуратова, О. І. Безпалова, С.Г. Братель, В.А. Глуховері, О.В. Джафарова, Н.І. Дідика, О.С. Дніпрова, В.В. Кадали, О.Ф. Кобзар, С.В. Павленка, М.Б. Палій, М.Я. Петренка, О.В. Плахотніка, А.А. Русецького, В.В. Сокуренка, О.М. Солоненка, В.А. Троян, І. Ю. Хомишин.

Однак, зважаючи на суттєве оновлення чинного адміністративного законодавства, спрямоване на врегулювання правовідносин щодо діяльності територіальних громад, з'ясування ролі органів місцевого самоврядування в процесі організації взаємодії останніх з органами поліції потребує нового осмислення.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі норм чинного адміністративного законодавства та практики його реалізації визначити роль органів місцевого самоврядування в організації взаємодії поліції і територіальних громад.

Виклад основного матеріалу. Одним із найбільш пріоритетних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування, у якому чітко проявляється спільний характер повноважень останніх з органами державної влади в особі правоохоронних органів, є правоохоронна діяльність.

С.Г. Братель зазначає, що правоохоронна діяльність, із позиції адміністративного права, передбачає чіткий установлений порядок адміністративно - правових відносин, які виникають у результаті дії адміністративних норм, втілення у практичну діяльність адміністративних прав та обов'язків. У правоохоронній сфері в контексті адміністративно-правового регулювання діють адміністративно-правові норми, аналогічні правовідносини, адміністративні акти реалізації прав та обов'язків [2, с. 54]. Слід наголосити, що в коментованому визначенні вчений використовує правові категорії «правоохоронна сфера» та «правоохоронна діяльність», які, на нашу думку, співвідносяться як форма та зміст.

А.А. Русецький розглядає визначення правоохоронної діяльності на регіональному рівні як практичну діяльність правоохоронних органів, спрямовану на забезпечення ефективної спільної роботи відповідних правоохоронних органів на регіональному рівні задля досягнення конкретної, чітко встановленої мети [3, с. 44].

Убачається, що автор застосовує вузький підхід до визначення правоохоронної діяльності, виокремлюючи її сутнісні характеристики, обумовлені регіональними особливостями реалізації правоохоронної функції.

Більш ґрунтовно визначає мету правоохоронної діяльності М.Б. Палій, яка переконана, що правоохоронна діяльність спрямована насамперед на виконання завдань щодо забезпечення законності та правопорядку, захисту прав і свобод людини та громадянина, охорони прав і законних інтересів державних органів та установ, недержавних організацій, трудових колективів і громадських об'єднань, боротьби зі злочинами та іншими видами правопорушень [4, с. 14]. Крім деталізації завдань правоохоронної діяльності щодо забезпечення законності в публічному управлінні, учена уточнює й об'єкти правоохорони, які включають такі складові елементи, як: а) права і свободи людини та громадянина; б) права і законні інтереси державних органів та установ; в) недержавні організації; г) трудові колективи; ґ) громадські об'єднання.

Як слушно зауважує І. Ю. Хомишин, одним із головних принципів охорони правопорядку є участь у цьому процесі представників територіальної громади. Дослідниця підкреслює, що особливої актуальності набувають уміння та навички поліцейських будувати ефективні взаємовідносини з громадськими правоохоронними формуваннями та їх окремими представниками [5, с. 6].

Висловлені твердження дають підстави для виокремлення характерної особливості реалізації правоохоронної функції публічного управління на місцевому рівні, здійснення якої відбувається в тісній взаємодії з територіальними громадами за безпосередньої організаційної ролі органів місцевого самоврядування, законодавчі підстави функціонування яких визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до статті 2 вказаного законодавчого акта, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України [6]. Інакше кажучи, місцеве самоврядування в Україні становить проголошену на конституційному рівні самостійну або ж під відповідальність самоврядних органів діяльність населення щодо вирішення питань місцевого значення, зумовлених власними інтересами або історичними особливостями соціально-економічного й політичного розвитку територій.

Місцеве самоврядування слугує дієвим механізмом реалізації народовладдя та є одним з основоположних конституційних принципів, адже народ, згідно зі ст. 5 Конституції України, як носій суверенітету та єдиного джерела влади здійснює останню безпосередньо та через органи державної влади й органи місцевого самоврядування [7].

У науковій літературі іноді трапляються доволі дискусійні висновки щодо відсутності сучасної системи адміністративного законодавства, що регулює питання взаємодії поліції та органів місцевого самоврядування [8, с. 160; 9, с. 89; 10, с. 16; 11, с. 11; 12, с. 17; 13, с. 48].

До того ж аналіз ст. ст. 26, 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дозволяє висновувати протилежне, оскільки до питань місцевого значення, серед іншого, віднесено й охорону публічного порядку та безпеки, організацію та утримання місцевих органів правопорядку, вирішення питань про чисельність і витрати на утримання їх працівників, здійснення матеріально - технічного забезпечення їх діяльності, створення для них необхідних житлово-побутових умов.

Аналіз зазначених повноважень свідчить про те, що деякі з них знаходяться в одночасному спільному віданні територіальних органів Національної поліції України та органів місцевого самоврядування, у зв'язку з чим здійснити їх розмежування є вкрай складним завданням. Висловлену думку поділяє О.С. Дніпров і наголошує, що взаємодія вказаних суб'єктів могла б бути більш ефективною та впорядкованою, якби можна було б розмежувати їхні повноваження в усіх сферах громадського життя. На практиці виконати це складно, адже й органи місцевого самоврядування, і поліція виконують низку функцій як державного рівня, так і місцевого [14, с. 18]. Вирішення цього питання, на наш погляд, убачається в запровадженні на законодавчому рівні можливості укладення адміністративних договорів про співпрацю в правоохоронній сфері між органами місцевого самоврядування та органами Національної поліції України. Задля практичної реалізації вказаної пропозиції вважаємо за доцільне доповнити статтю 88 Закону України «Про Національну поліцію» частиною 3 такого змісту: «керівники територіальних органів Національної поліції укладають договори про співпрацю з органами місцевого самоврядування з метою забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку».

У найбільш повному вигляді функція взаємодії з територіальними громадами розкривається у службовій діяльності підрозділів превенції, правовий статус яких закріплено на підзаконному рівні, адже в Законі України «Про Національну поліцію» теж залишено поза увагою визначення порядку їх створення та функціонування. Наявність окресленої законодавчої прогалини також підтверджують й інші науковці. Зокрема, В.А. Глуховеря наголошує на необхідності визначення правового статусу поліції превентивної діяльності. На думку вченого, фактичне існування цього підрозділу вимагає внесення відповідних законодавчих змін у частині визначення структури Національної поліції України [15, с. 22]. З огляду на наявність указаного недоліку в законодавстві, уважаємо за доречне розглянути правоохоронні функції поліції превентивної діяльності більш докладно.

Дефініція «превенція», як стверджує Н. І. Дідик, має латинське походження та означає попередження, запобігання кримінальним правопорушенням. У праві превентивними заходами називають профілактичні та інші заходи, спрямовані на запобігання кримінальним правопорушенням та іншим правопорушенням [16, с. 190].

Превентивна діяльність, на думку В.В. Сокуренка, являє собою спеціальний вид діяльності уповноважених на це спеціальних органів поліції, спрямований на здійснення системи загальних та спеціальних заходів із виявлення й усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, та вплив на осіб, схильних до протиправної поведінки [17, с. 71]. Очевидно, використовуючи правову дефініцію «спеціальний орган поліції», учений висловлює слушну пропозицію щодо необхідності надання спеціального статусу підрозділам превентивної діяльності з визначенням повноважень у сфері взаємодії з територіальними громадами та органами місцевого самоврядування.

Аналіз функцій Департаменту превентивної діяльності дозволив виокремити напрями його діяльності, які передбачають необхідність налагодження прямої взаємодії між територіальними органами Національної поліції України та органами місцевого самоврядування [18]. Проведений аналіз зазначених положень дає змогу констатувати, що функціональне оснащення діяльності підрозділів превентивної діяльності має зовнішнє та внутрішнє спрямування. І якщо внутрішньоорганізаційна функція реалізації таких повноважень має чітко виражене субординаційне спрямування, то зовнішньоорганізаційний напрям превентивної діяльності характеризується суто координаційними відносинами з іншими суб'єктами публічного управління, включаючи органи місцевого самоврядування.

Висновки. Отже, роль органів місцевого самоврядування в організації взаємодії поліції та територіальних громад має соціально обумовлений характер і реалізується в таких напрямах:

- визначення у взаємодії з територіальними органами Національної поліції України пріоритетних завдань щодо охорони публічного порядку й безпеки, а також планів роботи щодо реалізації правоохоронної функції;

- здійснення публічного контролю за станом охорони публічного порядку та безпеки;

- заслуховування звітів керівників територіальних органів Національної поліції України щодо рівня криміногенної обстановки на території обслуговування та стану забезпечення публічного порядку й безпеки;

- заохочення в межах компетенції працівників територіальних органів Національної поліції України, внесення пропозицій про застосування заходів дисциплінарного стягнення за порушення працівниками службової дисципліни;

- участь у фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні регіональних програм правоохоронної спрямованості.

Список використаних джерел

1. Солоненко О.М. Реалізація функції забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян у системі місцевого самоврядування (організаційно - правові питання): автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2001. 19 с.

2. Братель С.Г. Правоохоронна сфера як об'єкт адміністративно-правового регулювання. Юридична наука. 2015. №5. С. 52-58.

3. Русецький А.А. Адміністративно-правові форми взаємодії та координації діяльності правоохоронних органів на регіональному рівні. Європейські перспективи. 2018. №3. С. 42-47.

4. Палій М.Б. Аксіологічний вимір правоохоронної діяльності як об'єкт філософсько - правового дослідження: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 211 с.

5. Хомишин І. Ю. Адміністративно-правові аспекти вдосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.07 / Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів, 2010. 20 с.

6. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. Ст. 170.

7. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141.

8. Кобзар О.Ф. Поліцейська діяльність в Україні: адміністративно-правовий аспект: монографія. Харків; Дніпропетровськ: Панов, 2015. 316 с.

9. Петренко М.Я. Деякі питання організації та діяльності місцевої міліції в Україні. Право і безпека. 2005. №4. С. 89-93.

10. Павленко С.В. Засоби забезпечення законності та правопорядку в діяльності органів місцевого самоврядування: автореф. дис…. канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / Класичний приватний ун-т. Запоріжжя, 2010. 19 с.

11. Баймуратов М.М. Сфера компетенції місцевого самоврядування та форми її реалізації за законодавством України. Науковий вісник Академії муніципального управління. 2012. №1. С. 9-24.

12. Плахотнік О.В. Конституційне право громадян брати участь у всеукраїнських та місцевих референдумах і його забезпечення в Україні: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Нац. акад. внутр. справ. К., 2010. 22 с.

13. Кадала В.В. Роль територіальних громад у забезпеченні охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Правовий часопис Донбасу. 2018. №2 (63). С. 45-49.

14. Дніпров О.С. Окремі аспекти взаємодії Національної поліції з органами місцевого самоврядування щодо забезпечення публічного порядку. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. №1. С. 16-21.

15. Глуховеря В.А. Національна поліція: стан та проблеми реформування. Форум права. 2016. №5. С. 20-23.

16. Дідик Н. І. Превентивні функції в діяльності патрульної поліції. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2016. №2. С. 188-194.

17. Адміністративна діяльність органів поліції України: підручник / за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. В.В. Сокуренка; О. І. Безпалова, О.В. Джафарова, В.А. Троян та ін.; передм. В.В. Сокуренка; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків: ХНУВС, 2017. 432 с.

18. Положення проДепартамент превентивної діяльності Національної поліції України: наказ Національної поліції України від 27.11.2015 №123 (у редакції наказу Національної поліції України від 01.08.2018 №735). URL: https://zakon.rada.gov.ua/(дата звернення: 16.04.2022).

References

1. Solonenko, O.M. (2001). Realizatsiia funktsii zabezpechennia zakonnosti, pravoporiadku, okhorony prav, svobod i zakonnykh interesiv hromadian u systemi mistsevoho samovriaduvannia (orhanizatsiino-pravovi pytannia) [Implementation of the function of ensuring law and order, protection of rights, freedoms and legitimate interests of citizens in the system of local self-government (organizational and legal issues)]: avtoref. dys…. kand. yuryd. nauk: 12.00.02 / Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka. K. 19 s. [in Ukrainian].

2. Bratel. S.H. (2005). Pravookhoronna sfera yak obiekt administratyvno-pravovoho rehuliuvannia [Law enforcement as an object of administrative and legal regulation]. Yurydychna nauka. №5. S. 52-58 [in Ukrainian].

3. Rusetskyi, A.A. (2018). Administratyvno-pravovi formy vzaiemodii ta koordynatsii diialnosti pravookhoronnykh orhaniv na rehionalnomu rivni [Administrative and legal forms of interaction and coordination of law enforcement agencies at the regional level]. Yevropeiski perspektyvy. №3. S. 42-47 [in Ukrainian].

4. Palii, M.B. (2015). Aksiolohichnyi vymir pravookhoronnoi diialnosti yak obiekt filosofsko - pravovoho doslidzhennia [Axiological dimension of law enforcement as an object of philosophical and legal research]: dys…. kand. yuryd. nauk: 12.00.12 / Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav. Lviv. 211 s. [in Ukrainian].

5. Khomyshyn, I. Yu. (2010). Administratyvno-pravovi aspekty vdoskonalennia spivpratsi OVS ta orhaniv mistsevoho samovriaduvannia shchodo zabezpechennia pravoporiadku [Administrative and legal aspects of improving cooperation between police and local governments to ensure law and order]: avtoref. dys…. kand. yuryd. nauk: 12.00.07 / Lviv. derzh. un-t vnutr. sprav. Lviv. 20 s. [in Ukrainian].

6. Pro mistseve samovriaduvannia: Zakon Ukrainy vid 21.05.1997 №280/97-VR [On local selfgovernment: Law of Ukraine of 21.05.1997 №280/97-VR]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1997. №24. St. 170 [in Ukrainian].

7. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996. №30. St. 141 [in Ukrainian].

8. Kobzar, O.F. (2015). Politseiska diialnist v Ukraini: administratyvno-pravovyi aspect: monohrafiia [Police activity in Ukraine: administrative and legal aspect: monograph]. Kharkiv; Dnipropetrovsk: Panov. 316 s. [in Ukrainian].

9. Petrenko, M. Ya. (2005). Deiaki pytannia orhanizatsii ta diialnosti mistsevoi militsii v Ukraini [Some issues of organization and activity of local police in Ukraine]. Pravo i bezpeka. №4. S. 89-93 [in Ukrainian].

10. Pavlenko, S.V. (2010). Zasoby zabezpechennia zakonnosti ta pravoporiadku v diialnosti orhaniv mistsevoho samovriaduvannia [Means of ensuring law and order in the activities of local governments]: avtoref. dys…. kand. nauk z derzh. upr.: 25.00.04 / Klasychnyi pryvatnyi un-t. Zaporizhzhia. 19 s. [in Ukrainian].

11. Baimuratov, M.M. (2012). Sfera kompetentsii mistsevoho samovriaduvannia ta formy yii realizatsii za zakonodavstvom Ukrainy [Scope of competence of local self-government and forms of its implementation under the legislation of Ukraine]. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. №1. S. 9-24 [in Ukrainian].

12. Plakhotnik, O.V. (2010). Konstytutsiine pravo hromadian braty uchast u vseukrainskykh ta mistsevykh referendumakh i yoho zabezpechennia v Ukraini [The constitutional right of citizens to participate in all-Ukrainian and local referendums and its provision in Ukraine]: avtoref. dys…. kand. yuryd. nauk: 12.00.02 / Nats. akad. vnutr. sprav. K. 22 s. [in Ukrainian].

13. Kadala, V.V. (2018). Rol terytorialnykh hromad u zabezpechenni okhorony prav, svobod i zakonnykh interesiv hromadian [The role of territorial communities in ensuring the protection of the rights, freedoms and legitimate interests of citizens]. Pravovyi chasopys Donbasu. №2 (63). S. 45-49 [in Ukrainian].

14. Dniprov, O.S. (2018). Okremi aspekty vzaiemodii Natsionalnoi politsii z orhanamy mistsevoho samovriaduvannia shchodo zabezpechennia publichnoho poriadku [Some aspects of the interaction of the National Police with local governments to ensure public order]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. №1. S. 16-21 [in Ukrainian].

15. Hlukhoveria, V.A. (2016). Natsionalna politsiia: stan ta problemy reformuvannia [National Police: status and problems of reform]. Forumprava. №5. S. 20-23 [in Ukrainian].

16. Didyk, N.I. (2016). Preventyvni funktsii v diialnosti patrulnoi politsii [Preventive functions in the activities of the patrol police]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka. №2. S. 188-194 [in Ukrainian].

17. Administratyvna diialnist orhaniv politsii Ukrainy: pidruchnyk [Administrative activity of police bodies of Ukraine: textbook] / za zah. red. d-ra yuryd. nauk, dots. V.V. Sokurenka; O.I. Bezpalova, O.V. Dzhafarova, V.A. Troian ta in.; peredm. V.V. Sokurenka; MVS Ukrainy, Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav. Kharkiv: KhNUVS, 2017. 432 s. [in Ukrainian].

18. Polozhennia pro Departament preventyvnoi diialnosti Natsionalnoi politsii Ukrainy [Regulations on the Department of Preventive Activities of the National Police of Ukraine]: nakaz Natsionalnoi politsii Ukrainy vid 27.11.2015 №123 (u redaktsii nakazu Natsionalnoi politsii Ukrainy vid 01.08.2018 №735). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ (data zvernennia: 16.04.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru