Захист прав дитини в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Захист прав дитини в умовах війни

Жигола Яна Віталіївна, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського

В умовах війни гострим постає запитання саме захисту прав дітей. І це питання стосується не тільки прямо постраждалих дітей під час воєнних дій, а й попередження усіх можливий «постраждань». Адже з 7,5 млн українських дітей, кожен навіть якщо не має тілесних ушкоджень, то має ушкодження та порушення своїх прав. Прав на особисте життя та захист від посягання на нього, прав на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства. Прав на відпочинок та на дозвілля, освіту і родину. Права на захист від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень. Прав на захист дитини від усіх форм експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини. Захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або тих що принижують гідність видів поводження чи покарань.

Діти, що зростають в умовах воєн, захищені нормами міжнародного гуманітарного права як частина цивільного населення. Проте, з огляду на вразливість і потреби, пов'язані з дитячим розвитком, діти мають особливий захист. Деякі гарантії, передбачені міжнародно-правовими актами, стали частиною звичаєвого права.

Основними міжнародно-правовими актами, що закладають в собі основу для захисту дітей у ситуаціях збройного конфлікту є:

• Конвенція ООН про права дитини (1989)

• Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах (2000, ратифікований Україною у 2004 році)

• Женевські конвенції про захист жертв війни (1949)

• Додаткові протоколи до Женевських конвенцій (1977)

• Конвенція міжнародної організації праці №182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці (1999)

• Римський статут Міжнародного кримінального суду (2002) та низка Резолюцій Ради Безпеки ООН, прийнятих між 1999 і 2009 роками.

Наразі Закон України «Про охорону дитинства» - основний закон України, що регулює ситуацію з дітьми в умовах збройних конфліктів. Згідно з ним, дитиною, постраждалою внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, вважається «дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні». Держава зобов'язана вживати всіх необхідних заходів для забезпечення захисту цих дітей, догляду за ними та возз'єднання їх із членами сім'ї (зокрема розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон).

У Законі України Про соціальний захист дітей війни Розділ ІІ йдеться про державні соціальні гарантії дітям війни. А саме:

• які пільги дітям надаються;

• право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників;

• використання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

• виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

• першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва;

• яка державна соціальна підтримка надається дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

• яке фінансування витрат, пов'язаних із застосуванням цього Закону

• Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. [1]

Права дітей в Україні нормативно визначені досить широко, разом з тим, у даній сфері існує чимало проблем:

• залишається відкритим питання щодо належного правозастосування та притягненням до відповідальності винних осіб за недотримання законодавства із захисту прав дітей;

• моніторинг дотримання українського законодавства в сфері захисту прав дітей на окупованих територіях Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей не проводиться, нащо неодноразово зверталась увага, утому числі, і під час Парламентських слухань на тему: «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист»;

* до цього часу найменше підтримки з боку держави отримують діти, що були поранені під час бойових дій, які втратили годувальника чи батьків або отримали інвалідність внаслідок військових дій і які зазнали найбільших страждань від бойових дій.

Таким чином забезпечити безумовну реалізацію чинних норм у зоні збройних конфліктів досить складно, а то й взагалі неможливо, враховуючи конкретні обставини на територіях, де державні органи Украйни тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Для ефективного виконання обов'язків щодо дітей, які перебувають у зоні воєнних дій, доцільно розширити співпрацю держави з відповідними неурядовим організаціями та іншими складовими частинами громадянського суспільства та сприяти їм у проведенні відповідної діяльності.

збройний конфлікт діти право

Список використаних джерел

1. Закон України «Про соціальний захист дітей війни»

2. Конвенція про права дитини та участь неповнолітніх у збройних конфліктах: Роз'яснення Міністерства юстиції України від 1.01.2011 року.

3. Про схвалення Концепції Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 230-р. Офіційний вісник України. 2017. №31

4. Стратегія Ради Європи з прав дитини (2016-2021) (неофіційний переклад).

5. Декларація прав дитини, прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року.

6. Конвенція про права дитини, 20 листопада 1989 року.

7. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/54/263 від 25 травня 2000 року.

Размещено на Allbest.ru