Реалізація прав і свобод людини і громадянина як чинник демократизації

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет «Запорізька політехніка»

Реалізація прав і свобод людини і громадянина як чинник демократизації

Важненко К.О., бакалавр СВО

Для України питання оптимальної організації та ефективної діяльності органів державної влади щодо забезпечення прав людини лежить у сфері забезпечення верховенства права. Утвердження та захист прав і свобод людини є головною функцією Української держави. Вагомим підтвердженням важливості інституту прав людини як об'єкта захисту з боку міжнародних інституцій є те, що чинна Конституція України містить норми, які встановлюють, з одного боку, невідчужуваність і непорушність цих прав, а з іншого боку, встановлюють категоричну заборону на прийняття законів та інших правових актів, які б обмежували права і свободи людини або звужували їх зміст. Сформульовано висновок про те, що звернення до Європейського суду з прав людини розглядається як додаткова гарантія забезпечення прав і свобод людини і громадянина на міжнародному рівні [3].

Однією з найважливіших проблем як внутрішньої, так і зовнішньої політики сучасних держав є забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина. Адже, як зазначають науковці, справжнім центром усіх процесів впливу права є окремі форми суспільного життя особистості, у діяльності якої реалізується зміст права [3, с. 13]. Удосконалення механізмів реалізації прав і свобод людини служить створенню гарантій їх захисту.

Конституційні права і свободи закріплені в Конституції та інших законодавчих актах. Права людини як об'єкт конституційного захисту є логічною складовою практичної реалізації принципів верховенства права. У цьому сенсі виділення прав людини як специфічного об'єкта захисту також випливає із самої природи Основного Закону, який покликаний регулювати відносини між особою та державою, а також встановлювати межі державного регулювання. національний європейський законодавство право людина

Виступаючи в сучасних демократичних державах як закон, що закріплює основи правового статусу людини і громадянина, Конституція створює основу їх правового захисту на національному рівні. Водночас, перебуваючи в центрі міжнародного та національного права, норми Конституції забезпечують імплементацію в національну правову систему принципів і норм міжнародного права, пов'язаних із захистом прав людини. Після здобуття незалежності Україна сприяє демократизації всіх сфер життя та проголосила курс на побудову правової держави. Тому рівень забезпечення прав і свобод людини і громадянина, їх практична реалізація є показником демократичного розвитку суспільства і держави [1].

Однак для повного виконання своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні органи та організації, які разом утворюють єдину національну інституційну систему. Додатковою гарантією захисту прав і свобод людини є також міжнародні механізми, до яких приєдналася Україна.

Оцінка важливості захисту прав і свобод людини відображена в правових позиціях Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини виконує функцію контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, яка була ратифікована в 1953 році, заснований в 1959 році. До його складу входять сорок сім суддів відповідно до кількості держав-членів Ради Європи, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Судді Суду засідають в особистій якості і не представляють жодної держави. Вони повністю не залежать від країни походження і не представляють ні заявника, ні державу [5].

Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги фізичних осіб щодо порушення їхніх прав державами - учасницями Конвенції [6].

Європейський вибір України визначив державну політику як спрямовану на наближення рівня життя громадян до європейських стандартів у всіх сферах функціонування української держави і суспільства. Також у контексті адаптації законодавства України до законодавства ЄС забезпечення прав людини є запорукою стабільних партнерських відносин з державами-членами ЄС. Звернення до Європейського суду з прав людини розглядається як додаткова гарантія забезпечення прав і свобод людини і громадянина на міжнародному рівні, а також механізм їх захисту у випадках, коли особа не задоволена рішення національного суду у справі та передбачає порушення правових норм. Отже, врахування міжнародних стандартів захисту прав людини, врахування національної ідентичності дасть змогу повною мірою реалізувати конвенційне право на захист, а отже підвищити рівень правосвідомості та правової культури. Така система праворозуміння мала бути спрямована на визнання аксіологічного змісту прав і свобод людини і громадянина в їх єдності та непорушності [7].

Адже, Україна має й надалі докладати значних зусиль для забезпечення ефективності міжнародного захисту прав людини та основоположних свобод, створення нових дієвих національних засобів захисту прав людини, ефективнішої адаптації національного законодавства до європейських стандартів. Тому найбільш ефективний і безпосередній захист прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, має забезпечуватися насамперед на національному рівні. На шляху розбудови правової держави забезпечення та реалізація прав і свобод людини і громадянина є провідним показником демократизації суспільства та держави.

Список використаних джерел

1. Бабарикіна Н.А. Громадянське суспільство та держава - партнери на шляху децентралізації. Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-відповідальне суспільство: український та європейський контекст розвитку», Мелітополь, 2021. с. 169-171

2. Бабарикіна Н.А. Децентралізація як детермінанта демократизації в контексті розвитку громадянського суспільства: автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.01. Бабарикіна Надія Анатоліївна; ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського». Одеса, 2019. 23 с.

3. Подорожна Т.С. Інтеграція положень права ЄС в правопорядок України: модернізація окремих інститутів права. Публічне право. 2015. №1. с. 3540.

4. Проблеми сучасної конституціоналістики: навчальний посібник, Н.В. Аніщук, М.В. Афанасьєва, Н.М. Бакаянова та ін.; за заг. ред. А.Р. Крусян та А.А. Єзерова. Київ: Юрінком Інтер, 2018. 523 с.

5. Правова сторінка: Звернення до Європейського Суду.

6. Міністерство Юстиції : порядок звернення до Євросуду з прав людини.

7. Войтенко Ю. Практика Європейського суду з прав людини як орієнтирдля української системи захисту прав людини.

Размещено на allbest.ru