Кримінально-правовий аналіз статей 435-1 та 436-2 Кримінального Кодексу України: недоліки та вдосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кримінально-правовий аналіз статей 435-1 та 436-2 Кримінального Кодексу України: недоліки та вдосконалення

Царик Олександра В'ячеславівна студентка, Дмитрієнко Костянтин Олегович студент 3 курсу бакалаврату, факультету соціології і права, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Анотація

Наукове дослідження присвячене нововведенням до Кримінального Кодексу України (далі - КК України) в умовах військового стану. Аналіз цих змін було проведено з врахуванням нових статей - 435-1 та 436-2 КК України, зміст яких ще не був висвітленим з боку законодавця та їх використання є новим для судів. Для того, щоб висвітлити переваги та недоліки даних статей, необхідним є чіткий аналіз усіх елементів вищезгаданих норм.

Дане наукове дослідження висвітлює значення та приклади застосування даних положень при кваліфікації кримінально-протиправних діянь, наголошуючи на необхідності проведення редакції з урахуванням інших положень Кримінального кодексу України та ступеня їх впливу на правову систему в цілому. В роботі було враховано актуальність даних норм в умовах збройного конфлікту Російської Федерації (далі - РФ) проти України та їх обов'язковість як складових елементів Кримінального кодексу України. Було проаналізовано елементи складу даних кримінально-караних діянь, а саме - об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону, що дає змогу виокремити зміст норми та її значення. Все це дозволяє визначити чи належно законодавцем було виокремлено дані норми у відповідних розділах Кримінального кодексу України, чи відповідає зміст даних норм їх розміщенню та тексту диспозиції. Досліджено чи збігається склад кримінального правопорушення, норми та розуміння останнього в залежності від розташування статтіідупвовідності до практики застосування даних норм судами. Додатково проведено аналіз окремих термінів, викладених у статтях для того, щоб зробити висновок чи відповідають останні ознакам якості закону. Окремо надаються варіанти вдосконалення статей 435--1 та 436--2 КК України з метою недопущення виникнення колізій, прогалин та мінімізації неправильної кваліфікації діянь за даними нормами.

Ключові слова: воєнний стан, Кримінальний кодекс Україн, норми новели, склад кримінального правопорушення.

Abstract

Criminal legal analysis articles 435-1 and 436-2 of the criminal code of Ukraine: shortcomings and improvements

Tsaryk Oleksandra Vyacheslavivna student, Dmytrienko Kostiantyn Olehovych 3st year undergraduate student of the Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

Tehnetifsicc study is devoted to innovations to the Criminal Codeof Ukraine (hereinafter - the Criminal Code of Ukraine) in the conditions of martial law. The analysis of these changes was carried out taking into account the new articles - 435-1 and 436-2 of the Criminal Code of Ukraine, the content of which has not yet been clarified by the legislator and their use is new for the courts. In order to highlight the advantages and disadvantages of these articles, a clear analysis of all elements of the above-mentioned norms is necessary. This scientific study highlights the meaning and examples of the application of these provisions in the qualification of criminal and illegal acts, emphasizing the need for editing taking into account other provisions of the Criminal Code of Ukraine and the degree of their impact on the legal system as a whole. The work took into account the relevance of these norms in the conditions of the armed conflict of the Russian Federation (hereinafter referred to as the Russian Federation) against Ukraine and their obligation as constituent elements of the Criminal Code of Ukraine. The elements of the composition of these criminal acts wereaalnyzed, namely, the object, the objective side, the subject, the subjective side, which makes it possible to distinguish the content of the norm and its meaning. All this makes it possible to determine whether the legislator has properly distinguished these norms in the relevant sections of the Criminal Code of Ukraine, whether the content of these norms corresponds to their placement and the text of the disposition. It was investigated whether the composition of the criminal offense, norms and understanding of the latter coincide depending on the location of the article in accordance with the practice of applying these norms by the courts. In addition, an analysis of individual terms set forth in the articles was carried out in order to conclude whether the latter correspond to the characteristics of the quality of the law. Options for improving articles 435(-1) and 436-(2) of the Criminal Code of Ukraine are provided separately in order to prevent collisions, gaps and minimize incorrect qualification of actions according to these norms.

Keywords: martial law, Criminal Code of Ukraine, norms of the novel, composition of criminal offense.

Постановка проблеми

Внаслідок збройної агресії РФ проти України гостро постало питання про необхідність закріплення на законодавчому рівні нових видів кримінальних правопорушень, для правильної кваліфікації яких необхідне чітке визначення складу кримінального правопорушення. А відтак, оскільки з'являються нові кримінальні правопорушення з новими складами то, відповідно, і розширюється зміст елементів останніх для їх практичного застосування. Статті 435-1 та 436-2 КК України - це норми-новели, аналіз яких ще не був здійснений науковцями та законодавцями. Проте оскільки вказані кримінальні правопорушення продовжують вчинятись на теренах нашої держави, то необхідним є розгляд положень останніх задля можливості іх застосування та мінімізації допущення помилок правоохоронними органами та судами при використанні положень статей 435-1 та 436-2 КК України у правозастосовній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Викладення в Кримінальному кодексі України нових положень привернуло увагу значної кількості науковців. Так, зокрема, свою позицію та думку щодо ст. 435-1 КК України висловлювали такі вчені, як: А.А. Когут, А.О. Тимофєєв, Д.С. Шеін, О.С. Бондаренко, К.М. Алієва тощо. В свою чергу, застосування статті 436-2 КК України, визначення її ознак та порівняння з іншими нормами здійснили такі вчені, як: І.В. Жук, Ю.О. Фідря, І.В. Берднік та інші.

Мета статті

Мета даної роботи полягає у здійсненні аналізу змісту статей 435-1 та 436-2 КК України для вивчення особливостей останніх, належного застосування судами при кваліфікації кримінально-протиправного діяння в умовах воєнного стану та недопущення виникнення прогалин і колізій у правозастосвній діяльності.

Виклад основного матеріалу

У зв'язку з військовою агресію рф проти України Указом Президента України № 64/2022 було введено воєнний стан. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» містить законодавчу дефініцію поняття «Воєнний стан». Так, останнім виступає особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [1, 2].

Застосування останнього на території держави суттєво вплинуло на всі сфери суспільного життя. Державним та правоохоронних органам, судам було складно виконувати свої повноваження в повній мірі, більше того, законодавство як таке не давало змоги налагодити всім структурам оптимальну та повноцінну роботу в умовах складних воєнних реалій. Зокрема застосування чинного КК України ускладнювалося відсутності в ньому на той момент кримінально-правових норм, які б передбачали ті злочини, що вчинялися з моменту повномасштабного вторгнення агресора та не унеможливлювало відповідне реагування на такі виклики і небезпеку. Тому Верховна Рада України видала низку нормативно-правових актів з метою здійснення належного захисту і забезпечення безпеки держави та її громадян та задля усунення прогалин у кримінально-правовому просторі.

Кримінальне законодавство містить вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які на сьогодні кваліфікуються як кримінально-протиправні. Тому, щоб визнати будь-яке суспільно небезпечне діяння кримінальним правопорушенням, воно повинно бути визначене законодавцем як кримінально-протиправне діяння.

Відтак, для того, щоб в умовах швидких змін ефективно реагувати на ситуацію, необхідно було додати нові норми, які дадуть змогу здійснити правильну кваліфікацію діянь з належним та об'єктивно призначеним покаранням.

Зокрема, доречно звернути увагу на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» від 3 березня 2022 року, яким вносяться статті-новели до розділу XIX «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення» та розділу XX «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» [3].

Законодавець додав до розділу XIX КК України статтю 435-1 під назвою «Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю». За цією нормою діяння у вигляді образи гідності та честі, погрози насильством, вбивством, пошкодженням майна військовослужбовця, який здійснює оборону та захист України та відсіч і стримування збройної агресії РФ, чи його близьким родичам та членам сім'ї є кримінально караним [4].

Основним безпосереднім об'єктом є суспільні відносини, що встановлюють та забезпечують належну службову діяльність військовослужбовця, що здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Додатковими обов'язковими об'єктами будуть виступати суспільні відносини у сферах забезпечення миру, а також честь, гідність, життя, здоров'я особи, право власності.

Честь і гідність з врахуванням положень ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю України, та кожен має право на повагу до його гідності і не може бути піддатий жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує честь катуванню. (ст. 28 Конституції України) [5].

Відтак, честь та гідність для військовослужбовця має особливе значення. Зокрема, ст. 49 Статуту Збройних сил України містить положення про те, що військовослужбовці мають бути прикладом скромності, терпіння, витримки, високої культури, зберігати військову честь, захищати свою гідність та шанувати гідність інших осіб, повинні пам'ятати, що по їх поведінці судять не лише про них, а й про ЗСУ в цілому.

Об'єктивна сторона цієї статті передбачає діяння у вигляді виготовлення та поширення матеріалів, що містять образу честі та гідності військовослужбовця чи його членів сім'ї та погрозу вбивством, насильством чи знищенням майна, спрямовану на військовослужбовця чи членів його сім'ї.

Постанова пленуму Верховного Суду у редакції від 28.09.1990 року в абз. 3 п. 11 вказує, що винний при образі принижує гідність та честь потерпілої особи шляхом висловлення нецензурних слів, вчинення насильницьких чи непристойних дій або дає таку оцінку поведінці чи особистим якостям потерпілого у вигляді, який суперечить встановленому та прийнятому спілкуванню між людьми [6].

Використання в диспозиції статті 435-1 КК України терміну «образа» немає законодавчого визначення, однак дане поняття застосовується ще в ст. 161 КК України щодо порушення рівноправності громадян шляхом образи почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями та в ч. 2 ст. 365 КК України, де це поняття визначається як умисне вчинення працівником правоохоронних органів дій, що виходять за межі його повноважень.

Отже, з врахуванням вищевказаного, відсутність відображення в нормативно-правових актах дефініції «образи» та застосування останньої в диспозиції ст. 435-1 КК України щодо таких соціальних цінностей, як «честь» та «гідність» по відношенню до військовослужбовців, спричиняє собою складнощі під час кримінально-правової кваліфікації дій осіб, оскільки встановлення та доведення цих фактів вимагатиме проведення належних перевірок та відповідних експертиз. Отже, задля належного застосування та трактування такої норми важливим є внесення законодавцем змісту поняття образи з можливим трактування останньої щодо положень ст. 435-1 КК України.

Суб'єкт даного кримінального правопорушення також не має чіткого трактування. Оскільки дана норма знаходиться у розділі XIX КК України, то з урахуванням ч. 2 ст. 401 КК України відповідальність за кримінальні правопорушення, визначені цим розділом, несуть військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом. Відтак, оскільки ця стаття міститься в розділі, який передбачає відповідальність за військові кримінальні правопорушення, то відповідно тут наявний і спеціальний суб'єкт [4].

Проте, на нашу думку, положення цієї статті створювали для захисту військовослужбовців від будь-якої особи з метою забезпечення належного захисту останніх. У такому випадку суб'єктом виступатиме фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Схожу точку зору висловлювали такі науковці, як О.С. Бондаренко, Д.С. Шеін, А.О. Тимофеєв, А.А. Когут та ін. [7].

Відтак, задля запобігання помилка при застосуванні статті 435-1 КК України доцільно внести зміни до ч. 2 статті 401 КК України за таким формулюванням: «За відповідними статтями цього розділу, крім статті 435-1 КК України, несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України...».

Суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом. Тобто особа усвідомлювала і бажала образливими висловлюваннями чи діями принизити честь і гідність військовослужбовця чи його членів сім'ї, усвідомлювала, що погрожує насильством та вбивством, пошкодженням майна, і що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, та втрату майна і бажає цього.

Так, зокрема у вироку від 14 липня 2022 року Соснівського районного суду міста Черкаси жінку було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 435-1 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, проте суд звільнив останню від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки. Як відомо, ця жінка під постом у соціальній мережі Facebook у образливій формі висловила свою думку щодо допомоги військовим, а згодом у відповідь на коментар військовослужбовця надіслала принизливе, лайливе, образливе за змістом особисте повідомлення [8].

Мета запровадження статті 435-1 КК України передбачає собою здійснення державного захисту та охорони військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф. Проте, з аналізу диспозиції цієї норми вбачається, що склад даного кримінального правопорушення матиме місце при здійсненні посягання на будь-якого військовослужбовця, навіть у тих випадках, коли це не зв'язано з виконанням останнім своїх службових обов'язків, наприклад, внаслідок образи, сварки, матеріальних претензій тощо.

Відтак, задля уникнення «подвійного» тлумачення цієї статті, доречно здійснити заміну формулювання «які здійснюють заходи» на словосполучення «через здійснення цим військовослужбовцем заходів».

Крім цього, хочеться звернути увагу на додану до КК України статтю 4362 КК України, яка містить положення щодо відповідальності за виправдовування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України, глорифікацію її учасників.

При створенні проєкту Закону України, який передбачав додання цієї статті, були подані пропозиції Міністерства культури та Інформаційної політики до проєкту Закону. Так, у п. 2 зазначалось, що правова доктрина визначає якість закону такими ознаками, як: точність, зрозумілість, доступність та простота мови закону. Тому була внесена пропозиція щодо заміни терміну «глорифікація» у такому викладі: «героїнізація», «возвеличення», «створення позитивного образу» тощо [9].

Оскільки законодавцем не надано дефініції «глорифікації», ми вважаємо за доцільне внести зміни у ст. 436-2 КК шляхом внесення примітки з поясненням даного твердження або редагування тексту статті шляхом заміни поняття «глорифікація» на «прославлення», «возвеличення» тощо.

Об'єктом кримінально-протиправного діяння є суспільні відносини у сфері охорони миру як міжнародно правопорядку.

Об'єктивна сторона передбачає собою такі дії: А) Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році шляхом: 1) представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту; 2) виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України; Б) Глорифікація: 1) осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році; 2) представників збройних формувань Російської Федерації; 3) представників іррегулярних незаконних збройних формувань; 4) представників озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією; 5) представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України; 6) представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України; В) виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься вищевказана інформація [4].

У разі вчинення такого кримінального правопорушення службовою особою, організованою групою, повторно, або з використанням засобів масової інформації наявний кваліфікований склад кримінального правопорушення.

Суб'єктом цього кримінального правопорушення є фізична, осудна особа, яка досягла 16 річного віку та є громадянином України.

Суб'єктивна сторона злочинів, передбачених ст. 436-2 КК України, характеризується прямим умислом: винний усвідомлює та бажає нав'язати певному колу осіб думку щодо правомірності та виправдання збройної агресії рф проти України.

Доречно зазначити, що хоча відображена стаття є відносно новою, проте уже знайшла своє застосування на практиці. Так, 22 листопада 2022 року за керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури до суду було направлено акти стосовно двох громадян за ч. ч. 1, 2 ст. 436-2 КК України. За даними слідства жителька села Кам'янка поширювала матеріали з підтримкою бійців «ДНР/ЛНР» та стверджувала, що «Крим - російський». У свою чергу, мешканець міста Дніпро у громадському місці виправдовував військову агресію РФ проти України [10].

Крім цього, з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень було визначено, що застосування цієї норми було неодноразовим. Так, у справі № 761/8306/22 особу було звинувачено у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 436-2 КК України у зв'язку з тим, що останній з використанням соціальної мережі натиснув «клас» під постами, де міститься матеріал щодо глорифікації індивідів, які здійснювали (здійснюють) збройну агресію Російської Федерації проти україни. Подібна ситуація відображена у справі № 761/16599/22, за якою особа в мережі Інтернет «Однокласники» здійснювала публікування коментарів, постів, в яких виправдовувала та визнавала правомірною збройну агресію РФ проти України, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, за що отримала покарання у вигляді трьох років позбавлення волі [11].

Також у справі № 483/823/22, особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, та за останньою призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років без конфіскації майна [12].

Висновок

Отже, з аналізу вище викладеного можна зробити висновок, що в сучасних реаліях зміни до Кримінального кодексу України вимагають подальшого коригування у зв'язку з необхідністю недопущення колізій та усунення прогалин, а також для прийняття судами належного, обґрунтованого та законного рішення. З огляду на додані до Кримінального кодексу України статті 435-1 та 436-2 доречно визначити, що законодавець намагається врегулювати у кодифікованому акті ті кримінально-правові норми, які передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, що активно поширюються в умовах воєнного стану та вимагають здійснення належної кваліфікації за їх вчинення з метою недопущення порушення основоположних прав та свобод людини і громадянина.

З врахуванням вищевикладеного, варто внести корективи у наявні норми-новели задля створення чіткого та однозначного розуміння змісту їх диспозицій та для того, щоб майбутні юристи мали відповідні знання та могли розрізняти кримінально-карані діяння в умовах воєнного стану за відповідними статтями КК України.

кримінально-протиправний суд стаття

Література

1. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022: станом на 18 листоп. 2022 р.

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389-VIII: станом на 29 верес. 2022 р.

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції: Закон України від 03.03.2022 р. № 2110-IX.

4. Кримінальний кодекс України: Кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III: станом на 6 листоп. 2022 р.

5. Конституція України: від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР: станом на 1 січ. 2020 р.

6. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Верхов. Суду України від 27.02.2009 р. № 1.

7. Шеін Д.С., Бондаренко О.С. Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю як військове кримінальне правопорушення. Реформування правової системи в контексті євроінтеграційних процесів: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 19-20 трав. 2022 р. Суми, 2022. С. 549-552.

8. За образу військовослужбовця користувачку Facebook притягли до кримінальної відповідальності | СУДОВИЙ РЕПОРТЕР. Судовий репортер.

9. Пропозиції Міністерства культури та інформаційної політики України до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції спрямованої на пропагування дій держави-агресосра)". Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.

10. Виправдовування збройної агресії РФ проти України - судитимуть двох мешканців Дніпропетровщини. Головна - Офіс Генерального прокурора.

11. Важливі судові рішення, ухвалені під час воєнного стану | ЮРЛІГА. ЮРЛІГА.

12. Вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.11.2022 р. у справі № 483/823/22.

References

1. Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 24.02.2022 № 64/2022: stanom na 18 lystop. 2022 r. [in Ukrainian].

2. Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu: Zakon Ukrainy vid 12.05.2015 № 389-VIII: stanom na 29 veres. 2022 r. [in Ukrainian].

3. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia kryminalnoi vidpovidalnosti za vyhotovlennia ta poshyrennia zaboronenoi informatsiinoi produktsii: Zakon Ukrainy vid 03.03.2022 № 2110-IX. [in Ukrainian].

4. Kryminalnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 05.04.2001 № 2341-III: stanom na 6 lystop. 2022 r. [in Ukrainian]

5. Konstytutsiia Ukrainy: vid 28.06.1996 r. № 254k/96-VR: stanom na 1 sich. 2020 r. [in Ukrainian].

6. Pro sudovu praktyku u spravakh pro zakhyst hidnosti ta chesti fizychnoi osoby, a takozh dilovoi reputatsii fizychnoi ta yurydychnoi osoby: Postanova Verkhov. Sudu Ukrainy vid 27.02.2009 r. № 1. [in Ukrainian].

7. Shein D. S., Bondarenko O. S. (2022) Obraza chesti i hidnosti viyskovosluzhbovtsia, pohroza viyskovosluzhbovtsiu yak viyskove kryminalne pravoporushennia. Reformuvannia pravovo'isystemy v kontekstiyevrointehratsiynykhprotsesiv. 2022. S. 549-552..

8. Zaviiosbkrovosluzhbovtsia korystuvachku Facebook prytiahly do kryminalnoi vidpovidalnosti | SUDOVYI REPORTER. [in Ukrainian]

9. Propozytsii Ministerstva kultury ta informatsiinoi polityky Ukrainy do proektu Zakonu Ukrainy "Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy (shchodo zaborony vyhotovlennia ta poshyrennia informatsiinoi produktsii spriamovanoi na propahuvannia dii derzhavy-ahresosra)". Yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. [in Ukrainian]

10. Vypravdovuvannia zbroinoi ahresii RF proty Ukrainy - sudytymut dvokh meshkantsiv Dnipropetrovshchyny. Holovna - Ofis Heneralnoho prokurora. [in Ukrainian]

11. Vazhlyvi sudovi rishennia, ukhvaleni pid chas voiennoho stanu. YuRLIHA. [in Ukrainian]

12. Vyrok Ochakivskoho miskraionnoho sudu Mykolaivskoi oblasti vid 10.11.2022 r. u spravi № 483/823/22. [In Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru