Роль і значення організаційної діяльності органів місцевого самоврядування в реалізації організаційних засад феноменології муніципалізму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут законодавства Верховної Ради України

Роль і значення організаційної діяльності органів місцевого самоврядування в реалізації організаційних засад феноменології муніципалізму

Інна Геннадіївна Посторонко,

аспірантка



Анотація

самоврядування місцевий організаційний

Стаття присвячена дослідженню ролі і значення організаційної діяльності органів місцевого самоврядування в реалізації організаційних засад феноменології муніципалізму.

Доведено, що організаційні засади муніципалізму (місцевого самоврядування) включають в себе не тільки стратегічні напрями становлення й розвитку інституту місцевого самоврядування в його структурно-інституційному, суб'єктно-об'єктному, компетенційно-нормативному, ресурсному та інших контекстах в умовах саме демократичної правової державності, а й відповідні організаційно-технологічні підходи до їх належної і оптимальної реалізації, що базуються саме на реалізації організаційної діяльності органів місцевого самоврядування.

Робиться висновок, що організаційна діяльність органів місцевого самоврядування виступає як іманентний предикатреалізації організаційних основ муніципалізму, основний інструментально-діяльнісний засіб щодо досягнення їх телеологічних домінант у контексті розв'язання стратегічних завдань становлення, функціонування, розвитку і вдосконалення місцевого самоврядування в державі.

Ключові слова: місцеве самоврядування, муніципалізм, організаційні засади муніципалізму, організаційна діяльність органів місцевого самоврядування, територіальна громада.



Abstract

InnaPostoronko.Theroleandimportanceoforganizationalactivitiesoflocalgovernmentsintheimplementationoforga-nizationalprinciplesofthephenomenologyofmunicipalism.

The article is devoted to the study of the role and importance of organizational activities of local governments in the implemen-tationoforganizationalprinciplesofthephenomenologyofmunicipalism.

Itisprovedthattheorganizationalprinciplesofmunicipalism(localself-government)includenotonlystrategicdirectionsoffor-mationanddevelopmentoftheinstitutionoflocalself-governmentinitsstructural-institutional,subject-object,competence-normative,resourceandothercontextsintheconditionsofdemocraticlegalstatehood,butalsoappropriateorganizationalandtechnologicalapproaches to their proper and optimal implementation, based on the implementation of organizational activities of local governments.Itisarguedthattheorganizationalfoundationsoflocalself-governmentactuallyincludetherelevantorganizationalactivities,whichunderliestheorganizationalfoundationsofmunicipalism,whicharebroaderandmultifaceted,bothintheinstitutionalcontextofformationofsuchprinciplesandinpraxeological-methodological,paradigmatic,archetypal,typified,stereotypical,andatthesametime-creative-lapidary,creative-functionalcontextsoftheirimplementation-butsuchanapproachgivesusanunderstandingofsuch principlesonlyinanarrowaspect.

It is established that the definition of organizational principles of municipalism in a broad aspect includes a number of issues ofsystemic nature at the national and international levels, namely: a) at the national - the formation of the subjectivity of territorial com-munities as primary centers of human civilization; formation of the system of local self-government and first of all own competence-normativebaseofrepresentativeandexecutivebodiesoflocalself-government(questionsoftheiroptimality,sufficiency,universality,adequacy, ratio, etc.); ensuring a strong resource base of local self-government (financial, material, personnel, technological, etc.);ensuring the implementation of digitalization tasks in the activities of local governments in order to significantly improve its qualitycharacteristics;issuesofensuringrationallandscapemanagement;formationofthestaffofthemunicipalservice(qualityandindicatorsthatensureitseffectivefunctioning);anti-corruptionissues;issuesoflocal-privatepartnershiporganization,etc.;improvingthesystemofinternationalcooperationoftheterritorialcommunityanditsbodiesformedbyit;b)attheinternationallevel:formationofasystemofinternationallegalstandardsoflocalself-governmentintheformofrelevantnormscontainedininternationalagreementsofaprofilenature;expansionoftheinternationaltreatybaseinthecontextoftheexpansionoftheinstitutionoflocalself-governmentintheworldand its improvement (interregional, universal level); deeper regulation and standardization of the capabilities of local governments inthefieldofeconomicactivity(internationallending,internationalbanking,investment,technologysectors),etc.

It is concluded that the organizational activity of local governments acts as an immanent predicate of the organizational founda-tions of municipalism, the main tool for achieving their teleological dominances in the context of solving strategic problems of forma-tion,functioning,developmentandimprovementoflocalgovernmentinthestate.

Keywords:localself-government,municipalism,organizationalprinciplesofmunicipalism,organizationalactivityoflocalself-governmentbodies,territorialcommunity.



Основна частина

В умовах глобалізаційних змін, особливо в рамках однієї з новітніх форм глобалізації - правової, суттєво зростає роль і значення локального фактору як її адекватного відображення та сфери впливу «зверху -вниз», включаючи перманентний вплив на повсякденне існування й функціонування конкретної людини в ординарних і екстраординарних умовах державності. Одним із актуальних видів такого фактору виступає муніципалізм:

– по-перше, як складна соціальна феноменологія, що сформована багатовіковим устроєм життя людства в межах місцевого самоврядування (далі-МСВ), яке здійснюється відповідними територіальними людськими спільнотами - територіальними громадами, колективами, спільнотами тощо, що історично, географічно, ресурсно, організаційно та нормативно створюються, існують, функціонують і розвиваються на територіях відповідних держав, фактично як первинні колективні осередки людської цивілізації;

– по-друге, як ідеологія самоорганізації населення, що володіє могутніми демократичними традиціями, змістом та потенціалом;

– по-третє, як відповідна управлінська парадигма, що потребує визначення її відповідних параметральних ознак - суб'єктно-об'єктного складу, інституційної структуру, її задач, телеологічних домінант, функцій, повноважень тощо.

Отже, розуміння того, що супроводження і забезпечення існування таких людських громад об'єктивно потребує управлінської діяльності, в якій беруть активну участь не тільки ТГ, що скоріше виступають суб'єктом-об'єктом такого управління, а насамперед, реальні суб'єкти такого управління - органи місцевого самоврядування (далі - ОМСВ), точніше їх виконавчі органи, - є тут визначальним. Своєю чергою, управлінська діяльність всередині ТГ здійснюється ОМСВ (представницькими і виконавчими), що сформовано самою ТГ, від її імені та в її інтересах. У своїй структурній побудові управлінська діяльність складається з: а)організа-ційної діяльності, б) нормативного супроводження/забезпечення наведених процесів та в) правової реалізації зазначених правових норм (право реалізації), з метою досягнення відповідного соціального і правового ефекту.

Тому організаційна діяльність займає важливе місце в процесі управління територіальною локальною спільнотою, у своєму вузькому значенні, вона якби передує реальному управлінню нею, що здійснюється за допомогою нормативних настанов (правил поведінки), які приймаються законодавцем, виконавчою владою або представницькими органами ОМСВ з метою реалізації компетенційних повноважень ОМСВ, виступаючи при цьому його першим обов'язковим донормативним етапом, організовуючи, передбачаючи і забезпечуючи його. У широкому значенні організаційна діяльність виступає у вигляді системи стратегічних задача бо телеологічних домінант, розв'язання або досягнення яких приведе до створення в державі ефективної системи МСВ, у межах якої людина може стабільно, оптимально, гарантовано здійснювати свій життєвий цикл, включаючи реалізацію нею своєї репродуктивної функції для продовження людського роду як біологічної основи людської цивілізації.

На думку дослідника В.Б. Зотова, найважливішою умовою ефективності муніципального управління є його організаційна основа, яка повинна відповідати завданням, функціям МСВ, слугувати оптимальному поєднанню місцевих, регіональних, загальнодержавних інтересів.

Цей автор також вважає, що поняття «організаційні основи муніципального менеджменту» включає: структуру ОМСВ; порядок, форми та принципи їх діяльності; організацію муніципальної служби. Більшого, він зауважує, що організаційні основи муніципального управління залишаються постійними. Їх розвиток зумовлено еволюцією МСВ, зміною муніципального законодавства, пошуком оптимальних організаційних моделей МСВ, форм та методів роботи муніципальних органів управління (ОМСВ).

На нашу думку, фактично організаційні основи МСВ включають в себе відповідну організаційну діяльність, яка й лежить в основі організаційних засад муніципалізму, що є більш широкими та багатоплановими, причому як в інституційному контексті формування таких засад, так і в праксеологічно-методологічному, парадигмальному, архетипному, типізованому, стереотипному та водночас - творчо-лапідарному, креативно-функціональному контекстах їх реалізації. Але такий підхід дає нам розуміння таких засад лише у вузькому аспекті. Їх визначення в широкому аспекті включає низку питань системної властивості на національному і міжнародному рівнях, а саме:

– нанаціональному - формування суб'єктності ТГ як первинних осередків людської цивілізації і з виокремленням пріоритетних напрямів їх розвитку; створення системи МСВ і насамперед власної компетенцій-но-нормативної бази представницьких і виконавчих ОМСВ (питання їх оптимальності, достатності, повсюдності, адекватності, співвідношення тощо); забезпечення міцної ресурсної бази МСВ (фінансової, матеріальної, кадрової, технологічної тощо); забезпечення реалізації завдань діджиталізації в діяльності ОМСВ з метою суттєвого підвищення її якісних характеристик; питання забезпечення раціонального управління ландшафтами; формування кадрового складу муніципальної служби (якісні показники, що забезпечують її ефективне функціонування); проблеми боротьби з корупцією; питання організації локально-приватногопартнерстватощо;вдосконаленнясистемиміжнародногоспівробітництваТГтаїїорганів;

– наміжнародномурівні:формуваннясистемиміжнароднихправовихстандартівМСВувиглядівідпо-віднихнорм,щомістятьсявміжнароднихдоговорахпрофільногохарактеру;розширенняміжнародноїдого-вірної бази в контексті поширення інституту МСВ у світі та його вдосконалення (міжрегіональний, універ-сальний рівні); більш глибокі нормування і нормативізація можливостей ОМСВ у сфері економічної діяль-ності(міжнароднекредитування,міжнароднийбанківський,інвестиційний,технологічнийсектори)тощо.

Причому треба зазначити, що будь-який рівень організаційної діяльності, в тому числі і в процесірозв'язання завдань (телеологічних домінант) стратегічного характеру, якими й виступають організаційнізасадимуніципалізму,потребуєвиконаннявідповіднихорганізаційнихдійщодопроцесуприйняттярішень,їхпідготовки(урамкахлокальногонормопроєктуванняінормотворчості),формалізації,легалізації.Наміж-народномурівнівикористовуєтьсявідповідноповедінково-діяльнісніфеноменології:а)призначенняуповно-важенихосібабоделегаціїдляведенняміжнароднихпереговорів(починаєтьсянанаціональномурівні,про-довжується на міжнародному діяльністю наведених суб'єктів); б) оформлення відповідних повноваженьщодо ведення міжнародних переговорів; в) договірно-колективної та ініціативно-індивідуальної пропозиціїі підготовки нормативних документів; г) міжнародних нормопроєктування і нормотворчості; ґ) відповідноїміжнародно-правовоїформалізації;д)легалізації;е)реєстрації;є)обмінуратифікаційнимиграмотами;ж) здійснення міжнародного контролю за виконанням міжнародно-правових зобов'язань, що узяті за підпи-санимиміжнароднимидоговорамиїхдержавами-підписантамитощо.

Тобто, можна констатувати, що організаційна діяльність ОМСВ виступає як іманентний предикат реа-лізації організаційних основ муніципалізму, основний інструментально-діяльнісний засіб щодо досягненняїх телеологічних домінант у контексті розв'язання стратегічних завдань становлення, функціонування, роз-виткуйудосконаленняМСВвдержаві.

Аналізостанніхдослідженьіпублікацій.Требазазначити,щонезважаючинадоситьактивніпроцесищододослідженнямісцевогосамоврядуваннятасистемийогосуб'єктівіорганів,системнихтакомплекснихдосліджень саме феноменології муніципалізму практично немає. Основні дослідження в цій сфері вітчизня-них фахівців присвячено питанням застосування зарубіжного досвіду реформування місцевого самовряду-вання,визначенняйогоособливостей,проблемрозподілуповноваженьміжінституціямидержавного,регіо-нального,місцевогорівнівупроцесідецентралізації.

Разом із тим дослідженнями в сфері організації та діяльності представницьких і виконавчих ОМСВ вконтексті реалізації ними своїх компетенційних повноважень опікувалися ціла низка вітчизняних і зарубіж-них вчених, що так чи інакше торкалися питань щодо загально-теоретичних основ, генезису, правовоїдоктрини,методологіїтапонятійно-категоріальногоапаратуінститутуМСВ,а,завеликимрахунком,іфено-менології муніципалізму, акцентуючи увагу на організаційному і організаційно-правовому супроводженнідіяльності ОМСВ зі здійснення ними власне місцевого самоврядування, тобто змістовно-онтологічногонаповнення муніципальної феноменології. До кола таких науковців можна віднести праці: М.О. Баймурато-ва,М.В.Баглая,Т.М.Барановської,А.О.Білоуса,І.П.Бутка,Т.Вюртенбергера,І.А.Грицяка,Ю.А.Горбаня,Т.Д. Гошка, Б.В. Калиновського, Н.В. Камінської, М.П. Копиленко, О.Л. Копиленка, М.В. Костицького,В.В. Кравченка, О. Крупчана, В.С. Куйбіди, Ю.А. Тихомирова, Ю. Тодики, В. Яворського, П.М. Любченка,В.І. Семчика, О.В. Сінькевич, С.В. Лихачова, А.А. Уварова, В.С. Журавського, О.О. Кутафина, О.М. Соло-ненка,М.П.Орзіх,Ю.МТодики,Р.Аграноффа,О.В.Батанова,І.П.Ковалевіча,Л.Р.Михайлишина,А.В.Лан-гинена, І.П. Сторожука, Д. Елерса, В.І. Кравченка, В.Ф. Погорілка, М.І. Мірошниченка, В.І. Мірошниченка,М.П.Ковальського,О.А.Салова,А.М.Кучука,А.М.Новикова,Р.Лукича,В.М.Кампо,О.В.Кресина,В.Ф.Мелащенка,Л.А.Луць,О.А.Мельника,Д.А.Керимова,Є.І.Темнова,В.І.Кафарського,Г.С.Цехмістро-вої,Г.В.Чапала,В.М.Шейка,Л.Штейнатаінших.

Значна кількість публікацій з даної тематики хоча й присвячена загальним аспектам функціонуванняінституту місцевого самоврядування, питанням закріплення повноважень ОМСВ та їх відповідальності, атакож державного контролю, все ж стосується організаційної діяльності виконавчих органів ОМСВ щодопобудови системи локальної демократії у межах ТГ, фактично торкаючись організаційних засад феномено-логіїмуніципалізму,що,своєючергою,враховуючинаактуальністьданоїпроблематики,об'єктивнопотре-буєподальшихібільшглибокихдослідженьтазалишаєтьсяактуальним.

ТомуметоюданоїстаттієдослідженняорганізаційнихзасадфеноменологіїмуніципалізмувконтекстівизначенняроліізначеннявїхреалізаціїорганізаційноїдіяльностіОМСВ.

Викладенняосновногоматеріалу.Визначаючифеноменологіюмуніципалізмуяксистемно-комплекс-неявище,дослідницяО.С.Шматова2пропонуєрозглядатийогояк:

а) цивілізаційний потенціал ідеї та практики місцевого самоврядування (глобально-локальна феноме-нологізація.-Авт.);

б)соціальнеявище,щомаєкількасутніснихсторін:

– по-перше, він постає як соціально-ідеологічна конструкція, що відбиває домінантну цивілізаційнутрадиціюустроюсистемиМСВ(ідеологічно-структурнафеноменологізація.-Авт.);

– по-друге, йдеться про сукупність науково-теоретичних поглядів на розвиток локальної спільноти вданомурегіонально-державномуконтексті(доктринально-локальнафеноменологізація.-Авт.);

– по-третє, він пояснюється як ретроспективний стан ситуаційно-динамічної моделі МСВ («муніци-пальногосвіту»)(конотаційно-локальнафеноменологізація.-Авт.);

в) до умов ефективності муніципалізму належать наявність чіткої державної політики в області МСВ,можливості для місцевого співтовариства акумулювати і висловлювати свої інтереси (державна локально-релятивістськафеноменологізація.-Авт.);

г)цивілізаційнийдискурсідеїмуніципалізмусприяєвдосконаленнюсоціальноїпрактики(муніципаль-но-габітуснафеноменологізація.-Авт.).

На нашудумку,цейперелік требадоповнитищеоднимпунктом:

ґ) ідея муніципалізму напряму є пов'язаною з ідеєю конституціоналізму: по-перше, якщо конституціо-налізм ототожнюється із «правильною» організацією державної влади, то муніципалізм, що уособлює пуб-лічну самоврядну (муніципальну) владу3, вельми вдало і органічно вписується в таку організацію публічноївлади; по-друге, муніципалізм як і конституціоналізм репрезентують певний механізм (засіб, метод тощо)критеріємлегальностітаефективностіякого,іодночасносуттєвимобмежувачем,виступаютьправалюдини.Тут треба визнати продуктивною думку В.О. Четверніна про те, що конституціоналізм є теорія та практикаобмеженняпублічноїполітичноївладиправом,восновіякихлежатьуявленняпроприродніправалюдини; по-третє,восновідіяльностінаведенихмеханізмів-імуніципалізму,іконституціоналізмулежитьорганіза-ційнадіяльність,щовиступаєпроявомреалізаціїїхорганізаційнихзасад.

Нанашпогляд,системнийаналізнаведенихположеньоб'єктивнопотребуєбільшглибокоготлумачен-няп.в)пронаявністьчіткоїдержавноїполітикиусферіМСВ,щоналежитьдоумовдинамічногоіснування,функціонування, розвитку й удосконалення муніципалізму, а також питання щодо його ефективності. Йогорезультатом є акцентування уваги на існуванні системи органів публічної влади на локальному рівні - пуб-лічноїсамоврядної(муніципальної)влади,щоєпровідникамитакоїдержавноїмуніципальноїправовоїполі-тики.Уконтекстіреалізаціїтакоїполітики,якїїактори-виконавці,особливурольвідіграютьвиконавчіорга-нимісцевогосамоврядування(далі-ОМСВ).

Крім того, оцінка наведених нами рис муніципалізму через визначення відповідної феноменологізації6єсвідченнямпоєднаннявцьомуфеномені:а)природнихзасадіснуваннятериторіальнихлюдськихспільнотзавдякимеханізмуМСВ+б)елементівтрансцендентальності,щодаютьможливістьконкретнійособистостіреалізувати свої індивідуально-внутрішні настанови щодо здійснення в рамках громади свого життєвогоциклу у його конструкції «соціалізація - габітуси (соціальні практики) - атитюди (поведінкові настанови)»,причомутакіпідходиіснуютьнарівніізамежамичуттєвогодосвіду.

Наведений підхід, на нашу думку, не тільки детермінує визначення декількох характерологічних рисфеноменологіїмуніципалізму,щоформуютьважливіфакторизмогутнімнаративно-поведінковиміконота-ційно-діяльнісним потенціалами, а й дає можливість їх інтерпретувати щодо ординарної муніципальноїдіяльностіувиглядідіяльностіосновнихсуб'єктівМСВ.Середнаведенихфакторівможнаназватитакі:

– розповсюдженість ідеї та практики МСВ у всесвітньому масштабі як стратегічної ознаки цивілізації,тобто повсюдність інституту локальної демократії у державно організованому соціумі в кількісному і якіс-номувимірах(ідеологічнийфактор.-Авт.);

– соціальна основа і незмірний соціально-гуманістичний потенціал МСВ як традиційного устрою іукладужиттядлякожноїлюдини,їїгруптаасоціацій(екзистенційно-реалізаційнийфактор.-Авт.);

– МСВ як соціальна парадигма існування людини, її груп і асоціацій у їх екзистенційному вимірі, щоволодієсуттєвимдоктринально-науковимсупроводженнямізабезпеченням(соціально-парадигмальнийфактор.-Авт.);

– МСВякнайважливішаекзистенційно-функціональнафеноменологіялокальногосоціуму,враховуючиісторичнуретроспективу,сьогоденняіперспективидинамічногоіснуваннятериторіальноїлюдськоїспільно-ти(феноменологічно-статуснийфактор.-Авт.);

– МСВ як феноменологія, існування, функціонування, розвиток і вдосконалення якої забезпечуєтьсядержавноюмуніципальноюправовоюполітикою,щоформуєідеологічні,організаційнітанормативніпідхо-дидоствореннямуніципальноїмодальності(муніципально-модальнийфактор.-Авт.);

– МСВяксоціальнийпростірвякомучленитериторіальноїлюдськоїспільноти(територіальноїгрома-ди,далі-ТГ)об'єктивнопродукують,формують,проявляютьіреалізуютьекзистенційнінаративиувиглядіжиттєвихустремлінь,потреб,інтересів,щореалізуютьсячерезїхконституційніправа,свободиіобов'язки-аналогічний механізм продукування соціальних інтенцій є характерним для груп і асоціацій людей, які єжителями-членамиТГ,щореалізуєтьсячерезінституційнуструктуругромадянськогосуспільстваупорядку,передбаченомунаціональнимконституційнимімуніципальнимзаконодавством(прогромадськіорганізації,про демократичні механізми врахування суспільної думки в межах самоорганізації тощо) або новими демо-кратичними механізмами самоорганізації в рамках безпосередньої, представницької, партисипаторної, делі-беративної,агрегативної,агоністичноїформ(парадигм)демократичноїучастілюдини (релятивістсько-нормативнийфактор.-Авт.);

– МСВ як соціальний простір в якому проходять найважливіші соціально-структурні зміни людини якособистості, а саме: а) її соціалізація, включаючи й правову соціалізацію; б) формування, апробація та реа-лізаціярізногородугабітусів(соціальнихпрактик);в)формуванняатитюдів(життєвихнастанов),включаю-чи й правові атитюди. Отже, можна констатувати, що саме в межах ТГ в рамках МСВ не тільки просто ібанально проходить життєвий цикл людини, він здійснюється відповідно до індивідуальних, групових іколективних інтересів, що знаходяться в гармонійній єдності, поступово, у відповідному соціально-проце-суальному порядку їх потреб і відповідних вимог щодо поведінково-діяльнісних настанов або формалізації,черезформуванняівикористаннявідповіднихформжиттєдіяльності,усвідомленоікреативно(особистісно-трансформуючийфактор.-Авт.);

– МСВ як простір усвідомленої та законодавчо обґрунтованої діяльності ОМСВ, що здійснюючи своїкомпетентніповноваженняувідповіднихсферахсоціальногожиттятериторіальноїлюдськоїспільноти(ТГ)сприяють реалізації ідеологічно-нормативних та телеологічних настанов локальної демократії через підтри-мання,охорону,захист,гарантування,стимулювання,розвитоктавдосконаленнязасадсамоорганізаціїнасе-леннявмогутнійконтекстуалізаціїтарефлексіївизнання,охорони,захистуйреалізаціїправісвободлюдини(індивідуально-самоорганізаційнийфактор.-Авт.);

– МСВ виступає як екзистенційно-соціальний простір, в якому людині як члену ТГ, в умовах МСВ, устаніповсякденності,вординарнихтаекстраординарнихумовахфункціонуваннядержавності,відповіднимчином гарантується резистентність від негативного впливу соціальних факторів в умовах різного роду кри-зових ситуацій, бо саме в такому просторі створюється локальна система відносного гарантування життєді-яльностііжиттєзабезпеченнялюдини(резинстентно-кризовийфактор.-Авт.);

– МСВ як сфера виконання компетенційних повноважень ОМСВ через вирішення відповідних питань,що торкаються таких повноважень з використанням методів і засобів організаційної діяльності в контекстітехнологічноїпідготовкипроєктіврішень,здійсненнясупроводжувальнихізабезпечуючихпроцедурресур-сного призначення і застосування (фінансового, матеріального, кадрового, технічного тощо), скерованих наякісну,своєчаснуіефективнуреалізаціютакихрішень(підготовчо-технологічнийфактор.-Авт.).

Системнийаналізнаведенихфакторівдаєможливістьзробитидекількависновківметодологічноївлас-тивості:

– по-перше, ці фактори, безумовно, потребують телеологічно обґрунтованої діяльності органів публіч-ної влади - найбільш наближеними до населення з яких є ОМСВ (в нашому випадку такими ОМСВ пере-важно виступають їх виконавчі органи), що: а) формуються безпосередньо самою ТГ шляхом демократич-них виборних механізмів (сільський, селищний, міський голова, голова об'єднаної ТГ, староста) або опосе-редкованочерезвикористаннямеханізмудемократичнихпризначень(формуваннясистемивиконавчихорга-нів ТГ); б) діють від імені ТГ та в) в її інтересах; г) в межах компетентних повноважень, встановлених зако-нодавством; але ґ) з відповідною інтерпретацією їх, враховуючи особливості функціонування ТГ, в межах розсуду(дискреційнихповноважень)посадовихіслужбовихосібОМСВ8;

– по-друге,такадіяльністьвиконавчихорганівОМСВможебутиоціненоюякорганізаційнадіяльність;

– по-третє,восновіорганізаційноїдіяльностівиконавчихорганівОМСВлежитьїхуправлінськадіяль-ність,щоповиннарозумітисявширокомуаспекті;

– по-четверте, в основі організаційної діяльності містяться поведінково-діяльнісні настанови виконав-чих органів ОМСВ донормативного (організаційного) характеру, що базуються на здійснені необхідногоколадійпідготовчо-технологічногоконтексту,скерованихназабезпеченняйреалізаціюзавданьорганівпуб-лічноївлади,-черезвиконаннянимисвоїхкомпетенційнихповноваженьдлязабезпеченнястабільногоісну-вання і функціонування ТГ та сталого локального розвитку, а також із застосуванням феномена особистогорозсуду посадових і службових осіб МСВ, спрямованого на оптимальний вибір можливих варіантів управ-лінськихрішеньвпроцесітакоговиконання;

– по-п'яте,актуалізаціятаоб'єктиваціяорганізаційноїдіяльностісамеОМСВобґрунтовуєтьсямережи-воцентричністю, коли демократичні механізми існування і функціонування ТГ на засадах мажоритарностіповинні бути поєднані з кваліфікованими інструментами більшості, що представляють органи публічноївлади, бо тільки тоді вибудовується система складних вертикально-горизонтальних зв'язків між органамипублічноївлади,міжнимиінаселенням,щобазуютьсянаієрархічності.

Звідси можна стверджувати, що в основі феноменології муніципалізму як системно-комплексногоявищалежатьнасамперед:

а) комплекс горизонтально-вертикальних зв'язків субординаційної, координаційної і реординаційноївластивості,що

б) детермінують і формалізують саме організаційну діяльність як органічну частину їх управлінськоїдіяльності,яка

в)даєзмогуциморганампублічноївладифактичноіпрактичнореалізовуватинастановиі,упідсумку,створювати відповідний нормативний режим локальної демократії в межах ТГ та території на якій вонафункціонує,

г) в основі якого лежить початкова організаційна діяльність названих суб'єктів публічного управліннящодо суб'єктів-об'єктів місцевого самоврядування (ТГ та її жителі - члени громади, інші суб'єкти й органиМСВ),

ґ) яка обов'язково передує, а потім за необхідності органічно пов'язується з нормативним впливомОМСВ у контексті реалізації ними своїх компетенційних повноважень задля супроводження, забезпечення,реалізації і гарантування місцевого самоврядування в межах ТГ, охорони і захисту її права на самоорганіза-цію(див.ст.140КонституціїУкраїни9).

Отже, можна зазначити, що організаційна діяльність становить одну із найважливіших сторін феноме-нології муніципалізму, що спрямована на його функціонально-динамічну реалізацію в рамках як демокра-тичної правової державності, так і багатопланового існування, функціонування та реалізації повноваженьпублічноїсамоврядної(муніципальної)влади10.

Для розуміння реалізації організаційних засад феноменології муніципалізму саме через організаційнудіяльністьтребаусвідомити,щопідниминасампередтребарозуміти:

а) організаційну діяльність виконавчих органів ОМСВ, тобто органів публічної самоврядної (муніци-пальної)влади,щосформованобезпосередньоабоопосередкованожителями-членамитериторіальнихлюд-ськихспільнот(ТГ),якііснуютьналокальномурівнісоціумузавдякисамоорганізації,ітакі,що

б)створенібезпосередньоабоопосередкованозметоюрепрезентаціїтакихТГусферіпереважновико-навчоївладиналокальномурівнісоціумуідіютьвідїхіменітавїхінтересах,шляхом

в) виконання відповідних компетенційних повноважень, при цьому

г)реалізаціяякихпотребуєздійсненнявідповідноїорганізаційноїдіяльності.

Треба зазначити, що така організаційна діяльність має історичну ретроспективу, вона пройшла відпо-відні етапи свого виникнення, становлення, розвитку й удосконалення в процесі реалізації практичної муні-ципальноїдіяльності,починаючищезперіодуіснуванняміст-полісівСтародавньоїГреціїтамуніципійСта-родавньогоРиму11,атакожуперіоддіїМагдебурзькогоправа12,колиудіяльностібургомістрівімагістратівзароджувались відповідні правила і принципи розробки та прийняття рішень нормативного плану і колек-тивного значення, що мали розповсюдження й обов'язкову силу для виконання на території всієї громади.Згодом такі правила і принципи набули відповідного процесуального характеру, враховуючи їх оптималь-ність та легітимність серед членів громади та самоврядної еліти, але не набули відповідної легалізації внас-лідок їх об'єктивної зрозумілості, повсякденності застосування та побутування соціальної практики. Зокре-ма, це торкалось підготовчих аспектів щодо розробки рішень виконавчих органів колективного значення,процесуприйняттярішеньпосадовимиособамимуніципалітетів,підготовкивиборіввиборнихосібтаіншихпитаньповсякденногофункціонуваннямуніципальноївлади.

Окрімтого,необхіднозазначити,щоорганізаційнадіяльністьвідіграєважливурольвпроцесістворен-нявідповідноїмоделіуправліннявдержаві,виступаючиоднимізсуттєвихфакторівуправлінськоїкультуриікультуривзагалі.

Фахівцізуправліннявизначають,шо«…урізнихсуспільствахкультурніумовисприяютьформуваннюсвоєрідних стійких моделей мислення та поведінки, що поділяються більшістю їх членів. Кожне нове поко-ління, у міру того, як воно приймає переконання та цінності попереднього, відтворює культурну спадщинукраїни.Хочаурамкахекономікикомпаніїконкуруютьурізнихумовах,всерединікраїнивсівонистикаються зоднимиітимижкультурнимиобставинами,щозмушуєїхприйматисхожіструктуритастилікерівництва,відповідні культурним силам, що існують у суспільстві… Отже, національна культура справді може висту-патиякпричинавиникненнярізнихспособіворганізаціїпідприємствтауправлінняними».

Наведена позиція підкреслює, по-перше, органічний зв'язок управлінської діяльності, моделей управ-ління з культурою держави; по-друге, можливість наявності розмаїття управлінської діяльності завдяки їхдетермінації та опосередкуванню національної культури; по-третє, управлінська діяльність характеризується наявністю загальних форм організації і реалізації на рівні конкретної держави, незалежно від її виду; по-четверте, наявністю загальних підходів до формування моделей управління у різних держав, враховуючи їхзагальнікультурнідискурси;по-п'яте,управлінськадіяльністьноситьоб'єктивнийхарактер,бобазуєтьсянарозумовихтаповедінковихстереотипах;по-шосте,організаційнадіяльністьмаєлегітимнийхарактер,оскількивизнаєтьсябільшістюуправлінськоїелітиінаселенням.

Враховуючи, що в основі управлінської діяльності в рамках відповідної моделі управління, безумовно,лежитьорганізаційнадіяльність,товонаможебутивизначеноюнаосновінаведенихвищеознак.

Отже, організаційна діяльність органів публічної влади - це спеціальна діяльність посадових осіб таорганів публічного управління різних рівнів - національного, регіонального, локального, скерована на впо-рядкування відносин усередині системи публічного управління, всередині конкретного органу публічноївлади для найефективнішої реалізації функцій та завдань публічного управління, що відбито у створенні йреалізації законодавчих та підзаконних актів наведених органів, у тому числі у внутрішньовідомчих техно-логічнихдокументах-положеннях,регламентах,інструкціяхтаін.14.

Наведена нами дефініція, що є творчою транспозицією доктринальної думки авторів довідника «Дер-жавнеімуніципальнеуправління»,маєвідповідніознаки,виокремленняякихдаєможливістьбільшглибокозрозумітипрофільнуфеноменологію.Отже,організаційнадіяльністьорганівпублічноївлади,це:

– спеціальнадіяльністьпосадовихосібтаорганівпублічногоуправління;

– вона здійснюється на різних рівнях публічного управління - національному, регіональному, локаль-ному,

– вонаскеровананавпорядкуваннявідносинусерединісистемипублічногоуправління,всерединіконк-ретногоорганупублічноївлади

– длянайефективнішоїреалізаціїфункційтазавданьпублічногоуправління,

– що відбито у створенні та реалізації законодавчих та підзаконних актів наведених органів, у томучисліувнутрішньовідомчихтехнологічнихдокументах-положеннях,регламентах,інструкціяхтаін.

СтановлятьвеликийнауковийтапрактичнийінтереспитанняреалізаціїорганізаційноїдіяльностіОМСВякорганівпублічноївлади.

По-перше,требазауважити,щопрофільнадіяльністьздійснюєтьсяувідповіднихорганізаційнихформах.

По-друге, слід враховувати, що вся діяльність ОМСВ здійснюється у відповідних організаційних таорганізаційно-правовихформах,іцемаєвеликеметодологічнезначення.

По-третє, таке методологічне значення зумовлено тим, що:

– більш глибоке розуміння проблеми форми управління (публічної влади) сприяє більш глибокому таоптимальному проникненню в її зміст. При цьому треба враховувати, що ще більшою є практична цінністьтакоїформи,оскількиефективністьуправління,надумкувідомогорадянськогоадміністративістаД.М.Бах-рака, чималою мірою залежить від правильного використання всього арсеналу форм діяльності15. Тобто,йдетьсяпрозв'язокдіяльностіорганупублічноївладизформоюїївираженнятавтілення.Ба,більше,можнаконстатувати,щовмілепоєднаннярізнихелементівформисприяєкращійорганізаціїпублічноївлади,вдос-коналенню її зв'язків із зовнішнім середовищем, більш гарантованому і позитивно прогностичному досяг-неннюсоціальногоефектувідїїзастосування;

– ужезазначалось,щозмістовненаповненнядіяльностіпублічноївладистановлятьуправлінськіфунк-ції, що нею виконуються. Але, враховуючи багатоаспектність наведених функцій, і саме поняття її форми єбагатоаспектним, бо публічна влада має багато форм свого існування і реалізації. Насамперед треба врахо-вувати, що основною організаційною формою публічної влади є апарат, тобто публічна адміністрація, яка:а) в основному юридично оформлена адміністративним правом, тому б) враховуючи те, що ОМСВ та ство-рюванінимивиконавчіорганиєорганамипублічногоуправління,тов)їхправовийстатуспереважнорегла-ментується конституційним та муніципальним правом, але г) діяльність саме виконавчих органів у виглядіуправлінськоїдіяльностірегламентуєтьсяадміністративнимправом;

– в адміністративно-правовій науці щодо розуміння форм управління, на думку О.О. Кравця16, існуєпереважно діяльнісно-функціональний та формалізовано-технологічний підходи, оскільки найчастіше піднимирозуміються«видидійорганівуправліннязточкизоруїхзовнішньоговираження»(М.І.Піскотін)17,

«зовнішнє практичне вираження конкретних дій, скоєних органами державного управління…» (Ю.М. Коз-лов)18.Тобтовцьомувипадкумистикаємось:

а)знаявнимизовнішнімипроявамивідповіднихуправлінськихдій;що

б) реалізуються у відповідних організаційних (процесуальних, технологічних) формах; тав)маютьсвійвідповіднийзміст;що

г)спрямованийнадосягненнявідповідногоуправлінськогорезультату19.

Отже, загалом можна погодитися з таким методологічним підходом, якщо визнати його одним із най-більшраціональнихрішеньваналізіформифункціонуваннявиконавчоївладиіякщоматинаувазідіяльністьусіхсуб'єктівпублічногоуправління,бофактичнотутйдетьсяпроправовінаслідкивиконавчо-розпо-рядчої діяльності, а саме про досягнення нею відповідних телеологічних домінант у вигляді відповідногосоціальногоефекту,абопророзрізненняїїзакінцевимрезультатом;

– такийметодологічнийпідхіддаєможливістьрозрізнятиправовітанеправовіформиздійсненнявико-навчої влади: 1) правовою вважається діяльність, яка безпосередньо тягне за собою певні правові наслідки іздійснюєтьсянаосновідоситьповногоюридичногооформлення,тобтовона:а)передбаченаправовиминор-мами; б) врегульована ними; в) здійснюється /реалізується/ у процесуальному порядку, що передбаченийправовими нормами; 2) серед правових форм виділяються: 1) прийняття правових актів (рішень); 2) укладення договорів; 3) вчинення інших юридично значимих дій. Системний аналіз наведених форм свідчитьпроособливуважливістьорганізаційноїдіяльностіщодопідготовкидоїхздійснення;

– до неправових форм діяльності публічної влади відносять організаційні дії (організаційні формидіяльності. - Авт.) і матеріально-технічні операції. Вони теж здійснюються в рамках чинного законодав-ства,аледоситьчастотакадіяльністьрегламентуєтьсяправомаболишевзагальному,абонерегламентуєть-сязовсім(уцьомувипадкубагатопитаньвіддаєтьсянарозсудсамихорганівпублічногоуправління.-Авт.).Вказана діяльність: а) є результатом багаторічної практичної управлінської діяльності належного бюрокра-тичногонапряму,якамаєзаметузабезпечитиналежнимчиномвиконаннятавирішенняпитань,щовходятьдо компетенції органу публічного управління; б) здійснюється належними суб'єктами з використання орга-нізаційних форм діяльності, що виконують підготовчу, інформаційну, комунікативну й інші функції та єдосить ефективними в публічному управлінні за рахунок залучення або необхідної кількості фахівців (кад-ровій ресурс. - Авт.), або достатньої кількості різного роду ресурсів (організаційних, матеріальних, фінан-сових тощо. - Авт.); в) має головну особливість - ці дії безпосередньо юридичних наслідків не тягнуть, алеу своїй сукупності спрямовані на досягнення таких наслідків, бо всебічно цьому сприяють в якості телеоло-гічноїдомінанти;

– найчастіше зустрічаються такі організаційні дії (організаційні форми), як проведення нарад, обгово-рень, перевірок, поширення передового досвіду, розробка прогнозів, програм, методичних рекомендацій,підвищення кваліфікації, здійснення бухгалтерського і статистичного обліку, організація демонстрацій,прес-конференцій,зустрічейздепутатамирад,трудовимиколективами,представникамигромадськихоб'єд-нань, тобто, йдеться про здійснення діяльності, що у своєму змістовному наповненні носить допоміжнийхарактер,бомаєзаметупідготовкувідповідногоуправлінськогорішення;

– виконання матеріально-технічних операцій, що за великим ґатунком входять до організаційних дій(організаційних форм діяльності. - Авт.), пов'язано з діловодством (реєстрація, оформлення, розмноження,розсилка документів), обробкою інформації (підрахунки, підготовка даних для машинної обробки), різно-манітними вимірами23. Отже, йдеться про засади організаційної діяльності, що не мають самостійногоорганізаційногопотенціалу,алеїхвиконанняєобов'язковимтаоб'єктивнонеобхіднимдляіснуванняйреа-лізації саме організаційної діяльності, а у підсумку - для розробки, прийняття і реалізації управлінськогорішення;

– треба зазначити, що правові і неправові (організаційні) форми є взаємопов'язаними між собою, суп-роводжуютьоднадругу,бонеможутьіснуватиупроцесуально-діяльнісномурозуміннітабутиреалізовани-миоднабезодної;

– напрактицівиокремлюють:

1) організаційно-правові форми діяльності органів публічної влади, тобто такі, що передбачені право-вими нормами, але в процесі свого виконання вони потребують відповідної процесуалізації, а саме певноїпослідовності дій, що здійснюються відповідними (належними) суб'єктами у вигляді організаційної діяль-ності,щоупідсумкустворюютьумовидляїхреалізації;

2) організаційні форми діяльності органів публічної влади, тобто такі, що часто-густо не передбаченіправовими нормами, але вже історично, технологічно, ресурсно і зазвичай вже присутні в арсеналі методівтазасобівуправлінськоїдіяльностіякперевіреніповсякденноюпрактикою,результативнііефективніформиреалізації рішень органів публічної влади. Вони є відповідними процесуальними діями, поведінковими сте-реотипами,щоздійснюютьсяуповноваженимисуб'єктами(виконавчимиорганамиОМСВ,їхапаратом)і сприяють розв'язанню завдань і функцій органів публічного управління, підкріплюючи таке виконанняпроцесуальноюформою,щоїхлегітимізує;

– враховуючи, що організаційні та організаційно-правові форми діяльності виконавчих органів ОМСВмаютьвнутрішнюдіяльнісно-функціональнуприроду,вони,виходячиіззагальноправовогорозумінняфунк-ційоргану,якосновнихнапрямівйогодіяльності[19],маютьпрямийвихіднафункціїОМСВ.

Висновки. Резюмуючивикладеневище, можнадійтинаступнихвисновків:

– організаційні засади муніципалізму (МСВ) включають в себе не тільки стратегічні напрями станов-лення й розвитку інституту місцевого самоврядування в його структурно-інституційному, суб'єктно-об'єк-тному,компетенційно-нормативному,ресурсномутаіншихконтекстахвумовахсамедемократичноїправо-вої державності, а й відповідні організаційно-технологічні підходи до їх належної і оптимальної реалізації,щобазуютьсясаменареалізаціїорганізаційноїдіяльностіОМСВ;

– фактично організаційні основи МСВ включають в себе відповідну організаційну діяльність, що йлежитьвосновіорганізаційнихзасадмуніципалізму,щоєбільшширокимитабагатоплановими,причомуяквінституційномуконтекстіформуваннятакихзасад,таківпраксеологічно-методологічному,парадигмальному, архетипному, типізованому, стереотипному та водночас - творчо-лапідарному, креативно-функціо-нальномуконтекстахїхреалізації,алецейпідхіддаєнамрозуміннятакихзасадлишеувузькомуаспекті;

– визначенняорганізаційнихзасадмуніципалізмувширокомуаспектівключаєнизкупитаньсистемноївластивостінанаціональномуіміжнародномурівнях,асаме:

а) на національному - формування суб'єктності ТГ як первинних осередків людської цивілізації ізвиокремленням пріоритетних напрямів їх розвитку; формування системи МСВ і насамперед власної компе-тенційно-нормативної бази представницьких і виконавчих ОМСВ (питання їх оптимальності, достатності,повсюдності, адекватності, співвідношення тощо); забезпечення міцної ресурсної бази МСВ (фінансової,матеріальної, кадрової, технологічної тощо); забезпечення реалізації завдань діджиталізації в діяльності ОМСВ з метою суттєвого підвищення її якісних характеристик; питання забезпечення раціонального управління ландшафтами; формування кадрового складу муніципальної служби (якісні та показники, що забезпе-чують її ефективне функціонування); питання боротьби з корупцією; питання організації локально-приват-ного партнерства тощо; вдосконалення системи міжнародного співробітництва ТГ та сформованих неюорганів;

б) на міжнародному рівні: формування системи міжнародних правових стандартів МСВ у вигляді відповідних норм, що містяться в міжнародних договорах профільного характеру; розширення міжнародноїдоговірноїбазивконтекстіпоширенняінститутуМСВусвітітайоговдосконалення(міжрегіональний,уні-версальний рівні); більш глибокі нормування і нормативізація можливостей ОМСВ у сфері економічної діяльності (міжнародне кредитування, міжнародний банківський, інвестиційний, технологічний сектори)тощо;

– треба зазначити, що будь-який рівень організаційної діяльності, в тому числі і в процесі розв'язаннязавдань(телеологічнихдомінант)стратегічногохарактеру,якимийвиступаютьорганізаційнізасадимуніци-палізму,потребуєвиконаннявідповіднихорганізаційнихдійщодопроцесуприйняттярішень,їхпідготовки(урамкахлокальногонормопроєктуванняінормотворчості),формалізації,легалізації;

– дотогожтребарозуміти,щонаміжнародномурівнівикористовуютьсяповедінково-діяльнісніфено-менології, що також становлять відповідні організаційні засади муніципалізму (МСВ як міжнародно-правового інституту: а) призначення уповноважених осіб або делегації для ведення міжнародних переговорів(починаєтьсянанаціональномурівні,продовжуєтьсянаміжнародномудіяльністюнаведенихсуб'єктів);б) оформлення відповідних повноважень щодо ведення міжнародних переговорів; в) договірно-колективноїта ініціативно-індивідуальної пропозиції і підготовки нормативних документів; г) міжнародних нормопро-єктуванняінормотворчості;ґ)відповідноїміжнародно-правовоїформалізації;д)легалізації;е)реєстрації;є) обміну ратифікаційними грамотами; ж) здійснення міжнародного контролю за виконанням міжнародно-правових зобов'язань, що узяті за підписаними міжнародними договорами їх державами-підписантамитощо;

– можна констатувати, що організаційна діяльність ОМСВ виступає як іманентний предикат реалізаціїорганізаційнихосновмуніципалізму,основнийінструментально-діяльніснийзасібщододосягненняїхтелеологічнихдомінантвконтекстівирішеннястратегічнихзавданьстановлення,функціонування,розвиткуйудосконаленняМСВвдержаві;

– за великим рахунком, організаційна діяльність пронизує всі аспекти існування і функціонуванняМСВ,включаєдіяльністьїхпредставницькихтавиконавчихорганів,аленайбільшеїїзначеннясуттєвозрос-таєтаактуалізуєтьсявпроцесіздійсненнявиконавчимиорганамиОМСВсвоїхкомпетенційнихповноваженьвконтекстіреалізаціїнимитакимшляхомуправлінськоїдіяльності;

– в основі управлінської діяльності ОМСВ формується відповідна модель управління зі своїми підхо-дами, принципами, технологією прийняття управлінських рішень, що фактично сприяє виникненню управ-лінської модальності в діяльності виконавчих органів ОМСВ, в основі якої, безумовно, лежить їх організа-ційнадіяльність;

– під організаційною діяльністю необхідно розуміти фактично донормативну (тобто до моменту прий-няття управлінського рішення) діяльність ОМСВ, що скерована на організаційно-технічне і організаційно-технологічне супроводження процесу прийняття рішень щодо виконання їх повноважень з метою управлін-ня в межах ТГ та від її імені та в інтересах, поза її межами (регіональний, національний рівні; міжнароднийміждержавний,регіональний,універсальнийрівні)длядосягненняпрогнозованогоабоочікуваногосоціаль-но-управлінськогоефекту;

– управлінськадіяльністьвиконавчихОМСВзазвичайздійснюєтьсяувідповіднихорганізаційнихфор-мах, що можуть мати неправовий і правовий характер та виступати відповідно у вигляді організаційних іорганізаційно-правовихформдіяльностіОМСВ;

– організаційні форми діяльності органів публічної влади, тобто такі, що часто-густо не передбачен іправовими нормами, але вже історично, технологічно, ресурсно і зазвичай вже присутні в арсеналі методів та засобів управлінської діяльності, - як перевірені повсякденною практикою, результативні й ефективні форми реалізації рішень органів публічної влади - вони є відповідними процесуальними діями, поведінковими стереотипами, що здійснюються уповноваженими суб'єктами (виконавчими органами ОМСВ, їх апаратом) і сприяють виконанню задач і функцій органів публічного управління, підкріплюючи таке виконання процесуальною формою, що їх легітимізує.



Література

1 ЗотовВ.Б.Системамуниципальногоуправления:учебн.длявузов.Санкт-Петербург:Питер,2006.512с.С.48.

2 Шматова Е.С. Муниципализм на Западе и в России: цивилизационные модальности и социальные организации: авто-реф.дисс.…канд.философ.наук:09.00.11.Ростов-на-Дону,2005.23с.

3 Публічна самоврядна (муніципальна) влада та громадянське суспільство: проблеми взаємозв'язку і взаємозалежності.Актуальніпроблемидержавиіправа.2003.Вип.21.С.131-138.URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2003_21_26(датазвернен-ня:20.06.2022).

4 ЧетвернинВ.А.Демократическоеконституционноегосударство:введениевтеорию.Москва:Из-воИГиПРАН,1993. 141с.

5 Хван Р.М. Муніципальна політика держави: онтологічні та нормативні підходи до визначення елементного складу. Часопис Київського університету права.2020.№2.С.173-179.

6 МирошниченкоМ.Д.Феноменологизацияилинатурализация?Междуфилософиейикогнитивнойнаукой.URL:https://cyberleninka.ru/article/n/fenomenologizatsiya-ili-naturalizatsiya-mezhdu-filosofiey-i-kognitivnoy-naukoy(датазвернення:20.06.2022).

7 ГайкоО.Парадигмыдемократии:агрегативна(Й.Шумпетер),деліберативна(Ю.Хабермас)таагоністична(Ш.Муфф). URL:http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/885/2/Гайко%20Олег.pdf(датазвернення:20.06.2022).

8 Баймуратов М.О., Боярський О.О. Дискреційні повноваження органів місцевого самоврядування в сфері захисту правлюдини: методологічні підходи до розуміння та визначення. Публічне право. 2019. № 2 (34). С. 31-41. URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/files/34/pdf/pp-2019-34-04.pdf(датазвернення:20.06.2022).

9 Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної РадиУкраїни.1996.№31.Ст.140.

10 Баймуратов М.О., Григор'єв В.А. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення й розвитку в Україні. Одеса:Юридична література,2003.192с.

11 БаймуратовМ.О.Рольримськихмуніципійвстановленнісучасногомісцевогосамоврядування:порівняльно-історич-недослідження.Порівняльно-правовідослідження.Київ:Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 2007. №1/2. С.189-198.

12 Баймуратов М.О. Від римських муніципій - до сучасного місцевого самоврядування. Михайло Баймуратов: право як буття вченого. Київ:Логос,2009.С.67-84.

13 МалышеваМ.А.Теорияиметодысовременногогосударственногоуправления:учебно-метод.пособ.Санкт-Петербург,2011.280с.С.12.

14 Организационная деятельность органов власти. Государственное и муниципальное управление: справочник. URL:https://spravochnick.ru/gosudarstvennoe_i_municipalnoe_upravlenie/organizacionnaya_deyatelnost_organov_vlasti/(датазвернення:19.06.2022).

15 БахрахД.Л.,РоссийскийБ.В.,СтариловЮ.Н.Административноеправо:учебникдлявузов.Москва,2005.800с.

16 Кравець О.О. Правовий статус юридичної служби органу місцевого самоврядуванні в Україні: дис. … канд. юрид.наук:12.00.02.Київ,2017.218с.С.118.

17 Пискотин М.И. Советское бюджетное право (Основные проблемы). Москва:Юрид. лит., 1971.312 с.

18 Советское административное право:учебн. длявузов /под ред.Ю.М. Козлова. Москва: Юрид. лит.,1985. 544с.

19 Кравець О.О. Правовий статус юридичної служби органу місцевого самоврядуванні в Україні: дис. … канд. юрид.наук:12.00.02.Київ,2017.218с.С.118.

20 КравецьО.О.ПравовийстатусюридичноїслужбиорганумісцевогосамоврядуваннівУкраїні:дис.…канд.юрид.наук:12.00.02.Київ,2017.218с.С.118.

21 КравецьО.О.ПравовийстатусюридичноїслужбиорганумісцевогосамоврядуваннівУкраїні:дис.…канд.юрид.наук:12.00.02.Київ,2017.218с.С.118.

22 КравецьО.О.ПравовийстатусюридичноїслужбиорганумісцевогосамоврядуваннівУкраїні:дис.…канд.юрид.наук:12.00.02.Київ,2017.218с.С.119.

23 КравецьО.О.ПравовийстатусюридичноїслужбиорганумісцевогосамоврядуваннівУкраїні:дис.…канд.юрид.наук:12.00.02.Київ,2017.218с.С.119.

24 ФедотовА.В.Функциягосударственногооргана:квопросуинтерпретации.URL:http://www.center-bereg.ru/485.html(датазвернення:21.05.2022).

25 БаймуратовМ.О.,КофманБ.Я.Міжнароднемуніципальнеправоякгалузьміжнародногопублічногоправа:допитанняпроформуваннягалузі.ВісникУніверситетуіменіАльфредаНобеля.2021.№2(3).С.7-31.

Размещено на Allbest.ru