Загальна характеристика адміністративних процедур в діяльності національної поліції України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Відділ організації освітньо-наукової підготовки

Загальна характеристика адміністративних процедур в діяльності національної поліції України

Будь О.А. докторант

Анотація

Статтю присвячено дослідженню поняття та видів адміністративних процедур в діяльності Національної поліції України. Наведенні позиції вітчизняних вчених щодо визначення поняття адміністративна процедура. Встановлено ряд критеріїв розподілу адміністративних процедур на види. Виокремлено види процедур, що реалізуються в ході діяльності Національної поліції. Запропоновано авторське визначення «адміністративна процедура в діяльності Національної поліції України». Зроблено висновок, що обсяг адміністративних процедур, що реалізуються НПУ є досить широкий і різноманітний за своїм характером. Вони, в переважній більшості, є неюрисдикційними, але окремі процедури мають виключно юрисдикційний характер і передбачають застосування адміністративних стягнень за порушення норм чинного законодавства. Відзначено, що адміністративні процедури в діяльності поліції в основному виникають завдяки ініціативи заявника. Проте, законодавець наділяє органи Національної поліції України правом втручатися в правовідносини з метою виконання покладених на них завдань. Наголошено, що адміністративні процедури, які реалізуються в повсякденній роботі поліції регулюються великим масивом розрізнених підзаконних нормативних актів. Однак, не дивлячись на це кожна процедура має свої підстави виникнення, структуру, порядок та строки реалізації.

Ключові слова: адміністративна процедура, класифікація, Національна поліція України, дозвільна процедура, контрольно-наглядова процедура, реєстраційна процедура.

Abstract

General characteristics of administrative procedures in the activities of the national police of Ukraine

Bud O.A., Doctoral student of the Department of Organization of Educational and Scientific Training, Kharkiv National University of Internal Affairs

The article is devoted to the study of the concept and types of administrative procedures in the activities of the National Police of Ukraine. Statements of the position of domestic scientists regarding the definition of the concept of administrative procedure. A number of criteria for dividing administrative procedures into types have been determined. The types of procedures implemented in the course of the activities of the National Police are highlighted. The author's definition of "administrative procedure in the activity of the National Police of Ukraine" has been established. It was concluded that the volume of administrative procedures implemented by the NPU is quite wide and diverse in nature. They are, in the vast majority, non-jurisdictional, but certain procedures are exclusively jurisdictional in nature and provide for the application of administrative penalties for violations of current legislation. It was noted that administrative procedures in police activities mainly arise due to the presence of the applicant. However, the legislator grants the bodies of the National Police of Ukraine the right to intervene in legal relations in order to fulfill the tasks assigned to them. It was emphasized that the administrative procedures implemented in the daily work of the police are regulated by a large array of separate bylaws. However, despite this, each procedure has its own reasons for its occurrence, structure, order and terms of implementation.

Keywords: administrative procedure, classification, National Police of Ukraine, permit procedure, control and supervision procedure, registration procedure.

Постановка проблеми

В умовах сьогодення має бути створено дієві та швидкі способи забезпечення прав громадян у всіх сферах суспільного життя. Для цього має бути удосконалено адміністративні процедури в діяльності всіх суб'єктів владних повноважень. Особливо прискіпливо увага прикована до роботи правоохоронних органів і, насамперед, до Національної поліції України. Адже поліцейські весь час на виду, тісно та безперервно взаємодіють з населенням. Це надає можливість громадянам помічати всі порушення законодавства. Тому сьогодні нерідко звучать ряд нарікань з цього приводу. В першу чергу, мова йде про непрозорість прийняття рішення, порушення процесуальних строків, заплутаність процедури та інше.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблем інституту «адміністративна процедура» присвятили свої праці ряд вчених, насамперед: В. Авер'янов, А. Комзкюк, О. Бандурка, Є. Демський, Т. Коломоєць, Р. Мельник, О. Кузьменко, І. Лазарев, О. Лагода, Н. Галіцина, О. Миколенко, С. Стеценко та інші. Разом з тим, проблеми реалізації адміністративних процедур в діяльності Національної поліції України мало вивченні і потребують додаткової уваги.

Мета статті полягає у встановленні поняття, значення та видів адміністративних процедур в діяльності Національної поліції. Окреслена мета реалізується шляхом виконання наступних завдань: 1) визначити наявні підходи вчених до визначення поняття «адміністративна процедура» та виокремлення переліку видів адміністративних процедур; 2) з'ясувати, за якими саме критеріями доцільно виокремлювати види адміністративних процедур в даній сфері; 3) здійснити класифікацію основних видів адміністративних процедур у діяльності Національної поліції України.

Виклад основного матеріалу

Насамперед слід зазначити, що процедура є розповсюдженим терміном, що використовується в багатьох сферах суспільного життя і закріплює зразки реалізації окремих видів діяльності. Безпосередньо ж сам термін «процедура» має іншомовне походження та в перекладі французького слова рrocedure та латинського рrocedo, тлумачиться як проходжу чи просуваю [1, c. 34].

При цьому, говорячи про адміністративну процедуру вчені дещо розходяться у визначеннях. Проте, в переважній більшості все ж таки розглядають її в двох аспектах: у широкому та вузькому. Виходячи з широкого розуміння адміністративна процедура є порядком здійснення органом виконавчої влади, посадовою особою встановлених для них повноважень (порядок розроблення, обговорення й прийняття правового акта, оформлення документа, що має юридичне значення, порядок прийому особи на державну службу, проходження атестації та оформлення відповідних документів, порядок розгляду матеріалів про заохочення службовців, про притягнення до дисциплінарної відповідальності; порядок оформлення контрольно-наглядової діяльності тощо) [2, с. 182-190].

Відповідно до вузького розуміння адміністративна процедура - це порядок розгляду та вирішення уповноваженим органом державної влади (переважно органом виконавчої влади) конкретних індивідуальних справ, пов'язаних зі зверненнями громадян та організацій до відповідного органу з метою реалізації чи захисту своїх прав і законних інтересів. Адміністративна процедура регулюється законом або підзаконним нормативним актом (порядок розгляду скарг громадян, правила реєстрації юридичних осіб, правила видачі ліцензій, дозволу на носіння, зберігання, перевезення зброї тощо) [3, с. 131].

Власний підхід до визначення адміністративної процедури наводить І. Юрійчук, розглядаючи її як нормативно закріплений алгоритм (порядок дій для досягнення результату) розгляду та вирішення органами публічної адміністрації індивідуальних адміністративних справ, що здійснюється з метою сприяння реалізації та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб та забезпечення верховенства права в українському соціумі [4, с. 151-156].

З точки зору О. Миколенко адміністративну процедуру доцільно розглядати як врегульовану адміністративно-процедурними нормами послідовність дій суб'єктів нормотворчої і правозастосовної діяльності, структурованих відповідними процедурними відносинами, щодо прийняття нормативно-правових актів управління та вирішення адміністративних справ [5, с. 29].

Проте, за будь-якого розуміння в правовій науці процедура - це регламентований юридичною нормою порядок вчинення дій або ухвалення рішень у сфері правозастосування. Ключовою у цьому визначенні є категорія «порядок», під яким розуміють сукупність послідовно вчинюваних дій та ухвалюваних рішень, логічно поєднаних і спрямованих на досягнення певного результату [6, ст. 22].

На підставі викладеного можна зробити висновок, що адміністративна процедура в діяльності Національної поліції - це урегульований діючим законодавством порядок розгляду та вирішення уповноваженим суб'єктом, в межах його повноважень, адміністративних справ й ухвалення рішень, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів осіб та виконання функцій держави.

Наразі законодавець не визначив єдиного нормативно закріпленого переліку адміністративних процедур. Разом з тим, кожна з процедур, що реалізуються суб'єктами владних повноважень врегульована правовими нормами, що чітко визначає послідовність вчинення процесуальних дій та передбачає обов'язкову наявність владного суб'єкта. При цьому, на сьогоднішній день, існують різні підходи до їх класифікації. Проте, слід погодитися з думкою В.М. Бевзенка, який наполягає, що класифікація адміністративних процедур залишається переважно справою зручності й уміння запропонувати найбільш досконалий поділ таких процедур на види. Кожен вид адміністративної процедури об'єктивно має місце в практичній діяльності суб'єктів публічної адміністрації (суб'єктів владних повноважень) і дозволяє зробити висновки про особливості цього виду адміністративної процедури. Вид адміністративної процедури своєю назвою «передає» її сутність і зміст [7]. адміністративний процедура національний поліція

Найбільш вдалою класифікацією адміністративних процедур, на наш погляд, є поді їх за рядом наступних критеріїв:

1) за функціональним призначенням (залежно від виду (спрямованості) діяльності публічної адміністрації): «зовнішньоапаратні» та «зовнішньоспрямовані» адміністративні процедури;

2) за наявністю чи відсутністю спору у відносинах між адміністративним органом та приватною особою: юрисдикційні та неюрисдикційні;

3) за суб'єктами ініціативи: «заявні» та «втручальні» процедури;

4) за ступенем обмеження прав приватних осіб: дозвільні та повідомні;

5) за порядком здійснення адміністративної процедури: звичайні та спрощені процедури (формальні та неформальні);

6) в залежності від предмета діяльності публічної адміністрації (від мети, яка досягається застосуванням адміністративної процедури): правонаділяючі, реєстраційні, ліцензійно- дозвільні, контрольно-наглядові, екзаменаційно-конкурсні, державно- заохочувальні, експертно-засвідчувальні [8, с. 34-49].

Між тим, В. Наумов розрізняє наступні види адміністративних процедур в у діяльності регіональних управлінь МВС України: провадження щодо прийняття адміністративних актів; провадження зі звернень громадян; реєстраційні провадження; дозвільно-ліцензійні провадження; контрольно- наглядові провадження; провадження щодо застосування заходів адміністративного примусу; провадження із надання інших адміністративних послуг [9, с. 116].

В залежності від змістовного наповнення адміністративні процедури можна поділити на процедури у справах стосовно громадських звернень; у справах щодо адміністративних правопорушень; заохочувального характеру; дозвільно-реєстраційного типу; контрольно-наглядової природи; установчого характеру; стосовно підготовки й прийняття актів управлінської природи; з приводу використання заходів припинення адміністративного типу; стосовно документообігу й діловодства; стосовно кадрової роботи; з приводу процесу організації діяльності внутрішньо апаратного характеру; стосовно звернень юридичних осіб з приводу управлінського складника тощо [10, с. 87-88].

Проте, не дивлячись на їх велике різноманіття завдання будь-якої адміністративної процедури спрямоване на підвищення ефективності реалізації публічної влади, чіткому виконанню функцій і повноважень органів і посадових осіб. Але в першу чергу вони покликані забезпечити необхідну послідовність у реалізації громадянами своїх прав і охоронюваних законом інтересів та стати дієвим засобом протидії суб'єктивізму з боку службовців органів виконавчої влади [11, с. 10].

Щоденно органи поліції виконують велику кількість завдань реалізовуючи багато процедур. Серед цих адміністративних процедур є як юрисдикційні так і неюрисдикційні; заявні та втручальні, тобто ті що виникли з ініціативи суб'єкта владних повноважень; загальні і спрощені та з різним ступенем обмеження прав громадян. Серед найбільш характерних процедур, що використовуються в діяльності органів Національної поліції України можна виділити наступні:

- реєстраційні процедури:

- дозвільні процедури;

- процедури щодо розгляду звернень громадян;

- провадження щодо застосуванню адміністративно-попереджувальних заходів та заходів адміністративного припинення;

- провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- контрольно-наглядове провадження;

- процедури щодо надання адміністративних послуг;

- екзаменаційна процедура;

- дисциплінарне провадження;

- діловодство;

При цьому, особливістю процедур в діяльності поліції є те, що вони врегульовані великою кількістю нормативних актів та знаходяться в різних джерелах. А також реалізуються різними підрозділами.

Якщо, наприклад, говорити про реєстраційне провадження, то воно охоплює два напрямки: реєстрацію транспортного засобу та реєстрацію місця проживання. Обидві процедури носять заявний характер і відмінність лише в тому, що в реєстрація місця проживання є обов'язком особи. Реєстраційне провадження не передбачає застосування заходів примусового характеру, а спрямоване на забезпечення законних прав та інтересів осіб.

Ще один, досить великий напрямок в роботі поліції займає провадження в справах про адміністративні правопорушення. За своїм характером воно є юрисдикційним і може виникати як за ініціативи заявника (повідомлення про факт вчинення адміністративного правопорушення) так і з ініціативи суб'єкта владних повноважень в ході реалізації поставлених завдань (наприклад, безпосереднє виявлення правопорушення на місці його вчинення). При цьому слід пам'ятати, що дане провадження може реалізовуватися як в загальному порядку, так й в спрощеному і спрямоване на «своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності» [12].

Важливе значення в роботі поліції займають і дозвільні процедури, які регулюють обіг предметів, на які поширюється правила дозвільної системи. Насамперед, мова йде про видачу дозволів на володіння, носіння та зберігання вогнепальної зброї, мисливської, пневматичної та холодної зброї, а також боєприпасів до неї. Дана процедура носить заявний характер. Однак, вона реалізується лише при дотриманні ряду вимог встановлених законодавцем. Мова йде про стан здоров'я особи, законослухняність, дотримання вимог щодо зберігання об'єктів, на які розповсюджуються вимоги дозвільної системи, достатність знань матеріальної частини, наявність у особи права на користування чи володіння такими предметами.

Слід мати на увазі, що в рамках дозвільної процедури слід розглядати процедуру видачі дозволів суб'єктам господарювання щодо здійснення діяльності пов'язаної з об'єктами дозвільної системи. Це стосується не лише виготовлення чи перевезення різних видів зброї, частин до неї та вибухових матеріалів. Законодавець чітко регулює діяльність пов'язану з триманням стрілецьких тирів, стрільбищ, сховищ та майстерень, де зберігаються об'єкти дозвільної системи.

Якщо говорити про контрольно-наглядову процедуру в діяльності поліції то слід зазначити, що вона носить втручальний характер та охоплює різні напрямки діяльності. Такі процедури здійснюються за наступними напрямками:

- контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно- правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі;

- контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ;

- нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях, за дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства у цій сфері в межах своїх повноважень;

- здійснює адміністративний нагляд відповідно до закону, та інше [13] Зазвичай подібна діяльність реалізується завдяки проведенню фактичних перевірок. Вони можуть носити як плановий так і позаплановий характер.

Досить чисельною, на сьогоднішній день, є і процедура щодо застосування адміністративно-попереджувальних заходів та заходів адміністративного припинення. За своїм характером ця процедура є втручальною і виникає при виконанні завдань Національної поліції, спрямованих на забезпечення прав та свобод громадян та дотримання публічного порядку і безпеки. Зрозуміло, що заходи припинення та попередження відрізняються метою та характером, а також передбачають настання різних наслідків. Обидві процедури, як правило, виникають за ініціативи суб'єкта владних повноважень (її посадової особи). Однак, процедури пов'язані з застосуванням заходів припинення правопорушення можуть виникати також і з ініціативи заявника. Проте, законодавець чітко передбачив підстави та порядок застосування даних процедур та правові наслідки порушення даних вимог. Крім того, не можливо не відміти тісний зв'язок даних процедур з провадженням у справах про адміністративні правопорушення.

Висновок

Діяльність кожного із суб'єктів владних повноважень безпосередньо спрямована на підтримання режиму законності та правопорядку в державі. Проте ефективність виконання поставлених завдань перед кожним органом напряму залежить від чіткості та оптимальності адміністративних процедур. Разом з тим, на прикладі Національної поліції ми бачимо, що обсяг процедур, що реалізується даним органом досить широкий і різноманітний за своїм характером. Можна стверджувати, що більшість процедур в діяльності поліції мають зовнішній прояв. Вони, в переважній більшості, є неюрисдикційними, але окремі процедури носять виключно юрисдикційний характер і передбачають застосування адміністративних стягнень за порушення норм чинного законодавства. Слід відзначити, що адміністративні процедури в діяльності поліції в основному виникають завдяки наявності заявника. Проте, законодавець наділяє органи Національної поліції України правом втручатися в правовідносини з метою виконання покладених на них завдань. Необхідно зважати, що адміністративні процедури, які реалізуються в повсякденній роботі поліції регулюються великим масивом розрізнених підзаконних нормативних актів. Однак, не дивлячись на це кожна процедура має свої підстави виникнення, структуру, порядок та строки реалізації. Це дозволяє не лише реалізовувати права, свободи та інтереси громадян, а й простежувати якість роботи поліцейських та неухильне дотримання ними правових приписів.

Література

1. Адміністративна процедура: конспект лекцій / І. Бойко, О. Зима, О. Соловйова; за заг. ред. І. Бойко. Харків: Право, 2017. 132 с.

2. Ігонін Р.В., Вікторчук М.В. Поняття та особливості адміністративних процедур. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2019. Вип. 2. С. 182-190.

3. Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 495 с.

4. Юрійчук І.В. Правове поняття адміністративних процедур. Підприємництво, господарство і право. №5. 2018. С. 151-156.

5. Миколенко О.І. Місце адміністративного процедурного права в системі юридичних знань та системі права України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Запоріжжя, 2011. 40 с.

6. Адміністративний процес: навч. посіб. / О.Ю. Салманова, А.Т. Комзюк, С.М. Гусаров та ін.; за заг. ред. О.Ю. Салманової, А.Т. Комзюка; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків: ХНУВС, 2022. 412 с.

7. Бевзенко В.М. Процедури реалізації повноважень учасників адміністративних земельних правовідносин // Адміністративне право і процес. №3 (9). 2014. Ювілейний. С. 53-72.

8. Галіцина Н.В. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності товариств з обмеженою відповідальністю в Україні: монографія / Н.В. Галіцина, Т.О. Коломоєць. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. 290 с

9. Наумов В.І. Система, зміст і значення адміністративних процедур у діяльності регіональних управлінь МВС України // Адміністративне право і процес. №2 (12). 2015. С. 112-117.

10. Гончарук С.Т. Основи адміністративного права України: [навч. посіб.] К.: Аванпост-Прим, 2004. 200 с.

11. Авер'янов В.Б. Значення адміністративних процедур у реформуванні адміністративного права // Часопис Київського університету права, 2009. №3. с.10.

12. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984. №8073-Х.

13. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 №580 -VIII. Дата оновлення: 15.06. 2022.

References

1. Administratyvna protsedura: konspekt lektsii / I. Boiko, O. Zyma, O. Soloviova; za zah. red. I. Boiko. Kharkiv: Pravo, 2017. 132 s.

2. Demskyi E.F. Administratyvne protsesualne pravo Ukrainy. Kyiv: Yurinkom Inter, 2008. 495 s.

3. Ihonin R.V., Viktorchuk M.V. Poniattia ta osoblyvosti administratyvnykh protsedur. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka. 2019. Vyp. 2. S. 182-190.

4. Yuriichuk I.V. Pravove poniattia administratyvnykh protsedur. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. №5. 2018. S. 151-156.

5. Муієп O.I. Mistse administratyvnoho protsedurnoho prava v systemi yurydychnykh znan ta systemi prava Ukrainy: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07. Zaporizhzhia, 2011. 40 s.

6. Administratyvnyi protses: navch. posib. / O. Yu. Salmanova, A.T. Komziuk, S. M. Husarov ta in.; za zah. red. O.Yu. Salmanovoi, A.T. Komziuka; MVS Ukrainy, Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav. - Kharkiv: KhNUVS, 2022. 412 s.

7. Bevzenko V.M. Protsedury realizatsii povnovazhen uchasnykiv administratyvnykh zemelnykh pravovidnosyn //Administratyvne pravo i protses. №3 (9). 2014. Yuvileinyi. S. 53-72.

8. Halitsyna N.V. Administratyvno-pravove rehuliuvannia poriadku stvorennia i diialnosti tovarystv z obmezhenoiu vidpovidalnistiu v Ukraini: monohrafiia / N.V. Halitsyna, T.O. Kolomoiets. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet, 2011. 290 s

9. Naumov V.I. Systema, zmist i znachennia administratyvnykh protsedur u diialnosti rehionalnykh upravlin MVS Штата // Administratyvne pravo i protses. №2 (12). 2015. S. 112-117.

10. Honcharuk S.T. Osnovy administratyvnoho prava Ukrainy: [navch. posib.] K.: Avanpost-Prym, 2004. 200 s.

11. Averianov V.B. Znachennia administratyvnykh protsedur u reformuvanni administratyvnoho prava // Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 2009. - №3. s.10.

12. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia: Zakon Ukrainy vid 07.12.1984. №8073-Kh.

13. Pro Natsionalnu politsiiu: Zakon Ukrainy vid 02.07.2015 №580 -VIII. Data onovlennia: 15.06.2022.

Размещено на allbest.ru