Цілі та завдання взаємодії поліції з інститутами громадянського суспільства

Цілі та завдання взаємодії поліції з інститутами громадянського суспільства

Анотація

Обсяг та значимість завдань, що стоять в умовах евроінтеграції України перед правоохоронною системою, вимагають посилення взаємодії правоохоронних органів із населенням з метою підвищення ефективності забезпечення правопорядку та протидії кримінальним правопорушенням.

Поліція не має достатніх ресурсів для того, щоб самотужки впоратися з вирішенням проблем зростання злочинності, і потребує підтримки інших суспільних інститутів, зокрема громадянського суспільства. Евроінтеграційна концепція правоохоронної діяльності будується на активному залученні представників суспільства в процеси виявлення проблем та безпосереднього їх вирішення. Необхідність удосконалення практики соціального партнерства працівників Національної поліції та населення є один із пріоритетів зміцнення взаємодії поліції та суспільства в охороні громадського порядку та профілактики правопорушень.

Прийняття Закону України «Про Національну поліцію» передбачає розвиток взаємодії з населенням у формі - соціального партнерства, що сприяє досягненню залучення громадян у вирішення завдань з охорони правопорядку та протидії кримінальним правопорушенням. Партнерство між цими суб'єктами має певні цілі та завдання, на дослідження яких направлена стаття.

Abstract

The adoption of the Law of Ukraine «On the National Police» provides for the development of interaction with the population in the form of social partnership, which contributes to achieving the involvement of citizens in solving the tasks of law enforcement and combating criminal offenses. The partnership between these subjects has certain goals and objectives, which the article is aimed at researching.

Keywords: police, law enforcement agencies, interaction, community, law and order.

Основна частина

Взаємодія поліції з інститутами громадського суспільства - це свого роду різновид моделі соціального партнерства, де, з одного боку, поліція, а з іншого - громадяни. У такій моделі сфера відповідальності перерозподіляються і на громадське суспільство, покладаються деякі функціональні обов'язки, які реалізуються за допомогою поліції. Модель такої партнерської взаємодії передбачає введення у реальне життя діалогу держави в особі органів поліції з інститутами громадянського суспільства.

Визначення цілей та завдань взаємодії між правоохоронними органами та інститутами громадських формувань є важливим та потребує додаткового дослідження.

Питання взаємодії поліції та населення у виконанні державної правоохоронної функції було і на разі залишається актуальним. Його досліджували окремі вчені-юристи: О.М. Бандурка, О.І. Безпалова, Т.Ю. Дашо, А.Т. Комзюк, О.В. Джафарова, І.В. Зозуля, Д.В. Швець, В.К. Колпаков, О.П. Клюшніченко, О.С. Проневич, В.В. Сокуренко та інші.

Мета дослідження полягає у дослідженні цілей та завдань взаємодії поліції з інститутамигромадянського суспільства.

Участь громадян індивідуально та громадських організацій раніше розглядалася лише у форматі інформування відповідних правоохоронних органів щодо потенційно можливих або тих, що вже вчинились правопорушень, а також конфіденційного співробітництва лише окремих громадян зі спеціалізованими оперативно-розшуковими підрозділами, що є в структурі правоохоронних органів.

Сьогодні погляди на систему взаємодії правоохоронних органів та громадських організацій при виконанні правоохоронних функцій кардинально змінилися, а в законодавство України за останні кілька років розробили комплекс заходів організаційно - правового характеру, що мають на меті вдосконалити взаємодію. Наразі взаємодія між поліцією та громадою знаходиться на етапі становлення і тому має низку недоліків, чим і зумовлює проведення додактового дослідження.

Взаємодія поліції з інститутами громадянського суспільства, що розглядається зараз як необхідна умова ефективного функціонування правоохоронної системи, має ґрунтуватися на єдності цілей та завдань, співпадіння інтересів.

Згідно з Академічним тлумачним словником української мови, завдання - це наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін. [1, с. 40]. Ціль (те саме, що і мета) - це те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти [1, с. 683].

Цілі поліції прямо не визначені в законодавстві, насамперед у Законі України «Про Національну поліцію», але можуть бути виведені з основних положень. Якщо підходити до визначення цілей органів державної влади, то мета правоохоронних органів у цілому і мета поліції більш конкретно виявляється у реалізації правоохоронної функції держави. Системоутворюючий характер правоохоронної функції держави займає особливе місце в системі функцій держави та характеризується як внутрішня, постійна, основна, соціальна, що забезпечує національну безпеку.

Завдання Національної поліції України чітко визначені у ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: поліція надає поліцейські послуги у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги [2].

Сучасна складність завдань, які поставлені перед Національною поліцією Україниу мирний час (ст. 2 Закону України «Про національну поліцію»), а саме протидія злочинності, котра дедалі стає більш поширеною і небезпечною, забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, надання послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги, винятково важкі умови, у яких ведеться ця робота, вимагають постійного зростання професіоналізму кадрів поліцейських, високого рівня наукового забезпечення процесів їх підготовки та практичної діяльності [3, с. 124].

30 квітня 2022 року Президент України підписав ухвалений Верховною Радою України 15.03.2022 законопроєкт №7147 «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії режиму воєнного стану, внаслідок збройного нападу Російської Федерації на Україну. Нові повноваження отримали Збройні Сили України, а також правоохоронні органи України. Так, набули чинності зміни до Закону України «Про Національну поліцію», якими передбачено розширення повноважень поліціянтів на період введення в Україні воєнного стану та 60 днів після його припинення або скасування:

1) за письмовим запитом безоплатно одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб державної форми власності інформацію, необхідну для виконання завдань і повноважень поліції, зокрема про військовополонених;

2) конвоювання осіб, затриманих за підозрою в учиненні кримінального правопорушення, узятих під варту, обвинувачених або засуджених до позбавлення волі, а також охорона їх у залі суду;

3) може утримувати в ізоляторах тимчасового тримання осіб, затриманих за вчинення кримінальних або адміністративних правопорушень, осіб, щодо яких як запобіжний захід застосовано тримання під вартою, осіб, підданих адміністративному арешту, а також обвинувачених і засуджених;

4) оперативне розмінування: виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів;

5) техніко-криміналістичне забезпечення огляду місця події, у тому числі пов'язаної з пожежами, та спеціальні вибухотехнічні роботи за фактами скоєння вибухів, надходження повідомлень про виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів, загрозу вибуху;

6) представництво та виконання зобов'язань України в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполі;

7) співробітництво з Європейським поліцейським офісом (Європолом);

8) збір біометричних даних осіб, у тому числі шляхом дактилоскопіювання;

9) адміністративний нагляд відповідно до закону [9].

У Законі України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», а саме в ст. 9 визначені основні завдання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону: 1) у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у гарантуванні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх [8].

Визначені в Законі України «Про Національну поліцію» та в Законі України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» завдання та функції повною мірою узгоджуються з інтересамигромадян, громадських об'єднань, всього суспільства. Звичайно, у будь-якому суспільстві завжди присутні соціальні групи, інтереси яких збігаються і навіть суперечать інтересам іншого суспільства. Разом з тим, здорові сили суспільства, усі законослухняні громадяни зацікавлені у підтримці правопорядку, збереження належного рівня громадської безпеки, безпеки дорожнього руху. Крім того, усі зацікавлені особи в тому, щоб існував державний орган, який би забезпечував реалізацію цих інтересів.

Це видно з декларованих цілей та завдань, планів та результатів роботи громадських організацій, як об'єкти взаємодії з поліцією. Наприклад, Добровольчий пошуково-рятувальний загін «Мілена», який був сформований простими людьми, яких не залишила байдужими новина про зникнення маленької дівчинки Мілени у м. Харкові [4]. Таким чином, Добровольчий пошуково-рятувальний загін «Мілена», який продовжує свою діяльність під час введення в Україні режиму воєнного стану та ставить своїм основним завданням оперативне реагування та громадянське сприяння у пошуку зниклих дітей (дорослих). Як заявлено на сайті Добровольчий пошуково-рятувальний загін «Мілена» - це добровільне об'єднання громадян, незалежне від політичних та релігійних поглядів. Пріоритетна мета загону - шукати зниклих дітей (дорослих). При цьому Загін не бере на себе функції МВС, МНС та інших державних органів, а співпрацює з ними, надає посильну допомогу та сприяння у пошуку зниклих дітей (дорослих).

Громадська організація «Країна без наркотиків», яка була створена у м. Львові [5], називає своїм основним завданням домогтися припинення наркоторгівлі у Львівській області та створити, таким чином, прецедент для всієї України. Громадська організація вважає за необхідне співробітництво з урядовими організаціями та силовими відомствами, координацію діяльності різних відомств, організацій та населення. Крім того, Громадська організація здійснює взаємодію із засобами масової інформації та громадськими організаціями, організовує та надає спеціалізовану немедичну реабілітаційну, психологічну та юридичну допомогу людям, які страждають залежністю від наркотиків, здійснює профілактичну роботу з дітьми та молоддю, проводить лекції та виступає в засобах масової інформації.

Громадська організація «Західноукраїнський рух автомобілістів», яка була створена у м. Івано-Франківськ [6], що має на меті суспільну підтримку та захист прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, діяльність яких пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, експлуатацією чи керуванням автотранспортними засобами, і навіть інших учасників дорожнього руху. Завдання цієї організації спрямовані на підготовку пропозицій, проєктів нормативних правових актів з питань захисту прав автомобілістів; взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями та іншими громадськими об'єднаннями; розробка та впровадження рекомендацій щодо захисту прав автомобілістів та інших учасників дорожнього руху; вивчення, узагальнення та поширення вітчизняного та зарубіжного досвіду регулювання суспільних відносин за участю автомобілістів; надання учасникам дорожнього руху правової, методичної, інформаційної, експертно-консультаційної та іншої допомоги в реалізації та захисті їх прав та законних інтересів.

Громадське формування з охорони громадського порядку «Міська варта», яке було створено у м. Запоріжжя [7], формування створене як громадське об'єднання на добровільних засадах з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні кримінальних і адміністративних правопорушень, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також профілактики негативних явищ серед неповнолітніх.

Основними завданнями формування є:

1) у сфері охорони громадського порядку:

- надання допомоги органам Національній поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні кримінальним і адміністративним правопорушенням;

- інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця зосередження злочинних угруповань;

- сприяння органам Національної поліції у виявленні кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань;

- участь у боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

- проведення роз'яснювальної роботи в навчальних закладах;

1. Академічний тлумачний Словник української мови (1970-1980): в 11 томах. - Том 3, 1972. - Стор. 40.

2. Закон України «Про Національну поліцію». (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, №40-41, ст. 379).

3. Сокуренко В.В. Підготовка охоронців правопорядку в Харкові: 100 років історії (1917-2017 рр.): до 100-річчя подій Української революції. - Харків: ХНУВС: Золота миля, 2017. - 495 с.

4. Добровольчий пошуково-рятувальний загін «Мілена». URS: https://milena.in.ua/(дата звернення: 25.10.2022).

5. Громадська організація «Країна без наркотиків». URS: https://opendatabot. ua/c/39222931 (дата звернення: 25.10.2022).

6. Громадська організація «Західноукраїнський рух автомобілістів». URS: https:// clarity-project.info/edr/39238119 (дата звернення: 25.10.2022).

7. Громадське формування з охорони громадськогт порядку «Міська варта». URS: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1c0111env1pbsep4ncikptu05d.pdf (дата звернення: 25.10.2022).

8. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, №40, ст. 338).

9. Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану». URS: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2123-20#Text (дата звернення: 07.12.2022).

10. Закон України «Про основи національного спротиву». (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, №41, ст. 339).

Размещено на Allbest.ru