Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису

Боднарчук Михайло Максимович

кандидат юридичних наук

старший викладач кафедри

кримінального процесу та криміналістики

Івано-Франківського навчально-наукового

юридичного інституту

Національного університету

«Одеська юридична академія»

Анотація

зняття показання кінозйомка відеозапис

Актуальність теми статті зумовлена тим, що розкриттю теоретико-правових питань, пов'язаних із визначенням поняття та сутності зняття показань технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису та практичних аспектів його здійснення, з огляду на відносну новизну цієї процесуальної дії, у доктрині кримінального процесу присвячена недостатня увага.

Із урахуванням цього метою статті є розкриття поняття зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису та порядку його здійснення, а також визначення напрямів удосконалення норм кримінального процесуального закону, які їх визначають.

Проаналізовано поняття зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, закріплене в ч. 1 ст. 245-1 КПК України. Із урахуванням висловлених зауважень обґрунтовано, що за своєю правовою природою воно є процесуальною дією, спрямованою на отримання доказів.

Визначено мету зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису. Охарактеризовано коло суб'єктів проведення цієї процесуальної дії. Розкрито порядок її проведення та висловлені уточнення щодо окремих його елементів.

За результатами проведеного дослідження констатовано недосконалість норм КПК України, присвячених визначенню поняття цієї процесуальної дії та врегулюванню порядку її проведення, а також обґрунтовано доцільність їх удосконалення шляхом: 1) віднесення дізнавача до числа суб'єктів проведення зазначеної процесуальної дії; 2) визначення правових наслідків невиконання постанови слідчого, прокурора про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису - звернення слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку.

Ключові слова: зняття показань технічних приладів та технічних засобів, слідчі (розшукові) дії, процесуальні дії, процесуальні джерела доказів, доказування.

Bodnarchuk M.M.

Extracting data from technical devices and technical means that have the function of photo, film or video recording, or from the technical unit of photo, film or video recording

Abstract

The relevance of the topic of the article is determined by the fact that the disclosure of theoretical and legal issues related to the definition of the concept and essence of extracting data from technical devices and technical means that have the function of photo, film or video recording, or from the technical unit of photo, film or video recording and practical aspects its implementation, given the relative novelty of this procedural action, is given insufficient attention in the doctrine of criminal procedure.

Taking this into account, the purpose of the article is to reveal the concept of extracting data from technical devices and technical means that have the function of photo, film or video recording, or from the technical unit of photo, film or video recording and the procedure for its implementation, as well as to determine directions for improving the norms of the criminal procedural law, which they are determined.

The concept of extracting data from technical devices and technical means that have the function of photo, film or video recording, or from the technical unit of photo, film or video recording, enshrined in part 1 of article 245-1 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. Taking into account the comments made, it is substantiated that by its legal na-ture it is a procedural action aimed at obtaining evidence.

The purpose of extracting data from technical devices and technical means that have the function of photo, film or video recording, or from the technical unit of photo, film or video recording is determined. The range of subjects of this procedural action is characterized. The procedure for its implementation was revealed and clarifications were made regarding its individual elements.

According to the results of the conducted research, the imperfection of the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine dedicated to the definition of the concept of this procedural action and the regulation of the procedure for its implementation was established, as well as the feasibility of their improvement was substantiated by: 1) classifying the inquirer among the subjects of the specified procedural action; 2) determination of the legal consequences of non-compliance with the resolution of the investigator, prosecutor on extracting data from technical devices and technical means that have the function of photo, film or video recording, or from the technical unit of photo, film or video recording - the investigator, prosecutor appeals to the investigating judge with a request for permission to conduct a search.

Key words: extracting data from technical devices and technical means, investigative (search) actions, procedural actions, procedural sources of evidence, proof.

Постановка проблеми

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р.- № 2617-VIII до КПК України було внесено доповнення, якими визначено, у тому числі, коло процесуальних джерел доказів у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків і слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на їх отримання [1]. Так, до числа процесуальних джерел доказів у таких кримінальних провадженнях законодавець включив показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (ст. 298-1 КПК України) та передбачив, що способом їх отримання є зняття таких показань (ст. 300 КПК України) [2]. Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закон України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам» від 15.03.2022 р. № 2137-IX КПК України було доповнено нормами, направленими, у тому числі, на вдосконалення порядку проведення низки слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів [3]. Зокрема, законодавець визначив поняття та врегулював порядок зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото,- кінозйомки, відеозапису (ст. 245-1 КПК України) [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика отримання доказів, у тому числі й з урахуванням його особливостей у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки, була предметом дослідження значної кількості вітчизняних учених. Водночас, розкриттю теоретико- правових питань, пов'язаних із визначенням поняття та сутності зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису та практичних аспектів його здійснення, з огляду на відносну новизну цієї процесуальної дії, у доктрині кримінального процесу присвячена недостатня увага. Зокрема, до дослідження цих питань звертаються І.Л. Безпалько, О.С. Дерен, А.С. Зозуля, О.В. Капліна, М.М. Майстренко, В.С. Новожилов, А.М. Соцький, І .А. Тітко [4, с. 51-56; 5, с. 357-360; 6, с. 63-66; 7, с. 76-89; 8, с. 384-386; 9, с. 219-223] та інші науковці.- У їх наукових розвідках закладені теоретичні основи для формування теоретичної концепції зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, спрямованої на удосконалення норм КПК України, які врегульовують порядок його здійснення, та практики їх застосування.

Метою статті є розкриття поняття зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису та порядку його здійснення, а також визначення напрямів удосконалення норм кримінального процесуального закону, які їх визначають.

Виклад основного матеріалу

Поняття зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису законодавець визначає в ч. 1 ст. 245-1 КПК України, відповідно до якої воно полягає в одержанні слідчим, прокурором від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, необхідних для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, копій фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за винятком місць, що відносяться до приватних помешкань осіб [2]. Аналіз нормативно закріпленої дефініції зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису дозволяє висловити декілька зауваження щодо розуміння його сутності.

По-перше, ст. 245-1 КПК України законодавцем включена до гл. 20 КПК України, що свідчить про віднесення законодавцем зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото, кінозйомки, відеозапису до числа слідчих (розшукових) дій. Водночас, за результатами дослідження правової природи цієї процесуальної дії А.С. Зозуля та В.С. Новожилов обґрунтовано наголошують, що її специфіка полягає не в пізнавальному прийомі, а в регламентуванні процесуального механізму отримання копії цифрової (електронної) інформації окремого виду (фото-, кінозйомки, відеозапису), внаслідок чого зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису є ні слідчою (розшуковою) дією, ані заходом забезпечення кримінального провадження, а є самостійною процесуальною дією, що носить організаційно-допоміжний характер у процесі формування матеріалів досудового розслідування [7, с. 80-81]. Поділяючи наведену позицію, потрібно вказати, що саме відсутність пізнавального характеру у ході зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису не дозволяє віднести його до числа слідчих (розшукових) дій. Водночас, визнання законодавцем показань таких приладів і засобів, отриманих в ході його здійснення, самостійним процесуальним джерелом доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки свідчить про доцільність розгляду зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису як процесуальної дії, спрямованої на отримання доказів.

За своєю правовою природою зазначена процесуальна дія є більш наближеною до тимчасового доступу до речей і документів як заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на отримання доказів, ніж до слідчих (розшукових) дій. Основні відмінності між ними полягають у тому, що: 1) на відміну від тимчасового доступу до речей і документів, який під час до- судового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 ст. 159 КПК України), зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису здійснюється на підставі постанови слідчого, прокурора (ч. 2 ст. 145-1 КПК України) [2]; 2) за допомогою зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису можуть бути отримані копії фото- або кінозйомки, відеозапису, здійснених у публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі, за винятком місць, що відносяться до приватних помешкань осіб (ч. 1 ст. 145-1 КПК України) [2].

По-друге, до числа суб'єктів проведення цієї процесуальної дії законодавець відносить слідчого та прокурора. З одного боку, це свідчить про можливість зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису не лише в кримінальних провадженнях про кримінальні проступки, але й у кримінальних провадженнях щодо злочинів. З іншого боку, невключення до числа суб'єктів проведення цієї процесуальної дії дізнавача викликає непорозуміння, оскільки вказана процесуальна дія є одним зі способів отримання доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки (ст. 300 КПК України), досудове розслідування яких здійснюється дізнавачами відповідних органів у межах їх компетенції (п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК України). У зв'язку з цим у ч. 1 ст. 245 КПК України доцільно визначити дізнавача як суб'єкта проведення цієї процесуальної дії.

Мета зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису полягає в отриманні відомостей про обставини, які мають значення для кримінального провадження та містяться в матеріалах фото- або кінозйомки, відеозапису, що здійснювалися в публічно доступних місцях, у тому числі в автоматичному режимі. До технічних приладів та технічних засобів, з яких можуть бути зняті показання, як відзначає О.В. Капліна, можуть належати автомобільні відео- реєстратори, безпілотні літальні апарати, призначені для виконання польоту без пілота на борту та здійснення фото- або кінозйомки чи відеозапису; технічні прилади та засоби (портативні відеореєстратори), якими оснащені підрозділи Національної поліції з метою здійснення автоматичної фото- і кінозйомки чи відеозапису; стаціонарні системи, які встановлюються в публічно доступних місцях та призначені для здійснення фото- і кінозйомки, відеозапису з метою охорони публічної безпеки чи власності, безпеки дорожнього руху, громадського порядку, здійснення фіксування правопорушень тощо [5, с. 358]. Поряд із цим, О.С. Дерен і М.М. Майстренко звертають увагу на можливість використання у випадках розслідування кримінальних проступків у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту (зокрема, залізничного, водного та повітряного) матеріалів звукозапису, пояснюючи це тим, що в основному експлуатація залізничних рухомих складів, повітряних суден чи морських, річкових суден здійснюється із застосування радіозв'язку з диспетчерами чи лоцманами-операторами, який, як правило, автоматично записується (архівується), а також пропонують внести доповнення до КПК України, якими передбачити можливість зняття показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції звукозапису [6, с. 65-66].

Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, відповідно до ч. 2 ст. 245-1 КПК України, здійснюється на підставі постанови слідчого, прокурора [2]. Постанова слідчого, прокурора про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису за формою та змістом повинна відповідати загальним вимогам, визначеним ч. ч. 5 і 6 ст. 110 КПК України, а також містити відомості, вказані в ч. 4 ст. 245-1 КПК України, а саме: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) відомості про власника або володільця відповідних приладів або засобів; 3) період часу, за який має бути здійснено зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису [2].

До зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото,- кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису слідчий, прокурор, керуючись ч. 2 ст. 245-1 КПК України, за необхідності в праві залучити спеціаліста [2]. Водночас, з огляду на імперативний характер припису ч. 5 ст. 245-1 КПК України, у разі копіювання особою, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, відповідних записів на носії, які надаються слідчим, прокурором, участь спеціаліста є обов'язковою [2]. Водночас, як слушно вказує О.В. Капліна, незважаючи на дискреційне право стосовно залучення спеціаліста, перевагу при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії слід надавати обов'язковій участі спеціаліста, оскільки є ризик втрати інформації, що може мати значення для швидкого розкриття кримінального правопорушення [5, с. 359].

Для здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису особі, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, згідно з ч. 3 ст. 245-1 КПК України, пред'являється постанова слідчого, прокурора [2]. Після цього здійснюється безпосереднє зняття таких показань, яке, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 245-1 КПК України, може здійснюватися шляхом: 1) самостійного копіювання особою, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів; 2) копіювання такою особою за участю спеціаліста відповідних записів на носії, які надаються слідчим, прокурором; 3) надання таких копій на носіях особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів та засобів, здійснюється за бажанням такої особи [2].

Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку на підставі п. 3 ч. 3 ст. 214 КПК України може проводитися до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань [2]. Водночас, як обґрунтовано відзначають А.С. Зозуля та В.С. Новожилов, незважаючи на припис п. 3 ч. 3 ст. 214 КПК України, зняття таких показань може здійснюватися лише після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки юридичною підставою є постанова слідчого, дізнавача, прокурора, що набув відповідного процесуального статусу в порядку, визначеному КПК України, а постановити законну постанову належного суб'єкта про їх зняття неможливо до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР [7, с. 84].

Із урахуванням ч. 7 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапис, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується [2]. Водночас, звертає на себе увагу відсутність як у ст. 245-1 КПК України, так і в інших нормах кримінального процесуального закону правових наслідків невиконання цієї постанови слідчого, прокурора. Оскільки зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису є процесуальною дією, наближеною за своєю правовою природою до тимчасового доступу до речей і документів, невиконання постанови слідчого, прокурора про її проведення повинно призводити до настання правових наслідків, передбачених ст. 166 КПК України.

Про здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, відповідно до ч. 6 ст. 245-1 КПК України, складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу [2]. Такий протокол, з урахуванням ч. 1 ст. 106 КПК України, складається слідчим, прокурором, який проводив зазначену процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення [2], за своєю формою та змістом повинен відповідати вимогам ст. 104 КПК України, а також містити відомості про: 1) власника або володільця відповідних приладів або засобів; 2) технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото-, кінозйомки, відеозапису; 3) місце здійснення фото-, кінозйомки, відеозапису; 4) період часу, за який здійснено зняття показань із вказаних приладів або засобів.

До протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису як додатки в порядку ч. ч. 1 і 2 ст. 105 КПК України долучаються носії, що містять копії фото- або кінозйомки, відеозапису. Визначаючи коло додатків до зазначеного протоколу, А.М. Соцький вказує, що оскільки під час проведення такої слідчої (розшукової) дії, як зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису може за необхідності залучатися спеціаліст, то у випадку його залучення до протоколу додається довідка спеціаліста з питань, що належать до сфери його знань, передбачених ст. 2451 КПК України [8, с. 386]. Водночас, така пропозиція є недостатньо обґрунтованою, оскільки, по-перше, до цієї процесуальної дії спеціаліст залучається з метою, визначеною ч. 2 ст. 71 КПК України, - надання безпосередньої технічної допомоги слідчому, прокурору під час її проведення; по-друге, у її ході спеціаліст, з урахуванням п. п. 3 і 4 ч. 4 ст. 71 КПК України, вправі звертати увагу слідчого, прокурора на характерні обставини чи особливості технічних приладів, технічних засобів, матеріалів фото-, кінозйомки, відеозапису, їх носіїв тощо, а також знайомитися з протоколом цієї процесуальної дії та подавати до них зауваження; по-третє, висновок спеціаліста, як і протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, є самостійним джерелом доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє констатувати, що зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису є процесуальною дію, спрямованою на отримання доказів. Аналіз норм кримінального процесуального закону, присвячених визначенню поняття цієї процесуальної дії та врегулюванню порядку її проведення, вказує на недосконалість їх змісту та свідчить про доцільність їх удосконалення шляхом внесення таких змін і доповнень до ст. 2451 КПК України: 1) віднесення дізнавача до числа суб'єктів проведення зазначеної процесуальної дії; 2) визначення правових наслідків невиконання постанови слідчого, прокурора про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису - звернення слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку.

Література

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень: Закон України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

3. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам: Закон України від 15.03.2022 р. № 2137-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20.

4. Безпалько І.Л. Процесуальні джерела доказів у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2021. № 2. С. 51-56.

5. Капліна О.В. Зняття показань технічних приладів та технічних засобів: правова сутність та процесуальний порядок. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права): у 2 т.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 17 червня 2022 року) / за заг. ред. С.В. Ківалова. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Т. 2. С. 357-360.

6. Майстренко М.М., Дерен О.С. Показання з технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису: перспектива вдосконалення.

7. Процесуальне та криміналістичне забезпечення досудового розслідування: тези доповідей учасників науково-практичного семінару (м. Львів, 30 жовтня 2020 року) / упор. А.Я. Хитра. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. С. 63-66.

8. Новожилов В.С., Зозуля А.С. Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису: правова природа, порядок здійснення та процесуальний результат.- Форум права. 2022. № 72. С. 76-89.

9. Соцький А.М. Зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису. Юридичний науковий електронний журнал. 2022.- № 4. С. 384-386.

10. Теорія та практика кримінального процесуального доказування: навчальний посібник для підготовки до іспиту / В.В. Вапнярчук, С.В. Давиденко, О.В. Капліна та ін. Харків: Право, 2021. 256 с.

Размещено на Allbest.ru