Еволюція розвитку відносин України та Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Еволюція розвитку відносин України та Європейського Союзу

Кочеванова Жанна Ігорівна

студентка 4 курсу міжнародно-правового факультету, Національний юридичний університет

Анотація

Стаття присвячена дослідженню поетапного шляху України до євроінтеграції та наближення рівня відповідності законодавству Європейського Союзу. Протягом багатьох років наша держава доводила своє бажання стати частиною «європейської сім'ї», розвиваючи активне співробітництво в різних сферах, здійснюючи законодавче реформування та підвищуючи рівень добробуту населення.

Євроінтеграційні прагнення України є невід'ємною частиною політики вищого керівництва нашої країни, саме тому окреслення найбільш визначних подій на шляху до членства в ЄС є як ніколи актуальним. У ході дослідження проаналізовано передумови обрання Україною євроінтеграційного курсу, враховуючи радянське минуле. Виділено основні події, які створили ґрунт для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з огляду на демократичні настрої українського народу та роботу уряду. Ця Угода - це якісно новий формат відносин Україна-ЄС, та це означає поглиблену співпрацю на основі принципу обумовленості.

Окрім цього, автори розглядають корінні зміни в процесі європейської інтеграції, враховуючи події «ЄвроМайдану» та військових дій на сході України у 2013-2014 роках, а також внаслідок початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України у 2022 році. Ці явища сильно вплинули на подальший хід історії, але не зруйнували тверду впевненість в орієнтирах.

Окремої уваги варте набуття Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі та унікальна прискорена процедура “fast-track”, яка не має прецедентів в історії хвиль розширення ЄС. У ході аналізу окреслено, які умови вже виконано на шляху до членства в ЄС (станом на жовтень 2022 року) та що ще необхідно в подальшому для набуття Україною цього статусу. Враховуючи велику підтримку з боку Європейського Союзу та активні дії з боку України, вважаємо, що наша держава має великі перспективи для швидкого набуття статусу держави-члена, підтвердженням чого є щоденна робота парламенту та уряду України.

Ключові слова: Європейський Союз, Україна, євроінтеграція, співробітництво, Угода, членство

Abstract

EVOLUTION OF THE DEVELOPMENT OF RELATIONS BETWEEN UKRAINE AND THE EUROPEAN UNION

Kochevanova Zhanna Igorivna 4th-year student of the International Law Faculty of the National Law University

The article is devoted to the study of Ukraine's step-by-step path to European integration and the approximation of the level of compliance with the legislation of the European Union. For many years, our state proved its desire to become a part of the "European family", developing active cooperation in various areas, carrying out legislative reforms and increasing the level of welfare of the population.

Ukraine's European integration aspirations are an integral part of the policy of the top management of our country, which is why outlining the most significant events on the way to EU membership is more relevant than ever. In the course of the study, the prerequisites for Ukraine's choice of a European integration course were analyzed, taking into account the Soviet past. The main events that created the ground for the signing of the Association Agreement between Ukraine and the EU are highlighted, taking into account the democratic sentiments of the Ukrainian people and the work of the government. This Agreement is a qualitatively new format of Ukraine-EU relations, and it means in-depth cooperation based on the principle of conditionality.

In addition, the authors consider radical changes in the process of European integration, taking into account the events of the "EuroMaidan" and military operations in the east of Ukraine in 2013-2014, as well as the beginning of a full- scale invasion of Russia into the territory of Ukraine in 2022. These events greatly influenced the further course of history, but did not destroy the firm confidence in the landmarks.

Special attention should be paid to Ukraine's acquisition of the status of a candidate for membership in the European Union and the unique accelerated "fast- track" procedure, which has no precedents in the history of waves of EU expansion. The analysis outlined what conditions have already been met on the way to EU membership (as of October 2022) and what is still needed in the future for Ukraine to acquire this status. Considering the great support from the European Union and active actions from Ukraine, we believe that our state has great prospects for quickly acquiring the status of a member state, which is confirmed by the daily work of the Parliament and the Government of Ukraine.

Keywords: European Union, Ukraine, European integration, cooperation, Agreement, membership

Постановка проблеми

євроінтеграція законодавство україна

Ще 30 років тому Україна визначила європейську інтеграцію як головний зовнішньополітичний пріоритет. Тісна співпраця в політичній та економічній сферах виступає основним інструментом руху України в напрямку розбудови правової та демократичної держави.

Протягом багатьох років Україна та Європейський Союз будували політику «сусідства», яка передбачала здійснення різних заходів, ухвалення нормативно-правових актів, зустрічі, матеріальну допомогу та багато чого іншого, що дозволяє зміцнювати позиції нашої держави на міжнародній арені та поглиблювати інтеграційні процеси.

З огляду на нещодавні зміни у взаємовідносинах Україна-ЄС особливо важливо проаналізувати напрацювання, досягнення та стратегічно важливі кроки України на шляху до членства в Європейському Союзі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання євроінтеграційних процесів та тісного співробітництва з ЄС порушувались у дослідженнях таких вітчизняних учених і фахівців, як В. Єгорова, А. Гальчинський, К. Петренко, Г. Яворська, О. Андрійко, М. Білоусов, А. Селіванов, В. Сіденко, А. Філіпенко, О. Кушніренко, Р. Хорольский, М. Кузьо, В. Геєць та ін. Вони розглядали питання змісту та імплементації Угоди про асоціацію, основні вектори співробітництва Україна-ЄС та інтеграційні проблеми.

Мета статті - дослідження розвитку взаємовідносин України та Європейського Союзу з огляду на пострадянське минуле та проблеми на шляху до європейської інтеграції.

Виклад основного матеріалу

Україна ще на початку своєї незалежності визначила перспективу членства в Європейському Союзі (далі - ЄС) як стратегічний орієнтир. Ідеї та прагнення обрати демократичний шлях розвитку неодноразово проголошувались представниками органів державної влади. Однак це вимагає належного реформування та розвитку тих норм і цінностей, які притаманні державам-членам ЄС.

Згідно зі статтею 49 Договору про Європейський Союз, «будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, зазначені в статті 2, і зобов'язується їх заохочувати, може подати заявку на членство в Союзі». Ці цінності включають свободу, демократію та верховенство права [1]. Тобто якщо теоретично це можливо, то як практично розвивались взаємовідносини Україна - ЄС?

У 1957 році був підписаний Римський договір, який утворив Європейське Економічне Співтовариство, та це стало основою для розвитку економічних, політичних та культурних відносин між державами-засновницями ЄС та СРСР, до складу якого входила Україна. Однак існування «залізної завіси» все ж таки було перешкодою для повноцінного розвитку співробітництва, що відклало цей на процес на довгі роки[2; C.709].

Грудень 1989 року започаткував демократичні процеси у СРСР, які знайшли своє відображення у підписанні Угоди про партнерство та співробітництво на 10 років між ЄС та Радянським Союзом. А вже після розпаду останнього ця угода змінила свій формат на двосторонні угоди про партнерство та співробітництво з країнами-правонаступницями [2; C.709].

Пізніше, вже незалежна Україна продовжила взаємодію з Європейським Союзом, починаючи з визнання Міністром закордонних справ Нідерландів, який був представником головуючої в ЄС країни, незалежності нашої держави в грудні 1991 року у своєму листі від імені Європейського Союзу. Подальші кроки характеризувалися проголошенням Постанови Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики» від 2 липня 1993 року, підписанням вищезазначеної двосторонньої угоди в 1994 році, яка набрала чинності лише в 1998 році, та затвердженням Стратегії та Програми інтеграції України до Європейського Союзу [2; C.709] [3; C.55]. Всі ці документи стали наслідком активного проведення перемовин та дипломатичних заходів (зустрічі Президента України з Президентом Комісії Європейських Співтовариств, з Трійкою ЄС, візити членів Європейської Комісії) та пов'язані з початком політичного діалогу про наміри України рухатись в бік демократичного та процвітаючого майбутнього.

Так, в цілому початок XXI сторіччя для нашої країни ознаменувався багатьма подіями, які визначили три вектори співробітництва з Європейським Союзом: торговельно-економічне, співробітництво у сфері юстиції, свободи і безпеки та співробітництво у сфері Спільної зовнішньої та безпекової політики [4]. По-перше, в кінці 2001 року було схвалено План дій ЄС щодо України у сфері юстиції та внутрішніх справ, який включав в себе запровадження заходів, направлених на боротьбу з тероризмом, відмиванням грошей, незаконною торгівлею зброї та наркотичними засобами тощо. По-друге, у 2002 році Президент України визначив напрями внутрішніх перебудов у Посланні до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки». По-третє, у липні 2002 року відбувся Копенгагенський саміт Україна-ЄС, який в подальшому позитивно відобразився у змісті Звернення (Комунікації) Єврокомісії до Європейської Ради та Європейського Парламенту “Ширша Європа”, відповідно до якого Україна входила до переліку однієї з перших країн, з якими затверджуються плани дій [3; C.56].

Не менш важливим етапом стало оприлюднення Єврокомісією нової концепції «Ширша Європа - Сусідство: новий вимір відносин з нашими східними та південними сусідами», яка передбачала створення більш тісних взаємовідносин з «колом сусідів», серед яких визначили Україну. Характерними особливостями цієї концепції стали: запровадження курсу на зближення з єдиним ринком ЄС, можливість брати участь в різних європейських програмах та отримувати фінансування. Хоч і Україна сприйняла фактор «сусідства» як альтернативу вступу в ЄС, однак вже через рік відбулося підписання Плану дій Україна - ЄС та проведення установчого саміту зовнішньополітичної ініціативи «Східне партнерство» внаслідок дієвої політики сусідства [3; C.56].

Крім цього, у 2008 році почалось активне обговорення змісту майбутньої Угоди про асоціацію, якій передували деякі кроки. Ця Угода повинна була стати новою віхою взаємозв'язків України з Європейським Союзом та поглибити інтеграцію. Одним з таких кроків стала розробка сторонами Порядку денного асоціації - альтернативи Плану дій Україна-ЄС, яка вже готувала підґрунтя для подальшого підписання Угоди про асоціацію. Цей інструмент відносин відрізнявся від свого попередника, перш за все тим, що Євросоюз активніше залучається до процесів реформування в Україні, а також тим, що профільні міністерства можуть налагодити більш тісний зв'язок один між одним, щоб сприяти більшому наближенню України до ЄС на законодавчому рівні [5].

Ще одним етапом можна назвати впровадження Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» у 2010 році, де «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС» законодавець визначив як одну з основоположних засад [6]. Взагалі, цей рік став насиченим на шляху співпраці Україна-ЄС, оскільки також відбулися засідання Ради з питань співробітництва та 14-ий щорічний саміт у Брюсселі, Україна вступила до Європейського економічного співтовариства та було схвалено Резолюцію Європейського Парламенту щодо ситуації в Україні. Відтак, нашу державу було визнано європейською та тією, яка поділяє спільні цінності з країнами-членами Європейського Союзу.

Тісна співпраця між Україною та ЄС активно розвивалась до 2013 року, коли уряд В. Януковича відмовився підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, що в подальшому спричинило початок масового мирного протесту в Києві, яке відомо нам як «ЄвроМайдан». У період з листопада 2013 по червень 2014 року відбулась значна кількість подій, які змінили хід історії нашої країни: перші акції; побиття демонстрантів; штурм Адміністрації Президента; прийняття ряду законів, які посилюють відповідальність за окремі правопорушення, підвищують рівень захисту суддів та представників правоохоронних органів та інших законів, які прирівнювали демонстрантів до злочинців; «Небесна сотня»; анексія Криму; вибори нового президента. Більшість наших громадян об'єднувала ідея євроінтеграції та небажання бути членом Митного союзу, згідно з даними загальнонаціонального дослідження громадської думки населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» разом із Центром ім. Разумкова у 2014 році [7].

Як наслідок, «Євромайдан» започаткував Революцію Гідності, яка потребувала сильної протидії російській експансії, що знайшла своє відображення у процесах самоідентифікації та народження політичної нації, а також утвердження місця України на міжнародній арені. Так, 13 березня 2014 року прийняли Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», яка чітко сказала «так» курсу на європейську інтеграцію [7]. Крім цього, тижнем пізніше відбулася церемонія підписання частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка стосувалась політичного співробітництва та питань безпеки й боротьби з тероризмом. Другу частину Угоди було підписано вже у червні, що передбачало створення зони вільної торгівлі, доступу на ринки, співпраця у більшості сфер економіки та розвитку науки, а також питань оподаткування та порядку розгляду спорів. 16 вересня 2014 року Угоду було синхронно ратифіковано Верховною Радою України та Європейським Парламентом (ратифікація всіма державами-членами та набуття Угодою чинності в повному обсязі відбулось у 2017 році) [8].

Ця Угода стала найбільшим міжнародно-правовим документом в Україні та найоб'ємнішим міжнародним договором між Європейським Союзом та країною, яка не є її членом. Вона змогла започаткувати процес реформації соціально-економічної сфери та визначила якісно новий формат відносин Україна-ЄС завдяки поступовому наближенню нашої економіки до спільного ринку ЄС та впровадженню базису для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили між Україною та ЄС [9].

Більш того, кожного року Урядовий офіс з питань євроатлантичної інтеграції на своєму сайті оприлюднює звіти стосовно стану виконання умов Угоди. Відповідно до даних об'єднаного звіту за 2015-2020 роки Україна змогла значно просунутись у напрямку євроінтеграції, оскільки серед основних змін можна виділити: проведення реформи децентралізації; впровадження європейських стандартів у сфері санітарних та фітосанітарних норм, виробництві харчових продуктів, забезпечення безпеки транспорту, встановлення екологічних вимог; реформа сфери державних закупівель; спрощення митних обмежень; енергетична інтеграція тощо. «Загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію, згідно з даними «Пульсу Угоди», становить 54%. Таким чином, загалом у 2020 році Україна просунулася в реалізації своїх зобов'язань на 10%», - зазначається у звіті [10; C.10].

З моменту підписання Угоди про асоціацію відбулася чимала кількість позитивних змін. По-перше, було сильно збільшено допомогу, враховуючи російську агресію на сході країни та економічну ситуацію (загальний пакет допомоги на 2014-2020 роки - приблизно 11 млрд. євро). До того ж, що стосується спрощення митних обмежень, то завдяки цьому збільшився експорт сільськогосподарської продукції та частково ліквідувались тарифи, пов'язані з імпортом промислових товарів, які були передбачені Угодою та встановлювались ЄС [11; C.114].

Додатково було оновлено Порядок денний асоціації, оскільки попередній впровадили ще на етапі переговорів про підписання Угоди про асоціацію у вересні 2008 року. Цей спільний політичний інструмент мав на меті підготовку та сприяння імплементації Угоди шляхом здійснення практичних заходів з приводу конституційної, виборчої, судової реформ, дерегуляції, запобігання та протидії корупції, зовнішнього аудиту, реформування сфери податків, енергетичного сектору, державних закупівель та сфери державного управління. Оновлений Порядок денний асоціації схвалили 16 березня 2015 року [12].

Активну допомогу та координацію у процесі реформування, передбаченого Угодою про асоціацію, надає Група підтримки України в Європейській Комісії, яку було створено у 2014 році. Робота Групи сконцентрована на Порядку денному асоціації [13; C.23].

Загалом, повноцінний процес ратифікації Угоди всіма державами- членами не був легким. Під час проведення консультативного референдуму у Нідерландах у 2016 році відповіддю виборців стало «ні». Згідно з даними Виборчої комісії, за угоду проголосували лише 38% виборців. Внаслідок отримання таких результатів вищим керівництвом України було вирішено розробити план щодо поширення культури та здійснення інформаційних заходів в Нідерландах. Окрім цього, уряди держав-членів вирішили зробити юридично обов'язковими положення Угоди, які передбачають, що ЄС не зобов'язується надавати Україні статус кандидата на членство в ЄС, гарантувати безпеку, військову чи фінансову допомогу чи безоплатний рух всередині ЄС [14].

Окремо протягом наступних років йшла активна підготовка до надання Україні безвізового режиму. Вже у 2015 році Єврокомісія заявила про готовність надати нашій державі такий режим на умові продовження виконання вже взятих на себе обов'язків. На початку 2016 року було запропоновано внести зміни до Регламенту Ради (ЄС) № 539/2001 щодо запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України, та 11 червня 2017 року наші громадяни вже могли здійснювати безвізові поїздки до країн-членів Шенгенської угоди [15].

У 2021 році стартував щорічний діалог між ЄС та Україною з питань кібербезпеки та кіберзахисту. «Україна та ЄС підтвердили свою відданість глобальному, відкритому, стабільному та безпечному кіберпростору, який повністю відповідає принципам верховенства права, у якому права осіб однаково захищені у мережі та поза її межами, і в якому безпека, економічний розвиток, процвітання і єдність вільних і демократичних суспільств заохочуються і належним чином захищені», - зазначається на сайті Міністерства закордонних справ України [16]. Цей аспект співробітництва сьогодні особливо актуальний на тлі повномасштабного вторгнення Російської Федерацій в Україну та потреби в ефективній боротьбі з кіберзлочинністю на регіональних і міжнародних майданчиках. Перший раунд Кібердіалогу Україна - Європейський Союз відбувся 3 червня 2021 року, а другий - 29 вересня 2022 року. Під час проведення останнього було порушено питання численних кібератак проти критичної інформаційної інфраструктури України, висловлено ідеї щодо законодавчого врегулювання сфери кібербезпеки та виділення матеріальної підтримки для «посилення її стійкості у протидії загрозам у кіберпросторі та цифровому просторі» [17].

Підтвердженням реалізації плану співпраці для посилення кіберстійкості можна також назвати рішення РНБО від 30 грудня 2021 року «Про План реалізації Стратегії кібербезпеки України», яке було введено у дію 1 лютого 2022 року [18].

Ще двома подіями на шляху до євроінтеграції у 2021 році стали підписання Угоди про спільний авіаційний простір, а також угоди про участь України в програмах ЄС Horizon Europe та Creative Europe. Окрім цього, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, сертифікувала Укренерго як оператора системи передачі європейського типу за моделлю ISO. Це відкрило двері для офіційного членства в ENTSO-E [19].

Згідно з даними Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2021 рік загальний прогрес виконання досяг 63% від усього обсягу умов завдяки посиленій співпраці між двосторонніми органами України та ЄС, а також на багатосторонньому рівні у рамках ініціативи Східного партнерства [20; C.4].

За оцінками VoxUkraine, у період з січня 2015 року по червень 2022 року в Україні було запроваджено приблизно 1300 законодавчих актів, пов'язаних з реформуванням. Частина з них (127) були спрямовані на боротьбу з корупцією, що в подальшому позитивно вплинуло на показник сприйняття корупції в Україні[19]. Ця сфера євроінтеграції була однією з найменш реалізованих.

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, через яке постраждали українські громадяни, та це призвело до великої кількості криз. В умовах війни Президентом України, Володимиром Зеленським, було прийнято рішення подати офіційну заявку на вступ до Європейського Союзу. Це запустило процес вступу нашої держави до ЄС. «Україна, заплативши таку величезну ціну за європейський вибір та безпеку Європи, буде в змозі пройти цей шлях», - підкреслюють в документі. Це стало історичною подією на шляху нашої держави до євроінтеграції, з огляду на геополітичні чинники та настрої українського народу [21] .

8 квітня 2022 року Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Київ, щоб передати Президенту України опитувальник для оцінки готовності України до початку переговорів про вступ до ЄС. У своєму зверненні до Володимира Зеленського вона зазначила: «Україні місце у європейській родині. Ми чули цю дуже важливу заяву від усього вашого народу. І ми даємо позитивну відповідь на ваш запит. Ваша дорога до Європейського Союзу починається. Вже впевнена - це близька стежка» [22].

Даний опитувальник складається з двох частин: економічні та політичні критерії членства, а також оцінка адаптації українського законодавство до вимог та стандартів Європейського Союзу (acquis communautaire). Так, вже через 10 днів після візиту Урсули фон дер Ляєн, 18 квітня, Президент України передав першу частину заповненої анкети-опитувальника голові представництва главі представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу, зазначивши, що підготовка уряду почалась ще з 11 березня, коли Європейська Рада запустила процедуру щодо надання Україні статусу- кандидата [23]. Друга частина опитувальника була готова вже 9 травня, як у своєму зверненні до Президентки Європейської Комісії зазначив Президент України. Як перша, так і друга частина анкети включають в себе аналіз стану справ в нашій державі з моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС [24].

16 червня 2022 року Єврокомісія опублікувала висновок, проаналізувавши відповіді України на опитувальник щодо відповідності нашої держави критеріям членства в Європейському Союзі. У документі наголосили: «Україна є європейською державою, яка достатньо підтвердила свою відданість цінностям, на яких засновано Європейський Союз. Тому Комісія рекомендує Раді, що Україні потрібно надати перспективу членства в Європейському Союзі». Однак, незважаючи на це, було складено перелік впровадження необхідних внутрішньодержавних змін, серед яких: боротьба з корупцією та олігархією на вищому рівні, ухвалення закону про ЗМІ, реформування законодавства стосовно національних меншин тощо [25; C.20].

І ось, довгоочікуваною подією кожного українця стало ухвалення лідерами 27 країн-членів Європейського Союзу рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС 23 червня 2022 року. Саме цей момент став стартом офіційного процесу набуття Україною членства. Ця подія відкрила нашій державі двері для наближення життя та добробуту до європейського рівня, до інвестицій, грантів, технічної допомоги, а також до програм та ініціатив ЄС. Процес набуття членства для кожної країни є унікальним та індивідуальним: якщо держава не здійснює ніяких внутрішніх перетворень, Євросоюз може призупиняти, перезапуска™ чи зупиняти перемовини. Що стосується України, то Президентка Єврокомісії та Президент України домовились про “fast-track” - прискорену процедуру, яка ще не має прецедентів за всю історію розширень ЄС [26].

З моменту набуття Україною статусу держави-кандидата, багато чого змінилось. Кожного дня вище керівництво нашої держави робить впевнені кроки на шляху до членства в ЄС. Віце-прем'єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, неодноразово наголошувала у своїх виступах, що сьогодні Україна має позитивну динаміку в процесі виконання всіх рекомендацій Європейської Комісії. По-перше, українські логістичні шляхи було включено до Транс'європейської транспортної мережі. По-друге, посилилась співпраця з ЄС у межах Європейської міграційної мережі. По-третє, Верховною Радою України було ухвалено законопроект, який наразі є необхідним для «митного безвізу» з ЄС (запрацює з 1 жовтня 2022 року) [27].

Крім цього, серед законодавчих змін можна виділити: розгляд 19-ти євроінтеграційних законопроектів, які стосуються сфери довкілля; ухвалення у першому читанні законопроекту про медіа; ратифікація Угоди про участь України в програмі ЄС LIFE щодо відновлення пошкоджених чи знищених екосистем; ухвалення низки законопроектів, які врегульовують використання ядерної енергії відповідно до вимог права ЄС; ухвалення в жовтні 2022 року законопроектів щодо захисту прав споживачів, внесення змін до КК України та КПК України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав, про хімічну безпеку, Митний тариф України та врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту [27].

Окремо необхідно виділити отримання Україною дорожньої карти вступу в систему Механізму цивільного захисту ЄС, підписання Угоди про участь в програмі ЄС Fiscalis з метою співробітництва в податковій сфері, приєднання до Програми «Цифрова Європа» до 2027 року, а також численна матеріальна допомога від Європейського Союзу з метою протидії російського вторгнення на територію нашої держави та повноцінної реалізації всіх рекомендації Єврокомісії [27].

Висновки

Вступ України до ЄС - це вже не мрія, а реальність. Станом на сьогодні, ми робимо все можливе, щоб якнайшвидше виконати всі необхідні умови для вступу та нарешті реалізувати євроінтеграційні прагнення, до яких наша держава йшла «30 років та 120 днів», як влучно наголосив Президент України Володимир Зеленський в одному зі своїх звернень.

Звичайно, що на тлі повномасштабного вторгнення Росії цей процес став особливо актуальним, оскільки зараз Україна на високому рівні демонструє прагнення захищати свої територіальні кордони, культуру та націю. Крім цього, наша держава має великий людський капітал, великі перспективи у продовольчій, сільськогосподарській та енергетичній сфері; великий людський капітал, розвинуту сферу IT, машинобудування, а також інші галузі. Саме тому вступ України до ЄС допоможе глибше просунутися в напрямку затвердження європейських цінностей та налагодження діалогу між громадянами та вищим керівництвом.

Література

1. Consolidated version of the Treaty on European Union: Document 12012M/TXT. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A12012M%2FTXT (дата звернення:

30.10.2022) ;

2. Федонюк С. В. Історія відносин [Україна-ЄС] / С. В. Федонюк, В. С. Корчун // Європейська інтеграція : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [С. В. Федонюк та ін.] ; за ред. С. В. Федонюка, В. Й. Лажніка. - Вид. 2-е, переробл. й доповн. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. - (Посібники та підручники ВНУ імені Лесі Українки). - С. 709-719;

3. Артьомов В.І. Проблеми і перспективи входження України в Європейський Союз: навч.посіб. Ужгород: Ліра. 2007. 380 с.;

4. Відносини Україна - ЄС. Міністерство закордонних справ України. URL:https://mfa.gov.ua/yevropej ska-integraciya/vidnosini-ukrayina-yes (дата звернення: 30.10.2022);

5. Беззуб І. Сучасний стан та перспективи української євроінтеграції. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1209:suchasnij-stan-i- perspektivi-ukrajinskoji-evrointegratsiji&catid=8&Itemid=350 (дата звернення: 30.10.2022);

6. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010 №2411-VI. Офіційний вісник України. 2010. №55. С.17;

7. Киридон А.М. Євромайдан / Революція Гідності: причини, характер, основні етапи. Історична пам'ять. 2015. №33. С.17-32;

8. Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України від 16.09.2014 №1678-VII. Голос країни. 2014. №177;

9. Угода про асоціацію. Урядовий портал: єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro- asociacyu (дата звернення: 30.10.2022);

10. Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом 2015-2020. Євроінтеграційний портал. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/ files/inline/files/aa_implementation_report_2015-2020_ukr_final_0.pdf (дата звернення: 30.10.2022);

11. Кваша О., Синякова А. Україна та ЄС: проблеми та перспективи інтеграції в сучасних умовах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. №23(1). С.112-117;

12. Порядок денний асоціації між Україною та ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію. Урядовий портал: єдиний веб-портал веб-портал органів виконавчої влади України. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/ imported_content/news/ doc_248012532/UA_15-1%20final.pdf;

13. Єгорова В.С. Україна та ЄС: сучасний стан і перспективи розвитку. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2019. № 40. С.22-25;

14. Sixth Progress Report on the Implementation by Ukraine of the Action Plan on Visa Liberalisation. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/transparency/documents- register/detail?ref=COM(2015)905&lang=ru (дата звернення: 30.10.2022)

15. Безвізовий режим між Україною та ЄС запрацював. BBC Ukraine. URL: https://web.archive.org/web/20170615010551/http://www.bbc.com/ukrainian/news-40219742 ;

16. Україна та ЄС започаткували Кібердіалог. Міністерство закордонних справ України. URL: https://mfa.gov.ua/news/ukrayina-ta-yes-zapochatkuvali-kiberdialog (дата звернення: 30.10.2022);

17. Україна та ЄС провели другий раунд діалогу з питань кібербезпеки. Портал Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. URL: https://cip.gov.ua/ua/ news/ukrayina-ta-yes-proveli-drugii-raund-dialogu-z-pitan-kiberbezpeki?fbclid=IwAR1OsapQbZ ydhkqJaiWhFzJC4088AwoA27OcCaqjN_pzsuHqZScF93dfQCY (дата звернення: 30.10.2022);

18. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року "Про План реалізації Стратегії кібербезпеки України": Указ Президента від 01.02.2022 №37/2022. Офіційний вісник Президента України. 2022. №4. С.12;

19. I. Sologub. Ukraine's EU Integration: A Long Way Home. Intereconomics. 2022. №57(4). С.218-224 URL: https://www.intereconomics.eu/contents/year/2022/number/4/article/ ukraine-s-eu-integration-a-long-way-home.html (дата звернення: 30.10.2022);

20. Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2021 рік. Євроінтеграційний портал. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/files/ inline/files/euua_report_2021_ukr-2.pdf ;

21. Володимир Зеленський підписав заявку на членство України у Європейському Союзі. Президент України: офіційне інтернет-представництво. URL: https://www.president.gov.ua/news/ volodimir-zelenskij-pidpisav-zayavku-na-chlenstvo-ukrayini-u-73249 (дата звернення: 30.10.2022);

22. Україна отримала опитувальник, необхідний для набуття статусу країни- кандидата на членство в ЄС. Євроінтеграційний портал. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/ node/4549 (дата звернення: 30.10.2022);

23. Володимир Зеленський передав Матті Маасікасу заповнену анкету-опитувальник для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Президент України: офіційне інтернет-представництво. URL: https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij -peredav- matti-maasikasu-zapovnenu-anketu-74405 (дата звернення: 30.10.2022);

24. Україна передала ЄС заповнену другу частину опитувальника, необхідну для отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Урядовий портал: єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-peredala-yes- zapovnenu-drugu-chastinu-opituvalnika-neobhidnu-dlya-otrimannya-statusu-kandidata-na- chlenstvo-v-yes (дата звернення: 30.10.2022);

25. Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union. European Commission: European Neighbourhood Policy and Enlargement Negotiations. URL: https://neighbourhood- enlargement.ec.europa.eu/opinion-ukraines-application-membership-european-union_en (дата звернення: 30.10.2022) ;

26. Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Урядовий портал: єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina- otrimala-status-kandidata-na-chlenstvo-v-yes (дата звернення: 30.10.2022);

27. Євроінтеграційний дайджест. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/digest (дата звернення: 30.10.2022)

References:

1. Consolidated version of the Treaty on European Union: Document 12012M/TXT. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A12012M%2FTXT;

2. Fedoniuk S. V. (2011) Istoriia vidnosyn Ukraina-YeS [History of relations Ukraine-EU]. Lutsk: Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky [in Ukrainian];

3. Artomov V.I. (2007) Problemy i perspektyvy vkhodzhennia Ukrainy v Yevropeiskyi Soiuz [Problems and prospects of Ukraine's accession to the European Union]. Uzhhorod: Lira. [in Ukrainian];

4. Vidnosyny Ukraina - YeS. Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy [Relations between Ukraine and the EU]. mfa.gov.ua. Retrieved from https://mfa.gov.ua/yevropejska- integraciya/vidnosini-ukrayina-yes [in Ukrainian];

5. Bezzub I. Suchasnyi stan ta perspektyvy ukrainskoi yevrointehratsii [The current state and prospects of Ukrainian European integration]. (n.d.) Retrieved from http://nbuviap.gov.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id=1209:suchasnij-stan-i-perspektivi-ukrajinskoji- evrointegratsiji&catid=8&Itemid=350 [in Ukrainian];

6. Zakon Ukrainy “Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky” [The Law of Ukraine "On the Basics of Internal and Foreign Policy"] (2010) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text [in Ukrainian];

7. Kyrydon A.M. (2015) Yevromaidan / Revoliutsiia Hidnosti: prychyny, kharakter, osnovni etapy [Euromaidan / Revolution of Dignity: causes, nature, main stages]. Istorychnapamiat - Historical memory [in Ukrainian];

8. Zakon Ukrainy “Pro ratyfikatsiiu Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony” [Law of Ukraine "On Ratification of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand"] (2014) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1678-18#Text [in Ukrainian];

9. Uhoda pro asotsiatsiiu [Association Agreement]. kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropej ska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu [in Ukrainian];

10. Zvit pro vykonannia Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta Yevropeiskym soiuzom 20152020 [Report on the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the European Union 2015-2020]. eu-ua.kmu.gov.ua. Retrieved from https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/ files/inline/files/aa_implementation_report_2015-2020_ukr_final_0.pdf [in Ukrainian];

11. Kvasha O., Syniakova A. (2019) Ukraina ta YeS: problemy ta perspektyvy intehratsii v suchasnykh umovakh [Ukraine and the EU: problems and prospects of integration in modern conditions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 23, 112-117 [in Ukrainian];

12. Poriadok dennyi asotsiatsii mizh Ukrainoiu ta YeS dlia pidhotovky ta spryiannia implementatsii Uhody pro asotsiatsiiu [The agenda of the association between Ukraine and the EU for the preparation and promotion of the implementation of the Association Agreement]. kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/storage/app/imported_content/news/doc_248012532/UA_15-1%20final.pdf [in Ukrainian];

13. lehorova V.S. (2019) Ukraina ta YeS: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku [Ukraine and the EU: current state and development prospects]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 40, 22-25 [in Ukrainian];

14. Sixth Progress Report on the Implementation by Ukraine of the Action Plan on Visa Liberalisation. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/transparency/ documents-register/detail?ref=COM(2015)905&lang=ru;

15. Bezvizovyi rezhym mizh Ukrainoiu ta YeS zapratsiuvav [The visa-free regime between Ukraine and the EU has started]. BBC Ukraine. Retrieved from https://web.archive.org/ web/20170615010551/http://www.bbc.com/ukrainian/news-40219742 [in Ukrainian];

16. Ukraina ta YeS zapochatkuvaly Kiberdialoh. Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy [Ukraine and the EU launched the Cyberdialogue]. mfa.gov.ua. Retrieved from https://mfa.gov.ua/news/ukrayina-ta-yes-zapochatkuvali-kiberdialog [in Ukrainian];

17. Ukraina ta YeS provely druhyi raund dialohu z pytan kiberbezpeky. Portal Derzhavnoi sluzhby spetsialnoho zviazku ta zakhystu informatsii Ukrainy [Ukraine and the EU held the second round of dialogue on cyber security issues]. cip.gov.ua. Retrieved from https://cip.gov.ua/ ua/news/ukrayina-ta-yes-proveli-drugii-raund-dialogu-z-pitan-kiberbezpeki?fbclid=IwAR1OsapQ bZydhkqJaiWhFzJC4088AwoA27OcCaqjN_pzsuHqZScF93dfQCY [in Ukrainian];

18. Presidential Decree "On the Decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated December 30, 2021 "On the Implementation Plan of the Cyber Security Strategy of Ukraine" (2022) №37/2022. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37/2022#Text [in Ukrainian].;

19. Sologub I. Ukraines EU Integration: A Long Way Home. Intereconomics. 2022. №57(4). S.218-224. Retrieved from https://www.intereconomics.eu/contents/year/2022/number/4/ article/ukraine-s-eu-integration-a-long-way-home.html;

20. Zvit pro vykonannia Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu ta Yevropeiskym Soiuzom za 2021 rik [Report on the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the European Union for 2021]. eu-kmu-gov.ua. Retrieved from https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/ files/inline/files/euua_report_2021_ukr-2.pdf [in Ukrainian];

21. Volodymyr Zelenskyi pidpysav zaiavku na chlenstvo Ukrainy u Yevropeiskomu Soiuzi [Volodymyr Zelenskyy signed the application for Ukraine's membership in the European Union]. president.gov.ua. Retrieved from https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij- pidpisav-zayavku-na-chlenstvo-ukrayini-u-73249 [in Ukrainian];

22. Ukraina otrymala opytuvalnyk, neobkhidnyi dlia nabuttia statusu krainy-kandydata na chlenstvo v YeS [Ukraine received the questionnaire necessary for acquiring the status of a candidate country for EU membership]. eu-kmu.gov.ua. Retrieved from https://eu-ua.kmu.gov.ua/node/4549 [in Ukrainian];

23. Volodymyr Zelenskyi peredav Matti Maasikasu zapovnenu anketu-opytuvalnyk dlia otrymannia Ukrainoiu statusu kandydata na chlenstvo v YeS [Volodymyr Zelensky handed Matta Maasikas a completed questionnaire for Ukraine to obtain the status of a candidate for EU membership]. president.gov.ua. Retrieved from https://www.president.gov.ua/news/volodimir- zelenskij-peredav-matti-maasikasu-zapovnenu-anketu-74405 [in Ukrainian];

24. Ukraina peredala YeS zapovnenu druhu chastynu opytuvalnyka, neobkhidnu dlia otrymannia statusu kandydata na chlenstvo v YeS [Ukraine submitted to the EU the completed second part of the questionnaire, which is necessary for obtaining the status of a candidate for EU membership]. kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-peredala-yes-zapovnenu-drugu-chastinu- opituvalnika-neobhidnu-dlya-otrimannya-statusu-kandidata-na-chlenstvo-v-yes [in Ukrainian];

25. Opinion on Ukraines application for membership of the European Union. European Commission: European Neighbourhood Policy and Enlargement Negotiations. Retrieved from https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/opinion-ukraines-application-membership-european- union_en;

26. Ukraina otrymala status kandydata na chlenstvo v YeS [Ukraine received the status of a candidate for EU membership]. kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/ ukrayina-otrimala-status-kandidata-na-chlenstvo-v-yes [in Ukrainian];

27. Ievrointehratsiinyi daidzhest [European integration digest]. eu-ua.kmu.gov.ua. Retrieved from https://eu-ua.kmu.gov.ua/digest (data zvernennia: 30.10.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru