Європейський досвід адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики щодо можливостей його імплементації на українських теренах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейський досвід адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики щодо можливостей його імплементації на українських теренах

Глоба Данило Маркович, здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії з права, Національний авіаційний університет

Анотація

Здійснення аналізу адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики в Україні у контексті європейського виміру дало змогу визначити основні тенденції та механізми попередження й протидії корупційним злочинам у системі органів публічної влади, які доцільно адаптувати для України, серед яких:

- розповсюдження інформаційних матеріалів про наслідки скоєння корупційних злочинів у системі органів публічної влади для суспільства та реалізація державних заходів із недопущення таких випадків. Такий механізм направлений на підвищення обізнаності населення у цих питаннях та популяризацію суспільного неприйняття даного негативного явища у звичайному житті. Це стає можливим за допомогою реалізації спеціальних освітніх програм та проєктів, направлених на боротьбу з корупцією;

- посилення ролі громадського сектору в антикорупційній діяльності держави, його активна участь у здійсненні наглядової та консультативної функцій з метою удосконалення роботи усіх органів публічної влади, особливо тих, які реалізують антикорупційну політику держави;

- зменшення частки репресивних заходів у антикорупційній діяльності та активізація здійснення превентивних заходів попередження корупційних злочинів та антикорупційних заходів стимулювання (зокрема, мотивація працівників антикорупційних органів публічної влади в разі підвищення рівня ефективності та професіоналізму, що, у свою чергу, сприятиме невідворотності покарання винних державних службовців від їх соціального статусу, незалежно від їх соціального статусу та інших привілегій);

- вдосконалення державних інтернет-платформ та інтеграція інтерактивних сторінок органів публічної влади з метою оперативного реагування на звернення громадян про факти скоєння корупційних злочинів. При цьому, варто запровадити юридичну відповідальність за відмову в негайному фіксуванні такого повідомлення відповідальними за це співробітниками правоохоронних органів.

Ключові слова: адміністративно-правові засади, антикорупційна діяльність держав, превентивні заходи попередження корупційних злочинів, європейський вимір, удосконалення антикорупційного законодавства.

Abstract

The European experience of the administrative and legal principles of the formation of the anticorruption policy regarding the possibilities of its implementation in the Ukrainian territory

Globa Danylo Markovych Doctor of Philosophy in Law, National Aviation University

The analysis of the administrative and legal foundations of the formation of anti-corruption policy in Ukraine in the context of the European dimension made it possible to determine the main trends and mechanisms for preventing and countering corruption crimes in the system of public authorities, which should be adapted for Ukraine, including:

- distribution of informational materials about the consequences of committing corruption crimes in the system of public authorities for society and the implementation of state measures to prevent such cases. Such a mechanism is aimed at raising the public's awareness of these issues and popularizing social rejection of this negative phenomenon in everyday life. This becomes possible through the implementation of special educational programs and projects aimed at fighting corruption;

- strengthening the role of the public sector in the anti-corruption activities of the state, its active participation in the implementation of supervisory and advisory functions in order to improve the work of all public authorities, especially those that implement the anti-corruption policy of the state;

- reducing the share of repressive measures in anti-corruption activities and intensifying the implementation of preventive measures to prevent corruption crimes and anti-corruption incentive measures (in particular, motivating employees of anticorruption bodies of public authorities in the case of increasing the level of efficiency and professionalism, which, in turn, will contribute to the inevitability of punishing guilty civil servants from their social status, regardless of their social status and other privileges);

- improvement of state internet platforms and integration of interactive pages of public authorities in order to promptly respond to citizens' appeals about the facts of corruption crimes. At the same time, it is worth introducing legal responsibility for the refusal to immediately fix such a message by the responsible law enforcement officers.

Keywords: administrative and legal principles, anti-corruption activity of states, preventive measures to prevent corruption crimes, European dimension, improvement of anti-corruption legislation.

Постановка проблеми

Корупція виступає основним фактором зниження темпів розвитку демократичного суспільства та будь-якої економічної системи. Дане негативне явище давно стало невід'ємною частиною процесів публічного адміністрування та політичного устрою багатьох держав. Тож, боротьба з корупційними злочинами виступає одним із ключових напрямів реформування існуючої системи управління розвинених держав світу, в тому числі, європейських. Україна, отримавши статус кандидата на членство у Європейському Союзі та знаходячись у активному процесі вступу до нього, пріоритетним курсом розвитку обрала здійснення ефективних заходів із удосконалення антикорупційного законодавства держави. Тому, максимум сил та засобів мають бути направлені на подолання проявів корупції у роботі органів публічної влади [1, c. 55]..

Необхідно зазначити, що алгоритм протидії корупційним правопорушенням у політичній системі будь-якої країни передбачає, у першу чергу, розробку та впровадження комплексу заходів із виявлення, попередження та припинення такого виду злочинів, а, також, усунення негативних наслідків від їх вчинення та притягнення до відповідальності винних осіб за скоєння корупційних злочинів.

У такому ракурсі, реалізація комплексу вищезгаданих заходів має засновуватись на принципах гласності, законності, невідворотності покарання за скоєння корупційних злочинів, обов'язковості відновлення порушених прав та відшкодування збитків, що заподіяні корупційними діями винних осіб.

Проте, з наукової точки зору багатьох вітчизняних дослідників даної теми просте дублювання заходів із попередження та протидії корупційним злочинам у роботі системи публічного адміністрування з практики розвинених країн світу в Україні без спеціальної адаптації до особливостей нашої країни, не призведе до отримання результатів.

Так, адміністративно-правові засади формування антикорупційної політики у країнах Європи значно відрізняються від вітчизняних: у більшості європейських країн існують норми, чітко та детально прописані у нормативно-правових актах щодо реалізації обов'язків та норм поведінки представників органів публічної влади держави різних рівнів, чого, на жаль, не спостерігаємо в Україні. Наразі, у нашій державі немає чітко визначених стандартів щодо виявлення проявів корупції, тож є велика вірогідність обійти закон та уникнути штрафних санкцій, відповідальності [2, с. 34].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематику європейського досвіду адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики держави, а, також, можливостей його імплементації на українських теренах розглядали у власних дослідженнях такі автори, як: Н. Ахтирська, Т. Гжибовська, С. Задворних, О. Качуровський, О. Соснін, І. Чарських, В. Чепелюк, О. Чередниченко, Я. Швидкий, І. Шурман тощо.

Мета статті - дослідити європейський досвід адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики щодо можливостей його імплементації на українських теренах.

Виклад основного матеріалу

Варто акцентувати увагу на тому, що, на сьогоднішній день, реалізація антикорупційної політики більшості країн Європи провадиться не тільки урядами держав, а й за участі різноманітних міжнародних організацій, неурядових та громадських інституцій. Саме тому, у світовому співтоваристві поступово формуються стійкі міжнародні зв'язки та домовленості, а, також, впровадження спільних практик антикорупційної діяльності.

Для багатьох європейських країн характерною є реалізація широкого спектру заходів із попередження та протидії корупційним злочинам, тож, у нашому дослідженні, розгляд таких практик є досить доцільним. У ракурсі даного пункту, пропонуємо більш детально розглянути особливості адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики розвинених країн Європи, зокрема, з метою наближення національного законодавства України у питаннях протидії корупційним злочинами до міжнародних норм.

Необхідно зазначити, що ключову роль у процесах реалізації заходів із попередження та протидії корупційним правопорушенням у діяльності представників органів публічної влади України, що, у свою чергу, сприяло до загального зниження рівня корупції в країні, активної детінізації економіки, а, також, зменшення кількості фактів приховування доходів та незаконного відмивання коштів суб'єктами господарювання та окремими громадянами, відіграє саме підтримка та проведення активних антикорупційних програм міжнародного рівня та систематичне співробітництво із міжнародними організаціями, що займаються антикорупційною діяльністю.

Отже, розвиваючи вищезгадані напрями в Україні, у перспективі стане можливою активізація процесів із попередження та протидії корупційним злочинам у вищих ешелонах влади за рахунок підтримки діяльності спеціальних антикорупційних інституцій. Тож, з метою зниження рівня корупції у державі, парламентський комітет повинен здійснювати координацію процесів реалізації антикорупційної політики на загальнонаціональному рівні, а представники громадського сектору мають здійснювати контрольну функцію за діяльністю органів публічної влади - на місцевому [3, с. 38].

Яскравим прикладом ефективної антикорупційної пропаганди в Україні стало проведення у 2018 році, у Києві, спеціальної офлайнової комунікаційної кампанії, організованої Антикорупційною ініціативою Європейського Союзу, під назвою «Парк корупції». Вона стала першим та наймасштабнішим у світі інтерактивним проєктом, який привернув увагу громадськості до проблем скоєння корупційних злочинів у вищих ешелонах влади. У рамках даного проєкту, були встановлені різноманітні інсталяції, інтерактивний контент, експонати, експозиції віртуальної реальності на антикорупційну тематику. За допомогою спеціальних приладів віртуальної реальності відвідувачі мали змогу поринути у професійний світ представників Національного антикорупційного бюро: побувати в ролі детектива, який проводить розслідування злочину, провести обшук у кабінеті корупціонера, оглянути спеціалізовану лабораторію, взяти участь у віртуальному арешті винного у скоєнні корупційного злочину тощо [4].

Варто, також, акцентувати увагу на факті підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом [5], особливо враховуючи довготривалий процес імплементації вітчизняного законодавства до європейських стандартів. Завдяки даному співробітництву з європейською спільнотою стала можливою активна взаємодія у контексті протидії здійсненню кримінальної та незаконної організованої діяльності, а, також, попередження її проявів. Ключовою особливістю у цьому процесі є те, що дана співпраця спрямована на вирішення проблем із проявами корупції як у державному, так і у приватному секторах.

Пропонується окремо зупинитись на співробітництві України із такими міжнародними антикорупційними інституціями як Мережа європейських антикорупційних організацій та Європейські партнери проти корупції. Дані структури мають на меті здійснювати підтримку у ракурсі вдосконалення державних антикорупційних програм, надавати рекомендації та необхідну інформацію щодо особливостей корупційних зловживань юридичними та фізичними особами на території України, проводити конференції, семінари та різні види навчань представників органів публічної влади, які відповідають за реалізацію антикорупційної політики.

У рамках такої співпраці, вагомою складовою виступає підписання спеціальних протоколів, угод та меморандумів з міжнародними антикорупційними організаціями та урядами розвинених країн Європи з метою надбання їх успішного досвіду та імплементації його на українських теренах з урахуванням особливостей нашої країни з метою значного зниження кількості фактів скоєння корупційних злочинів у діяльності представників органів публічної влади [6, с. 344].

Необхідно акцентувати увагу на тому, що, на сьогоднішній день, одним із нагальних завдань владних органів в Україні виступає мінімізація негативного впливу від проявів корупції на активізацію процесів реформування існуючої системи публічного адміністрування. Тож, прикладами успішного досвіду у процесах боротьби з корупцією будуть представлені нижче країни-члени європейської спільноти із високим антикорупційним рейтингом, які вже пройшли важкий та тривалий шлях у цьому, просунулись далеко уперед та змогли мінімізувати рівень корупції у своїх системах органів публічної влади.

У такому контексті, в Україні яскраво виражена проблема професійного дослідження, впровадження та адаптації до вітчизняних реалій позитивних практик розвинених країн Європи у питаннях застосування дієвих інструментів, механізмів та методів для попередження та протидії корупційним злочинам у процесах функціонування системи органів публічної влади.

Пропонується розглянути успішний досвід Швеції для впровадження його в Україні. Основою для забезпечення низького рівня корупції у даній державі є більша пріоритетність використання стимулів (пільг, субсидій та зменшення обсягів податків), ніж використання заборон та дозволів. Тому, мотивуючи усіх своїх громадян, а не тільки представників органів публічної влади, у суспільній свідомості закріпився чіткий образ законослухняного громадянина як стандарт поведінки.

Швецький уряд та парламент створили умови для відкритого доступу до усіх внутрішніх документів державного значення, а, також, у державі було встановлено високі етичні стандарти у роботі чиновників та створено незалежну систему правосуддя. До того ж, різниця заробітних плат державних службовців вищих ешелонів влади та звичайних робітників значно скоротилась. Саме тому, чесність стала невід'ємною рисою характеру усіх представників органів публічної влади і звичайних громадян [7, с. 45].

Вагомим фактором низького рівня корупції є велика роль громадської думки, що проявляється у тому, що навіть за наявності будь-якої недовіри суспільства до представника органу публічної влади, його можуть позбавити посади та недоторканності з подальшою забороною займатися підприємницькою діяльністю, або нести державну службу. Окрему роль у протидії корупційним злочинам у системі органів публічної влади відведено парламентському омбудсмену юстиції, якому надане право відкривати кримінальні справи проти державних службовців у разі скоєння ними правопорушень [7].

Враховуючи вищезазначені факти, можна зробити висновок про те, що доцільним для України є запозичення позитивних практик Швеції. Проте, використання усіх без виключення антикорупційних інструментів та технологій не логічно, адже необхідно відібрати саме ті, які, у повній мірі, підходять українському національному менталітету.

Можна підкреслити, що процес впровадження успішного досвіду інших країн у антикорупційну діяльність України досить витратний, трудомісткий, а позитивні результати від нього неможливо отримати негайно (потрібно багато часу для значного зниження рівня корупції). Необхідно систематично здійснювати пропаганду серед населення для підтримки позитивних антикорупційних стандартів у суспільстві. Процес викорінення корупції потребує сталого суспільного розуміння, що загальне благо важливіше за індивідуальне благополуччя.

Цікавим прикладом для удосконалення адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики України можна визначити досвід протидії корупційним злочинам у Нідерландах. Особливістю процесів боротьби з проявами корупції у системі органів публічної влади Нідерландів є те, що вони реалізовуються на двох рівнях: інституціональному та процедурному.

Практикується, також, звітування Міністерством внутрішніх справ Нідерландів перед урядом з питань розкритих корупційних злочинів, покарання за їх скоєння та відкритого обговорення їх наслідків. Такий досвід для нашої країни був би дуже дієвим у комплексі з проведенням громадського обговорення ефективності роботи вітчизняного Міністерства внутрішніх справ щодо питань скоєння корупційних правопорушень серед представників органів публічної влади. Тож, доцільно внести зміни до антикорупційної стратегії України щодо гласності та підзвітності роботи органів, які реалізовують заходи із попередження та протидії корупції [8, с. 332].

У ракурсі тематики даної публікації, слід загострити увагу, також, на особливостях антикорупційної політики Данії, що просто необхідно реалізовувати у життя в Україні на всіх рівнях суспільного життя з метою підвищення ефективності діяльності державних органів влади у напрямі зменшення рівня корупції. Тож, для Данії характерними є наступні ознаки:

- повне неприйняття суспільством корупції як результат активного пропагування чесного життя та здійснення професійної діяльності;

- виховання у громадян із дитинства нетерпимості до проявів корупції у загальнонаціональній культурі;

- створення умов для невідворотності настання відповідальності та обов'язкового покарання винних осіб за скоєння корупційних злочинів як у системі органів публічної влади, так і у звичайному житті;

- проведення систематичного контролю за діяльністю представників органів публічної влади із широким залученням засобів масової інформації та інститутів громадянського суспільства [9, с. 26].

У свою чергу, доцільним для удосконалення адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики України буде розглянути успішний досвід Фінляндії як країни з одним з найнижчих рівнів корупції у складі Європейського Союзу. Запорукою такого позитивного результату є нормативно-правове закріплення принципів фінської організаційно-правової моделі з протидії корупційним злочинам у системі органів публічної влади, серед яких:

- верховенство права;

- прийняття управлінських рішень більше ніж однією посадовою особою;

- простота структури й прозорість роботи адміністративної та судової систем держави;

- контроль представниками громадського сектору за діяльністю державних службовців;

- доступність та легкість процедури звернення громадян до судових органів у випадку порушення їх прав і свобод;

- використання системи електронної демократії (більша частина запитів та звернень до органів публічного адміністрування може бути подана в режимі он-лайн);

- запобігання фактів виникнення конфлікту інтересів (заборона приймати участь у процесі прийняття управлінських рішень представниками органів публічної влади у разі наявності в них, чи близьких родичів, особистого інтересу).

Характерною рисою антикорупційної діяльності Фінляндії, є, також, існування мережі формальних антикорупційних інституцій, у склад яких входять не тільки органи публічної влади, а й організації та установи громадського та приватного секторів (підприємства, дослідницькі центри, політичні партії тощо) [10, с. 151-152].

Досліджуючи успішний досвід Франції у питаннях реалізації антикорупційної політики, необхідно зосередити увагу на певній національній особливості даної країни: в основі розроблення стратегічної програми держави лежить міжвідомчий підхід (до розробки залучаються представники органів публічної влади із різних сфер діяльності - економічного напряму, бюджетного, правового тощо з метою всебічного підходу до проблеми). Можемо констатувати той факт, що саме таке комплексне співробітництво фахівців різних сфер матиме результатом цілісну та дієву програму держави з метою зниження рівня корупційних злочинів у системі органів публічної влади України [11].

Головний державний орган Франції, що відповідає за реалізацію антикорупційної політики - Французьке антикорупційне агентство - виконує превентивну, охоронну та контрольну функції. Тобто, практично дублює функції Національного агентства з питань запобігання корупції України. Проте, існує вагома відмінність: керівник французької антикорупційної інституції має статус особистої незалежності, зокрема, з урахуванням специфіки процедури його призначення, а, також, унеможливленням вплинути на його рішення, що є гарантією виключення корупційних правопорушень усередині агентства [12, с. 65-66].

Характерною особливістю адміністративно-правових засад формування антикорупційної політики Німеччини є впровадження комплексу антикорупційних заходів держави, що містяться у спеціальному пакеті нормативно-правових документів («Директива федерального Уряду про боротьбу з корупцією в федеральних органах управління»). Цей нормативно-правовий акт містить Кодекс дій проти корупції і Методичні вказівки для керівників та керівництва відомства [13, с. 373; 14; 15].

корупційний злочин європейський влада

Література

1. Приходько В.М. Проблема корупції в Україні / сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку Матеріали ХХІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції (07 липня 2022 року, у м. Любляна (Словенія), дистанційно), 564 с

2. О.Г. Мельник Міжнародний досвід запобігання та протидії корупції як вектор формування національної антикорупційної політики в Україні, Юридичний науковий електронний журнал, № 2/2021, С. 32-35

3. А. В. Алімов «Стратегії зовнішньої політики ЄС в рамках євроінтеграції України» Бакалаврська робота Національний університет «Києво-Могилянська академія» Київ - 2022р., 67 с.

4. Руслан Мініч, "Інтерньюз-Україна" Борьба с коррупцией: чему учит опыт ЕС Европейська правда 3 июля 2018

5. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони Документ 984_011, поточна редакція -- Редакція від 30.11.2015, Набрання чинності, відбулась 01.09.2017,

6. Шевченко Н.В. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів та обліку (Львівський державний університет внутрішніх справ) Роль державних органів у зменшенні рівня тінізації економіки та відмиванню доходів Менеджмент і безпека в умовах війни: теоретичні та прикладні аспекти: матеріали-науково-практичної інтернет-конференції (м. Львів, 13 травня 2022 року) / упоряд. В.С. Бліхар. Львів: ЛьвДУВС, 2022. 349 с.

7. В.В. Бригінець / Використання досвіду Швеції як способу зниження рівня корупції в Україні / Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі [Текст]: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 9-10 груд. 2020 р.): у 2 ч. / [редкол.: В.В. Чернєй, С.Д. Гусарєв, С.С. Чернявський та ін.]. - Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2020. - Ч. 1. - 300 с.¹ Там само.

8. Ольга Петрівська, Механізм запобігання та протидії корупції: міжнародний досвід Журнал студентських наукових праць «Управління, адміністрування та право: проблеми, тенденції, досягнення» № 4, 2021, 437 с.

9. Tetiana Melnyk Ключові елементи антикорупційної політики ЄС c.26

10. Пархоменко-Куцевіл О.І. Досвід формування антикорупційних інституцій у Фінляндії досвід для України. Юридичний науковий електронний журнал. № 3. 2019. С. 150-153

11. Іванов О.В. Діяльність суб'єктів публічної адміністрації в напрямі запобігання корупції в зарубіжних країнах/ Науковий вісник публічного та приватного права випуск 6, том 1, 2018 р. C. 274-279

12. М.Ю. Симоненкова / Боротьба з корупцією у Франції / Збірник тез доповідей учасників XIX Студентської науково-практичної конференції іноземними мовами Роль поліції у боротьбі з корупцією (зарубіжний досвід) Збірник тез доповідей учасників XIX Студентської науково-практичної конференції іноземними мовами 20 квітня 2018 року, м. Харків, Україна, с. 65-66.

13. Безвін О.С., Глущенко Н.В., Правові основи декларування доходів та витрат державних службовців у розвинених країнах світу Реформування правової системи в контексті євроінтеграційних процесів: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (м. Суми, 20-21 травня 2021 року) / редколегія: проф. А.М. Куліш, О.М. Рєзнік, В.В. Миргород-Карпова, А.В. Стеблянко - Суми: Сумський державний університет, 2021. - 737 с.

14. Романенко Є.О. Вищі спеціалізовані суди отримали право розгляду справ про адміністративні правопорушення//Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXI Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Дебрецен (Угорщина): ГО «ВАДНД», 07 червня 2022 р. - с.22-26.

15. Романенко Є.О. Удосконалення управління майновими правами у сфері авторського права //«Наука і техніка сьогодні» (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Техніка», Серія «Фізико-математичні науки»)»: журнал. 2022. № 4(4) 2022. - с.62-69.

References

1. Prihod'ko V.M. Problema korupcь v Ukraьm / suchasn aspekti modermzacь nauki: stan, problemi, tendencь rozvitku Materiali XXII-ої M^hnaradno'! naukovo-praktichno'i konferencn (07 lipnja 2022 roku, u m. Ljubljana (Slovernja), distancpno), 564 s

2. O.G. Mel'nik Mkhnarodnij dosvm zapob!gannja ta protidь korupcь jak vektor formuvannja nac!onal'^rno antikorupclj^ Polsiki v Ukraine Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal, № 2/2021, C. 32-35

3. A.V. Ahmov «Strategn zovnishn'oї pohtiki ЄS v ramkah єvrointegradї Ukrami» Bakalavrs'ka robota Nadonal'nij universitet «Kkvo-Mogiljans'ka akadempa» Kiьv - 2022r., 67 s.

4. Ruslan Mmch, "!ntemjuz;-Ukrama" Bor'ba s korrupciej: chemu uchit opyt ES Evropejs'ka pravda 3 ijulja 2018

5. Ugoda pro asodacuu mizh Ukraїnoju, z odrnd storoni, ta Єvropejs'kim Sojuzom, Єvropejs'kim spivtovaristvom z atomnoї energn і їhnimi derzhavami-chlenami, z inshoї storoni Dokument 984_011, potochna redakdja -- Redakdja vid 30.11.2015, Nabrannja chinnosti, vidbulas' 01.09.2017,

6. Shevchenko N.V. kandidat ekonommhnih nauk, docent, docent kafedri fmans^ ta obhku (EvAs'k derzhavnij urnversitet vnutrishnih sprav) Rol'' derzhavnih oranhv u zmenshennі rіvnja tіnіzacії ekonomki ta vіdmivannju dohodіv Menedzhment і bezpeka v umovah vyni: teoretichrn ta prikladni aspekti: materiali-naukovo-praktichnoї internet-konferendї (m. L'viv, 13 travnja 2022 roku) / uporjad. V.S. Bhhar. L'viv: L'vDUVS, 2022. 349 s.

7. V.V. Briginec Vikoristannja dosvidu shvecii jak sposobu znizhennja rivnja Korupcii v Ukraini / Realizacija derzhavnoi antikorupcijnoi politiki v mizhnarodnomu vimiri [Tekst]: materiali V Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kiiv, 9-10 grud. 2020 r.): u 2 ch. / [redkol.: V.V. Chernej, S.D. Gusarev, S.S. Chernjavs'kij ta in.]. - Kiiv: Nac. akad. vnutr. sprav, 2020. - Ch. 1. - 300 s. Tam samo.

8. Ol'ga Petrivs''ka, Mehanizm zapobigannja ta protidii korupcii: mizhnarodnij dosvid Zhurnal students'kih naukovih prac' «Upravlinnja, administruvannja ta pravo: problem, tendencii, dosjagnennja» № 4, 2021, 437 s.

9. Tetiana Melnyk Kljuchovi elementi antikorupcijnoi politiki CS c.26

10. Parhomenko-Kucevil O.I. Dosvid formuvannja antikorupcijnih institucij u Finljandii dosvid dlja Ukraini. Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal. № 3. 2019. S. 150-153

11. Ivanov O.V. Dijal"nist" sub'cktiv publichnoi administracii v naprjami zapobigannja korupcii v zarubizhnih krainah/ Naukovij visNik publichNogo ta privatNogo prava vipusk 6, tom 1, 2018 r. C. 274-279

12. M.Ju. Simonenkova / Borot'ba z korupcieju u Francii / Zbirnik tez dopovidej uchasnikiv XIX Ctudents'koi naukovo-praktichnoi konferencii inozemnimi movami Rol' policii u borot'bi z korupcieju (zarubizhnij dosvid) Zbirnik tez dopovidej uchasnikiv XIX Ctudents'koi naukovo- praktichnoi konferencii inozemnimi movami 20 kvitnja 2018 roku, m. Harkiv, Ukraina, s. 65-66.

13. Bezvin O.S., Glushhenko N.V., Pravovi osnovi deklaruvannja dohodiv ta vitrat derzhavnih sluzhbovciv u rozvinenih krainah svitu Reformuvannja pravovoi sistemi v konteksti evrointegracijnih procesiv: materiali V Mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi konferencii (m. Sumi, 20-21 travnja 2021 roku) / redkolegija: prof. A.M. Kulish, O.M. Reznik, V.V. Mirgorod-Karpova, A.V. Stebljanko - Sumi: Sums'kij derzhavnij universitet, 2021. - 737 s.

14. Romanenko C.O. Vishhi specializovani sudi otrimali pravo rozgljadu sprav pro administrativni pravoporushennja//Suchasni aspekti modernizacii nauki: stan, problemi, tendencii rozvitku: materiali XXI Mizhnarodnoi naukovo-praktichnoi konferencii / za red. I.V. Zhukovoi, C.O. Romanenka. m. Debrecen (Ugorshhina): GO «VADND», 07 chervnja 2022 r. - s.22-26.

15. Romanenko C.O. Udoskonalennja upravlinnja majnovimi pravami u sferi avtors'kogo prava //«Nauka i tehnika s'ogodni» (Serija «Pedagogika», Serija «Pravo», Serija «Ekonomika», Serija «Tehnika», Serija «Fiziko-matematichni nauki»)»: zhurnal. 2022. № 4(4) 2022. - s.62-69.

Размещено на Allbest.ru