Заболоттівська ТГ Волинської області: сучасний природний рекреаційний потенціал та шляхи його збереження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заболоттівська ТГ Волинської області: сучасний природний рекреаційний потенціал та шляхи його збереження

Валентина Стельмах

кандидат географічних наук, старший викладач кафедри фізичної географії географічного факультету, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Зоя Карпюк

кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

магістр географії, інженер ІІ категорії навчальної лабораторії краєзнавчих атласів кафедри фізичної географії географічного факультету, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультету, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна,

Олег Мельник

кандидат географічних наук, асистент кафедри фізичної географії, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна,

Сергій Полянський

кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії географічного факультет, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна

Анотація

Досліджено передумови формування Заболоттівської селищної територіальної громади (ТГ) Волинської області в аспекті адміністративно-територіальної реформи в Україні, що зумовлена трасформацією сталої моделі державного управління на місцях, а саме зміною умов функціонування місцевого самоврядування. Визначено територіальні особливості громади, її склад, етапи становлення, розселення населення. Детально проаналізовано наявну наукову інформацію щодо цієї теми. Апробовано методику вивчення природного рекреаційного потенціалу в межах окремо взятої територіальної громади. Природний рекреаційний потенціал досліджено як комплекс чинників, що забезпечують відповідні належні умови для рекреації та туризму мешканців Волині та інших регіонів України, а також іноземних туристів. У ході наукового дослідження особливу увагу зосереджено на особливостях клімату (температурний режим, кількість опадів), поверхневих вод (морфометричні характеристики водних об'єктів, зокрема річок, озер, водосховищ та ставків), лісових (видова та вікова структура насаджень), мисливських і земельних ресурсів. Подано детальну характеристику об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) громади. З'ясовано передумови та мету їх утворення, природні, зокрема флористичні та фауністичні особливості. Науково обґрунтовано умови здійснення природоохоронної та рекреаційної діяльності в межах об'єктів ПЗФ Заболоттівської територіальної громади. Запропоновано напрямки оптимізації функціонування об'єктів ПЗФ та можливості розширення його мережі в сучасних умовах господарювання.

Ключові слова: децентралізація, територіальна громада, природно- заповідний фонд, рекреаційний потенціал, клімат, поверхневі води, озера, земельні ресурси, ґрунтовий покрив, природно-заповідні об'єкти

Заболоттівська ТГ, Ковельський район, Волинська область

Valentina Stelmakh

Candidate of Geographical Sciences, Senior lecturer of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine,

Zoia Karpiuk

Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of Physical Geography of Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine громада управління державний

Larysa Chyzhevska

Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of Physical Geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Roman Kacharovskyi

Master of Geography, Engineer of the II category of the educational laboratory of local lore atlases of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Iryna Netrobchuk

Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography, Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine,

Oleg Melnyk

Candidate of Geographical Sciences, Assistant of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography,

Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Serhiy Polyansky

Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Geography, Faculty of Geography,

Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

ZABOLOTTIVSKA TC OF VOLYN REGION: MODERN NATURAL RECREATION POTENTIAL AND WAYS OF ITS PRESERVATION

Abstract

The prerequisites for the formation of the Zabolottivska settlement territorial community (TC) of the Volyn region in the aspect of administrative- territorial reform in Ukraine, which is caused by the transformation of the sustainable model of local government, namely the change in the functioning of local selfgovernment, are studied. Territorial features of the community, its composition, stages of formation, settlement of the population are determined. The available scientific information on this topic is analyzed in detail. The method of studying the natural recreational potential within the boundaries of a separate territorial community has been tested. The natural recreational potential has been studied as a set of factors that provide appropriate conditions for recreation and tourism for residents of Volyn region and other regions of Ukraine, as well as foreign tourists. In the course of scientific research, special attention was focused on the features of climate (temperature regime, amount of precipitation), surface water (morphometric characteristics of water bodies, in particular rivers, lakes, reservoirs and ponds), forest (species and age structure of plantations), hunting and land resources. A detailed description of the objects of the nature reserve fund (NPF) of the community is provided. The prerequisites and purpose of their formation, natural, in particular, floristic and faunal features have been clarified. The conditions for the implementation of nature protection and recreational activities within the objects of the NPF of the Zabolottivska TC have been scientifically substantiated. Directions for optimizing the functioning of NPF facilities and the possibility of expanding its network in modern business conditions are proposed.

Keywords: decentralization, territorial community, nature reserve fund, recreational potential, climate, surface waters, lakes, land resources, soil cover, nature reserves, Zabolottivska TC, Kovel district, Volyn region.

Постановка проблеми. Адміністративно-територіальний устрій та державне управління України кінця ХХ початку ХХІ століття, що є віддзеркаленням радянської адміністративної системи, з набуттям незалежності, плином часу та необхідністю пошуку ефективних моделей державотворення потребує удосконалення і трансформації. Верховна рада України у 2015 році зробила перший крок у процесі новітнього державотворення та місцевого самоврядування, прийнявши Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" [17], яким створила передумови для побудови новітніх управлінських відносин між державою, регіоном, районом та громадою. Завдяки прийняттю цього та багатьох інших нормативно-правових актів, створюється підгрунтя для нового прогресивного розвитку територіальних громад, що відкриває можливості використання наявних ресурсів для забезпечення власних потреб і вирішення проблем. Подальше використання, зокрема, рекреаційних ресурсів сприятиме відновленню природних територій, поліпшенню екологічної ситуації, розвитку туристсько-рекреаційної сфери в межах територіальних громад. Тому дослідження природного рекреаційного потенціалу кожної з них є актуальним і перспективним.

За цей час в Україні утворено майже 1 500 (1 438) територіальних громад (ТГ), з яких у Волинській області - 54 [2-3]. Серед них - Заболоттівська селищна громада, яка унікальна тим, що сформована навколо селища міського типу, великого залізничного вузла колишнього Ратнівського району. Територія громади має прямий вихід до державного кордону з Республікою Білорусь.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню природного рекреаційного потенціалу на регіональному та локальному рівнях науковці приділяють чимало уваги. Природно-рекреаційний комплекс Волинської області досліджували Я.Б. Олійник, Л.М. Черчик, О.В. Міщенко, І.В. Єрко. На рівні адміністративних територій окремі елементи природного рекреаційного потенціалу розглядали І.П. Ковальчук, В.О. Фесюк, Ф.В. Зузук, Л.Т. Чижевська [13], З.К. Карпюк [13], І.М. Нетробчук [13], Т.С. Павловська, С.В. Полянський [13], Т.О. Полянська [13], Р.Є. Качаровський [13], О.В. Антипюк, Г.В. Лук'янова [13]. Водночас, питання наявності і використання природного рекреаційного потенціалу Заболоттівської ТГ досліджене недостатньо.

Мета статті. Основною метою проведеного наукового пошуку є дослідження та оцінка природного рекреаційного потенціалу Заболоттівської територіальної громади. Ключовими завданнями є вивчення кліматичних умов, гідрологічних об'єктів, особливостей лісового та природно-заповідного фонду. Важливе значення має пошук шляхів збереження та покращення стану довкілля, що істотно впливає на можливості використання природи як основного чинника рекреації громади. З цією метою проаналізовано інформацію статистичних щорічників Головного управління статистики у Волинській області, звітні і довідкові матеріали підрозділів Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА, інформацію сайтів Ковельської районної державної адміністрації та Заболоттівської територіальної громади. У ході дослідження використано порівняльно-географічний, статистичний, аналітичний методи, проведено узагальнення та систематизацію інформації.

Виклад основного матеріалу. Заболоттівська територіальна громада утворена на підставі норм Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" 18 грудня 2016 р. шляхом об'єднання Заболоттівської селищної та трьох (Гутянської, Заліської та Турської) сільських рад. До неї увійшло смт Заболоття та сс. Гута, Заліси, Тур. Площа громади складає 253,3 км ², а населення на 01.01.2021 р. становить 9 485 осіб (міське - 4 299 ос., сільське - 5 186 ос.). Густота населення - 37,5 ос/км 2. Утворено три старостинські округи: Гутянський, Заліський та Турський. Центром громади є смт Заболоття [2-3; 6; 11].

Територіальна громада має потужний природний рекреаційний потенціал, що формується завдяки сприятливим кліматичним умовам, різноманіттю природних ресурсів та природно-заповідних територій.

Клімат - помірно-континентальний, характеризується м'якою зимою та нестійкими морозами, доволі теплим літом, а восени та навесні - значними затяжними опадами у вигляді дощу. Кліматичні умови і ресурси сприятливі для здійснення рекреації й туризму впродовж року. Сприятливий період для організації усіх видів відпочинку в теплу пору року триває 150-155 днів. У липні-серпні умови на території району сприятливі для проведення широкого комплексу кліматолікування. Температура найхолоднішого місяця січня становить -6,0 С. Сонячна погода в зимовий період простежується упродовж 40-45 днів, решта днів - похмурі, з частими опадами. Кількість опадів - 590600 мм. Комфортний період для організації зимових видів туризму і відпочинку в холодний період триває близько 50 днів. При цьому середня висота снігового покриву коливається і становить 10-15 см [4; 14-15; 20; 24].

Ландшафти Заболоттівщини відзначаються переважанням виположеної, заболоченої та слаборозчленованої річковими долинами низовини, ускладненої льодовиковими формами. З позицій орографії такі ділянки придатні для пішохідного туризму, велотуризму, лижного туризму.

Головною водною артерією громади є р. Прип'ять - права притока Дніпра. Довжина річки Прип'ять становить 775 км, у межах України - 254 км, у межах громади - до 20 км, площа водозбору - 114,3 тис. км 2, із них в Україні - 68,366 тис. км 2. у регулюванні водного режиму території мають значення Турський (перший меліоративний канал Волинської губернії, споруджений у XIX ст., яким вода стікає в оз. Оріхове, загальна довжина 31,13 км) і Заболоттівський меліоративні канали. У межах громади налічується ряд озер, найбільшими з них є : Турське (великі запаси сапропелю, площа дзеркала - 1250 га; об'єм - 21,5 млн м ³; максимальна глибина - 2,6 м), Святе (44 га; 3,32 млн м ³; 8 м), Нечимне (7,5 га; 0,105 млн м ³; 10 м), Велихове (11,0 га; 0,22 млн м ³; 4 м), Ковпино (7,9 га; 0,079 млн м ³; 1,5 м), Чорне (10,0 га; 0,1 млн м ³; 2 м), Корець (2,07 га; 0,021 млн м ³; 2 м). На озері Турське, в межах с. Тур, функціонує Турське водосховище (площа дзеркала - 1 357 га; об'єм - 24,75 млн м ³). Поблизу сіл Гута та Заліси є ставки [5-6; 12; 14-15; 19; 23].

Водойми ТГ є привабливими для використання в рекреації, а саме для короткотермінового відпочинку (купання, занять водним туризмом, плавання на човнах, рибальства) та цікавого екологічного пізнання природи (дослідження біорізноманіття територій ПЗФ) Водні ресурси громади мають значний нереалізований потенціал і можуть служити основою для спорудження на їх берегах будинків і баз відпочинку, пансіонатів, створення рекреаційних зон короткочасного відпочинку. Доволі привабливою в інвестиційному плані є довготривала оренда водних плес з метою вирощування цінних видів риби, раків, а відтак - перспективного розвитку рибальського туризму [6; 8; 24].

На території Заболоттівської громади переважають ґрунти, що сформувалися в умовах підзолистого, дернового та болотного процесів грунтоутворення. Загалом ґрунтовий покрив є строкатим і поєднує різні види та типи ґрунтів. Дерново-підзолисті глейові піщані й зв'язно-піщані ґрунти поширюються на крайньому заході на лівобережжі Заболоттівського каналу. Торфово-болотні ґрунти виявлені на північному заході с. Заліси, на захід від оз. Турського, у центральній частині меліоративної системи по обидва боки Заболоттівського каналу. Торфові ґрунти поширені на південь від с. Заболоття і далі вузькою смугою тягнуться на захід уздовж Заболоттівського каналу. Дернові оглеєні піщані й глинисто-піщані ґрунти вузькою смугою оточують с. Заліси з півдня. Дернові оглеєні супіщані й суглинкові ґрунти представлені двома невеликими масивами на північ від с. Заболоття [4; 7; 11; 15; 21-22].

Земельні ресурси мають неоднорідну структуру. Майже 48% припадає на сільськогосподарські угіддя, лісовкриті землі займають 39 %, заболочені - близько 7 %, забудовані - близько 2 %, інші землі становлять 1-2 % [4; 7; 11].

У межах громади наявні запаси мінеральних вод, що дає можливість розвивати санаторно-курортну сферу. Біля с. Тур поширені гідрокарбонатно- кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Із глибиною залягання горизонту зростає мінераліація вод [4; 11; 24].

Вагомим структуроутворювальним елементом природно-ресурсного потенціалу досліджуваної території є лісові ресурси, які можуть використовуватись для розвитку різних видів екологічного туризму. Ліси становлять 39 % площі ТГ. Лісові ресурси громади зосереджені у межах Заболоттівського лісництва ДП "Ратнівське ЛМГ" та Ратнівського лісництва ДП СЛАП "Ратнеагроліс". Головними лісоутворюючими породами є: сосна звичайна Pinus sylvestris - 52%, береза повисла Betula pendula - 18%, дуб звичайний Quercus robur- 15%, вільха чорна Alnus glutinosa - 10%, осика Populus tremula - 3% та ялина звичайна Picea abies - 2%. Вікова структура насаджень: молодняк - близько 27 %, середньовікові - 49 %, пристигаючі - 19 %, стиглі - 5 %. Серед недеревних ресурсів лісу важливе значення мають цінні види лікувальних трав і дикорослих ягід. У лісах поширеними є лікарські рослини: конвалії травневої Convallaria majalis, валеріани лікарської Valeriana officinalis, алтеї лікарської Althaea officinalis. На території лісництв зростають ягідники: журавлини болотяної Vaccinium oxycoccos, чорниці миртолистої Vaccinium myrtillus, бруслини бородавчастої Euonymus verrucosus. [1; 4; 11; 24].

Мисливські угіддя розташовані на землях ДП "Ратнівське ЛМГ" та Ратнівського відділення УТМР, де є можливість полювати на зайця сірого Lepus europaeus, лося звичайного Alses alces, оленя благородного Cervus elaphus, дику свиню Sus scrofa, сарну європейську (козулю) Capreolus capreolus [1; 4; 9].

Значну роль для сталого розвитку Заболоттівської ТГ відіграє наявний в її межах природно-заповідний фонд, що сформований згідно норм Закону України "Про природно-заповідний фонд України". За даними Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА [20], в межах громади знаходиться три об'єкти природно-заповідного фонду (рис.1), зокрема один загальнодержавного (гідрологічна пам'ятка природи "Озеро Святе") та два (загальнозоологічний заказник "Липине" і заповідне урочище "Озеро Тур") місцевого значення, загальною площею 4 684,0 га (табл.1).

Рис.1. Природно-заповідний фонд Заболоттівської ТГ Волинської області (автор-укладач Карпюк З.К)

Більшість об'єктів ПЗФ утворені за радянських часів (окрім загальнозоологічного заказника "Липине", що утворений у 1992 р.), а згодом реорганізовані за часів незалежності України у 90-х рр. ХХ ст. та на початку ХХІ ст. [4; 6; 9-10; 16].

Таблиця 1

Об'єкти ПЗФ Заболоттівської ТГ Волинської області [4; 6; 9-10; 16]

За даними таблиці 1 простежується домінування загальнозоологічних заказників (70,3 %) у загальній площі ПЗФ громади. Щільність об'єктів ПЗФ - 0,012 об'єкта/100 км ². Більшість з них мають площу понад 50 га і характеризуються високими якісними показниками території.

У гідрологічній пам'ятці природи загальнодержавного значення "Озеро Святе" (рис. 2) під охороною перебуває однойменне озеро карстового походження пересічною глибиною 5,4 м, максимальною - 15,9 м, з горбистими піщаними берегами, оточене високобонітетними насадженнями сосни звичайної Pinus sylvestris, дуба черешчатого Quercus robur (вік понад 120 років) і берези бородавчастої Betula pendula (вік понад 50 років). Для трав'яно- чагарничкового ярусу характерним є домінування ягідників чорниці миртолистої Vaccinium myrtillus і брусниці звичайної Vaccinium vitis-idaea, що є середовищем існування і розмноження різних видів куликів: побережника білохвостого Calidris temminckii, кулика-сороки Haematopus ostralegus, баранців звичайного Gallinago gallinago і великого Gallinago media, коловодників звичайного Tringa totanus і болотяного T. glareola; диких качок: крижня Anas platyrhynchos, шилохвоста Anas acuta, широконіски Anas clypeata, чирянок великої Anas querquedula і малої A. crecca, інших видів навколоводних і водоплавних птахів та бобрів європейських Castor fiber [4; 6; 9-10; 16; 24].

Загальнозоологічний заказник "Липине" (рис. 2) створений для збереження хвойних насаджень другого бонітету (вік понад 60 років) з домішкою берези повислої Betula pendula, дуба звичайного Quercus robur, осики звичайної Populus tremula, вільхи чорної Alnus glutinosa з різними типами лісорослинних умов - від напівсухих до надмірно зволожених, сприятливих для існування і розмноження поліських видів безхребетних, земноводних, плазунів, птахів, ссавців, у т. ч. кабана дикого Sus scrofa, лося Alces alces, куниці лісової Martes martes, оленя благородного Cervus elaphus, зайця сірого Lepus europaeus, низки видів птахів: горобцеподібних Passeriformes - вівсянки звичайної Emberiza citrinella, зеленяка Carduelis chloris, щеврика лісового Anthus trivialis, синиці великої Parus major і блакитної P. Caeruleus, дятлоподібних Piciformes: дятлів звичайного Dendrocopos major і малого Picoides minor. Трапляються рідкісні види: глушець Tetrao urogallus, тетерук Lyrurus tetrix, орябок Tetrastes bonasia, що знаходяться під охороною ЧКУ, Бернської конвенції[4; 6; 9-10; 24].

Заповідне урочище "Озеро Тур" (рис. 2) створено для охорони одамбованого заплавного озера Турського. В ньому поширені різноманітні види риб: окунь Perca fluviatilis, карась сріблястий Carassius gibelio, щука Esox lucius, плітка Rutilus rutilus. Озеро є місцем зосередження та розмноження водоплавних і навколоводних птахів - гусеподібних Anseriformes: лебедя- шипуна Cygnus olor, крижня Anas platyrhynchos, чирянок великої Anas querquedula і малої A. crecca, черні червоноголової Aythya ferina; сивкоподібних Charadriiformes: грицика великого Limosa limosa, мартина річкового Larus ridibundus, чайки Vanellus vanellus, коловодника звичайного Tringa totanus, крячка річкового Sterna hirundo; норцеподібних Podicipediformes: норців великого Podiceps cristatus, малого P. ruficollis і регіонально рідкісного - сірощокого P. grisegena; журавлеподібних Gruiformes: курочки водяної Gallinula chloropus, лиски Fulica atra, курочки малої Porzana parva; лелекоподібних Ciconiiformes: лелеки білого Ciconia ciconia, чепури великої Ardea alba; горобцеподібних Passeriformes: вівсянки очеретяної Emberiza schoeniclus, щеврика лучного Anthus pratensis, плисок білої Motacilla alba і регіонально рідкісної жовтоголової M. citreola, очеретянок великої Acrocephalus arundinaceus і ставкової A. scirpaceus та інших видів [4; 6; 9-10; 16].

Рис.2. Об 'єкти ПЗФ Заболоттівської ТГ

Мережа наявних об'єктів природно-заповідного фонду громади придатна для відпочинку, пізнавальної та екологічної діяльності як місцевого населення, так і прибулих туристів.

Заболоттівська громада має досить сприятливі кліматичні умови, багата на водні, земельні, лісові ресурси та природно-заповідні території, що є передумовою для повноцінного розвитку екологічного та пізнавального туризму і природоохоронної діяльності.

Водночас, розвитку рекреаційного потенціалу громади перешкоджає низка проблем, що зумовлює запровадження оптимізаційних заходів [6; 11; 13], а саме: 1) зменшення впливу на глобальні кліматичні зміни (обмеження викидів парникових газів, діяльності шкідливого промислового виробництва та транспорту); 2) збільшення площ лісових насаджень; 3) регулювання стану болотних угідь; 4) сприяння охороні водних об'єктів громади від забруднення; 5) використання бальнеологічних ресурсів та сапропелю; 6) розширення меж наявних природоохоронних об'єктів; 7) утворення нових об'єктів ПЗФ на території громади; 8) обґрунтування необхідності надання об'єктам ПЗФ місцевого значення вищого (загальнодержавного) статусу; 9) розробка туристсько-екскурсійних маршрутів місцевого, регіонального та транскордонного рівня на базі об'єктів ПЗФ; 10) створення рекреаційних пунктів та місць короткотривалого відпочинку для туристів; 11) застосування новітніх високотехнологічних методів інформування населення про цінність територій ПЗФ; 12) підвищення рівня наукової, еколого-виховної, туристсько-рекреаційної діяльності в межах загально-зоологічних заказників.

Висновки

Наявні у Заболоттівській ТГ значні природні рекреаційні ресурси є передумовою для розвитку екологічного та пізнавального туризму, здійснення природоохоронної та освітньо-наукової діяльності, основою для для підтримання природної рівноваги на локальному рівні. Детальне вивчення існуючого потенціалу природи в межах територіальної громади дозволить виявити реальний стан та існуючі ризики, сприятиме розробці заходів на місцевому рівні для вирішення екологічних проблем, ефективного розвитку рекреації і туризму.

Література

1. Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства. URL: кЛр 8;//1І8УОІуп.§оу.иа/(дата звернення 12.11.2022).

2. Головне управління статистики у Волинській області URL: http://www.1utsk.ukrstat.gov.ua. (дата звернення 19.11.2022).

3. Децентралізація влади. URL http://decentra1ization.gov.ua/region/item. (дата звернення 12.07.2022).

4. Екологічний паспорт Ратнівського району Волинської області. URL https://vo1adm.gov.ua/(дата звернення 22.11.2022).

5. Забокрицька М.Р. Нетробчук І. М. Екологічні проблеми використання та охорона річок басейну Прип'яті у Волинської області. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів: матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції присвяченої 35-річчю створення кафедри економічної та соціальної географії у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (м. Луцьк, 6-7 квітня 2017 р.) / за ред. Ю.М. Барського, С.О. Пугача.; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк: ПП Іванюк В. П., 2017. С. 130-132.

6. Заболоттівська селищна об'єднана громада URL: https://zabo1ottivska-gromada.gov.ua (дата звернення 22.11.2022).

7. Зузук Ф.В., Колошко Л.К., Карпюк З.К. (2012) Осушені землі Волинської області та їх охорона: монографія. Луцьк, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 294 с. http://evnuir.vnu.edu.ua/hand1e/123456789/13031

8. Каліновський Д. Рекреаційна привабливість природних водойм Волинської області та можливості їх використання в рекреації та туризмі Вісн. Східноєвроп. нац. ун-ту імені Лесі Українки. 2013. Вип. 6 (255).

9. Карпюк З.К., Фесюк В.О. (2021). Природоохоронні мережі Волинської області: монографія. Луцьк: видавництво "Терен".

10. Карпюк, З. К., Фесюк, В. О., Антипюк, О.В. (2018). Природно-заповідний фонд Волинської області : альбом-каталог. Київ: ТОВ "ОК-ПОЛІГРАФ".

11. Ковельська районна державна адміністрація. URL: http://kove1adm.gov.ua/.(дата звернення 22.06.2022).

12. Кутовий С.С., Качаровський Р.Є. (2014) Річки. Природа Західного Полісся, прилеглого до Хотиславського кар 'єру Білорусі : монографія / за ред. Ф.В. Зузука. Луцьк, С. 91-96.

13. Лук'янова Ганна Віталіївна, Полянська Тетяна Олександрівна, Полянський Сергій Володимирович, Чижевська Лариса Тарасівна, Нетробчук Ірина Марківна, Карпюк Зоя Костянтинівна, Качаровський Роман Євгенович. Сучасні можливості природного рекреаційного потенціалу Ратнівської ТГ Волинської області. Multidisciplinarni mezinarodni videcky magazin "Vida aperspektivy" je registrovan v Ceske republice. Statni registracni cislo u Ministerstva kultury Praha, Ceske repub1ika: E 24142. № 8(15) 2022. S. 171-185. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-8(15)-171-185

14. Нетробчук І. М. Оцінка антропогенного навантаження на басейн Верхньої Прип'яті в Ратнівському районі Волинської області Наукові записки Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. Серія: Географічні науки: збірник наукових праць. Суми, 2014. Вип. 5. С. 10-18.

15. Полянський С.В. Агроекологічний стан ґрунтового покриву еталонних осушувальних систем у басейні р. Прип'ять Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія / Терноп. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2015. № 2(39). С. 173-178.

16. Природно-заповідний фонд Волинської області. URL: http://eco.voladm.gov.ua/ category/all/locality=9. (дата звернення 22.11.2022).

17. Про добровільне об'єднання територіальних громад Закон України від № 157-VIII від 05 лютого 2015 р. Відновлено з https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/157-19#Text (дата звернення 22.11.2022).

18. Про природно-заповідний фонд Украни№ 2456-XII від 16 червня 1992 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2456-12(дата звернення 18.11.2022).

19. Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області. URL: https://vodres.gov.ua/ (дата звернення 22.11.2022).

20. Управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА. URL: https://voladm.gov.ua/category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1/.(дата звернення 22.11.2022).

21. Фесюк В.О., Полянський С.В. Екологічний стан осушувальних систем долини р. Прип'ять. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2010. Т. 2(19). С. 199-209.

22. Фесюк В.О., Полянський С.В., Копитюк Т.О. Методика та практична імплементація застосування даних ДЗЗ для моніторингу евтрофікації водойм (на прикладі Турського озера). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Географія. Тернопіль: Тайп, 2022. Вип. 1. (52). 159-166. DOI : https://doi.org/10.25128/2519-4577.22.L20

23. Чижевська Л.Т., Лавренчук О.М., Качаровський Р. Є., Карпюк З.К., & Антипюк О.В. (2019). Оцінка сучасного стану водних ресурсів Волині. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. інтер.-конф. (м. Луцьк, 11-12 квітня 2019 р.) Луцьк.

24. Чир Н.В., Качаровський Р. Є. Дослідження питання туристично-рекреаційного потенціалу Ратнівського району Волинської області. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Географія". 2017. № 3(68)/4(69)/2017. С. 113-117. DOI: 10.17721/1728-2721.2017.68.21.

25. Баландіна Н. М., Василенко М.Д., Слатвінська В. М., Сисоєнко С. В. Підхід до моделювання поведінкових проявів у соціальному інжинірингу в інтересах захисту інформації. Вісник Черкаського державного технологічного університету. Серія технічні науки. Вип. 4. 2020. С. 57-66. DOI: 10.24025/2306 4412.4.2020.222064 URL: http://vtn.chdtu.edu.ua/article/view/222064/225697

26. References:

28. Holovne upravlinnia statystyky u Volynskii oblasti. [Main Department of Statistics in Volyn Oblast] Retrieved from http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua. [in Ukrainian].

29. Detsentralizatsiia vlady. [Decentralization of power.] Retrieved from http://decentralization.gov.ua/region/item. [in Ukrainian].

30. Ekolohichnyi pasport Ratnivskoho raionu Volynskoi oblasti. [Ecological passport of Ratniv district of Volyn region.] Retrieved from https://voladm.gov.ua/).[in Ukrainian].

31. Zabokrytska M. R. & Netrobchuk I. M. (2017). Ekolohichni problemy vykorystannia ta okhorona richok baseinu Prypiati u Volynskoi oblasti.[ Environmental problems of use and protection of rivers of the Pripyat basin in Volyn region] Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv : materialy [Socio-geographical factors of regional development] Mizhnar. nauk.-prakt. Internet-konferentsii prysviachenoi 35-richchiu stvorennia kafedry ekonomichnoi ta sotsialnoi heohrafii u Skhidnoievropeiskomu natsionalnomu universyteti imeni Lesi Ukrainky Lutsk : PP Ivaniuk V. P., 2017. S. 130-132. [in Ukrainian].

32. Zabolottivska selyshchna obiednana hromada .[ Zabolottivska village united community] Retrieved from : https://zabolottivska-gromada.gov.ua. [in Ukrainian].

33. Zuzuk F. V., Koloshko L. K. & Karpiuk Z. K. (2012) Osusheni zemli Volynskoi oblasti ta yikh okhorona: monohrafiia. Lutsk. [Drained lands of the Volyn region and their protection: a monograph] [in Ukrainian].

34. Kalinovskyi D. (2013). Rekreatsiina pryvablyvist pryrodnykh vodoim Volynskoi oblasti ta mozhlyvosti yikh vykorystannia v rekreatsii ta turyzmi [Recreational attractiveness of natural reservoirs of Volyn region and possibilities of their use in recreation and tourism] Visn. Skhidnoievrop. nats. un-tu imeni Lesi Ukrainky. [Visn. Eastern Europe. nat. Lesya Ukrainka University.] Vyp. 6 (255). [in Ukrainian].

35. Karpiuk Z. K., & Fesiuk V. O. (2021). Pryrodookhoronni merezhi Volynskoi oblasti: monohrafiia [Nature protection networks of Volyn region: monograph.]. Lutsk : [in Ukrainian].

36. Karpiuk, Z. K., Fesiuk, V. O., & Antypiuk, O. V. (2018). Pryrodno-zapovidnyifond Volynskoi oblasti : albom-kataloh. Kyiv [Nature reserve fund of Volyn region: album-catalog.]. [in Ukrainian].

37. Kovelska raionna derzhavna administratsiia. [Kovel District State Administration] Retrieved from http://koveladm.gov.ua [in Ukrainian].

38. Kutovyi S.S.& Kacharovskyi R.E. (2014) Richky. Pryroda Zakhidnoho Polissia, prylehloho do Khotyslavskoho karieru Bilorusi : monohrafiia. Lutsk. [Rivers. The nature of Western Polissia, adjacent to the Khotislavsky quarry in Belarus: a monograph.] [in Ukrainian].

39. Lukianova Hanna Vitaliivna, Polianska Tetiana Oleksandrivna, Polianskyi Serhii Volodymyrovych, Chyzhevska Larysa Tarasivna, Netrobchuk Iryna Markivna, Karpiuk Zoia Kostiantynivna, & Kacharovskyi Roman Yevhenovych (2022). Suchasni mozhlyvosti pryrodnoho rekreatsiinoho potentsialu Ratnivskoi TH Volynskoi oblasti [Modern possibilities of the natural recreational potential of Ratnivska TG, Volyn region. The multidisciplinary international scientific magazine]. Multidisciplinarm mezinarodm vedecky magazm "Veda a perspektivy" je registrovan v Ceske republice. Statm registracm clslo u Ministerstva kultury Praha, Ceske republika [The multidisciplinary international scientific magazine "Veda a perspektivy" is registered in the Czech Republic. State registration number u Ministerstva kultury Praha, Ceske republika]: E 24142. № 8(15) 2022. pp. 171-185. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-8(15)-171-185 (2022) [in Ceske republice].

40. Netrobchuk I. M. (2014). Otsinka antropohennoho navantazhennia na basein Verkhnoi Prypiati v Ratnivskomu raioni Volynskoi oblasti [Assessment of anthropogenic load on the Upper Pripyat basin in Ratniv district of Volyn region]. Naukovi zapysky Sumskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. A.S. Makarenka. Seriia: Heohrafichni nauky: zbirnyknaukovykh prats.[ Scientific notes of Sumy State Pedagogical University. A.S. Makarenko. Series: Geographical Sciences] Sumy, Vyp. 5. pp. 10-18. [in Ukrainian].

41. Polianskyi S. V. (2015). .Ahroekolohichnyi stan gruntovoho pokryvu etalonnykh osushuvalnykh system u baseini r. Prypiat [Agroecological condition of the soil cover of the reference drainage systems in the basin of the Pripyat River]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia : Heohrafiia [Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Series: Geography ] Ternopil, № 2(39). pp. 173-178. [in Ukrainian].

42. Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti. [Nature Reserve Fund of Volyn Region] Retrieved from http://eco.voladm.gov.ua/category/all/locality=9. [in Ukrainian].

43. Zakon Ukrainy "Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad" [Law of Ukraine "On Voluntary Association of Territorial Communities" ]vid № 157-VIII vid 05 liutoho 2015 r. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text. [in Ukrainian].

44. Zakon Ukrainy "Pro pryrodno-zapovidnyi fond Ukrany"[ Law of Ukraine "On the Nature Reserve Fund of Ukraine"] № 2456-XII vid 16 chervnia 1992 roku. URL: zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/2456-12. [in Ukrainian].

45. Rehionalnyi ofis vodnykh resursiv u Volynskii oblasti.[ Regional office of water resources in Volyn region] Retrieved from https://vodres.gov.ua/. [in Ukrainian].

46. Upravlinnia ekolohii ta pryrodnykh resursiv Volynskoi ODA. [Department of Ecology and Natural Resources of Volyn Regional State Administration] Retrieved from https://voladm.gov.ua/category/upravlinnya-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv/1[in Ukrainian].

47. Fesiuk V. O., Polianskyi S. V. (2010). Ekolohichnyi stan osushuvalnykh system dolyny r. Prypiat. [ Ecological condition of drainage systems of the Pripyat river valley] Hidrolohiia, hidrokhimiia i hidroekolohiia: zb. nauk. pr.[ Hydrology, hydrochemistry and hydroecology]/ Kyiv,. T. 2(19). S. 199-209. [in Ukrainian].

48. Fesiuk V. O., Polianskyi S. V., & Kopytiuk T.O. Metodyka ta praktychna implementatsiia zastosuvannia danykh DZZ dlia monitorynhu evtrofikatsii vodoim (na prykladi Turskoho ozera).[Methods and practical implementation of the use of data from DZZ for monitoring the eutrophication of water bodies (on the example of Lake Tursky)]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Ser. Heohrafiia. [Scientific notes of the Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatyuk. Ser. Geography]. Ternopil: Taip, 2022. Vyp. 1. (52). 159-166. DOI : https://doi.org/10.25128/2519-4577.22.L20

49. Chyzhevska L. T., Lavrenchuk O. M., Kacharovskyi R. Ye., Karpiuk Z. K., & Antypiuk O. V. (2019). Otsinka suchasnoho stanu vodnykh resursiv Volyni.[ Assessment of the current state of water resources in Volyn.] Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv[Socio-geographical factors of regional development]: materialy III Mizhnar. nauk.-prakt. inter.-konf. Lutsk. [in Ukrainian].

50. Chyr N. V., Kacharovskyi R. Ye.(2017). Doslidzhennia pytannia turystychno- rekreatsiinoho potentsialu Ratnivskoho raionu Volynskoi oblasti. [Research of tourist and recreational potential of Ratniv district of Volyn region].Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia "Heohrafiia".[ Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography] № 3(68)/4(69)/2017. S. 113-117. DOI: 10.17721/17282721.2017.68.21. [in Ukrainian].

51. Balandina N.M., Vasilenko M.D., Slatvins'ka V.M., Sisoenko S.V. Pidhid do modeljuvannja povedinkovih projaviv u social'nomu inzhiniringu v interesah zahistu informacii. Visnik Cherkas'kogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu. Serija tehnichni nauki. Vip. 4. 2020. S. 57-66. DOI: 10.24025/23064412.4.2020.222064 URL: http://vtn.chdtu.edu.ua/article/view/222064/225697 [in Ukrainian].

^{52. 15} CSO - CZECH STATISTICAL OFFICE, Water supply: activity related to s wastewater, waste and remediation, [online] [cit. 2021-1-6], available on the Internet: <https://www.czso.cz/documents/10180/142757770/1501412105 .pdf/e6441b97-104a-4dcc-8fe9-b8d704674a3c?version=1.1>.

^{53. 16} Annual report of Voda1A (year 2021)

Размещено на Allbest.ru