Економічний тероризм: поняття, детермінанти, перспективні заходи протидії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічний тероризм: поняття, детермінанти, перспективні заходи протидії

Мельник Д.С., кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник МНДЦ при РНБО України

У статті відображено сучасні підходи до визначення змісту економічного тероризму та його правової природи. Розкрито типові ознаки економічного тероризму й запропоновано визначення його поняття.

За результатами дослідження до причин віднесено: сучасну модель глобалізації; глибинні суперечності в суспільстві та економічній сфері; економічні кризи; панування монополій та недостатній рівень конкурентні; експансію транснаціонального капіталу; соціальну диференціацію населення; правову і соціальну незахищеність громадян до умов - укорінення радикальних суспільних настроїв; напружену криміногенну ситуацію; офшоризацію економічних відносин та «тінізацію» економіки; залежність держави від позикових коштів; стрімкий розвиток фінансових технологій; низький рівень життя населення та його фінансової грамотності; недостатню увагу держави до протидії цьому явищу тощо.

В основу системи протидії може бути покладено: закріплення поняття економічного тероризму в законодавстві, визнання його загрозою національній безпеці, криміналізація його складових; з'ясування та моніторинг причин і умов, вжиття заходів з їх нейтралізації та мінімізації негативного впливу; підвищення безпеки і захисту об'єктів критичної інфраструктури; удосконалення існуючих та застосування нових методів протидії; впровадження механізму відшкодування збитків й іншої заподіяної ним шкоди; покращення взаємодії у сфері боротьби з тероризмом.

Зважаючи на правову невизначеність економічного тероризму, унормування його поняття, з'ясування причин та умов є важливим для організації системної протидії. Під економічним тероризмом слід розуміти суспільно небезпечну діяльність, що спрямована на руйнування чи дестабілізацію економіки або її складових з метою схиляння органів державної влади, громадських або міжнародних організацій, юридичних чи фізичних осіб (не) вчиняти певні дії, усупереч інтересам національної чи міжнародної безпеки.

Ключові слова: тероризм, економіка, детермінанти, причини, умови, заходи протидії.

Economic terrorism: definition, determinants, perspective measures of counteraction

Melnyk D., Ph.D. in Law, Leader Research Fellow of Interagency research and Science centre, National Security and Defence Council of Ukraine

A research purpose is determination of concept of economic terrorism and him basic determinants, making of suggestions from forming of the system of measures of counteraction. His novelty consists in that maintenance of economic terrorism, his reason and condition, offered determination and perspective measures of counteraction, will be found out.

In the articles represented the modern going is near determination of maintenance of economic terrorism and him legal nature. Exposed typical signs of economic terrorism the offered determination of his concept.

On results research to reasons it is taken: modern model of globalization; deep contradictions are in society and economic sphere; economic crises; domination of monopolies and insufficient level of competition; expansion of transnational capital; social differentiation of population; legal and social unprotectedness of citizens. To the terms it is taken: taking root of radical public moods; tense criminal situation in the state; offshoresation of economic relations and "shadow" economy; dependence of the state is on loan money; swift development of financial technologies; low level of life of population and it's financial literacy; insufficient attention for counteraction this phenomenon and others like that.

Offered measures which can be fixed in basis of the corresponding system of counteraction: determination of economic terrorism in the legislation, confession his threat to national safety, criminalisation of his constituents; finding out and monitoring of his reasons and terms, use of measures is on their neutralization and minimization of negative influence; increase of safety to defence of objects of critical infrastructure; improvement of existing and application of new methods of counteraction; introduction of mechanism of reimbursement of losses and other harm, caused by the acts of economic terrorism; an improvement of co-operation is in the field of fight against terrorism.

Having regard to the legal vagueness of economic terrorism, setting of norms of his concept, finding out of reasons and terms is important for organization of system counteraction. Under economic terrorism it follows to understand dangerous activity which is sent to destruction or destabilization of economy or her constituents with the purpose of declension of state, public or international organizations, legal or physical entities (not) authorities to accomplish the certain actings against interests of national or international safety.

Keywords: terrorism, economy, determiants, reasons, terms, measures, struggle, coun teraction.

Постановка проблеми

Проблема тероризму не є новою для сучасного світу. Однак вона суттєво актуалізувалася після серії терактів, вчинених на початку нового тисячоліття в США та згодом у низці країн ЄС. В Україні проблема боротьби з тероризмом перейшла на новий рівень у 2014 році, з початком військової агресії РФ на Донбасі.

Наразі тероризм - це багатоманітне й мінливе протиправне явні і те, що має всілякі різновиди, набуває нових форм і проявів. Терористи застосовують для досягнення своїх цілей методи інформаційно-психологічного, кібернетичного, збройного, економічного, техногенного впливу, які завдають значних політичних, економічних та екологічних збитків. Відповідно явище тероризму у всіх його формах і проявах потребує адекватного реагування держав та світового співтовариства, реалізації ефективних заходів протидії з урахуванням його детермінант, динаміки розвитку та мінливості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковою розробкою проблематики тероризму займалися такі вчені, як: B. Антипенко, Л. Багрій-Шахматов, А. Бакаєв, Д. Белявський, В. Ємельянов, К. Жаринов, В. Зубков, Е. Ковальов, В. Крутов, В. Ліпкан, Б. Леонов, О. Соколовський та ін. І лише в роботах деяких дослідників (В. Духов, Б. Леонов, А. Свінцицький, Л. Сукмановська, Ю. Тимощук, І. Тимченко) досліджено економічні аспекти тероризму, зроблено спроби виокремити економічний різновид тероризму та дослідити його зміст.

Водночас у вітчизняній правовій науці наразі відсутня чітка визначеність правової природи й сутності економічного тероризму, його основних детермінант. Як наслідок, попри очевидцу загрозу цього протиправного явища, у законодавстві України поняття економічного тероризму залишається невизначеним. Потребує формування відповідна система заходів реагування на це протиправне явище.

Формулювання цілей. Метою дослідження є визначення поняття економічного тероризму та його основних детермінант, вироблення пропозицій з формування системи заходів протидії.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах науковці розглядають тероризм як погрозу чи реальне застосування насильства або інших загально-небезпечних дій, що створюють небезпеку життю чи здоров'ю невизначеного кола осіб, заподіяння майнової шкоди або настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії спрямовані на підрив атмосфери спокою, дестабілізацію, залякування чи пригноблення суспільства з метою прийняття державою, міжнародною організацією, фізичною (юридичною) особою або групою осіб певного рішення чи утримання від нього [1, с. 588].

Водночас, на переконання сучасних дослідників проблеми тероризму, його кінцевою метою є досягнення не лише політичних, соціальних, але й економічних цілей, реалізація яких може зводитися, у підсумку, до зміни економічних відносин або перерозподілу власності [2, с. 153].

На думку фахівців, найбільше загрожує світовим економічним відносинам поєднання досягнень науки і сучасних технологій у руках терористів, адже в епоху ядерного стримування економічна, технологічна, екологічна взаємозалежність держав перетворила «внутрішній» тероризм на загрозу миру й стабільності у світі, деструктивний фактор як місцевого чи регіонального, так і міжнародного масштабу [3, с. 87].

Так, зокрема, сучасні високотехнологічні терористичні акти здатні викликати системну економічну кризу на регіональному і світовому рівнях, адже коли терористи ставлять за мету досягнення політичних цілей та висувають вимоги до влади й отримують відмову, погрози вчинити насильство й масштабні руйнації важливих економічних об'єктів життєзабезпечення трансформуються в реальні злочини і надалі стають перманентним явищем [3, с. 96]. Характерною особливістю тероризму наразі є його спрямованість на погіршення суспільно-політичної й економічної ситуації в окремій країні або в регіоні світу [4, с. 55].

На сьогодні вплив тероризму на економіку розглядається одразу в декількох аспектах. Один із них пов'язаний із матеріальними збитками, спричиненими терористичними актами, інший свідчить про зростання кількості терористичних актів економічної спрямованості, насамперед у країнах з транзиційною економікою, де відбувається перерозподіл власності. Третій аспект пов'язаний із підживленням тероризму за рахунок кримінального сектору неофіційної економіки [3, с. 96-97].

Загалом економічний тероризм розглядається в теорії і практиці як дії, суспільно небезпечні в національному або міжнародному масштабі, що призводять до порушень в нормальному функціонуванні міжнародної або національної економічної системи, економічній діяльності окремих суб'єктів та економічного життя соціальних верств і груп, а також окремих громадян [5].

На відміну від. традиційного тероризму, економічний тероризм здійснюється, як правило, без вчинення актів, пов'язаних із застосуванням зброї, вчиненням вибухів, підпіалів чи інших небезпечних дій, що призводять до руйнувань, людських жертв тощо. Водночас акти економічного тероризму можуть також включати й насильницькі дії, спрямовані проти економічних інтересів країн, установ та організацій, соціальних верств і груп, окремих громадян.

Тому, на думку дослідників, економічний тероризм можна розглядати як акт економічної дестабілізації або погрозу чи спробу її здійснити, що вчиняється різними способами із застосуванням будь-яких засобів з метою досягнення негативних економічних наслідків з перспективою впливу на політичний результат [6].

Відповідно до усталених у науці підходів, прояви економічного тероризму можна розглядати на декількох рівнях: міжнародному, національному, галузей економіки та окремих підприємств, соціальних верств і груп, а також окремих громадян.

На міжнародному рівні кінцевою метою економічного тероризму є досягнення змін в існуючому співвідношенні економічних і політичних сил. Економічний тероризм може мати на меті зниження показників регіональних фондових індексів, падіння курсу акцій тих чи інших компаній, зниження курсу колективної валюти (наприклад, американський долар чи євро) тощо. У такому випадку дії економічного тероризму прямо пов'язані з процесами фінансової глобалізації, причому саме в аспекті посилення негативних її проявів [7].

Зміна впливу традиційних центрів економічної могутності (США, Західної Європи, Японії) є однією із цілей економічного тероризму на міжнародному рівні. Так штучно викликані стрибки цін на золото, нафту, природний газ, окремі метали тощо є можливим проявом економічного тероризму на міжнародному рівні. На досягнення цілей економічного тероризму в міжнародному масштабі впливає розв'язання військових конфліктів, політичні потрясіння, прояви традиційного тероризму.

На національному рівні економічний тероризм має на меті підрив економічної та (у подальшому) суспільно-політичної системи конкретної країни з наступними змінами її місця у світі за економічними та іншими показниками. Цей вид. тероризму часто перебуває у взаємозв'язку з цілями й завданнями, властивими для економічного тероризму на міжнародному рівні [7].

Прояви економічного тероризму на національному рівні можуть відбуватися у формі підриву економічної безпеки країни, розвалу фінансово-кредитної системи країни, виснаження природних запасів та руйнування її економічного потенціалу (створення штучних економічних бар'єрів, суттєве зниження рівня ВВП, введення ембарго та заборон на експортно-імпортні операції тощо), формування умов для зовнішньої економічної залежності.

Економічний тероризм на національному рівні досить часто стає інструментом тиску на уряди держав у складних політико-економічних умовах. Так застосовувані державами на практиці економічна блокада, введення ембарго та заборон на ввезення або вивезення тих чи інших товарів є засобами економічного насильства, що реалізовуються для залякування супротивників та примусової зміни їхніх намірів, у т.ч. на світовому рівні [5, с. 44].

Найчастіше акти економічного тероризму на національному рівні вчиняються паралельно з проявами традиційного тероризму, а також поєднуються з політичними чинниками внутрішнього та зовнішнього характеру.

Так масштабні прояви 11.09.2001 традиційного тероризму в США (руйнування Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку та пошкодження будівлі Пентагону у Вашингтоні) призвели до настання низки негативних економічних наслідків, адже через терористичні акти з використанням захоплених цивільних літаків та руйнування символів військово-політичної та економічної могутності США виникла комплексна негативна ситуація, яка вплинула на світовий фондовий ринок, а також зачепила сфери страхування, авіаперевезення, літакобудування тощо багатьох держав [7].

Унаслідок впливу загальноглобалізаційних факторів, а також важелів фінансової глобалізації, негативним впливом були охоплені не лише безпосередньо США, але й інші регіони світу, насамперед країни економічно залежні, а також країни, що відкриті для міжнародного руху товарів і капіталу.

На рівні галузей економіки і підприємств, що їх утворюють, акти економічного тероризму в рамках конкурентної боротьби між корпораціями можуть полягати в діях, спрямованих на дискредитацію та усунення конкурентів (грі на зниження вартості активів, їх скуповуванні тощо), та, як наслідок, спричинити винищення таких галузей, призвести до банкрутства й ліквідації окремих підприємств, усунення провідних гравців із ринку.

Своєю чергою, на рівні соціальних верств та груп, окремих громадян економічний тероризм покликаний створити умови для тотальної економічної залежності громадян від. інших суб'єктів (громадян, установ і організацій, держави тощо), що так само призводить до втрати самостійності політичної. До економічного тероризму на цьому рівні відноситься позбавлення (експропріація) громадян майна, цінних паперів, грошових заощаджень, внесків у фінансових установах, збіжжя тощо, яке активно застосовувалося радянською та нацистською владою проти т. зв. «ворожих» елементів серед населення.

Економічний тероризм проти інтересів соціальних верств, груп та окремих громадян призводить до штучного погіршення умов їх життя і зниження його рівня, стану зневіри в можливостях держави, повного економічного занепаду та має політичні наслідки. Зазначений різновид економічного тероризму, як правило, застосовується одночасно з іншими на національному і міжнародному рівнях [7].

За результатами аналізу національного законодавства та літературних джерел вітчизняні науковці роблять висновок про те, що економічний тероризм - доктринальне поняття терології [2, с. 157]. Згідно з цим обгрунтуванням, під економічним тероризмом розуміють:

1) різновид тероризму як суспільно небезпечного діяння;

2) форму деструктивного економічного впливу на державу, суспільство, особу;

3) дестабілізацію (порушення стабільного функціонування) економіки окремої держави та / або груп держав [6];

4) дискримінаційні дії, спрямовані на здійснення економічного впливу на конкурентів, соціальні групи або верстви населення, держави та їх лідерів для досягнення конкретних економічних переваг або впливу на їх політику [5];

5) протиправний перерозподіл власності і доходів шляхом створення атмосфери страху за допомогою насильства [9];

6) новий вид терористичної діяльності, зорієнтований на використання різних форм і методів впливу з метою тимчасового або незворотного виведення з ладу об'єктів критичної інфраструктури або її елементів, а також на протиправне використання таких об'єктів для створення умов, що призводять до тяжких наслідків для життєдіяльності особи, суспільства і держави [10];

7) множину економічних війн, конфліктів та / або спецоперацій, пов'язаних із національними чи транснаціональними структурами, діяльність яких спрямована на масове порушення або підрив стійкого функціонування економіки чи фінансової стабільності держав(и) або суспільства з ідеологічних та / або релігійних мотивів [10];

8) ідеологічно обгрунтований вплив, спрямований на залякування населення та влади, з метою (не)прийняття рішення або (не)вчинення дії органом влади країни, міжнародною організацією, соціальною групою, юридичною (фізичною) особою в межах певного економічного простору [2, с. 157].

Згідно з висновками вітчизняних дослідників, економічний тероризм є суспільно небезпечним явищем, що завдає шкоди стабільному і нормальному функціонуванню державних або міжнародних економічних систем чи фінансових об'єктів, посягає на економіку держав(и), соціальних верств, груп та окремих громадян і супроводжується похідними суспільно небезпечними діяннями для досягнення заданої мети [11, с. 223]. Однак визначення не розкриває суб'єктів протиправної діяльності, характерних для цього різновиду тероризму.

Водночас, на переконання іноземних фахівців, під економічним тероризмом слід, розуміти незаконну діяльність транснаціональних або недержавних суб'єктів, скоординованих з метою масового порушення функціонування економіки і фінансової стабільності держав(и) або суспільства з ідеологічних або / та релігійних мотивів [12]. Однак вказане визначення не враховує, що явище економічного тероризму не обмежується ідеологічними та релігійними мотивами, а суб'єктами терористичної діяльності можуть бути не лише транснаціональні або недержавні структури.

Заслуговує на увагу підхід вітчизняних науковців [2, с. 157], які пропонують більш комплексне визначення цього поняття: економічний тероризм - антисоціальне явище, для якого характерним є умисне застосування деструктивного економічного впливу, спрямованого на дестабілізацію національної економіки чи руйнування фінансової системи держави, зокрема з використанням фінансової, енергетичної, ресурсної чи технологічної залежності, заподіяння шкоди суспільству чи окремим особам шляхом залякування населення, створення обстановки страху, напруги з метою примусити публічну владу, міжнародну організацію, юридичну чи фізичну особу (групу осіб) вчинити якусь дію (або утриматися від. її вчинення). Водночас це визначення не розкриває суб'єктів та зосереджене виключно на економічному впливі як об'єктивному прояві економічного тероризму, хоча інші автори справедливо виділяють похідні протиправні діяння для досягнення заданої мети [11, с. 223].

Попри усвідомлення науковцями і практиками існування проблеми економічного тероризму як різновиду (форми) загального явища тероризму, змістовна сутність першого наразі не визначена ані в національному законодавстві України, ані в міжнародних нормативно-правових актах.

Аналіз законодавства України щодо боротьби з тероризмом засвідчує те, що жоден з його актів наразі не визначає зміст економічного тероризму та не передбачає заходів протидії.

Зокрема, у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», яка визначає поняття «тероризму», «технологічного» та «міжнародного» тероризму, а також «терористичного акту» і «терористичної діяльності», наразі не передбачено економічний різновид тероризму чи одну з форм терористичної діяльності, попри унормоване визначення «фінансування тероризму», яке фахівці відносять до одного з його аспектів. Не оперує терміном «економічний тероризм» та не окреслює відповідних заходів протидії й чинна Концепція боротьби з тероризмом в Україні, затверджена Указом Президента України від 05.03.2019 № 53/2019. Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність лише за фінансування тероризму (ст. 258-5).

Окрім визначення поняття економічного тероризму, для організації протидії цьому різновиду тероризму принципово важливим є розуміння не лише його змісту, як суспільно небезпечного протиправного явища, механізму протиправних дій, зацікавлених суб'єктів, але й усвідомлення його основних детермінант.

У наукових та навчальних літературних джерелах щодо проявів економічного тероризму та його детермінант здебільшого приділена увага аналізу причин та умов або передумов цього явища. Так вітчизняні дослідники під. час аналізу передумов економічного терору виділяють нерозв'язані суперечності дисбалансу влади і власності в суспільстві в регіональній, національній, расовій та релігійній площині. На їхнє переконання, саме на цьому підгрунті формується ідеологія тероризму, вербуються і тренуються терористи, забезпечується матеріальна та іноземна підтримка і втручання за визначеними напрямами, формування організаційних структур (терористичні групи, організації) [3, с. 92].

Інші українські дослідники серед основних соціально-економічних причин тероризму визначають: 1) глибинні суперечності в економічній сфері, зумовлені об'єктивними труднощами переходу до ринку, а також суб'єктивним несприйняттям певною частиною населення нових економічних відносин або способу переходу до них; 2) економічні кризи, що значною мірою обмежують інтереси середніх верств населення країни; 3) безробіття молоді; 4) соціальну диференціацію громадян; 5) низьку ефективність роботи державного апарату і правоохоронних органів, відсутність ефективних механізмів правового захисту населення [4, с. 56-57].

Також причини економічного тероризму вбачаються дослідниками у підступах та інтригах міжнародної олігархії - вузького кола осіб (представників т.зв. «золотого мільярду»), які наразі сукупно володіють «контрольним пакетом акцій світової економіки» й ведуть таємну війну поміж собою і проти держав за світове панування. Такі особи переконані, що дії їхніх конкурентів украй нахабні й несправедливі і вимагають вжиття «крайніх заходів» [4, с. 65], адже ідеологія сучасного економічного тероризму спрямована на задоволення інтересів насамперед транснаціональних монополій [4, с. 87].

Водночас, на практиці політика й економіка (як легальна, так і нелегальна) нероздільно взаємопов'язані між собою. Динаміка розвитку сучасних світових процесів, що певним чином створює умоВи для виникнення явища тероризму та його ескалації, значною мірою визначається соціально-економічними причинами [13, с. 461]. Водночас посилюється міжнародна конкуренція із застосуванням політичних, воєнних, економічних, інформаційно-психологічних засобів та кібертехнологій, а її наслідки проявляються в багатьох країнах світу.

Умовами, які сприяють т.зв. «успішності» дій терористичного характеру в економічній сфері, фахівці [14; 11, с. 222-223] називають такі:

- недосконалість законодавства, що регулює протидію таким явищам;

- фінансову глобалізацію, стрімкий розвиток інформаційних фінансових технологій та зростання швидкості фінансових операцій;

- недостатню увагу до протидії проявам економічного тероризму з боку держав та їх об'єднань;

- напружену криміногенну ситуацію в державі, офшоризацію економічних відносин та «тінізацію» національної економіки;

- низький загальний рівень життя населення та його фінансової грамотності;

- безконтрольність неформальних грошових переказів та активне використання населенням криптовалют, відсутність дієвого контролю за рівнем локалізації коштів, отриманих злочинним шляхом;

- залежність держави від. позикових коштів (іноземних кредитів, кредитів МВФ, МБРР / ЕБРР тощо);

- кризу демографічного характеру та кризу кадрового потенціалу.

Акти національного законодавства стратегічного рівня в цілому відображають висновки науковців щодо причин та умов економічного тероризму.

Так чинна Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 14.09.2020 № 392/2020, причиною поширення міжнародного тероризму в усіх його проявах визначає сучасну модель глобалізації (п. 10). Основою поширення тероризму та політичного насильства в Україні Стратегією визнано укорінення радикальних суспільних настроїв і середовищ (п. 23). Недостатній рівень конкуренції та панування монополій, зокрема в енергетичній сфері та інфраструктурі, визнані загрозами добробуту громадян України (п. 26). РФ, як держава-агресор, - джерелом довгострокових системних загроз національній безпеці України (п. 39).

Стратегія економічної безпеки України на період до 2025 року, затверджена Указом Президента України від. 11.08.2021 № 347/2021, не виділяючи прямо економічний тероризм як загрозу, усе ж визначає як загрози та виклики для економічної безпеки: продовження РФ збройної агресії проти України (п. 19), використання РФ економічних інструментів впливу з метою прийняття на свою користь рішень, що суперечать основним національним економічним інтересам України (п. 12). Також, як одне із завдань, Стратегія передбачає убезпечення національної фінансової системи від. фінансування тероризму (п. 21.1).

У розділі ІІ Концепції боротьби з тероризмом в Україні від. 05.03.2019 закріплено, що наразі найбільшу терористичну загрозу для України становить агресивна політика РФ, спрямована на дестабілізацію ситуації в державі, у т.ч. шляхом інспірування сепаратистських проявів і всебічної підтримки диверсійно-терористичної діяльності квазідержавних утворень «ДНР / ЛНР» на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У рамках збройної агресії та гібридної війни Росія для відновлення свого впливу системно застосовує воєнні, політичні, економічні, інформаційно-психологічні та кібернетичні засоби проти України (п.п. 15, 17 Стратегії), що завдає значної шкоди національним політичним, економічним, безпековим та іншим інтересам держави. Також РФ застосовує енергетичну та інформаційну «зброю» не лише щодо України, але й проти країн ЄС (п. 16 Стратегії).

Серед сприятливих умов для поширення тероризму в усіх його проявах (у т.ч. й економічному) Концепція боротьби з тероризмом в Україні визначає:

- агресивні дії РФ щодо України, у т.ч. в Азово-Чорноморському регіоні;

- активізацію в Україні сепаратистських рухів та провокування таких настроїв у місцях компактного проживання національних меншин;

- наявність на території України великої кількості найбільш уразливих об'єктів можливих терористичних посягань;

- зростання рівня злочинності, пов'язаної з незаконним обігом зброї, вибухових та отруйних речовин й інших засобів масового ураження;

- посилення інтересу міжнародної організованої злочинності до України у високоприбуткових сферах протиправної діяльності (легалізації злочинних доходів, контрабанди зброї, небезпечних матеріалів та наркотиків, біологічних та хімічних відходів, ядерних матеріалів; нелегальної міграції);

- внутрішні міграційні процеси, у т.ч. спричинені збройною агресією РФ проти України, а також загострення міграційної кризи у світі.

Таким чином, загроза економічного тероризму має місце в сучасних українських реаліях, про що засвідчив у своєму зверненні Президент України В. Зеленський (щодо потреби застосування РНБО України санкцій до контрабандистів [15]), а також про це зазначають вітчизняні дослідники [16]. Тому актуальними є не лише дослідження природи економічного тероризму, визначення поняття в національному законодавстві, з'ясування його причин і умов, але й напрацювання ефективних засобів та заходів протидії.

Враховуючи вищевикладене, наразі перспективними заходами протидії економічному тероризму повинні стати заходи, що витікають із напрямів реалізації Концепції боротьби з тероризмом в Україні:

- удосконалення організаційно-правових засад боротьби з тероризмом;

- унормування визначення економічного тероризму в Законі України «Про боротьбу з тероризмом», визнання його загрозою національній безпеці в сферах державної та економічної безпеки, що полягає в деструктивному впливі, спрямованому на руйнування чи дестабілізацію економіки або її складових;

- криміналізація протиправних дій, які його формують явище економічного тероризму, та посилення відповідальності за терористичну діяльність;

- з'ясування та моніторинг причин та умов економічного тероризму, вжиття заходів з їх нейтралізації та мінімізації негативного впливу;

- удосконалення існуючих, розроблення та впровадження нових методів боротьби з економічним та іншими видами тероризму;

- підвищення ефективності антитерористичної безпеки та захисту найбільш уразливих потенційних об'єктів терористичних посягань, насамперед об'єктів критичної інфраструктури, забезпечення швидкого відновлення штатного режиму їх функціонування у випадку вчинення терактів щодо них;

- своєчасне добування та системний аналіз інформації про загрози і наміри організацій, груп або осіб щодо вчинення актів економічного тероризму, джерела фінансування терористичної діяльності;

- реалізацію заходів із викриття діяльності організацій, груп або осіб щодо підготовки або вчинення актів економічного тероризму, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;

- впровадження механізму відшкодування збитків та іншої шкоди, завданої актами економічного тероризму;

- удосконалення та розширення взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом із відповідними органами іноземних держав, андитерорисдичними структурами міжнародних організацій у сфері протидії економічному тероризму;

- покращення інформаційного, наукового, кадрового та матеріально-технічного забезпечення суб'єктів боротьби з тероризмом.

економічний тероризм національний правовий

Висновки

Поняття економічного тероризму в законодавстві України не визначене, його природа наразі лише досліджується. Цей вид. тероризму слід розглядати як суспільно небезпечну діяльність, спрямовану на руйнування чи дестабілізацію економіки або її складових, з метою схиляння органів державної влади, громадських або міжнародних організацій, юридичних чи фізичних осіб (не) вчиняти певні дії, усупереч інтересам національної чи міжнародної безпеки.

За наявності в Україні низки нормативно-правових актів щодо боротьби з тероризмом жоден не передбачає заходів з протидії економічному тероризму. Тому законодавче визначення поняття економічного тероризму сприятиме удосконаленню протидії цьому протиправному явищу та державної політики у сфері боротьби з тероризмом загалом. Однак ефективна протидія економічному тероризму можлива лише в разі дослідження його природи, з'ясування причин і умов та розробки на їх основі ефективних заходів запобігання, виявлення й припинення протиправних дій, нейтралізації (мінімізації) негативних наслідків.

Використані джерела

1. Ліпкан В.А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: монографія. Київ: «Тексі'», 2003. 600 с.

2. Свінцицький А.В., Падалка А.М., Леонов Б.Д. Правове забезпечення протидії економічному тероризму. Ірпінський юридичний часопис: науковий .журнал. Ірпінь: Університет ДФС України, 2021. № 2 (6), С. 151-160.

3. Духов В.Є., Тимченко І.Є. Економічний терор як явище сучасного господарського життя суспільства. Наукові записки ХЕПУ. 2006. № 1 (4), С. 89-97.

4. Тероризм: теоретико-прикладні аспекти: навчальний посібник / кол. авторів; за заг. ред. проф. В.К. Грищука. Львів: ЛьвДУВС, 2011. 328 с.

5. Горбунов К.Г. Тероризм: социально-психологическое исследование: монография. Омск, Изд-во Омского гос. ун-та. 2010. 384 с.

6. Гузій Н.В. Економічний тероризм - складова частина міжнародної терористичної загрози.

7. Вплив фінансової глобалізації на економіку України

8. Тимощук Ю.С. Криміналістична характеристика злочинів міжнародного характеру. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика. 2014. № 23, С. 122-127.

9. Савченко А.В. Кримінально-правова боротьба з тероризмом: міжнародні, національні та порівняльні аспекти.

10. Коршунов В.О. Політичний тероризм: інформаційні методи боротьби: авто- реф. дис. ... канд. політ. наук: спец. 23.00.02. Дніпропетровськ, 2008. 18 с.

11. Кудрявцев Г.В. Проблема економічного тероризму та можливі шляхи її вирішення. Актуальні питання. забезпечення службово-бойової діяльності сил сектору безпеки і оборони: матеріали Всеукр. круг. столу (м. Харків, 23.04.2021) / Редкол.: Є.О. Меленті, І.В. Євтушенко, О.А. Гарбузов. Харків: ФОП «Бровін О.В.», 2021. Вип. 5, С. 222-225.

12. Economic_Terrorism_Its_Forms_And_Dynamics. Roundtable on 'Economic Terrorism'. Geneva Centre for Security Policy. July 11-12,2005.

13. Сукмановська Л. М. Щодо причин виникнення та поширення тероризму. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2014. Вип. 2. С. 460-470.

14. Основні напрями розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмива нню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні на період до 2023 року, схвалені розпорядженням КМ України від 12.05.2021 № 435-р.

15. Звернення Президента В. Зеленського щодо рішень РНБО, ситуації на Донбасі та підтримки України з боку США. 02.04.2021.

16. Энергетический терроризм в Украине.

References

1. Lipkan V.A. (2003) Teoretychni osnovy ta elementy natsionalnoi bezpeky Ukrainy: monohrafiia. Kyiv: «Tekst». [in Ukrainian].

2. Svintsytskyi A.V., Padalka A.M., Leonov B.D. (2021) Pravove zabezpechennia protydii ekonomichnomu teroryzmu. Irpinskyi yurydychnyi chasopys: naukovyi zhurnal - Ipin Law Journal: Scientific Journal, issue 2 (6), 151-160. Irpin: Universytet DFS Ukrainy. [in Ukrainian].

3. Dukhov V.Ye., Tymchenko I.Ye. (2006) Ekonomichnyi teror yak yavyshche suchasnoho hospodarskoho zhyttia suspilstva. Naukovi zapysky KhEPU - HEPU scientific notes, 1 (4), 89-97. [in Ukrainian].

4. Teroryzm: teoretyko-prykladni aspekty: navchalnyi posibnyk (2011) / kol. avtoriv; V.K. Hryshchuk (Eds.). Lviv: LvDUVS. [in Ukrainian].

5. Gorbunov K.G. (2010) Terorizm: socialno-psihologicheskoe issledovanie: monografiya. Omsk, Izd-vo Omskogo gos. un-ta. [in Russian].

6. Huzii N.V. (N. d.) Ekonomichnyi teroryzm - skladova chastyna mizhnarodnoi terorystychnoi zahrozy. N. p. [in Ukrainian].

7. Vplyv finansovoi hlobalizatsii na ekonomiku Ukrainy. N. d. N. p.

8. Tymoshchuk Yu.S. (2014) Kryminalistychna kharakterystyka zlochyniv mizh narodnoho kharakteru. Kryminalne pravo, kryminalnyi protses ta kryminalistyka - Criminal law, criminal procedure and criminology, 23, 122-127. [in Ukrainian].

9. Savchenko A.V. (N. d.) Kryminalno-pravova borotba z teroryzmom: mizhnarodni, natsionalni ta porivnialni aspekty. N. p. [in Ukrainian].

10. Korshunov V.O. (2008) Politychnyi teroryzm: informatsiini metody borotby. Extended abstract of thesis. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

11. Kudriavtsev H.V. (2021) Problema ekonomichnoho teroryzmu ta mozhlyvi shli- akhy yii vyrishennia. Aktualni pytannia zabezpechennia sluzhbovo-boiovoi diialnosti syl sektoru bezpeky i oborony: materialy vseukr. kruh. stolu (m. Kharkiv, 23.04.2021) - Current issues of ensuring the service and combat activities of the security and defense sector: materials All-Ukrainian. circle. table (Kharkiv, April 23, 2021), issue 5, 222-225. / Redkol.: Ye.O. Melenti, I.V. Yevtushenko, O.A . Harbuzov. - Kharkiv: FOP «Brovin O.V.» [in Ukrainian].

12. Economic Terrorism Its Forms And Dynamics (2005) Roundtable on 'Economic Terrorism'. Geneva Centre for Security Policy. July 11-12, 2005. (Archived from the original on September 27, 2007).. [in English].

13. Sukmanovska L.M. (2014) Shchodo prychyn vynyknennia ta poshyrennia tero ry- zmu. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs, issue 2,460-470. [in Ukrainian].

14. Osnovni napriamy rozvytku systemy zapobihannia ta protydii lehalizatsii (vid myvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia v Ukraini na period do 2023 roku, skhvaleni rozporiadzhenniam KM Ukrainy vid 12.05.2021 № 435-r. (2021) N. p. [in Ukrainian].

15. Zvernennia Prezydenta V. Zelenskoho shchodo rishen RNBO, sytuatsii na Donbasi ta pidtrymky Ukrainy z boku SShA. 02.04.2021. (2021) N. p. [in Ukrainian].

16. Energeticheskij terrorizm v Ukraine. N. d. N. p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru