Щодо вебсайту як об’єкта оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо вебсайту як об'єкта оподаткування

Надія Володимирівна Загрішева, кандидат юридичних наук, доцент ВНЗ «Київський університет ринкових відносин», адвокат

Резюме

Загрішева Н.В. Щодо вебсайту як об'єкта оподаткування.

У статті представлена позиція державних податкових органів щодо оподаткування вебсайту згідно із нормами чинного законодавства. Досліджено, що позиція віднесення вебсайту до об'єктів реального світу або трансферу технологій є хибною за рядом ознак. Вебсайт не належить до об'єктів реального світу, а є об'єктом нематеріального. Вебсайт за своєю юридичною природою не є технологією або трансфером технологій. Зроблено висновок, що застосування нормативно-правових актів щодо мінімальних ставок винагороди за використання об'єктів авторського права та суміжних прав, технологій не є справедливим для вебсайту.

Ключові слова: вебсайт, оподаткування, ставки винагороди, авторське право, технологія, трансфер технологій, державна податкова служба.

Резюме

Загришева Н.В. Относительно веб-сайта как объекта налогообложения.

В статье представлена позиция государственных налоговых органов о налогообложении веб-сайта в соответствии с нормами действующего законодательства. Доказано, что позиция отнесения веб-сайта к объектам реального мира или трансфера технологий является ошибочной по ряду признаков. Сайт не относится к объектам реального мира, а является объектом нематериального. Сайт по своей юридической природе не является технологией или трансфером технологий. Сделан вывод, что применение нормативно-правовых актов по минимальным ставкам вознаграждения за использование объектов авторского права и смежных прав, технологий не является справедливым для веб-сайта.

Ключевые слова: веб-сайт, налогообложение, ставки вознаграждения, авторское право, технология, трансфер технологий, государственная налоговая служба.

Summary

Nadiia Zahrisheva. About The Website As an Object of Taxation.

The expansion of the sphere of economic activity through the use of objects that belong to the intangible world, leads to the application of constructions of the material world to objects that do not belong to it.

Based on the results of the business entity's inspection, an act was drawn up containing the following information: “since the payer did not provide the cost of using the site for advertising and promotional purposes, 1% of the selling price of each copy of the product was used to calculate the amount of free assets.” This position is substantiated by the inspection body as follows:

1. Resolution of the Cabinet of Ministers of January 18, 2003 № 72 “On approval of minimum rates of remuneration (royalties) for the use of objects of copyright and related rights.”

2. Resolution of the Cabinet of Ministers of June 4, 2008 № 520 “On approval of minimum rates of remuneration for authors of technologies and persons who carry out their transfer”.

Defining a website as an advertising stand is illegal by the inspection body. And the application of paragraph 7 of Annex 4 (Minimum rates of royalties (royalties) for the use, including reproduction, of works of architecture - advertising stands) Resolution of the Cabinet of Ministers of January 18, 2003 № 72 “On approval of minimum rates of royalties (royalties) for the use of objects of copyright and related rights “is unfounded and violates the rights of the business entity.

Production of products specified in paragraph 2 of the Annex to the Resolution of the Cabinet of Ministers of June 4, 2008 № 520 “On approval of minimum rates of remuneration to authors of technologies and persons who transfer them” is carried out solely on the basis of technology or technology transfer. The Website or its use does not create the end result of scientific and technical activities, and therefore is not a technology or its object, and does not give rise to such a legal relationship as technology transfer.

The website, the stages of its creation and subsequent use do not apply to the technology as such, much less to the new technology. Use of the Website is not a basis for paying minimum rates to technology authors and those who transfer them. Based on the above application of the provisions of paragraph 2 of the Annex to the Resolution of the Cabinet of Ministers of June 4, 2008 № 520 “Minimum rates of remuneration to authors of technologies and persons who carry out their transfer” is illegal.

Key words: website, taxation, interest rates, copyright, technology, technology transfer, state tax service.

Постановка проблеми

Розширення сфери господарської діяльності за рахунок використання об'єктів, які належать до нематеріального світу, приводить до застосування конструкцій матеріального світу до об'єктів, які до нього не належать. Дивна позиція останнім часом висловлюється органами державної податкової служби при перевірці суб'єктів господарювання на предмет використання вебсайту в господарській діяльності. Так, віртуальний простір вебсайту, на думку контролюючого органу, є цілком матеріальним. І таким, за використання якого потрібно сплачувати значні кошти.

Формулювання мети статті. Мета цієї статті полягає у висвітленні неправомірності застосування зазначених нормативно-правових актів органами державної податкової служби відносно вебсайту як об'єкта оподаткування.

Виклад основного матеріалу

За результатами перевірки суб'єкта господарювання складено акт, у якому міститься інформація наступного змісту: «так як платником не надано вартості використання сайту в рекламно-промоуторських цілях, для розрахунку суми безоплатно одержаних активів було використано 1 % від відпускної ціни кожного примірника виробу». Таку позицію перевіряючий орган обґрунтовує наступним:

1. Постановою КМУ від 18 січня 2003 р. № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав»¹.

2. Постановою КМУ від 4 червня 2008 р. № 520 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер»².

Дослідимо зазначені нормативно-правові акти.

1. У п. 7 Додатку 4 (Мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за використання, у тому числі відтворення, творів архітектури - рекламних стендів) постановою КМУ від 18 січня 2003 р. № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» визначено перелік об'єктів, які належать до творів архітектури.

Відповідно до Академічного тлумачного словника «стенд» - це щит, на якому виставляють для огляду експонати, вивішуються діаграми, газети тощо³. За своєю природою твори архітектури, в тому числі стенд, є об'єктами матеріального світу. Згідно із Цивільним кодексом України, твори архітектури, в т.ч. стенд, належить до речей. Правом власності є право особи на річ. Право власності поєднує в собі правомочності володіння, користування та розпорядження. Які здійснюються в повному обсязі до речей як таких.

За визначенням, що міститься у Законі України «Про авторське право та суміжні права», вебсайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси вебсайту і (або) облікового запису власника цього вебсайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.

Вебсайт є об'єктом, який існує виключно у мережі Інтернет та належить до світу нематеріального. Для об'єктів інтелектуальної власності характерні особливості їх використання. Так, сам вебсайт не може бути переданий у використання. Передачі підлягають виключно майнові права на нього. В основі такого підходу лежить прорієтарна теорія, на якій базуються ст. ст. 420, 424 Цивільного кодексу України⁴. Зауважимо, що розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється виключно на підставі договору, який укладається у письмовій формі (ст. 1107 Цивільного кодексу України).

Отже, за правовою природою та правовим режимом (титулом) майна ототожнення вебсайту та рекламного стенду не є можливим.

Постанова КМУ від 18 січня 2003 р. № 72 містить детальний та вичерпний перелік об'єктів авторського права та інтелектуальної власності, щодо яких встановлено мінімальні ставки винагороди (роялті). Останні зміни до постанови КМУ від 18 січня 2003 р. № 72 вносилися постановою КМУ від 6 листопада 2019 р. №916 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Поняття вебсайт було введено в дію Законом України № 1977 від 23 березня 2017 р. З 2017 р. органи державної влади не вносили пропозицій щодо внесення змін до постанови КМУ від 18 січня 2003 р. № 72 в частині визначення вебсайту як окремого об'єкта для нарахування мінімальних ставок винагороди (роялті). А отже, в переліку об'єктів авторського права та суміжних прав щодо яких здійснюється нарахування мінімальних ставок винагороди (роялті), вебсайт відсутній.

Відповідно до прав та обов'язків, які покладені на перевіряючий орган, він не вправі встановлювати застосування норми права для вебсайту як об'єкта, який відсутній у переліку мінімальних ставок винагороди (роялті), встановленому нормативно-правовим актом для використання об'єктів авторського права і суміжних прав.

Проте перевіряючий орган може виступити із законодавчою ініціативою щодо внесення вебсайту до переліку об'єктів для яких необхідно встановити роялті.

Отже, визначення вебсайту в якості рекламного стенду є неправомірним з боку перевіряючого органу. А застосування п. 7 Додатку 4 (Мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за використання, у тому числі відтворення, творів архітектури - рекламних стендів) постановою КМУ від 18 січня 2003 р. № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» є безпідставним та таким, що порушує права суб'єкта господарювання.

2. Постанова КМУ від 4 червня 2008 р. № 520 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер» у п. 2 «Продукція індивідуального виробництва (спеціального призначення для обмеженого кола споживачів)» Додатку визначає розмір мінімальної ставки винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють трансфер у розмірі 1 % доходу, одержаного від реалізації продукції індивідуального виробництва (спеціального призначення для обмеженого кола споживачів).

Застосування постанови КМУ від 4 червня 2008 р. № 520 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер» в акті є неправомірним за наступними підставами.

1. Зміст ст. 22 «Винагорода авторам технологій та/або їх складових та особам, які здійснюють їх трансфер» Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 2 жовтня 2012 р. № 5407, на яку міститься посилання у постанові КМУ від 4 червня 2008 р. № 520, визначає:

- п. 1: «... умови виплати та розмір винагороди за передачу і використання майнових прав на технологію або її складові»;

- п. 4: «Розмір винагороди авторам технологій та їх складових визначається як частка доходу, одержаного внаслідок їх використання, або у фіксованій сумі на одиницю продукції відповідно до її ціни, або у фіксованій сумі частини доходів, одержаних від передачі технологій або їх складових, або з урахуванням іншої вигоди, яка може бути отримана за використання технологій, що підтверджено відповідними документами».

При цьому визначення технології та трансферу технології міститься у ст. 1 вищезазначеного закону:

- технологія - результат науково-технічної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалізації і зберігання продукції, надання послуг;

- об'єкт технології - наукові та науково-прикладні результати, об'єкти права інтелектуальної власності (зокрема, винаходи, корисні моделі, твори наукового, технічного характеру, комп'ютерні програми, комерційні таємниці), ноу-хау, в яких відображено перелік, строки, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалізації і зберігання продукції, надання послуг;

- трансфер технології - передача технології, що оформляється шляхом укладення між фізичними та/або юридичними особами двостороннього або багатостороннього договору, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права та обов'язки щодо технології та/або її складових.

Отже, виробництво продукції, вказаної у п. 2 Додатку до постанови КМУ від 4 червня 2008 р. № 520 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер», здійснюється виключно на підставі технології або трансферу технології.

2. Відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права» вебсайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси вебсайту і (або) облікового запису власника цього вебсайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.

Виходячи із визначення «технологія», вона є результатом науково-технічної діяльності, в той самий час поняття «вебсайт» розглядається лише як сукупність даних, інформації, об'єктів авторського права і суміжних прав.

Семантика слова «результат» визначає його як кінцевий наслідок послідовної дії. Логічним завершенням технології є створення новітнього продукту або послуги. У визначенні «технологія» підкреслюється, що

Юридична практика результат є наслідком науково-технічної діяльності. На підставі Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» науково-технічна діяльність - наукова діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для вирішення технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки.

Водночас вебсайт розглядається лише як сукупність окремих об'єктів (даних, інформації, об'єктів авторського права та суміжних прав), пов'язаних між собою. Жодних ознак, що характеризують науково-технічну діяльність, використання вебсайту або сам вебсайт не містить.

На підставі листа від суб'єкта господарювання «.. .сайт Иіїр://***хот.та створений в рекламно-промоу- терських цілях та використовується компанією як засіб додаткового залучення клієнтів, а також надання своєчасної інформації щодо реалізуємих товарів». Функціями сайту є: рекламна, в тому числі додаткове залучення клієнтів та інформаційна - надання своєчасної інформації щодо товарів. Виходячи із вищевикладеного, вебсайт або його використання не створює кінцевий результат науково- технічної діяльності, а отже, не є технологією або її об'єктом та не може слугувати виникненню такого пра- вовідношення, як трансфер технології.

3. Зауважимо, що сплата мінімальних ставок винагороди передбачається виключно за використання нової технології.

Додаток до постанови КМУ від 4 червня 2008 р. № 520 «Мінімальні ставки винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер» містить у назві першого стовпчика визначення щодо яких категорій технологій відбувається виплата: «Продукція (товари, що виготовляються, і послуги, що надаються з використанням нової технології)».

Вебсайт, етапи його створення і подальшого використання не належать до технології як такої, і тим більше - до нової технології.

Висновки

Виробництво продукції, вказаної у п. 2 Додатку до постанови КМУ від 4 червня 2008 р. № 520 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер», здійснюється виключно на підставі технології або трансферу технології. Вебсайт або його використання не створює кінцевий результат науково-технічної діяльності, а отже, не є технологією або її об'єктом та не породжує таке правовідношення, як трансфер технології. Вебсайт, етапи його створення і подальшого використання не належать до технології як такої, і тим більше - до нової технології. Використання вебсайту не є підставою для сплати мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер. Виходячи із вищевикладеного, застосування положень п. 2 Додатку до постанови КМУ від 4 червня 2008 р. № 520 «Мінімальні ставки винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер» є неправомірним.

Література

1 Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав: постанова КМУ від 18 січня 2003 р. № 72. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/72-2003-%D0%BF#Text

2 Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер: постанова КМУ від 4 червня 2008 р. № 520. URL: https://zakon.rada.gov.uaЛaws/show/1030-2019-%D0%BF#Text

3 Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/

4 Цивільний кодекс України. Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-ГУ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435- 15#Text

Размещено на Allbest.ru