До питання про механізм протидії гендерній дискримінації у сфері праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДО ПИТАННЯ ПРО МЕХАНІЗМ ПРОТИДІЇ ГЕНДЕРНІЙ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ПРАЦІ Наукове дослідження проведено в рамках держбюджетної теми № 19БФ042-01М «Соціально-правові засади збереження та розвитку трудового потенціалу України»

Аліна Валеріївна Федорчук,

студентка магістратури Інституту права КНУ імені Тараса Шевченка

Резюме

гендерний дискримінація праця закон

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз механізму протидії гендерній дискримінації у сфері праці. Окреслено основні підходи вчених до розуміння системи забезпечення принципу тендерної рівності, на основі яких сформульовано основні підходи до розуміння механізму протидії гендерній дискримінації у сфері праці. Запропоновано комплексну систему елементів механізму протидії гендерній дискримінації. Рекомендовано прийняти Закон України «Про механізм протидії гендерній дискримінації у сфері праці», де чітко визначити усі структурні елементи вищезгаданого механізму.

Ключові слова: механізм, протидія, гендерна дискримінація, гендерна рівність, нормативно-правова складова, інституційна складова.

Резюме

К вопросу механизма противодействия гендерной дискриминации в сфере труда. Федорчук А.В.

В статье осуществлена теоретико-правовая характеристика механизма противодействия гендерной дискриминации в сфере труда. Определены основные подходы ученых к пониманию механизма обеспечения принципа гендерного равенства на основе которых сформулированы основные подходы к пониманию механизма противодействия гендерной дискриминации в сфере труда. Охарактеризованы основные элементы структуры данного механизма на основе проанализированных научных позиций и нормативно-правовых актов. Предложено принять Закон Украины «О механизме противодействия гендерной дискриминации в сфере труда», где четко определить все структурные элементы вышеупомянутого механизма.

Ключевые слова: механизм, противодействие, гендерная дискриминация, гендерное равенство, нормативно-правовая составляющая, институциональная составляющая.

Summary

To the issue of the mechanism for combating gender discrimination in the field of labor. Alina Fedorchuk.

The article addresses a theoretical and legal description of the mechanism for combating gender discrimination in the field of labor. It is focused on the fact that an effective, comprehensive, holistic mechanism for combating gender discrimination in Ukraine has not yet been developed. The article highlights the main approaches of scientists to understanding the mechanism of ensuring the principle of gender equality. For the purpose of identifying main elements of the mechanism of combating gender discrimination in the field of labor the main approaches to understanding the mechanism of combating gender discrimination in the field of labor has been substantiated.

The main elements of the structure of this mechanism are characterized. The level of reflection of the main elements of the mechanism for combating gender discrimination in national legislation and international regulations are dealt has been researched into. The positions of scientists on the structural elements of the mechanism for combating gender discrimination in the field of labor have been addressed. There are generalized existing case studies, which are devoted to various aspects of improving the mechanism for combating gender discrimination in the field of labor. The mechanism of combating gender discrimination in the field of labor is a complex phenomenon has been established.

It is concluded that the mechanism for combating gender discrimination in the field of labor includes the following elements: 1) regulations consisting of international standards for the prevention of gender discrimination and national legislation in the field of anti-discrimination; 2) institutional component; 3) a system of legal means and instruments for the protection and restoration of violated rights of victims; 4) a system of preventive tools; 5) an effective system of collecting and summarizing gender-based statistical information; 6) monitoring system; 7) clear and effective procedure for bringing to justice for discriminatory acts.

Key words: mechanism, counteraction, gender discrimination, gender equality, normative-legal component, institutional component.

Постановка проблеми

Забезпечення рівності правових можливостей чоловіків і жінок у сфері праці можливе за умови існування ефективного механізму протидії гендерній дискримінації. Однак до цього часу в Україні не вироблено ефективного, комплексного механізму протидії гендерній дискримінації. З огляду на це дослідження теоретико-правової характеристики механізму протидії гендерній дискримінації та пошук шляхів подальшого ефективного забезпечення тендерної рівності в Україні є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти механізму протидії гендерній дискримінації в межах наукових досліджень з різних галузей правничої науки вивчали такі вчені: І.С. Сахарук, І.О. Грицай, А.Ю. Андрійчук, Л.В. Гонюкова, Т.О. Марценюк, К.О. Задоєнко, О.Р. Дашковська, О.М. Руднєва, І.П. Андрусяк, В. Мельниченко, О.А. Антон та ін.

Формулювання мети статті

Виходячи з цих міркувань, мета даної статті полягає в тому, щоб запропонувати комплексне визначення елементів механізму протидії гендерній дискримінації в Україні та здійснити їх характеристику.

Виклад основного матеріалу

Механізм протидії гендерній дискримінації є складовою комплексного механізму забезпечення прав і свобод людини.

Механізм визначається як система процесів, заходів та методів, які стають важливим інструментом для досягнення цілей через прийняття правильних та своєчасних рішень¹. Н.П. Харченко звертає увагу, що механізм - це сукупність взаємозалежних і скоординованих частин або елементів при наявності внутрішньої упорядкованості й узгодженості між ними². Відповідно до академічного тлумачного словника «протидія» означає дію, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй³. На думку науковців, «протидія» є більш прийнятним поняттям щодо визначення сукупності заходів, спрямованих на зниження рівня протиправних діянь⁴.

Таким чином, на основі аналізу вищезазначених підходів механізм протидії пропонуємо розглядати як систему взаємозалежних і скоординованих елементів, спрямованих на зниження протиправних діянь і захисту прав людини.

Варто зазначити, що серед науковців вивчався механізм забезпечення принципу тендерної рівності. За першим підходом, механізм забезпечення принципу гендерної рівності ототожнюється з суто інституційною (організаційною) його складовою (Л. Гонюкова, О. Кисельова, К. Левченко)⁵. Відповідно до другого підходу, забезпечення гендерної рівності здійснюється через одночасно кілька окремих, самостійних механізмів, що діють як одне ціле (М. Білинська, Л. Воронько). Прихильники третього підходу підтримують позицію щодо цілісності юридичних механізмів та їх складових (О. Дашковська, Т. Ганзицька)⁶.

Вважаємо, що використання даних позицій є доцільним для формування підходів до розуміння механізму протидії гендерній дискримінації у сфері праці. Аналогічно можна виділити три підходи до розуміння механізму протидії гендерній дискримінації у сфері праці. За першим підходом, механізм протидії гендерній дискримінації ототожнюється з інституційною складовою. Відповідно до другого підходу механізм протидії гендерній дискримінації складається з окремих самостійних механізмів. Третій підхід є комплексним, згідно з яким механізм протидії гендерній дискримінації поєднує в собі декілька складових. Підсумовуючи вищезазначене, вважаємо, що використання третього підходу є доцільним для подальшого аналізу структури механізму протидії гендерній дискримінації у сфері праці.

Нормативно-правова складова механізму протидії гендерній дискримінації в Україні знаходить своє об'єктивне відображення у системі чинного законодавства⁷. Нормативну складову в механізмі протидії гендерній дискримінації виділяє Л. Гонюкова⁸. Згідно з Конвенцією ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р. держави погоджуються всіма відповідними заходами здійснювати політику ліквідації дискримінації щодо жінок і зобов'язуються вживати відповідних законодавчих та інших заходів⁹. Конвенція МОП № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять, прийнята 25 червня 1958 р., у ст. 2 зобов'язує членів організації визначити національну політику, спрямовану з метою викорінення будь-якої дискримінації¹⁰.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 р. (далі - Закон № 2866) законодавство з питань гендерної рівності складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів. Таким чином, нормативно-правова складова механізму протидії гендерній дискримінації представлена системою взаємопов'язаних норм права та відображена у системі чинного законодавства України¹¹. Одним із недоліків Закону № 2866 є його декларативний характер та наявність бланкетних норм, які неможливо реалізувати, оскільки законодавство, спрямоване на їх виконання, не прийнято¹².

Щодо інституційної складової механізму протидії гендерній дискримінації, то Т.О. Марценюк вперше розробила цілісну інституційну модель дослідження і регулювання гендерних відносин, основними складовими якої є інституції політики і держави, інституції освіти і науки, неурядові організації, ЗМІ та взаємозв'язки між ними¹³.

З прийняттям Закону № 2866 Україна визначила національний механізм забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, який складається із системи органів, наділених повноваженнями у цій сфері¹⁴. У Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі - Закон № 5207) поняття механізму протидії дискримінації також розкривається через перелік інституцій, наділених повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації¹⁵.

Науковець К.О. Задоєнко зазначає, що функціонування забезпечення гендерної політики повинно ґрунтуватися на діяльності сукупності установ, як державних, так і недержавних. Особливу увагу вчена звертає на те, що неурядові організації, науково-дослідні установи та ЗМІ є обов'язковими складовими інституційного механізму¹⁶. Вважаємо за доцільне підтримати такий підхід та інституційну складову механізму протидії гендерній дискримінації визначити таким чином: інституції політики і держави (органи публічної влади), інституції освіти і науки (дослідницькі установи, університети тощо), неурядові організації, ЗМІ. Зокрема, серед неурядових організацій, що активно займаються просуванням гендерної рівності в Україні, варто особливо відзначити Гендерний центр «Крона», громадську організацію «Ділові українські жінки» та правозахисну організацію «Ла-Страда Україна».

Стратегія тендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 рр. визначає, що захист прав людини можна гарантувати лише за умови наявності ефективних засобів правового захисту¹⁷. У Конвенції ООН щодо ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок також закріплено обов'язок держав встановити юридичний захист прав жінок на рівній основі з чоловіками¹⁸.

Одним з елементів державної політики у сфері протидії дискримінації у Законі № 5207 визначено створення умов для забезпечення ефективного захисту осіб, які постраждали від дискримінації¹⁹. Законом № 2866 у ст. 22 передбачено право особи, яка вважає, що стосовно неї було застосовано гендерну дискримінацію, на звернення зі скаргою. Більше того, передбачено право надсилати повідомлення про порушення прав до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок²⁰. Окрім того, ст. 224 КЗпП передбачено доюрисдикційний порядок захисту трудових прав, а саме право працівника самостійно або з участю профспілкової організації при безпосередніх переговорах врегулювати розбіжності з роботодавцем²¹.

Дійовим юридичним засобом є можливість звернення до Європейського суду з прав людини на підставі порушення ст. 14 Європейської конвенції прав людини та основних свобод, яка містить недискримінаційне положення за ознакою статі²².

Вчена О.Р. Дашковська до національних правових механізмів захисту прав жінки відносить судовий і адміністративний захист прав людини²³. Однак у справах про захист проти дискримінації правила доказування не дозволяють позивачу в суді ефективно відстоювати свої інтереси. Слід мати на увазі, що тягар доказування у справах про дискримінацію не переноситься на відповідача автоматично. Позивач зобов'язаний довести, що сталося нерівне ставлення до нього. Тільки після того, як суд вважатиме встановленими обставини, на яких засновані твердження про дискримінацію, тягар доведення переноситься на відповідача²⁴. Таким чином, захист порушених прав осіб, потерпілих від дискримінації у сфері праці є важливою складовою у забезпеченні гендерної рівності.

Оскільки основною причиною гендерної дискримінації на ринку праці є гендерні стереотипи, їх подолання є важливим напрямком гендерної політики держави. Варто погодитись з позицією І.П. Андрусяка, що запровадження гендерних підходів у викладанні всього спектру юридичних дисциплін, з окремим поглибленим вивченням суті ідеї гендерної рівності, буде сприяти усвідомленню ідеї гендерної рівності суспільством²⁵. У ст. 6 Конвенції МОП № 156 про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі з сімейними обов'язками від 23 червня 1981 р. визначено, що держави вживають відповідних заходів для заохочення розвитку інформації та освіти²⁶. Виховання і пропаганда серед населення України культури гендерної рівності, поширення просвітницької діяльності у цій сфері як основний напрям політики гендерної рівності передбачається Законом № 2866²⁷. Таким чином, можна зробити висновок, що механізм протидії гендерній дискримінації включає не лише відповідальність за порушення рівного ставлення, а й певні заходи запобігання виникненню таких порушень.

Для України характерна не тільки відсутність системи збору й узагальнення статистичної інформації за гендерною ознакою у сфері праці, а й відсутність системи моніторингу випадків виникнення гендерної дискримінації на ринку праці. Відповідно до Закону № 2866 Мінсоцполітики здійснює моніторинг, веде облік та узагальнює випадки дискримінації за ознакою статі²⁸.

Т.В. Мельниченко пропонує розвивати партнерство з неурядовими організаціями щодо проведення моніторингу дискримінації у сфері праці, а також підвищення їх ролі у загальному механізмі попередження дискримінації²⁹. Слушною є позиція І.С. Сахарук, згідно з якою для виявлення реальних масштабів дискримінації у сфері праці, необхідно передбачити серед повноважень Мінсоцполітики проведення моніторингу щодо дискримінаційних проявів на ринку праці³⁰.

Аналіз національного законодавства дає змогу зробити висновок, що за гендерну дискримінацію особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 161 КК України. Дана стаття передбачає покарання від накладення штрафу до позбавлення волі. О.А. Антон пропонує встановити окрему загальну норму щодо відповідальності роботодавця за дискримінаційні дії у сфері праці³¹. Вважаємо за необхідне до механізму протидії гендерній дискримінації у сфері праці включити адміністративну відповідальність роботодавця за гендерну дискримінацію у сфері праці. У чинному законодавстві даний вид відповідальності відсутній, окрім загального положення ст. 24 Закону № 2866, яка передбачає цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про гендерну рівність³².

Висновки

Отже, механізм протидії гендерній дискримінації можна представити у вигляді цілісної системи, що включає як проспективну діяльність щодо виявлення і усунення причин дискримінації, так і діяльність, метою якої є виявлення та розслідування випадків дискримінації. Проаналізувавши міжнародне та національне законодавство, теоретичні дослідження в даній сфері можна зробити висновок, що механізм протидії гендерній дискримінації у сфері праці є комплексним явищем. На наше переконання, система даного механізму повинна включати наступні елементи: 1) нормативне регулювання, що складається з міжнародних стандартів недопущення гендерної дискримінації та національного законодавства у сфері протидії дискримінації; 2) інституційну складову, яка включає інституції політики та держави (органи публічної влади), інституції освіти та науки (дослідницькі установи, університети), неурядові організації, засоби масової інформації; 3) систему правових засобів та інструментів захисту й відновлення порушених прав осіб, потерпілих від гендерної дискримінації у сфері праці; 4) систему превентивних інструментів, які направлені на подолання гендерних упереджень та стереотипів; 5) ефективну систему збору та узагальнення статистичної інформації за гендерною ознакою; 6) систему моніторингу для виявлення гендерної дискримінації; 7) наявність чіткої та ефективної процедури притягнення до юридичної відповідальності за дискримінаційні дії за ознакою статі у сфері праці. Вважаємо за необхідне прийняти новий Закон України «Про механізм протидії гендерній дискримінації у сфері праці», де чітко визначити усі структурні елементи вищезгаданого механізму.

Література

1. Андрійчук Ю.А. Теоретична сутність та зміст поняття «механізм». Проблеми формування та реалізації конкурентної політики : матеріали ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф., 19-20 вересня 2013 р., Львів національний університет. Львів : АртDрук, 2013. С. 10.

2. Чечель О.М. Принципи та механізм державного регулювання економіки. Демократичне врядування. 2014. Вип. 13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2014_13_8 (дата звернення: 10.03.21).

3. Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 10.03.21).

4. Юхно О.О. Визначення, понятійний апарат і сутність протидії злочинності в Україні. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2016. № 2 (13). С. 163-172.

5. Грицай І.О. Теоретико-правова характеристика механізму забезпечення принципу тендерної рівності. Правові новели. 2018. № 5. С. 7-14.

6. Грицай І.О. Механізм забезпечення принципу тендерної рівності: теорія та практика : монографія. С. 108.

7. Грицай І.О. Механізм забезпечення принципу тендерної рівності: теорія та практика : монографія. С. 120.

8. Гонюкова Л.В. Сучасний механізм упровадження гендерної політики в Україні. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2016. № 2. С. 114-120 (Серія «Державне управління»).

9. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок : міжнар. док. від 18 грудня 1979 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_207 (дата звернення: 10.03.2021).

10. Конвенція МОП № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять від 24 червня 1975 р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/993_161 (дата звернення: 10.03.2021).

11. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : Закон України від 8 вересня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text (дата звернення: 10.03.2021).

12. Грицай І.О. Механізм забезпечення принципу гендерної рівності: теорія та практика : монографія. С. 130.

13. Марценюк Т.О. Інституційні засади регулювання гендерних відносин : автореф. дис. ... канд. соціол. Ін-т соціології Нац. академії наук України. Київ : б.в., 2009. 17 с.

14. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text (дата звернення: 10.03.2021).

15. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17 (дата звернення: 10.03.2021).

16. Задоєнко К.О. Удосконалення організаційного механізму формування і реалізації гендерної політики в Україні. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2019_1_9.(дата звернення: 10.03.2021).

17. Стратегія гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки. URL: https://rm.coe.int/prems-041318-gbr-gender-equahty- strategy-2023- ukmew2/16808b35a4 (дата звернення: 10.03.2021).

18. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 995_207 (дата звернення: 10.03.2021).

19. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17 (дата звернення: 10.03.2021).

20. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text (дата звернення: 10.03.2021).

21. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/322-08 (дата звернення: 10.03.2021).

22. Руднєва О.М. Гендерна рівність у праві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2002. 18 с.

23. Дашковська О.Р. Правове становище жінки в аспекті гендерної рівності: загальнотеоретичний аналіз : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Харків, 2008. 35 с.

24. Лагутіна І.В. Доказування у справах про дискримінацію у сфері праці. Науковий журнал «Правова держава». 2013. № 16. С. 215-221.

25. Андрусяк І.П. Правові механізми забезпечення гендерної рівності в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2014. № 807. С. 197-201.

26. Конвенція МОП № 156 про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками від 23 червня 1981 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_010 (дата звернення: 10.03.21).

27. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text (дата звернення: 10.03.2021).

28. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text (дата звернення: 10.03.2021).

29. Мельниченко Т.В. Протидія дискримінації у сфері праці за участю державних та недержавних інституцій в Україні у контексті зарубіжного досвіду. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Вип. 2(2). С. 61-65 (Серія «Юридичні науки»).

30. Сахарук І.С. Недопущення дискримінації у сфері праці як принцип трудового права: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ, 2012. С. 150.

31. Антон О.А. Заборона дискримінації у сфері праці як юридична гарантія: міжнародно-правові нормативи та вітчизняне трудове законодавство. Університетські наукові записки. 2006. № 1. С. 173-180.

32. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text (дата звернення: 10.03.2021).

Размещено на Allbest.ru