Вплив організованої злочинності на світову безпекову політику що викликана пандемією Covid-19

Метою статті є дослідження впливу організованої злочинності на світову безпекову політику, що викликана розповсюдженням пандемії Covid-19, а також необхідність розробки нових підходів та алгоритмів дій у питаннях протидії існуючій безпековій ситуації, яка викликана короновірусною хворобою. злочинність пандемія безпековий

Наукова новизна полягає у проведенні комплексного дослідження наявних ризиків у міграційній сфері, привабливістю України для тимчасового перебування іноземців, які використовують прогалини міграційного законодавства, легалізують своє тимчасове проживання в Україні та впливають на безпекову політику в державі.

У роботі звернута увага на те, що на фоні стрімкого поширення у світі захворюваності на Covid-19 основними загрозами біологічній безпеці України та її міжнародному іміджу є діяльність членів злочинних угруповань, які спеціалізуються на налагодженні каналів нелегальної трудової міграції українців до країн ЄС та фальсифікаціях документів про результати тестів на Covid-19, що є умовою потрапляння за кордон.

Наголошено, що останнім часом набули масового характеру факти протиправної діяльності агентств із працевлаштування за кордоном, які пропонують оформлення фіктивних довідок із негативними результатами ПЛР-тестування, а також факти сприяння незаконному перетину державного кордону для легалізації у країнах ЄС на підставі сфальсифікованих документів щодо працевлаштування за кордоном. Як наслідок, посилюється вербувальна вразливість громадян України, що стають об'єктами кримінального переслідування правоохоронних та спеціальних служб іноземних держав.

Висновки. Україна перебуває на новому етапі розвитку міграційних процесів та зміни світового порядку, у т. ч. спричиненого коронакризою, викликаною пандемією Covid-19. У сфері протидії нелегальній міграції доцільною є реалізація уповноваженими державними органами таких заходів:

1) напрацювання методології визначення потоків нелегальних мігрантів з/та в Україну, вдосконалення системи збору, обробки й аналізу показників міграційної статистики та її сумісності на міжнародному рівні;

2) завершення облаштування кордонів України, їх зміцнення, у т.ч. із застосуванням комп'ютерних технологій, та проведення відповідної візової політики;

3) якнайшвидше впровадження загальноєвропейської системи контролю за в'їздом/виїздом іноземців із застосуванням фіксації їх біометричних даних, виявлення спроб незаконного переміщення осіб через державний кордон за підробленими документами;

4) удосконалення процедури вирішення подальшої долі іноземців, які звільняються з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, але залишаються не ідентифікованими та не мають документів, що можуть допомогти врегулювати їх правовий статус. У разі неможливості їх примусового видворення, має спрацьовувати механізм надання дозволів на тимчасове перебування, аби цих людей було включено до правового поля України;

5) завершення роботи з автоматизації процесів Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами та автоматизації процесів Національної системи біометричної верифікації й ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства в частині: ідентифікації під час оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; а також оперативної ідентифікації фізичних осіб за запитами компетентних органів.

Ключові слова: світова безпекова політика, організована злочинність, міграційне законодавство, протидія нелегальній міграції, трудова міграція, глобалізація світової економіки, пандемія Covid-19, прикордонний контроль.

Lutsenko Yurii V.,

Doctor of Law, Associate Professor, Head of Department, Interdepartmental Research Center on the problems of combating organized crime at National Security and Defense Council of Ukraine

Areshonkov Vitalii V.,

Doctor of Law, Senior Research Scientist, Leading Researcher Research Laboratory on the Problems of Combating Crime of the Educational and Research Institute No. 1 of the National Academy of Internal Affairs

IMPACT OF ORGANIZED CRIME ON THE WORLD SECURITY POLICY CAUSED BY THE COVID-19 PANDEMIC

Abstract

The purpose of the article is to study the impact of organized crime on global security policy caused by the spread of the Covid-19 pandemic, as well as the need to develop new approaches and algorithms to counter the existing security situation caused by coronavirus disease.

The scientific novelty is a comprehensive study of existing risks in the migration sphere, the attractiveness of Ukraine for temporary stay of foreigners who use the gaps in migration legislation, legalize their temporary residence in Ukraine and influence security policy in the country.

The paper draws attention to the fact that against the background of the rapid spread of Covid-19 in the world, the main threats to Ukraine's biosafety and its international image are the activities of members of criminal groups specializing in establishing channels of illegal labor migration of Ukrainians to EU countries. test results for Covid-19, which is a condition for going abroad.

It is emphasized that the facts of illegal activity of employment agencies abroad, which offer the issuance of fictitious certificates with negative PCR test results, as well as the facts of promoting illegal crossing of the state border for legalization in the EU on the basis of falsified employment documents have become widespread. As a result, the recruitment vulnerability of Ukrainian citizens who are subject to criminal prosecution by law enforcement and special services of foreign countries is increasing.

Conclusions. Ukraine is in a new period of development of migration processes and changes in the world order, including those caused by the coronary crisis caused by the Covid-19 pandemic. In the field of combating illegal migration, it is advisable to implement the following measures by authorized state bodies:

1) development of a methodology for determining the flow of illegal migrants to/from Ukraine, improving the system of collection, processing and analysis of migration statistics and its compatibility at the international level;

2) completion of the arrangement of the borders of Ukraine, their strengthening, including with the use of computer technology, and the implementation of the relevant visa policy;

3) as soon as possible the introduction of a pan-European system of control over the entry/exit of foreigners with the use of recording their biometric data, detection of attempts to illegally move persons across the state border on the basis of forged documents;

4) improvement of the procedure for deciding the future fate of foreigners who are released from temporary stays of foreigners and stateless persons, but remain unidentified and do not have documents that can help regulate their legal status. In case of impossibility of their forced expulsion, the mechanism of granting temporary residence permits should work so that these people would be included in the legal field of Ukraine;

5) completion of work on automation of processes of the Unified information-analytical system of migration processes management and automation of processes of the National system of biometric verification and identification of citizens of Ukraine, foreigners and stateless persons in part: identification during registration of identity documents status of a person; as well as prompt identification of individuals at the request of the competent authorities.

Key words: world security policy, organized crime, migration legislation, combating illegal migration, labor migration, globalization of the world economy, the Covid-19 pandemic, border control.

Постановка проблеми. За даними ООН, у світі налічується понад 272 млн мігрантів, на 100 млн більше, ніж на початку століття. Внаслідок глобалізації світової економіки, економічних та демографічних диспропорцій, змін клімату, пандемії Covid-19, а також інших чинників інтенсивність міжнародних переміщень зазнала суттєвих змін. Аналіз світової міграції дозволяє стверджувати, що наслідки міжнародної міграції амбівалентні.

Відомо, що світова міграція є джерелом економічного зростання, вона зменшує нерівність і забезпечує зв'язок між різними суспільствами. Мігранти створюють понад 10 % світового ВВП. У країнах призначення вони займають робочі місця, які не вдається заповнити за рахунок місцевого населення, і тим самим стимулюють економічну активність. Країни походження отримують щорічно близько 600 млрд доларів переказів від мігрантів, що є важливим додатковим джерелом розвитку і втричі перевищує обсяги міжнародної допомоги. Разом із тим, міграція викликає соціальну й політичну напруженість, а часом і людські трагедії. У спробі перетнути моря чи пустелі, з метою досягнення своєї мети, починаючи з 2000року до сьогодні, за різними оцінками, загинули щонайменше 60 тис. осіб. Майже 6 млн мігрантів зайняті примусовою працею, причому найчастіше в розвинених країнах [1, с. 9].

Із метою протидії нелегальній міграції як загрозливому суспільно небезпечному явищу держава розробляє стратегію й тактику такої протидії. Внаслідок того, що Україна одночасно є державою походження, призначення та транзиту мігрантів, територією різнохарактерних, різноспрямованих та різномасштабних міграційних потоків, забезпечення державного регулювання у сфері міграції є складним завданням, розв'язання якого потребує комплексного, системного підходу, належного фінансування, кадрового та наукового забезпечення [2, с. 104]. Заходи України у сфері боротьби з нелегальною міграцією не можуть бути ефективними без співробітництва з іншими державними та міжнародними організаціями, що працюють у зазначеному напрямі [3, с. 101].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У теорії кримінального права питанням, які стосуються протидії злочинності, у тому числі у сфері нелегальної міграції та її впливу на світову безпекову політику, присвячено роботи В.С. Батиргареєвої [4], А.А. Вознюка[5; 6; 7], Б.М. Головкіна[8; 9; 10; 11; 12], О.О. Дудорова[13], О.М. Джужи[14], Д.В. Каменського[15; 16], О.О. Кваші[17], О.Г. Колба [18; 19], С.А. Мозоля[20; 21; 22], А.В. Тарасюка [23], М.В. Шепітька [24] та інших науковців. Водночас, не дивлячись на актуальність і великий науковий інтерес до цієї проблематики, потребують подальших наукових розвідок питання, що стосуються впливу організованої злочинності на світову безпекову політику у світлі пандемії, яка викликана короновірусною хворобою Covid-19.

Метою статті є дослідження впливу організованої злочинності на світову безпекову політику, що викликана розповсюдженням пандемії Covid-19.

Виклад основного матеріалу. Результати аналізу стану виконання державними органами завдань, визначених Указом Президента України від 17.03.2018 р. №72 "Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики" [25], свідчать про наявність істотних ризиків у міграційній сфері, привабливість України для тимчасового перебування іноземців, які використовують прогалини міграційного законодавства, легалізують своє тимчасове проживання в Україні та впливають на безпекову політику в державі.

Міжнародна міграція є об'єктивним процесом, що одночасно виступає чинником і наслідком глобалізації. Його інтенсифікація призупинилася лише під впливом пандемії Covid-19. У світі за межами країни народження проживають близько 3,5 % населення. У Європі близько 11% населення становлять мігранти. Основним мотивом міграції є працевлаштування (трудова міграція). У період пандемії Covid-19 міграція суттєво скоротилася, але кількість мігрантів залишається значною.

За оцінками Уряду України, починаючи з 2010 року з країни виїхало та не повернулося близько 4 млн осіб, тобто майже 10% населення. Коронавірусний 2020-й - єдиний рік, коли українців, що повернулися до України, було більше, ніж тих, хто виїхав.

За даними організації з міграції, пандемія Covid-19 суттєво позначилася на міжнародній мобільності та мала значний вплив на тренди міграції українців [26].

У 2021році Україну залишили та все ще не повернулися понад 600 тис. українців. Це найбільший показник за останні 11років [27]. Також збільшується і кількість трудових мігрантів, які виїжджають до країн Європи, і зменшується чисельність тих, хто виїжджає до Росії. Зростає число мігрантів, які не повертаються в Україну.

Так, за 2020 рік підрозділи Держприкордонслужби України спільно з оперативними підрозділами Служби безпеки України припинили діяльність 11 злочинних груп, які переправляли нелегалів. За незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332 КК України) за інформацією правоохоронних органів до ЄРДР внесено 116 повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень.

За вказаний період прикордонники виявили близько 1300 нелегальних мігрантів. Крім того, під час процедур прикордонного контролю в пунктах пропуску, Держприкордонслужба України з об'єктивних причин відмовила у в'їзді на територію України понад 8600 потенційним нелегальним мігрантам - переважно це громадяни Туреччини, Ізраїлю, Узбекистану, Азербайджану, Грузії, Індії, Нігерії, Молдови, а також РФ.

Більшість із виявлених протягом 2020року нелегаліви22 тисячі порушила правила перебування в Україні. Лідерами у цій категорії були громадяни Росії, Угорщини, Молдови та Румунії. Решту нелегальних мігрантів - понад 1300 осіб - було затримано за спробу та незаконне перетинання державного кордону. З них більше 300 незаконно перетнули кордон в Україну, решта намагалися нелегально полишити нашу країну. Найбільше порушників затримали під час спроби перетнути кордон з Польщею - 380 осіб, зі Словаччиною - понад 300 осіб, з Молдовою - 230осіб, з Угорщиною - 120осіб, з Румунією - більше 100осіб, з Росією - 100осіб. Серед затриманих, що незаконно перетнули чи намагалися перетнути державний кордон України, найбільше громадян Туреччини, Молдови, Афганістану, Бангладеш, РФ, В'єтнаму, Іраку, Індії, Шрі-Ланки, Пакистану, Вірменії, Таджикистану та Сомалі. Більшість із них прибула в Україну законно, а вже згодом намагалася нелегально потрапити в країни ЄС [28].

Із метою захисту національної безпеки та національних інтересів України правоохоронні органи постійно посилюють взаємодію та координацію своїх дій щодо нейтралізації чинників, які впливають на національні інтереси та загрожують державній безпеці України, а також здійснюють співробітництво із відповідними установами інших держав та міжнародними організаціями, що працюють у зазначеному напрямі.

Україна бере активну участь у міжнародних ініціативах, що стосуються протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми. Ключовим напрямом міжнародно-правового співробітництва України в міграційній сфері є співробітництво з Європейським Союзом, основи якого закладено Розділом III "Юстиція, свобода та безпека" Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і під впливом якого суттєвим чином було вдосконалено міграційне законодавство України.

Чисельність незаконних мігрантів, які перебувають на території України, залежить від ситуації як у країнах походження, так і в Україні. У зв'язку з пандемією СОVID-19 та внаслідок бойових дій на Сході держави маршрут переправлення мігрантів до Західної Європи територією України став ще більш небезпечним і менш прийнятним для використання переправниками. Водночас посилення прикордонного та внутрішнього міграційного контролю призвело до зростання кількості затримань незаконних мігрантів та їх примусового видворення. Внаслідок цього загальна чисельність іноземців, які перебувають на території України без документів, за останній період дещо зменшилася.

Іноземці без достатніх правових підстав для перебування в Україні сконцентровані, як правило, у великих містах та освітніх центрах, зокрема в містах Київ, Одеса, Харків, де більше можливостей знайти житло і роботу, де є об'єднання співвітчизників, які можуть надавати підтримку. Саме це стає важливими чинниками вибору маршруту пересування територією України, тимчасового, а іноді й тривалого перебування в країні.

За результатами вжитих правоохоронними органами України у взаємодії з іншими органами влади заходів у 2020-2021 роках викрито та припинено правопорушення у сфері нелегальної міграції, затримано незаконних мігрантів, організаторів незаконної міграції. Так, у 2020році за матеріалами правоохоронних органів у сфері нелегальної міграції розпочато 38кримінальних проваджень, із них 24 - за ст. 332 ("Незаконне переправлення осіб через державний кордон України") ККУкраїни. У цих провадженнях 60 особам повідомлено про підозру. Припинено діяльність 6 організованих злочинних груп. Засуджено 8 осіб. У 2021 році розпочато 12 кримінальних проваджень, 17 особам повідомлено про підозру, припинено діяльність 4організованих злочинних груп, 4особи засуджено.

Діяльність каналів незаконної міграції фактично неможлива без залучення до їх функціонування корумпованих посадових осіб органів державної влади та управління, правоохоронних органів, підприємств, установ, організацій (усіх форм власності), які реалізують державну політику в міграційній сфері.

Так, за результатами вжитих правоохоронними органами України у взаємодії з іншими органами влади заходів з виявлення та припинення корупційних правопорушень у середовищі службових осіб органів ДМС України у 2020 році та протягом першого кварталу 2021року розпочато 12 (10 та 2 відповідно) кримінальних проваджень, у яких особам повідомлено про підозру, у т. ч. 9 (7 та 2) - за ст. 368 ("Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою") ККУкраїни [29].

Також необхідно звернути увагу, що на фоні стрімкого поширення у світі захворюваності на Covid-19 загрозами біобезпеці України та її міжнародному іміджу є діяльність членів злочинних угруповань, які спеціалізуються на налагодженні каналів нелегальної трудової міграції українців до країн ЄС та фальсифікаціях документів про результати тестів на Covid-19, що є умовою потрапляння за кордон.

Зокрема, набули масового характеру факти протиправної діяльності агентств із працевлаштування за кордоном, які пропонують клієнтам оформлення фіктивних довідок із негативними результатами ПЛР-тестування, а також факти сприяння незаконному перетину державного кордону для легалізації у країнах

ЄС на підставі сфальсифікованих документів щодо працевлаштування за кордоном. Як наслідок, посилюється вербувальна вразливість громадян України, що стають об'єктами кримінального переслідування правоохоронних та спеціальних органів інших країн.

Органами державної безпеки та Міністерством внутрішніх справ України налагоджена співпраця з питань протидії нелегальній міграції з міжнародними організаціями, зокрема: Інтерполом, Європолом, Фронтекс, посольствами та консульствами, забезпечено постійну взаємодію, обмін досвідом із правоохоронними органами інших держав, особливо із країнами-сусідами, шляхом проведення робочих зустрічей з офіцерами зв'язку цих країн, активної участі в міжнародних проєктах, робочих зустрічах, підтримання постійних робочих контактів, організації спільних розслідувань.

Протягом 2020-2021 років основні тенденції у сфері незаконної міграції в Україні були обумовлені такими чинниками: 1) збереження складної воєнно-політичної обстановки в південно-східному регіоні України;

2) сприяння спецслужб РФ учасникам злочинних угруповань у переправленні іноземців через державний кордон України; 3) розгалужена пособницька база як серед жителів прикордонних районів, так і серед представників іноземних діаспор в Україні; 4) постійне загострення соціально-політичної ситуації в деяких країнах Південної та Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки, насамперед у Сирії, Туреччині, Афганістані, Ізраїлі; 5)транскордонний характер протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним переправленням мігрантів, та збереження її суттєвої прибутковості; 6) високий міграційний потенціал України за рахунок іноземців, які раніше легально прибули в Україну; 7) відсутність методології для визначення потоків нелегальних мігрантів з/та в Україну; 8) неврегульованість питання правового статусу мігрантів (міграційна амністія).

Висновки

Проведений аналіз дає підстави зазначити, що Україна перебуває на новому етапі розвитку міграційних процесів та зміни світового порядку, у т. ч. спричиненого коронакризою, викликаною пандемією Covid-19. У сфері протидії нелегальній міграції доцільною є реалізація уповноваженими державними органами таких заходів:

1) напрацювання методології визначення потоків нелегальних мігрантів з/та в Україну, вдосконалення системи збору, обробки й аналізу показників міграційної статистики та її сумісності на міжнародному рівні;

2) завершення облаштування кордонів України, їх зміцнення, у т. ч. із застосуванням комп'ютерних технологій, та проведення відповідної візової політики;

3) якнайшвидше впровадження загальноєвропейської системи контролю за в'їздом/виїздом іноземців із застосуванням фіксації їх біометричних даних, виявлення спроб незаконного переміщення осіб через державний кордон за підробленими документами;

4) удосконалення процедури вирішення подальшої долі іноземців, які звільняються з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, але залишаються не ідентифікованими та не мають документів, що можуть допомогти врегулювати їх правовий статус. У разі неможливості їх примусового видворення, має спрацьовувати механізм надання дозволів на тимчасове перебування, аби цих людей було включено до правового поля України;

5) завершення роботи з автоматизації процесів Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами та автоматизації процесів Національної системи біометричної верифікації й ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства в частині: ідентифікації під час оформлення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; а також оперативної ідентифікації фізичних осіб за запитами компетентних органів.

Список використаних джерел