Правові особливості проведення досліджень морського середовища у виключній економічній зоні
У науковій статті автором досліджено правове регулювання проведення досліджень морського середовища у виключній економічній зоні. Вивчено різні підходи країн до тлумачення та застосування на практиці положень Конвенції ООН з морського права 1982 р.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.01.2023 |
Размер файла | 27,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Правові особливості проведення досліджень морського середовища у виключній економічній зоні
Георгі Стоянов Стефанов, аспірант Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України
Резюме
Стефанов Г.С. Правові особливості проведення досліджень морського середовища у виключній економічній зоні
У статті досліджено правове регулювання проведення досліджень морського середовища у виключній економічній зоні. Вивчено різні підходи країн до тлумачення та застосування на практиці положень Конвенції ООН з морського права 1982 р. Зокрема, розглянуто позицію ряду держав стосовно співвідношення поняття "морські наукові дослідження" з іншими категоріями дослідження морського середовища, висвітлено різні підходи до кваліфікації використання буїв "Арго" як різновиду морських наукових досліджень або оперативної океанографії.
Виокремлено основні проблеми міжнародно-правового характеру при проведенні досліджень морського середовища у виключній економічній зоні та запропоновано шляхи їх розв'язання.
Ключові слова: дослідження морського середовища, морські наукові дослідження, виключна економічна зона, океанографія, дрейфуючі буї, гідрографічні зйомки. правовий морський економічний
Резюме
Стефанов Г.С. Правовые особенности проведения исследований морской среды в исключительной экономической зоне
В статье исследовано правовое регулирование проведения исследований морской среды в исключительной экономической зоне. Изучены различные подходы стран к толкованию и применению на практике положений Конвенции ООН по морскому праву 1982 г. В частности, рассмотрены позиции ряда государств относительно соотношения понятия "морские научные исследования" с другими категориями исследования морской среды, освещены различные подходы к квалификации использования буев "Арго" как разновидности морских научных исследований или оперативной океанографии.
Выделены основные проблемы международно-правового характера при проведении исследований морской среды в исключительной экономической зоне и предложены пути их решения.
Ключевые слова: исследования морской среды, морские научные исследования, исключительная экономическая зона, океанография, дрейфующие буи, гидрографические съемки.
Summary
Georgi Stefanov. Legal Features of Research on the Marine Environment in the Exclusive Economic Zone
The article considers the issues of legal regulation and the main problems of research on the marine environment in the exclusive economic zone taking into account the different approaches of states to the interpretation and practical application of the 1982 UN Convention on the Law of the Sea (UNCLOS) relevant provisions.
There are studied basic principles and conditions of conducting marine scientific research in the exclusive economic zone which are defined by the provisions of the UNCLOS. As the UNCLOS does not define the term "marine scientific research" it is difficult to separate marine scientific research from related categories of research on the marine environment, such as surveys, operational oceanography, exploration and exploitation. This often happens because a vessel or other technical means of studying of the marine environment can collect for different mentioned above categories the same marine data.
The article also considers the position of the states (USA, Great Britain) that emphasize on existence of fundamental differences between marine scientific research and other categories of the research on the marine environment, which according to their opinion are not covered by the UNCLOS Part XIII and could be carried out without the consent of coastal state as integral parts of freedom of navigation and freedom of flight. The contrary position of another group of states (China, India) also is observed. These countries extend the concept of "marine scientific research" to all types of the research on the marine environment and demand appropriate consent to be given when conducting research in their exclusive economic zone.
It is noted that modern technical means of studying the marine environment, which did not exist at the time of the UNCLOS signature, pose new challenges to the legal regulation of research activities in the waters of the oceans. For example, regulations and procedures applied to regulate usage of such contemporary technical means as autonomous drifting buoys are recommendatory and do not fully comply with the provisions of the UNCLOS.
There is a need to harmonize and establish a common approach to the conduct of research on the marine environment in the interests of peace, security and the rule of law in the oceans. This can be done by adopting amendments to the UNCLOS as well as by signing a new international treaty that will comprehensively regulate scientific marine research.
Key words: research on the marine environment, marine scientific research, exclusive economic zone, oceanography, drifting buoys, hydrographic surveys.
Постановка проблеми. Дослідження, збереження та раціональне використання ресурсів Світового океану залишається однією з найважливіших проблем людства. Зокрема, Генеральною Асамблеєю ООН десятирічний період 2021-2030 рр. проголошено Десятиліттям Організації Об'єднаних Націй, присвяченим науці про океан в інтересах сталого розвитку 1. Проведення заходів вказаного Десятиліття зумовить значне збільшення досліджень морського середовища, що, зокрема, будуть проводитися у водах, які є виключною економічною зоною прибережних держав або на континентальному шельфі.
Разом із тим питання проведення досліджень морського середовища у водах, що перебувають під змішаною юрисдикцією, станом на сьогодення залишається недостатньо врегульованим міжнародним правом. Так, у Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 р. (далі - Конвенція) питанню морських наукових досліджень присвячено окрему частину, проте Конвенція та інші міжнародно-правові акти не містять вичерпного визначення поняття "морські наукові дослідження", так само як і однозначного розмежування між морськими науковими дослідженнями та іншими видами досліджень морського середовища (гідрографічні зйомки, оперативна океанографія тощо). Внаслідок недостатнього та неоднозначного охоплення вказаного питання Конвенцією сформувався ряд різних тлумачень положень Конвенції, що на практиці призводить до виникнення протиріч між країнами при використанні просторів Світового океану, передусім у виключній економічній зоні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі питання правового регулювання проведення морських наукових досліджень розглядалися в багатьох працях вітчизняних учених, зокрема, Г.О. Анцелевича, М.О. Баймуратова, О.Ф. Висоцького, О.П. Єлеазарова, В.С. Єфремова, В.В. Луцика, Я.О. Салміної та ін. Водночас слід зазначити, що проблематика правового регулювання досліджень морського середовища у виключній економічній зоні досліджена в Україні недостатньо. Окремо варто підкреслити, що в Україні відсутній чинний нормативно-правовий акт, який деталізує положення Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" та регламентує порядок проведення наукових досліджень у виключній економічній зоні України.
Питання міжнародно-правового регулювання досліджень морського середовища розкрито більш широко в наукових роботах західних, азіатських та австралійських вчених, таких як С. Бейтман, В. Лоу, Е. Роуч, К. Цзоу та ін., які представляють країни, що активно освоюють та експлуатують ресурси Світового океану.
Формулювання мети статті. Враховуючи викладене, мета даної статті полягає в тому, щоб дослідити правове регулювання та виокремити основні проблеми міжнародно-правового характеру при проведенні досліджень морського середовища у виключній економічній зоні, враховуючи різні підходи держав до тлумачення і практичного застосування відповідних положень Конвенції ООН з морського права 1982 р.
Виклад основного матеріалу. Питанню правового регулювання морських наукових досліджень у Конвенції ООН з морського права 1982 р. присвячено Частину XIII. Статтею 238 Конвенції визначено, що усі держави, незалежно від їхнього географічного положення, а також компетентні міжнародні організації мають право проводити морські наукові дослідження за умови дотримання прав і обов'язків інших держав, передбачених у Конвенції.
У Статті 240 Конвенції сформовано такі загальні принципи проведення морських наукових досліджень: а) морські наукові дослідження проводяться виключно в мирних цілях; b) морські наукові дослідження проводяться належними науковими методами і засобами, сумісними з положеннями Конвенції; с) морські наукові дослідження не повинні створювати невиправданих перешкод іншим правомірним видам використання моря, сумісним з цією Конвенцією, та належним чином поважаються при здійсненні таких видів використання; d) морські наукові дослідження проводяться з дотриманням усіх відповідних правил, прийнятих згідно з Конвенцією, включаючи положення про захист і збереження морського середовища 2.
Пунктом 2 ст. 246 Конвенції передбачено, що морські наукові дослідження у виключній економічній зоні та на континентальному шельфі проводяться за згодою прибережної держави. При цьому держави і компетентні міжнародні організації, які мають намір проводити такі дослідження, відповідно до ст. 248 Конвенції надають прибережній державі не менш ніж за шість місяців до передбачуваної дати початку морського науково-дослідницького проєкту повну інформацію про: а) характер і цілі проєкту; Ь) метод і засоби, що будуть використані, включаючи назву, тоннаж, тип і клас суден та опис наукового устаткування; с) точні географічні райони, в яких буде здійснюватися проєкт; d) передбачувані дати першого прибуття і остаточного відплиття дослідницьких суден або у відповідних випадках розміщення і зняття устаткування; е) назву установи, під егідою якої здійснюється проєкт, директора і особу, відповідальну за проєкт; ї) ступінь, в якому прибережна держава вважається здатною брати участь або бути представленою у проєкті3.
У свою чергу, прибережна держава протягом чотирьох місяців з дня отримання повідомлення, яке містить інформацію подану відповідно до ст. 248 Конвенції, має право згідно зі ст. 252 Конвенції відмовити у своїй згоді на проведення морських наукових досліджень у виключній економічній зоні та на континентальному шельфі.
Таким чином, Конвенція ООН з морського права 1982 р. закріпила положення щодо наявності обов'язкової згоди прибережної держави на проведення морських наукових досліджень у виключній економічній зоні та на континентальному шельфі.
Проте Конвенція (як і інші міжнародні нормативно-правові акти) не містить визначення терміна "морські наукові дослідження", як і вичерпного переліку суміжних видів морської діяльності, які можуть підпадати під зазначене поняття. Вказані обставини у багатьох випадках призводять до низки проблем та суперечливих ситуацій.
В основі будь-яких досліджень морського середовища лежить збір даних та інформації, що характеризують різноманітні параметри Світового океану, за допомогою відповідних технічних засобів. У своїй праці, що присвячена питанням збору морських даних, Е. Роуч перераховує чотири категорії досліджень морського середовища, що можуть проводитися у водах Світового океану:
1. Морські наукові дослідження.
2. Гідрографічні зйомки:
- гідрографічні зйомки в інтересах забезпечення безпеки судноплавства;
- військові гідрографічні зйомки.
3. Оперативна океанографія в інтересах:
- оцінки стану океану;
- прогнозування погоди;
- прогнозу клімату.
4. Розвідка та розробка в інтересах:
- природних ресурсів;
- підводної культурної спадщини;
- моніторингу та екологічної оцінки 4.
Таким чином, морські наукові дослідження, проведення яких регламентується нормами Конвенції, є лише однією із категорій досліджень морського середовища, причому інші категорії не підпадають або підпадають меншою мірою під регулювання положеннями Конвенції. На практиці надзвичайно складно провести межу між морськими науковими дослідженнями у розумінні Частини XIII Конвенції та іншими видами діяльності, оскільки для їх проведення судно або інший технічний засіб дослідження морського середовища може здійснювати збір одних і тих самих морських даних.
Статтею 58 Конвенції визначено права і обов'язки держав у виключній економічній зоні, зокрема, всі держави як прибережні, так і ті, що не мають виходу до моря, у виключній економічній зоні користуються, за умови дотримання відповідних положень Конвенції, зазначеними в ст. 87 свободами судноплавства і польотів, прокладення підводних кабелів і трубопроводів та іншими правомірними з точки зору міжнародного права видами використання моря, що відносяться до цих свобод, такими, які пов 'язані з експлуатацією суден, літальних апаратів і підводних кабелів, і трубопроводів, і сумісними з іншими положеннями Конвенції5. Держави, що проводять активну морську зовнішню політику, насамперед Сполучені Штати Америки Варто зазначити, що Сполучені Штати Америки залишаються однією з небагатьох країн, яка не є стороною Конвенції ООН з морського права 1982 р. Проте розуміння й тлумачення урядовими структурами норм Конвенції має велике значення, враховуючи морську присутність США практично у всіх акваторіях Світового океану., тлумачать слова "пов'язані з експлуатацією суден, літальних апаратів..." наведеної статті Конвенції максимально широко. Зокрема, США відстоюють право не лише займатися оперативною океанографією і гідрографічними зйомками в інтересах забезпечення безпеки судноплавства, а й проводити у виключній економічній зоні інших держав військові навчання, військові гідрографічні зйомки, повітряну розвідку тощо, вважаючи, що перелічені види діяльності є невід'ємними складовими свободи судноплавства та свободи польотів 6.
Аналогічною є позиція Великої Британії, яка розглядає збір гідрографічних та військових даних як свободу відкритого моря, тому їх збирання не може регулюватися "будь-яким способом прибережними державами за межами їх територіального моря або архіпелагу"7.
Іншим вагомим аргументом, що використовують країни, які відстоюють своє право проводити гідрографічні зйомки у виключній економічній зоні інших держав, є те, що у тексті Конвенції поняття "морські наукові дослідження" та "гідрографічні зйомки" перелічені окремо (п. 1 ^) ст. 21). Тому проведення гідрографічних зйомок у водах Світового океану взагалі не підпадає під правове регулювання Частини XIII Конвенції.
Викладена інтерпретація положень Конвенції не знаходить розуміння у великої кількості держав, які протестують проти здійснення будь-яких досліджень морського середовища у своїй виключній економічній зоні без надання відповідної згоди. Наприклад, законодавство Китаю вимагає отримання згоди Китаю на всі гідрографічні дослідження та картування, що проводяться у його виключній економічній зоні. У випадку проведення гідрографічних досліджень без погодження виконавці підпадають під штрафи, а засоби досліджень та отримані дані мають бути конфісковані8. Аналогічним чином Індія, опираючись на ухвалені норми національного законодавства, протягом 2002 р. протестувала проти дій США та Великої Британії стосовно ймовірних порушень своєї виключної економічної зони двома військово-дослідними кораблями зазначених держав. Американське судно проводило гідрографічні дослідження, британське судно не надало інформації щодо характеру своєї діяльності9.
Враховуючи сучасні геополітичні тенденції до формування потужних регіональних держав, очевидним є подальше загострення протистояння стосовно проведення досліджень морського середовища у виключній економічній зоні без згоди прибережної держави.
При цьому, якщо раніше в основі двох протилежних підходів до проведення досліджень морського середовища у виключній економічній зоні та на континентальному шельфі лежали насамперед військові та економічні причини, пов'язані із розвідкою та експлуатацією ресурсів Світового океану 10, то станом на сьогодення вони доповнилися й екологічними. Зокрема, спеціальні технічні засоби та методи, які використовуються для вивчення Світового океану, можуть мати суттєвий вплив на навколишнє середовище (фізичний, акустичний, хімічний тощо) Anna-Maria Hubert. The New Paradox in Marine Scientific Research: Regulating the Potential Environmental Impacts of Conducting Ocean Science. Ocean Development & International Law. 2011. № 42. P. 329-355. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=3513890 (дата звернення 12.08.2021).
12 Bork К., Karstensen J., Visbeck M., Zimmermann A. The Legal Regulation of Floats and Gliders - In Quest of a New Regime? Ocean Development and International Law. 2008. № 39(3). P. 298-328. URL: https://www.researchgate.net/publication/232914703_ The_Legal_Regulation_of_Floats_and_Gliders-In_Quest_of_a_New_Regime (дата звернення: 12.08.2021)..
Окремо варто зазначити, що із розвитком технологій "класичні" засоби досліджень морського середовища, які існували на момент ухвалення Конвенції ООН з морського права 1982 р., доповнилися рядом новітніх технічних засобів, зокрема, дрейфуючими буями, які призначені для спостереження за температурою, солоністю, течіями та біооптичними властивостями води у реальному часі. Вказані буї автономно переміщаються у Світовому океані під впливом підводних течій та можуть потрапляти до виключної економічної зони прибережних країн, що знову ставить питання, чи підпадає запуск буїв "Арго" під поняття "морські наукові дослідження" (і вимагає згоди прибережної держави) або є складовою оперативної океанографії і відповідно однією із свобод відкритого моря.
З метою правового регулювання використання дрейфуючих буїв у рамках програми "Арго" у 2008 р. Міжурядовою океанографічною комісією ЮНЕСКО було ухвалено Керівництво. З одного боку, вказане Керівництво підтверджує, що на дрейфуючі буї "Арго" не поширюються положення Конвенції, які стосуються регулювання морських наукових досліджень у межах виключної економічної зони, з другого боку, Керівництвом визнаються особливі права прибережних держав щодо інформації, одержуваної з буїв, що знаходяться у їх виключній економічній зоні, яка може мати пряме значення для розвідки і експлуатації живих або неживих природних ресурсів такої зони та дає змогу прибережним державам встановлювати безстрокове обмеження на поширення такої інформації12.
Незважаючи на успішну реалізацію програми "Арго" та застосування положень вказаного Керівництва на практиці протягом вже багатьох років, ряд країн ставлять під сумнів положення Керівництва нормам Конвенції13.
Якщо говорити про Україну, то правовий режим вітчизняної виключної економічної зони визначений положеннями Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України"14, які в частині питання проведення досліджень морського середовища фактично відтворюють норми Конвенції ООН з морського права 1982 р. Чинний підзаконний нормативно-правовий акт, який деталізує норми вказаного закону та детально регламентує проведення наукових досліджень у виключній економічній зоні України, зокрема порядок надання згоди на проведення досліджень іншими державами чи міжнародними організаціям, станом на сьогодення відсутній. Таким чином, термін "морські наукові дослідження" не має визначення й на рівні національного законодавства, а позиція України щодо тлумачення положень Конвенції у ситуаціях, які розглянуті у цій статті, залишається невизначено.
Висновки
Станом на сьогодення міжнародне морське право не дає вичерпного й однозначного визначення поняттю "морські наукові дослідження", так само як і іншим категоріям досліджень морського середовища. Внаслідок чого при плануванні та проведенні досліджень морського середовища у виключній економічній зоні держава чи міжнародна організація, що проводить такі дослідження, окрім положень Конвенції ООН з морського права 1982 р. має враховувати норми національного законодавства відповідної прибережної держави, які на практиці часто можуть суперечити духу та суті Конвенції.
Основою таких протиріч є особливий правовий статус, що передбачений Конвенцією для виключної економічної зони, на яку, з одного боку, поширюється юрисдикція прибережної держави, а з іншого, - свободи відкритого моря, які у свою чергу не є вичерпними і можуть тлумачитися заінтересованими державами максимально широко.
Сучасні технічні засоби дослідження морського середовища, яких не було на момент ухвалення Конвенції, ставлять нові виклики перед правовим регулюванням дослідницької діяльності людства у водах Світового океану. Наприклад, ті регламентуючі акти та процедури, які використовуються співтовариством при застосуванні таких актуальних технічних засобів, як автономні дрейфуючі буї, мають рекомендаційний характер і не повною мірою відповідають положенням Конвенції.
Таким чином, станом на сьогодення існує комплекс правових проблем, пов'язаних із здійсненням досліджень морського середовища у виключній економічній зоні. Проведення Десятиліття Організації Об'єднаних Націй, присвяченого науці про океан в інтересах сталого розвитку, що розпочалося цього року, безсумнівно, активізує дослідження морського середовища і за умови відсутності у держав єдиних практик та підходів до регламентації таких досліджень може стати ще одним фактором загострення відносин між державами.
З моменту підписання Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 р. та відповідно внесення останніх змін до тексту Конвенції минуло понад 25 років. Очевидно, що перед світовим співтовариством існує невідкладна необхідність узгодити та встановити єдиний підхід до порядку здійснення досліджень морського середовища в інтересах посилення миру, безпеки та верховенства права у Світовому океані. Це можна зробити як за допомогою ухвалення змін до Конвенції, так і шляхом підписання нового міжнародного договору, який вичерпно регламентуватиме питання морських наукових досліджень.
Варто зазначити, що Сполучені Штати Америки залишаються однією з небагатьох країн, яка не є стороною Конвенції ООН з морського права 1982 р. Проте розуміння й тлумачення урядовими структурами норм Конвенції має велике значення, враховуючи морську присутність США практично у всіх акваторіях Світового океану.
Література
1. Anna-Maria Hubert. The New Paradox in Marine Scientific Research: Regulating the Potential Environmental Impacts of Conducting Ocean Science. Ocean Development & International Law. 2011. № 42. P. 329-355. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=3513890 (дата звернення 12.08.2021).
2. Bork К., Karstensen J., Visbeck M., Zimmermann A. The Legal Regulation of Floats and Gliders - In Quest of a New Regime? Ocean Development and International Law. 2008. № 39(3). P. 298-328. URL: https://www.researchgate.net/publication/232914703_ The_Legal_Regulation_of_Floats_and_Gliders-In_Quest_of_a_New_Regime (дата звернення: 12.08.2021).
3. Програма "Арго" є складовою Глобальної системи спостережень за океаном Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО і Всесвітньої метеорологічної організації. Буї програми "Арго" запускаються з борту судна, опускаються до глибини 2000 м і дрейфують протягом 10 днів, потім піднімаються на поверхню, передають дані вимірювань і своє розташування на штучний супутник Землі та знову опускаються на глибину для повторення циклу вимірювань.
4. Oceans and the law of the sea. Resolution adopted by the General Assembly on 5 December 2017. A/RES/72/73. URL: https://undocs.org/A/RES/72/73 (дата звернення: 12.08.2021).
5. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_057#Text (дата звернення: 12.08.2021).
6. Там само.
7. J. Ashley Roach. Marine Data Collection: Methods And The Law. Freedom of Seas, Passage Rights and the 1982 Law of the Sea Convention. Series: Center for Oceans Law and Policy. 2019. Volume 13. P. 171-208. DOI: https://doi.org/10.1163/ej. 9789004173590.i-624.62 (дата звернення: 12.08.2021).
8. Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_057#Text (дата звернення: 12.08.2021).
9. Keyuan Zou. Peaceful Use of the Sea and Military Intelligence Gathering in the EEZ. Asian Yearbook of International Law. 2016. № 22. P. 161-176. URL: https://brin.com/view/book/edcoU/9789004379633/BP000012.xml (дата звернення: 12.08.2021).
10. Sam Bateman. Hydrographic Surveying in Exclusive Economic Zones: Jurisdictional Issues. International hydrographic review. 2004. Vol. 5. № 1. P. 24-33. URL: https://journals.lib.unb.ca/index.php/ihr/article/download/20645/23807/29403 (дата звернення: 12.08.2021).
11. Там само.
12. Iskander Rehman. India, China, and differing conceptions of the maritime order. 2017. URL: https://www.brookings.edu/wp- content/uploads/2017/06/rehman-india_china_and_differing_conceptions_of_the_maritime_order.pdf (дата звернення: 12.08.2021).
13. Луцик В.В. Международно-правовые проблемы эксплуатации современных технических средств исследования Мирового океана: дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.10. Киев, 1984. 207 с.
14. Боброва Ю.В., Голицын В.В. Морские научные исследования и программа Арго: международно-правовое регулирование. Журнал российского права. 2014. № 7. С. 82-94. URL: https://jrpnorma.ru/issue/2014/7 (дата звернення: 12.08.2021).
15. Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від 16.05.1995 р. № 162/95-ВР. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/162/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 12.08.2021).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність та зміст реалізації міжнародних норм. Державний та міжнародний механізми імплементації конвенцій з морського права. Імплементація норм щодо безпеки судноплавства в праві України. Загальні міжнародні норми щодо праці на морському транспорті.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 18.05.2012Особливості законодавчого регулювання надання послуг у сфері освіти країн Європейського Союзу та інших країн Центральної Європи. Система законодавства про освіту країн СНД. Практика застосування правового регулювання сфери освіти у США та країн Азії.
дипломная работа [258,1 K], добавлен 08.08.2015Поняття охорони навколишнього природного середовища, основні принципи та завдання. Права та обов’язки громадян та органів державної влади щодо охорони навколишнього середовища. Законодавство в цій галузі, відповідальність за порушення вимог законодавства.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 15.03.2010Кримінальна відповідальність за контрабанду. Внесення змін до законодавчих актів щодо відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності. Боротьба з порушенням порядку переміщення товарів в район проведення антитерористичної операції.
статья [16,7 K], добавлен 21.09.2017Патентоспроможність (винахідницького рівня та промислової придатності). Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу. Мета патентних досліджень: визначення патентної ситуації. Види робіт під час проведення патентних досліджень та виконавці.
реферат [41,0 K], добавлен 08.12.2010Історичні передумови, етапи утворення й формування цивільно-військових адміністрацій як форми місцевого самоврядування. Особливості правового закріплення адміністрацій відповідно до норм міжнародного та національного права в зоні АТО на території України.
статья [33,0 K], добавлен 11.09.2017Сутність, структурні та функціональні особливості методу конституційного регулювання. Методологія конституційно-правових досліджень. Джерела конституційного права України, конституційно-правові норми. Інститут конституційного оформлення народовладдя.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 09.08.2014Правове регулювання біржової діяльності. Правове регулювання товарної біржі. Правове регулювання фондової біржі. Правове регулювання біржової торгівлі. Учасники біржової торгівлі. Класифікація біржового товару. Порядок проведення біржових торгів.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 23.10.2007Особливості розвитку міжнародного права після розпаду Римської імперії. Дипломатичне і консульське право в феодальний період. Розвиток права міжнародних договорів. Формування міжнародного морського права. Право ведення війни і порядок вирішення спорів.
реферат [25,6 K], добавлен 16.02.2011Використання еволюційного тлумачення права. Динамічний підхід до тлумачення Конституції Верховного суду США. Проблема загальних принципів права в Україні, їх відмінність від західної традиції застосування права. Швейцарська практика розвитку права.
реферат [21,5 K], добавлен 22.06.2010