Юридична техніка актів земельного законодавства: теоретико-методологічні підходи до розуміння

Размещено на http://www.allbest.ru/

Юридична техніка актів земельного законодавства: теоретико-методологічні підходи до розуміння

Дмитро Ігорович Радзієвський, аспірант Університету економіки та права «КРОК», заступник начальника управління землеустрою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Резюме

В цій статті частково досліджено явище юридичної техніки актів земельного законодавства в теоретико-методологічному розумінні. Розглянуто підходи вчених-теоретиків та вчених у сфері земельного права щодо явища юридичної техніки актів земельного законодавства, виділено основні проблемні аспекти юридичної техніки актів земельного законодавства. Крім цього, приділено увагу кожному із аспектів прояву юридичної техніки: інструментальний, функціональний, гносеологічний, галузевий, інституційний.

Також досліджено деякі аспекти впливу рівня юридичної техніки на процес формування актів земельного законодавства України та подальше правозастосування відповідних норм права учасниками земельних правовідносин в контексті реалізації принципу верховенства права та правової визначеності.

Ключові слова: юридична техніка, земельне законодавство, акти земельного законодавства, розвиток земельних відносин, загальнотеоретичне розуміння актів земельного законодавства.

Резюме

Юридическая техника актов земельного законодательства: теоретико-методологические подходы к пониманию

Радзиевский Д.И.

В этой статье частично исследовано явление юридической техники актов земельного законодательства в теоретико-методологическом аспекте. Рассмотрены подходы ученых теоретиков и ученых в сфере земельного права к явлению юридической техники актов земельного законодательства, выделены основные проблемные аспекты юридической техники актов земельного законодательства. Кроме этого, уделено внимание каждому из аспектов проявления юридической техники: инструментальному, функциональному, гносеологическому, отраслевому, институциональному.

Также исследованы некоторые аспекты влияния уровня юридической техники на процесс формирования актов земельного законодательства Украины и дальнейшего правоприменения соответствующих норм права участниками земельных правоотношений в контексте реализации принципа верховенства права и правовой определенности.

Ключевые слова: юридическая техника, земельное законодательство, акты земельного законодательства, развитие земельных отношений, общетеоретическое понимание актов земельного законодательства.

Summary

Dmytro Radziievskyi

This article partially investigates the phenomenon of legal technique of land legislation in the theoretical and methodological sense. The approaches of scientific theorists and scientists in the field of land law to the phenomenon of legal technique of acts of land legislation are considered, the main problematic aspects of legal technique of acts of land legislation are highlighted. In addition, attention is paid to each aspect of the manifestation of legal techniques: instrumental, functional, epistemological, sectoral, institutional.

The legal technique of land legislation is not given enough attention by scientists in the field of research of land legislation of Ukraine. At the same time, the importance of this topic is primarily due to the great influence of the quality of land legislation on the processes of law enforcement, interpretation and lawmaking. In-depth knowledge of these processes can contribute to the improvement of regulations at all levels.

The question of studying the place and significance of the legal technique of acts of land legislation of Ukraine in the structure of legal science has important theoretical and practical significance.

However, this study found that the lack of unity of scientific approaches to understanding legal techniques has not only a negative impact. After all, the diversity of research not only generates scientific discussions, which also plays an important role in the process of cognition of any legal categories and structures, but also in turn, allows to know and explore them comprehensively, to determine from the standpoint of multifacetedness, in interaction with other legal phenomena and processes, etc.

Also investigated some aspects of the influence of the level of legal technique on the process of formation of acts of land legislation of Ukraine and further law enforcement of relevant legal norms by participants of land legal relations in the context of implementation of the principle of rule of law and legal certainty are also studied.

Key words: legal technique, land legislation, acts of land legislation, development of land relations, general theoretical understanding of acts of land legislation.

Постановка проблеми

Сучасні процеси євроінтеграційного характеру мають значний вплив на розвиток зовнішньої та внутрішньої політики України, приводять до активної трансформації всіх сфер суспільства, особливо земельної сфери. Це проявляється в появі організаційних, правових, економічних новацій у сфері земельних відносин, становлення та розвитку державно-правових інститутів, які забезпечують раціональне використання землі, управління земельними ресурсами та всебічно сприяють економічному розвитку держави. Наразі можемо спостерігати надзвичайно активне реформування земельного законодавства України, пов'язане зокрема і з відкриттям ринку земель сільськогосподарського призначення.

Водночас земельні відносини для багатьох людей, у тому числі юристів, які спеціалізуються в даній сфері, не завжди є зрозумілими. Зумовлюється це низкою як об'єктивних так і суб'єктивних факторів: наявністю прогалин у законодавстві, колізій, «мертвих» норм, декларативних норм, зарегульованістю відповідних відносин, наявністю компетенційних спорів між суб'єктами владних повноважень, існуванням автентичних норм «звичаєвого права» на певній території, невідповідністю підзаконних нормативно-правових актів законам України, свідомим невжиттям законодавчою гілкою влади заходів, спрямованих на належне врегулювання земельних відносин тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Зазначене питання в різних аспектах досліджувалося багатьма вченими, зокрема В.Д. Сидором, Г.О. Поліщук, О.В. Патлачук, І.І. Онищук, О.Ф. Скакун, Ж.О. Дзейко, О.І. Чаплюк.

Все це, безумовно, пов'язане з необхідністю розвитку та вдосконалення чинного земельного законодавства. На думку вченого В.Д. Сидора, сучасні акти земельного законодавства характеризуються істотними недоліками у вигляді наявності норм, які регулюють неконкретні земельні правовідносини, а носять декларативний характер, рясніють протиріччями, нечіткими формулюваннями, стилістичними погрішностями та іншими неточностями¹.

Водночас вчена Г.О. Поліщук надає визначального значення юридичній техніці як важливому засобу удосконалення сучасної системи законодавства. За словами науковиці, оновлення законодавчої бази вимагає всебічного дослідження та удосконалення всіх інституцій, які забезпечують результативність, ефективність та якість юридичних документів. Саме правила та прийоми юридичної техніки є тими основними засобами гарантування якості юридичних документів².

Відтак, зазначені вище аспекти значною мірою актуалізують необхідність дослідження питань, пов'язаних із виокремленням та аналізом наукових підходів до розуміння юридичної техніки актів земельного законодавства. За наявності якісних актів земельного законодавства та належного механізму їх розробки і прийняття можливо розраховувати на ефективний та досконалий техніко-юридичний рівень регулювання відносин у земельній сфері. У цьому аспекті значний теоретико-пізнавальний інтерес відіграє юридична техніка актів земельного законодавства як особливе правове явище. Підкреслюючи значний рівень актуальності тематики дослідження, теоретичне та практичне значення результатів такого дослідження, вважаємо за необхідне з'ясувати теоретико-методологічні підходи до розуміння юридичної техніки актів земельного законодавства.

Таким чином, досягнення поставленої мети передбачає виокремлення завдань дослідження, зокрема постає необхідність у виділенні й аналізі підходів вчених до розуміння юридичної техніки актів земельного законодавства як особливого правового явища, здійснення їх узагальнення, визначення переваг та недоліків відповідних наукових підходів та узагальнення розуміння поняття юридичної техніки актів земельного законодавства як особливої правової категорії.

Доцільно зазначити, що юридична техніка як особлива правова категорія була і є предметом гострих наукових дискусій та об'єктом широкого кола наукових інтересів, що зумовлено різними за змістом чинниками. По-перше, юридична техніка є достатньо новим феноменом сучасної юриспруденції, що й визначає потребу у здійсненні системного дослідження її проявів на рівні теорії та практики та отримання нових і удосконалення існуючих знань. По-друге, юридична техніка характеризується багатопроявним характером, що викликає необхідність у з'ясуванні її природи, сутності, структури, особливостей здійснення та подальшої розробки науково обґрунтованих методологічних підходів до її розуміння та отримання нових емпіричних знань. По-третє, юридична техніка як особлива юридична категорія потребує розробки нових та вдосконалення існуючих підходів до її розуміння, отримання нових знань щодо правил, способів розробки та прийняття нормативно-правових актів, у тому числі актів земельного законодавства.

Варто звернути увагу на той факт, що на сьогодні в межах юриспруденції юридична техніка розглядається як особлива та багатоаспектна категорія. Так, юридична техніка являє собою самостійну наукову дисципліну, яка є сполучною ланкою між загальною теорією права та галузевими дисциплінами³. Тобто, це вказує на правовий характер юридичної техніки, її універсальність (загальність), а також властивість комунікативності, що передбачає створення досконалої за формою і змістом системи нормативно-правових актів, які в цілому визначають правовий статус суб'єктів права, а також особливості галузевого правового статусу, в тому числі у сфері земельних відносин. Цілком ймовірним є те, що досконалість актів земельного законодавства являє собою передумову реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина у сфері земельних відносин, стратегічного економічного розвитку держави, раціонального використання земельних ресурсів на благо.

Дещо інструментального змісту юридичній техніці як правовій категорії надається в контексті її характеристики крізь призму категорії «техніка юридичного письма», тобто майстерність матеріалізації думки та вдосконалення форми права (мовні, стилістичні, графічні правила складання документів, способи підвищення ефективності юридичних процедур, засоби забезпечення зрозумілості та доступності права)⁴.

На думку І. Шутака, юридичну техніку застосовують адвокати, судді, нотаріуси, парламентарі, урядовці, управлінці для письмового окреслення змісту нормативно-правових актів, оформлення юридичних документів, вираження правового аналізу юридичних прав і обов'язків⁵.

Таким чином, можливо стверджувати, що важливу роль у процесі застосування тих чи інших правил юридичної техніки відіграють саме особи, які їх застосовують, тобто від рівня їх професійності, компетентності, відповідальності, належного рівня правової свідомості залежать і досконалість, точність, якість розроблених ними нормативно-правових актів. На чому і наполягає вчений І.І. Онищук, зазначаючи, що суб'єктам правотворчої та правозастосовної діяльності вкрай необхідні глибокі знання і бездоганне володіння юридичним письмом⁶. Очевидно, що застосування юридичної техніки в процесі розробки та прийняття актів земельного законодавства є не лише необхідною умовою їх досконалості та якості, а в цілому забезпечує ефективність якісної дії земельного законодавства та їх позитивний вплив на регулювання суспільних відносин в сфері землевпорядкування і раціонального використання земельних ресурсів.

Ряд інших вчених розглядає юридичну техніку як складну інституційну правову категорію, акцентуючи увагу на характеристиці її складових елементів. Вчена О.Ф. Скакун визначає юридичну техніку як систему засобів, правил і прийомів підготовки компетентними органами юридичних актів. Найзагальнішими прийомами і правилами юридичної техніки є: 1) юридична термінологія; 2) юридичні конструкції; 3) форма нормативного акта, прийоми і правила викладу його змісту⁷.

Схоже розуміння юридичної техніки вбачається і в поглядах В.С. Нерсесянца, який визначає юридичну техніку в аспекті законодавчої техніки як систему правил і прийомів найбільш досконалих за формою і структурою проєктів нормативних актів, що забезпечують максимально обширну і точну відповідність форми нормативних приписів їх змісту, доступності, простоті і зрозумілості нормативного матеріалу⁸.

Відповідні наукові підходи є надзвичайно цінними для розуміння юридичної техніки як правової категорії, оскільки вказують на важливий інституційний аспект і таким чином надають можливість визначити складові елементи юридичної техніки, що використовуються в процесі розробки і прийняття нормативно-правових актів, у тому числі актів земельного законодавства. Не применшуючи значення відповідних підходів, варто зауважити, що вони характеризуються дещо вузьким розумінням юридичної техніки і не передбачають інших аспектів її прояву, що не надає нам можливості для здійснення об'єктивної її оцінки як особливого правового явища. В контексті цього потрібно звернутися до наукових ідей та поглядів Б.В. Чігідіна, який акцентує увагу на тому, що при визначенні поняття юридичної техніки слід виходити з того, що це не лише сукупність елементів (методів, прийомів, правил та засобів), а й одночасно діяльність суб'єктів, націлена на досягнення певних цілей і розв'язання визначених завдань. Водночас вчений прийоми юридичної техніки розділяє на дві групи: 1) прийоми, пов'язані зі створенням тексту правового акта в цілому, а також до визначення його структури; 2) прийоми, спрямовані на формулювання безпосередньо норм права. Другу групу прийомів автор також розбиває на дві підгрупи: прийоми, які стосуються лінгвістично-логічної побудови норми і прийоми, пов'язаних із розв'язанням змістовно-пізнавальних завдань⁹.

Таким чином, автор відповідного підходу розглядає юридичну техніку не лише як сукупність тих чи інших прийомів, а й звертає увагу на таку важливу особливість, як «людський ресурс», тобто діяльність суб'єктів націлена на використання елементів юридичної техніки. На наше переконання, розуміння юридичної техніки як правової категорії, так і юридичної техніки актів земельного законодавства має безсумнівно передбачати інтелектуальну, творчу, професійну діяльність спеціальних суб'єктів, спрямовану на розробку та прийняття нормативно-правових актів, у тому числі актів земельного законодавства. На наше переконання, лише людський, професійний та творчий потенціал здатен надати «життя» техніко-юридичному інструментарію та забезпечити розробку й прийняття дійсно якісних і досконалих актів земельного законодавства.

Не менш цікавим і слушним попередньому є науковий підхід вченої Ж. Дзейко, в якому вона також звертається до інтелектуальних та творчих аспектів застосування правил та прийомів юридичної техніки. Проте юридичну техніку вчена розглядає крізь призму її різновиду - законодавчу техніку. Так, на думку Ж. Дзейко, законодавча техніка має велике значення не тільки для процесу виробництва законодавчої діяльності, а й для втілення законів у життя. Майстерне застосування законодавчої техніки сприяє утвердженню верховенства права, становленню правової держави в Україні, ефективної реалізації законів, викликає правильну інтерпретацію їх змісту, створює основу для прийняття підзаконних нормативно-правових актів, істотно впливає на рівень захисту прав і свобод людини і громадянина, тобто умови для підвищення рівнів системності, стабільності, узгодженості, послідовності розвитку законодавства, що, у свою чергу, зумовлює дієвість його реалізації¹⁰.

На наше переконання, саме зазначені підходи найбільш ґрунтовно та системно відображають сутність, природу і функціональне призначення юридичної техніки і водночас забезпечують розуміння юридичної техніки актів земельного законодавства.

Проте варто зауважити, що сучасна юридична наука характеризується відсутністю єдиних підходів до розуміння юридичної техніки, що в свою чергу породжує певні проблеми на теоретичному та практичному рівнях.

На думку вчених О.І. Чаплюк та Ю.І. Ковальчука, негативним моментом у процесі дослідження законодавчої техніки надзвичайних законів є факт відсутності єдності наукових підходів до структурування законодавчої техніки на елементи. Таким чином, зазначений науковий пробіл має і негативний вплив на визначення поняття «законодавча техніка надзвичайних законів», а також її складових елементів Чаплюк О.И., Ковальчук Ю.И. Законодательная техника чрезвычайных законов: теоретико-методологические подходы. Научный журнал «Вестник академии правоохранительных органов». (Казахстан). 2019. № 1 (11) С. 9-17. С. 13..

Вважаємо, що відсутність єдності наукових підходів до розуміння юридичної техніки не слід розглядати виключно як певний негативний момент. На нашу думку, саме різноманітність напрямів дослідження не лише породжує наукові дискусії, що також відіграє важливу роль у процесі пізнання будь-яких юридичний категорій та конструкцій, а й в свою чергу, надає змогу пізнати та дослідити їх всебічно, визначати з позицій багатоаспектності, у взаємодії з іншими юридичними явищами та процесами тощо.

Не вдаючись до існуючих в юридичній літературі наукових дискусій, слід лише зазначити, що саме юридична техніка за своїм сутнісним змістом та функціональним призначенням являє собою сукупність різноманітних прийомів, способів та засобів, здатних забезпечити максимально повну та техніко-юридичну досконалість прийнятих нормативно-правових актів крізь призму доступності, якості, повноти та простоти викладу їх правових приписів. Особливе значення дане твердження має в контексті актів земельного законодавства, які відіграють визначальну роль у процесі регулювання земельних відносин, визначають їх пріоритетні напрями розвитку, організаційно-правові форми права власності на землю, використання земельних ресурсів тощо. Тому саме розробка та прийняття актів земельного законодавства потребує застосування необхідних способів та засобів техніко-юридичного характеру для розробки й прийняття максимально юридично досконалих за змістом та формою актів земельного законодавства.

Звертаючись до юридичної літератури, можемо зазначити про те, що юридична техніка актів земельного законодавства як правове явище, як цілісне поняття має дещо фрагментарний характер дослідження, адже це два повноцінні та самостійні поняття, які уже займають власну нішу в понятійно-категоріальному апараті юридичної науки і характеризуються системою ознак та певним ступенем дослідженості у межах окремих юридичних наук. Проте ускладнення та трансформація земельних відносин породжує необхідність розробки та прийняття численної кількості різноманітних нормативно-правових актів, які здебільшого приймаються з порушенням регламентних вимог, недотриманням правил юридичної техніки, що призводить до значних проблем в процесі правореалізаційної практики. Зокрема, нами попередньо акцентувалася увага на існуючих проблемах земельного законодавства. Тому це викликає певний резонанс на рівні науки та практики і породжує необхідність у здійсненні комплексного дослідження юридичної техніки актів земельного законодавства як цілісного єдиного правового явища.

Зауважимо, що певні аспекти розуміння юридичної техніки актів земельного законодавства були предметом наукових інтересів вченої В.І. Сидор, яка розглядає відповідне поняття з позицій галузевої приналежності, зокрема земельного права. Вчена зауважує, що юридична техніка актів земельного законодавства являє собою систему науково обґрунтованих і практично перевірених засобів, способів, методів і прийомів, які використовуються в процесі створення правових актів земельного законодавства. Окрім того, авторка стверджує, що юридична техніка поєднує в собі наукові та практичні начала, має не лише прикладне, а й пізнавальне, гносеологічне значення¹².

Дійсно, підтверджуємо позицію згаданої вченої щодо розуміння відповідного правового явища, однак, на наше переконання, В.І. Сидор дає досить абстрактне розуміння поняття юридичної техніки актів земельного законодавства, звертаючи увагу на його прикладне та пізнавальне значення, але не акцентує уваги на його змістовних особливостях, рисах, не зазначаючи конкретні особливості його функціонального призначення тощо.

У подальших наукових напрацюваннях вчені В. Сидор та І. Каракаш звертають увагу лише на якість актів земельного законодавства як стійку сукупність якостей, інструментально-правових і техніко-юридичних властивостей окремих законів, що в сукупності створює передумови ефективності земельного законодавства відповідно до його мети та завдань. Зокрема, якісний рівень земельного законодавства, на думку вчених, можна визначити лише внаслідок аналізу ступеня додержання законодавцем вимог юридичної техніки¹³. Отже, юридична техніка актів земельного законодавства характеризується дещо узагальненими підходами до розуміння і в переважній більшості визначається з позицій загальнотеоретичного розуміння або ж галузевої приналежності.

юридичний акт земельний правовідносини

Висновки

Узагальнюючи підходи вчених, слід підсумувати, що розуміння юридичної техніки актів земельного законодавства слід відобразити у межах таких підходів:

- інструментальний підхід, який характеризує практичну складову юридичної техніки актів земельного законодавства і визначає її як напрям, що реалізується у результаті професійної та інтелектуальної людської діяльності;

- функціональний підхід, який характеризує особливості призначення юридичної техніки актів земельного законодавства і визначає її як категорію, що забезпечує розробку й прийняття нормативно-правових актів, які характеризуються техніко-юридичною досконалістю;

- галузевий підхід, який характеризує галузеву приналежність юридичної техніки актів земельного законодавства і визначає її як сукупність способів та прийомів, що застосовуються в процесі прийняття саме актів земельного законодавства;

- гносеологічний підхід, який характеризує пізнавальні засади юридичної техніки як правової, загальнотеоретичної правової категорії;

- інституційний підхід, що надає змогу охарактеризувати юридичну техніку як системне явище, що складається із сукупності різноманітних за змістом прийомів, способів, засобів і правил та водночас є складовим елементом більш широкої системи.

Таким чином, з'ясування змісту наукових підходів щодо розуміння юридичної техніки актів земельного законодавства на теоретико-методологічному рівні надає змогу стверджувати, що це дійсно новаційна правова категорія, яка характеризується складним, багатоаспектним та системним характером і потребує подальших комплексних та ґрунтовних досліджень.

Література

1. Сидор В. Юридична техніка земельного законодавства. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2010. № 85. С. 85-87. С. 85.

2. Поліщук Г.Б. Феноменологічні основи юридичної техніки кодифікаційних актів. Часопис Київського університету права. 2010. № 2. С. 98-101. С. 98.

3. Патлачук О.В. Юридична техніка законодавчих актів у сфері охорони природи (1992-2006 р.р.). Проблеми законності. 2019. Вип. 146. С. 37-47. С. 39.

4. Онищук І.І. Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах: монографія. 2-ге вид., стер. Харків: Право, 2019. 226 с. С. 6.

5. Шутак І. Юридична техніка як сфера наукових знань і навчальна дисципліна. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 3 (74). С. 81-86. С. 82.

6. Онищук І.І. Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах: монографія. 2-ге вид., стер. Харків: Право, 2019. 226 с. С. 6.

7. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Харків: Консум, 2001. 656 с. С. 510.

8. Проблемы общей теории права и государства: учебник для вузов / под общ. ред. академика РАН, д. ю. н., проф. В.С. Нерсесянца. М.: Норма, 2004. 832 с. С. 322.

9. Чигидин Б.В. К вопросу о понятии юридической техники. Представительная власть - XXI век: законодательство, комментарии, проблемы. 2002. № 5-6. С. 34-39. С. 35-37.

10. Дзейко Ж.О. Особливості законодавчої техніки як різновиду юридичної техніки: загальнотеоретичні аспекти. Юридична техніка: доктринальні основи та проблеми викладання: тези доп. та повідомл. учасн. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 верес. - 1 жовт. 2015 р.) / за ред. В. Комарова, І. Шутака. Харків: Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2015. С. 56-58. С. 56-57.

11. Сидор В.І. Юридична техніка земельного законодавства. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2010. № 85. С. 85-88. С. 87.

12. Каракаш І.І., Сидор В.Д. Проблеми підвищення якості земельного законодавства України. Актуальні проблеми держави і права. 2012. Вип. 63. С. 105-110. С. 107-108.

Размещено на Allbest.ru