Штучний інтелект у публічному адмініструванні земельних відносин: проблеми та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПУБЛІЧНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Олена Миколаївна Охотнікова, кандидат юридичних наук,

доцент ДВНЗ «Київський національний економічний університе

імені Вадима Гетьмана»

Світлана Володимирівна Корпачова, студентка ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Резюме

Охотнікова О.М., Корпачова С.В.

Штучний інтелект у публічному адмініструванні земельних відносин: проблеми та перспективи.

Досліджується доцільність запровадження штучного інтелекту в публічне адміністрування у сфері земельних відносин. Зроблено порівняльний аналіз застосування провідними країнами програм на основі штучного інтелекту в публічному адмініструванні. Запропоновано власну модель запровадження штучного інтелекту в публічне адміністрування земельних відносин.

Ключові слова: публічне адміністрування, земельні відносини, штучний інтелект, концепція розвитку, державна програма, земельна реформа.

Резюме

Охотникова Е.Н., Корпачова С.В.

Искусственный интеллект в публичном администрировании земельных отношений: проблемы и перспективы.

Исследуется необходимость введения искусственного интеллекта в публичное администрирование в сфере земельных отношений. Сделан сравнительный анализ применения ведущими странами программ на основе искусственного интеллекта в публичном администрировании. Предложена собственная модель внедрения искусственного интеллекта в публичное администрирование земельных отношений.

Ключевые слова: публичное администрирование, земельные отношения, искусственный интеллект, концепция развития, государственная программа, земельная реформа.

Summary

Olena Okhotnikova, Svitlana Korpachova.

Artificial intelligence in public administration of land relations: problems and prospects.

The article highlights the importance of land relations, which are enshrined in Article 14 of the Constitution of Ukraine. That is why effective, transparent, holistic public administration of land relations is very important for Ukrainian society.

The article presents the problems faced by the Ukrainian authorities.

The main one is the inability to complete land reform for more than 29 years. In addition, the need to introduce artificial intelligence systems in the public sector and public management of land relations in particular is emphasized.

They will facilitate the work of officials in the land registration, filling the State Land Cadastre with comprehensive and reliable information about the land plots, conducting electronic auctions, land inventory and more.

The article highlights examples of the use of artificial intelligence in the public administration of France, Germany and Great Britain. We stressed what vector of development Ukraine needs to take.

The paper focuses on gaps in Ukrainian legislation and proposes its own model of state regulation of this issue.

Yes, we consider to supplement the content of the Civil Code, to adopt laws and regulations that would regulate this issue, to create socially authorized executive bodies, the scope of which will be aimed at the development of neural technologies in Ukraine and regulation of public administration in land relations. In addition, we highlighted the need for international cooperation.

Thus, the 21st century is a time of globalization and renewal. In order to effectively and transparently administer land relations, as well as to position Ukraine in the international arena as an economically powerful state, it is necessary to introduce artificial intelligence in this area.

Key words: public administration, land relations, artificial intelligence, development concept, state program, land reform.

Постановка проблеми

Проблема належного, цілісного, прозорого та ефективного публічного адміністрування земельних відносин супроводжує український Уряд з початку існування України як незалежної держави. Все це зумовлено не лише тим, що український законодавець визначає землю національним багатством, яка перебуває під особливою охороною держави¹, а й відсутністю цифрових, осучаснених інформаційно-технологічних механізмів щодо реалізації земельних відносин та зваженої державної політики для формування ринково орієнтованої та екологічно збалансованої моделі земельного ладу².

Як показує зарубіжний досвід, запровадження систем та методів штучного інтелекту в зазначену сферу зумовлює розвиток не лише земельних відносин, а й економіки та зовньошньо-політичної діяльності держави загалом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Адміністрування та управління земельних відносин останнім часом привертало увагу багатьох видатних науковців. Зокрема, це питання у своїх працях досліджували В. Бахарєва, В.А. Боклаг, О.Г. Заболотний, С.В. Козловський, Н.І. Красюк, Н.М. Махначова, Т.В. Медведецька, Л. Польська, О. Сакаль, Ю.Л. Скляр, О. Степенко, В.М. Третяк, Н. Третяк, Н.П. Юрчук. Проте ґрунтовних спеціалізованих досліджень проблеми застосування штучного інтелекту в публічному адмініструванні земельних відносин українськими науковцями проведено не було.

Формулювання мети. Метою статті є висвітлення доцільності запровадження програм на основі штучного інтелекту в публічне адміністрування земельних відносин. Охарактеризувати основні проблеми його запровадження, а також деякі аспекти досвіду зарубіжних країн щодо цього питання. Запропонувати власну модель розвитку земельних відносин на основі штучного розуму щодо ефективного та прозорого управління земельними ресурсами.

Виклад основного матеріалу

Наразі збалансований розвиток земельних відносин є одним із найсуттєвіших завдань української влади. Адже, як відомо, «земля створює основу для підвищення ділової активності та функціонування ринкових структур, раціональне використання та доходи від неї впливають на економічне зростання і подолання бідності, а земельний контроль зі свого боку є головним чинником політичної стабільності й підвищення зайнятості населення»³. Реалізацією цього є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми Діяльності Кабінету Міністрів України» від 12 червня 2020 р.⁴, де розкрито основні напрями проведення земельної реформи, а саме: створення та забезпечення функціонування національного порталу геопросторових даних, запровадження системи моніторингу земельних відносин та електронних торгів, створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників, проведення діджиталізації державних послуг тощо. На нашу думку, запровадження систем штучного інтелекту в публічне адміністрування земельних відносин сприятиме вирішенню цих завдань та зумовить ефективність проведення земельної реформи.

Окрім того, запровадження штучних технологій у публічне адміністрування земельних відносин приведе, на наш погляд, не лише до зміцнення державного бюджету, а й забезпечить підвищення якості обслуговування клієнтів, зумовить «усунення дублювання функцій Держкомзему іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування»⁵, допоможе суб'єктам публічного адміністрування оперативно обробляти великі масиви статистичної інформації та ефективно управляти процесом їх відтворення на мікро- і макрорівнях задля пожвавлення інноваційної діяльності у вищезазначеній сфері.

З огляду на цифровізацію та нові тенденції розвитку сучасного інформаційного світу варто взяти до уваги запропонований В.І. Довбенком Довбенко В.І. Оцінювання ефективності застосування новітніх інформаційних технологій в економіці. Побудова інформаційного суспільства:ресурси і технології: матеріали XVIII Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 19-20 вересня 2019 р.) / МОН України, УкрІНТЕІ та ін. Київ : УкрІНТЕІ, 2019. С. 92-95. перелік найпоширеніших інформаційних технологій на основі штучного інтелекту, які вже тривалий час використовуються урядами провідних держав в сфері земельних відносин. Так, вчений відокремлює технології доповненої реальності (Augmented Reality AR), хмарні технології (Cloud Technology), технології Big Data, колективний інтелект (Swarm intelligence), блокчейн (Blockchain, Block chain), 3D-принтери, Spectrum Technology Platform тощо.

Усі ці технології забезпечують доступність до даних з різних пристроїв, а також децентралізоване управління процесами та даними за допомогою різноманітних самоорганізованих елементів.

Магдалена Вагер та Вальтер Тимо де Фріз зазначають, що для прийняття управлінських рішень у землеустрої штучний інтелект часто використовують у поєднанні з клітинними автоматами (Cellular automata) та дослідженнями операцій (Operation research) Comparative Review of Methods Supporting Decision-Making in Urban Development and Land Management. URL: https://www.mdpi.com/2073-445X/8/8/123. Що стосується ведення земельного кадастру, то за результатами досліджень найчастіше використовують технології блокчейну.

Натомість Францією та Німеччиною у публічному адмініструванні земельних відносин використовується синергетичний комплекс автоматизованих засобів аналізу первинних даних і візуалізації його результатів для підтримки рішень Business Intelligence (BI). Сутність цієї програми розкривається через об'єднання таких інструментів: нерегламентовані запити, або запити «на льоту» (ad hoc query); засоби швидкого багатовимірного аналізу OLAP; спеціальні статистичні засоби; засоби моделювання і прогнозування; спеціальні засоби «розкопки даних» Data Mining і Visual Mining Ткаленко О.М., Макаренко А.О., Полоневич О.В. Інтелектуальні технології та системи штучного інтелекту для підтримки прийняття рішень. Телекомунікаційні та інформаційні технології. 2019. № 2. С. 53-59.. Таким чином, дана програма забезпечує виконання регресії, асоціації, класифікації та кластеризації даних.

Досить цікавим є досвід Гани. Так, західноафриканська держава у 2016 р. реалізувала проєкт Bitland на платформі Graphene для складання земельного кадастру Марутян Р.Р. Інформаційні технології інтелектуального управління у публічно-управлінській практиці: зарубіжний та вітчизняний досвід. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2018. № 2. С. 146-153.. У систему функціонування даної програми закладено блокчейн Bitshares та базові токени CADASTRAL. З їхньою допомогою суб'єктами адміністрування успішно вирішуються спірні питання щодо землеволодіння та купівлі-продажу земельних ділянок. Окрім того, запровадження методів штучного інтелекту в систему ганського земельного кадастру дає країні змогу боротися з корупцією та зловживаннями посадовців, а також надає можливість з легкістю реєструвати права на земельні ділянки та проводити інші операції з землею.

Поширеним прикладом застосування штучного інтелекту провідними країнами є сервіси Pefin і Wallet.ai, які беручи до уваги економічні показники, будують індивідуальну фінансову систему, розраховуючи, скільки людина або організація може витратити або інвестувати In-depth: Artificial Intelligence 2019. URL: https://people.stfx.ca/x20n/x20naqi/School/2018-2019/Winter/BSAD%20471% 20-%20Strat/Case/AI%20statista.pdf.

Варто зауважити, що ще до 2010 р. у більшості країн світу було реалізовано електронне надання державних і муніципальних послуг громадянам та бізнесу на основі систем штучного інтелекту, а у Великобританії, окрім того, створено єдиний портал державних даних Data.gov.uk Open data and e-government good practices for fostering environmental information sharing and dissemination. URL: https://unece.org/fileadmin/DAM/env/pp/a_to_i/Joint_UNECE-EEA_workshop/Draft_OD_EGOV_GP_.pdf. штучний інтелект земельний адміністрування

Щодо України, то наша держава посідає не останні позиції в рейтингу AI-країн. До того ж, за даними звіту Artificial Intelligence Industry in Eastern Europe 2018, складеному компанією Deep Knowledge Analytics, вона входить в трійку країн регіону за кількістю компаній у сфері штучного інтелекту AI in Eastern Europe. Artificial intelligence industry landscape overview. URL: http://analytics.dkv.global/data/pdf/AI-in- EE/AI-in-Eastern-Europe-Infographic-Summary.pdf.

Певна річ, Україні потрібно обрати власний вектор розвитку щодо запровадження систем штучного інтелекту в публічне адміністрування земельних відносин. Однак, водночас, ми переконані, що запозичення досвіду світових країн-лідерів є досить важливим і необхідним. Так, нашій державі варто запровадити програми на основі штучного розуму на зразок Business Intelligence (BI), блокчейнів, токенів, хмарних технологій (Cloud Technology) та Big Data у сферу моніторингу, обліку та планування використання земель, адже, як відомо, «сучасний стан організації спостережень за станом земель та аналізу результатів не забезпечує необхідні інформаційні потреби системи моніторингу» Охотнікова О.М. Роль державного управління в сфері моніторингу земель в україні. Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С. 92-95..

На наш погляд, інтеграція зарубіжних та створення власних систем на основі штучного інтелекту у поєднанні з інтернетом речей (IoT) та машинним навчанням допомогли б оптимізувати роботу у процесі проведення земельної реформи, а саме: під час обліку земель, наповнення Державного земельного кадастру вичерпними та достовірними відомостями про земельні ділянки, проведення електронних торгів та інвентаризації земельних ділянок. Окрім того, ці програми знадобилися б для запровадження механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Водночас запровадження штучного інтелекту в публічне адміністрування земельних відносин має бути поступовим та зваженим. Насамперед не варто забувати про «Правила етики для благонадійного штучного інтелекту», розроблені Єврокомісією у 2019 р. Ethics guidelines for trustworthy AI. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/ethics-guidelines-trustworthy-ai

У цьому документі закріплено сім основних етичних принципів штучного інтелекту, а саме:

- прозорість;

- людське управління і нагляд;

- технічна надійність і безпека;

- конфіденційність та управління даними;

- різноманітність, справедливість і відсутність дискримінації;

- екологічне та соціальне благополуччя;

- підзвітність.

Ми вважаємо, що ці керівні принципи в обов'язковому порядку мають братися до уваги уповноваженими представниками центрального органу виконавчої влади під час запровадження цифрових технологій в публічне адміністрування земельних відносин.

Адже, на думку Ю.В. Карпенко, слідування закріпленим у документі принципам зумовить дотримання людиноцентричності в застосуванні штучного інтелекту, у результаті чого підвищиться довіра до технологій штучного інтелекту і, що не менш важливо це дасть змогу повною мірою реалізувати їх потенціал^.

Ми переконані, що запровадження штучного інтелекту в публічне адміністрування земельних відносин потрібно врегулювати насамперед на законодавчому рівні. Адже одного Розпорядження «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні», прийнятого Кабінетом Міністрів України 2 грудня 2020 р., буде замало для його регламентації. Окрім того, на нашу думку, цей нормативно-правовий акт має допоміжний характер.

Тому ми пропонуємо власну модель запровадження та розвитку штучного розуму в публічне адміністрування земельних відносин в Україні, яка передбачає внесення змін та доповнень до національного законодавства і створення спеціально уповноважених органів, сфера повноважень яких буде виключно спрямована на забезпечення функціонування цифрових технологій у зазначеній сфері.

Так, по-перше, необхідно доповнити вміст Цивільного кодексу України розділом про штучний інтелект, в якому слід надати визначення його поняття, визначити статус, сферу застосування та функціонування.

По-друге, слід прийняти Закон України «Про штучний інтелект» та постанову Кабінету Міністрів України «Про сферу функціонування штучного інтелекту в публічному адмініструванні земельних відносин», яка, на нашу думку, регулювала б питання ефективності публічного адміністрування земельних відносин.

По-третє, Україні необхідна якісна державна програма щодо стимулювання розробки штучного інтелекту та його середовища, яка має бути обачною та виваженою, адже вчені, зокрема, засновник SpaceX і Tesla Ілон Маск, вже зараз попереджають про непередбачуваний та трагічний наслідок для світової спільноти у разі безконтрольного розвитку цієї технології. Тому варто створити державний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом Державний комітет штучного інтелекту, сфера повноважень якого буде виключно спрямована на розвиток нейронних технологій в Україні та їх запровадження в публічне адміністрування у сфері земельних відносин. Окрім того, необхідно створити в його структурі спеціальний Комітет з публічного адміністрування земельних відносин.

По-четверте, потрібно зосереджувати увагу й на міжнародному векторі співпраці. Запозичення досвіду провідних європейських держав допоможе не лише удосконалити національну правову систему, а й зумовить залучення зовнішніх потоків інвестицій та відкриє доступ до широкої співпраці у сфері земельних відносин.

Висновки

Отже, запровадження штучного інтелекту в публічне адміністрування земельних відносин надасть низку переваг для українського суспільства. Зокрема, методи розумних технологій зумовлять формування ринково орієнтованої та екологічно збалансованої моделі земельного ладу. Однак процес запровадження має бути виваженим та послідовним, із запровадженням міжнародного досвіду та проведенням змін до національного законодавства.

1. Довбенко В.І. Оцінювання ефективності застосування новітніх інформаційних технологій в економіці. Побудова інформаційного суспільства:ресурси і технології: матеріали XVIII Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 19-20 вересня 2019 р.) / МОН України, УкрІНТЕІ та ін. Київ: УкрІНТЕІ, 2019. С. 92-95.

2. Comparative Review of Methods Supporting Decision-Making in Urban Development and Land Management. URL: https://www.mdpi.com/2073-445X/8/8/123

3. Ткаленко О.М., Макаренко А.О., Полоневич О.В. Інтелектуальні технології та системи штучного інтелекту для підтримки прийняття рішень. Телекомунікаційні та інформаційні технології. 2019. № 2. С. 53-59.

4. Марутян Р.Р. Інформаційні технології інтелектуального управління у публічно-управлінській практиці: зарубіжний та вітчизняний досвід. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2018. № 2. С. 146-153.

5. In-depth: Artificial Intelligence 2019. URL: https://people.stfx.ca/x20n/x20naqi/School/2018-2019/Winter/BSAD%20471% 20-%20Strat/Case/AI%20statista.pdf

6. Open data and e-government good practices for fostering environmental information sharing and dissemination. URL: https://unece.org/fileadmin/DAM/env/pp/a_to_i/Joint_UNECE-EEA_workshop/Draft_OD_EGOV_GP_.pdf

7. AI in Eastern Europe. Artificial intelligence industry landscape overview. URL: http://analytics.dkv.global/data/pdf/AI-inEE/AI-in-Eastern-Europe-Infographic-Summary.pdf

8. Охотнікова О.М. Роль державного управління в сфері моніторингу земель в україні. Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С. 92-95.

9. Ethics guidelines for trustworthy AI. URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/ethics-guidelines-trustworthy-ai

10. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

11. Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 743-р. Урядовий кур'єр. 2009. № 129.

12. Охотнікова О.М. Публічне адміністрування землеустрою в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення. Часопис Київського університету права. 2019. № 3. С. 103-108.

13. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 47. Урядовий кур'єр. 2020. № 1 14.

14. Охотнікова О.М., Фетько Ю.Б. Адміністративно-правовий механізм державного управління в сфері землеустрою як складова галузі використання і охорони земель. Часопис Київського університету права. 2016. № 1. С. 250-254.

15. Карпенко Ю.В. Етичні принципи застосування штучного інтелекту в публічному управлінні. Вісн. НАДУ. 2019. № 4. С. 93-97 (Серія «Державне управління».)

Размещено на Allbest.ru