Порівняльно-правовий аналіз компетенції та порядку формування конституційних судів в Україні та Сербії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Порівняльно-правовий аналіз компетенції та порядку формування конституційних судів в Україні та Сербії

Інна Василівна Вольська,

Анотація

конституційний суд правовий незалежність

Дана стаття присвячена порівняльно-правовому аналізу компетенції та порядку формування конституційних судів в Україні та Сербії. Особливості формування органів конституційного контролю в своїй основі мають і ту спільність, що, виходячи з характеру суспільних відносин і завдань розвитку будь-якої країни, ставиться мета створити незалежний вік політичного впливу орган з високоморальними принципами, який зможе забезпечити верховенство Основного Закону країни, сприяти стабільному і динамічному розвитку суспільства з урахуванням особливостей системи цінностей даного суспільства/функціонування системи конституційного контролю.

З точки зору як інституційної, так і функціональної незалежності органів конституційного правосуддя потрібно окремо проаналізувати питання їх процесуальної компетенції, а також порядку формування. Характерними рисами порядку обрання суддів Конституційного Суду України та Сербії є змішана форма.

Ключові слова: компетенція, конституційне судочинство, конституційний суд, склад суду, порядок призначення

Аннотация

Вольская И.В. Сравнительно-правовой анализ компетенции и порядка формирования конституционных судов в Украине и Сербии.

Данная статья посвящена сравнительно-правовому анализу компетенции и порядка формирования конституционных судов в Украине и Сербии. Особенности формирования органов конституционного контроля в своей основе имеют и ту общность, что, исходя из характера общественных отношений и задач развития любой страны, ставится цель создать независимый от политического влияния орган с высоконравственными принципами, который сможет обеспечить верховенство Основного Закона страны, способствовать стабильному и динамичному развитию общества с учетом особенностей системы ценностей данного общества / функционирования системы конституционного контроля.

С точки зрения как институциональной, так и функциональной независимости органов конституционного правосудия нужно отдельно проанализировать вопрос их процессуальной компетенции, а также порядка формирования. Характерными чертами порядка избрания судей Конституционного Суда Украины и Сербии является смешанная форма.

Ключевые слова: компетенция, конституционное судопроизводство, Конституционный суд, состав суда, порядок назначения.

Abstract

Inna Volskaya. Comparative analysis of competence and procedure for the formation of constitutional courts in Ukraine and Serbia.

This article is devoted to the comparative and legal analysis of the competence and the procedure for the formation of constitutional courts in Ukraine and Serbia. Features of the formation of constitutional control bodies are based on its community, which, based on the nature of social relations and objectives of the development of any country, is the purpose of creating an authority with highmoral principles, which will be able to ensure the rule of fundamental law of the country, to contribute to a stable and dynamic development of society, taking into account the features of the system of values of this society/functioning of the system of constitutional control.

As a body of constitutional jurisdiction, the Constitutional Court is independent from the legislative, executive and judicial authorities, it is subordinated to the Constitution, guarantees the rule of the Constitution, ensures the implementation of the principle of division of state power, as well as the Constitutional Court guarantees the responsibility of the state to a citizen and a citizen before the state. Being an independent constitutional body of the state, the Constitutional Court carries out its main and basic function to control the constitutionality of normative acts and the abolition of legal norms that contradict the Constitution, as well as the interpretation of the Constitution. At the heart of the court's activities are the principles of independence, collegiality, legality and publicity.

The activities of the Constitutional Court are a control and organizational and aimed at attracting public authorities, the acts of which were subject to control of constitutionality, to the need to eliminate the rules that contradict the Constitution, and the suspension of the normative act, but the right to change or cancel the act remains the body that issued its issued. Resolution on constitutionality control are final and mandatory. Normative acts or parts they are recognized as unconstitutional, lose validity and are not applicable.

In terms of both institutional and functional independence of constitutional justice bodies, it is necessary to separately analyze the issues of their procedural competence, as well as the order of formation. Characteristic features of the election of judges of the Constitutional Court of Ukraine and Serbia are mixed form.

Key words: competition, constitutional justice, Constitutional Court, court composition, procedure for appointment.

Основна частина

Постановка проблеми. Конституційний Суд України (далі - КС) та інші суб'єкти, які забезпечують конституційності нормативних актів, підкоряючись тільки праву та Конституції, повинні гарантувати ефективність інструментів конституційного народовладдя, утвердити в національній свідомості сприйняття Конституції як дієвого засобу захисту державного суверенітету, демократії та прав людини. У зв'язку з необхідністю реформування конституційного судочинства вбачаємо за необхідне дослідження даного питання в Сербії та України для проведення аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вирішенню правових проблем, що пов'язані з функціонуванням органів конституційної юрисдикції та визначенням їх компетенції, сприяли наукові дослідження вітчизняних фахівців у галузі теорії права та конституційного правосуддя, а саме: М. Баймуратова, Д. Бєлова, Ю. Бисаги, В. Бойка, Л. Бориславського, В. Бринцева, С. Головатого, М. Гультая, Н. Дроздович, В. Колісника, О. Коні, В. Коновалової, В. Копейчикова, М. Костицького, В. Лемака, В. Маляренка, О. Мироненка, М. Михеєєнка, М. Погорецького, Б. Пошви, П. Рабіновича, О. Скрипнюка, А. Стрижака, М. Теплюка, Ю. Тодики, О. Щербанюк та ін.

Формулювання мети статті. Метою статті є визначення порядку формування конституційних судів, а також аналіз їх повноважень.

Виклад основного матеріалу. Набір правил, які регулюють розподіл процесуальних повноважень у контролі конституційності, виявляє принципову компетенцію органічного законодавця у встановленні процедури та підпорядковану регуляторну владу конституційним судам.

Республіка Сербія належить до держав, які мають давні традиції конституційної юрисдикції. Дійсно, лише в 1963 р. Конституція Соціалістичної Республіки Сербія (однієї з шести федеральних одиниць Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії), взявши за приклад нові конституційні рішення на рівні федеративної держави, також запровадила в конституційній системі федеративної єдності Конституційний Суд. Це незалежний та автономний державний орган, який має компетенцію захищати конституційність та законність та/або контролювати відповідність закону Конституції і всіх нормативно-правових актів та інших нормативних документів загального масштабу Конституції та закону.

Юрисдикція Конституційного Суду Сербії визначена Конституцією. Аналіз положень Конституції, зокрема ст. 167, де перераховані компетенції Конституційного Суду, а також положень інших назв Конституції, в яких визначені різні додаткові повноваження цього органу, дає можливість зробити висновок, що Конституційний Суд Сербії займає своє місце серед юридично-конституційних інститутів, наділених найширшими та різноманітними повноваженнями.

Основною компетенцією Конституційного Суду залишається так званий нормативний (абстрактний) контроль відповідності між нормативними текстами згідно з ієрархією, визначеною Конституцією, національних та міжнародних нормативних документів Ilic Prelic Vesna, « Les compйtences et la composition de la Cour constitutionnelle de la Rйpublique de Serbie », Les Nouveaux Cahiers du Conseil constitutionnel, 2016/1 (N° 50). Р. 63-71. DOI : 10.3917/nccc1.050.0063. URL: https://www.caim.info/revue-les- nouveaux-cahiers-du-conseil-constitutionnel-2016-1-page-63.htm. Це означає, що Конституційний Суд приймає рішення про: відповідність закону та всіх нормативних документів Конституції, загальновизнаним нормам міжнародного права та ратифікованим міжнародним договорам, що всі інші нормативні документи, прийняті в Республіці Сербія, відповідають чи не відповідають закону. Порівняно з попередньою Конституцією 1990 р. ми відзначаємо, що також відбулося розширення компетенції Конституційного Суду в сфері абстрактного контролю, оскільки, оцінюючи відповідність закону та інших національних нормативних актів загальновизнаним нормам міжнародне право та ратифіковані міжнародні договори, Конституційний Суд також стає компетентним перевіряти відповідність національного законодавства міжнародному праву.

Щодо контролю конституційності законів, автор Конституції вперше встановив дві форми контролю. На додаток до стандартного апостеріорного контролю, який здійснюється Судом після набрання чинності законом, Конституція також передбачає попередній контроль апріорно конституційності законів. Ця процедура перевірки конституційності проводиться стосовно закону, прийнятого Парламентом, без завершення процедури, згідно з якою закон стає юридично досконалим - оприлюднення закону декретом Президента Республіки та його опублікування в Офіційному віснику Республіки Сербія. Залежно від природи речей процедуру попередньої перевірки конституційності закону можуть ініціювати лише депутати, а це, як передбачає Конституція, щонайменше одна третина депутатів.

На практиці досі не надходило жодного запиту про попередню перевірку конституційності закону. Отже, ця, по суті, превентивна форма захисту правопорядку на даний момент є лише конституційною можливістю. Конституція передбачала універсальний контроль конституційності всіх регуляторних актів, прийнятих у Республіці Сербія, а це означає, що жоден регуляторний акт у Сербії не є виключеним. У здійсненні цієї компетенції Конституційний Суд відіграє репресивну роль, оскільки своїм рішенням виключає із правового порядку закони та нормативні акти, які не відповідають Конституції. У цьому сенсі Конституційний Суд відіграє роль «негативного законодавця». Враховуючи, що основною метою діяльності кожного конституційного суду є забезпечення гармонізації правового порядку в інтересах здійснення прав громадян і що рішення, яким суд проголошує, що даний закон чи інший нормативний акт є повністю чи частково не відповідає нормам Конституції, часто викликає юридичну прогалину, Конституційний Суд Сербії, спираючись на досвід порівняльної конституційної судової практики, врегулював спір у кількох конкретних справах у своїй останній практиці шляхом винесення «інтерпретаційного рішення» Ilic Prelic Vesna, « Les compйtences et la composition de la Cour constitutionnelle de la Rйpublique de Serbie », Les Nouveaux Cahiers du Conseil constitutionnel, 2016/1 (N° 50). Р. 63-71. DOI : 10.3917/nccc1.050.0063. URL: https://www.caim.info/revue-les- nouveaux-cahiers-du-conseil-constitutionnel-2016-1-page-63.htm. По суті це означає, що Суд своїм рішенням «утримав» оспорюваний правовий стандарт, який був предметом перегляду, за умови, що ця норма тлумачиться так, як Суд вважає, що відповідає Конституції. Це правда, що такі рішення можуть бути піддані критиці, враховуючи, що таким чином Суд перетворюється з «негативного» законодавця на «позитивного» законодавця. Однак Суд зробив це, виявивши, що ухвалюючи рішення про неконституційність у даній справі, буде створено правовий вакуум, який матиме значні несприятливі наслідки для реалізації прав громадян. Суд зробив це, встановивши, що ухвалюючи рішення про неконституційність у даній справі, буде створено правовий вакуум, який матиме значні шкідливі наслідки для реалізації прав громадян. Суд зробив це, встановивши, що ухвалюючи рішення про неконституційність у даній справі, буде створено правовий вакуум, який матиме значні шкідливі наслідки для реалізації прав громадян.

Наступна компетенція Конституційного Суду у сфері нормативного контролю стосується, як зазначалося вище, перевірки відповідності закону всіх нормативних актів, юридична сила яких поступається закону, контролю законності. У цьому випадку також Конституція передбачає, що всі нормативні акти повинні підлягати перегляду законності. Таким чином, Конституційний Суд є компетентним аналізувати відповідність закону не лише постановам Уряду, розпорядженням міністрів та іншим державним органам, а й усім нормативним актам, прийнятим органами автономних областей, муніципалітети та міста, компанії, банки, політичні партії, організації неурядові, профспілки чи інші юридичні особи. Слід зазначити, що ця дуже широка компетенція Конституційного Суду у сфері контролю за законністю була встановлена ще з Конституції 1990 р.

Наступна сфера компетенції Конституційного суду Сербії стосується врегулювання конфліктів компетенції. До прийняття Конституції 2006 р. Конституційний Суд мав компетенцію лише вирішувати колізії юрисдикції між (звичайними) судами та іншими державними органами. Ця компетенція також значно розширена чинною Конституцією. Це означає, що сьогодні Конституційний Суд є органом, який вирішує конфлікти компетенції між органами різних рівнів влади - державними органами (республіки), органами регіональних та місцевих органів, а також між органами двох органів місцевого самоврядування Ilic Prelic Vesna, « Les compйtences et la composition de la Cour constitutionnelle de la Rйpublique de Serbie », Les Nouveaux Cahiers du Conseil constitutionnel, 2016/1 (N° 50). Р. 63-71. DOI : 10.3917/nccc1.050.0063. URL : https://www.cairn.info/revue-les- nouveaux-cahiers-du-conseil-constitutionnel-2016-1-page-63.htm.

Розширивши свою юрисдикцію, Конституційний Суд набув ознак «апеляційного суду», тобто органу, який вирішує конкретні спори. У цьому сенсі одна із нових компетенцій Конституційного Суду виникла безпосередньо з гарантій незалежності суддів, передбачених Конституцією - судді, а також прокурори та заступники прокурора мають право звернутися до Конституційного Суду з проханням про звільнення.

Склад Конституційного Суду, умови обрання, порядок обрання суддів та припинення посади судді визначаються Конституцією. Конституційний Суд складається з 15 суддів, які обираються на дев'ятирічний термін. Особа може бути обрана максимум двічі. Судді обираються з числа відомих юристів у віці щонайменше 40 років та щонайменше 15 років досвіду роботи за фахом адвоката.

Конституція обрала змішану процедуру обрання суддів, яка найбільше нагадує обрання суддів до Конституційного суду Італії. А саме, п'ять суддів обираються Національними Зборами зі списку з 10 кандидатів, запропонованих Президентом Республіки, наступні п'ять суддів призначаються Президентом Республіки зі списку з 10 кандидатів, запропонованих Національними Зборами, і останній п'ять суддів призначаються

Верховним касаційним судом зі списку з 10 кандидатів, спільно запропонованих Вищою радою юстиції та Радою державних прокурорів. Ця процедура виборів повинна гарантувати, що жодна з гілок влади, які беруть участь у формуванні Конституційного Суду, не матиме переважного впливу на його склад.

Голова Суду обирається із числа суддів самими суддями шляхом таємного голосування терміном на три роки. Функція судді припиняється після закінчення його повноважень, шляхом відставки, виконання умов пенсії або звільнення. Конституція передбачає, що суддя може бути звільнений лише у разі порушення заборони конфлікту інтересів або якщо його судять за кримінальне правопорушення, яке робить його негідним.

Стаття 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначає, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України⁴.

Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, відкритості, повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень і висновків.

Аналізуючи юридичні позиції Конституційного Суду України, можна стверджувати, що основним завданням Конституційного Суду України є забезпечення належної реалізації принципу поділу державної влади, системи балансу влад з метою недопущення непропорційного підсилення або неадекватного впливу однієї гілки державної влади на іншу. Об'єктивне застосування та належне тлумачення без будь-яких переваг можливі лише за умови незалежності Конституційного Суду України і судової влади загалом та відсутності негативного впливу і тиску законодавчої та виконавчої влади, які керуються не стільки інтересами права, скільки інтересами політики та партійними уподобаннями⁵.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Конституційний Суд України» у складі Суду діють Велика Палата, два сенати та шість колегій. Велика палата діє у складі всіх суддів Конституційного Суду. Сенат діє у складі дев'яти суддів Конституційного Суду. Якщо кількість суддів Конституційного Суду є меншою за 18, Сенат є повноважним за умови участі в ньому щонайменше шести суддів Конституційного Суду. Склад сенатів формується на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду шляхом жеребкування. Стосовно Голови Конституційного Суду та заступника Голови Конституційного Суду жеребкування не проводиться. Колегія діє у складі трьох суддів Конституційного Суду. Суд на спеціальному пленарному засіданні шляхом жеребкування утворює в межах сенатів колегії в порядку, встановленому Регламентом. Один і той самий Суддя не може входити на постійній основі до складу кількох колегій⁶.

Хоча Конституція визначає, що відбір суддів Конституційного Суду відбувається на конкурсних засадах, процедура, яка зараз прописана в законі, не передбачає реального конкурсу. Кожен суб'єкт призначення формально проводить свої «конкурси», які, однак, не забезпечують перевірки кандидатів на відповідність вимогам Конституції і не гарантують, що суддею Конституційного Суду України стане найкращий кандидат. Нинішня процедура дозволяє призначати на посади політично залежних осіб, які, будучи суддями Конституційного Суду, замість захисту Конституції і прав людини захищають інтереси своїх політичних патронів. Останнє рішення КС щодо електронного декларування - яскраве тому підтвердження. Тому процедуру відбору суддів Конституційного Суду потрібно негайно змінювати.

У нас удосконалення даної процедури передбачено Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 рр.⁷

Висновки. Отже, організаційно-правова структура Конституційного Суду на сьогодні є цілком сформованою та законодавчо визначеною. Однак окремі її елементи все ще потребують більш чіткої законодавчої регламентації та практичного покращення. Тому перспективами подальшого удосконалення організаційно - правових структур конституційних судів повинні стати утворення та розвиток нових форм судової взаємодії, підвищення ефективності управління системою судів тощо.

Чинна Конституція Сербії відводить Конституційному Суду роль захисника основних цінностей, на яких ґрунтується конституційний лад Республіки Сербія. Своїми рішеннями Суд прагне внести свій внесок у розвиток Сербії як верховенства права та демократії, і це насамперед в інтересах її громадян.

Література

1. Про Конституційний Суц України: Закон України. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2017. №35. Ст. 376. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/21 36-19#п187

2. Про Стратегію розвитку системи правосудця та конституційного судочинства на 2021-2023 роки: Указ Президента України №231/2021 uRL: https://www.president.gov.ua/documents/2312021-39137

Размещено на Allbest.ru