Правове регулювання інжинірингової діяльності у сфері будівництва

Характеристика правового регулювання інжинірингових послуг на міжнародному рівні і в Україні. Структура міжнародного договору на консультативний інжиніринг, специфіка його змісту. З’ясування перешкод на шляху розвитку ринку інжинірингових послуг в країні.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.01.2023
Размер файла 26,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНЖИНІРИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА

Невзоров Олег Володимирович,

аспірант кафедри права інтелектуальної власності та патентної юстиції

Національного університету «Одеська юридична академія»

Анотація

Невзоров Олег Володимирович.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНЖИНІРИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА.

Статтю присвячено характеристиці правового регулювання інжинірингових послуг на міжнародному рівні та в Україні. Зазначається, що послуги з інжинірингу передбачають надання технічних консультацій, проведення експертизи проектів, технічне навчання та інші науково-технічні послуги з метою розробки і постачання інновацій на виробництві, реалізації і експлуатації нових видів продуктів, а також реінжиніринг інноваційного процесу.

В Україні ринок інжинірингових послуг тільки розвивається. Залежно від характеру і обсягу інжинірингові послуги зазвичай оформляються різними видами договорів, зокрема, договором про надання інженерно-консультаційних послуг, про відрядження фахівця для виконання певного роду робіт, а також, безпосередньо у будівництві, договором підряду на виконання інженерно-будівельних послуг чи договором про надання технічного сприяння в будівництві. Правове регулювання особливостей договорів про надання інжинірингових послуг на сьогодні в Україні відсутнє.

Договори про надання інжинірингових послуг належать до виду договорів про надання послуг (Глава 63 Цивільного кодексу України [1] (далі ЦК України)), однак об'єднують у собі також елементи договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт (§ 4 Глави 61 ЦК України) і ознаки договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (Глава 62 ЦК України).

У статті зазначається, що поняття «інжинірингові послуги» і «обмін технологій» слід розмежовувати, оскільки інжинірингові послуги є способом передачі інновацій (технологій) у виробництві, за умови, що інжинірингові послуги відрізняються від технології.

Міжнародний договір на консультативний інжиніринг має наступну структуру: сторони договору (замовник та консультант), преамбула, предмет договору, строки, обов'язки сторін, невиконання договірних зобов'язань сторонами, звільнення від відповідальності за наслідки невиконання договірних зобов'язань (форс-мажорні обставини), методи розрахунку винагороди консультанта, оподатковування, збори і мита, інтелектуальна власність і запатентована інформація, вступ договору в силу, припинення дії договору, застосовувані технічні стандарти, вибір права та ін. Специфікою змісту договору на консультативний інжиніринг є перелік консультативних послуг.

З'ясовано, що в Україні суттєвою перешкодою на шляху розвитку ринку інжинірингових послуг є відсутність можливості внесення змін до переліку робіт, що міститься в ліцензії на проведення інжинірингової діяльності у сфері будівництва, а також її строковість.

Інженерно-будівельні послуги найчастіше надаються на основі договору підряду чи контракту про надання технічного сприяння в будівництві. Також, умова про надання інжинірингових послуг може включатися у договір купівлі-продажу обладнання та устаткування, коли будівництво підприємства здійснюється за рахунок покупця, надання продавцем технічних послуг оформляється або шляхом включення переліку цих послуг, або шляхом укладення додаткової угоди про експортні постачання, монтаж устаткування, про надання технічних послуг.

У результаті проведеного дослідження автором запропоноване визначення договору про надання інженерно-будівельних послуг.

Ключові слова: інжинірингові послуги, договір, договір про надання інженерно-будівельних послуг, договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт, договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, інноваційна діяльність.

Abstract

Nevzorov Oleh.

LEGAL REGULATION OF ENGINEERING ACTIVITIES IN THE FIELD OF CONSTRUCTION.

The article is devoted to the characteristics of legal regulation of engineering services at the international level and in Ukraine. It is noted that engineering services include the provision of technical consultations, project expertise, technical training and other scientific and technical services for the purpose of developing and supplying innovations in production, implementation and operation of new types of products, as well as re-engineering of the innovation process.

In Ukraine, the market of engineering services is just developing. Depending on the nature and scope, engineering services are usually drawn up by various types of contracts, in particular, a contract on the provision of engineering and consulting services, on the secondment of a specialist to perform a certain type of work, as well as, directly in construction, a subcontract for the performance of engineering and construction services or a contract on providing technical assistance in construction. There is currently no legal regulation of the specifics of contracts for the provision of engineering services in Ukraine.

Contracts for the provision of engineering services belong to the type of contracts for the provision of services (Chapter 63 of the Civil Code of Ukraine), but they also combine elements of a contract for design and research work (§ 4 of Chapter 61 of the Civil Code of Ukraine) and features of a contract for the performance of scientific research or research and development and technological works (Chapter 62 of the Civil Code of Ukraine).

The article states that the concepts of «engineering services» and «exchange of technologies» should be distinguished, since engineering services are a way of transferring innovations (technologies) in production, provided that engineering services differ from technology.

An international contract for consulting engineering has the following structure: parties to the contract (customer and consultant), preamble, subject of the contract, terms, obligations of the parties, non-fulfillment of contractual obligations by the parties, exemption from liability for the consequences of non-fulfillment of contractual obligations (force majeure circumstances), methods of calculating the consultant's fee, taxation, fees and duties, intellectual property and patented information, entry into force of the contract, termination of the contract, applicable technical standards, choice of law, etc. The specifics of the content of the contract for consulting engineering is the list of consulting services.

It has been found that in Ukraine, a significant obstacle to the development of the engineering services market is the lack of the possibility of making changes to the list of works contained in the license for conducting engineering activities in the field of construction, as well as its time limit.

Engineering and construction services are most often provided on the basis of a subcontract or a contract for the provision of technical assistance in construction. Also, a condition for the provision of engineering services may be included in the contract for the purchase of equipment and equipment, when the construction of the enterprise is carried out at the expense of the buyer, the provision of technical services by the seller is formalized either by including a list of these services, or by concluding an additional agreement on export supplies, installation of equipment, on the provision of technical services.

As a result of the research, the author proposed a definition of the contract for the provision of engineering and construction services.

Key words: engineering services, contract, contract for the provision of engineering and construction services, contract for design and research works, contract for the performance of scientific research or research and development and technological works, innovative activity.

Актуальність дослідження

Інжиніринг займає важливе місце в інфраструктурі інноваційної діяльності. Поява на світовому ринку крупних інжинірингових компаній дозволила за рахунок досягнень науки та техніки сформувати ринок високотехнологічних проектів у різних галузях економіки: аерокосмічна галузь, будівництво, економіка, енергетика, інформаційні технології, машинобудування, металургія, сільське господарство, фармакологія, хімічна галузь та ін.

Інжинірингові послуги передбачають надання технічних консультацій, проведення експертизи проектів, технічне навчання та інші науково-технічні послуги з метою розробки і постачання інновацій на виробництві, реалізації і експлуатації нових видів продуктів, а також реінжиніринг інноваційного процесу.

В Україні ринок інжинірингових послуг тільки розвивається. Залежно від характеру і обсягу інжинірингові послуги зазвичай оформляються різними видами договорів, зокрема, договором про надання інженерно-консультаційних послуг, про відрядження фахівця для виконання певного роду робіт, а також, безпосередньо у будівництві, договором підряду на виконання інженерно-будівельних послуг чи договором про надання технічного сприяння в будівництві. Однак, правове регулювання особливостей договорів про надання інжинірингових послуг на сьогодні в Україні відсутнє. Специфіка зазначених договорів не була до цього часу предметом досліджень сучасних цивілістів в Україні, а тому обрана тема дослідження є безумовно актуальною, зважаючи на зростаючий попит в Україні та у світі на послуги з інжинірингу.

Стан дослідження теми. Оскільки на сьогодні в Україні відсутнє правове регулювання інжинірингової діяльності у сфері будівництва, то під час визначення стану дослідження теми були проаналізовані літературні джерела стосовно договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, договору про надання послуг, а також договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. В українській цивілістиці окремі питання щодо правового регулювання договору підряду досліджували М.В. Венецька, А.І. Дрішлюк, В.М. Коссак, В.М. Крижна, Н.С. Кузнєцова, Б.К. Левківський, В.В. Луць, І.С. Лукасевич-Крутник, О.О. Підопригора, І.Є. Якубівський, В.Л. Яроцький та інші вчені. Договір про надання послуг досліджувався, зокрема, такими вченими, як В.Д. Андрійцьо, В.І. Борисової, І.В. Венедіктової, М.К. Галянтича, О.В. Дзери, І.Р. Калаура, І.С. Канзафарової, О.В. Кохановської, Н.С. Кузнєцової, Д.В. Кушерець, В.В. Луця, Р.А. Майданика, В.О. Сліпченка, І.В. Спасибо-Фатєєвої, М.О. Стефанчука, Є.О. Харитонова, Р.Б. Шишки та інших.

Разом з тим в Україні відсутні комплексні наукові дослідження особливостей договорів про надання інжинірингових послуг, які належать до виду договорів про надання послуг (Глава 63 ЦК України), однак об'єднують у собі також елементи договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт (§ 4 Глави 61 ЦК України) і ознаки договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (Глава 62 ЦК України).

Виклад основного матеріалу

Відповідно до розробленого ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development) проекту Міжнародного кодексу поведінки в галузі передавання технологій [2], співробітництво на міжнародному ринку науково-технічних, технологічних послуг може відбуватися у ліцензійній торгівлі; на надання ноу-хау, технічного досвіду; надання технологічних знань, інжинірингових послуг; промислово-технічного співробітництва; науково-технічної і виробничої кооперації; інвестиційного співробітництва, оренди, лізингу; організації наукових конференцій, симпозіумів, виставок, ярмарків та ін. [3].

Інжиніринг є творчою, інтелектуальною діяльністю людини з метою вирішення будь-яких інноваційних завдань [4]. Інжинірингові послуги необхідні для розвитку інноваційної діяльності і для розвитку виробництва [5]. консультативний договір інжинірингова послуга

Інжиніринг це роботи і послуги, що включають: складання технічних завдань; проведення НДР, складання проектних пропозицій і ТЕО будівництва промислових і інших об'єктів; проведення інженерно-дослідницьких робіт; розробку технічних проектів і робочих креслень будівництва нових і реконструкції діючих промислових та інших об'єктів; розробку пропозицій у внутрішньозаводському і внутрішньо-цеховому плануванні, міжопераційним зв'язкам і переходам; проектування і конструкторську розробку машин, устаткування, установок, приладів, виробів: розробку складів матеріалів, сплавів, ін. речовин і проведення їх випробувань; розробку технологічних процесів, прийомів і способів; консультації і авторський нагляд при шефмонтажу, пуско-налагоджувальних роботах і експлуатації устаткування і об'єктів в цілому; консультації економічного, фінансового або іншого порядку [6].

Особливостями інжинірингу як однієї з форм послуг виробничого характеру є нематеріальність його результату. Завдання інжинірингу вважаються досягнутими, якщо отримано певний корисний ефект для виробництва та реалізації матеріальних благ та послуг. Послуги з інжинірингу мають грошовий вираз і виступають у сучасному світі товаром з високою ліквідністю, можуть бути предметом договору купівлі-продажу. Тому договори, на підставі яких надаються інжинірингові послуги є не характерними для системи договірного права України, і поєднують у собі елементи договорів, спрямованих на виконання робіт та надання послуг. Саме сучасне розуміння послуги як товару дозволяє оформлювати інжинірингові послуги як договір підряду.

На відміну від послуг щодо створення та торгівлі «ноу-хау», ліцензіями тощо, інжинірингові послуги можна багато разів перепродавати за ціною, що залежить від вартості необхідних затрат часу на їхнє виробництво. Надання інжинірингових послуг зазвичай відбувається із одночасним продажем «ноу-хау» чи інших технологій [3]. Тому, на практиці, поняття «інжинірингові послуги» і «обмін технологій» постійно вживаються як взаємозамінні. Однак, ці поняття слід розмежовувати, оскільки інжинірингові послуги є способом передачі інновацій (технологій) у виробництві, за умови, що інжинірингові послуги відрізняються від технології. Це означає, що результатом надання інжинірингової послуги у менеджменті буде, наприклад, не планування, а розробка нових методів планування виробництва продукції на основі нових підходів до обліку та звітності, модернізації структур управління, контролю за якістю продукції тощо.

Інжиніринг має багато сфер застосування. Серед численних видів інжинірингу слід окремо виділити: 1) консультативний інжиніринг як послуги, що здійснюються при проектуванні об'єктів, розробці планів будівництва і контролю за проведенням робіт; 2) технологічний інжиніринг, який передбачає передачу замовнику технологій, необхідних для будівництва промислових об'єктів і їх експлуатації (договори про передачу виробничого досвіду і знань, розробку проектів по енергопостачанню, водопостачанню, транспорту та ін.); 3) будівельний (загальний) інжиніринг як послуги з постачанні обладнання, техніки або монтажу устаткування, інженерні роботи та авторський нагляд; 4) комплексний інжиніринг, який полягає у наданні цілого комплексу консультативних послуг і поставок, необхідних для будівництва нового об'єкта [7].

Відповідно до прийнятого у 1982 р. Комітетом з розвитку торгівлі Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН Керівництва по складанню міжнародних договорів на консультативний інжиніринг [8] (далі Керівництво), інжиніринг є сукупністю проектних і практичних робіт і послуг, що відносяться до інженерно-технічної галузі та необхідних для будівництва об'єкта і сприяння його експлуатації. Важливо, що у Керівництві містяться детальні умови договору між консультантом і замовником, а також перелік послуг, що надаються інженером-консультантом. Безпосередньо послуги з будівельного інжинірингу, надання ліцензій або передачу технології ЄЕК ООН розроблено «Керівництвом зі складання міжнародних договорів про промислове співробітництво», «Керівництво зі складання договорів на спорудження промислових об'єктів» та ін. [3].

Юридичне оформлення надання інжинірингових послуг відбувається шляхом укладання різних видів цивільно-правових договорів у залежності від характеру й обсягу наданих інжинірингових послуг. Надання інженерно-консультаційні послуг відбувається за договором про інженерно-консультаційні послуги чи договором про відрядження фахівців для виконання визначеного роду робіт [9].

У сфері міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами широко розповсюджені типові контракти, які розробляються національними асоціаціями, що поєднують інженерні фірми окремих країн, міжнародними асоціаціями інженерних фірм, Європейською економічною комісією ООН, а також окремими великими фірмами. Серед типових контрактів на надання інженерно-консультаційних послуг найчастіше використовують «Посібник зі складання міжнародних договорів на консультативний інжиніринг, включаючи пов'язані з цим аспекти технічного сприяння», розроблений Комітетом з розвитку торгівлі ЄЕК ООН, «Міжнародний зразок форми договору між замовником і інженером-консультантом» і «Міжнародні загальні умови договору між замовником і інженером-консультантом», розроблені Міжнародною федерацією інженерів-консультантів (МФІК) [10].

Міжнародний договір на консультативний інжиніринг, як і будь-який інший договір, має такі розділи, як сторони договору (замовник та консультант), преамбула, предмет договору, строки, обов'язки сторін, невиконання договірних зобов'язань сторонами, звільнення від відповідальності за наслідки невиконання договірних зобов'язань (форс-мажорні обставини), методи розрахунку винагороди консультанта, оподатковування, збори і мита, інтелектуальна власність і запатентована інформація, вступ договору в силу, припинення дії договору, застосовувані технічні стандарти, вибір права та ін. Специфікою змісту договору на консультативний інжиніринг є перелік консультативних послуг [11].

Особливості інжинірингових послуг в Україні регулюються у цілій низці розгалужених нормативно-правових актів. Відповідно до підпункту 14.1.85 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України [12], інжиніринг полягає у наданні послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

На відміну від країн з високим рівнем розвитку інжинірингу (США, Великій Британії, Японії, Італії), де ринок інжинірингових послуг умовно поділяється на ринок інженерно-консультаційних послуг і ринок інженерно-будівельних послуг, в Україні інжиніринг знаходиться на стадії формування і зводиться переважно до послуг, пов'язаних з підготовкою будівельного процесу (інвестиційно-будівельний інжиніринг). Інвестиційно-будівельний інжиніринг являє собою напрям промислового інжинірингу, основним завданням якого є створення нових (також реконструкція) будівель і споруд будь-якого призначення промислових, цивільних і житлових будівель, транспортних систем, комунікацій тощо на основі використання сучасних наукових підходів. Інжиніринг інвестиційно-будівельної діяльності передбачає надання послуг та створення матеріальних та інтелектуальних результатів інвестиційно-будівельних проектів, якими є проектно-кошторисна документація, постачання конкретного обладнання, його монтаж, роботи із забезпечення його функціонування тощо. Інжинірингова діяльність в Україні здійснюється не спеціалізованими інжиніринговими, інженерно-консультаційними та інженерно-дослідними компаніями, а проектним, дослідницькими, а також проектно-технологічними інститутами, конструкторськими і дослідно-конструкторськими бюро.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про архітектурну діяльність» [13] «інжинірингова діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру».

В Україні будь-яка діяльність у сфері будівництва, зокрема інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва, підлягає ліцензуванню (для юридичних осіб) та сертифікації для виконавців робіт (для фізичних осіб). Суттєвою перешкодою на шляху розвитку ринку інжинірингових послуг є відсутність можливості внесення змін до переліку робіт, що міститься в такій ліцензії, а також її строковість.

Суб'єктами архітектурної діяльності є архітектор, замовник, підрядник, права і обов'язки яких передбачені законодавством України. Оскільки архітектурна діяльність є творчою діяльністю, тому її суб'єктами є також автори творів архітектури.

Інженерно-будівельні послуги найчастіше надаються на основі договору підряду чи контракту про надання технічного сприяння в будівництві. Також, умова про надання інжинірингових послуг може включатися у договір купівлі-продажу обладнання та устаткування, коли будівництво підприємства здійснюється за рахунок покупця, надання продавцем технічних послуг оформляється або шляхом включення переліку цих послуг, або шляхом укладення додаткової угоди про експортні постачання, монтаж устаткування, про надання технічних послуг.

Консультативні послуги з метою удосконалення реалізації промислового проекту не охоплюють будь-яких будівельних робіт, надання ліцензій або передачі технології. Отже будівництво об'єктів не є інженерно-технічною послугою, а відноситься до виробничо-технічної діяльності, що регулюється відповідним розробленим ЕЕК ООН Керівництвом по складанню міжнародних договорів про промислову співпрацю та Керівництвом по складанню договорів на споруду промислових об'єктів та інше.

За договором про надання інженерно-будівельних послуг одна сторона (консультантом) зобов'язується провести за завданням іншої сторони (замовника), комплексу окремих видів інженерно-технічних послуг, зв'язаних із проектуванням, будівництвом і введенням об'єкта в експлуатацію, з розробкою нових технологічних процесів на будівництві замовника, удосконаленням наявних виробничих процесів. Однак, у ЦК України відсутнє правове регулювання договору про надання інженерно-будівельних послуг.

Частина 2 статті 901 ЦК зазначає, що положення статей глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Отже, за відсутності спеціального законодавства щодо будівельного інжинірингу, відносини сторін із зобов'язань про надання послуг регулюються нормами глави 63 ЦК України, які поширюються і на такі види договорів, які взагалі не передбачені законодавством, але своїм предметом мають надання послуги, що полягає у вчиненні певної дії або здійсненні певної діяльності.

Проблемним у застосуванні на практиці норм глави 63 ЦК України є визначення у законодавстві поняття «послуга» через категорію «блага». Зокрема, ЦК України не містить легального визначення послуги, а п. 17 абз. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» [14] у поняття послуги включає надання (передачу) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага лише для задоволення особистих потреб споживача. Однак, як надання (передача) визначеного договором матеріального блага відбувається за договорами купівлі-продажу, прокату, про виконання робіт, але не за договорами про надання послуг.

Також найбільш наближеними за змістом до особливостей надання інжинірингових послуг у сфері будівництва є передбачені ЦК України наступні цивільно-правові договори: підряд на проектні та пошукові роботи (§ 4 Глави 61), а також виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (Глава 62). Усі названі договори близькі за змістом та мають творчий характер, оскільки їх результатом є різноманітна науково-технічна продукція. Для зазначених договорів характерні загальні ознаки договорів про виконання робіт, зокрема: направленість на виконання певної роботи; передавання результату, відокремленого від роботи, замовникові; виконання роботи підрядником на його власний ризик.

Оферою застосування договорів будівельного інжинірингу та підряду на проведення пошукових та (або) проектних робіт є будівництво. Особливостями договору підряду на проведення пошукових та (або) проектних робіт, які характеризують його як окремий різновид договору підряду, є: 1) характер роботи (пошукові та проектні роботи) та її результату (дані, отримані внаслідок пошукових робіт, та проектно-кошторисна документація); 2) виконання робіт на підставі вихідних даних на виконання пошукових робіт та для проектування; 3) проведення робіт без використання матеріалу [15].

Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт можуть бути узагальнено названі договорами на виконання науково-технічних робіт. Однак між названими договорами існують істотні відмінності. За договором на виконання науково-дослідних робіт, за загальним правилом, виконавець не може залучати до виконання договору третіх осіб, якщо це не передбачено договором. У договорі на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців.

У зазначених договорах настають різні правові наслідки у разі неможливості досягти передбачуваного результату. У договорах на виконання науково-дослідних робіт у такому разі виконана частина роботи підлягає оплаті. У договорах на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт за такої ситуації замовник зобов'язаний оплатити лише витрати виконавця, але не частину виконаної роботи.

Основна відмінність інжинірингу від звичайного проектування це наявність нових інтелектуальних розробок, бізнес-ідей при здійсненні проекту. Особливістю змісту договору про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві є досягнення такого результату, як оформлення технічної документації, проектів для будівництва, обґрунтування капіталовкладень у будівництво, економічних розрахунків, кошторисів, рекомендацій та інші.

Якщо укладено договір про надання інженерно-будівельних послуг, то обов'язками, консультанта може бути авторський контроль за виконанням договору. Якщо консультант здійснює авторський контроль проекту, то у договорі передбачаються процедури інформування консультантом замовника про етапи робіт й одержання від нього інструкцій і дозволів. У договорі може міститися умова про надання не передбачених договором додаткових послуг, такі як проведення техніко-економічних обґрунтувань та інших спеціальних досліджень, проектування майбутніх установок, систем і устаткування, тощо, які оплачуються додатково. Інжиніринг у сфері будівництва включає передпроектні техніко-економічні дослідження і обрання найбільш ефективних капіталовкладень у будівництво, доопрацювання технологій і промислових зразків, а також супровід будівництва шляхом подальшого консультування стосовно його удосконалення.

Висновки з дослідження

Інжиніринг є комплексним інноваційним підходом до проекту будівництва, а також забезпечення його реалізації, заснованим на ефективному управлінні ресурсами проекту. Як засвідчує світова практика, інжиніринг є однією з визнаних форм підвищення ефективності бізнесу. Практичне застосування інжинірингу дозволяє за рахунок застосування інновацій та економії коштів замовника значно впливати на рівень економічного розвитку країни у цілому.

Договірні конструкції, на підставі яких надаються інжинірингові послуги, не є традиційними для договірного права України, оскільки до їх змісту включаються елементи договорів, спрямованих на виконання робіт та, одночасно, на надання послуг. Сучасне розуміння послуги як товару дозволяє оформлювати інжинірингові послуги як договір підряду.

Надання інжинірингових послуг зазвичай відбувається із одночасним продажем «ноу-хау» чи інших технологій, однак ототожнювати поняття «інжинірингові послуги» і «обмін технологій» не припустимо, оскільки інжинірингові послуги є способом передачі інновацій (технологій) у виробництві, за умови, що інжинірингові послуги відрізняються від технології.

У міжнародній практиці інжинірингові послуги надаються на підставі типових контрактіви, які розробляються національними асоціаціями, що поєднують інженерні фірми окремих країн, міжнародними асоціаціями інженерних фірм, Європейською економічною комісією ООН, а також окремими великими фірмами.

В Україні інженерно-будівельні послуги найчастіше надаються на основі договору підряду чи контракту про надання технічного сприяння в будівництві. Також, умова про надання інжинірингових послуг може включатися у договір купівлі-продажу обладнання та устаткування, коли будівництво підприємства здійснюється за рахунок покупця, надання продавцем технічних послуг оформляється або шляхом включення переліку цих послуг, або шляхом укладення додаткової угоди про експортні постачання, монтаж устаткування, про надання технічних послуг.

Література

1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356. UR: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/435-15#n4306

2. UNCTAD. (2001). Compendium of International Arrangements on Transfer of Technology: Selected Instruments. Relevant Provisions in Selected International Arrangements Pertaining to Transfer of Technology. United Nations (UN). New York and Geneva.

3. Проект з інтелектуальної власності та передачі технологій: загальні проблеми побудова рішень. Комітет з розвитку та інтелектуальної власності (КРИС). Восьма сесія. Женева, 14-18 листопада 2011 р. www.wipo.int/edocs/mdocs/mdocs/ru/ cdip_8/cdip_8_7.doc

4. Мала гірнича енциклопедія / за ред. В. С. Білецького. Донецьк: Східний видавничий дім, 2013. Т 3. 644 с.

5. Дроб'язко В. С. Право інтелектуальної власності: навч. посібник / В. С. Дроб'язко, Р В. Дроб'язко. Київ: Юрінком Інтер, 2004. 511 с.

6. Прахов Б. Г., Зенкин Н. М. Из.-во и патентоведение. К.: Техника, 1998.

7. Верхівкер Я. Г. Технологічний інжиніринг підприємств харчової галузі: навч. посіб. Одеса: Освіта України, 2017. 144 с. С. 45-53.

8. United Nations Industrial Development Organization (UNIDO) and WBCSD. (2002). Developing Countries and Technology Cooperation, an Industrial Capacity-Building Perspective. UNIDO and WBCSD. Vienna. https://open.unido.org/api/ documents/4788879/download/DEVELOPING%20COUNTRIES%20AND%20TECHNOLOGY%20COOPERATION.%20 AN%20INDUSTRIAL%20CAPACITY-BUILDING%20PERSPECTIVE%20(23301.en)

9. Апопій В. В. Організація і технологія надання послуг: навч. посіб. / за ред. В. В. Апопія. К.: ВЦ «Академія», 2006. 312 с.

10. Тугай О. А., Власенко Т В. Загальні основи інжинірингової діяльності та її сучасний стан в Україні. Нові технології в будівництві. 2018. № 34. С. 15-20.

11. Сохацька О. М. Фінансовий інжиніринг: навч. посіб. К.: Кондор, 2011. 660 с.

12. Податковий кодекс України: Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-177fi nd=1&text=%D1%96%D0%BD%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3#w1_1

13. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20.05.1999 № 687-XIV. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text

14. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1& text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3#w1_1

15. Лукасевич-Крутнык И. С. Договор подряда на проведение проектных и изыскательских работ: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. К., 2011. С. 10.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Різні точки зору вчених на поняття, роль й місце державних управлінських послуг у механізмі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Міжнародний досвід та нормативно-правове регулювання адміністративних послуг, їх класифікація.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.07.2011

  • Особливості законодавчого регулювання надання послуг у сфері освіти країн Європейського Союзу та інших країн Центральної Європи. Система законодавства про освіту країн СНД. Практика застосування правового регулювання сфери освіти у США та країн Азії.

    дипломная работа [258,1 K], добавлен 08.08.2015

  • Особливість здійснення правового регулювання туристичної діяльності за допомогою підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються на підставі законів. Активізація діяльності підприємств у розвитку як внутрішнього, так і міжнародного туризму.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз основних регіональних угод у Карибському регіоні, що стосуються регулювання діяльності з надання туристичних послуг, захисту прав споживачів і виробників туристичних послуг. Регулювання електронної комерції, пов'язаної з туристичною діяльністю.

    статья [41,1 K], добавлен 11.09.2017

  • Теоретичні засади дослідження свободи надання послуг у Європейському Союзі. Спільний ринок як мета Співтовариства. Аналіз регулювання якості послуг. Визначення кваліфікацій осіб, які надають послуги. Правове регулювання європейського ринку цінних паперів.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 12.02.2014

  • Поняття та сутність іноземних інвестицій в Україні, як об’єкту правовідносин в сфері інвестування. Механізм правового регулювання та основні категорії в сфері іноземного інвестування. Перспективи розвитку правового регулювання інвестицій в Україні.

    дипломная работа [117,8 K], добавлен 14.02.2007

  • Тенденції розвитку міжнародного приватного права України та Китаю у напрямку інвестування. Правове регулювання інвестиційної політики в Україні. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності. Стан українсько-китайської інвестиційної співпраці.

    реферат [49,7 K], добавлен 24.02.2013

  • Поняття дії права і правового впливу. Підходи до визначення правового регулювання. Його ознаки та рівні. Взаємодія правового впливу і правового регулювання. Інформаційна і ціннісно-мотиваційна дія права. Поняття правового регулювання суспільних відносин.

    лекция [24,9 K], добавлен 15.03.2010

  • Інститут інтелектуальної власності. Економіко-правовий зміст та структура інтелектуальної власності. Аналіз правотворення у сфері інтелектуального розвитку країни. Пріоритетні напрями оптимізації правового регулювання сфери інтелектуальної діяльності.

    реферат [44,3 K], добавлен 27.09.2014

  • Поняття та мета правового регулювання, його предмет та методи, засоби та типи. Співвідношення правового регулювання та правового впливу. Складові елементи механізму правового регулювання і стадії його реалізації, ефективність в сфері суспільних відносин.

    курсовая работа [29,3 K], добавлен 28.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.