Інформаційно-аналітичне забезпечення протидії діяльності не передбачених законом воєнізованим та збройним формуванням

Використання можливостей штучного інтелекту, аналітичних продуктів та електронної комунікації. Аналіз документування протиправної діяльності. Розгляд особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення протидії діяльності незаконних збройних формувань.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.01.2023
Размер файла 27,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Інформаційно-аналітичне забезпечення протидії діяльності не передбачених законом воєнізованим та збройним формуванням

Осуховський Р.В. - старший викладач кафедри оперативно-розшукової діяльності

Анотація

Розвиток суспільства прискорюється у тому числі за рахунок оптимізації процесів пов'язаних із отриманням, накопиченням, аналізом та використанням інформації. Використання можливостей штучного інтелекту, аналітичних продуктів та електронної комунікації дозволяють працівнику поліції не виходячи з кабінету встановлювати осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень та документувати протиправну діяльність. Проведення кримінального аналізу дозволяє прогнозувати процеси та обирати найбільш раціональні рішення. Інформаційно-аналітичне забезпечення протидії злочинної потрібно удосконалювати враховуючи сучасні тенденції. Для документування протиправної діяльності залучалися сотні слідчих та працівників оперативних підрозділів, які напрацювали великий масив інформації пов'язаної з діяльністю незаконних збройних формувань. Мета статті полягає у дослідженні особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення протидії діяльності незаконних збройних формувань, аналізі його елементів та на- працюванні пропозицій щодо удосконалення отримання, накопичення, аналізу та використанню інформації. У статті досліджене питання інформаційно-аналітичного забезпечення протидії не передбаченим законом воєнізованим та збройним формуванням. З'ясовано, що відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом ( конфіденційна, таємна та службова інформація). Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Визначені етапи роботи з інформацією та запропоновані напрями удосконалення інформаційно аналітичної роботи шляхом створення реєстру осіб, які проходять за матеріалами кримінального провадження, а також створення інформаційної підсистеми для накопичення інформації здобутої під час досудового розслідування.

Ключові слова: незаконне збройне формування, військова агресія, інформація, інформаційна підсистема, джерело інформації.

Abstract

INFORMATION AND ANALYTICAL PROVISION OF COUNTERING ACTIVITIES NOT PROVIDED BY LAW FOR MILITARY AND WEAPON FORMATIONS

The development of society is accelerated, inter alia, by optimizing the processes associated with the receipt, accumulation, analysis and use of information. Using the capabilities of artificial intelligence, analytical products and electronic communication allows a police officer to identify persons involved in criminal offenses and document illegal activities without leaving the office. Conducting criminal analysis allows you to predict processes and choose the most rational solutions. Information and analytical support for combating crime needs to be improved taking into account current trends. Hundreds of investigators and operatives were involved in documenting the illegal activities, and they gathered a large amount of information related to the activities of

illegal armed groups. The purpose of the article is to study the features of information and analytical support for combating the activities of illegal armed groups, analysis of its elements and develop proposals for improving the acquisition, accumulation, analysis and use of information. The article examines the issue of information and analytical support for countering paramilitary and armed groups not provided by law. It was found that according to the Law of Ukraine "On Information" information is divided into open information and information with limited access. Any information is open, except that which is classified by law as information with limited access (confidential, secret and official information). Confidential is information about an individual, as well as information to which access is restricted by a natural or legal person, except for subjects of power. Confidential information may be disseminated at the request (consent) of the person concerned in the manner prescribed by him in accordance with the conditions provided by him, as well as in other cases specified by law. Stages of work with information are defined and directions of improvement of information-analytical work by creation of the register of persons passing on materials of criminal proceedings, and also creation of information subsystem for accumulation of the information received during pre-trial investigation are offered.

Key words: illegal armed formation, military aggression, information, information subsystem, source of information.

Постановка проблеми. Всесвітньо-славний вислів «хто володіє інформацією, той володіє світом» належить Натану Ротшильду. Крилатим він став після того, як його процитував Вінстон Черчилль [1]. Цей вислів актуальний у всіх сферах діяльності суспільства у тому числі у сфері протидії злочинності.

Розвиток суспільства прискорюється у тому числі за рахунок оптимізації процесів пов'язаних із отриманням, накопиченням, аналізом та використанням інформації. Використання можливостей штучного інтелекту, аналітичних продуктів та електронної комунікації дозволяють працівнику поліції не виходячи з кабінету встановлювати осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень та документувати протиправну діяльність. Проведення кримінального аналізу дозволяє прогнозувати процеси та обирати найбільш раціональні рішення.

Інформаційно-аналітичне забезпечення протидії злочинної потрібно удосконалювати враховуючи сучасні тенденції.

У 2014 році наша держава стикнулася зі збройною агресією Російської Федерації, що стало черговим викликом правоохоронній системі. Десятки тисяч людей одночасно долучилися до збройних формувань, приймали участь у масових заворушеннях, захоплювали адміністративні будівлі та вчиняли інші кримінальні правопорушення. Для документування протиправної діяльності залучалися сотні слідчих та працівників оперативних підрозділів, які напрацювали великий масив інформації пов'язаної з діяльністю НЗФ.

Стан дослідження. Проблемами інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері правоохоронної діяльності в сучасних умовах досліджували С. Албул, А. Баб'як, О. Бочковий, О. Бусол, В. Бутузов, В. Василинчук, В. Захаров, І. Катеринчук, О. Користін, Є. Лук'янчиков, О. Манжай, В. Межевой, А. Мовчан, В. Некрасов, А. Нєбитов, Д. Никифорчук, Ю. Орлов, В. Ор- тинський, М. Перепелиця, М. Погорецький, В. Севрук, І. Хараберюш, В. Шендрик та інші вчені.

Мета статті полягає у дослідженні особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення протидії діяльності НЗФ, аналізі його елементів та напрацюванні пропозицій щодо удосконалення отримання, накопичення, аналізу та використанню інформації.

Наукова новизна полягає у визначенні етапів роботи з інформацією, а також у наданні пропозицій щодо удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення протидії НЗФ.

Виклад основного матеріалу. Слово «інформація» в перекладі з латинської мови «mformatio» означає зведення, роз'яснення, ознайомлення. Інформація - певні відомості про навколишній світ людини.

З середини XX століття термін «інформація» широко використовується в різних галузях науки та в повсякденному житті, але досі не має загального визначення і використовується, головним чином, на інтуїтивному рівні [2].

Законодавство України визначає інформацію як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, а також поділяє інформацію за змістом:

інформація про фізичну особу;

інформація довідково-енциклопедичного характеру;

інформація про стан довкілля (екологічна інформація);

інформація про товар (роботу, послугу);

науково-технічна інформація;

податкова інформація;

правова інформація;

статистична інформація;

соціологічна інформація;

інші види інформації [3].

Деякі науковці пропонують розподіляти інформацію по категоріям:

будь-які відомості, що враховуються на різних стадіях управління;

фактичну інформацію, а саме відомості, що характеризують оперативно-тактичну обстановку, психологічні риси підозрюваних злочинців, поточні профілактичні та оперативно-роз- шукові заходи, види і способи здійснення злочинів, прикмети злочинців, про обставини, що мають значення при плануванні й здійсненні оперативно-розшукових заходів, проведенні оперативно-аналітичної роботи, а також надання сприяння у кримінальному провадженні;

сукупність первинних та вихідних даних про осіб, причетних до підготовки злочинів, стану оперативно-розшукових сил і засобів, а також умов, у яких відбувається діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю;

на законних підставах отримані оперативними підрозділами відомості із застосуванням гласних та негласних заходів, сил та засобів, що мають значення для встановлення обставин вчинення злочину і викриття винних осіб шляхом використання їх органами досудового розслідування;

інформація, яка характеризує оперативну обстановку в певному районі чи на території всієї країни, і містить відомості, отримані в ході спеціальних заходів по боротьбі зі злочинністю [4, с. 164].

Відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом ( конфіденційна, таємна та службова інформація). Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом [3].

У правоохоронній діяльності використовуються такі категорії як «інформаційне забезпечення», «інформаційно-аналітичне забезпечення», «інформаційно-аналітична робота», «інформаційно-пошукова робота», «аналітична робота», «кримінальний аналіз» тощо, але варто зазначити що діяльність пов'язана з інформацією передбачає певні форми або етапи. З цього приводу є різні думки науковців, зокрема В. Овчинський, В. Емінов, М. Яблоков поділяють процес інформаційно-аналітичної роботи на п'ять етапів: збирання, оцінка, систематизація, аналіз і поширення інформації [5]. А. Мовчан визначає наступні форми інформаційно-аналітичної роботи в ОРД: отримання оперативно-розшукової інформації, систематизація оперативно-розшукової інформації, оперативно-розшукова ідентифікація, оперативно-розшукова діагностика, оператив- но-розшукове прогнозування, аналітична розвідка [5].

У Законі України «Про інформацію» зазначено що він регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації [3].

Закон про «Оперативно-розшукову діяльність» надає право оперативним підрозділам отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про кримінальні правопорушення, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави, створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи, а також безпосередньо проводити або ініціювати проведення кримінального аналізу [7].

Ми вважаємо доцільним виділити чотири основні форми роботи з інформацією: електронний комунікація протиправний збройний

одержання інформації;

накопичення інформації;

обробка інформації;

використання інформації.

На нашу думку усі інші процеси, елементи, форми або етапи роботи з інформацією входять до складу чотирьох базових.

Інформаційно-аналітичне забезпечення правоохоронної діяльності починається з пошуку, отримання та фіксації інформації.

А. С. Овчинський стверджує що ми знаходимося в океані відомостей, даних, сигналів, знань, які складають інформаційне поле, або інформаційне середовище. Це середовище включає бази даних державних і недержавних підприємств; інформаційні системи правоохоронних органів і спецслужб; оперативні обліки, архіви, перевірочні матеріали; окремих людей (їх досвід і знання), колективи; відомості що циркулюють у розроблюваних злочинних угрупованнях [8].

Проаналізувавши дослідження інших вчених, а також результати практичної діяльності підрозділів НП України у протидії НЗФ, зазначимо основні джерела інформації:

негласні співробітники;

працівники правоохоронних органів;

інші особи які транслюють інформацію (потерпілі, очевидці, свідки, підозрюваний, обвинувачений);

паперові документи (розписки, довідки, журнали тощо);

електронні документи (документ, в якому будь яка інформація зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа);

предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення (уніформа, зброя, фортифікаційні споруди тощо);

інформаційні (автоматизовані) системи, телекомунікаційні системи, інформаційно-телекомунікаційні системи;

транспортні телекомунікаційні мережі;

електронні інформаційні системи;

мережа Інтернет.

Наступною формою роботи з інформацією є її накопичення.

Можливість переведення інформації у цифровий формат дає можливість створення електронних реєстрів, ресурсів, баз (банків) даних та інших різновидів Big Data. Належною реакцією законотворчого органу України стало унормування цих процесів, що виразилося зокрема у прийнятті 18.11.2021 р. Закону України «Про публічні електронні реєстри» [9].

Закон України «Про публічні електронні реєстри» визначив категорію Державна електронна платформа ведення публічних електронних реєстрів як інформаційно-комунікаційну систему, призначену для уніфікованого, автоматизованого та стандартизованого процесу створення, адміністрування та ведення публічних електронних реєстрів з використанням загальних принципів проектування, програмування та захисту інформації в публічних електронних реєстрах.

Також законом класифіковано реєстри:

базові реєстри;

інші реєстри;

визначені законом реєстри саморегулівних організацій.

Також законом надано право користуватися реєстровою інформацією у порядку спеціального доступу органами державної влади.

Національна поліція України наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно:

осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу;

виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду;

розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду;

розшуку осіб, зниклих безвісти;

установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь- яку інформацію у зв'язку з хворобою або неповнолітнім віком;

зареєстрованих в органах внутрішніх справ кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій;

осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт);

осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією;

зареєстрованих кримінальних та адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, осіб, які їх учинили, та результатів розгляду цих правопорушень у судах;

іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні;

викрадених номерних речей, цінностей та іншого майна, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речей, пов'язаних із учиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян;

викрадених (втрачених) документів за зверненням громадян;

знайдених, вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обігу, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;

викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв'язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, втрачених номерних знаків;

виданих дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху та дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів;

зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї;

викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася;

бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону [10].

Базисом для накопичення інформація в процесі діяльності НП України виступає Інформаційно-телекомунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІПНП), яка визначається як сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є складовою частиною єдиної інформаційної системи МВС (ЄІС МВС) [11].

З метою об'єктивного висвітленні певних питань під час дослідження, у 2022 році нами було проведено анонімне анкетування 317 працівників оперативних підрозділів поліції в Донецькій та Луганській областях, з яких 84,2% зазначили що використовують ІПНП під час виконання службових обов'язків, 31,2% використовують Інтегровану міжвідомчу автоматизовану систему обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», та лише 21,8% використовують Автоматизовану інформаційну систему оперативного призначення.

Інформаційними ресурсами (об'єктами обліку) ІПНП є поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності НПУ в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на НПУ, відповідно до чинного законодавства. До складу ІПНП входять такі інформаційні підсистеми: «Єдиний облік», «Злочин», «Затримані та доставлені», «Особа», «Розшук», «Пізнання», «Річ», «Угон», «Викрадені (втрачені) документи», «Кримінальна зброя», «Зареєстрована зброя», «Адміністративне правопорушення», «Корупція» тощо.

З метою підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення протидії НЗФ ми пропонуємо ввести певні зміни до однієї з існуючих підсистем, а також створити додаткову підсистему.

Як вже зазначалося особливістю діяльності НЗФ є велика кількість осіб які одночасно долучилися до злочинної діяльності. Як заявив начальник Головного управління міжнародного співробітництва і верифікації ЗСУ: «Штатна чисельність 1-го та 2-го АК складає близько 35 тис. військовослужбовців [12]». Це тільки військовослужбовці, а якщо до них додати представників псевдодержавних органів, та осіб які вийшли зі збройних формувань, то ця цифра збільшиться щонайменше вдвічі.

На кінець 2021 року перебувають у розшуку як особи що переховуються від слідства та суду за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 260 КК України 1809 осіб, та 373 особи які переховуються за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 258-3 КК України. З 2014 року про підозру за участь у діяльності не передбачених законом збройних формуваннях повідомлено більше ніж 3000 особам, тобто правові наслідки наступили менше ніж для 10% відсотків.

Велика кількість осіб, що брали участь в таких незаконних об'єднаннях, навіть якщо стосовно них є інформація в окремих підрозділах Національної поліції, залишаються поза зором правоохоронної системи в цілому, і тим самим уникають покарання. Прикладом може послугувати подія, що сталася 17 червня 2021 року, коли Служба безпеки України викрила у лавах поліції Луганщини колишнього члена незаконного збройного формування «Армия Юго-Востока». За даними слідства, у травні 2014 року мешканець Сєверодонецька вступив до «розвідувального загону спецпризначення». У складі незаконного збройного формування, він зупиняв автотранспорт, проводив огляд та перевірку документів осіб з метою виявлення й затримання українських правоохоронців. Після звільнення Сєверодонецька, колишній учасник НЗФ залишив лави підрозділу та переховувався на території окупованої АР Крим. У 2016 році він незаконно перетнув державний кордон та нелегально повернувся до України, після чого працевлаштувався в органи Національної поліції, де проходив службу [13].

Сучасний досвід Донбасу продемонстрував, що у лавах незаконних збройних формувань перебувають найманці з числа так званих добровольців з різних регіонів сусідньої Росії. Як правило, найманці є найбільш боєздатними та підготовленими бойовиками. Вони використовуються для виконання найскладніших завдань, що потребують високої кваліфікації у військових спеціальностях. Виходячи з цього, особи після перебування у складі таких незаконних збройних формувань, можуть становити небезпеку для населення, використовуючи спеціальні навички та знання. Так, необхідність виявлення таких осіб на підконтрольній території набуває ще більшої актуальності [13].

За відсутності необхідних ресурсів, оперативні працівники вимушені використовувати неофіційні ресурси для отримання інформації стосовно учасників НЗФ, таких як «Стоп тероризм», «Миротворець» та інші. Наприклад завдяки сайту «Миротворець» була отримана інформація стосовно 36-річного командира розвідки підрозділу «ОПЛОТ», який брав участь у боях під Дебальцево та Іловайськом. А згодом, 27.01.2020, влаштував стрільбу і поранив поліцейського [14]. Але про існування таких ресурсів здебільше відомо лише працівникам поліції Донецької та Луганської областей.

Закон «Про інформацію» визначає інформацію про фізичну особу (персональні дані) як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Також закон не допускає збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Аналізом чинного законодавства встановлена можливість накопичення інформації в ІПНП щодо осіб які проходять за матеріалами кримінального провадження. В ІПНП вже передбачені категорії «особа на яку вказав свідок або інші обставини», «учасник події», «свідок», «вірогідний підозрюваний», тобто анкетні дані учасників НЗФ, можуть бути внесені як одна із зазначених категорій, або додана нова категорія в ІПНП. Варто додати що для ефективності потрібно також додавати інформацію про ініціатора встановлення місцезнаходження такої особи із зазначенням контактного номеру телефону. У разі виявлення такої особи працівник поліції відповідно до вимог КПК може здійснити виклик такої особи як свідка, а саме особи, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження [15].

Під час анкетування оперативних працівників НП України 90,7% підтримали таку пропозицію.

Ще однією формою роботи з інформацією є її обробка.

Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» визначає обробку інформації в системі як виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів. Не зупиняючись на способах та методах обробки інформації, зазначимо напрямок оптимі- зації інформаційно-аналітичної роботи у напрямку протидії діяльності НЗФ які діють на боці РФ.

На підставі аналізу судових рішень можемо стверджувати що НЗФ які діють на території Донецької та Луганської областей, це структурна частини єдиного злочинного угрупування [16-18]. Відповідно коли працівники поліції документують діяльність окремого учасника НЗФ, одночасно формують докази злочинної діяльності як інших учасників так і загалом діяльність усього злочинного угрупування. Як зазначалося раніше, вже повідомлено про підозру більше ніж 3000 учасникам НЗФ, допитано десятки тисяч осіб та проведено тисячі НСРД. За результатами проведення заходів встановлені майже всі особи які безпосередньо приймали участь або сприяли діяльності НЗФ, але нажаль вся ця інформація не систематизована та не інтегрована для подальшого аналізу. В ІПНП з метою аналізу розбоїв за заданими параметрами пошуку на предмет їх серійності, оперативного отримання інформації про речові докази та стан розкриття таких злочинів функціонує інформаційна підсистема «Розслідування». В підсистему вноситься інформація щодо способу вчинення злочину, опису злочинців, викраденого майна тощо. Також в ІПНП функціонує підсистема «СЛІД», в якій облік інформації ведеться за такими категоріями:

фотозображення слідів рук;

фотозображення слідів підошов взуття;

фотозображення слідів знарядь зламу;

фотозображення слідів структури матеріалу (рукавичок);

фотозображення слідів протекторів шин транспортних засобів;

мультимедійна інформація (фото-, відео-, звукозапис) щодо осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення;

мультимедійна інформація (фото-, відеозапис) обстановки події, що сталася;

інформація про кулі, гільзи і патрони зі слідами зброї;

інформація про об'єкти біологічного походження;

інформація про інші вилучені матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження [19].

Запровадження цих підсистем дає можливість накопичувати інформацію та за допомогою програмного забезпечення встановлювати зв'язки між об'єктами.

Створення нової підсистеми, використовуючи аналогічні алгоритми накопичення та обробки інформації, надасть можливість встановити всіх осіб, які проходять за матеріалами кримінальних проваджень відкритих за ознаками ст. 260 КК України, та систематизувати наявні докази їх злочинної діяльності, що призведе до підвищення якості досудового розслідування.

Висновки

Проведеним дослідженням визначені основні етапи роботи з інформацією. На підставі попередніх наукових досліджень та набутого практичного досвіду у протидії НЗФ, визначені джерела надходження інформації а також запропоновані заходи по удосконаленню накопичення, та аналізу інформації для подальшого її використання.

Оприлюдненні результати дослідження можуть бути використанні правоохоронними органами для підвищення ефективності протидії НЗФ, а також під час подальших наукових досліджень у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності.

Список використаних джерел

1. Матеріал з Вікіпедії -- вільної енциклопедії.

2. Матеріал з Вікіпедії -- вільної енциклопедії.

3. Про інформацію : Закон України від 02 жовт. 1992 р. № 2657-XII.

4. Основи оперативно-розшукової діяльності : навч. посіб. / С. В. Албул, С. В. Андрусенко, Р В. Мукоіда, Д. О. Ноздрін; за заг. ред. С. В. Албула. Одеса : ОДУВС, 2016. 270 с.

5. Основы борьбы с организованной преступностью : монография / Под ред. В.С.Овчинс- кого, В. Е. Еминова, Н. П. Яблокова М. : ИНФРА-М, 1996. С. 356 - 357.

6. Інформаційно-аналітична робота в оперативно-розшуковій діяльності міліції : монограф. / Мовчан Анатолій Васильович. - К. ДНДІ МВС України ; Дніпропетровськ : Дніпроп. Держ. Ун-т внутр. Спрпв, 2013. 352 с.

7. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лют. 1992 р. № 2135-XII.Овчинский А.С. Информация и оперативно-розыскная деятельность : монография / по ред. В. И. Попова. М. : ИНФРА-М, 2002. С. 41.

8. Про публічні електронні реєстри : Закон України від 18 лист. 2021 р. № 1907-IX.

9. Про Національну поліцію : Закон України від 02 лип. 2015 р. № 580-VIII.

10. Про затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» : Наказ МВС від 03 серп. 2017 р. № 676.

11. Російські корпуси на Донбасі більші, ніж деякі армії Європи - Україна в ОБСЄ.

12. Миронова А.С., Осуховський Р.В. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності оперативних підрозділів у протидії збройним формуванням, не передбаченим законом. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки держави : тези науково-практичної конференції (24 черв. 2021 р.). - К.: Інститут УДО України КНУ імені Тараса Шевченка, 2021. С. 118-120.

13. У Києві затримали бойовика "ДНР", який стріляв у поліцейських.

14. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI.

15. Вирок Апеляційного суду Луганської області від 11 січ. 2017 р. Провадження 11-кп/782/ 318/16.

16. Вирок Апеляційного суду Луганської області від 04 вер. 2015 р. Провадження 11кп/782/184/15.

17. Вирок Апеляційного суду Запорізької області від 27 лип. 2017 р. Провадження № 11-кп/ 778/857/17.

18. Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «СЛІД» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» : Наказ МВС від 16 бер. 2020 р. № 257.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.