Політичні права і свободи людини і громадянина в Україні: концептуальні засади дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політичні права і свободи людини і громадянина в Україні: концептуальні засади дослідження

Анастасія Олександрівна Фокіна, аспірантка ПрАТ "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", головний спеціаліст Міністерства юстиції України

Резюме

Фокіна А.О. Політичні права і свободи людини і громадянина в Україні: концептуальні засади дослідження

У даній статті проаналізовано основні підходи до розуміння поняття політичних прав і свобод у юридичній літературі. Запропоновано авторське визначення політичних прав і свобод як окремої групи конституційних прав і свобод людини і громадянина. Проаналізовано особливості політичних прав і свобод людини і громадянина. Наведено деякі критерії класифікації політичних прав і свобод та зазначено перелік політичних прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України.

Ключові слова: права людини, права громадянина, політичні права і свободи, поняття політичних прав, види політичних прав, конституційні права і свободи. політичний право свобода

Резюме

Фокина А.А. Политические права и свободы человека и гражданина в Украине: концептуальные основы исследования

В данной статье проанализированы основные подходы к пониманию понятия политических прав и свобод в юридической литературе. Предложено авторское определение политических прав и свобод как отдельной группы конституционных прав и свобод человека и гражданина. Проанализированы особенности политических прав и свобод человека и гражданина. Приведены некоторые критерии классификации политических прав и свобод и перечень политических прав и свобод человека и гражданина в соответствии с Конституцией Украины.

Ключевые слова: права человека, права гражданина, политические права и свободы, понятие политических прав, виды политических прав, конституционные права и свободы.

Summary

Anastasiia Fokina. Political rights and freedoms of man and citizen in Ukraine: conceptual bases of research

Political rights and freedoms of man and citizen throughout the formation of the state are the "primary" opportunities for man (individual) and citizen to participate in social and political life, in rule-making processes, to influence the development of the country and, if necessary, receive adequate protection.

The study of such a group of constitutional rights as political rights and freedoms throughout the independence of Ukraine is only increasing and developing, which indicates a certain demand of society for the need to defend and provide guarantees for the implementation of these rights and freedoms among the population.

Having considered the main approaches to understanding the concept of "political rights and freedoms", the following features of this group of rights are identified: 1) they are subjective rights - satisfy the interests of a particular person; 2) may be inherent in both a person (citizen, foreigner, stateless person) and exclusively a citizen of a particular state; 3) are related to civil and socio-economic rights and freedoms; 4) enshrined in international (Conventions, Covenants, Declarations, Protocols) and national legislation (Constitution of Ukraine and laws of Ukraine); 5) provide an opportunity for citizens to participate in the socio-political life of society and to influence the activities of various state bodies and public organizations.

The analyzed approaches to the understanding of political rights and freedoms are not exhaustive, and in our opinion need improvement, a higher level of legal justification and, as a consequence, appropriate regulatory consolidation. Similarly, the criteria for classifying political rights and freedoms presented in our study are not complete, as they can be supplemented depending on the characteristics of political rights and freedoms.

Key words: human rights, civil rights, political rights and freedoms, the concept of political rights, types of political rights, constitutional rights and freedoms.

Постановка проблеми. Проблеми конституційно-правового регулювання політичних прав і свобод людини і громадянина невипадково актуалізуються в сучасних умовах. Це пов'язано передусім з тим, що система закріплених політичних прав і свобод відображає ступінь розвитку кожної правової та демократичної держави, яка надає можливість громадянам брати участь у політичному житті та впливати на важливі питання майбутнього розвитку країни. На наш погляд, зазначені завдання можна забезпечити шляхом гарантування державою кожному громадянину, наприклад, таких прав, як право обирати та бути обраним до державних органів, право на мирні зібрання, право на участь в управлінні державними справами, право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, право на рівний доступ до державної служби тощо.

Основною метою даної статті є висвітлення концептуальних підходів до розуміння поняття політичних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання: розкрити природу та сутність політичних прав і свобод людини і громадянина; охарактеризувати особливості та визначити критерії класифікації політичних прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Наукове опрацювання проблем прав і свобод людини і громадянина проводиться вченими різних галузей знань. Теоретичні та науково-практичні аспекти зазначеної проблематики висвітлювали у своїх працях такі вітчизняні вчені, як: Ю. Барабаш, О. Батанов, Ю. Бисага, В. Буткевич, Л. Воєводін, С. Головатий, Н. Карпачова, А. Колодій, А. Крусян, О. Майданник, Р. Максакова, О. Марцеляк, О. Петришин, В. Погорілко, П. Рабінович, А. Селіванов, О. Скрипнюк, Ю. Тодика, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та інші. Вагомий внесок у дослідження поняття та сутнісних характеристик політичних прав і свобод зробили вчені: Т. Заворотченко, У Ільницька, Н. Кононенко, О. Липчук, А. Танчак, В. Федоренко та інші.

Виклад основного матеріалу дослідження. Конституційні права і свободи людини і громадянина є предметом досліджень авторів упродовж багатьох років, в тому числі і за часів незалежності України. У Конституції України закріплено важливий перелік прав та свобод окремої групи суспільства, а саме громадян України, який відображає зв'язок між цими правами та політичними і суспільними процесами всередині держави. Із зазначеної ознаки не важко зрозуміти, що йдеться саме про політичні права та свободи людини і громадянина, оскільки більшість із них може бути реалізована тільки громадянами.

У теорії конституційного права відсутній єдиний уніфікований підхід до розмежування понять "права", "свободи" та "обов'язки"¹. Окрему увагу у вітчизняній доктрині приділено співвідношенню наступних категорій: "права людини" та "права громадянина"; "права людини" та "свободи людини". Також зазначається, що питання про співвідношення між правами "людини" і "громадянина" та між "правами" і "свободами" багато в чому визначаються Конституцією ². Однак враховуючи диференційованість зазначених категорій, які існують в наукових дослідженнях, варто наголосити, що єдиного підходу щодо їх розмежування немає.

Дослідження поняття, сутності та змісту прав людини і громадянина є передумовою для удосконалення національного законодавства, яке конкретизує та захищає права, закріплені у Конституції України. Із аналізу норм Конституції України ³ вбачаються різні формулювання законодавцем прав та свобод. Так, одні з них направлені на усіх людей (індивідів), інші ж стосуються тільки громадян України.

Ключові етапи зародження та розвитку прав людини виділяють три покоління, а саме: а) перше покоління (невідчужувані особисті (громадянські) та політичні права); б) друге покоління (соціально-економічні та культурні права); в) третє покоління (солідарні (колективні) права)⁴. Варто звернути увагу на структурне оформлення (групування) прав людини у юридичній літературі. Перше покоління прав людини - це поєднання громадянських та політичних прав, проте громадянські (особисті) права перші, що також може бути пов'язано з послідовністю закріплення цих груп прав у міжнародному та національному законодавстві.

Наше дослідження відповідно до наведеної вище класифікації охоплює перше покоління прав людини, а саме політичні права і свободи. З огляду на вищезазначене пропонуємо розглянути та з'ясувати, які підходи до розуміння поняття "політичні права і свободи людини і громадянина" існують у юридичній літературі та яке їх закріплення у нормативно-правових актах.

Перелік політичних прав і свобод людини закріплено у міжнародних актах: Загальній декларації прав людини (1948)⁵, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950)⁶, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (1966)⁷ та національному законодавстві, зокрема, Конституції України ⁸, законах України: "Про політичні партії в Україні"⁹, "Про звернення громадян"¹⁰, "Про громадянство України"¹¹, "Про громадські об'єднання"¹² тощо.

Проте необхідно зазначити, що поняття "політичних прав людини" не визначено законодавцем у нормативно-правових актах, а також існує велика кількість точок зору щодо його розуміння.

Характеризуючи політичні права та свободи у радянський період, Л. Воєводін зазначає, що права та свободи у сфері державного і суспільно-політичного життя є тим необхідним результатом досягнення трудовим народом державної влади, з чого слідує, що людина стала повноправним суб'єктом державної влади, яка використовує цю владу для перетворення суспільства і в інтересах усього трудового народу ¹³. Отже, політичні права і свободи виступають механізмом покращення (реформування) громадянами певної держави своїх соціальних, економічних, політичних та культурних сфер життя на благо всіх членів суспільства.

Характеризуючи поняття "політичні права і свободи", І. Загоруй вказує, що це "одна з відокремлених груп основних конституційних прав і свобод громадян, поряд з особистими (громадянськими), соціально- економічними, соціально-культурними та іншими правами. Політичні права і свободи дають громадянам можливість брати участь у громадському та політичному житті країни. <...> Володіння політичними права і свободами зазвичай пов'язують із приналежністю особи до громадянства даної держави"¹⁴. Ми погоджуємося з головною відмінною ознакою, яку підкреслив автор у своєму підході до розуміння політичних прав, а саме наявним взаємозв'язком між конкретною особою та її статусом - громадянством.

У юридичній літературі зазначають, що політичні права і свободи - це суб'єктивні права і свободи, як правило, громадян України у політичній сфері або переважно у цій сфері, які опосередковують собою взаємовідносини особи і держави як політичної організації суспільства, особи і органів державної влади та місцевого самоврядування, особи і народу, суспільства в цілому як носія і джерела влади, особи і політичних партій та інших інститутів держави і суспільства ¹⁵.

Запропоноване розуміння політичних прав і свобод, на нашу думку, можна розглядати як широкий підхід до поняття "політичні права і свободи". Виходячи з наведеного вище розуміння політичних прав і свобод, пропонуємо виділити окремі ознаки цієї групи прав, а саме: 1) це суб'єктивні права і свободи; 2) поширюються "переважно" на громадян держави; 3) зазвичай стосуються політичної сфери життя; 4) відображають такі "пари" або "зв'язки" взаємовідносин між: "особа - держава", "особа - органи державної влади та місцевого самоврядування", "особа - народ", "особа - політичні партії".

Водночас протилежну точку зору висловлює О. Майданник, наголошуючи, що політичні права і свободи належать виключно громадянам України, ними не користуються іноземні громадяни та особи без громадянства ¹⁶. Ми не можемо повністю погодитися з таким підходом до розуміння цієї групи конституційних прав і свобод, оскільки деякі із закріплених у Конституції України політичних прав і свобод можуть бути реалізовані як кожною без винятку людиною (індивідом) (наприклад, право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування), так і тільки громадянином (наприклад, право на участь в управлінні державними та громадськими справами, право обиратися і бути обраним до державних органів).

В контексті розгляду системи основних прав людини автори характеризують політичні права як "можливості (свободи) громадянина брати участь в управлінні державою та суспільному житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських організацій"¹⁷. Схожу точку зору висловлюють інші вчені, характеризуючи поняття політичних прав як "можливості людини в державному і суспільно-політичному житті, які забезпечують її самовизначення та свободу, участь в управлінні державою і суспіль- ством"¹⁸. На наш погляд, вказані дефініції відрізняються лише вказівкою на правовий статус суб'єкта, на якого поширюються політичні права і свободи. Відтак, у першому підході автори виділяють громадянина держави, а в другому - людину.

Відмінним є розуміння поняття "політичних прав і свобод" як прав, які належать людині як члену політичного співтовариства, коли він виступає насамперед як громадянин держави ¹⁹. На нашу думку, такий підхід автора є влучним, оскільки політичні права належать людині, по-перше, як біологічній істоті, а, по-друге, автор уточнює обставину, за якої людина може скористатися цією групою прав, а саме наявність статусу громадянин держави.

На думку Т. Шаповал, політичні права і свободи - це суб'єктивні права індивіда (громадянина), зорієнтовані на забезпечення його участі в різних сферах суспільно-політичного життя, зокрема, у сфері публічного владарювання ²⁰. Ми погоджуємося з таким підходом до розуміння поняття "політичні права і свободи" і пропонуємо розглядати у межах нашого дослідження його як вузьких підхід до досліджуваного поняття.

У юридичній літературі висловлюється точка зору, згідно з якою "до групи політичних прав і свобод належать ті з конституційних прав, які покликані забезпечити реальне народовладдя, дійсну участь громадян в управлінні справами держави і суспільства. Ці права і свободи випливають з факту громадянства, природного правового зв'язку громадянина зі своєю державою і у більшості випадків не належать іноземцям та особам без громадянства, які проживають на території відповідної держави. <.. .> Політичні права - це можливості громадянина на участь у процесі прийняття та реалізації політичних рішень, діяльності елементів політичної системи, формування представницьких органів влади"²¹.

Аналізуючи політичні права та свободи людини і громадянина, В. Федоренко зазначає, що "політичні права і свободи громадян України - це встановлені Конституцією та законами України форми політичної участі громадян в управлінні державними справами, зміст яких передбачає об'єднання в політичні партії та інститути громадянського суспільства, участь у виборах, референдумах і мирних зібраннях, звернення з петиціями до органів державної влади та органів місцевого самоврядування"²².

Таким чином, розглянувши основні підходи до розуміння поняття "політичні права і свободи", можна виокремити наступні особливості цієї групи прав: 1) це суб'єктивні права, тобто задовольняють інтереси певної особи; 2) можуть бути притаманні як людині (громадянин, іноземець, особа без громадянства), так і виключно громадянину конкретної держави; 3) мають суміжний характер з громадянськими та соціально- економічними правами і свободами; 4) закріплені у міжнародному (конвенції, пакти, декларації, протоколи) та національному законодавстві (Конституція України та закони України); 5) забезпечують можливість громадян брати участь у соціально-політичному житті суспільства та впливати на діяльність різних державних органів та громадських організацій.

На нашу думку, політичні права і свободи - це група конституційних прав і свобод людини і громадянина, яка забезпечує можливість бути суб'єктом владних відносин, сприяти в управлінні державними справами та задовольняти свої суспільно-політичні інтереси за допомогою засобів, які закріплені й гарантовані Конституцією України та законами України.

Не менш актуальним та дискусійним у юридичній літературі залишається питання, які саме права слід відносити до політичних прав і свобод людини і громадянина, що зумовлено спільними рисами з іншими групами конституційних прав та свобод та як результат складністю виокремлення єдиного підходу до переліку політичних прав і свобод.

Основний перелік прав та свобод людини і громадянина закріплений у Конституції України ²³, розділ ІІ "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" (ст. ст. 21-68 Конституції України). Розглядаючи питання конституційних прав, які можна віднести до політичних прав і свобод, в юридичній літературі висловлюється позиція, що "до них належать: право обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування, право на утворення політичних партій і громадських організацій і право на інформацію, свободу слова, думки, переконань, свобода друку, радіо і телебачення"²⁴. На нашу думку, зазначені політичні права не відображають повний перелік політичних прав та свобод людини і громадянина відповідно до нормативного закріплення в Основному Законі України.

Досить широкий перелік політичних прав і свобод в Україні зазначає У Ільницька. Так, на її думку, "до політичних прав і свобод людини й громадянина належать: виборчі права громадян; право на соціально- політичну активність; право брати участь в управлінні державними справами як безпосередньо, так і через своїх вільно обраних представників на основі загального та рівного виборчого права при таємному голосуванні; право впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських організацій політичної спрямованості; право обирати і бути обраним до представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування; право брати участь у референдумах; право вносити пропозиції до державних органів, критикувати недоліки, оскаржувати в суді дії посадових осіб; право на одержання від органів державної влади необхідної інформації і документів у встановленій формі; право на свободу думки, слова, вільне вираження поглядів; право на інформацію; право на звернення до органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб; право на петиції, індивідуальні й колективні звернення до державних органів і їх посадових осіб; право на свободу об'єднань у політичні партії та громадські організації; право на збори, мітинги, демонстрації, пікетування; право на участь в управлінні державними справами; право громадян звертатись за захистом своїх прав до омбудсмена; право на свободу волевиявлення"²⁵.

Розглядаючи зазначені вище політичні права, можна зробити висновок, що вони виокремленні з огляду на нормативне закріплення у Конституції України прав і свобод людини і громадянина, однак ми вважаємо за доцільне розглянути, в тому числі, інші існуючі у юридичній літературі підходи (критерії) до класифікації політичних прав і свобод.

На думку А. Танчака, "розглядаючи політичні права у світлі прав людини", потрібно розділяти на: політичні права людини (природні, невід'ємні права людини, які існують незалежно від їх нормативного закріплення), політичні права громадянина (природні права, які напрацьовано в ході розвитку суспільства та мають обов'язкове вираження та нормативне закріплення) та політичні права особи (права, що належать конкретному індивіду в конкретній ситуації, обсяг яких залежить від різних обставин)²⁶. Запропонована класифікація політичних прав відображає ключову характеристику, відповідно до якої політичні права не є "універсальними", тобто не кожним закріпленим у Конституції України "політичним правом" може скористатися людина (індивід). Таким чином, політичні права і свободи мають "свій час" і "свою мету", а тому реалізація цієї групи політичних прав ускладнена чітко визначеним нормативними закріпленням із вказівкою на обмеження та заборони для певних осіб.

Разом із тим автор не називає конкретний критерій, за яким він поділив зазначені вище політичні права саме таким чином. На нашу думку, критерієм для поділу політичних прав і свобод на політичні права: людини; громадянина; особи виступає конституційно-правовий статус людини і громадянина, тобто закріплене становище особи у державі та суспільстві.

Інші підходи (критерії) до класифікації політичних прав і свобод пропонує Т. Заворотченко. На думку автора, доцільно поділити усі політичні права на права і свободи. До політичних прав слід віднести: право на інформацію; право громадян на участь в управлінні справами держави; виборчі права; право вносити до державних органів пропозиції, заяви, скарги; право на рівний доступ громадян до державної служби; право на об'єднання, а до політичних свобод: право на свободу думки і слова; свободу зборів, мітингів, демонстрацій, походів і пікетувань. Також автор зазначає, що за кількістю суб'єктів, які реалізують політичні права і свободи людини і громадянина, вони поділяються на такі групи: а) права, які реалізуються індивідуально (пасивне виборче право; право на рівний доступ громадян до державної служби); б) права, які реалізуються колективно (право об'єднання; право на свободу зборів, мітингів, демонстрацій та активне виборче право) та в) права, які реалізуються як індивідуально, так і колективно (свобода думки і слова; право на інформацію; право на звернення)²⁷.

За своїм призначенням усі політичні права та свободи можна поділити на дві великі групи: а) перша об'єднує права, покликані забезпечити громадянам можливість реальної участі в управлінні державними справами (право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб); б) до другої належать права, які забезпечують активну участь громадян у суспільно-політичному житті (право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації; право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації)²⁸.

На нашу думку, політичні права і свободи людини і громадянина можна також поділити за таким критерієм, як "за нормативним закріпленням" на: а) права, які закріплені у міжнародному законодавстві (пактах, деклараціях, конвенціях) та б) права, які закріплені у національному законодавстві (Конституції України, законах України).

Висновки

Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що політичні права і свободи людини і громадянина протягом усього часу становлення держави виступають "первинними" закріпленими можливостями людини (індивіда) та громадянина брати участь у суспільному й політичному житті, у нормотворчих процесах, впливати на розвиток країни та у випадку необхідності отримати належний захист.

Варто звернути увагу, що дослідження такої групи конституційних прав, як політичні права і свободи протягом усього часу незалежності України тільки збільшується та розвивається, що свідчить про певний запит суспільства на необхідність відстоювання та забезпечення державою гарантій реалізації цих прав і свобод серед населення.

Розглянувши основні підходи до розуміння поняття "політичні права і свободи" виокремлено наступні особливості цієї групи прав: 1) це суб'єктивні права, тобто задовольняють інтереси певної особи; 2) можуть бути притаманні як людині (громадянин, іноземець, особа без громадянства), так і виключно громадянину конкретної держави; 3) мають суміжний характер з громадянськими та соціально-економічними правами і свободами; 4) закріплені у міжнародному (конвенції, пакти, декларації, протоколи) та національному законодавстві (Конституція України та закони України); 5) забезпечують можливість громадян брати участь у соціально-політичному житті суспільства та впливати на діяльність різних державних органів та громадських організацій.

Сформульовано авторську дефініцію поняття "політичні права і свободи" - це група конституційних прав і свобод людини і громадянина, яка забезпечує можливість бути суб'єктом владних відносин, сприяти в управлінні державними справами та задовольняти свої суспільно-політичні інтереси за допомогою засобів, які закріплені та гарантовані Конституцією України і законами України.

Проаналізовані підходи до розуміння політичних прав і свобод не є вичерпними і, на наш погляд, потребують вдосконалення, більш високого рівня юридичного обґрунтування та, як наслідок, відповідного нормативного закріплення. Так само і наведені у нашому дослідженні критерії класифікації політичних прав і свобод не є повними, оскільки їх можна доповнювати залежно від особливостей політичних прав і свобод. Права та свободи людини і громадянина в Україні / В.Ф. Погорілко та ін.; НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького. Київ: Ін Юре, 1997. 52 с.

² Там само.

³ Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. База даних "Законодавство України" / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254K/96-Bp#Text (дата звернення: 26.10.2021).

⁴ Права людини / Ю.М. Бисага та ін. Ужгород: Ліра, 2003. 164 с.

⁵ Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. База даних "Законодавство України" / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення 28.10.2021).

⁶ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. База даних "Законодавство України" /ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення 28.10.2021).

⁷ Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. База даних "Законодавство України" /ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_043#Text (дата звернення 28.10.2021).

⁸ Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. База даних "Законодавство України" / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254K/96-Bp#Text (дата звернення: 26.10.2021).

⁹ Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2365-Ш. База даних "Законодавство України" / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2365-14#Text (дата звернення: 30.10.2021).

¹⁰ Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР. База даних "Законодавство України" /ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/393/96-Bp#Text (дата звернення: 30.10.2021). Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. № 2235-Ш. База даних "Законодавство України" /ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2235-14#Text (дата звернення: 30.10.2021).

¹² Про громадські об'єднання: Закон України від 22 березня 2012 р. № 4572-VI. База даних "Законодавство України" / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4572-17#Text (дата звернення: 30.10.2021).

¹³ Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе / под. ред. Л.Д. Воеводина. Москва: Московский университет, 1987. 342 с.

¹⁴ Конституционное право Украины: словарь терминов / И.С. Загоруй; Луганский ин-т внутренних дел. Луганск: РИО ЛИВД, 1999. 208 с.

¹⁵ Права та свободи людини і громадянина в Україні / В.Ф. Погорілко та ін.; НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького. Київ: Ін Юре, 1997. 52 с.

¹⁶ Конституційне право України: навч. посіб. / О.О. Майданник. Київ: Алерта, 2011. 380 с.

¹⁷ Права людини / Ю.М. Бисага та ін. Ужгород: Ліра, 2003. 164 с.

¹⁸ Політика і права людини: підручник / В.І. Бурдяк, С.Д. Василенко, В.І. Веренько; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. Чернівці : Рута, 2011. 536 с.

¹⁹ Конституційне право України: підручник / за ред. В.П. Колісника та Ю.Г. Барабаша. Харків: Право, 2008. 416 с.

²⁰ Шаповал Т.В. Конституційний інститут політичних прав і свобод в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. Одеса, 2009. 21 с.

²¹ Конституційне право України: навч. посіб. / М.В. Ковалів, М.Т. Гаврильців, М.М. Бліхар. Львів: ТОВ "Ліга-прес", 2014. 402 с.

²² Федоренко В. Політичні права та свободи людини і громадянина в Україні: поняття, види, характеристика. Історико- правовий часопис. 2016. № 1. С. 80-87. С. 81. URL: http://nbUv.gov.Ua/UJRN/ipch_2016_1_17 (дата звернення 07.10.2021).

²³ Конституція України від 28 чер. 1996 р. № 254к/96-ВР. База даних "Законодавство України" / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.да/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 26.10.2021).

²⁴ Права людини / Ю.М. Бисага та ін. Ужгород: Ліра, 2003. 164 с.

²⁵ Ільницька УВ. Політичні права і свободи громадян: нормативно-правове забезпечення та механізми реалізації у демократичних державах. Наукові праці. Політологія. 2012. Вип. 185. Т 197. С. 37-41. С. 38.

²⁶ Танчак А.Я. Політичні права людини: поняття та зміст. Актуальні проблеми держави і права. 2005. Вип. 24. С. 248-254. С. 252-253. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2005_24_36 (дата звернення: 15.10.2021).

²⁷ Заворотченко Т.М. Класифікація конституційних суб'єктивних політичних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. Спецвипуск. Ч. 1. С. 42-45. С. 44. URL: http://apnI.dnu.in.ua/tom_1_ 2017/12.pdf (дата звернення 15.10.2021).

²⁸ Конституційне право України: навч. посіб. / М.В. Ковалів, М.Т. Гаврильців, М.М. Бліхар. Львів: ТОВ "Ліга-прес", 2014. 402 с.

Размещено на Allbest.ru