Публічне адміністрування суден у портах. міжнародний аспект
Характеристика головних аспектів адміністрування й оформлення суден у портах з огляду на міжнародні стандарти, які містить Конвенція й Додаток. Перехід на системи електронного обміну інформацією. Зміст загальної декларації, що містить відомості про судно.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.01.2023 |
| Размер файла | 24,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Публічне адміністрування суден у портах. міжнародний аспект
А. Сурілова, аспірант 3-го року навчання кафедри морського та митного права судово-адміністративного факультету Національного університету «Одеська юридична академія», асистент кафедри морського права Національного університету «Одеська морська академія»
Для українських дослідників і звичайних громадян болючими є питання, пов'язані з функціонуванням морських портів. Час від часу ми отримуємо новини про те, що перевалка вантажів критично зменшилася, портова інфраструктура знаходиться в занедбаному стані, працівники порту не отримують зарплатню і так далі. Це слугує чинником того, що порти перебувають на особливому місці в об'єктиві сучасних правових досліджень, адже саме право насамперед покликане врегулювати такі проблеми, створивши безпечний юридичний та економічний простір із прозорими правилами гри для бізнесу, який буде розвивати порти в Україні. Однак порти неможливо собі уявити без морського транспорту. Саме тому з урахуванням прагнення України до діяльності у сфері морського транспорту, яка заснована на найкращих міжнародних практиках, у статті досліджено питання міжнародних стандартів щодо оформлення суден у порту.
Головним чином було проаналізовано зміст Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року. Звертається увага на те, що з 2016 року діє остання версія Додатку до Конвенції. Вона містить перелік стандартів і рекомендацій (рекомендованої практики), яка безпосередньо стосується предмету дослідження. У результаті дослідження було з'ясовано, що нова версія Додатку містить перелік нововведень, основними з яких є перехід документообігу на електронну форму, а це є позитивним аспектом змін, внесених до Додатка до Конвенції. Разом із цим перелік документів, які вимагає портова влада, було розширено з 8 до 12 одиниць. Зокрема, окрім таких документів, як загальна декларація, декларація про вантаж, про суднові припаси, про особисті речі, до суднової ролі, списку пасажирів, морської санітарної декларації було додано пов'язані з охороною відомості, а також попереднє електронне повідомлення про вантажі для цілей оцінки митних ризиків і форму попереднього повідомлення про доставку відходів у портові приймальні споруди. Окрім цього, додано розділ, цілковито присвячений безбілетним пасажирам. Наприклад, урегульовано питання поводження з ними, їх оформлення та процедури депортації. Стаття містить характеристику головних аспектів адміністрування та оформлення суден у портах з огляду на міжнародні стандарти, які містить Конвенція та Додаток. У підсумку наводяться рекомендації щодо напряму подальших досліджень.
Ключові слова: Конвенція БАЦ Додаток 2016, міжнародні стандарти, оформлення суден, порт.
Public administration of ships at ports. International aspect
Surilova A.
Issues related to the functioning of seaports are stressful for Ukrainian researchers and ordinary citizens. For example, we receive news that cargo handling has critically decreased, port infrastructure is in a state of disrepair, port workers do not receive salaries, etc. Therefore, ports have a special place in the lens of modern legal research. That is why the law is primarily designed to address these issues by creating a secure legal and economic space with transparent rules for the business that will develop ports in Ukraine. However, it is impossible to imagine ports without sea transport. That is why, given the above, as well as taking into account Ukraine's desire to operate in the field of maritime transport on the basis of the best international practices, in this article we explored the issues of international standards for the administering ships in port. For example, we analyzed the content of the 1965 Convention on the Facilitation of International Maritime Traffic (FAL Convention). Our attention was drawn to the latest amendments to the Annex of the Convention, adopted in 2016.
They contain a list of standards and recommendations (recommended practices) that are directly relevant to the subject of our study. As a result, we found that the new version of the Annex contains a list of novelties, the main of which is the transition of documents to electronic form, which is a positive aspect of the changes made to the Annex of the Convention. At the same time, the list of documents required by the port authorities has been expanded from 8 to 12 units. In addition to such documents as General Declaration, Cargo Declaration, Ship's Stores Declaration, Crew's Effects, Crew List, Passengers List, Maritime Declaration of Health, security-related information was added, as well as prior electronic notification of cargo for assessment purposes, customs risks, and the form of prior notification of waste delivery to port reception facilities.
Moreover, a section dedicated to ticketless passengers was added. For example, it regulates the issues of their treatment, registration, and the deportation procedure. The article describes the main points concerning the administration and registration of ships in ports under the international standards contained in the Convention and the Annex. As a result, recommendations are given for the direction of further research.
Key words: FAL Convention, Annex 2016, international standards, ship registration, port.
Постановка проблеми
Коли йдеться про порти, зазвичай маються на увазі великі транспортні та логістичні центри, що сполучають людей і товари, різні континенти та культури, судна під найрізноманітнішими прапорами. Так відбувається й з правовим регулювання портової діяльності, або ширше - з усіма напрямами її публічного адміністрування: тут поєднуються норми міжнародних угод, внутрішніх законодавств, актів локального (внутрішньопортового) регулювання, запроваджуються кращі практики та стандарти адміністрування. Історія управління заходженням суден до портів, їх оформлення, виходу з портів складає багато років [1].
Важливим компонентом загальносвітової системи оформлення суден у морських портах є діючі міжнародні угоди. Вони мають важливе значення для України в умовах її євроінтеграційного розвитку, гармонізації норм, правил, стандартів з кращими світовими й регіональними практиками. Зокрема, у Морській доктрині України на період до 2035 року [2] зазначається про прихильність міжнародним стандартам (у тексті документу про це згадується не менше 10 разів). Однак, як звертається увага в дослідницькій літературі [3], необхідно впроваджувати механізми практичної реалізації цих положень, враховуючи успішний закордонний досвід, адже задекларована прихильність до відповідності міжнародним стандартам діяльності щодо оформлення суден у морських портах ризикує залишитися такою лише на папері. Для морського права України це означає необхідність врахування міжнародних стандартів морської діяльності, зокрема, щодо адміністрування суден у портах та, зокрема, спрощення правил їх оформлення.
Оцінка стану дослідження проблематики
У різний час окремим аспектам порушеного питання було присвячено праці Т. Аверочкіної [3; 4], С. Андрущенка [5], Є. Калінського, Г. Тіхосової та К. Клевцова [6], Р. Стецуна й О. Царенко [7], О. Федотова [8], C. Alexandrowicz [9], A. Joseph, D. Dalaklis [10]. Але комплексного дослідження міжнародних стандартів оформлення суден у портах ще проведене не було, що зумовлює його актуальність, підвищенню якої сприяють триваючі намагання зробити адміністративні процедури у морських портах України якомога швидшими та зручнішими, будувати ефективну морську та портову політику, приймати нормативно-правові акти щодо управління суднами в українських портах на основі здобутків міжнародної спільноти та міжнародних стандартів щодо адміністрування оформлення суден у портах. У зв'язку із цим метою статті є характеристика публічного адміністрування суден у порту з боку міжнародного морського права.
Виклад основного матеріалу
Для подолання негативних явищ у мореплавстві та оформленні суден у морських портах уряди держав портів звернулися до ІМО (як відомо, перше засідання цієї організації відбулося в 1959 році [11]). У 1961 році на другій асамблеї Міжнародної морської організації (далі - ІМО) було прийнято резолюцію А.29 (ІІ), відповідно до якої було заплановано прийняти документ, угоду, за допомогою якої полегшити формальності при оформленні іноземних суден у портах. У 1963 році третя асамблея ІМО ухвалила резолюцію А.63 (III), згідно з якою було заслухано звіт експертів та ухвалено проект майбутнього договору [11]. Відповідно, 9 квітня 1965 року в Лондоні на конференції ІМО було прийнято Конвенцію про полегшення міжнародного морського судноплавства Конвенція FAL; FAL Convention; тут і далі - Конвенція., яка набула чинності 5 березня 1967 року [12].
Відповідно до ст. 1, підписанти зобов'язалися вжити всіх необхідних заходів для уникнення невиправданих затримок суден в порту, вантажу, осіб та власності на борту. Згідно із ч. 1 ст. 2, ст. 3, 4, договірні сторони зобов'язалися співробітничати з метою впровадження механізмів та заходів для полегшення міжнародного морського судноплавства та спрощення формальностей при оформленні суден у портах. Водночас воєнні кораблі й прогулянкові яхти було виключено зі сфери регулювання Конвенції (ч. 3 ст. 2). Відповідно до ч. 1 ст. 5, положення Конвенції не можуть тлумачитися як перешкода для застосування ширших заходів для спрощення формальностей та полегшення судноплавства. Договірні сторони мають право за необхідності вживати тимчасових заходів для підтримки порядку, моралі, протидії поширенню інфекцій і хвороб (ч. 2 ст. 5). Документ містить перелік норм та правил, які поділяються на необхідні для застосування стандарти та рекомендовану практику (ст. 6). Вони наведені у Додатку Тут і далі - Додаток. до Конвенції. Нижче ми розглянемо норми Конвенції в редакції поправок до її Додатку, ухвалених Резолюцією ЕЛЬ.12(40) від 8 квітня 2016 року [13].
Головною новацією останньої редакції Додатку до Конвенції ЕЛЬ є перехід на системи електронного обміну інформацією. Відтак, документи, які вимагалися портовими властями при приході/ відході судна до/з порту, мають надаватися в електронному вигляді за принципом «єдиного вікна Система, що забезпечує можливість надання стандартизованої інформації, передбаченої Конвенцією, в єдиному пункті (підрозділ «А» Додатку).» (розділ 1, підрозділ «С» Додатку до Конвенції ЕЛЬ, п. 1.3Ыэ, 1.3їег, 1.3циіп). Крім визначення «єдиного вікна», в Додатку з'явилися нові терміни. Наприклад, визначення Кодексу ОСПС (Міжнародний кодекс з охорони суден і портових засобів від 12 грудня 2002 року), вантажовідправника Сторона, зазначена в коносаменті або транспортній накладній як вантажовідправник, і / або сторона, що уклала договір перевезення (або від чийого імені або за чиїм дорученням був укладений договір перевезення) з перевізником (підрозділ «А» Додатку). Вантажовідправник може також іменуватися відправником., кліренсу Виконання митних і / або інших формальностей, необхідних для:
отримання дозволу на випуск товарів для внутрішнього споживання, експорту або застосування до них іншої митної процедури;
отримання дозволу на доступ осіб на територію тієї чи іншої держави;
отримання дозволу на захід судна в порт у межах території тієї чи іншої держави або відбуття з нього (підрозділ «А» Додатку). тощо. Збільшення переліку документів, які надаються під час прибуття / відбуття, з 8 до 12 одиниць компенсується переходом на їх електронний обіг. Заходи портової влади із запобігання та протидії розповсюдженню наркотиків не мають призводити до збільшення незручностей (розділ 1, підрозділ «В», п. 1.3). Незаконний обіг наркотиків в рамках Додатку до Конвенції регулюється підрозділом «О» розділу 1. Нова редакція передбачає, що портова влада може вимагати свідоцтво про вакцинацію або ревакцинацію тільки щодо жовтої лихоманки (розділ 3, підрозділ «А», п. 3.7). Попередня версія, крім цього, передбачала ще віспу та холеру в якості небезпечних захворювань, щодо яких мають надаватися свідоцтва. Новою рекомендованою практикою є надання коштів та послуг, необхідних для задоволення потреб пасажирів похилого віку та інвалідів (розділ 3, підрозділ «В», п. 3.11.1, пп.»ііі»), а також запровадження двопотокової системи («зелений» і «червоний» коридори) для полегшення кліренсу багажу та пасажирів (п. 3.11, п. 3.11.2). Новацією також є детальна регламентація щодо безбілетних пасажирів (розділ 4 Додатку). Перевірки різних контролюючих органів мають проводитись одночасно в одному і тому ж місці і з мінімальними затримками. Поправками до Додатку Конвенції РЛЬ передбачено також інші нововведення, зокрема, спрощено формальності щодо суден круїзних рейсів та які здійснюють науково-дослідну роботу (розділ 3, підрозділи «О» і «Р»).
Відповідно до п. 1.1, кількість витребуваних документів з боку органів державної влади зводиться до мінімуму. Їх перелік вичерпний. Серед них: загальна декларація; декларація про вантаж; про суднові припаси; про особисті речі; суднова роль; список пасажирів; морська санітарна декларація; пов'язані з охороною відомості, передбачені правилом 9.2.2 розділу ХІ-2 Додатку до Міжнародної конвенції з охорони життя на морі (далі - СОЛАС Відповідно до Розділу ХІ-2 Додатку до Конвенції СОЛАС, зокрема, п. 9.2.2, кожне судно, яке має намір зайти в порт договірної сторони, щорічно надає інформацію за запитом посадових осіб, уповноважених на це урядом договірної сторони. Капітан може відмовити в наданні такої інформації, розуміючи, що відмова може призвести до заборони на заходження в порт.); попереднє електронне повідомлення про вантажі для цілей оцінки митних ризиків; форма попереднього повідомлення про доставку відходів в портові приймальні споруди (розділ 2, підрозділ «А», п. 2.1 Додатку).
Загальна декларація містить загальні відомості про судно (п. 2.2), передається портовій владі або:
а) датованою та за підписом капітана, суднового агента Згідно з підрозділом «А» Додатку, судновим агентом є сторона, що представляє інтереси судновласника і / або фрахтувальника (принципала) судна в порту. Агент несе відповідальність перед принципалом, якщо він наділений такими повноваженнями, за організацію спільно з портом стоянки судна, надання всіх відповідних портових послуг і послуг, пов'язаних з обслуговуванням судна, відповідно до вимог капітана й екіпажу, очищення судна портовими й іншого органу влади (включаючи підготовку й надання відповідної документації), а також випуску або отримання вантажу від імені принципала. або належним чином уповноваженої капітаном особи;
б) засвідченою прийнятним для органу влади порту способом (п. 2.2.3).
Відповідно до рекомендованої практики (п. 2.2.2) загальна декларація містить відомості про: назву, тип і номер судна; позивний сигнал; державу прапора судна; номер рейсу; дані про реєстрацію; дані про вантажомісткість; прізвище капітана; прізвище й контактна інформація суднового агента; короткий опис вантажу; кількість членів екіпажу; кількість пасажирів; короткі відомості про рейс; дата й час приходу/відходу; порт приходу/відходу; потреби судна щодо приймальних споруд для відходів і залишків; останній порт заходу/ наступний порт заходу.
Вантажна декларація є основним документом про вантаж Будь-які вантажі, вироби, товари й будь-якого роду предмети, що перевозяться на судні за винятком пошти, суднових припасів, суднових запасних частин, суднового спорядження, вантажних транспортних одиниць, що не перевозяться за договором перевезення з вантажовідправником, особистих речей команди й багажу, що слідує з пасажирами (підрозділ «А» Додатку)., який вимагається портовою владою при оформленні судна в порту. Водночас може вимагатися надання додаткової інформації про небезпечні вантажі (п. 2.3). Під час прибуття судна в порт декларація про вантаж має містити такі відомості: назва й номер судна; держава прапора судна; прізвище капітана; номер рейсу; порт навантаження; порт складання декларації; ідентифікаційні позначення вантажних контейнерів, якщо це може бути застосовано; маркувальні знаки й номери; число місць і вид упаковки; кількість та опис вантажів або, за його наявності, код ГС Конвенція про гармонізовану систему опису й кодування товарів; також відома як «Гармонізована система» (далі - ГС) (набуття чинності: 01 січня 1988 року). ЇЇ мета полягає у створенні системи опису й кодування для використання митними органами при класифікації товарів або груп товарів для цілей встановлення митних тарифів і збору статистичних даних. [14]; номери транспортних документів на вантаж, що підлягає вивантаженню в даному порту; порти вивантаження вантажу, який залишився на борту; першочергові порти відправлення вантажів, що перевозяться по транспортним документам для мультимодальних перевезень або за наскрізними коносаментами Відповідно до ч. 7 ст. 1 Гамбурзьких правил, коносаментом є документ, який підтверджує договір морського перевезення та прийом або навантаження вантажу перевізником. Перевізник зобов'язується видати вантаж згідно з коносаментом. Своєю чергою договір морського перевезення являє собою угоду, за якою перевізник за сплату фрахту зобов'язується перевезти вантаж морем з одного порту в інший (ч. 6 ст. 1). (пп. «а» п. 2.3.1). Під час вибуття: назва та номер судна; держава прапора судна; прізвище капітана; номер рейсу; порт вивантаження; ідентифікаційні позначення вантажних контейнерів, якщо це може бути застосовано (щодо вантажу, прийнятого в даному порту); маркувальні знаки і номери; число, місць, вид упаковки; кількість та опис вантажів або код ГС (за наявності);
номери транспортних документів на вантаж, прийнятий в даному порту (пп. «Ь» п. 2.3.1). Як альтернатива декларації про вантаж можуть надаватися судновий маніфест Документ, в якому в узагальненій формі представлені різні дані з коносаментів та інших транспортних документів, виданих для перевезення вантажів на суднах (підрозділ «А» Додатку). або примірник транспортного документа (або його завірена копія), якщо вони містять всі необхідні відомості, які вимагаються від декларації про вантаж, затверджені належним відповідно до п. 2.3.1-3 чином (п. 2.3.4, п. 2.3.4.1).
Декларація про суднові припаси датується та підписується капітаном судна або будь-якою особою суднового командного складу, відповідним чином уповноваженою на це капітаном та особисто проінформованою про суднові припаси, або іншим прийнятним для портової влади чином (п. 2.4.1). Згідно з підрозділом «А» Додатку, судновими припасами є товари, призначені для споживання на судні, зокрема, витратні матеріали та продукти, товари, що перевозяться з метою продажу пасажирам і членам екіпажу, паливо й мастильні матеріали, але виключаючи суднове спорядження Предмети, за винятком суднових запасних частин, які знаходяться та призначені для використання на судні, знімні, але не належать до категорії витратних матеріалів, включаючи такі приналежності судна, як рятувальні шлюпки, рятувальні пристрої, меблі, шкіперське майно й інші подібні предмети (підрозділ «А» Додатку). і суднові запасні частини Предмети, призначені для ремонту або заміни конструктивних елементів судна, на якому вони перевозяться (підрозділ «А» Додатку).. Таке розмежування часто слугує непорозумінням при зіткненні норм національного та міжнародного законодавства [8]. Наприклад, суднове спорядження та суднові запасні частини є потрібними для експлуатації судна елементами, які, не потрапляючи на сушу, не підлягають оподаткуванню і, тим паче, не можуть бути конфісковані [8]. У розумінні Додатку до Конвенції, такі речі не мають вноситися до декларації про припаси.
Відповідно до стандарту 2.5, декларація про особисті речі Одяг, предмети повсякденного вжитку й будь-які інші речі, включаючи валюту, що належать членам екіпажу й перевозяться на судні (підрозділ «А» Додатку). команди судна не вимагається при його відправленні з порту. Декларація про особисті засвідчується аналогічно до декларації про припаси (п. 2.5.1). Влада порту може вимагати, щоб кожен член екіпажу підписав або запевнив прийнятним способом декларацію про свої особисті речі, якщо це доцільно при здійсненні перевірки (п. 2.5.1). Рекомендованою практикою є витребування тільки таких відомостей щодо особистих речей, щодо яких накладається мито, заборона або обмеження (п. 2.5.2).
Суднова роль містить відомості про кількість та склад екіпажу (п. 2.6). Членами екіпажу є будь-які особи, дійсно зайняті під час рейсу виконанням обов'язків на борту, пов'язаних експлуатацією судна або його обслуговуванням, і включені в суднову роль (підрозділ «А» Додатку). Суднова роль містить інформацію про: назву та номер судна; державу прапора судна; позивний сигнал; номер рейсу; прізвища; імена; громадянство; звання або посаду; стать; дату й місце народження; вид і номер ідентифікаційного документа; державу, яка видала цей документ; дату закінчення терміну дії цього документа; порт і дату прибуття / відбуття судна; останній порт заходу (п. 2.6.1). Якщо судно, здійснюючи рейси за розкладом, заходить в один і той же порт щонайменше один раз протягом 14 днів і якщо на ньому відбуваються незначні зміни складу екіпажу, державній владі в загальному випадку не слід вимагати надання повністю заново складеною суднової ролі, а слід приймати існуючу суднову роль із зазначеними в ній змінами (п. 2.6.4). Як зазначає В. Вороний [15], ця практика може бути корисною при лінійних поромних перевезеннях, наприклад, на напрямках щодо Грузії, Туреччини й Болгарії.
Список пасажирів є основним документом, що містить відомості про пасажирів при прибутті й відправленні судна (п. 2.7). Список пасажирів має містити дані про: назву та номер судна; позивний сигнал; державу прапора судна; номер рейсу; прізвище; імена; громадянство; дату народження; місце народження; стать; тип проїзного або ідентифікаційного документа; його серійний номер; державу, яка його видала; дату закінчення терміну його дії; порт посадки; номер візи, якщо це можливо; порт висадки (п. 2.7.3).
Основним документом, що містить відомості про небезпечні вантажі, є маніфест небезпечних вантажів (п. 2.8), а щодо стану здоров'я осіб на борту - морська санітарна декларація (п. 2.10).
Наступні розділи Додатку містять інформацію про оформлення осіб, безбілетних пасажирів, операцій із вантажами, санітарного, карантинного, фітосанітарного контролю, інших питань.
адміністрування судно електронний декларація
Висновки й перспективи подальших досліджень
Серед міжнародних стандартів щодо оформлення суден в порту перш за все варто розглядати Конвенцію про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року. У редакції поправок від 2016 року до Додатку Конвенції можна знайти розширений перелік стандартів і рекомендацій щодо спрощення (дерегуляції) адміністративних процедур щодо суден в порту, зокрема, щодо приходу / відходу, кліренсу пасажирів / багажу, іншої інформації. Характерним для нової редакції стало запровадження системи електронного обігу документів, що слід позитивно оцінювати з огляду на спрощення та прискорення процесів обміну інформацією, зменшення бюрократичного тиску й корупційних ризиків.
Разом з тим, законодавство у сфері дерегуляції адміністративних процедур на морському транспорті потребує постійного оновлення з урахуванням емпіричних даних, які отримуються внаслідок діяльності в портах. Це означає, що на рівні національного законодавства у сфері морського права потрібно не лише вдало імплементувати положення останньої редакції Додатку до Конвенції, але й оцінювати, чи не можемо ми, враховуючи принципи Конвенції, створити норми, які ефективніше спрощують адміністративні процедури щодо суден у портах України. У зв'язку із цим перспектива подальших досліджень полягає в зіставленні норм міжнародного права й національного законодавства у сфері дерегуляції адміністративних процедур на морському транспорті з метою пошуку шляхів по вдосконаленню чинних норм, правил і стандартів, і створенню нових, за необхідності та за результатами проведеного аналізу.
Література
1. Стець О.М. Публічне (державне) адміністрування у сфері морського та річкового транспорту в Україні. Lex Portus. 2019. № 1. С. 68-88.
2. Про затвердження Морської доктрини України на період до 2035 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2009 року № 1307.
3. Аверочкіна Т.В. Публічне адміністрування морської діяльності в Україні: оновлення правової концепції. Правові засади організації та здійснення публічної влади. 2021. С. 6-8.
4. Аверочкіна Т.В. Публічне адміністрування морської діяльності в Україні: проблеми та рішення. Правова держава. 2021. № 42. С. 80-85.
5. Андрущенко С.В. Режим морського порту: генеза міжнародно-правового забезпечення. Lex Portus. 2018. № 1. С. 106-114.
6. Калінський Є.О., Тіхосова Г.А, Клевцов К.М. Шляхи удосконалення порядку митного оформлення та контролю якості вантажів у морських портах України. Товарознавчий вісник. 2021. № 1. С. 205-214.
7. Царенко О.М., Стецун Р.М. Публічне адміністрування морського простору. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 3. С. 201-206.
8. Федотов О.П. Концепція запровадження «вільної практики» як засобу спрощення митних формальностей. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. № 3. С. 27-35.
9. Alexandrowicz C.H. The Convention of Facilitation of International Maritime Traffic and International Technical Regulation (A Comparative Study). The International and Comparative Law Quarterly. 1966. № 15. P. 621-659.
10. Joseph A, Dalaklis D. The International Convention for the Safety of Life at Sea: Highlighting Interrelations of Measures Towards Effective Risk Mitigation. Journal of International Maritime Safety, Environmental Affairs and Shipping. 2021. № 1. P. 1-11.
11. Convention on Facilitation of International Maritime Traffic (FAL). ІМО.
12. Конвенція про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р. (укр / рос): Міжнародний документ від 09 квітня 1965 року. База даних «Законодавство України».
13. Доклад комитета по упрощению формальностей и его сороковой сессии. FAL.12(40). ІМО. 08 апреля 2016 года. Компания Проминвест: веб-сайт.
14. Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів: Міжнародний документ від 14 червня 1983 року. База даних «законодавство України».
15. Вороной В.І. Яких змін чекати в міжнародному морському судноплавстві. 27 лютого 2017 року. Центр транспортних стратегій: вебсайт.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, як частина політичної думки. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 17.12.2013Визначення понять "пасажирське", "вантажне", "риболовне судно" міжнародною конвенцією з охорони людського життя на морі 1974 р. Термін "моторний човен", його трактування. Визначення видів суден конвенцією про відповідальність операторів ядерних суден.
доклад [14,7 K], добавлен 30.03.2015Визначення та характеристика основних шляхів впровадження реформ з децентралізації влади в Україні. Ознайомлення з метою адміністративно-правового регулювання. Дослідження й аналіз головних характеристик зазначених моделей місцевого самоуправління.
эссе [130,3 K], добавлен 18.09.2019Понятие и классификация портовых судовых сборов в портах России. Понятие провозной платы. Характеристика ставок судовых сборов. Понятие и сущность морского права. Основные правила применения и ставки портовых сборов в морских рыбных портах России.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 16.05.2010Питання комунікаційної політики у судовій установі. Актуальність раціоналізації в адмініструванні судової діяльності. Проблемні аспекти, шляхи розвитку цього напряму судового адміністрування та підходи до поліпшення взаємодії судів із громадськістю.
статья [16,5 K], добавлен 17.08.2017Поняття міжнародного комерційного арбітражу. Категорії спорів та законодавче регулювання діяльності Міжнародного комерційного арбітражного суду України. Міжнародні конвенції, що регулюють комерційний арбітраж, та документи ненормативного характеру.
контрольная работа [32,6 K], добавлен 14.02.2011Розгляд вантажу як об'єкту правовідносин у сфері морських перевезень, умови визнання його незатребуваним. Регулювання майнових відносин щодо незатребуваних вантажів у морських портах України, Росії, Грузії, Індії та Об'єднаних Арабських Еміратів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.03.2013Правовой режим морских портов. Условия пребывания судов в иностранных портах. Порядок контроля за иностранными судами. Международная конвенция "О создании международного фонда для компенсации ущерба от загрязнения нефтью", протокол об ее изменении.
реферат [47,0 K], добавлен 26.12.2013Загальні принципи та історичний розвиток захисту прав дитини в Україні. Основні положення Конвенції ООН, Загальної декларації прав людини та Міжнародних пактів: визначення права дитини на сім'ю та освіту. Діяльність служби у справах неповнолітніх.
презентация [98,8 K], добавлен 10.09.2011Основний текст Декларації про державний суверенітет України, її зміст та призначення. Місце і роль Декларації про державний суверенітет України в історії України та українців. Напрямки впливу Декларації в створенні демократичної держави – України.
курсовая работа [64,3 K], добавлен 05.01.2014
