Принцип суверенітету та незалежності як основоположна засада конституційного ладу сучасної Української держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Принцип суверенітету та незалежності як основоположна засада конституційного ладу сучасної Української держави

Черваньова Діана Андріївна студентка 2 курсу факультету юстиції права

Слінько Тетяна Миколаївна кандидатка юридичних наук, професорка та завідувачка кафедри конституціного права

Харків

Анотація

У статті розглянуто деякі аспекти щодо принципу суверенітету та незалежності конституційного ладу сучасної Української держави.

Зазначається, що в сучасних умовах проблема захисту конституційного ладу є надзвичайно актуальною, у зв'язку з тим, що 24 лютого 2022 року на всій території нашої держави запроваджено правовий режим воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ на територію України.

Сучасний конституційний лад України за своєю суттю є перехідним, змішаним, що зумовлено, насамперед, належним рівнем розвитку та суперечливим характером формування суспільства, держави і права, які поєднують у собі риси різноманітних суспільно-економічних формацій і, відповідно, різні типи держави і права, що перебувають на етапі розвитку.

Визначено, що останні події, зокрема повномасштабне вторгнення російських окупаційних військ на нашу територію, змушують зосередити увагу на дослідженні принципу суверенітету та незалежності держави.

В Основному Законі України наша держава характеризується як суверенна і незалежна, що з точки зору важливості цих ознак для самого існування та повноцінного функціонування держави є цілком закономірним. Виразом волі українського народу, реалізацією його невід'ємного права на самовизначення стало створення Української держави як незалежної і суверенної.

Виходячи із зазначеного, можна зробити висновок про те, що в складних умовах сьогодення саме принцип суверенітету та незалежності займає одне з головних місць в доктрині конституційного права та зокрема в питанні конституційного ладу нашої країни через посягання військ країни агресорки на нашу територіальну цілісність, незалежність та суверенітет.

Відтак, розглянутий нами в цій статті принцип конституційного ладу сучасної Української держави - принцип державного суверенітету і незалежності України означає верховенство державної влади по відношенню до будь-якої іншої влади всередині країни і його незалежність від будь-якої іншої влади поза ним. Зміст цього положення було конкретизовано в Декларації про державний суверенітет України, яка визначає державний суверенітет як верховенство, незалежність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах, а також у низці статей Конституції України.

Ключові слова: незалежність, суверенітет, конституційний лад, повномасштабне вторгнення, воєнний стан, принципи.

Abstract

Chervanova Diana Andriiivna 2nd year student of the Faculty of Justice of Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

Slinko Tetiana Mykolaivna Candidate of Law, Professor and Head of the Department of Constitutional Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

THE PRINCIPLE OF SOVEREIGNTY AND INDEPENDENCE AS THE FUNDAMENTAL BASIS OF THE CONSTITUTIONAL SYSTEM OF THE MODERN UKRAINIAN STATE

The article deals with some aspects of the principle of sovereignty and independence of the constitutional order of the modern Ukrainian State.

It is noted that in modern conditions, the problem of protecting the constitutional order is extremely relevant, due to the fact that on February 24, 2022, a legal regime of martial law was introduced throughout the territory of our State as a result of the full-scale invasion of Russian troops into the territory of Ukraine.

The modern constitutional order of Ukraine is inherently transitional, mixed, which is due, first of all, to the proper level of development and the contradictory nature of the formation of society, state and law, which combine the features of various socio-economic formations and, accordingly, different types of state and law that are at the stage of development.

It is determined that recent events, in particular the full-scale invasion of Russian occupation troops on our territory, make us focus on the study of the principle of sovereignty and independence of the state.

The Basic Law of Ukraine characterizes our state as sovereign and independent, which is quite natural in terms of the importance of these features for the very existence and full functioning of the state. The creation of the Ukrainian state as an independent and sovereign state was the expression of the will of the Ukrainian people, the realization of their inalienable right to self-determination.

Proceeding from the above, it can be concluded that in today's difficult conditions the principle of sovereignty and independence occupies one of the main places in the doctrine of constitutional law and in particular in the issue of the constitutional order of our country due to the encroachment of the aggressor country's troops on our territorial integrity, independence and sovereignty.

Therefore, the principle of the constitutional order of the modern Ukrainian state considered in this article - the principle of state sovereignty and independence of Ukraine means the supremacy of state power in relation to any other power within the country and its independence from any other power outside it. The content of this provision was specified in the Declaration on State Sovereignty of Ukraine, which defines state sovereignty as the supremacy, independence, fullness and indivisibility of the power of the republic within its territory and independence and equality in foreign relations, as well as in a number of articles of the Constitution of Ukraine.

Keywords: independence, sovereignty, constitutional order, full-scale invasion, martial law, principles.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні до України прикута велика увага, адже вона посідає рівноправне місце серед інших країн світу, державотворення яких відбувалося в зовсім інших умовах, ніж в Україні.

Тому, на нашу думку, дослідження порядку визначення конституційного ладу та його основних проблем зумовлено здобуттям нашою державою незалежності, оскільки становлення та розвиток усіх пострадянських держав пов'язане, насамперед, із трансформацією основних засад (принципів) конституційного ладу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню принципу суверенітету та незалежності конституційного ладу сучасної Української держави було досліджено в працях таких вчених як Кравчук В., Барабаш Ю. та інших.

Мета даної статті полягає у висвітленні основних аспектів та положень щодо принципу суверенітету та незалежності конституційного ладу сучасної Української держави.

Виклад основного матеріалу

В умовах розбудови в Україні демократичної, правової держави особливої актуальності набуває проблема забезпечення стабільності та непорушності конституційного ладу.

Зокрема, в складних умовах функціонування нашої держави проблема захисту конституційного ладу є надзвичайно актуальною, у зв'язку з тим, що 24 лютого 2022 року на всій території нашої держави запроваджено правовий режим воєнного стану внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ на територію України.

У рамках даної теми слід зазначити, що конституційний лад України - це система суспільних відносин (соціальних, економічних, політико-правових), передбачених і гарантованих Основним Законом нашої держави та прийнятими законами на його основі та у відповідності до нього.

За своєю юридичною сутністю конституційний лад -- це певний вид конституційно-правових відносин, що визначається рівнем розвитку суспільства, держави і права.

Сучасний конституційний лад України за своєю суттю є перехідним, змішаним, що зумовлено насамперед відповідним рівнем розвитку та суперечливим характером становлення суспільства, держави і права, поєднанням рис різних суспільно-економічних формацій і, відповідно, різні типи держави і права, що перебувають у стадії становлення [6, с.88].

Аналізуючи Конституцію України, можна констатувати, що принципами конституційного ладу є:

• суверенітет і незалежність держави;

• демократизм держави;

• соціальна держава;

• правова держава;

• унітарна держава;

• республіканська форма правління.

Згідно зі статтєю 1 Основного Закону нашої держави проголошується, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою [1]. Проголошення України суверенною та незалежною державою було закономірним історичним рішенням, до якого наша держава прагнула майже тисячу років, і лише у 1991 році, з розпадом Радянського Союзу, це стало можливим. суверенітет незалежність конституційний

Проте, останні події, зокрема, повномасштабне вторгнення російських варварських військ на нашу землю змушує акцентувати увагу на дослідженні принципу суверенітету і незалежності держави.

В Основному Законі України, наша держава характеризується як суверенна і незалежна, що з точки зору важливості цих ознак для самого існування та повноцінного функціонування держави є цілком закономірним. Виразом волі українського народу, реалізацією його невід'ємного права на самовизначення стало створення Української держави як незалежної і суверенної.

У демократичній державі носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, яку він може здійснювати безпосередньо або через органи державної влади, визнається сам народ. Тому наявність суверенітету для державної влади є необхідною умовою реалізації органами державної влади покладених на них завдань і функцій [2, с.11].

Згідно з «Декларацією про державний суверенітет України» зазначається, що державний суверенітет -- це верховенство, незалежність, повнота і неподільність влади держави на її території та незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах [3].

Наукова доктрина зазвичай визначає в юридичній літературі під державним суверенітетом розуміють незалежність державної влади від будь-якої іншої влади всередині країни і за її межами, що виражається в її виключному, монопольному праві самостійно і вільно вирішувати всі свої справи.

Як справедливо зазначає проф. Барабаш Ю.: «На конституційному рівні питання державного суверенітету врегульовуються достатньо фрагментарно. Найбільш часто про державний суверенітет згадується в перших розділах основних законів (у цих розділах, як правило, закріплюються засади конституційного ладу) при загальній характеристиці самої держави» [7, с.102].

Суверенітет є комплексною ознакою держави. У ньому зосереджені більш суттєві ознаки державної організації суспільства [4, с. 19]. Державний суверенітет може поєднуватися з народним суверенітетом і національним суверенітетом.

Демократична держава, в якій нації і народності реалізували своє право на національне самовизначення, є суверенною державою в усіх цих значеннях, тобто включно з народним і національним суверенітетом [4]. Слід зазначити, що під впливом науково-технічної революції та процесу світової інтеграції, що триває, створення світового ринку, з'явилася нова закономірність розвитку держав, тобто зближення різних держав, їх взаємний розвиток збагачення в результаті взаємодії.

Отже, можемо виокремити наступні ознаки суверенітету держави:

- єдність - наявність однієї суверенної влади, що здійснюється системою державних органів;

- неподільність - держава зосереджує всю повноту суверенітету і не поділяє його, а лише законом делегує свої суверенні права органам місцевого самоврядування в унітарній державі; суб'єкти влади та органи місцевого самоврядування у федеративній державі; міжнародні організації тощо;

- невідчужуваність - неможливість довільного відчуження легітимної та легалізованої влади, оскільки суверенітет виступає як елемент правоздатності держави, передумова повноважень держави [5, с. 55].

У свою чергу, незалежність держави - це можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок і наказів. Незалежність для держави - це політична незалежність, непідпорядкованість, суверенітет.

Незалежність повинна характеризуватися наступними основними ознаками:

- здатність самостійно визначати цілі, завдання та методи їх досягнення;

- вміння вирішувати питання та проблеми власним коштом;

- свобода вибору тієї чи іншої поведінки.

Проте в цілому для характеристики незалежності держави, на думку більшості вчених, найбільш доцільне слово «суверенітет», що означає незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах [8].

Висновки

Конституційний лад слід розглядати як складне структуроване поняття, яке опосередковує складне явище суспільно-політичної та конституційно-правової дійсності. Виходячи з цього, важливою умовою забезпечення її стабільності та непорушності, а також поступального розвитку є дотримання принципів конституційного ладу сучасної Української держави.

В складних умовах сьогодення саме принцип суверенітету та незалежності займає одне з головних місць в доктрині конституційного права та зокрема в питанні конституційного ладу нашої країни через посягання військ країни агресорки на нашу територіальну цілісність, незалежність та суверенітет.

Принцип державного суверенітету і незалежності України, який розглядається в рамках цієї статті, означає верховенство державної влади над будь-якою іншою владою всередині країни та її незалежність від будь-якої іншої влади поза нею.

Зміст цього положення було конкретизовано в Декларації про державний суверенітет України, яка визначає державний суверенітет як верховенство, незалежність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах, а також у ряд статей Основного Закону нашої держави.

Література

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

2. Тацій В.Я Конституція України. Науково-практичний коментар. Національна академія правових наук України. 2-ге вид., переробл. і допов. - Х.: Право, 2011. 1128 с.

3. Декларація про державний суверенітет України: Декларація від 16.07.1990 № 55-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N 31, ст.429.

4. Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2015, с. 115

5. Кравчук В. Інститут основ конституційного ладу у системі конституційного права України. Історико-правовий часопис. 2015. № 1. С. 55-61.

6. Конституційне право України: підручник / за ред.: В. П. Калісник, Ю. Г. Барабаш. - Х.: Право, 2016. 416 с.

7. Барабаш, Ю. Референдум як спосіб вирішення питань, пов'язаних із державним суверенітетом / Ю. Барабаш // Вісник Академії правових наук України. 2008 р. № 3(54). -- Х.: Право, 2008. -- С. 98-108.

8. Slatvinska V. Water transport nano-logistics in the conditions of measures against COVID-19 pandemic. Slovak international scientific journal. 2020. No 39. Vol. 3. P. 63-67.

References

1. Zakon Ukraпni Konstitucоja Ukraпni: pryiniatyi 28 cher. 1996 roku № 254k/96-VR [Law of Ukraine Constitution of Ukraine from June 28 1996, № 254k/96-VR ]. Vidomosti Verhovnoп Radi Ukraпni - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 30, 141 [in Ukrainian].

2. Tacij, V.Ja (2011). Konstitucija Ukraпni. Naukovo-praktichnij komentar [The Constitution of Ukraine. Scientific and practical commentary]. H.: Pravo [in Ukrainian].

3. Deklaracija pro derzhavnij suverenitet Ukraпni: pryiniatyi 16 lyp. 1990 roku № 55-XII [Declaration on the state sovereignty of Ukraine from Junly 16 1990, № 55-XII]. Vidomosti Verhovnoп Radi Ukraпni - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 31, 429 [in Ukrainian].

4. Todiki, Ju.M. ., Zhuravs'kiy, V.S. (2015). Konstitucijnepravo Ukraпni [Constitutional law of Ukraine]. K.: Vidavnichij Dim "In Jure" [in Ukrainian].

5. Kravchuk, V. (2015). Institut osnov konstitucijnogo ladu u sistemi konstitucijnogo prava Ukraпni [Institute of the Basics of the Constitutional Order in the System of Constitutional Law of Ukraine]. Istoriko-pravovij chasopis - Historical and legal journal, 1, 55-61 [in Ukrainian].

6. Kalisnik, V. P., Barabash, Ju. G. (2016). Konstitucijne pravo Ukraпni [Constitutional law of Ukraine]. H.: Pravo [in Ukrainian].

7. Barabash, Ju. (2008). Referendum jak sposib virishennja pitan', pov'jazanih iz derzhavnim suverenitetom [Referendum as a method of solving issues related to state sovereignty]. Visnik Akademiпpravovih nauk Ukraпni - Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine, 3(54), 98-108 [in Ukrainian].

8. Slatvinska, V. (2020). Water transport nano-logistics in the conditions of measures against COVID-19 pandemic. Slovak international scientific journal, 3(39), 63-67.

Размещено на Allbest.ru