Процедура оцінювання ефективності трудового законодавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Процедура оцінювання ефективності трудового законодавства

Рибак Н.В., кандидат юридичних наук

Анотація

У статті проаналізовано особливості оцінювання ефективності трудового законодавства. Розкрито зміст і значення даного правового явища. Досліджено процедуру оцінювання ефективності трудового законодавства.

Ключові слова: оцінювання, процедура, трудове законодавство, праця, працівник.

Abstract

In the article the features of evaluating the effectiveness of labor legislation are analyzed. The content and significance of this legal phenomenon are revealed. Researched the procedure for evaluating the effectiveness of labor legislation.

Key words: evaluation, procedure, labor legislation, labor, employee.

Оцінювання ефективності трудового законодавства полягає в об'єктивному встановленні рівня впливу норм трудового права на трудові відносини та трудову діяльність. Складність проведення дослідження оцінювання ефективності полягає у потребі упорядкування інформації щодо ефективності, її здобуття та опрацювання за допомогою математичних, статистичних та правових й економічних методів, а тому попереднього ознайомлення із такими. Крім того, оцінювання ефективності трудового законодавства має бути позбавлене суб'єктивного впливу та проводитися незалежно. Дотримання чіткої процедури оцінювання ефективності трудового законодавства дозволить попередити помилки під час його проведення та забезпечить зв'язок із критеріями оцінювання.

Основні нормативно-правові акти, що складають трудове законодавство були прийняті ще за радянських часів. Хаотичне їх доповнення та осучаснення призвело до того, що прогресивні норми трудового права та застарілі можуть знаходитися в межах одного законодавчого акту. Тому, під час реформування недоцільним є просто скасування усіх попередніх законодавчих актів та створення нових, особливо, якщо останні були запозиченні із зарубіжного законодавства та їх ефективність складно спрогнозувати. Відповідно, дослідження процедури оцінювання ефективності трудового законодавства надасть можливість встановити її етапи та стадії, що забезпечуватиме охоплення та ретельний аналіз трудового законодавства в цілому. Крім того, використання такої процедури дозволить покращити діяльність органів публічної влади щодо напрацювання пропозицій до законодавства. Для науковців запропонована процедура дозволить полегшити розуміння оцінювання трудового законодавства, гарантувати його вірне застосування.

Варто зауважити, що питання процедури оцінювання трудового законодавства є малодослідженим. Однак, окремі його аспекти було проаналізовано наступними науковцями: Н. С. Андрійченко, В. М. Булавинець, В. О. Гавриленко, З. І. Галушка, В. В. Голінко, А. В. Дутчак, А. В. Кириченко, П. В. Кіндрат, І. В. Лещух, Ю. І. Матвєєва, А. К. Мусаєва, М. Л. Пахнін, Ю. В. Почепцов, В. В. Романенко, С. В. Сороковська, Г. В. Тимченко, О. В. Чурсін.

Погляди на процедуру оцінювання ефективності законодавства, зокрема трудового законодавства є численними, адже науковці її розглядають, як правової, так й з економічної, політичної та соціальної сторони. Так, визначаючи завданнями оцінювання ефективності законів: встановлення їх цілі, проведення систематизації та аналізу, визначення якісних характеристик та причин погіршення ефективності, П. В. Кіндрат розподіляє оцінювання на декілька етапів: підготовка, збір й обробка інформації та формування висновку [1, с. 118]. Оцінювання має проводитись на основі достовірної та повної інформації про дію трудового законодавства. Тому, заздалегідь необхідно з'ясувати, яка саме інформація є необхідною для проведення оцінювання, чи буде такої інформації достатньо та чи буде вона відображати реальну ситуацію, а надалі й провести відповідний збір. Щодо процесу формування висновків, то вони повинні відповідати на поставленні в ході оцінювання, як цілеспрямованої процедури, завдання, однак можуть й містити додаткові висновки, які, хоч й не були очікуваними, однак значно впливають на ефективність та прогнози щодо розвитку трудового законодавства.

Саме тому М. Л. Пахнін пропонує додати до процедури оцінювання етап постановки завдань, який є першим у процедурі та полягає у формуванні вихідних її положень [2, с. 143]. Дійсно, завдання оцінювання ефективності законодавства можуть різнитися залежно від суб'єкта виконання та поставленої мети. До прикладу, оцінювання трудового законодавства суб'єктами правозастосування може проводитися для реалізації своїх повноважень щодо моніторингу та надання пропозицій до законодавства. Зі свого боку, завданнями науково-теоретичного оцінювання уже є визначення прогалин та проблем у трудовому законодавстві, встановлення потреби у реформуванні або ж навпаки визначенні норми, які не потребують зміни. Етап формування завдань та мети залежить й від того чи досліджується проект закону, чи чинний нормативно-правовий акт у сфері законодавстві, що й впливатиме на зміст висновків.

Досліджуючи оцінювання державної соціальної політики С. В. Сороковська вказує на існування таких його видів, як підсумкове (щодо визначення його результативності), пост оцінювання (проводиться через певний проміжок часу після припинення дії політики), оцінювання впливу (вивчення змін, унаслідок дії політики) [3, с. 3]. Для встановлення ефективності трудового законодавства доречним є використання кожного із наведених видів оцінювання, адже вони відображають динамічний характер зміни ефективності. Підсумковий аналіз є доречним для оцінювання державних стратегій та планів розвитку соціальної й трудової сфери, а оцінювання впливу надасть можливість з'ясувати чи настали зміни від провадження певної реформи трудового законодавства та який вони мають характер. Зрозумілою є неможливість проведення усіх наведених видів оцінювання в ході однієї процедури щодо збору й аналізу інформації. Це дозволяє стверджувати про поділ процедури оцінювання на певні етапи та стадії, які знаходяться в безпосередній залежності від законотворчого процесу. Така ситуація не скасовує потребу в цілеспрямованості проведення оцінювання, а отже й кожен етап та стадія повинні мати чітку мету, завдання в ході реалізації яких буде досягнуто конкретного результату.

Досліджуючи процедуру оцінювання ефективності в контексті державного управління, Йоанна Конєчна-Саламатін розподіляє його на види залежно від етапу поставки та реалізації державного завдання на попереднє оцінювання, яке здійснюється до початку реалізації завдання, поточне оцінювання, яке проводиться під час реалізації та пост оцінювання, яке проводиться після завершення завдання. Саме ж оцінювання проводиться із застосуванням соціально-економічних та дослідницьких технік [4, с. 13]. Аналогічний підхід можливо застосувати до процедури оцінювання ефективності трудового законодавства. Так, оцінювання на етапі роботи над законопроектом дозволяє віднайти слабкі місця проекту, обґрунтувати потребу в реформуванні, а також визначити прогнозований ефект від нового нормативно-правового акту на трудову сферу. Щодо останнього, то саме очікуваний ефект від законодавчого акту доцільно використовувати під час поточного оцінювання для виявлення невідповідностей та потреби удосконалення. Таким чином, процедура оцінювання ефективності є циклічною, адже висновки поточного оцінювання про наявність проблем у правовому регулюванні трудової діяльності є підставою для початку процесу реформування та попереднього оцінювання. В ході попереднього чи поточного й пост оцінювання необхідно застосувати різні критерії та стадії, що засвідчує їх приналежність до окремих етапів, однак наявність спільної мети об'єднує в межах однієї процедури.

Досліджуючи процедуру оцінки ефективності Ю. І. Матвєєва виділяє етап аналізу якості законодавства та впливу на його реалізацію соціальних факторів та етап дослідження результативності дії. При цьому, саме оцінювання повинно стосуватися не лише якості законодавчого акту, але й встановлення дієвості застосованих заходів впливу, відповідності цільовому призначенню [5, с. 56]. Встановлення якості трудового законодавства, його окремого нормативно-правового акту чи навіть норми можливо віднести до завдань етапу попереднього оцінювання, який повинен відповідати на питання: чи матиме ефективність даний законопроект, яке його призначення та чи є потреба у його прийнятті. Водночас, встановлення дієвості та відповідності призначенню можливо з'ясувати лише в ході реалізації етапу поточного та пост оцінювання, які аналізують проміжні або ж кінцеві результати дії. Проведення пост оцінювання ефективності нормативно-правового акту або ж навіть окремої норми трудового права є доволі ускладненим, адже відокремити її вплив від впливу усього законодавства доволі важко, а правовий вплив трудового законодавства загалом є безперервним. Щодо поточного оцінювання, то воно охоплює не лише виявлення проблемних аспектів, але й позитиву, що має стосуватися не лише трудової сфери. До прикладу, позитивна практика правового регулювання електронної комунікації із судом може бути застосована й до спілкування роботодавця та інших органів публічної влади або ж слугувати поширенню регіонального соціального партнерства.

В даному контексті, перед поточним оцінюванням ефективності трудового завдання стоять такі ж завдання, як перед оцінюванням ефективності діяльності певного органу державної влади. До прикладу, перед оцінюванням діяльності суду стоять завдання щодо отримання інформації про існуючу ситуацію, формування стратегічних рішень, встановлення пріоритетних змін, моніторингу дії інновацій, відповідності дії суду стандартам та нормативам [6]. Дані завдання є безпосереднім продовженням етапу попереднього оцінювання ефективності трудового законодавства. Разом з тим, вони потребують збору та опрацювання нової додаткової інформації, яка відповідає критеріям оцінювання, аналіз інформації має здійснюватися на основі уже певних методів й способів. До прикладу, про ефективність дії законодавства щодо охорони праці можливо дізнатися досліджуючи причини та кількість нещасних випадків на виробництві. Однак, процедура поточного оцінювання ефективності реалізації трудового права на відпочинок, на захист рівності, на страйк уже є ускладненою, адже потребує залучення не лише конкретної статистики, але й її співставлення та застосування спеціальних математичних чи соціологічних методів опрацювання інформації.

У своєму дослідженні порядку роботи над нормативними актами, А. К. Мусаєва пропонує наступний порядок оцінювання їх ефективності: встановлення проблеми, яка буде вирішена законодавчо; аналіз перспектив; уточнення цілей; експертиза правових інструментів; формування змісту нормативно-правового акту; введення в дію; застосування; ретроспективна оцінка; адаптація законодавства згідно з ретроспективною оцінкою [7, с. 2]. Внесення будь-яких змін до трудового законодавства, створення нових нормативно-правових актів чи навіть локальних актів має бути обґрунтованим. Безсистемне та суб'єктивне «вдосконалення та доповнення» трудового законодавства призведуть лише до збільшення хаотичності правового регулювання трудових відносин, неможливості захистити трудові права та, власне, ускладнюватимуть процес реального вдосконалення.

Тому, на етапі попереднього оцінювання ефективності трудового законодавства необхідно обов'язково з'ясувати причини для встановлення нового нормативно-правового акту чи заміни окремих норм трудового права в чинному. Отримані результати дозволять дійти висновку про те чи необхідно продовжувати роботу над законопроектом взагалі.

Не менш складним питанням процедури оцінювання ефективності трудового законодавства є визначення методів та засобів її проведення. Г. В. Тимченко основними способами та методами оцінювання вважає: конкретно-соціологічні (експеримент, аналіз статистики та архівів, офіційних повідомлень, судову, прокурорську практику, аналіз громадської думки), математичні методи (комп'ютерної обробки, експертної оцінки, кореляційного аналізу), кібернетичні (комп'ютерів, телефонів) [8, С. 10-11]. Вибір методу має залежати від обраного критерію оцінювання ефективності, адже вони визначають, яку інформацію необхідно віднайти та аналіз якого аспект допоможе у визначенні ефективності. Проте, необхідно розподіляти методи оцінювання та заходи й засоби для проведення такої процедури. Тобто, застосування комп'ютерів й комп'ютерного опрацювання буде саме засобом проведення процедури, адже значно полегшує швидкість проведення процедури та зменшує ймовірність здійснення технічної помилки. З іншого боку, методи проведення процедури оцінювання розподіляються за галузевою приналежністю на правові, економічні та соціологічні.

З метою покращення розуміння їх застосування, необхідно більш детально ознайомитися із переліком критеріїв оцінювання. Так, на основі аналізу робіт І. З. Цимбала [9], Л. А. Воропай [10], І. В. Болокан [11] можливо дійти висновку, що критерії оцінювання ефективності трудового законодавства є тими основними показниками, на основі аналізу яких можливо дійти висновку про рівень ефективності певної норми трудового права, нормативно-правового акту чи трудового законодавства. Серед критеріїв оцінювання ефективності трудового законодавства можливо виділити інституційний (щодо практики застосування трудового законодавства органами публічної влади), ресурсний (щодо наявності матеріальних та людських ресурсів забезпечити втілення норм трудового права), психологічний (щодо відповідності трудового законодавства рівню правосвідомості суб'єктів трудового права), соціально-культурний (щодо відповідності соціальним потребам населення та особливостям національної культури), належного рівня юридичної техніки (щодо якості написання трудового законодавчого акту), узгодженості (відповідності національному й міжнародному законодавству, сучасний правовим тенденціям).

Погоджується із потребою застосування критеріїв оцінювання законодавства Ю. В. Почепцов, адже на їх основі збираються дані щодо дієвості права, встановлюються й обчислюються величини (рівня, стану) ефективності [12, с. 120]. Тобто, процедура оцінювання ефективності трудового законодавства має передбачати використання критеріїв, кожен із яких містить окремий набір методів та засобів та потребує збору окремої інформації. Так, застосування соціально-культурного методу оцінювання передбачає використання соціологічних методів збору та обробки інформації, коли ж для ресурсного критерію обов'язковим є використання економічних та математичних методів. Крім того, застосування критеріїв й відповідних методів буде різнитися залежно від етапу реалізації процедури оцінювання, адже оцінювання належного рівня юридичної техніки доречно провести до надання юридичної сили нормі трудового права, коли ж рівень узгодженості буде змінюватися та потребує постійного моніторингу, а отже його доречно проводити на кожному з етапів.

Слід резюмувати, що процедура оцінювання ефективності трудового законодавства проводиться згідно з критеріями оцінювання такої ефективності та складається із взаємопов'язаних етапів попереднього (ех-аПе) та ретроспективного оцінювання, кожен із яких має свої стадії. Розподіл на етапи та стадії обумовлюється потребую встановлення самостійних завдань та методів втілення, а отже й більш деталізованих висновків, які впливатимуть на зміст та потребу продовження процедури оцінювання ефективності трудового законодавства. Так, етап попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності трудового законодавства втілюється у наступній послідовності стадій: трудовий законодавство соціальний державний

Підготовча стадія процедури попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності трудового законодавства;

Ресурсна стадія процедури попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності трудового законодавства;

Аналітична стадія процедури попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності трудового законодавства;

Підсумкова стадія процедури попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності трудового законодавства;

Підготовча стадія процедури попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності трудового законодавства має на меті виявлення потреби у прийнятті нового законодавчого акту в трудовій сфері або ж вдосконаленні чинного. З'ясування даної потреби обґрунтовується відповідністю соціально-культурному критерію, адже прийняття нового законодавчого акту повинно покривати певну соціальну потребу та мати соціальну цінність. Виявлення такої необхідності відбувається за допомогою правових та соціологічних методів.

У рекомендаціях з виявлення соціальних потреб територіальної громади, члени посольства Великої Британії в Україні пропонують використовувати такі методи, як моніторинг та оцінювання якості законодавства, опитування, метод фокус-груп, соціального картування громади, формування інфраструктури об'єктів [13]. Виявлення соціального запиту та потреб у трудовій сфері, аналогічно, можливо формувати на основі соціологічного дослідження певної місцевості та регіону для з'ясування причин трудової міграції, наявних вакансій у регіоні, їх достатності для усього населення, рівня заробітної плати. Ще одним джерелом отримання соціологічної інформації є соціальний діалог, в ході проведення якого, Національна служба посередництва та примирення має право надавати пропозиції до трудового законодавства. Однак, доцільним є й проведення опитувань щодо виявлення проблем або ж бачення їх сутності різними групами населення, тобто працівниками, роботодавцями та посадовими особами вповноважених органів. У даному випадку, доречним є забезпечення анонімності опитування та використання засобів електронної комунікації.

Ще одним джерелом оцінювання потреби у вдосконаленні трудового законодавства є судова практика Верховного Суду, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини. Аналіз судових рішень дозволяє віднайти найбільш спірні та неоднозначні норми трудового законодавства, які найчастіше потребують додаткового тлумачення або ж порушення яких призводить до потреби звернення до суду. Необхідним є і аналіз трудового законодавства щодо відповідності міжнародним тенденціям у соціальній та трудовій сфері, що вказуватиме на моральну застарілість термінів, понять, нормативів чи стандартів.

Результатом завершення підготовчої стадії процедури попереднього (ех-апїе) оцінювання ефективності трудового законодавства є висновок про наявність проблем трудового законодавства, нових тенденцій у міжнародному розмінні трудової діяльності або є неврегульованих соціальних потреб чи трудових відносин. В контексті оцінювання конкретного законопроекту, підготовча стадія дозволяє зрозуміти чи є сенс продовжувати над ним роботу та вносити запропоновані зміни до трудового законодавства. Негативний характер висновку, на даній стадії, призводить до припинення процедури оцінювання в цілому. В контексті трудового законодавства, підготовча стадія виконує орієнтуючу функцію, а її наслідком може стати навіть скасування певних нормативно-правових актів, як це було у випадку із переліком робіт, заборонених для жінок.

Завданнями процедури попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності трудового законодавства на ресурсній стадії є з'ясування економічної доцільності, наявності достатніх матеріальних та кадрових ресурсів для забезпечення ефективної дії трудового законодавства. Метою ж даної стадії можливо вважати практичне збалансування економічної вигоди та соціальної справедливості. З даного питання З. І. Галушка зауважує, що необхідно дослідити ступінь нерівномірності доходів багатих та бідних, однак не для контролю різниці, а для запобігання зменшення мінімальних доходів нижче від мінімальних соціальних стандартів [14, с. 17]. Тобто, саме на даній стадії з'ясовуються який рівень державного та/чи місцевого фінансування необхідний для забезпечення реалізації трудових прав. Найперше, це стосується тих обов'язків, які покладені на державу щодо встановлення мінімального розміру заробітної плати, виплати пенсій, підтримання діяльності вповноважених органів. Також, дана стадія визначає доцільність встановлення нових обов'язків чи прав суб'єктів трудових відносин з точки зору забезпечення їх втілення. Оцінювання ефективності правового регулювання соціального забезпечення суб'єктів трудового права вказуватиме на потребу в його оновленні та здійснюється відповідно до законодавчого порядку й на основі мінімальних витрат на підтримання здоров'я працівника, забезпечення його життєвих потреб, вартості набору продуктів та непродовольчих товарів.

У випадку прогнозованої ефективності дії певної норми трудового права, використання наведених показників може бути недостатньо або ж їх використання буде недоцільним. Тому, для встановлення необхідності у її запровадженні варто використати оптимум Парето [15], змістом якого є запровадження змін лише тоді, коли покращення стану однієї сторони не призведе до погіршення стану іншої. Для оцінювання прогнозованої ефективності трудового законодавства це означає, що встановлення нового права для роботодавця або ж працівника є доцільним лише у тому випадку, якщо шкода для іншої сторони трудових відносин буде компенсована. До прикладу, покладання обов'язку на роботодавця щодо надання оплачуваних відпусток для працівників чи часу відпочинку відшкодовується зменшенням кількості нещасних випадків на виробництві, а отже й витрат на виплату компенсації, а також збільшенням продуктивності роботи працівників. Якщо ж в ході оцінювання прогнозованої ефективності із використанням оптимуму Парето стає очевидним, що для працівника або роботодавця дана норма матиме лише шкоду, то очевидним є висновок про відсутність підстав для її запровадження. В контексті ресурсного критерію, використання оптимуму Парето визначає й доцільність здійснення витрат на запровадження змін до трудового законодавства, якщо вони будуть не ефективними на практиці.

В той же час, рівень ефективності трудового законодавства буде різнитися залежно від участі в контролі, забезпеченні та захисту трудових прав органів публічної влади. Разом з тим, участь держави в трудових відносинах не завжди є бажаною та потребує використання додаткових фінансових ресурсів на проведення правозастосовної діяльності та оплату праці достатньої кількості висококваліфікованих працівників. Для того щоб визначити потребу в участі держави в забезпеченні реалізації трудового права та ефективності впливу трудового законодавства на трудові відносини можливо пристосувати формулу встановлену ще суддею Лернедом Білінгсом в судовому прецеденті United States v. Carroll Towing [16] та яка полягає у тому, що для встановлення недбалості, як форми вини необхідно проаналізувати ймовірність настання певної події; шкоду від її настання; тягар застосування належних заходів її попередження. Відповідно, для оцінювання прогнозованої ефективності норми трудового права необхідно проаналізувати чи активні дії, що має здійснити суб'єкт трудового права для втілення обов'язку не перевищують за своїм обсягом шкоди та юридичної відповідальності, яка настане у випадку їх виконання. Одним із найбільш яскравих прикладів, для ілюстрування дії даної формули є ст. 186 Кодексу законів про працю відповідно до якої «на підприємствах та організаціях, де широко використовують працю жінок організовуються ясла та садки для дітей, кімнати для годування грудних дітей» [17]. Так, роботодавець зобов'язаний створити умови для догляду за дитиною на виробництві, якщо на ньому працює велика кількість жінок. Таке формулювання уже ускладнює реалізацію, однак має іншу проблематику. Для роботодавця встановлення умов догляду за дитиною на виробництві передбачає здійснення значної кількості витрат на знаходження приміщення, його пристосування до потреб дитини та постійне обслуговування. В той же час, наслідки від не реалізації даного обов'язку відсутні, адже юридична відповідальність не передбачена, як і можливість жінки-працівника захистити свої права. Тобто, така норма не є ефективною. Для забезпечення її ефективності необхідно не лише встановлення юридичної відповідальності, але й інструментів контролю або мотивації, на що необхідні кошти. Якщо такі кошти в державному бюджеті відсутні, то доцільність запровадження нового трудового обов'язку чи права відсутня, адже ефекту на трудові відносини не здійсниться, а сама норма матиме декларативний характер.

Можливо резюмувати, що ресурсна стадія процедури попереднього (ех-ante) оцінювання ефективності трудового законодавства має визначити чи є у держави та суб'єктів трудових відносин матеріальні ресурси для підтримання реалізації трудового законодавства. Оптимум Парето допомагає оцінити ефективність трудового законодавства з огляду шкоди для суб'єктів трудового права, а формула судді Білінгса потребу у використанні державних кадрових та фінансових ресурсів для забезпечення дотримання обов'язку чи заборони. Результат її проведення для законопроекту, як і в попередній стадії, визначає можливість його запровадження, а негативний висновок зупиняє усю процедуру. Для чинних законодавчих актів у трудові сфері, висновок про відсутність ресурсів вказує на потребу або скасування, або ж удосконалення залежно від рівня впливу ресурсів на ефективність.

Наступною стадією процедури попереднього (ех-ante) оцінювання ефективності трудового законодавства є аналітична. Метою втілення даної стадії оцінювання є з'ясування узгодженості між нормативно-правовими актами та належної якості їх написання. Для підзаконних нормативно-правових актів існує вимога проходження правової експертизи, яка згідно з ст. 4 Положення «Про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» проводиться на відповідність акту Конституції України, законодавству України, Європейській конвенції з прав людини, міжнародним договорам та acquis ЄС [18]. Трудове законодавства становлять й локальні нормативно-правові акти, які не проходять перевірку, а тому можуть мати низьку якість написання або ж за змістом суперечити окремим принципам трудового права чи вимогам охорони праці. Тобто, одним із напрямів удосконалення трудового законодавства є законодавче встановлення вимог до нього. Також, існують й Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи, що були створенні ще в 2001 році [19]. Даний документ не має юридичної сили, однак вірно вказує напрями оцінювання трудового законодавства щодо відповідності актам вищої юридичної сили, соціально-економічній ситуації та принципам побудови нормативного акту. Таким чином, змістом аналітичної стадії є втілення критерію узгодженості та належного рівня реалізації.

Основними методами, які застосовуються на даній стадії оцінювання ефективності трудового законодавства є порівняння та аналіз. Порівняння дозволяє виявити прогалини, коли аналіз спрямований на знаходження колізій між нормами трудового законодавства. Для законопроектів доречним є аналіз на узгодженість не лише із національним законодавством, але й з міжнародними стандартами, хоч вони й не ратифіковані в Україні. Це найперше стосується європейського законодавства, яке не поширює свою дію на територію України, однак відтворює концепцію створення спільного простору для працівників в умовах трудової мобільності. Ще одним прикладом є Декларація про викорінювання насилля щодо жінок [20], яка досі не ратифікована в Україні, однак передбачає вчинення більш суворих заходів захисту прав жінок, у тому числі від фізичного та психологічного насилля на робочому місці. Ще одним вектором дослідження має бути відповідність державним стратегіям, які змінюються раз на 5-10 років та визначають основні вектори розвитку соціальної сфери. До прикладу, аналіз на відповідність Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери [21], яка забезпечує модернізацію комунікації та отримання даних від органів вповноважених на соціальне забезпечення та захист населення. Відповідність стратегії забезпечуватиме довготривалу ефективність норми трудового права, відсутність потреби у її вдосконалення чи скасуванні, що особливо стосується процесуальних порядків взаємодії з органами публічної влади.

Тож, у результаті проведення аналітичної стадії процедури оцінювання ефективності трудового законодавства має бути сформовано висновки щодо аспектів законодавчого акту чи законопроекту в трудовій сфері, які суперечать національному чи міжнародному законодавству, не відповідають правилам юридичної техніки та тенденціям правового регулювання трудової діяльності. У випадку внесення змін до законопроекту доречним є проведення його аналізу ще раз, тобто аналітична стадія є повторною та має реалізуватися до моменту встановлення узгодженості, що й означає визнання законопроекту, як ефективного.

Підсумкова стадія попереднього (ех-ante) оцінювання ефективності трудового законодавства полягає у визначенні уже мети, пріоритетних завдань та очікуваних позитивних результатів від вдосконалення трудового законодавства через ефективну дію запропонованого законопроекту. Підсумкова стадія передбачає об'єднання даних, отриманих в ході усіх попередніх стадій для надання рекомендації про необхідність запровадження певних змін до законодавства. Висновки, отримані на підсумковому етапі, надалі слугуватимуть основою для ретроспективного аналізу трудового законодавства, доповнення методології проведення оцінювання.

Тож, етап попереднього (ех-аПе) оцінювання ефективності стосується запровадження змін до трудового законодавства, коли ж етап ретроспективного оцінювання визначає фактичні показники від його втілення. Спільним для даних етапів є стадії, однак їх зміст у ретроспективному оцінюванні ефективності трудового законодавства буде дещо різниться.

Відмінністю підготовчої стадії процедури ретроспективного оцінювання є можливість її проведення, як на науково-теоретичному, так й практичному рівні. В останньому випадку, органи публічної влади надають рекомендації по вдосконаленню трудового законодавства та в обґрунтування своєї позиції повинні навести статистичні дані щодо недоліків дії трудового законодавства, не ефективності проведених заходів реформування. Тобто, підготовча стадія оцінювання ефективності трудового законодавства направлена уже не на виявлення прихованих соціальних потреб, а проблем із їх правовим забезпеченням. Підготовчий етап оцінювання реалізується й на науково-теоретичному рівні щодо виявлення проблем та прогалин у правовому регулюванні та формуванні пропозицій по вдосконаленню. Результатом підготовчої стадії має стати визначення напрямів удосконалення дії чинного трудового законодавства.

Щодо ресурсної стадії ретроспективного оцінювання ефективності трудового законодавства, то вона полягає у зіставленні прогнозованих витрат на забезпечення та захист трудових прав та фактичних. Аналізу потребують, як ті сфери, що були недостатньо профінансовані, так й ті, що вимагають додаткового фінансування. Крім того, доречним є використання прогнозованих витрат, які були сформовані на етапі оцінювання ех-апїе. Відповідно, метою ресурсної стадії ретроспективного оцінювання ефективності трудового законодавства є визначення стану фінансового забезпечення дії трудового законодавства. Результатом має бути висновок щодо достатності фінансування, а отже усунення ресурсного критерію із факторів, що знижують ефективність або ж висновок щодо причин неналежного фінансування та існування можливості їх виправлення.

Аналітичні стадії ретроспективного та попереднього оцінювання ефективності трудового законодавства є майже тотожними. Серед особливостей варто відзначити те, що одним із джерел аналітичного аналізу є прогнозовані результати від втілення стратегій чи дії нових законодавчих актів у трудовій сфері. Аналітична стадія ретроспективного оцінювання ефективності трудового законодавства повинна визначати, які існують причини перешкоджання ефективному правовому регулюванню трудової діяльності та з'ясування чи охоплюються вони сферою трудового законодавства або ж мають інституційний або ж політичний характер. Крім того, на аналітичні стадії можливо виявити норми, що мають позитивний вплив на стан трудового законодавства. Саме на аналітичній стадії ретроспективного оцінювання має бути зроблено висновок про рівень ефективності трудового законодавства.

Підсумкова стадія ретроспективного оцінювання ефективності трудового законодавства проводиться з метою формування чітких законодавчих пропозицій з вдосконалення трудового законодавства. Такі пропозиції можуть стосуватися, як видозміни норм трудового права, так й їх доповнення або ж скасування. Разом з тим, має бути й встановлено ті норми трудового законодавства, що діють ефективно, а отже зміна яких мала

б негативний характер. Також, у результаті ретроспективного аналізу мають й бути встановлені основні тенденції трудового законодавства, як негативного, так й позитивного характеру.

Отже, на основі проведеного дослідження, можливо зрозуміти, що процедура оцінювання ефективності трудового законодавства дозволяє комплексно проаналізувати норм трудового права та шлях їх реформування. Етапи попереднього та ретроспективного оцінювання взаємозалежні та застосовуються циклічно, що допомагає аналізувати ефективність в динаміці та швидко реагувати на зміни в соціумі та економічній ситуації в державі. Застосування процедури оцінювання, і органами державної влади, і науковцями дозволяє використовувати якнайбільше джерел збору інформації та методів її опрацювання, що й гарантує об'єктивність.

Список використаних джерел

1. Кіндрат П. В. Концепція оцінювання ефективності законодавства в інформаційній сфері. Підприємництво, господарство і право, 2017. № 7. С. 117-120

2. Пахнін М. Л. Взаємодія засобів масової комунікації з органами публічного управління як чинник державотворення в Україні: дис. ... канд. наук з держ. управл.: спец. 25.00.01. Харків, 2018. 216 с.

3. Сороковська С. В. Роль та місце моніторингу і оцінки в державній політиці у сфері питного водопостачання. Державне управління: удосконалення та розвиток, 2019. № С. 1-9

4. Конєчна-Саламатін Й. Оцінювання публічних політик в Україні. К.-Варшава, 2016. 229 с.

5. Матвєєва Ю. І. Деякі питання методики оцінки ефективності законодавства. Наукові записки НаУКМА : Юридичні науки, 2005. Т. 38. С. 52-56

6. Система оцінювання роботи суду: стандарти, критерії, показники та методи: Розроблено та рекомендовано робочою групою з розробки системи оцінювання якості роботи суду за підтримки проекту USAID "Справедливе правосуддя".

7. Мусаєва А. К. Європейський досвід оцінки законодавства: традиції та новації. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, 2014. № 1. С. 59

8. Тимченко Г.В. Теоретико-правові засади ефективності законодавства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень/Класичний приватний ун-т. Запоріжжя, 2011. 21 с.

9. Цимбала І. З. Критерії ефективності способів захисту права на працю у трудових правовідносинах. Юридичний науковий електронний журнал, 2019. № 1. С. 105108

10. Воропай Л. А. Критерії формування та ефективності реалізації державної політики у сфері соціального захисту учасників АТО. Актуальні проблеми державного управління, 2020. № 1 (57). С. 318-323

11. Болокан І. В. Критерії та показники ефективності реалізації адміністративно- правових норм: загальна характеристика. Актуальні проблеми держави і права, 2017. Вип. 79. С. 11-20.

12. Почепцов Ю. В. Дієвість та ефективність права: порівняльно-правові аспекти: дис. ... доктора філософії. Київ, 2020. 236 с.

13. Посібник із визначення потреб населення об'єднаної територіальної громади у соціальних послугах: Практичні рекомендації Посольства Великої Британії в Україні.

14. Галушка З.І., Дутчак А.В. Економічна та соціальна ефективність функціонування ринкового розподілу доходів: підходи до оцінки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, 2015. Вип. 2. С. 11-18

15. Gerard Debreu. Valuation Equilibrium and Pareto Optimum. ational Academy of Sciences of the United States of Americaю Vol. 40, No. 7 (Jul. 15, 1954), pp. 588-592

16. United States v. Carroll Towing Co., 159 F.2d 169 (2d Cir. 1947).

17. Кодекс законів про працю: Закон України від 10.12.1971 № 322-VIII. Відомості Верховної Ради УРСР. 1971. № 50.

18. Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Постанова Кабміну від 28.12.1992 № 731.

19. Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів: Рекомендації Міністерства юстиції України від N 41 від 21.11.2000.

20. Декларація про викорінювання насилля щодо жінок: Декларація ООН від 20.12. 1993.

21. Про схвалення Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1353-р.Урядовий кур'єр. 2020. № 212.

Размещено на Allbest.ru