Обставини, що підляюгають з'ясуванню, у методиці розслідування незаконного обігу бурштину

Забезпечення належного якісного рівня протидії незаконному обігу бурштину в Україні потребує розроблення відповідної криміналістичної методики розслідування відповідних кримінальних правопорушень. У структурі такої методики важливе місце займає характеристика обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні. Проте до теперішнього часу в науковій літературі не наведено ґрунтовних розробок щодо переліку обставини, що підлягають з'ясуванню, під час розслідування незаконного обігу бурштину. Залишаються дискусійними питання щодо співвідношення криміналістичної характеристики й обставин, що підлягають з'ясуванню, доцільності включення останніх до структури криміналістичної методики. Окреслені проблеми потребують ґрунтовного дослідження та відіграють вирішальну роль у подальшому визначенні слідчих (розшукових) діях, визначення їх тактики та послідовності.

Значний внесок у розроблення теоретичних засад обставин, що підлягають з'ясуванню, у криміналістики зробили Р.С. Бєлкін, А.Р. Бєлкін, С.В. Веліканов, В.А. Журавель, М.В. Салтевський, Р.Л. Степанюк, В.В. Тіщенко, Б.В. Щур та інші науковці. Але вітчизняними вченими-криміналістами поки що не сформовано обставин, що підлягають з'ясуванню, в методиці розслідування незаконного обігу бурштину. Так, С.С. Чернявський, Д.О. Алєксєєва-Процюк, В.І. Василинчук, А.А. Вознюк та інші в науково-практичному посібнику «Особливості досудового розслідування за фактами незаконного видобування бурштину-сирцю» [1] та авторський колектив за редакцією Г.А. Матусовского, В.О. Коновалової в праці: «Екологічні злочини: кваліфікація і методика розслідування» [2] не включають обставини, що підлягають з'ясуванню, у структуру методики розслідування. Іншої точки зору дотримується О.В. Одерій, який вважає, що включання обставин, що підлягають з'ясуванню, відповідає сучасним положенням методики розслідування злочинів проти довкілля [3, с. 252-277].

Обставини, що підлягають з'ясуванню, є одним із головних елементів методики розслідування незаконного обігу бурштину, що відіграє вирішальну роль у подальшому визначенні напрямків розслідування, формуванні типових версій, тактики та послідовності слідчих (розшукових) діях.

Свого часу видатний вчений-криміналіст І.Ф. Крилов підкреслював, про те, що юристи Стародавнього Рима, вважали, що поки не буде отримано відповіді на питання: «хто - що - де - з чиєю допомогою - для чого - яким чином - коли?», злочин не може вважатися розкритим [4, с. 196].

Так, у ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік обставин, який підлягає доказуванню та має значення для кримінального провадження [5]. Натомість у науковій криміналістичній спільності залишаються дискусійними питання щодо включення «обставин, що підлягають з'ясуванню», поряд із «криміналістичної характеристикою», у структурі методики розслідування.

Свого часу Р.С. Бєлкін та А.Р. Бєлкін зазначили, що зміст криміналістичної характеристики має охоплювати собою всі елементи предмета доказування та не призводити до їх дублювання. Одне з двох: або визнання необхідності криміналістичної характеристики злочину й тоді виключення переліку зазначених обставин із числа елементів конкретної методики, або заперечення такої необхідності й тоді збереження переліку; третього рішення, на нашу думку, не існує [6, с. 241; 7, с. 22].

Проте М.В. Салтевський, зазначав, що структуру криміналістичної характеристики не можна ототожнювати з обставинами, що підлягають доказуванню. Усі елементи предмета доказування не можуть бути охоплені елементами криміналістичної характеристики, які в основному описують типові властивості й ознаки злочину, проте їх поєднання допускається [8, с. 419].

Ми поділяємо думку В.А. Журавля, який слушно зазначає, що «співвідношення криміналістичної характеристики та обставин, що підлягають з'ясуванню, то їх слід розглядати як різні за змістом та функціональною спрямованістю самостійні структурні елементи методики розслідування окремих видів злочинів, які не конкурують один з одним і призначені для рішення різнопланових завдань розслідування» [9, с. 183]. Формування обставин, що підлягають з'ясуванню, зумовлена трьома чинниками: предметом доказування, кримінально-правовою та криміналістичною характеристикою певного різновиду злочинного появу. Водночас предмет доказування як абстрактна інформаційна модель, яка відображена в нормах чинного Кримінально-процесуального кодексу та є визначальною базою для всіх злочинних діянь без винятку. Обставини, що підлягають доказуванню, як структурний елемент окремої криміналістичної методики, є більш широким за свої змістом поняттям, аніж предмет доказування [9, с. 176], що зафіксований у кримінально-процесуальному законодавстві, зокрема:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/ або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру [5].

Зазначене підтверджується в дослідженнях Б.В. Щура, який встановив, що 23% опитаних ним співробітників органів правопорядку підтримали необхідність включення до структури методики розслідування окремих злочинів обставин, що підлягають з'ясуванню [10, с. 15].

Залишаються полемічними питання щодо формування змісту обставин, що підлягають з'ясуванню. Так, О.В. Пчеліна зазначає: «немає необхідності у формуванні уніфікованої системи обставин, що підлягають з'ясуванню, для всіх без винятку кримінальних проваджень, адже вони уточнюються в кожному випадку розслідування кримінального правопорушення чи в їх сукупності залежно від їх криміналістичної класифікації» [11].

Інші науковці пропонують застосовувати ситуаційний підхід у методиках розслідування злочинів. На нашу думку, заслуговує на увагу позиція С.В. Веліканова, який вказував, що за своїм змістом «традиційний підхід», як правило, полягає у формулюванні переліку завдань слідчого на підставі особливостей предмета доказування конкретизованих стосовно різновиду протиправного діяння, і в наступному проведенні окремих слідчих дій із метою встановлення цих завдань. На відміну від нього, ситуаційний підхід диференціює слідчі ситуації початкового й наступного етапів розслідування, характер і зміст інформації, за якими й визначається, які саме слідчі дії будуть проведені й у якій послідовності [12, с. 173]. Вищевказана позиція заслуговує на увагу, проте вважаємо, що ситуаційний підхід не замінює, а доповнює «традиційний». За таких обставин, традиційний підхід слугує орієнтиром для слідчого та дозволяє більш чітко та конкретно сформулювати перелік обставин, що підлягають з'ясуванню, виходячи із слідчих ситуацій на певному етапі розслідування. З цього приводу справедливо зазначає Р.Л. Степанюк, що тактичне завдання розслідування може бути визначено як зумовлена правовими, часовими або ситуаційними чинниками конкретну проміжну мету розслідування, якої необхідно досягти шляхом застосування криміналістичних засобів, прийомів і методів. Водночас правова зумовленість тактичних завдань означає їхню залежність від норм матеріального і процесуального права, часова - від етапу розслідування, а ситуаційна - від обстановки, що складалась на певний момент розслідування [13].

Таким чином, перелік обставин, які підлягають з'ясуванню, має бути невід'ємною частиною методики розслідування незаконного обігу бурштину, оскільки він визначає тактичні завдання та відповідні напрями розслідування.

Науковці неодноразово звертали увагу на класифікацію та деталізацію обставин, які підлягають з'ясуванню, в окремій криміналістичній методиці.

Так, О.В. Одерій, підтримуючи позицію В.В. Тіщенка [14, с. 212] і спираючись на результати проведення дослідження визначив наступні групи обставин, які підлягають з'ясуванню, під час досудового розслідування злочинів проти довкілля: обставина незаконний обіг бурштин

І. Подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини):

1. Фактичні дані події злочину.

1.2. Місця вчинення злочину.

1.3. Час вчинення злочину.

1.4. Способи дії злочинців на кожному з етапів злочинного посягання.

1.5. Механізм події злочину.

1.6. Знаряддя і засоби, використані злочинцями; характер їх застосування під час вчинення злочину; походження цих знарядь і засобів у злочинці.

I. 7. Слідова картина в обстановці місця події.

II. Обставини, пов'язані із суб'єктом, суб'єктивною стороною злочину:

2.1. Юридичний статус особи, що вчинила злочин.

2.2. Кількість осіб, що брали участь у реалізації злочинних дій або окремих етапів; їх роль.

III. Інші обставини [3, с. 252-277].

У вищезазначених працях хоча й бракує обставин, що підлягають з'ясуванню, у розслідуванні незаконного обігу бурштину, проте, позиції вчених мають важливе теоретичне та практичне зазначення. Вони є орієнтиром та слугують науковим підґрунтям задля формування зазначеного структурного елементу методики розслідуванні незаконного обігу бурштину.

Розкриваючи кримінально-правові чинники, що обумовлюють зміст обставин, що підлягають з'ясуванню, слід звернути увагу на ті дії, які законодавець визначив злочинним у кримінальному законодавстві. Так, у ст. 240-1 Кримінального кодексу України, визначено караним такі дії, зокрема: «незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберігання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами (частина перша) <...> ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або у значних розмірах, або на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду (частина друга) <. > дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою шляхом використання свого службового становища (частина третя)» [15].

Ґрунтуючись на наукових працях вищезазначених учених-криміналістів, нами розроблено й проведено апробацію [16] нижченаведених обставин, що підлягають з'ясуванню, під час розслідування незаконного обігу бурштину з урахуванням кримінально-правової та криміналістичної специфіки злочину:

І. Подія злочину (предмет, місце, час, спосіб та інші обставини, знаряддя та засоби, обстановка та типові сліди).

1.1. Предмет злочинного посягання:

а) кількість каміння;

б) вагу каміння;

в) фракцію каміння;

г) сортність каміння;

ґ) прозорість каміння;

д) дефектність каміння;

е) розмір каміння;

є) наявність інклюзу;

ж) оброблений чи сирець;

з) вартість каміння на «чорному ринку» та офіційної ціни [17; 18].

1.2. Місця вчинення незаконного обігу бурштину:

а) місця підготовки злочину, вчинення та закінчення злочину;

б) призначення земель: сільськогосподарського, лісового призначення, територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду, митний кордон, поза митним контролем тощо;

в) право власності на нерухоме майно (приміщення, земля), де було вчинено незаконний обіг бурштину: приватна, комунальна, державна;

г) місце зберігання та приховування, зокрема: спеціальні приміщення, схованки в транспортних засобах бурштину [18].

1.3. Час вчинення незаконного обігу бурштину та інші криміналістично значущі часові інтервали, зокрема:

а) час початку злочину, час вчинення, час закінчення, тривалість злочину;

б) тривалість передислокації злочинців, знаряддя та засобів;

в) час створення та тривалість існування суб'єктів злочину.

1.4. Способи вчинення незаконного обігу бурштину на кожному з етапів злочинного посягання. Під час незаконного видобування бурштину:

а) способи підготовки (підшукування співучасників, знаряддя засобів тощо);

б) спосіб видобування бурштину (ручний, гідромеханічний, з застосуванням небезпечних вибухових пристроїв);

в) спосіб протидії злочину (знищення доказів, приховування, вчинення корупційних дій тощо).

У разі незаконного незаконного збуту, придбання, передачі, пересилання та переробки бурштину:

а) спосіб збуту та придбання: дарування, купівлі, продажу, обміну, привласнення знайденого, сплати чи відшкодування боргу тощо;

б) спосіб передачі та пересилання: безпосередньої передачі, поштою, багажем, авіатранспортом або в іншим способом, у тому числі з порушенням митних правил;

в) спосіб переробки бурштину: кустарний або промисловий, з застосуванням одного матеріалу чи поєднанням з іншим (ювелірні вироби).

1.5. Знаряддя та засоби, використані злочинцями при незаконному обігу бурштину. У разі незаконного видобування бурштину:

а) характер застосування під час вчинення злочину та їх кількість;

б) походження знарядь та засобів, підстави перебування у розпорядженні (право власності чи договір оренди);

в) чи модернізувалась система вихлопу на мотопомпі;

г) за чиї кошти було придбано знаряддя та засоби.

Окрім вищезазначених елементів потребують встановленню наступні специфічні обставини при незаконному збуті, придбанні, передачі, пересиланні та переробці бурштину:

а) кустарні чи заводські прилади переробки каміння;

б) речі, які забезпечують безпосереднє збереження та транспортування: схованка, транспортний засіб тощо.

1.6. Обстановка у якій вчиняється незаконний обіг бурштину:

а) соціально-економічні чинники, що визначають особливості організації та функціонування незаконного обігу бурштину;

б) природно-кліматичні чинники;

в) охоронно-функціональні чинники;

г) виробничі чинники;

ґ) особливості поведінки непрямих учасників протиправної дії [19].

1.7. Типові сліди незаконного обігу бурштину:

а) механічні сліди: від технологічний процесів видобування (отвори у надрах), взуття, транспортних засобів;

б) термічні сліди: температурні

показники мотопомпи та окремих елементів транспортних засобів (двигуна, шин, вихлопної системи, системи охолодження двигуна);

в) сліди речовини: пили, стружки з переробки бурштину, води, паливно-мастильних матеріалів на знаряддях та засобах, одязі та особах тощо;

г) біологічні сліди: папілярних узорів, крові тощо;

ґ) сліди людини: рук, ніг та взуття тощо;

д) сліди у документах: записи,

«тіньова бухгалтерія» тощо.

2. Обставини, пов'язані із суб'єктом, суб'єктивною стороною злочину за незаконного обігу бурштину, зокрема:

а) кількість осіб, що брали участь у реалізації злочинних дій або окремих етапів;

б) демографічні дані та соціальний статус;

в) наявність ознак організованості у діях групового суб'єкта, розподіл ролей у механізмі злочину;

г) тривалість існування суб'єкта злочину;

ґ) наявність злочинного досвіду та корупційних зв'язків у суб'єкта злочину;

д) яким чином відбувався розподіл доходів від злочинної діяльності;

е) відстань до місця проживання злочинців від місця події;

ж) форма вини та мотиви вчинення злочину.

3. Інші обставини:

3.1. Наслідки незаконного обігу бурштину:

а) вид і характер наслідків;

б) розмір заподіяної шкоди;

в) площа пошкодження землі видобуванням бурштину.

3.2. Обставини, що характеризують особу обвинуваченого:

а) риси характеру, схильність до вживання спиртних напоїв або наркотичних чи інших психотропних речовин;

б) спосіб життя, ставлення до виконуваних обов'язків.

3.3. Обставини, що обтяжують покарання (ст. 67 Кримінального кодексу України) [13].

3.4. Обставини, що пом'якшують покарання:

а) обставини, визначені

в ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України [15];

б) позитивна характеристика

з місця роботи;

в) вчинення злочину вперше;

г) наявність на утримані дітейінвалідів та інші.

3.5. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

3.6. Обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Таким чином, обставини, що підлягають з'ясуванню, є окремим елементом методики розслідування, який слід вирізняти від криміналістичної характеристики. Зміст обставин, що підлягають з'ясуванню, повинен формуватися з урахуванням специфіки кримінально-правової та криміналістичної характеристики та вимогами до предмету доказування закріпленого у кримінально-процесуального законодавстві України. За своєю функцією обставини, що підлягають з'ясуванню, є інформаційною-пізнавальною моделлю та дозволяють визначити подальші напрямки розслідування, типові версії та тактику проведення слідчих (розшукових) дій.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню обставин, що підлягають з'ясуванню, як складового елементу в структурі методики розслідування незаконного обігу бурштину. Автором проаналізовано наукові погляди щодо співвідношення дефініцій обставин, що підлягають з'ясуванню, у розслідуванні зазначеного злочинів. Зроблено висновок, що обставини, які підлягають з'ясуванню, та криміналістична характеристика є відмінними за своїм змістом та функціональною спрямованістю. З'ясовано, що ситуаційний підхід при формуванні переліку обставин, доповнює традиційний та за таких обставин, слугує орієнтиром для слідчого та дозволяє більш чітко та конкретно сформулювати перелік обставин, що підлягають з'ясуванню, виходячи із слідчих ситуацій на певному етапі розслідування.