Повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента як засіб запобігання корупції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента як засіб запобігання корупції

Гладун Олександр Зіновійович, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, радник Голови Верховної Ради України

Анотація

Статтю присвячено одному із додаткових заходів антикорупційного фінансового контролю - повідомленню про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента. Проаналізовано міжнародно-правові аспекти запровадження цього заходу, його історичні передумови та порядок реалізації. Визначено відмінні ознаки повідомлення про відкриття валютного рахунка в іноземному банку та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Мета статті - розкрити правовий зміст повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента та визначити його дієвість у системі засобів запобігання корупції.

Наукова новизна публікації зумовлена відсутністю спеціальних досліджень за відповідною темою та полягає в обґрунтуванні невідповідності повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента як додаткового заходу антикорупційного фінансового контролю сучасним потребам запобігання корупції. У зв'язку з цим отримали подальшого розвитку внесені іншими авторами пропозиції щодо відмови від адміністративної відповідальності за неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, зокрема запропоновано взагалі скасувати обов'язок суб'єктів декларування окремо повідомляти про такі факти.

Висновки. Оскільки відкриття валютного рахунку не зумовлює виникнення в особи приватного інтересу, що є базовим корупціогенним елементом, зроблено висновок про непропорційність повідомлення про такі рахунки як засобу запобігання корупції. В Україні відсутній механізм контролю, в тому числі громадського, за дотриманням вимог щодо повідомлення про відкриття валютного рахунка в іноземному банку. З метою удосконалення антикорупційного законодавства запропоновано скасувати зазначені вимоги, адже відомості про банківські рахунки підлягають відображенню в деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і можуть бути верифіковані під час повної перевірки декларацій.

Ключові слова: корупція, декларування, фінансовий контроль, відповідальність, правопорушення, валютний рахунок, майновий стан.

Abstract

Постановка проблеми. Національне антикорупційне законодавство характеризується широким спектром засобів запобігання та протидії корупції. Поряд із основними засобами фінансового контролю, до яких віднесено електронне декларування та моніторинг способу життя суб'єктів декларування, передбачено також додаткові обов'язки повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) в разі відкриття суб'єктом декларування або членом його сім'ї валютного рахунка в установі бан- ку-нерезидента чи суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування (ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції»). Як відомо, відповідно до рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 окремі положення цього Закону щодо системи фінансового контролю суб'єктів декларування були визнані такими, що не відповідають Конституції України [1]. При цьому єдиним антикоруп- ційним засобом фінансового контролю, що залишився «поза увагою» органу конституційної юрисдикції, стало повідомлення про відкриття суб'єктом декларування або членом його сім'ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента.

Попри те, що відповідно до Закону України від 15грудня 2020року №1079-ІХ було повноцінно відновлено дію всієї системи ан- тикорупційного фінансового контролю [2], питання ефективності повідомлення про відкриття валютного рахунка в іноземному банку становить прикладний науковий інтерес. Адже згідно з міжнародними зобов'язаннями Україна прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їхньої адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею (ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції ^[3]).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Необхідно зауважити, що вітчизняні дослідники практично не зверталися до проблеми інформування суб'єктами декларування про відкриття валютних рахунків за кордоном. Означене питання переважно висвітлювалося в контексті комплексної характеристики системи фінансового контролю та адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією. Окремі дослідження, спеціально присвячені цій проблематиці, не проводилися. Деякі науковці все ж таки висловлювали свої застереження щодо застосування додаткових заходів фінансового контролю. Так, наприклад, О. Ф. Пасєка, з огляду на лібералізацію валютного законодавства та обов'язок зазначати в декларації відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки, вважає, що втрачає сенс визначення відповідальності за неповідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента в положеннях КУпАП [4, с. 188].

Колектив авторів у складі Дудорова О. О., ДудоровоїК.Б. і МовчанаР.О. звернув увагу на те, що адміністративна відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни в майновому стані за аналогією із несвоєчасним поданням декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має бути передбачена лише у випадках, коли таке діяння вчинено за відсутності поважних причин [5, с. 234, 239].

Титко А.В. у дисертації висловила припущення про те, що корупційні ризики стосуються також і тієї інформації про рахунки, які відкривають у вітчизняних банках. Тому доцільно запровадити відповідальність за неповідомлення про відкриття рахунку в будь-якому банку[6,с.93]. Вона також запропонувала виключити з диспозиції статті 172-6 КУпАП таку форму діяння як несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка, адже, на її думку, воно охоплюється більш широким поняттям «неповідомлення про відкриття валютного ра- хунка»[6,с.119, 183, 190]. Не можемо погодитися з таким твердженням, щонайменше з огляду на співвідношення двох дихотомічних понять: «дія» та «бездіяльність». Неповідомлення про відкриття рахунку не може бути визначене по іншому, ніж бездіяльність. У той час як несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку є дією, що вчинена після спливу визначеного строку. Тому зміст одного із цих понять ніяк не може охоплюватися іншим.

Мета статті - розкрити правовий зміст повідомлення про відкриття валютного рахунка в іноземному банку та визначити його дієвість у системі засобів запобігання корупції.

Виклад основного матеріалу дослідження

Фінансовий контроль за активами публічних посадових осіб є належно апробованим світовою практикою інструментом забезпечення їх доброчесності. У ч.5 ст. 8 Конвенції ООН проти корупції передбачено, що кожна Держава-учасниця прагне, у належних випадках і згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, запроваджувати заходи й системи, які зобов'язують державних посадових осіб надавати відповідним органам декларації, inter alia, про позаслужбову діяльність, заняття, інвестиції, активи та про суттєві дарунки або прибутки, у зв'язку з якими може виникнути конфлікт інтересів стосовно їхніх функцій як державних посадових осіб [3]. При цьому відсутні універсальні правила або чіткі міжнародні стандарти щодо переліку осіб, які підлягають обов'язковому декларуванню, обсягу відомостей, що має зазначатися в деклараціях, повної відкритості чи обмеженого доступу до даних із декларацій, застосування додаткових заходів фінансового контролю, відповідальності за декларування недостовірної інформації. Увесь спектр цих питань має бути врегульовано на рівні національного законодавства і відповідати загальній меті - створенню ефективної системи запобігання корупції.

Повідомлення про відкриття валютного рахунку в іноземному банку як засіб запобігання корупції в нашій державі має свою передісторію. Вперше воно було запроваджено в Україні відповідно до ст. 6 Закону «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 року №356/95-ВР (втратив чинність Ісічня 2011року), якою передбачалося, що в разі відкриття валютного рахунку в іноземному банку державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, зобов'язана у десятиденний строк письмово повідомити про це податкову службу із зазначенням номера рахунку і місцезнаходження іноземного банку.

Водночас необхідно враховувати, що передумовою для такого рішення були відповідні положення валютного законодавства. У статті9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (втратив чинність 7 лютого 2019року) передбачалося таке: «Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України». У цьому Декреті також було передбачено індивідуальне ліцензування Національним банком України розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України. В зв'язку з цим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 2 листопада 2000року №431, після відкриття рахунку фізична особа - резидент України був зобов'язаний в 10-ден- ний строк подати до відповідного територіального управління Національного банку та до місцевого податкового органу копію повідомлення закордонного банку про відкриття рахунку. В подальшому постановою Правління Національного банку України від 14жовт- ня 2004року №485 було затверджено форму повідомлення про відкриття рахунку за межами України та зобов'язано резидентів у триденний строк повідомляти територіальне управління Національного банку за своїм місцезнаходженням/місцем проживання про факт відкриття рахунку.

Проте, починаючи з 7 лютого 2019року - дня введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-УШ, зазначені приписи валютного законодавства щодо отримання індивідуальних ліцензій для розміщення валютних цінностей на рахунках межами України та повідомлення Національного банку про відкриття таких рахунків було скасовано. Також із Кодексу України про адміністративні правопорушення було виключено статтю 162-2, в якій передбачалася відповідальність за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків. валютний рахунок нерезидент антикорупційний

Суттєва лібералізація валютного законодавства наразі означає, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про валюту і валютні операції» та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Вимогу щодо обов'язкового повідомлення про відкриття валютного рахунку в іноземному банку на сьогодні скасовано для фізичних осіб. Однак, така вимога досі поширюється на суб'єктів декларування, перелік яких визначено у Законі України «Про запобігання корупції».

Відкриття рахунку суб'єктом декларування в іноземному банку може бути обумовлене низкою об'єктивних обставин: купівлею нерухомого чи рухомого майна за кордоном, утриманням і обслуговуванням такого майна, оплатою закордонному закладу освіти послуг із навчання та проживання суб'єкта декларування чи членів його сім'ї, оплатою медичних послуг, перебуванням у відрядженні чи на відпочинку за межами України та необхідністю вчинення певних правочи- нів тощо. Згідно із Порядком, затвердженим НАЗК, повідомлення про відкриття валютного рахунка подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами [7].

Вочевидь, відкриття валютного рахунку в банку саме по собі не є самоціллю. Такий рахунок відкривається задля проведення валютних операцій. І в цьому контексті треба усвідомлювати, що здійснення валютної операції на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (у 2022році - 124050 грн), зобов'язує суб'єкта декларування з числа службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, повідомити НАЗК про суттєві зміни у майновому стані. Ця вимога поширюється на усі випадки отримання суб'єктом декларування доходу, придбання майна або здійснення видатку. Тобто національне антикорупційне законодавство покладає на суб'єктів декларування обов'язок спочатку повідомити НАЗК про відкриття валютного рахунку за кордоном, а згодом - про здійснення кожної валютної операції (надходження/зарахування чи витрати/ списання коштів) на цьому банківському рахунку, якщо її розмір перевищує встановлений Законом вартісний поріг.

Доцільність такого підходу викликає обґрунтовані сумніви, зважаючи на те, що наявність у суб'єкта декларування закордонного банківського рахунка навряд чи створює ризик вчинення корупційного чи пов'язаного з корупцією правопорушення. Сам факт існування такого рахунку не зумовлює виникнення в особи приватного інтересу, що є базовим корупціогенним елементом. Більше того, в окремих випадках особа може і не знати, що їй відкрито такий рахунок. Наприклад, під час обміну валюти закордоном за пред'явленим паспортом особі може бути відкрито поточний (розрахунковий) рахунок для проведення банківської операції. Відповідно ж до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» здійснення операцій із купівлі, продажу або обміну іноземної валюти за рахунок власних грошових активів суб'єкта декларування або членів його сім'ї не потребує відображення в декларації та не потребує повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування. Тобто, особа не має обов'язку декларувати відомості про валютні операції, але зобов'язана повідомити про відкриття валютного рахунку для їх проведення.

У цьому контексті зауважимо, що вчинення інших юридично значимих дій, близьких за змістом до відкриття валютного рахунку, не потребує окремого повідомлення про них. Наприклад, створення (заснування) суб'єктом декларування юридичної особи, в тому числі закордоном. Чи мають наслідком такі дії виникнення приватного інтересу? Видається, що так. Але при цьому суб'єкт декларування не зобов'язаний окремо повідомляти НАЗК про це, а лише має відобразити такі відомості у декларації.

Відкриття суб'єктом декларування іноземного банківського рахунку юридичної особи, засновником якої він є, чи відкриття такого рахунку за дорученням (на ім'я) юридичної особи не вимагає окремого повідомлення про це НАЗК. Адже, згідно з п.2 Порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нере- зидента, валютний рахунок - будь-який рахунок суб'єкта декларування або члена його сім'ї, відкритий в установі банку-нерезиден- та в будь-якій валюті.

Відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нере- зидента або про суттєві зміни у майновому стані передбачена в ч.2 ст. 172-6 КУпАП. При цьому останнім часом має місце тенденція щодо поступового звуження кола осіб, на яких поширюється вимога щодо інформування про суттєві зміни у майновому стані. Починаючи з 1 січня 2020 року [8], повідомляти про такі зміни зобов'язані лише суб'єкти декларування - службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єкти декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків. Ці вимоги не поширюються на членів сім'ї суб'єктів декларування. Натомість зобов'язання повідомляти про відкриття валютного рахунка в іноземному банку й надалі поширюється на усіх без виключення суб'єктів декларування, а також на випадки відкриття рахунку членом їх сім'ї. У такому разі десятиденний строк для повідомлення НАЗК починає спливати з дня, коли суб'єкту декларування стало відомо або повинно було стати відомо про відкриття зазначеного валютного рахунка членом сім'ї.

Інформація про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК. На противагу цьому, згідно з п.7 Порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі бан- ку-нерезидента, такі повідомлення включаються до Реєстру та не оприлюднюються в його публічній частині. Таким чином, громадськість позбавлена можливості здійснювати контроль за виконанням зазначених вимог закону суб'єктами декларування, що безумовно знижує ефективність такого ан- тикорупційного заходу. При цьому участь суспільства (громадськості) в заходах щодо запобігання корупції, як відомо, є загальновизнаним міжнародним стандартом, який закріплений у ст. 13 Конвенції ООН проти корупції, та знайшов свою реалізацію в приписах ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції».

Як слушно зауважує М. І. Сідор, - «... особливість антикорупційного декларування полягає у тому, що воно спрямовано на вирішення таких основних завдань, як виявлення фактів, що свідчать про можливе вчинення посадовою особою адміністративного ко- рупційного правопорушення, а також виявлення конфлікту інтересів - ситуації, за якої особисті інтереси посадовця можуть призвести до необ'єктивного виконанню ним своїх службових обов'язків [9, с. 58]. З урахуванням зазначених завдань, дієвість повідомлення про відкриття суб'єктом декларування або членом його сім'ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента як самостійного засобу фінансового контролю викликає обґрунтований сумнів. Адже ні в Законі України «Про запобігання корупції», ні у відомчих підзаконних актах НАЗК, не визначено порядок перевірки поданих суб'єктами декларування повідомлень. Тому правопорушення у виді неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента може бути виявлено лише під час проведення повної перевірки декларації або моніторингу способу життя суб'єкта декларування, тобто під час здійснення основних, а не додаткових заходів фінансового контролю. Наведене в сукупності із неможливістю здійснювати громадський контроль у цій сфері мали наслідком те, що за час дії Закону України «Про запобігання корупції» жодної особи не було притягнуто до адміністративної відповідальності за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента.

Незалежно від того, чи повідомляв суб'єкт декларування НАЗК про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, така інформація підлягає відображенню в розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації. Обов'язок декларувати відомості про всі банківські установи, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки, було запроваджено з 1 січня 2020року вже згадуваним Законом від 2 жовтня 2019 року № 140-ІХ [8]. Не зазначення суб'єктом декларування цих відомостей у декларації утворює склад іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, - подання завідомо недостовірних відомостей. З огляду на вказане, виникає резонне запитання: чи повинна особа нести відповідальність за неповідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, якщо вона в подальшому зазначила такі відомості у своїй декларації?

У практиці застосування адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю означене питання, незважаючи на його наукове висвітлення [10, с. 116-117; 11, с. 140], досі не втратило своєї актуальності. Подекуди суди продовжують закривати справи за фактами неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (ч. 2 ст. 172-6 КУпАП) через відсутність ознак суб'єктивної сторони цього правопорушення. До прикладу, в постанові Казанківсько- го районного суду Миколаївської області зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що особа мала намір приховати свої доходи чи з інших корисливих мотивів несвоєчасно подала повідомлення про суттєві зміни в майновому ста- ні[12]. Інформацію про доходи за 2020рік, яка включала також інформацію про доходи за грудень 2020 року, вона відобразила в декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020рік, яка була подана та оприлюднена 14.03.2021року. Тобто, особа не мала наміру уникнути фінансового моніторингу доходів.

Про те, що особа, яка з порушенням строку подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, однак відобразила цю інформацію у декларації перед звільненням, не мала наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, йдеться й у постанові Заводського районного суду м. Миколаєва[13]. Також суд зауважив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, що безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність умислу (прямого чи непрямого) та відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, на несвоєчасне подання відповідного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, та дійшов переконання про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Вважаючи незаконними такі судові рішення, ДудоровО.О., ДудороваК.Б. та Мовчан Р. О. наполягають, що після придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, особа зобов'язана повідомити про це НАЗК незалежно від відображення цього факту в щорічній декларації, який у такому разі може слугувати підставою для закриття провадження не через відсутність складу адміністративного правопорушення, а хіба що через малозначність діяння - з урахуванням того, що в подібних випадках навряд чи доводиться вести мову про намір особи уникнути фінансового контролю [5, с. 234].

Очевидно, що метою неповідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни в майновому стані є бажання особи ухилитися від виконання додаткових вимог фінансового контролю, приховати відомості про певні факти, які підлягають антикорупційному декларуванню. Водночас, правопорушення, передбачені у ст. 172-6 КУпАП мають формальний склад, а їх обов'язковими ознаками не визначено мотиви та мету відповідного діяння. Якщо ж пристати на позицію про необхідність встановлення спеціальної мети кожного порушення вимог фінансового контролю, істотність цієї ознаки для визначення рівня суспільної шкідливості такого діяння, то адміністративна відповідальність за несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерези- дента або про суттєві зміни у майновому стані, чи несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, взагалі не матиме права на існування. Адже такі порушення полягають у недотриманні встановлених законом строків подання відповідних відомостей і звісно ж не можуть бути розцінені як дії, метою яких є уникнення фінансового контролю.

З урахуванням викладених положень і з позиції de lege ferenda вважаємо, що повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, принаймні, кореспондує загальній меті антикорупційних заходів, оскільки дає можливість оперативно (не чекаючи на подання декларації) виявляти зростання корупційних ризиків у діяльності суб'єкта декларування, можливі ознаки незаконного збагачення, а також нові передумови для конфлікту інтересів. У свою чергу, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі бан- ку-нерезидента не відповідає зазначеним критеріям, що свідчить про загальну неефективність такого засобу запобігання корупції та необхідність його скасування.

Висновки

Підводячи підсумок проведеного дослідження, маємо констатувати, що повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента є непропорційним, надмірно обтяжливим анти- корупційним заходом фінансового контролю, що не узгоджується з метою таких заходів (запобігання чи виявлення правопорушень), не ґрунтується на вимогах валютного законодавства та не забезпечене належним механізмом контролю (в тому числі громадського) за його дотриманням. Свідченням цього є цілковита відсутність практики застосування адміністративної відповідальності за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента.

Виключення повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-не- резидента із системи національних засобів антикорупційного фінансового контролю не суперечитиме міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері запобігання корупції та не несе загрози зростання рівня корумпованості серед осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, адже саме по собі існування валютного рахунку не зумовлює виникнення приватного інтересу, що є базовим корупціогенним елементом. Відомості про такі рахунки підлягають відображенню в деклараціях зазначених осіб і можуть бути верифіковані під час повної перевірки декларації, порядок проведення якої достатньо нормативно врегульовано [14].

Список використаних джерел

1. Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 р. у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20 (Дата звернення: 13.01.2022).

2. Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції: Закон України від 15 грудня 2020 р. №1079-ІХ. URL: https://zakon.rada. gov.ua/rada/show/1079-20 (Дата звернення: 13.01.2022).

3. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31жовтня 2003 р.: Конвенцію ратифіковано із заявами Законом України від 18жовтня 2006 р. №251-У URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16 (Дата звернення: 13.01.2022).

4. Пасєка О. Ф. Проблемні аспекти адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2019. №23. С.183-188. URL: https:// nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/ view/222/210 (Дата звернення: 13.01.2022).

5. Дудоров О. О., Дудорова К. Б., Мов- чан Р. О. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані: проблеми судової практики та вдосконалення антикорупційного законодавства. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. №5. С. 231-240. URL: http://www. lsej.org.ua/5_2019/58.pdf (Дата звернення: 13.01.2022).

6. ТиткоА.В. Адміністративна відповідальність поліцейських за порушення вимог фінансового контролю в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2016. 269 с.

7. Порядок інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі бан- ку-нерезидента: затверджено наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 липня 2021 р. № 451/21. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0989- 21 (Дата звернення: 13.01.2022).

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції: Закон України від 2жовтня 2019 р. №140-IX. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/140-2 0 / ed20201024 (Дата звернення: 13.01.2022).

9. Сідор М. І. Антикорупційне декларування як засіб фінансового контролю чи контролю за фінансами. Наука та суспільне життя України в епоху глобальних викликів людства у цифрову еру (з нагоди 30-річчя проголошення незалежності України та 25-річчя прийняття Конституції України): у 2 т.: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 21трав. 2021р.) / за заг. ред. С.В.Ківалова. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 2. С. 56-59.

10. ДудоровО.О. Узагальнення судової практики у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією (статті 172-4, 172-9 КУпАП). Центр політико-пра- вових реформ, 2019. 253 с. URL: https://www. pravo.org.ua/ua/about/books/ad_offenses_ report (Дата звернення: 13.01.2022).

11. Петренко Г. О., Ковальчук В. І. Окремі аспекти застосування адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією у сфері фінансового контролю. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. №8. С. 137-141. URL: http://www. lsej.org.ua/8_2020/35.pdf (Дата звернення: 13.01.2022).

12. Постанова Казанківського районного суду Миколаївської області від 15 квітня 2021р. у справі №478/398/21. URL: https:// reyestr.court.gov.ua/Review/96294522 (Дата звернення: 13.01.2022).

13. Постанова Заводського районного суду м.Миколаєва від 20жовтня 2021р. у справі №487/6686/21. URL: https://reyestr. court.gov.ua/Review/100419280 (Дата звернення: 13.01.2022).

14. Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29січня 2021р. №26/21. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0158- 21 (Дата звернення: 13.01.2022).

References

1. Constitutional Court of Ukraine. (2020). Decision in the case on the constitutional petition of 47 people's deputies of Ukraine on the compliance of the Constitution of Ukraine (constitutionality) of certain provisions of the Law of Ukraine «On Prevention of Corruption», Criminal code of Ukraine №13-р/2020. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

2. Verkhovna Rada Ukrainy. (2020). Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy «Pro zapobihannia koruptsii» shchodo vidnovlennia instytutsiinoho mekhanizmu zapobihannia koruptsii: Zakon Ukrainy No1079-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1079-20 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

3. United Nations Convention against Corruption. (2003). URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_c16 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

4. Pasieka,O.F. (2019). Problemni aspekty administratyvnoi vidpovidalnosti za porushennia vymoh finansovoho kontroliu. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, 23, 183-188. URL: https://nzlubp.org.ua/ index.php/journal/article/view/222/210 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

5. Dudorov,O.O., Dudorova,K.B., Mov- chan,R.. (2019). Nepovidomlennia abo nesvoiechasne povidomlennia pro suttievi zminy v mainovomu stani: problemy sudovoi praktyky ta vdoskonalennia antykoruptsiinoho zakonodavstva. Juridical scientific and electronic journal, 5, 231-240. URL: http://www.lsej.org. ua/5_2019/58.pdf (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

6. Tytko,A.V. (2016). Administratyvna vidpovidalnist politseiskykh za porushennia vymoh finansovoho kontroliu v Ukraini: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.07. Kyiv [in Ukrainian].

7. Natsionalne ahentstvo z pytan zapobihannia koruptsii. (2021). Poriadok informuvannia Natsionalnoho ahentstva z pytan zapobihannia koruptsii pro vidkryttia valiutnoho rakhunka v ustanovi banku-nerezydenta: zatverdzheno nakazom №451/21. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0989- 21 (Last accessed: 22.02.2013.01.202222) [in Ukrainian].

8. Verkhovna Rada Ukrainy. (2019). Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zabezpechennia efektyvnosti instytutsiinoho mekhanizmu zapobihannia koruptsii: Zakon Ukrainy No140-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/140-20/ed20201024 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

9. 9.Sidor,M.. (2021). Antykoruptsiine deklaruvannia yak zasib finansovoho kontroliu chy kontroliu za finansamy. Nauka ta suspilne zhyttia Ukrainy v epokhu hlobalnykh vyklykiv liudstva u tsyfrovu eru (z nahody 30-richchia proholoshennia nezalezhnosti Ukrainy ta 25-richchia pryiniattia Konstytutsii Ukrainy): u 2t.: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m.Odesa, 21 trav. 2021 r.) / za zah. red. S. V. Kivalova. Odesa. T. 2, 56-59 [in Ukrainian].

10. Dudorov,O.O. (2019). Uzahalnennia sudovoi praktyky u spravakh pro administratyvni pravoporushennia, poviazani z koruptsiieiu (statti 172-4, 172-9 KUpAP). Tsentr polityko- pravovykh reform, 253. URL: https://www. pravo.org.ua/ua/about/books/ad_offenses_ report (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

11. Petrenko, H O., Kovalchuk, V. I. (2020). Okremi aspekty zastosuvannia administratyvnoi vidpovidalnosti za pravoporushennia, poviazani z koruptsiieiu u sferi finansovoho kontroliu. Juridical scientific and electronic journal, 8, 137141. URL: http://www.lsej.org.ua/8_2020/35. pdf (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

12. Kazankivskyi raionnyi sud Mykolaivskoi oblasti. (2021). Postanova u spravi №478/398/21. URL: https://reyestr. court.gov.ua/Review/96294522 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

13. Zavodskyi raionnyi sudu m. Mykolaieva. (2021). Postanova u spravi №487/6686/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100419280 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

14. Natsionalne ahentstvo z pytan zapobihannia koruptsii. (2021). Poriadok provedennia povnoi perevirky deklaratsii osoby, upovnovazhenoi na vykonannia funktsii derzhavy abo mistsevoho samovriaduvannia: zatverdzheno nakazom №26/21. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/rada/show/z0158-21 (Last accessed: 13.01.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru