Психологічні критерії у структурі моделей державного управління в умовах глобалізації та європейської інтеграції України

Дослідження трансформації психології та поведінки людей в умовах глобалізації та європейської інтеграції України, а також психологічним технологіям впливу на людину, групи та суспільство загалом, аналізу психологічних детермінантів глобальних процесів.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.12.2022
Размер файла 37,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні критерії у структурі моделей державного управління в умовах глобалізації та європейської інтеграції України

Вікторія Худавердієва

Державний біотехнологічний університет,

вул. Алчевських, 44, м. Харків, Україна, 61002

Робота присвячена гострій проблемі сучасного суспільства - трансформації психології та поведінки людей в умовах глобалізації та європейської інтеграції України, а також психологічним технологіям впливу на людину, групи та суспільство загалом, аналізу психологічних детермінантів глобальних процесів. Мета цього дослідження полягає в тому, щоб не тільки показати суть суспільних процесів, що відбуваються в Україні, а й виявити інтегральний психологічний потенціал сучасного суспільства і проаналізувати соціально-економічні ситуації життєдіяльності, які динамічно розвиваються в умовах глобальних змін. Для цього виявляються психологічні передумови виникнення та розвитку глобальних соціально-психологічних процесів у світі, розкриваються макропси- хологічні, групові та особистісні детермінанти глобалізації, аналізується місце України як історичного суб'єкта у сучасній геополітичній ситуації, розглядається вплив інформаційних технологій на масову свідомість та поведінку в умовах глобалізації, розкриваються механізми впливу, у тому числі і стратегічного, на масову свідомість та поведінку людей. У зв'язку зі змінною соціальною, технологічною і психологічною ситуацією розвитку сучасної цивілізації найрізноманітніші питання соціально-політичної та економічної зумовленості локального характеру, що виникають у межах однієї держави, можуть поширюватися і набувати глобального характеру. Таким чином, у світі виникає і актуалізується питання про те, що ж може запропонувати сучасна психологічна наука для впливу на суспільні процеси з урахуванням їх глобальної специфіки. Досліджуються психологічні механізми, які лежать в основі виникнення та поширення суспільних психологічних явищ, визначаються механізми впливу та управління масовою свідомістю та поведінкою глобальних соціальних груп, що функціонують у масштабах держави або великих міжнародних співтовариств.

Ключові слова: психологічні критерії, процеси глобалізації, базові засади державного управління, якість життя громадян, гарантії безпеки, самореалізація індивідів.

PSYCHOLOGICAL CRITERIA IN THE STRUCTURE OF PUBLIC ADMINISTRATION MODELS IN THE CONDITIONS OF GLOBALIZATION AND EUROPEAN INTEGRATION OF UKRAINE

Viktoriya Khudaverdiyeva

State biotechnological university (SBTU),

44, Alchevskih Str., Kharkiv, Ukraine, 61002

The work is devoted to the acute problem of modem society - the transformation of psychology and behavior of people in the conditions of globalization and European integration of Ukraine, as well as psychological technologies of influence on people, groups and society in general, analysis of psychological determinants of global processes. The purpose of this study is not only to show the essence of social processes taking place in Ukraine, but also to reveal the integral psychological potential of modern society and to analyze the dynamically developing socio-economic situations of life in the conditions of global changes. For this, the psychological prerequisites for the emergence and development of global socio-psy- chological processes in the world are revealed, the macro-psychological, group and personal determinants of globalization are revealed; analyze the place of Ukraine as a historical subject in the modern geopolitical situation; consider the influence of information technologies on mass consciousness and behavior in the conditions of globalization, reveal mechanisms of influence, including strategic ones, on mass consciousness and behavior of people. In connection with the changing social, technological and psychological situation of the development of modern civilization, the most diverse issues of socio-political and economic conditioning of a local nature, arising within the borders of one state, can spread across its borders and acquire a global character. Thus, the question arises and becomes relevant in the world: what can modern psychological science offer to influence social processes, taking into account their global specificity. The psychological mechanisms that underlie the emergence and spread of social psychological phenomena, the mechanisms of influence and management of mass consciousness and behavior of global social groups functioning on the scale of the state or large international communities are studied.

Key words: psychological criteria, processes of globalization, basic principles of public administration, quality of life of citizens, security guarantees, self-realization of individuals.

Відносини між Україною та Євросоюзом були розпочаті ще у грудні 1991 року. У 1998 році Україна визначилася зі стратегічним курсом на інтеграцію з ЄС. Переговори були непростими, а перспективи набуття туманними. Серед причин були успадковані від Радянського Союзу проблеми з економікою та громадянськими свободами. Крім того, влада зволікала з покращенням ситуації. Зрештою, проведення деяких реформ дозволило вийти на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС [1].

Для організації політичного курсу будь-якої сучасної держави необхідні науково вивірені та надійні підстави для прийняття рішень. У сучасних умовах розвитку цивілізації більшість держав за базовий принцип управління обирає позицію, згідно з якою головна мета розвитку держави - покращення якості життя громадян, зокрема надання гарантій безпеки та гідних умов життя, створення здорового суспільства, умов та передумов для самореалізації індивідів. Це вимагає розробки єдиної інтегральної моделі якості життя, що включає в себе економічні, соціальні та психологічні критерії. психологія державне управління європейська інтеграція

Вступ України до Європейського Союзу вже давно є не стільки питанням економічних вигод, скільки цивілізаційного вибору. На одній шальці терезів лежать європейські цінності - свобода, демократія, права людини, на іншій - корупція й олігархічна держава. Для більшості українців вибір однозначний [2]. Однак, хоч як не парадоксально, масштабне воєнне вторгнення прискорило євроінтеграцію України. Минуло лише кілька місяців, і Єврокомісія рекомендувала надати нам статус кандидата на членство. Остаточно це питання лідери країн ЄС узгодили на своєму саміті, який пройшов 23-24 червня 2022 року. 23 червня 2022 року було ухвалене рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі [3].

Україна, отримавши цей статус, для подальшого його збереження має виконати сім умов. Здебільшого йдеться про проведення антикорупційної та судової реформ. Зокрема, необхідне антиолігархічне законодавство, а також законодавство про процедуру відбору суддів до Конституційного Суду, про боротьбу з відмиванням грошей. Потрібно завершити відбір та призначення нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України [4]. Успішне виконання цих завдань принесе серію позитивних змін нашій країні. Однак на цьому переваги статусу кандидата у ЄС не завершуються. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, насамперед цей статус закріплює європейське майбутнє України. Це означає, що вона не просто може стати членом ЄС, а процес уже запущений [5]. Європейський Союз є найуспішнішим об'єднанням на планеті. На нього припадає близько 15% світової торгівлі товарами та послугами. Економічний розвиток ЄС забезпечили єдиний ринок, стабільна грошова одиниця (євро) та спільні для всіх членів нематеріальні цінності, тобто свобода, демократія, верховенство права. Крім того, ЄС має одні з найвищих екологічних стандартів у світі.

Поєднання цих факторів забезпечує високий рівень життя людей і робить Євросо- юз таким привабливим для інших країн. Якість життя - загальне благополуччя індивіда та суспільства, що вміщує позитивні та негативні характеристики життя, які у загальній сукупності визначають рівень якості життя. Якість життя враховує задоволеність життям, включаючи у це поняття багато чинників життєдіяльності людини і суспільства (фізичне здоров'я, сім'я, освіта, робота, добробут, релігійні переконання, довкілля). Поняття якості життя використовується в різних галузях науки - охороні здоров'я, політології, економіці тощо. Якість життя не слід плутати з рівнем життя, що визначається лише економічними показниками. Всесвітня організація здоров'я трактує якість життя таким чином: «Сприйняття індивідом свого становища у житті у тих умовах культури та системі цінностей, у яких живе і яких прагне». Існують два підходи до визначення якості життя - об'єктивний (наявність певних умов: рівень життя, дохід, якість житла тощо) та суб'єктивний (психологічна задоволеність наявними умовами життя). Безумовно, для побудови повноцінної моделі повинні враховуватися обидва підходи [6].

На відміну від рівня життя, який можна виміряти у фінансових показниках, провести об'єктивний вимір якості життя, особливо протягом тривалого часу та в масштабах суспільства та країни, виміряти суб'єктивне благополуччя дуже складно. Наприклад, при вимірі суб'єктивної задоволеності необхідно виділити рефлексивну оцінку життя і відокремити її від поточного емоційного стану опитуваного. Предметом нашого дослідження стала проблема оцінки якості життя як фактора державного управління та виділення її психологічних складових. Потрібно було виділити основні підходи до оцінки якості життя населення, виявити психологічні критерії якості життя в державному управлінні України та країн Європейського Союзу. Якість життя виступає комплексним оцінним інструментом, що характеризує різні сфери життєдіяльності та самопочуття людини. Оцінка якості життя як психологічного феномену зароджувалася в руслі пошуку відповідей на питання про те, чому людина схильна до деструктивних психічних станів (депресія, тривога, стрес і агресія) і схильна виявляти негативні форми поведінки [7].

З психологічної точки зору поняття якості життя знаходить своє відображення в концепції «якості життя, що відчувається», або «суб'єктивного благополуччя». У перших спробах кількісно оцінити сприятливість країн життя використовувалися економічні показники. У 1960-ті роки у науковому співтоваристві утвердилася класифікація країн на розвинені, що розвиваються (менш розвинені) і найменш розвинені. До розвинених належали країни з постіндустріальною економікою з переважанням третього сектора (сфери послуг). Такі країни мали високі показники ВВП та ВНП та високий дохід на душу населення. До країн, що розвиваються, відносили країни з індустріальною економікою, переважанням другого сектора (індустріального виробництва). До найменш розвинених - доіндустріальні, з низькими ВВП і доходом на душу населення. Ця класифікація лягла в основу традиційної оцінки добробуту за допомогою ВВП і ВНП душу населення. Валовий внутрішній продукт (ВВП) - макроекономічний показник, що відображає ринкову вартість всіх кінцевих товарів і послуг (тобто призначених для безпосереднього вживання), вироблених за рік у всіх галузях економіки на території держави для споживання, експорту та накопичення. Згідно з розрахунками український номінальний ВВП зростав найшвидшими темпами в Східній Європі - з $90,6 млрд у 2015 р. до $131 млрд у 2018 р. ($180/міс). Валовий внутрішній продукт (Gross Domestic Product, GDP) - це макроеконо- мічний показник, що відображає ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених за рік у всіх галузях економіки на території держави для споживання, експорту та накопичення незалежно від національної приналежності використаних факторів виробництва (табл. 1).

Валовий внутрішній продукт України з 2012 до 2021 р. (млн грн) Таблиця 1

Роки

Валовий внутрішній продукт України (млн грн)

Номінальний ВВП України в розрахунку на душу населення

Номінальний

ВВП

(у фактичних цінах)

Реальний ВВП (у цінах 2012 року)

Різниця (реальний -- номінальний)

млн грн

%

млн

дол.

США

%

Насе

лення

(тис.)

2012

1408889

1304064

-104825

-7.4%

30912,5

7.3%

3856,8

8.0%

45577

2013

1454931

1410609

-44322

-3.0%

31988,7

3.5%

4030,3

4.5%

45483

2014

1566728

1365123

-201605

-12.9%

35834,0

12.0%

3014,6

-25.2%

43722

2015

1979458

1430290

-549168

-27.7%

46210,2

29.0%

2115,4

-29.8%

42836

2016

2383182

2034430

-348752

-14.6%

55853,5

20.9%

2185,9

3.3%

42668

2017

2982920

2445587

-537333

-18.0%

70224,3

25.7%

2640,3

20.8%

42477

2018

3558706

3083409

-475297

-13.4%

84192,0

19.9%

3095,2

17.2%

42269

2019

3974564

3675728

-298836

-7.5%

94589,8

12.4%

3659,8

18.2%

42019

2020

4194102

3818456

-375646

-9.0%

100432,5

6.2%

3725,6

1.8%

41760

2021

5459574

4363582

-1095992

-20.1%

131907,2

31.3%

4834,3

29.8%

41389

* Джерело: [8]

Лише у 2017 р., як бачимо, намітилося деяке економічне зростання, але за показником ВВП на душу населення Україна перемістилася на останнє місце в Європі. Справа в тому, що економічна статистика в Україні не дає повного уявлення про виробництво і доходи, адже громадяни України не поспішають розкривати перед державою інформацію про дрібнотоварне виробництво і доходи від нього. У 2019 р. позитивні тенденції в економіці України посилилися (табл. 2).

Таблиця 2

Структура ВВП України з кінцевого використання з 2005 до 2021 р. (млн грн)

Рік

Номінальний

ВВП

Споживчі

витрати

Валове

накопичення

Експорт товарів та послуг

Імпорт товарів та послуг

млн грн

млн грн

%

млн грн

%

млн грн

%

млн грн

%

2005

441452

337879

76.5

99876

22.6

227252

51.5

-223555

-50.6

2006

544153

424060

77.9

134740

24.8

253707

46.6

-269200

-49.5

2007

720731

558581

77.5

203318

28.2

323205

44.8

-364373

-50.6

2008

948056

758902

80.0

264883

27.9

444859

46.9

-520588

-54.9

2009

913345

772826

84.6

155815

17.1

423564

46.4

-438860

-48.0

2010

1082569

914230

84.5

199918

18.5

549365

50.7

-580944

-53.7

2011

1316600

1105201

83.9

282474

21.5

707953

53.8

-779028

-59.2

2012

1408889

1269601

90.1

257335

18.3

717347

50.9

-835394

-59.3

2013

1454931

1350220

92.8

228474

15.7

681899

46.9

-805662

-55.4

2014

1566728

1409772

90.0

220968

14.1

770121

49.2

-834133

-53.2

2015

1979458

1715636

86.7

303297

15.3

1044541

52.8

-1084016

-54.8

2016

2383182

2018854

84.7

512830

21.5

1174625

49.3

-1323127

-55.5

2017

2982920

2552525

85.6

618914

20.7

1430230

47.9

-1618749

-54.3

2018

3558706

3196756

89.8

667953

18.8

1608890

45.2

-1914893

-53.8

2019

3974564

3785133

95.2

500614

12.6

1636416

41.2

-1947599

-49.0

2020

4194102

3923203

93.5

315026

7.5

1637399

39.0

-1681526

-40.1

2021

5459574

4766568

87.3

754369

13.8

2224704

40.7

-2286067

-41.9

* Джерело: [8]

Одна з проблем такої оцінки є очевидною: ВВП на душу населення не враховує нерівність у розподілі доходів. Оцінка якості життя як наслідок з обсягу ВВП стала предметом різкої критики: обсяги виробництва не дають гарантій гідного життя населення. Серед безлічі запропонованих методів оцінки якості життя з урахуванням як економічних, так і соціальних показників загальноприйнятим став Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Він був запропонований у 1990 р. і модифікований у 2010 р. Нова версія ґрунтується на трьох показниках: 1) очікуваній тривалості життя; 2) тривалості освіти; 3) валовому національному доході за паритетом купівельної спроможності на душу населення. У підсумковому рейтингу всі держави ранжуються на основі ІЛР та класифікуються за чотирма категоріями відповідно до прийнятої градації: 1) країни з дуже високим рівнем ІЛР (більше 0,9); 2) країни із високим рівнем ІЛР (від 0,8 до 0,9); 3) країни із середнім рівнем ІЛР (від 0,5 до 0,8); 4) країни з низьким рівнем ІЛР (менше 0,5) (табл. 3).

Таблиця 3

Рейтинг країн світу щодо Індексу людського розвитку (United Nations Development Programme: Human Development Index 2016-2020)

Рейтинг

Країна

2020

(за

2019)

Країна

2019

(за

2018)

Країна

2018

(за

2017)

Країна

2017

(за

2016)

1

Норвегія

0.957

Норвегія

0.954

Норвегія

0.953

Норвегія

0.949

2

Ірландія

0.955

Швейцарія

0.946

Швейцарія

0.944

Австралія

0.939

3

Швейцарія

0.955

Ірландія

0.942

Австралія

0.939

Швейцарія

0.939

4

Гонконг

0.949

Німеччина

Гонконг

0.939

Ірландія

0.938

Німеччина

0.926

5

Ісландія

0.949

Австралія

Ісландія

0.938

Німеччина

0.936

Данія

0.925

6

Німеччина

0.947

Швеція

0.937

Ісландія

0.935

Сінгапур

0.925

7

Швеція

0.945

Сінгапур

0.935

Гонконг

0.933

Нідерланди

0.924

8

Австралія

0.944

Нідерланди

0.933

Швеція

0.933

Ірландія

0.923

9

Нідерланди

0.944

Данія

0.930

Сінгапур

0.932

Ісландія

0.921

10

Данія

0.940

Фінляндія

0.925

Нідерланди

0.931

Канада

0.92

74 Україна

0.779

88 Україна

0.750

88 Україна

0.751

84 Україна

0.743

* Джерело: [9]

Індекс соціального прогресу (Social Progress Index) - один з альтернативних показників оцінки рівня життя (одного з економічних показників якості життя) [10]. Соціальний прогрес визначається як «здатність суспільства задовольнити основні потреби громадян, встановити фундамент, що дозволяє громадянам та спільнотам підтримувати та покращувати якість їхнього життя, та створити умови для того, щоб усі індивіди могли повністю розкрити свій потенціал» [11]. Розробники цього індексу спробували оцінити не інвестиції в життя населення (економічні показники - ВВП, витрати на освіту тощо), а результати цих інвестицій, які справді важливі для людей. У 2021 році Україна піднялася на 15 позицій у світовому рейтингу за значенням індексу соціального прогресу. Україна посіла 48 місце зі значенням індексу 75,78 серед 168 країн. Середнє значення індексу з усіх країн, що увійшли до дослідження, становить 65,05 бала. На вершині рейтингу у 2021 р. опинилися Норвегія (92,63), Фінляндія (92,26), Данія (92,15), Ісландія (91,78), Швейцарія (91,78), Канада (91,41), Швеція (91,20), Нідерланди (90,57), Японія (90,44), Німеччина (90,32) [12].

Психологія - найскладніша для формалізації предметна галузь, і кількість математичних моделей у ній невелика. Оцінюючи психологічні чинники якості життя, вчені використовують основний підхід - проведення опитувань, які включають і прямі питання («Ви щасливі?»), і опрацювання результатів, з урахуванням яких обчислюються показники [11]. З 2012 р. підрозділ ООН із пошуку рішень стабільного розвитку публікує «Всесвітню доповідь про щастя» [13]. Це перша спроба дати оцінку глобальному рівню щастя, його причин і наслідків. У 2013 р. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (англ. Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)) розробила рекомендації до оцінки суб'єктивного благополуччя, в яких прийнято враховувати три таких фактори: оцінку життя (рефлективну оцінку людиною свого життя в цілому або аспекту, що цікавить); афекти (оцінку людиною своїх почуттів та загального емоційного стану, як правило, у заданій тимчасовій рамці); евдемонію (почуття сенсу в житті, гарний психологічний стан).

Вперше індекс щастя (World Happiness Report) був розрахований у 2006 р. для 178 країн світу, опитування проводилися серед резидентів країн незалежно від національності та громадянства. За результатами останніх даних 2022 р. (за 2021 рік) найвищий показник рівня щастя (7,0 і більше) спостерігався в таких країнах (з 1 по 10 місця): Фінляндії (7,821), Данії (7,636), Ісландії (7,557), Швейцарії (7,512), Нідерландах (7,415), Люксембургу (7,404), Швеції (7,384), Норвегії (7,365), Ізраїлі (7,364), Новій Зеландії (7,200). Зі 146 країн, у яких проводилася оцінка, Україна перебувала на 98-му місці із загальним показником 5,084 [14].

Були розглянуті основні індекси, мета яких - безпосередньо оцінити якість життя. Зазначимо деякі більш частотні індекси. Глобальний індекс миролюбства оцінює рівень конфліктності країн. Він враховує кількість війн, кількість загиблих, рівень організованої злочинності, кількість біженців, кількість ув'язнених, кількість тяжких злочинів, кількість офіцерів поліції, військові витрати, доступність зброї, імпорт та експорт зброї та інші показники. Найвищий глобальний індекс миролюбності за результатами 2022 р. мають Ісландія, Нова Зеландія, Ірландія, Данія, Австрія, Португалія, Словенія, Чехія, Сінгапур та Японія. Україна, наприклад, знаходиться на 153 місці зі 163 (табл. 4). Погіршення цього показника в Україні було спричинене російсько-українським конфліктом, який різко загострився після вторгнення російських військ у лютому 2022 року.

Таблиця 4

Рейтинг країн світу за глобальним індексом миролюбства (Global Peece Index) за 2018-2022 роки

Рейтинг

Країна

2022

(за

2021)

Країна

2021

(за

2020)

Країна

2020

(за

2019)

Країна

2019

(за

2018)

1

Ісландія

1.107

Ісландія

1.1

Ісландія

1.078

Ісландія

1.072

2

Нова Зеландія

1.269

Нова Зеландія

1.253

Нова Зеландія

1.198

Нова Зеландія

1.221

3

Ірландія

1.288

Данія

1.256

Португалія

1.247

Португалія

1.274

4

Данія

1.296

Португалія

1.267

Австрія

1.275

Австрія

1.291

5

Австрія

1.3

Словенія

1.315

Данія

1.283

Данія

1.316

6

Португалія

1.301

Австрія

1.317

Канада

1.298

Канада

1.327

7

Словенія

1.316

Швейцарія

1.323

Сінгапур

1.321

Сінгапур

1.347

8

Чехія

1.318

Ірландія

1.326

Чехія

1.337

Словенія

1.355

9

Сінгапур

1.326

Чехія

1.329

Японія

1.360

Японія

1.369

10

Японія

1.336

Канада

1.33

Швейцарія

1.366

Чехія

1.375

153 Україна

2.971

143 Україна

2.66

148 Україна

2.927

150 Україна

2.950

* Джерело: [15]

Індекс «роки життя, скориговані через непрацездатність» (Disability Adjusted Life Years) доповнює традиційну оцінку очікуваної тривалості життя здорової людини, оцінюючи «тягар хвороби» у загальному коефіцієнті втраченими через непрацездатність роками. Роки життя, скориговані через непрацездатність, вираховуються як сума двох таких показників: середньої кількості втрачених років життя (Years of Life Lost) та середньої кількості втрачених працездатних років життя (Years of Life Lost due to Disability): DALY = YLL + YLD. Багато хвороб не призводять до повної втрати працездатності, але обмежують її. Для багатьох хвороб складено таблицю вагових коефіцієнтів (наприклад, шизофренія - 0,576, втрата пальця - 0,030), і втрачені роки зважають на коефіцієнти. Найбільш здоровими є країни Європи та Північної Америки, а деякі країни Африки втрачають більше половини (аж до 80%) працездатних років через хвороби [16].

Всесвітній індекс благодійності ґрунтується на тих же дослідженнях Gallup, що й індекс соціального прогресу, але, на відміну від нього, розглядається не лише матеріальна допомога [17]. Підраховуються результати відповідей на такі запитання: «Чи ви жертвували гроші протягом останніх місяців?»; «Чи ви працювали волонтером протягом останніх місяців?»; «Чи надавали ви допомогу незнайомцям протягом останніх місяців?». Високі показники виявляють як багаті, так і бідні країни (у 2021 р. перші місця посіли

Індонезія, Кенія, Нігерія, М'янма, Австралія, Гана, Нова Зеландія, Уганда, Косово, Таїланд. Україна, наприклад, знаходиться на 20 місці з 114 (табл. 5).

Рейтинг країн за світовим індексом благодійності (The World Giving Index) (дані про дослідження 2021 року) Таблиця 5

Країна

Допомога незнайомцям

Пожертвування

Волонтерство

Всього

1

Індонезія

65%

83%

60%

69%

2

Кенія

76%

49%

49%

58%

3

Нігерія

82%

33%

42%

52%

4

М'янма

51%

71%

31%

51%

5

Австралія

57%

61%

30%

49%

6

Гана

65%

44%

32%

47%

7

Нова Зеландія

56%

51%

34%

47%

8

Уганда

75%

32%

31%

46%

9

Косово

68%

59%

10%

46%

10

Таїланд

60%

60%

17%

46%

20

Україна

66%

43%

19%

43%

* Джерело: [17]

У світі стверджується, що пріоритети людства вищі за пріоритети будь-якої держави і що будь-яка держава повинна зважати на загальновизнані цінності людства. Мета існування та розвитку держави, суспільства чи цивілізації полягає у розвитку людини, у розкритті її потенціалу, у забезпеченні умов розвитку та підтримки здорового життя індивіда і члена суспільства. На цю установку спирається використання феномену якості життя як критерію успішності держави. Цілком можливо, що лише оцінки якості життя виявиться недостатньо для повного розуміння стану суспільства та перспектив його розвитку.

Якість життя як критерій успішності суспільства (створення умов для здоров'я його членів, привабливості його для життя та розвитку) претендує на об'єктивність і достатню незалежність від культури та традицій. Математичні критерії оцінки якості життя можуть використовуватися при порівнянні двох суспільств (держав, цивілізацій) з погляду переваги для життєдіяльності людини та людства. За допомогою соціально-економічних критеріїв можна будувати орієнтири політичного курсу держави [7]. Але для якісного досягнення цієї мети необхідно виділити універсальні критерії, що відображають структуру загальнолюдських цінностей, тобто ті, які справді можуть претендувати на незалежність від ідеології конкретного суспільства. Необхідно дійти загальноприйнятої методології вимірювання показників. Крім того, є й інші складності. Для побудови загальної моделі необхідно оцінити вплив того чи іншого критерію на загальну успішність. Для побудови математичної моделі необхідно надати вагові коефіцієнти кожному з критеріїв, що бачиться дуже проблематичним у зв'язку зі складністю співвідношення різних критеріїв оцінки якості життя (дохід, щастя, гігієна та освіта та ін.).

Нині існує лише одна інтегральна модель оцінки якості життя - модель Інглхарта - Вельцеля, що оцінює вплив умов життя на цінності населення [18]. Виходячи з висновків цих учених, зазначимо, що цінності складаються послідовно, подібно до потреб, ієрархічно змінюючи одна одну: гарантія дотримання одних цінностей веде до появи інших, складніших, пов'язаних з вищим рівнем гуманістичного розвитку. Ці висновки можна взяти за основу вертикальної моделі цінностей, що згладжує протиріччя між різними підходами - економічним, соціологічним, психологічним. Така модель враховувала б різні рівні сформованості цінностей і більш повно та об'єктивно оцінювала б якість життя суспільства, поєднуючи у собі об'єктивний і ціннісний підхід. Автори стверджують, що цінності якості життя хронологічно розвиваються за такими об'єктивними закономірностями, які можна представити таким чином [18]: для побудови політичного курсу необхідно явно чи неявно враховувати наявну якість життя населення, оскільки вона є одним з основних показників наявних проблем; для виявлення та повного обліку та управління факторами необхідно сформувати єдину модель якості життя; економічні моделі якості життя не охоплюють його сутності, зводячи його до поняття «рівень життя»; моделі оцінки соціального прогресу оцінюють не вхід (обсяг інвестицій в охорону здоров'я), а результат (здоров'я населення) і є більш адекватною оцінкою якості життя; психологічні моделі вирішують проблему оцінки задоволеності населення наявними умовами, хоча домогтися об'єктивності в них складно.

Узагальнюючи огляд моделей якості життя, що використовуються в міжнародних моніторингах цього феномену, слід зазначити, що нині існує лише одна прийнята всіма модель - вертикальна модель якості життя, яка враховує послідовне визрівання гуманістичних цінностей, які є провідними критеріями якості життя. Ця модель враховує такі параметри: благополуччя суспільства для виживання його громадян (тривалість життя, відсутність конфліктів та низький рівень злочинності, гарантії безпеки); базове матеріальне забезпечення (житло, особистий простір, базовий комфорт); стан здоров'я (гігієна, охорона здоров'я, базове психологічне здоров'я), соціальний добробут та критерій справедливості; якість освіти; рівень громадянських свобод.

Проведений системний та хронологічний аналіз різних підходів до вимірювання якості життя дозволяє сучасній науці наблизитися до створення досить суворої інтегративної моделі, на яку можна було б спиратися під час побудови політичного курсу держави, а також уточнювати фактори, що впливають на якість життя. Без застосування такої моделі повноцінна оцінка якості життя в суспільстві неможлива, а отже, проблематична і оцінка соціального самопочуття населення, що необхідна для інтегративного розвитку сучасного суспільства.

Членство України в ЄС може стати реальною гарантією безпеки та територіальної цінності. Для звичайних людей зміни полягатимуть у підвищенні соціальних стандартів, покращенні транспортної інфраструктури, зменшенні бюрократії, фінансовій стабільності. Для економіки та підприємців - це доступ до нових ринків, інвестицій, програм підтримки малого та середнього бізнесу. Крім того, це залежатиме від того, наскільки ефективно країна запроваджуватиме необхідні реформи. Прикладом є Польща, яка стала членом Євросоюзу у травні 2004 року. За десятиліття вона стала європейським лідером за темпами економічного зростання. У 2014 році британський журнал «The Economist» окреслив успіхи цієї країни «новим золотим часом Польщі». Валовий внутрішній продукт Польщі за цей час зріс у понад два рази - із 218 мільярдів до 521 мільярда доларів. До речі, за підсумками минулого року він досяг 674 мільярдів доларів [19]. Як наслідок, у рази зросла купівельна спроможність населення та рівень життя. Польща стала привабливою для робітників. Це стало наслідком поєднання вдалих реформ та відкриття нових ринків для польського бізнесу, що має стати добрим уроком для України.

Список використаної літератури

1. Клименко І.В. Україна в інтеграційних процесах на пострадянському просторі: моделювання альтернатив. Київ: НІСД, 2016. 68 с.

2. Що думають українці про євроінтеграцію? Інститут світової політики. URL: http://iwp. org.ua.

3. Мартинко К. Надання Україні статусу кандидата в ЄС підтримали усі 27 країн блоку. 23 червня 2022 року. URL: https:// www.kp.ua.

4. Шевчук С. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу як умова майбутнього членства у ЄС. Міністерство юстиції України. URL: https:// minjust.gov.ua.

5. Шмигаль Д. Рада має розглянути 50 євроінтеграційних законопроєктів. URL: https:// www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3539605.

6. Методологія комплексного людинознавства та сучасна психологія / відп. ред. А.Л. Журавльов, В.А. Кольцова. Київ, 2018. 326 с.

7. Нагімова А.М. Теоретичні підходи до дослідження проблеми якості життя. Вісті Київського державного університету. Серія «Соціологія. Політологія». 2015. Т. 10. Вип. 4. С. 3-6.

8. Валовий внутрішній продукт України з 2012 по 2021 роки. (млн. грн.) URL: https:// index.minfin.com.ua/economy/gdp/.

9. United Nations Development Programme (UNDP): Human Development Index 2020. Publisher: Centre for Human Technologies. URL: http://hdr.undp.org/.

10. Social Progress Imperative. URL: https://www.socialprogress.org/.

11. Мерзлякова І.В. Соціальні регулятори благополуччя людини та суспільства. Гуманітарний вектор. Серія «Педагогіка, психологія». 2017. № 3. С. 179-187.

12. Індекс соціального прогресу (Social Progress Index). URL: https://yurincom.com/tag/ indeks-sotsialnoho-prohresu-social-progress-index/.

13. Social Environments for World Happiness (World Happiness Report). URL: https:// worldhappiness.report/ed/2022.

14. Всесвітній індекс щастя. URL:https://worldhappiness.report/.

15. Глобальний індекс миролюбства (Global Peece Index).URL: https://nonews.co/directory/ lists/countries/global-peace-index.

16. Disability Adjusted Life Years. URL: https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and- dentistry/disability-adjusted-life-years.

17. Рейтинг країн за Світовим індексом благодійності (The World Giving Index). URL: https://uwcfoundation.com/ua/blagotvoritelnost-v-mire/indexw.

18. Inglehart Ronald, Welzel Christian Modernization, Cultural Change, and Democracy. URL:https://www.researchgate.net/profile/Christian-Welzel-2.

19. Британський журнал "THE ECONOMIST". URL: https://euroradio.fm//britanskiy- zhurnal-economist-.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.