Механізми формування та удосконалення місцевих бюджетів в умовах становлення громадянського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми формування та удосконалення місцевих бюджетів в умовах становлення громадянського суспільства

О.В. Гуржій, аспірант кафедри економіки та регіональної економічної політики Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Досліджено теоретичні основи місцевих бюджетів в умовах розбудови громадянського суспільства, встановлено сутність місцевого бюджету і його роль у публічному праві. Визначено організаційно-функціональні механізми формування місцевого бюджету, досліджено чинники та особливості в умовах формування громадянського суспільства. Для досягнення мети було здійснено аналіз теоретико-методологічних засад і наукової літератури щодо розбудови громадянського суспільства як фактора соціально-економічних змін.

Ключові слова: публічне управління, місцеве самоврядування, місцевий бюджет, система місцевого бюджету, громадянське суспільство, громадянська компетентність, громадянські ініціативи, соціально-економічні зміни.

O.V. Gurzji. Mechanisms of formation and improvement of local budgets in the conditions of formation of civil society

Key words: public administration, local self-government, local budget, local budget system, civil society, civic competence, civic initiatives, socio-economic changes.

місцевий бюджет самоврядування громадськість

Постановка проблеми

Створення високорозвиненої економіки і суспільства добробуту можливе за однією з вирішальних умов, а саме - формування ефективно функціонуючого, фінансово спроможного місцевого самоврядування як складової частини суспільного сектору. Для збереження демократичного ладу та утвердження засад громадського суспільства є необхідним існування самодостатніх органів місцевого самоврядування, здатних і вмотивованих до прийняття виважених рішень та відповідальних за їх реалізацію і ефективність.

Одним із пріоритетних напрямів соціально-політичних перетворень в Україні слід вважати запровадження якісно нового типу взаємовідносин між громадянами і органами влади, такого, за яким кожній людині було б забезпечено реальне додержання і захист належних їй прав і свобод у сфері діяльності цих органів.

Для результативної організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для розв'язання місцевих питань. Місцевим бюджетам як основній фінансовій базі місцевого самоврядування належить особливе місце в бюджетній системі держави тому їх необхідно наділити правом самостійно управляти податками та іншими обов'язковими платежами. Місцеві бюджети мають у повному обсязі розв'язувати завдання покладені на органи місцевого самоврядування. В демократичній державі їм надаються функції сприяння розвитку територій, стимулювання продукування інноваційних ідей, підтримки ініціативи громадян при прийнятті владою рішень, забезпечення посилення ролі інститутів громадянського суспільства. Розширення участі інститутів громадянського суспільства в процесах прийняття владних рішень щодо задоволення нагальних потреб громадян у різних сферах суспільного життя дозволяє сподіватися на утвердження в нашій державі демократичного громадсько-публічного управління.

З метою пошуку шляхів збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів на рівні, достатньому для розвитку та виконання повноважень органами місцевої влади, розв'язання питань удосконалення формування місцевих бюджетів в умовах становлення громадянського суспільства в Україні потребують перегляду, чим і зумовлюється актуальність цієї статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вихідні теоретичні положення дослідження ґрунтуються на економічній теорії і теорії публічного управління, положення яких викладені у працях видатних учених минулого: Дж. Кейнса, Дж.С. Мілля, В. Петті, Д.Рікардо, А. Сміта та ін. провідних розробках сучасних зарубіжних теоретиків і практиків, таких як Т Дай, Дж.М. Кейнс, Р Солоу, А. Пігу, П. Самуельсон, Дж. Стігліц, М. Фрідмен й ін. та внеску вітчизняних науковців, які розв'язували проблеми публічного управління у контексті розвитку громадянського суспільства та лідерства, це О. Алимов, О. Амоша, Т Бабич, Н. Бондарчук, М. Івашов, С. Ключка, М. Чумаченко та ін. Значний внесок у дослідження формування місцевих бюджетів здійснили Н. Власюк, К. Владимиров, О. Кремень, Т Крушельницька, Л. Івашова, В. Мамонова, О. Матвеєва та ін. В наукових працях досліджуються ключові аспекти теорії місцевих фінансів, їх сутність, передумови виникнення, трансформація функції в умовах децентралізації та напрями вдосконалення. Проте ще відчувається брак єдиного підходу до визначення оптимального механізму формування місцевих бюджетів в умовах децентралізації, адекватного до сучасних проблем і потреб, а також такого, щоб відповідав вимогам та викликам економічних відносин в умовах економічної кризи, яка посилюється й уповільнює реалізацію реформ, що відбуваються в Україні. незважаючи на те, що питання формування та удосконалення місцевих бюджетів в умовах становлення громадянського суспільства піднімаються доволі часто, роль громадськості у процесі формування і використання місцевих бюджетів залишається дослідженою недостатньо.

Мета статті - обґрунтувати напрями вдосконалення механізму формування та вдосконалення місцевих бюджетів в умовах становлення громадянського суспільства.

Виклад основного матеріалу

Упродовж 2015-2020 років відбулися позитивні зрушення у процесі становлення передумов залучення членів громади до розв'язання проблем соціально-економічного розвитку територій. Реформа місцевого самоврядування створила умови для наближення місцевого населення до влади, зокрема до прийняття управлінських рішень, у тому числі й до формування та використання місцевого бюджету. Така зміна ролі громадськості стала можливою за створення гнучкого механізму місцевого управління, позбавленого окремих обтяжливих бюрократичних процедур, ніж це було під час централізованої системи управління. У громадах поступово створились умови розвитку місцевої демократії та інструменти для розв'язання населенням питань місцевого значення, підтримки ініціатив громадян (наприклад, в ініціації і реалізації частині інфраструктурних об'єктів) і прояву різних форм самоврядування.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села, селища, міста чи добровільного об'єднання жителів територіальних утворень, - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з метою розв'язання питань місцевого значення в межах Конституції і законів України. Ефективне функціонування органів місцевого самоврядування (далі - ОМС) і виконання усіх покладених на них завдань та функцій матимуть місце лише тоді, коли у їх розпорядженні буде наявний достатній обсяг фінансових ресурсів. Варто відзначити, що місцем концентрації фінансових ресурсів ОМС, а отже, фінансовою основою їх діяльності є саме місцевий бюджет (далі - МБ).

Вчення про місцеві фінанси як сукупність теоретичних положень про фінансове господарство та фінансову діяльність місцевих органів влади сформувалося у ХІХ ст. Це було пов'язано із завершенням становлення в більшості країн Західної Європи й Північної Америки ОМС, конституційним визнанням прав комун, общин, муніципалітетів, регіонів, провінцій, штатів [12]. Натомість перші згадки про місцеві фінанси, доцільність їх існування паралельно із державними фінансами з'явились у працях А. Сміта, К. Штейна, Л. Штейн, Р Гнейста, А. Вагнера та інших. Вони досліджували господарство територіальних громад, відзначали необхідність надання їм автономії і в сфері фінансів також.

Сьогодні в розвинених країнах Європейського союзі, а з реалізацією реформи децентралізації і в Україні, місцеві бюджети стали фінансовою базою ОМС та вирішальним фактором регіонального і місцевого економічного та соціального розвитку. Наявність місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність ОМС, що передбачено Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.97 р., активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати економічну і соціальну інфраструктури на підвідомчій території, зміцнювати економічний потенціал регіону, формувати інвестиційну привабливість території та її конкурентні переваги. Зрештою, все це розширює можливості ОМС щодо реалізації функцій і повноважень та створення якісного і безпечного середовища для мешканців громади.

Економічний зміст поняття «бюджет» трактується Бюджетним кодексом як «...план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду» [1]. Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності обласних, районних, міських, селищних та сільських рад, для фінансування, утримання та розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства [3].

На думку К. Павлюк, яка займалася дослідженням питання стосовно формування та виконання доходів місцевих бюджетів, місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань та функцій, покладених на органи місцевого самоврядування [4]. Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцевий бюджет є основним інструментом, за допомогою якого місцева влада може впливати на локальну активність, створювати умови для економічного та соціального піднесення території своєї юрисдикції [2]. О. Кириленко дає характеристику місцевому бюджету у трьох аспектах: по-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів, по-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування, по-третє, це економічна категорія [5]. О. Сунцова визначає місцеві бюджети як сукупність розподільчих відносин, які виникають у зв'язку з утворенням та використанням фондів грошових засобів місцевих органів влади в процесі перерозподілу національного доходу з метою забезпечення розширеного відтворення та задоволення соціальних потреб суспільства [6]. Натомість B. Опарін визначає, що місцеві бюджети - бюджети адміністративно-територіальних одиниць, призначені для фінансового забезпечення закріплених і делегованих відповідним місцевим органам влади і самоврядування функцій [7, с. 183]. Погляди І. Єфремова базуються на визначенні місцевих бюджетів як економічної категорії, яка виражає сферу економічних відносин суспільства, пов'язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і призначені для соціально-економічного розвитку певних регіонів країни [8]. Як бачимо, кожен із цих науковців розглядає один з аспектів бачення місцевого бюджету, які узагальнив О. Кириленко. Загалом ми погоджуємось з його баченням, щоправда усвідомлення місцевого бюджету як економічної категорії ми б поставили на чільне місце, так як вважаємо саме цей аспект підґрунтям для інших характеристик і тлумачень.

Виходячи з вищесказаного, зазначимо, що місцевий бюджет - це економічна категорія, в якій уособлюється план утворення грошових фондів територіальної громади, які є фінансовим забезпеченням для виконання місцевими радами власних і делегованих функцій та забезпечення реалізації завдань і повноважень покладених на ОМС.

Роль і значення місцевих бюджетів у публічному управлінні зумовлені типом економічної системи, обраними цілями та пріоритетами суспільно-економічного розвитку громади [9, с. 218]. Ресурси МБ спрямовуються на утримання установ соціально-культурної сфери та охорони здоров'я, підприємств ЖКГ, виплати соціальних допомог, тобто місцеві фінанси відіграють основну роль у забезпеченні потреби населення у соціальних послугах [10]. Окрім того, МБ є основним джерелом фінансування створення соціальної і економічної інфраструктури в громадах. Таким чином, МБ стають важливим інструментом макроекономічного регулювання, місцевого економічного розвитку і джерелом індивідуального розвитку громадян.

Саме тому підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів, а разом із тим, і піднесення суспільного добробуту залишається однією з найбільш гострих проблем у сучасній Україні, тим більше в умовах економічної кризи, викликаної війною, втратою частини традиційних економічних партнерів, пандемією COVID-19, протипандемічними обмежувальними заходами тощо. Тому пріоритетним напрямом публічного управління залишається удосконалення інституту бюджетного контролю з боку громадян.

Як зазначає Г. Маркович, у бюджетному календарі серпень - це місяць активної роботи з формування показників державного бюджету на плановий рік, в тому числі в частині міжбюджетних відносин і визначення макро- економічних показників для складання розрахунків до проектів місцевих бюджетів та підготовці проекту закону України про Державний бюджет України на наступний рік. Цей документ після схвалення Кабінетом Міністрів подається Верховній Раді України (до 15 вересня року, що передує плановому) на затвердження і потребує злагодженої взаємодії учасників бюджетного процесу під час складання державного і місцевого бюджетів. Взаємодія учасників бюджетного процесу під час складання місцевого бюджету узагальнена нами на рис. 1.

Рис. 1. Взаємодія учасників під час складання місцевого бюджету

З метою підвищення ролі місцевого самоврядування в соціально-економічних процесах громад і регіонів, збільшення обсягу та покращення якості суспільних послуг, недостатньо тільки збільшувати фінансові ресурси місцевого самоврядування. Основну увагу необхідно приділяти ефективному використанню суспільних коштів, особливо завдяки покращенню діяльності установ, підприємств та організацій комунальної власності. Одним із пріоритетних напрямів соціально-політичних перетворень в Україні ми вважаємо запровадження якісно нового, відкритого, типу взаємовідносин між громадянами і органами влади, такого, за яким кожній людині було б забезпечено реальне додержання і захист належних їй прав і свобод.

Відкритість взаємовідносин між громадянами і органами влади та відкритість бюджету і бюджетного процесу є обов'язковою чи, навіть, ключовою умовою функціонування демократичного суспільства. Відкритість і прозорість бюджету дозволяє соціально активній частині громадськості, яка представляє інтереси різних верств населення, формувати альтернативи бюджетних рішень і впливати на ОМС у бюджетній та, власне, й в інших сферах, активно захищаючи свої громадянські права.

В Україні створені правові підстави для формування громадянського суспільства. Конституція України 1996 року закріпила розмаїття форм власності (включаючи приватну), багатопартійність, політичний плюралізм, широкі економічні, політичні й особисті права і свободи людини і громадянина; законодавчо передбачила можливість формування громадянського суспільства на основі принципів демократії, приватної ініціативи, підприємництва і ринкових відносин. Усе це виступає передумовами формування дієвого громадянського суспільства, а в умовах децентралізації й залучення громадян до державно-управлінських рішень поступово сприяє формалізації впливу громадянського суспільства на місцеві бюджети.

Розв'язання питань створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення ОМС власних і делегованих повноважень у територіальних громадах є однією з визначальних передумов розвитку територій. Наразі децентралізація виступає процесом системних змін не лише в ОМС і місцевих бюджетах, а й в цілому в публічному управлінні й в суспільстві в цілому. Децентралізація передбачає не просто переформатування функцій, відповідальності й ресурсів, а також і переосмислення ролі кожного громадянина в розвитку суспільства, громади, особистості [13]. Сьогодні, з набуттям чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації» у 2011 році, метою якого є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, більшість інформації про діяльність ОМС стала відкритою для широкого загалу, до того ж, кожен суб'єкт підприємницької діяльності в територіальній громаді а також кожен громадянин може отримати бюджетну інформацію за інформаційними запитами. Зокрема, частиною 1 ст. 6 закону встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном. Тобто законом визначено обов'язок розпорядників бюджетних коштів надавати інформацію щодо використання бюджетних коштів, володіння, користування чи відчуження державного та комунального майна тощо. Нині розпорядження і рішення ОМС, публічна фінансова звітність комунальних підприємств, інша інформація щодо МБ є в доступі громадян.

Умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання коштів державного і місцевих бюджетів визначаються Законом України «Про відкритість використання публічних коштів». Відповідно до цього Закону, інформація оприлюднюється на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, який є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет. Активна участь всіх зацікавлених сторін розвитку територіальних громад (стейкхолдерів) є важливою умовою для розробки ефективного та реалістичного бюджету й планування напрямів розвитку громади.

Стосовно бюджетного процесу, з початком децентралізації, зазначає Г. Маркович, виникла можливість участі громадськості в розробці напрямів соціально-економічного розвитку країни, регіону, території, підготовці і обговоренні проектів бюджетів, відкрито доступ населення до інформації з питань витрачання бюджетних коштів на всіх рівнях і в усіх ланках бюджетної системи [14]. Ми цілком погоджуємось з автором та додамо, що за нашою оцінкою, досягнення відкритості і прозорості місцевих бюджетів можна вважати чи не найбільш цінним здобутком реформи децентралізації.

Ця теза підтверджується ще й тим, що формування і використання МБ, як, власне, й функціонування фінансової системи країни в цілому передбачає можливість постійного всебічного моніторингу, оцінки і контролю з боку громадськості. Водночас головною метою громадського контролю є забезпечення додержання об'єктами контролю відповідних норм (формальних та неформальних)бюджетного процесу, формування та використання коштів МБ. Ключове завдання громадського контролю наводить С. Ключка. На його думку завданням громадського контролю у сфері МБ є запобігання порушенням законності й правопорядку, можливим відхиленням від намічених цілей та захист інтересів суспільства і окремих його суб'єктів [15].

Громадський контроль у сфері МБ спрямовує свої зусилля переважно на дотримання відповідності практики управління місцевими фінансами інтересам територіальних громад. Доволі часто цілком законні рішення ОМС щодо мобілізації ресурсів до бюджету або ж витрачання коштів є нераціональними і не відповідають наявним суспільним потребам. Це відбувається здебільшого через дороговизну джерел, що залучаються і неефективність витрат з МБ тощо. Відтак громадський фінансовий контроль спрямований не стільки на дотримання правових норм у фінансовій сфері, скільки на забезпечення ефективності і доцільності управлінських рішень, що приймаються [16].

Наразі у активістів громадського сектору є низка методів забезпечення прозорості МБ, які можуть бути використані при побудові організаційно-функціональних механізмів взаємодії громадськості і ОМС. Зокрема, Г. Маркович наводить найбільш дієві, це такі:

- Засоби масової інформації - висвітлення у ЗМІ ходу та результатів обговорень та робочих зустрічей з бюджетних питань, оприлюднення бюджетних документів (особливо схваленого бюджету).

- Офіційна інформація ОМС - інформація про проекти або збірки, накшалт «Коротко про бюджет», в яких наводяться основні позиції рішень про бюджет, доходи і видатки, програм розвитку тощо.

- Громадські слухання - пряме залучення громадян до процесу прийняття рішень, що гарантує кращу поінформованість населення. Крім того, таким чином місцева влада може дізнатись думку своїх громадян про проекти місцевих бюджетів та взяти до уваги їх коментарі.

- Зустрічі - акцент робиться на розв'язанні конкретного питання (наприклад, план розвитку міста, села), дає можливість обговорити питання детально та одразу оцінити ставлення громадян до проблеми, отримати коментарі, критичні зауваження, факти, пропозиції тощо.

- Список громадських думок виборців - збір інформації про народне ставлення до певної проблеми.

- Дорадчі комітети - зустрічі з групою людей, які представляють територіальну громадськість, або з робочою групою з розв'язання певного питання [14].

Відкритість бюджету та бюджетного процесу є ключовою умовою функціонування демократичного суспільства. Прозорість бюджету дозволяє громадськості, й особливо її соціально активній частині, яка представляє інтереси різних верств населення, мати уяву про складність та альтернативи бюджетних рішень і впливати на органи влади, активно захищаючи свої громадянські права.

За баченням автора, громадськість повинна приймати участь у бюджетному процесі не як сторонній спостерігач, а як проактивний учасник подій, один із суб'єктів бюджетного процесу. Нами узагальнені основні етапи складання та затвердження бюджету за участі громадськості та виокремлено основні функції (громадська ініціатива, моніторинг, контроль) (рис. 2.).

Одним із можливих варіантів організації громадського контролю у сфері місцевих фінансів слугує громадська експертиза діяльності ОМС, Порядок проведення якої регламентований Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976. Цей Порядок визначає процедуру сприяння проведенню інститутами громадянського суспільства та громадськими радами, утвореними відповідно до Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі державній адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», громадської експертизи діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади (далі - орган виконавчої влади) [16].

Рис. 2. Основні етапи складання та затвердження бюджету за участі громадськості

Рис. 3. Механізм дії органу виконавчої влади у процесі проведення громадської експертизи місцевого бюджету

Нормативно-правовими актами передбачено, що експертні пропозиції, сформульовані під час проведення громадської експертизи, враховуються органом виконавчої влади під час підготовки програм соціально-економічного розвитку, державних цільових та регіональних програм, формування бюджетів відповідного рівня, розв'язання питань поточної діяльності. Формування МБ за участі представників громадянського суспільства можливе через запровадження участі громадськості у прийнятті державно-управлінських рішень та запровадження механізму дії органу виконавчої влади у процесі проведення громадської експертизи МБ (рис. 3.).

Також зазначимо, що у разі виявлення у процесі проведення громадської експертизи порушень принципів ефективності формування і використання МБ, з боку громадськості можуть бути застосовані певні санкції, наприклад, політична відповідальність ОМС до депутатів місцевих рад та інших посадових осіб. Щоправда, така відповідальність наразі не має нормативно-правового забезпечення і носить лише декларативний характер, а сама відповідальність спрямована на розголос порушення, дискредитацію посадових осіб тощо. Навіть попри це, завдяки розвитку громадського контролю можна забезпечити виконання основної місії місцевих фінансів - задоволення колективних потреб територіальної громади.

Таблиця 1. Календар реалізації механізму формування місцевих бюджетів за участі громадської у бюджетному процесі

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. Із змінами і доповненнями. URL: http://zakon.rada.gov.ua.

3. Федосов В.М., Бабич Т.С. Сутність і проблематика бюджетування: українські реалії. Фінанси України. 2008. № 1. С. 3-23.

4. Павлюк К.В. Формування доходів місцевих бюджетів. Фінанси України. 2006. № 4. С. 24-37.

5. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: навч. посіб. Тернопіль: Астон, 2004. 140 с.

6. Сунцова О.О. Місцеві фінанси: навч. посібник. К.: ЦУЛ, 2010. 488 с.

7. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я. Бюджетна система: навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. К.: КНЕУ 2000. 208 с .

8. Ефремова І.І. Місцеві бюджети та бюджети місцевого самоврядування: проблеми правового визначення. Форум права. 2009. № 1. С. 157-161.

9. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: навч. посіб. К.: Київ, 2010. 487 с.

10. Ніколенко В.Ю., Свешніков С.М., Юрченко В.В., Крижановський В.І. Місцеві бюджети як чинник стабільності розвитку регіонів: навч. посіб. К.: ЦНЛ, 2016. 294 с.

11. Маркович Г.В. Формування місцевих бюджетів на 2018 рік: особливості розрахунків: виступ. 2016. Ч. І.

12. Дегтярьова І.О. Інструменти інноваційного розвитку регіону: зарубіжний та вітчизняний досвід застосування. Державне управління: теорія та практика. 2010. № 1. С. 56. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ Dutp/ 2010_1/index.htm.

13. Крушельницька Т Бюджетна децентралізація в Україні: результати і перші підсумки. Публічне управління та митне адміністрування. 2016. № 1 (14).

14. Маркович Г.В. Публічність та прозорість бюджетного процесу - ознака демократичного розвитку країни: виступ. К. : Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України. 2018. URL: http://decentralization.gov.ua/news/4992.

15. Ключка С.І. Громадський контроль як інструмент ефективного використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Економіка: Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2016. № 3.

16. Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976. фці1Я

References:

1. VRU (2010) Bjudzhetnyj kodeks Ukrajiny [Budget Code of Ukraine]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2456-17. [Ukraine]

2. VRU (1997) Pro misceve samovrjaduvannja v Ukrajini [On local self-government in Ukraine]: Law Ukrajiny.

3. Fedosov, V.M., Babych T.S. (2008) Sutnistj i problematyka bjudzhetuvannja: ukrajinsjki realiji [The essence and problems of budgeting: Ukrainian realities], journal Finansy Ukrajiny [Finance of Ukraine]. №1. P. 3-23. [Ukraine]

4. Pavljuk, K.V. (2006) Formuvannja dokhodiv miscevykh bjudzhetiv [Formation of local budget revenues, journal Finansy Ukrajiny [Finance of Ukraine]. Vol. 4. P 24 - 37. [Ukraine]

5. Kyrylenko, O.P. (2004) Miscevi finansy [Local finances]: navch. Posibnyk [Tutorial]. Aston. Ternopilj. 140 p. [Ukraine]

6. Suncova, O.O. (2010) Miscevifinansy [Local finances]: navch. Posibnyk [Tutorial]. CUL. Kyev. 488 p. [Ukraine]

7. Oparin, VM., Maljko, V.I., Kondratjuk, S.Ja. (2000) Bjudzhetna systema [Budget system]: navch. -metod, posib- nyk dlja samost. vyvch. dys. [educational - methodical, manual for independent study of the discipline]. KNEU. Kyev. 208 p . [Ukraine]

8. Efremova, I.I. (2009) Miscevi bjudzhety ta bjudzhety miscevogho samovrjaduvannja: problemy pravovogho vyz- nachennja [Local budgets and budgets of local self-government: problems of legal definition], journal Forumprava [Law Forum]. Vol. 1. P 157-161. [Ukraine]

9. Kravchenko, VI. (2010) Miscevifinansy Ukrajiny [Local finance of Ukraine]: navch. Posibnyk [Tutorial]. Kyjiv. Kyev 487p. [Ukraine]

10. Nikolenko, VJu., Sveshnikov, S.M., Jurchenko, W, Kryzhanovsjkyj, V.I. (2016) Miscevi bjudzhety jakchynnyk stabiljnosti rozvytku reghioniv [Local budgets as a factor of stability of regional development]: Navchaljnyj posibnyk [Tutorial]. KYJiV. 294 p. URL: http://www.centre-iev.kiev.ua/bib/files/nmm/ MB16.pdf). [Ukraine]

11. Markovych, G.V. (2016) Formuvannja miscevykh bjudzhetiv na 2018 rik: osoblyvosti rozrakhunkiv [Formation of local budgets for 2018: features of calculations], dopovidj [report]. KYJiV. URL: http://decentralization.gov.ua/news/ 654016./ studfiles.net/preview/3540639/page:44. [Ukraine]

12. Deghtjarjova, I.O. (2010) Instrumenty innovacijnogho rozvytku reghionu: zarubizhnyj ta vitchyznjanyj dosvid zastosuvannja [Instruments of innovative development of the region: foreign and domestic experience], journal Der- zhavne upravlinnja: teorija ta praktyka [Public administration: theory and practice]. Vol. 1. р. 56.

13. Krusheljnycjka, T.V (2016) Bjudzhetna decentralizacija v Ukrajini: rezuljtaty i pershi pidsumky[Budget decentralization in Ukraine: results and first results], journal Publichne upravlinnja ta mytne administruvannja [Public administration and customs administration]. DRIDU NADU. Dnypro. Vol. 1 (14).

14. Markovych, G.V (2018) Publichnistj ta prozoristj bjudzhetnogho procesu - oznaka demokratychnogho rozvytku krajiny [Publicity and transparency of the budget process a sign of democratic development of the country]: dopovidj [report]. Kyiv: Ministerstvo reghionaljnogho rozvytku budivnyctva ta zhytlovo-komunaljnogho ghospodarstva Ukrajiny [Ministry of Regional Development of Construction and Housing and Communal Services of Ukraine]. URL: http://decentralization.gov.ua/news/4992. [Ukraine]

15. Kljuchka, S.I. (2016) Ghromadsjkyj kontrolj jak instrument efektyvnogho vykorystannja finansovykh resursiv miscevykh bjudzhetiv [Public control as a tool for effective use of financial resources of local budgets] journal Ekono- mika: Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoji Rady Ukrajiny [Economics: Scientific Notes of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine.]. Vol. 3.

16. Cabinet of Ministers of Ukraine (2008) Pro zatverdzhennja Porjadku spryjannja provedennju ghromadsjkoji ekspertyzy dijaljnosti orghaniv vykonavchoji vlady: postanova [About the statement of the Order of assistance to carrying out public examination of activity of executive bodies: the resolution]

Размещено на Allbest.ru