Види звільнення від покарання за законодавством України та законодавством держав Європейського Союзу
Компаративістський аналіз кримінального законодавства України та держав-учасниць Європейського Союзу щодо звільнення від покарання. Види звільнення від покарання. Напрями вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність у зазначеній сфері.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.12.2022 |
| Размер файла | 18,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Види звільнення від покарання за законодавством України та законодавством держав Європейського Союзу
Ірина Семенюк
Проведено компаративістський аналіз кримінального законодавства України та держав-учасниць Європейського Союзу щодо звільнення від покарання. Визначено види звільнення від покарання. Окреслено основні напрями вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність у зазначеній сфері. Наголошено на проблемах, які можуть виникати на різних етапах реалізації кримінальної відповідальності, призначення засудженому покарання та його виконання. Кримінально-правові наслідки встановлення цих фактів регламентовані кримінальними законами як України, зокрема в межах інститутів звільнення від покарання та його відбування, так і законами зарубіжних країн.
Здійснено огляд літератури щодо поділу звільнення від покарання на види та досліджено підстави різних критеріїв, серед яких -- ступінь наближеності покарання до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення; ступінь обов'язковості застосування звільнення; наявність спеціальних обов'язків у засудженої особи; за юридичними фактами, з якими законодавець пов'язує звільнення від покарання та його відбування; критерієм умовності/безумовності подальшої поведінки особи, звільненої від покарання. Вказано, що, враховуючи різноманітність видів звільнення від покарання, встановлених у положеннях національних кримінальних законів, можна констатувати, що найвдалішим критерієм їх класифікації є стадія судового провадження, на якій вони можуть бути застосовані, а саме -- залежно від ухвалення щодо особи обвинувального вироку.
Наголошується, що в законодавствах держав ЄС передбачені різні види звільнення від покарання, які можуть застосовуватись до особи, щодо якої не ухвалено обвинувального вироку та відповідно не призначено покарання, причому лише одне з них передбачене у Кримінальному кодексі України: це звільнення від покарання у зв'язку з давністю притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74 Кримінального кодексу України). Водночас доцільно звернути увагу на різну нормативно- правову оцінку одних і тих самих обставин.
Ключові слова: покарання, звільнення від покарання, види звільнення від покарання, законодавство держав Європейського Союзу, вітчизняне законодавство.
Iryna Semeniuk
(University of Law of NAS of Ukraine)
Types of Exemption from Testimony under the Legislation of Ukraine and the Legislation of the Countries of the European Union
A comparative analysis of the criminal legislation of Ukraine and the member states of the European Union regarding exemption from punishment is carried out. Types of exemption from punishment are defined. The main areas of improvement of the legislation of Ukraine on criminal liability in the specified area are outlined. Emphasis is placed on the problems that may arise at various stages of the implementation of criminal liability, the imposition of a sentence on a convicted person and its execution. The criminal-legal consequences of establishing these facts are regulated by the criminal laws of both Ukraine, in particular within the framework of the institutions of exemption from punishment and its serving, and the laws of foreign countries. A literary review of national and foreign legal literature is carried out regarding the division of exemption from punishment into types and the basis of various criteria is investigated, including: the degree of proximity of the punishment to the person who committed the criminal offense; degree of mandatory application of exemption; presence of special duties of the convicted person; according to the legal facts with which the legislator connects exemption from punishment and its serving; criterion of conditionality/unconditionality of further behaviour of a person released from punishment. It is indicated that, taking into account the variety of types of exemption from punishment established in the provisions of national criminal laws, it can be stated that the most successful criterion for their classification is the stage of the court proceedings at which they can be applied, namely, depending on the decision regarding the person of the guilty verdict. It is emphasized that the legislation of the EU states provides for various types of exemption from punishment, which can be applied to a person against whom a guilty verdict has not been passed and, accordingly, no punishment has been imposed, and only one of them is provided for in the Criminal Code of Ukraine: this exemption from punishment in connection with the statute of limitations of criminal liability (Part 5 of Art. 74 of the Criminal Code of Ukraine). At the same time, it is advisable to pay attention to different normative and legal assessment of the same circumstances.
Keywords: punishment, exemption from punishment, types of exemption from punishment, legislation of European Union states, domestic legislation.
У процесі реалізації кримінальної відповідальності виникають юридичні факти, що зумовлюють недоцільність призначення засудженому покарання. Процес встановлення зазначених фактів регламентовано кримінальними законами як України, зокрема в межах інститутів звільнення від покарання та його відбування, так і законами зарубіжних країн. Регламентація інституту звільнення від покарання в законодавствах держав-членів ЄС, на нашу думку, є перспективним напрямком наукового дослідження, адже сприятиме вдосконаленню положень кримінального законодавства України в зазначеній сфері.
Значний внесок у вивчення питань звільнення від покарання зробили В. А. Бадира, Ю. В. Баулін, П. С. Берзін, В. М. Бурдін, О. П. Горох, В. К. Грищук, Т. А. Денисова, О. О. Дудоров, О. М. Костенко, В. М. Куц, А. А. Музика, В. О. Навроцький, О. О. Наумов, Є. О. Письменський, П. Л. Фріс, М. І. Хавронюк та ін. Незважаючи на значну кількість досліджень проблем звільнення від покарання, деякі питання про застосування норм цього інституту кримінального права залишаються не розв'язаними або недостатньо висвітленими, ґрунтуються на нормах законодавства, яке вже втратило чинність, або не відображають актуальних проблем регламентації звільнення від відбування покарання.
Метою статті є узагальнення видів звільнення від покарання, регламентованих законодавством України та держав Європейського Союзу, та визначення оптимального критерію для їх класифікації.
У національній юридичній літературі поділ звільнення від покарання на види здійснюється на підставі різних критеріїв, серед яких:
— ступінь наближеності покарання до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
— ступінь обов'язковості застосування звільнення;
— наявність спеціальних обов'язків у засудженої особи;
— за юридичними фактами, з якими законодавець пов'язує звільнення від покарання та його відбування;
-- критерієм умовності/безумовності подальшої поведінки особи, звільненої від покарання.
Доцільно звернути увагу: умовність/безумовність подальшої поведінки особи, звільненої від покарання, як критерій класифікації також відображено в зарубіжній літературі. Наприклад, Г. Гоневич (О. Goniewicz) у праці, присвяченій підставам умовного припинення кримінального провадження, також акцентує увагу на поділі видів звільнення від покарання на безумовні та умовні, до яких відносить призначення умовного покарання обвинувальним вироком суду та умовно-дострокове звільнення від відбування покарання [1, с. 19].
Деякі вчені розглядають окремі види звільнення від покарань як такі, що не пов'язані із застосуванням ні примусових, ні заохочувальних заходів кримінально-правового впливу. Науковці відносять до таких видів звільнення від покарання:
1) у зв'язку з усуненням караності діяння (ч. 2 ст. 74 КК України);
2) за хворобою (ст. 84 КК України);
3) у зв'язку із закінченням строків давності вчинення кримінального правопорушення або виконання обвинувального вироку (ч. 5 ст. 74, ст. 80 КК України);
4) у порядку амністії чи помилування (ч. 2 ст. 86, ч. 2 ст. 87 КК України) [2, с. 401].
Причому звільнення від покарань, які не пов'язані із застосуванням ні примусових, ні заохочувальних заходів кримінально-правового впливу, розглядаються як квазізаходи кримінально-правового впливу -- уявні заходи кримінально-правового впливу (характеру), які застосовуються у випадках, коли немає ані підстав для застосування заохочувальних заходів, ані підстав чи необхідності в застосуванні примусових заходів кримінально-правового впливу [2, с. 398]. Натомість звільнення від покарання внаслідок втрати особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 КК України); звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75--78 КК України); умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України); звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК України) становлять заохочувальні заходи кримінально-правового впливу, оскільки в основу їх законодавчого визначення покладена така поведінка особи, яка свідчить про можливість досягнення мети покарання без його виконання або відбування [2, с. 392].
Зазначені класифікації певною мірою змістовно пов'язані із класифікацією видів звільнення від покарання, запропонованою Ю. М. Бауліним, яка, на нашу думку, є найповнішою:
1) за ступенем наближеності покарання до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
2) залежно від того, правом чи обов'язком суду є звільнення особи від покарання;
3) залежно від того, чи висуваються певні умови щодо подальшої поведінки особи, звільненої від покарання [3, с. 322].
Дещо відмінний підхід до систематизації видів звільнення від покарання запропонував О. П. Горох, який пропонує виокремити щонайменше такі її підсистеми:
1) у межах якої суд вирішує питання про застосування різних за ступенем суворості правових наслідків для засудженого видів звільнення від покарання:
а) підсистема видів звільнення від покарання під час ухвалення вироку;
б) підсистема видів звільнення від покарання під час виконання вироку (містить окремі, об'єднані в групи, види звільнення від покарання, що застосовуються до початку відбування покарання; після початку відбування покарання; як правовий наслідок позитивного випробування);
2) за категорією засуджених, до яких застосовуються різні види звільнення від покарання, а саме:
а) підсистема видів звільнення від покарання повнолітніх засуджених;
б) підсистема видів звільнення від покарання неповнолітніх засуджених;
в) підсистема видів звільнення від покарання засуджених вагітних жінок;
г) підсистема видів звільнення від покарання засуджених жінок, які мають малолітніх дітей;
ґ) підсистема видів звільнення від покарання засуджених військовослужбовців [4, с. 80-81].
На нашу думку, з метою дослідження видів звільнення від покарання за національним законодавством та законодавством держав ЄС най- оптимальнішою є класифікація видів звільнення від покарання на підставі стадії судового провадження, а саме -- залежно від ухвалення щодо особи обвинувального вироку:
1) види звільнення від покарання, які можуть застосовуватися до особи, стосовно якої не ухвалено обвинувального вироку або в разі ухвалення такого вироку та призначення покарання -- до початку його відбування;
2) види звільнення від покарання, які можуть бути застосовані під час відбування покарання, відповідно лише до особи, стосовно якої ухвалено обвинувальний вирок та якій призначено покарання;
3) види звільнення від покарання, які можуть бути застосовані як до осіб, щодо яких обвинувальний вирок суду звернений до виконання в частині відбування покарання, так і до осіб, які відбули певну частину покарання [5, с. 220; 6, с. 65].
Перевагою такого поділу, передусім, є універсальність його критерію, оскільки, на відміну від КК України, його Загальна частина налічує 12 різновидів звільнення від покарання, кількість видів звільнення від покарання у кримінальних законодавствах країн ЄС є незначною. Це умовне засудження (пробація), умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання та звільнення від відбування покарання у зв'язку із
закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, а виокремлення особливостей нормативно-правового регулювання в цій частині є винятком [6, с. 115].
Це обумовлює недоцільність запровадження складнішої класифікації видів звільнення від покарання. До видів звільнення від покарання, які можуть застосовуватись до особи, стосовно якої не ухвалено обвинувального вироку та відповідно не призначено покарання, можна віднести:
1) звільнення від покарання у зв'язку з давністю притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74 КК України, ст. 53 КК Естонії) [7];
2) звільнення від покарання, накладеного в порядку кримінального судочинства, із призначенням адміністративного покарання (ст. 78а КК Болгарії) [8];
3) укладення угоди обвинуваченого або його представника з потерпілим, якщо протягом останнього року особа не звільнялася від кримінальної відповідальності чи від покарання за вчинення умисного кримінального правопорушення та повністю усунула шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, або відшкодувала завдані збитки (ст. 48 КК Латвії) [9];
4) вчинення злочину під примусом особою, яка є жертвою торгівлі людьми (ст. 48 КК Латвії) [9];
5) вчинення особою кримінального правопорушення або менш тяжкого злочину через алкогольну, наркотичну, психотропну або токсичну залежність, якщо ця особа погодилася лікування від алкоголізму, наркотичної, психотропної чи токсикоманії (ст. 59 КК Латвії, ст. 20 КК Іспанії) [9; 10];
6) наслідки вчинення злочину є настільки важкими для особи, яка його вчинила, що призначення покарання явно не призведе до виконання його завдань (§ 57 гл. 4 КК ФРН) [11];
7) відмова суду від призначення покарання в разі повідомлення особою інформації, яка запобігла вчиненню іншого правопорушення (ст. 48 КК Латвії, ст. 61 КК Польщі) [9; 12];
8) звільнення від покарання при передачі особи на поруки (ст. 50 КК Естонії) [8];
9) звільнення від покарання за надання допомоги при з'ясуванні обставин вчинення злочину чи виявленні злочинця (ст. 48 КК Латвії, ст. 501 КК Естонії) [8; 9];
До видів звільнення від покарання, які можуть бути застосовані під час відбування покарання, відповідно лише до особи, стосовно якої ухвалено обвинувальний вирок та якій призначено покарання, відносяться:
1) умовне невиконання (незастосування) покарання (ст. 55 КК Латвії, ст. 75 КК Литви, ст. 47 КК Естонії, § 56 гл. 4 КК ФРН, ст. 43 КК Австрії, ст. 56 КК Хорватії, ст. 81 КК Чехії, § 43 КК Данії, ст. 132-29-132-34 КК Франції, ст. 65 КК Угорщини, ст. 28А КК Мальти, ст. 7744 КК Нідерландів, ст. 69 КК Польщі, ст. 50 КК Португалії, ст. 91 КК Румунії, ст. 94 КК Іспанії);
2) умовне невиконання покарання стосовно неповнолітнього (ст. 66 КК Латвії, ст. 67 КК Литви, ст. 77сса КК Нідерландів);
3) умовне невиконання покарання щодо військовослужбовця (ст. 482 КК Естонії, ст.ст. 335-336 КК Польщі);
4) умовно-дострокове звільнення від покарання (ст. 61 КК Латвії, ст. 55 КК Естонії, ст. 81 КК України, ст. 70 КК Болгарії, § 57 гл. 4 КК ФРН, ст. 46 КК Австрії, ст. 59 КК Хорватії, ст. 88 КК Чехії, § 38 КК Данії, ст.ст. 132-58, 132-59 КК Франції, ст. 38 КК Угорщини, ст. 15 КК Нідерландів, ст. 66 КК Польщі, ст. 90 КК Португалії, ст. 99 КК Румунії, ст. 88 КК Словенії, Акт про пробацію Мальти);
5) умовно-дострокове звільнення від покарання неповнолітнього (ст. 82 КК Литви, ст. 71 КК Болгарії);
6) сплив давності виконання обвинувального вироку (ст. 54 КК Естонії, ст. 62 КК Латвії, ст. 79 КК Болгарії).
До видів звільнення від покарання, які можуть бути застосовані як до осіб, стосовно яких обвинувальний вирок суду не був звернений до виконання в частині відбування покарання, так і до осіб, які відбули певну частину покарання, можна віднести:
1) звільнення від покарання за хворобою (КК Латвії, Литви, України, Естонії);
2) амністія та помилування, умови якої визначаються саме нормативно-правовим актом про амністію, зважаючи на що, її підстави не визначаються безпосередньо у кримінальному законі (ст.ст. 78, 79 КК Литви, ст. 83 КК Болгарії, ст.ст. 85, 87 КК України, ст.ст. 96-97 КК Словенії).
З викладеного вбачається, що в законодавствах держав ЄС передбачені різні види звільнення від покарання, які можуть застосовуватись до особи, стосовно якої не ухвалено обвинувального вироку та відповідно не призначено покарання, причому лише одне з них передбачене у КК України. Це звільнення від покарання у зв'язку з давністю притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 5 ст. 74 КК України). Доцільно звернути увагу на різну нормативно-правову оцінку одних і тих самих обставин. Так, якщо у ст. 53 КК Естонії закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності є підставою для звільнення від покарання, то відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності є підставою як для звільнення від кримінальної відповідальності, так і від покарання [13]. Також у низці кримінальних законів країн ЄС ця обставина розглядається як юридичний факт, який виключає кримінальне переслідування, а не підстава для звільнення від покарання (наприклад, КК ФРН, КК Чехії, КК Данії).
Серед видів звільнення від покарання, які можуть бути застосовані під час відбування покарання, відповідно лише до особи, стосовно якої ухвалено обвинувальний вирок та якій призначено покарання, найбільш поширеними є призначення умовного покарання/ умовне невиконання (не- застосування) покарання із подальшим покладенням на засудженого обмежень та обов'язків, у тому числі накладених у порядку здійснення пробації, якому в українському кримінальному законі кореспондує звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України), а також умовно-дострокове звільнення від покарання, яке закріплено у кримінальних законодавствах усіх держав ЄС. Проте, на відміну від КК України, в більшості кримінальних законів країн ЄС не виокремлюються окремі інститути звільнення від відбування покарання та умовно-дострокового звільнення від покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох (семи років), які передбачені у ст.ст. 79 та 83 КК України). Також характерною ознакою кримінальних кодексів держав-членів ЄС є обмежена кількість положень про звільнення від покарання неповнолітніх осіб, яка пояснюється тим, що зазначені питання регламентуються окремим актами (наприклад, КК ФРН, Хорватії, Чехії, Франції, Угорщини, Польщі) або здійснюються в межах інших правових процедур, не пов'язаних із призначенням та звільненням від покарання в межах кримінального провадження (КК Мальти, КК Іспанії). Також, на відміну від КК України, для кримінальних законів держав ЄС не є характерним виокремлення особливостей звільнення від покарання військовослужбовців, що також спостерігається у КК Болгарії [8] та ст.ст. 335--336 КК Польщі [12], тоді як у інших державах-членах ЄС ці питання регламентуються окремим законами.
Необхідно констатувати, що види звільнення від покарання, які можуть бути застосовані як до осіб, стосовно яких обвинувальний вирок суду не був звернений до виконання в частині відбування покарання, так і до осіб, які відбули певну частину покарання, не є поширеними у кримінальних законах держав-членах ЄС. Звільнення від покарання за хворобою (ст. 59 КК Латвії, ст. 76 КК Литви, ст. 52 КК Естонії, ст. 84 КК України) [7; 9; 13; 14] є переважно винятком, оскільки в більшості кримінальних кодексів країн-членів ЄС така підстава не закріплена.
Також, на відміну від КК України, в більшості країн ЄС амністія та помилування не передбачені безпосередньо у кримінальному кодексі, оскільки ці інститути здебільшого регламентуються конституціями відповідних держав. Лише у кримінальних законах небагатьох держав-членів ЄС (ст.ст. 78, 79 КК Литви, ст. 83 КК Болгарії, ст.ст. 96--97 КК Словенії) [8; 14; 15], як і в КК України, згадується амністія та помилування як підстави для звільнення від покарання, причому умови яких визначаються безпосередньо тим правовим актом, яким оголошено амністію чи помилування. Натомість, законодавство окремих держав-членів ЄС взагалі не передбачає інституту амністії. Помилування ж розглядається як прерогатива глави держави.
Таким чином, враховуючи різноманітність видів звільнення від покарання, встановлених у положеннях національних кримінальних законів, на наш погляд, оптимальним критерієм їх класифікації є стадія судового провадження, на якій вони можуть бути застосовані, а саме -- залежно від ухвалення стосовно особи обвинувального вироку.
Серед видів звільнення від покарання, які можуть бути застосовані під час відбування покарання, відповідно лише до особи, стосовно якої ухвалено обвинувальний вирок та якій призначено покарання, можна виділити універсальні -- призначення умовного покарання/умовне невиконання (незастосування) покарання із подальшим покладенням на засудженого обмежень та обов'язків, в тому числі накладених у порядку здійснення пробації, якому в українському кримінальному законі кореспондує звільнення від відбування покарання з випробуванням та умовно-дострокове звільнення від покарання.
Натомість, серед видів звільнення від покарання, які можуть бути застосовані лише до осіб, стосовно яких обвинувальний вирок суду не був звернений до виконання в частині відбування покарання, а також серед видів, які можуть бути застосовані як до осіб, стосовно яких обвинувальний вирок суду не був звернений до виконання в частині відбування покарання, так і до осіб, які відбули певну частину покарання, можна констатувати різнобічний підхід до оцінки одних і тих самих обставин, які можуть розглядатись як підстава для звільнення від покарання у кримінальних законах одних держав і підлягати оцінці в межах іншого інституту кримінального права.
Список використаних джерел
кримінальне законодавство звільнення від покарання
1. Goniewicz G.Przesianki stosowania srodkow zwi^zanych z poddaniem sprawcy probie na gruncie kodeksu karnego z 1997 r. w uj^ciu prawno- porownawczym. Krakow, 2018. 392 s. Jagiellonian University in Cracow. URL: https://bit.ly/3Mq27Ks.
2. Дудоров О. О., Хавронюк М. І.Кримінальне право. Київ : Ваіте, 2014. 944 с.
3. Кримінальне право України: Загальна частина / за ред. В. Я. Тація, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид. Харків : Право, 2015. 528 с.
4. Горох О. П.Звільнення від покарання та його відбування за кримінальним правом України. Дис. ... д-ра юрид. наук. Київ, 2019. 697 арк.
5. Семенюк І. М.Окремі питання звільнення від покарання за законодавством України. Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні: матер. X Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Рівне, 25 травня 2020 р.). Рівне : Волинські обереги, 2020. С. 219-223.
6. Семенюк І. М.Щодо системи видів звільнення від покарання. Актуальні проблеми сучасної юридичної науки та практики: матер. кругл. столу (м. Київ, 01 жовтня 2020 р.). Київ : Ліра-К, 2020. С. 62-66.
7. The Criminal code of the Republic of Estonia. Riigi Teataja. URL: https://bit.ly/3RHNgMk.
8. Criminal Code of the Republic of Bulgaria. OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights.URL: https://bit.ly/3SeyePb.
9. The Criminal Law of the Republic of Latvia. Legal acts of the Republic of Latvia.URL: https://bit.ly/3CmHCcJ.
10. Criminal Code of Spain. Ministerio de Justicia. URL:
https://bit.ly/3RSStRw.
11. German Criminal Code (Strafgesetzbuch). Federal Ministry of Justice. URL: https://bit.ly/3ysODb7.
12. Kodeks karny. Internetowy System Ak^w Prawnych. URL:
https://bit.ly/3Ta3EGq.
13. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-II. Верховна Рада України. Законодавство України.URL: https://bit.ly/2HuG8kE.
14. Criminal Code of the Republic of Lithuania. International Criminal Law. URL: https://bit.ly/3ep6RDj.
15. Criminal Code of the Republic of Slovenia. Ministry of Interior.URL: http s: //bit .ly/Зу witv9.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суспільні відносини, що з'являються в процесі застосування інституту звільнення від покарання. Аналіз та дослідження порядоку і умов застосування інституту звільнення від покарання та його відбування за сучасних умов розвитку кримінального права України.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 16.05.2008Поняття та мета покарання. Поняття і види звільнення від покарання та його відбування. Звільнення від покарання за хворобою та його відбування. Правове регулювання звільнення від покарання в зв’язку з хворобою в Україні та у Російській Федерації.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 02.02.2008Дослідження особливостей законодавства Європейського Союзу у сфері вирощування та перероблення сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива. Аналіз векторів взаємодії законодавства України із законодавством Європейського Союзу у цій сфері.
статья [28,0 K], добавлен 17.08.2017Аналіз законодавства України щодо ідентифікації особи в світлі гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу. Впровадження електронного підпису, електронного цифрового підпису, підпису одноразовим ідентифікатором.
статья [38,7 K], добавлен 22.02.2018Поняття звільнення від покарання. Звільнення у звязку з втратою особою суспільної небезпечності; з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Умови звільнення від відбування покарання вагітних жінок та хворих. Амністія і помилування.
дипломная работа [46,5 K], добавлен 10.03.2008Кримінальне право, що передбачає юридичний захист неповнолітніх. Правова регламентація покарання малолітніх. Норми кримінального законодавства про покарання неповнолітніх у більшості держав. Види покарань щодо неповнолітніх в кримінальному законодавстві.
реферат [34,2 K], добавлен 13.04.2011Формування правової системи Європейського Союзу, її поняття, джерела, принципи та повноваження. Принцип верховенства та прямої дії права Європейського Союзу. Імплементація норм законодавства Європейського Союзу до законодавства його держав-членів.
контрольная работа [18,5 K], добавлен 21.11.2011Історичний розвиток кримінального законодавства і його головні джерела. Злочин і суміжні з ним інститути за кримінальним законодавством України та федеральним кримінальним законодавством Сполучених Штатів Америки. Нормативно-правове регулювання покарань.
диссертация [861,7 K], добавлен 23.03.2019Соціальна природа покарання і її значення в протидії злочинності. Поняття покарання і його ознаки. Цілі покарання і механізм їх досягнення. Розвиток положень про цілі покарання в історії кримінального законодавства та в науці кримінального права.
контрольная работа [45,1 K], добавлен 06.09.2016Дослідження та аналіз особливостей угоди про асоціацію, як складової права Європейського Союзу відповідно до положень Конституції України, як складової законодавства України. Розгляд і характеристика правового фундаменту узгодження норм правових систем.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017
