Екосистемний підхід у міжнародному екологічному праві: від ідеї збереження природних екосистем до появи цілісної концепції

До речі, друга редакція Стратегії отримала назву «Турбота про планету Земля: Стратегія сталого життя» та була опублікована в 1991 р. [83]. її мета - допомогти покращити стан людей, визначивши дві вимоги: перша - забезпечити прихильність до етики сталого життя і втілити її принципи на практиці, а друга - інтегрувати збереження та розвиток: збереження, щоб підтримувати наші дії в межах можливостей Землі, та розвиток, щоб люди могли всюди насолоджуватися довгим, здоровим і повноцінним життям. Також у Стратегії є визначення основних понять у сфері сталого життя, зокрема «сталого розвитку», який тлумачиться як «поліпшення якості життя людини під час проживання в межах потенційної ємності підтримуючих екосистем».

З метою забезпечення сталого розвитку Альпійського гірського регіону, у тому числі за допомогою проведення узгодженої політики щодо збереження та захисту Альп, 07.11.1991 р. була підписана Альпійська конвенція [84], яка зобов'язала Договірні сторони захищати, зберігати і, за необхідності, відновлювати природне середовище та сільську місцевість для належного функціонування екосистем, а також зберігати, зміцнювати та відновлювати захисну роль гірських лісів шляхом удосконалення стійкості лісових екосистем (п.п. «f» і «h» ч. 2 ст. 2). Аналізуючи цю Конвенцію, колектив авторів, серед яких В.С. Кравців, П.В. Жук, І. А. Колодійчук (V.S. Kravtsiv, P.V. Zhuk and I.A. Kolodiichuk), називають її «демонстрацією екосистемного підходу до розв'язання природоохоронних макрорегіональних проблем на міждержавному рівні» [85, с. 25], а

О.В. Руденко (O.V. Rudenko) - «зразком екосистемної парадигми природоохоронного законодавства» або «взірцем практичної реалізації екосистемної природоохоронної парадигми», оскільки ця Конвенція, маючи екосистемний характер, «слугує прикладом для майбутніх ініціатив із збереження гірських регіонів і дає своєрідний урок розробки правових інструментів реалізації нового виклику часу - екосистемного підходу у міжнародному праві навколишнього середовища» [23].

У цілях вжиття національних і міжнародних заходів та співробітництва з питань охорони, раціонального використання, запобігання, обмеження і зменшення забруднення транскордонних вод 17.03.1992 р. в м. Гельсінкі (Фінляндія) була прийнята Конвенція з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер [86], яка, на переконання О. Макінтайра, є прикладом «зміщення акценту із суто територіальної та ресурсокористувальної спрямованості на більш екосистемно-орієнтований підхід» з практики держав та міжнародних організацій щодо спільних водних ресурсів [13, с. 2] та яка сприяє застосуванню цілісного підходу з урахуванням складного взаємозв'язку між гідрологічним циклом, земельними ресурсами, флорою і фауною, виходячи з того, що водні ресурси є невід'ємною частиною екосистеми, природним ресурсом, соціальним та економічним благом [87, с. 6]. Відповідно до її положень для запобігання, обмеження і скорочення транскордонного впливу Сторони зобов'язані забезпечувати збереження та відновлення екосистем (п. «d» ч. 2 ст. 2), а також розробляти, стверджувати і здійснювати певні заходи для забезпечення сприяння сталому управлінню водними ресурсами включно із застосуванням екосистемного підходу (п. «і» ч. 1 ст. 3). Тлумачення цієї норми, на думку О.М. Спектор, потрібно здійснювати з урахуванням виданих роком пізніше Керівних принципів екосистемного підходу до водогосподарської діяльності (1993 р.), у яких річковий басейн розглядається як цілісна екосистема й особливо підкреслюється, що управління водними ресурсами не слід здійснювати ізольовано від інших компонентів екосистем (землі, повітря, живих ресурсів і т.д.) [88, с. 95].

Наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років на міжнародній арені спостерігається суттєва активізація процесу розроблення концепції сталого розвитку. За ініціативою Генерального Секретаря ООН у 1984 р. була створена Міжнародна комісія з навколишнього середовища та розвитку (МКНСР), яку очолила прем'єр-міністр Норвегії Г.Х. Брундтланд (G.H. Brundtland) (Комісія Брундтланд) і до головних завдань якої входило вироблення пропозицій довгострокових стратегій у сфері навколишнього середовища, які дозволили б забезпечити сталий розвиток до 2000 р. і на більш тривалий період; розгляд способів та засобів, з використанням яких світове співтовариство змогло б ефективно вирішувати проблеми довкілля. Результатом роботи цієї Комісії стала Доповідь «Наше спільне майбутнє», яка була представлена Генеральній Асамблеї ООН у 1987 р. [89, с. 6]. Центральне місце в ній займає концепція сталого розвитку, тобто такого розвитку, який би «відповідав потребам нинішнього покоління, не позбавляючи майбутні покоління можливості задовольняти свої потреби». У Доповіді зазначається, що «концепція сталого розвитку передбачає певні обмеження у сфері експлуатації природних ресурсів, проте ці обмеження є не абсолютними, а відносними та пов'язаними із сучасним рівнем техніки та соціальної організації, а також зі здатністю біосфери справлятися з наслідками людської діяльності». Далі наголошується, що для сталого глобального розвитку потрібно, щоб ті, хто має у своєму розпорядженні більші засоби, узгодили свій спосіб життя з екологічними можливостями планети, і що сталий довгостроковий розвиток є можливим лише в тому випадку, якщо розміри й темпи зростання чисельності населення узгоджуються з мінливим продуктивним потенціалом екосистеми [90].

Аналізуючи Доповідь МКНСР «Наше спільне майбутнє», В. І. Данилов-Да - нильян, К.С. Лосев та І. Є. Рейф (V.I. Danilov-Danil'jan, K.S. Losev and I.E. Rejf) підкреслюють, що її автори, не вживаючи слова «криза», фактично охарактеризували стан біосфери як кризовий, і в цьому ж ключі була змальована й демографічна ситуація на планеті. Але, визнаючи необхідність певних обмежень у сфері експлуатації природних ресурсів, вони визнали ці обмеження не абсолютними, а відносними, зумовленими рівнем розвитку техніки й існуючими соціальними відносинами. Причому і те, і інше, на їхню думку, «можна взяти під контроль та вдосконалити, що відкриє шлях до нової ери економічного зростання». Учені пишуть, що, не кажучи вже про сумнівність такого постулату, в Доповіді не отримав належної оцінки і процес зникнення природних екосистем, а біота була фактично прирівняна до економічного ресурсу, хоч й такого, що має «етичну, естетичну та культурну цінність» [91]. Безумовно, таке зауваження є обґрунтованим, тим більше, що до моменту оприлюднення Доповіді МКНСР залежність існування людства від збереження та відновлення природних екосистем була неодноразово підтверджена на міжнародному рівні.

Заради справедливості зауважимо, і на це звертають увагу зазначені вчені, що в 1991 р. за редакцією Р. Гудленда, Г. Дейлі та С. Ель Серафі (R. Goodland, H. Daly and S. El Serafy) була опублікована книга «Екологічно сталий економічний розвиток, заснований на Брундтланд», де визнано, що економічна підсистема людини входить до глобальної екосистеми та залежить від неї. У ній підкреслюється, що «глобальна екосистема є джерелом усіх матеріальних ресурсів, які живлять економічну підсистему, і є стоком для всіх її відходів… Функції джерела і стоку глобальної екосистеми мають обмежену здатність підтримувати економічну підсистему. Отже, важливо - підтримувати розмір глобальної економіки в межах здатності екосистеми підтримувати її… Глобальна екосистема, яка є джерелом ресурсів, необхідних для економічної підсистеми, є кінцевою і має обмежені відновлювальні й асиміляційні можливості… Коли ж економічна підсистема була невеликою відносно глобальної екосистеми, джерела та стоки були великими, а межі не мали значення. Провідні мислителі… показали, що світ уже не «порожній», економічна підсистема велика відносно біосфери, а можливості біосфери як джерела та стоку знаходяться у стані стресу» [92].

І доповідь Комісії Брундтланд, і «Екологічно сталий економічний розвиток, заснований на Брундтланд» як робочі матеріали лягли на стіл Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку, проведеної в м. Ріо-де-Жанейро в 1992 р. [91]. Підсумковими документами, ухваленим на цій Конференції, є, серед іншого, Декларація з навколишнього середовища та розвитку (Декларація Ріо), яка містить 27 принципів [93], та Порядок денний на XXI ст. [94].

У Преамбулі Декларації проголошується, що Земля, наш дім, має комплексний і взаємозалежний характер, тому основною метою Конференції є встановлення нового, справедливого глобального партнерства шляхом створення нових рівнів співробітництва між державами, ключовими секторами суспільства і людьми. Таке співробітництво має здійснюватися в дусі глобального партнерства в цілях збереження, захисту і відновлення здорового стану і цілісності екосистеми Землі (принцип 7). Характеризуючи значення цієї Декларації з позиції екосистемного управління, науковці стверджують, що в ній «держави визнали екосистемний підхід як основу екосистемного розвитку» [18, с. 183].

Преамбула Порядку денного на XXI ст. починається словами про те, що людство переживає вирішальний момент своєї історії, стикаючись з різними проблемами, у тому числі з погіршенням стану екосистем, від яких залежить його добробут. Проте комплексний підхід до проблем навколишнього середовища і розвитку, приділення їм більшої уваги сприятимуть задоволенню основних потреб, підвищенню рівня життя всього населення, більш ефективній охороні та раціональному використанню екосистем, забезпеченню безпечнішого і благополучного майбутнього.

Загалом Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку 1992 р. мала доленосне значення не лише для становлення концепції сталого розвитку як новітньої та найперспективнішої ідеології XXI ст., а й для розроблення екосистемного підходу, адже, як ми знаємо, саме на ній була прийнята Конвенція про охорону біологічного різноманіття, яка «є першим і єдиним міжнародним договором, який використовує цілісний, екосистемний підхід до збереження та сталого використання біорізноманіття» [95, с. 2].

Таким чином, на підставі ґрунтовного аналізу ключових міжнародно-правових актів екологічного спрямування можна зробити висновок, що до прийняття Конвенції про охорону біологічного різноманіття екосистемний підхід пройшов довгий шлях свого становлення та розвитку від зародження ідеї збереження природних екосистем до появи цілісної концепції.

Очевидно, що проаналізовані декларації, угоди та конвенції мали неоднаковий вплив на процес формування екосистемного підходу в міжнародному екологічному праві, адже деякі з них характеризувалися декларативністю своїх положень (наприклад, Стокгольмська декларація 1972 р., Всесвітня стратегія охорони природи 1980 р. і 1991 р., Всесвітня хартія природи 1982 р.,

Декларація Ріо 1992 р.) або так і не набули чинності (Конвенція АСЕАН про збереження природи і природних ресурсів 1985 р.), зосереджувалися виключно на збереженні окремих типів екосистем і їх компонентів або екосистем лише в певному регіоні (Рамсарська конвенція 1971 р., Конвенція про збереження тюленів Антарктики 1972 р., Вашингтонська конвенція 1973 р., Угода про збереження білих ведмедів 1973 р., Боннська конвенція 1979 р., Бернська конвенція 1979 р., Альпійська конвенція 1991 р.), тільки побічно торкались досліджуваної сфери (Конвенція ООН з морського права 1982 р., Гельсінська конвенція 1992 р., Бухарестська конвенція 1992 р., Конвенція з охорони та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер 1992 р.) або були повністю побудовані на екосистемному управлінні (Канберрська конвенція 1980 р.). Так чи інакше, але всі вищевказані міжнародні документи, з одного боку, актуалізували питання збереження природних екосистем на міжнародному рівні, а з іншого - створили необхідне правове підґрунтя для подальшого розвитку екосистемного підходу як цілісної концепції в рамках Конвенції про охорону біорізноманіття.

Наостанок додамо, що після прийняття зазначеної Конвенції питання збереження природних екосистем та впровадження екосистемного підходу почали набувати більшої актуальності та закріплюватись у низці міжнародних еколого-правових документах. Це неодмінно свідчило про настання наступного - постконвенційного періоду становлення та розвитку екосистемного підходу в міжнародному екологічному праві, який обов'язково стане предметом наших подальших наукових досліджень.



Список літератури

екологічний право міжнародний конвенція

1. Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 05.06.1992 р. Дата оновлення: 29.10.2010. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/995_030#Text (дата звернення: 01.02.2022).

2. Доклад первого совещания Конференции Сторон Конвенции о биологическом разнообразии (Нассау 28.11-09.12.1994; UNEP/CBD/COP/1/17, 28.02.1995). URL: https://www.cbd. int/doc/meetings/cop/cop-01/official/cop-01-17-ru.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

3. Доклад второго совещания Конференции Сторон Конвенции о биологическом разнообразии (Джакарта, 06-17.11.1995; UNEP/CBD/COP/2/19, 30.11.1995). URL: https://www.cbd. int/doc/meetings/cop/cop-02/official/cop-02-19-ru.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

4. Доклад о работе пятого совещания Конференции Сторон Конвенции о биологическом разнообразии (Найроби, 15-26.05.2000; UNEP/CBD/COP/5/23, 22.06.2000). URL: https://www. cbd.int/doc/meetings/cop/cop-05/official/cop-05-23-ru.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

5. Перелет Р А. Экосистемный подход к управлению природопользованием и природоохранной деятельностью. Механізм регулювання економіки. 2006. №1. С. 36-53.

6. Henne G. The Ecosystem Approach under the Convention on Biological Diversity: A workshop which was held in Lilongwe, Malawi, during 26-28 January 1998. Environmental Conservation. 1998. 25 (3). pp. 273-275.

7. Smith R.D., Maltby E. Using the Ecosystem Approach to Implement the Convention on Biological Diversity: Key Issues and Case Studies (Gland: IUCN 2003). 118 p.

8. Morgera E. The Ecosystem Approach Under the Convention on Biological Diversity: A Legal Research Agenda. Scottish Centre for International Law Working Paper Series, no. 7, Edinburgh Law School Working Papers, no. 2015/17, University of Edinburgh, School of Law, Working Papers, 2015.

9. Суєтнов Є. П. Екосистемний підхід у рамках Конвенції про охорону біологічного різноманіття: огляд рішень Конференції Сторін. Проблеми законності. 2021. Вип. 154. С. 162-185. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990X.154.239280.

10. Медведєва М. Екосистемний підхід у міжнародному праві навколишнього середовища: проблеми розуміння та застосування. Право України. 2010. №2. С. 184-189.

11. Platjouw F.M. Environmental Law and the Ecosystem Approach: Maintaining Ecological Integrity through Consistency in Law. London: Routledge, 2016. 232 p.

12. De Lucia V The `Ecosystem Approach' in International Environmental Law: Genealogy and Biopolitics. Routledge, 2019. 311 p.

13. McIntyre O. The Emergence of an `Ecosystem Approach' to the Protection of International Watercourses under International Law. Review of European Community and International Environmental Law. 2004. 13 (1):1. pp. 1-14.

14. Erdem M. Ecosystem Approach to Environmental Protection in the Law of International Watercourses. Dokuz Eylbl bniversitesi Hukuk Fakbltesi Dergisi. Cilt: 15. Ц/el S. 2013. s. 1359-1391.

15. Currie D.E.J. Ecosystem-Based Management in Multilateral Environmental Agreements: Progress towards Adopting the Ecosystem Approach in the International Management of Living Marine Resources. Rome: WWF International, Global Species Programme. 2007. 53 p.

16. Enright S.R., Boteler B. The Ecosystem Approach in International Marine Environmental Law and Governance. pp. 333-352. In: O'Higgins T., Lago M., DeWitt T (eds). Ecosystem-Based Management, Ecosystem Services and Aquatic Biodiversity Springer, Cham, 2020. 580 p.

17. Turrell W.R. The Policy Basis of the `Ecosystem Approach' to Fisheries Management. Nor - rk^ping: EuroGOOS, 2004. 28 p.

18. Бекяшев Д.К. Международно-правовой принцип экосистемного подхода в управлении рыболовством. Актуальные проблемы российского права. 2016. №8 (69) август. С. 182-189.

19. Wilkie M.L., Holmgren P., Castaсeda F. Sustainable forest management and the ecosystem approach: two concepts, one goal. Forest Resources Division FAO, Rome, 2003. 31 p.

20. Копылов М.Н., Солнцев А.М. Рамсарская конвенция 1971 г. и экосистемный подход к разумному использованию и устойчивому развитию водно-болотных угодий. URL: https:// wiselawyer.ru/poleznoe/60725-ramsarskaya-konvenciya-1971-ehkosistemnyj-podkhod-razumnomu - ispolzovaniyu (дата звернення: 01.02.2022).

21. Redgwell C. Protection of Ecosystems under International Law: Lessons from Antarctica. In Boyle A., Freestone D. (eds) International Law and Sustainable Development (OUP 1999). 224 p.

22. Нгуен К. Т Конвенция АСЕАН 1985 г. как хронологически второй пример экосистемного управления. Международное право - International Law. Москва: Юрис Пруденс, 2011. №1-2 (45-46). С. 108-112.

23. Руденко О.В. Альпійська конвенція - зразок екосистемної парадигми природоохоронного законодавства. Науковий вісник Чернівецького університету. 2011. Вип. 559. Правознавство. С. 62-65.

24. Декларація Організації Об'єднаних Націй з проблем оточуючого людину середовища від 16.06.1972 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_454#Text

25. Цверианашвили И.А. Стокгольмская конференция 1972 г. и её роль в становлении международного экологического сотрудничества. Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. 2016. №1. С. 89-94.

26. Хандль Г. Декларация Конференции Организации Объединенных Наций по проблемам окружающей человека среды (Стокгольмская декларация) 1972 года и Рио-де-Жанейрская декларация по окружающей среде и развитию 1992 года. United Nations Audiovisual Library of International Law, 1-15. URL: http://legal.un.org/avl/pdf/ha/dunche/dunche_r.pdf

27. Strong M. F One Year after Stockholm: An Ecological Approach to Management. Foreign Affairs. 1973. 51 (4). pp. 690-707.

28. World Conservation Strategy: Living Resource Conservation for Sustainable Development. URL: https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/documents/WCS-004.pdf

29. Кряж И.В. Психология глобальных экологических изменений: монография. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2012. 512 с.

30. Всесвітня Хартія природи від 01.01.1982 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_453#Text

31. Медведєва М.О. Принципи екологічної етики в міжнародній договірній та судовій практиці. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2015. Вип. 124 (частина І). С. 65-76.

32. Василенко Е.В. Формирование международного природоресурсного права: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.10 / Федеральное государственное автономное образовательное учреждение высшего образования «Южный федеральный университет». Ростов-на-Дону, 2016. 225 с.

33. Спектор О.М. Класифікація міжнародно-правових режимів природних ресурсів за предметом їх регулювання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2016. Вип. 41. Т 3. С. 155-163.

34. Freestone D. The Conservation of Marine Ecosystems under International Law. International Law and the Conservation of Biological Diversity. International Environmental Law and Policy Series / edited by Michael Bowman and Catherine Redgwell. - London; Boston: Kluwer Law International, 1996. pp. 91-108.

35. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів, від 02.02.1971 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_031#Text (дата звернення: 01.02.2022).

36. Копылов М.Н., Копылов С.М., Мохаммад С.А. Как формировалась функция управления ООН в области охраны окружающей среды. Вестник РУДН. Серия Юридические науки. 2013. №4. С. 302-308.

37. Спектор О. Міжнародне управління поводження з живими природними ресурсами. Підприємництво, господарства і право. 2018. №9. С. 274-278.

38. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, від 03.03.1973 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_129#Text (дата звернення: 01.02.2022).

39. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин від 23.06.1979 р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_136#Text (дата звернення: 01.02.2022).

40. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19.09.1979 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_032#Text

41. Копылов М.Н., Меркулова К.А. К 40-летию Вашингтонской конвенции о международной торговле видами дикой фауны и флоры, находящимися под угрозой исчезновения. Вестник РУДН. Серия Юридические науки. 2013. №3. С. 289-300.

42. Циприс М.С. Современные международные режимы охраны и сохранения мигрирующих видов диких животных: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.10 / РУДН. Москва, 2016. 262 с.

43. Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats. Standing Committee 39th meeting Strasbourg, 3-6 December 2019. The Bern Convention's Contribution to the Strategic Plan for Biodiversity 2011-2020 and the Aichi Targets. Document prepared by the Directorate of Democratic Participation. 27 p. URL: https://rm.coe.int/the-bern-convention-s-contribution - to-the-strategic-plan-for-biodivers/168098ef75 (дата звернення: 01.02.2022).

44. Great Lakes Water Quality Agreement. Signed at Ottawa on 22 November 1978. URL: https://treaties.un.org/doc/publication/unts/volume % 201153/volume-1153-i-18177-english.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

45. Declaration on the maritime zone. Signed at Santiago on 18 August 1952. URL: https:// treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume % 201006/volume-1006-I-14758-English.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

46. Espaliat Larson A.L. The maritime boundary Chile-Peru (Corporaciyn de Estudios Internationales, 2012). 27 p. URL: https://repositorio.uchile.cl/bitstream/handle/2250/123727/Espaliat_ Cave_ing.pdf? sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 01.02.2022).

47. Словарь международного морского права / [Отв. ред. Ю.Г. Барсегов]. Москва: Международные отношения, 1985. 256 с.

48. Овлащенко А.В., Покровский И.Ф. Использование экосистемного подхода в морской деятельности: правовые вопросы и их дискуссионные моменты. URL: https://wiselawyer.ru/pole - znoe/42278-ispolzovanie-ehkosistemnogo-podkhoda-morskoj-deyatelnosti-pravovye-voprosy (дата звернення: 01.02.2022).

49. Конвенція про територіальне море та прилеглу зону від 29.04.1958 р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/995_178#Text (дата звернення: 01.02.2022).

50. Конвенція про континентальний шельф від 29.04.1958 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_179#Text (дата звернення: 01.02.2022).

51. Конвенція про відкрите море від 29.04.1958 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_180#Text (дата звернення: 01.02.2022).

52. Конвенция о рыболовстве и охране живых ресурсов открытого моря от 29.04.1958 г. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/pdf/fisheries58.pdf

53. Конвенція ООН з морського права від 10.12.1982 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_057#Text (дата звернення: 01.02.2022).

54. Luttenberger A. Legal Challenges of Ecosystem Approach to Sustainable Use of the Sea, UNESCO sponsored 4rd Dubrovnik Conference on Sustainable Development of Energy, Water and Environment Systems, Faculty of Mechanical Engineering and Naval Architecture. 2007. 9 pp. URL: https://bib.irb.hr/datoteka/273818.lLuttenberger_-_Regulations_on_discharge_of_waste_and_ cargo_residues.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

55. Бездєнєжна М.Ю. Застосування екосистемного підходу до регулювання рибних ресурсів. Український часопис міжнародного права. 2013. №2. С. 96-98.

56. Гудев П.А. Конвенция ООН по морскому праву: проблемы трансформации режима. Москва: ИМЭМО РАН, 2014. 201 с.

57. Гринь Е.А., Малимонова А.С. Искусственные земельные участки в международном праве: Конвенция ООН по морскому праву. Научный журнал КубГАУ. 2017. №132 (08). С. 1-15.

58. Угода про виконання положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними, від 04.12.1995 р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_560#Text (дата звернення: 01.02.2022).

59. Конвенция по защите морской среды района Балтийского моря от 09.04.1992 г. URL: http://docs.cntd.ru/document/1900924 (дата звернення: 01.02.2022).

60. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення від 21.04.1992 р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/995_065#Text (дата звернення: 01.02.2022).

61. Великова В., Виноградов С., Гвилава М. Оценка требований национального и международного законодательства, существующих на практике подходов к сбалансированному планированию хозяйственной деятельности на побережьях, имеющих трансграничный характер; предложения по возможным механизмам учета природного компонента при согласовании планов развития для случаев трансграничного расположения уникальных береговых ландшафтов. Научное обеспечение сбалансированного планирования хозяйственной деятельности на уникальных морских береговых ландшафтах и предложения по его использованию на примере Азово-Черноморского побережья: в 11 т. / под ред. Р.Д. Косьяна. Т. 9. Геленджик, 2013. С. 1321-1465.

62. Протокол про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення від 14.06.2002 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/998_175#Text (дата звернення: 01.02.2022).

63. Угода про збереження білих ведмедів від 15.11.1973 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/998_109#Text

64. Arctic Environment (Rovaniemi, Finland, June 1991). URL: http://library.arcticportal. org/1542/1/artic_environment.pdf

65. Конвенція про збереження тюленів Антарктики від 01.06.1972 р. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_477#Text

66. Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики від 20.05.1980 р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_045#Text

67. Договір про Антарктику від 01.12.1959 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_224#Text

68. Антарктический криль. История создания АНТКОМ. Краткий обзор. ЗАО «Русская пелагическая исследовательская компания», 2011. URL: http://ruspelagic.ru/d/290162/d/5142355.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

69. Дудыкина И.П. Зарубежные аналитики о совершенствовании международно-правовых механизмов экосистемного управления в Арктике. Московский журнал международного права. 2016. №2. С. 96-106.

70. Голицын В.В., Овлащенко О.В. Международно-правовой режим Антарктики. Международное право: учебник / отв. ред. А.Н. Вылегжанин. Москва: Высшее образование, Юрайт-Издат, 2009. 1012 с.

71. Кухарев Н.Н., Корзун Ю.В., Жук Н.Н. Об экосистемном подходе АНТКОМ к управлению промыслом Антарктического криля (обзор). Труды ЮгНИРО. 2017. Т 54. С. 34-66.

72. De Lucia V. Competing narratives and complex genealogies: The ecosystem approach in international environmental law. Journal of Environmental Law. 2015. 27. pp. 91-117. doi: 10.1093/jel/ equ031.

73. АНТКОМ - Подход к управлению / Под редакцией К.-Г. Кока, май 2000 г., 58 с. URL: http://archive.ccamlr.org/pu/r/pubs/am/text.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

74. АНТКОМ - управление Антарктикой. Хобарт: АНТКОМ, 2001 г., 23 с. URL: https:// www.ccamlr.org/ru/system/files/MgmtOfTheAntarctic_ru.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

75. Протокол про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику від 04.10.1991 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_645#Text (дата звернення: 01.02.2022).

76. Копылов М.Н., Мишланова В.А. Вклад международных организаций в решение экологических проблем. Международное право и международные организации / International Law and International Organizations. 2014. №2. С. 223-236. DOI: 10.7256/2226-6305.2014.2.11776.

77. Koh K.L. ASEAN Agreement on the Conservation of Nature and Natural Resources, 1985: A Study in Environmental Governance, paper given to the World Parks Congress 2003 (Durban, 8-17 September 2003). URL: https://studylib.net/doc/7691261/asean-agreement-on-the-conserva - tion (дата звернення: 01.02.2022).

78. Islam M. The ASEAN 1985 Agreement on the Protection of Nature and Natural Resources. International Journal of Legal Developments and Allied Issues. 5 (6). 2019. pp. 45-57.

79. Нгуен Н.А., Нгуен К. Т Через обеспечение экологической безопасности к устойчивому развитию в регионе Юго-Восточной Азии (международно-правовой аспект). Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. 2011. URL: http://wwwjurnal.org/articles/2011/uri50. html (дата звернення: 01.02.2022).

80. Нгуен Н.А. Международно-правовые основы обеспечения экологической безопасности в регионе Юго-Восточной Азии: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.10 / РУДН. Москва, 2014. 228 с.

81. Декларація про збереження флори, фауни та середовища їх мешкання від 01.01.1988 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_400#Text (дата звернення: 01.02.2022).

82. Курило В.І., Гиренко І.В., Курзова В.В. Правове забезпечення збереження і використання генетичних ресурсів рослин через призму глобалізації проблеми біобезпеки. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2012. Вип. 173 (3). Серія: Право. С. 97-115.

83. Caring for the Earth: A Strategy for Sustainable Living. Published in partnership by IUCN - The World Conservation Union, UNEP - United Nations Environment Programme, WWF-World Wide Fund for Nature, 1991. URL: https://portals.iucn.org/library/efiles/documents/cfe-003.pdf

84. Alpine Convention. Framework Convention. URL: https://www.alpconv.org/fileadmin/user_ upload/Convention/EN/Framework_Convention_EN.pdf

85. Наукові основи формування та шляхи реалізації гірської політики в Україні (наукове видання) / [В.С. Кравців, П.В. Жук, І. А. Колодійчук та ін.]; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; [наук. ред. В.С. Кравців]. Львів, 2018. 121 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).

86. Конвенція з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер від 17.03.1992 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_273#Text (дата звернення: 01.02.2022).

87. Конвенция ЕЭК ООН по охране и использованию трансграничных водотоков и международных озер 1992 года. ЕЭК ООН. Нью-Йорк, Женева. 2004. 20 с. URL: http://www. unece.org/fileadmin/DAM/env/water/documents/brochure_water_convention_russian.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

88. Спектор О.М. Міжнародно-правове регулювання сфери природоресурсних відносин: дис…. д-ра юрид. наук: 12.00.11 / Ін-т законодавства Верховної Ради України. Київ, 2019. 762 с.

89. Бринчук М.М. Концепция устойчивого развития: потребности в совершенствовании. Астраханский вестник экологического образования. 2015. №1 (31). С. 5-13.

90. Доклад Всемирной комиссии по вопросам окружающей среды и развитию «Наше общее будущее». URL: https://www.un.org/ru/ga/pdf/brundtland.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

91. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С., Рейф И.Е. Перед главным вызовом цивилизации: Взгляд из России: монография. Москва: ИНФРА-М, 2005. 224 с.

92. Robert J.A. Goodland, Herman E. Daly, Salah El Serafy Environmentally Sustainable Economic Development: Building on Brundtland. World Bank, Sector Policy and Research Staff, Environment Department, 1991. 85 p. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/332821467989482335/ pdf/multi-page.pdf (дата звернення: 01.02.2022).

93. Декларація Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку від 14.06.1992 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_455#Text (дата звернення: 01.02.2022).

94. Повестка дня на XXI век (принята Конференцией ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 03-14.06.1992 г.). URL: http://wwwun.org/ru/documents/decl_conv/ conventions/agenda21.shtml (дата звернення: 01.02.2022).

95. Secretariat of the Convention on Biological Diversity The Ecosystem Approach (CBD Guidelines). Montreal: Secretariat of the Convention on Biological Diversity, 2004. 50 р. URL: https:// www.cbd.int/doc/publications/ea-text-en.pdf (дата звернення: 01.02.2022).



References

1. Konventsiia pro okhoronu biolohichnoho riznomanittia vid 05.06.1992 r. Data onovlennia: 29.10.2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030#Text.

2. Doklad pervogo soveshhanija Konferencii Storon Konvencii o biologicheskom raznoobrazii (Nassau, 28.11-09.12.1994; UNEP/CBD/COP/1/17, 28.02.1995). URL: https://www.cbd.int/doc/ meetings/cop/cop-01/official/cop-01-17-ru.pdf [in Russian].

3. Doklad vtorogo soveshhanija Konferencii Storon Konvencii o biologicheskom raznoobrazii (Dzhakarta, 06-17.11.1995; UNEP/CBD/COP/2/19, 30.11.1995). URL: https://wwwcbd.int/doc/ meetings/cop/cop-02/official/cop-02-19-ru.pdf [in Russian].

4. Doklad o rabote pjatogo soveshhanija Konferencii Storon Konvencii o biologicheskom raznoobrazii (Najrobi, 15-26.05.2000; UNEP/CBD/COP/5/23, 22.06.2000). URL: https://www.cbd. int/doc/meetings/cop/cop-05/official/cop-05-23-ru.pdf [in Russian].

5. Perelet, R.A. (2006). Jekosistemnyj podhod k upravleniju prirodopol'zovaniem i prirodoohrannoj dejatel'nost'ju. Mehanizm reguljuvannja ekonomiki, 1, 36-53 [in Russian].

6. Henne, G. (1998). The Ecosystem Approach under the Convention on Biological Diversity: A workshop which was held in Lilongwe, Malawi, during 26-28 January 1998. Environmental Conservation, 25 (3), 273-275.

7. Smith, R.D., Maltby, E. (2003). Using the Ecosystem Approach to Implement the Convention on Biological Diversity: Key Issues and Case Studies. Gland: IUCN.

8. Morgera, E. (2015). The Ecosystem Approach Under the Convention on Biological Diversity: A Legal Research Agenda. Scottish Centre for International Law Working Paper Series, no. 7, Edinburgh Law School Working Papers, no. 2015/17, University of Edinburgh, School of Law, Working Papers.

9. Suietnov, Ye.P (2021) Ekosystemnyi pidkhid u ramkakh Konventsii pro okhoronu biolohichnoho riznomanittia: ohliad rishen Konferentsii Storin [The ecosystem approach under the Convention on Biological Diversity: a review of decisions of the Conference of the Parties]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue, 154, 162-185. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990X.154.239280 [in Ukrainian].

10. Medvedieva, M. (2010). Ekosystemnyi pidkhid u mizhnarodnomu pravi navkolyshnoho sere - dovyshcha: problemy rozuminnia ta zastosuvannia. Pravo Ukrainy, 2, 184-189 [in Ukrainian].

11. Platjouw, F.M. (2016). Environmental Law and the Ecosystem Approach: Maintaining Ecological Integrity through Consistency in Law. London: Routledge.

12. De Lucia, V. (2019). The `Ecosystem Approach' in International Environmental Law: Genealogy and Biopolitics. Routledge.

13. McIntyre, O. (2004). The Emergence of an `Ecosystem Approach' to the Protection of International Watercourses under International Law Review of European Community and International Environmental Law, 13 (1):1, 1-14.

14. Erdem, M. (2013). Ecosystem Approach to Environmental Protection in the Law of International Watercourses. Dokuz Eylul University Law Journal, 15 (Special issue), 1359-1391.

15. Currie, D.EJ. (2007). Ecosystem-Based Management in Multilateral Environmental Agreements: Progress towards Adopting the Ecosystem Approach in the International Management of Living Marine Resources. Rome: WWF International, Global Species Programme.

16. Enright, S.R., Boteler, B. The Ecosystem Approach in International Marine Environmental Law and Governance. In: O'Higgins, T., Lago, M., DeWitt, T (eds). (2020). Ecosystem-Based Management, Ecosystem Services and Aquatic Biodiversity Springer, Cham.

17. Turrell, W.R. (2004). The Policy Basis of the `Ecosystem Approach' to Fisheries Management. Norr^ping: EuroGOOS.

18. Bekjashev, D.K. (2016). Mezhdunarodno-pravovoj princip jekosistemnogo podhoda v uprav - lenii rybolovstvom. Aktual'nye problemy rossijskogo prava, 8 (69), 182-189 [in Russian].

19. Wilkie, M.L., Holmgren, P, Castaceda, F (2003). Sustainable forest management and the ecosystem approach: two concepts, one goal. Forest Resources Division FAO, Rome.

20. Kopylov, M.N., Solncev, A.M. (2012). Ramsarskaja konvencija 1971 g. i jekosistemnyj pod - hod k razumnomu ispol'zovaniju i ustojchivomu razvitiju vodno-bolotnyh ugodij. URL: https:// wiselawyer.ru/poleznoe/60725-ramsarskaya-konvenciya-1971-ehkosistemnyj-podkhod-razumnomu - ispolzovaniyu [in Russian].

21. Redgwell, C. Protection of Ecosystems under International Law: Lessons from Antarctica. In: Boyle, A., Freestone, D. (eds) (1999). International Law and Sustainable Development. OUP

22. 22. Nguen, K.T. (2011). Konvencija ASEAN 1985 g. kak hronologicheski vtoroj primer jekosistemnogo upravlenija. Mezhdunarodnoepravo, 1-2 (45-46), 108-112 [in Russian].

23. Rudenko, O.V. (2011). Alpiiska konventsiia - zrazok ekosystemnoi paradyhmy pryrodook - horonnoho zakonodavstva. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Jurisprudence, 559, 62-65 [in Russian].

24. Deklaratsiia Orhanizatsii Ob'iednanykh Natsii z problem otochuiuchoho liudynu seredovyshcha vid 16.06.1972 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_454#Text.

25. Cverianashvili, I.A. (2016). Stokgol'mskaja konferencija 1972 g. i ejo rol' v stanovlenii mezhdunarodnogo jekologicheskogo sotrudnichestva. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta imeni N.I. Lobachevskogo, 1, 89-94 [in Russian].

26. Handl, G. (2013). Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment (Stockholm Declaration), 1972 and the Rio Declaration on Environment and Development, 1992. United Nations Audiovisual Library of International Law, 1-15. URL: http://legal.un.org/avl/pdf/ha/ dunche/dunche_r.pdf.

27. Strong, M.F (1973). One Year after Stockholm: An Ecological Approach to Management. Foreign Affairs, 51 (4), 690 - 707.

28. World Conservation Strategy: Living Resource Conservation for Sustainable Development. URL: https://portals.iucn.org/library/sites/library/files/documents/WCS-004.pdf.

29. Krjazh, I.V (2012). Psihologija global'nyh jekologicheskih izmenenij: monografija. Har'kov: HNU imeni V.N. Karazina [in Russian].

30. Vsesvitnia Khartiia pryrody vid 01.01.1982 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_453#Text.

31. Medvedieva, M.O. (2015). Pryntsypy ekolohichnoi etyky v mizhnarodnii dohovirnii ta sudovii praktytsi. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, 124 (part I), 65-76 [in Ukrainian].

32. Vasilenko, E.V. (2016). Formirovanie mezhdunarodnogo prirodoresursnogo prava. Candidate's thesis. Rostov-na-Donu [in Russian].

33. Spektor, O.M. (2016). Klasyfikatsiia mizhnarodno-pravovykh rezhymiv pryrodnykh resursiv za predmetom yikh rehuliuvannia. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Series: Jurisprudence, 41 (3), 155-163 [in Ukrainian].

34. Freestone, D. (1996). The Conservation of Marine Ecosystems under International Law. International Law and the Conservation of Biological Diversity. International Environmental Law and Policy Series. Bowman, M. Redgwell, C. (eds). London; Boston: Kluwer Law International.

35. Konventsiia pro vodno-bolotni uhiddia, shcho maiut mizhnarodne znachennia, holovnym chynom yak seredovyshche isnuvannia vodoplavnykh ptakhiv, vid 02.02.1971 r. URL: https://zakon. rada.gov. ua/laws/show/995_031#Text.

36. Kopylov, M.N., Kopylov, S.M., Mohammad, S.A. (2013). Kak formirovalas' funkcija uprav - lenija OON v oblasti ohrany okruzhajushhej sredy Vestnik RUDN. Serija Juridicheskie nauki, 4, 302308 [in Russian].

37. Spektor, O. (2018). Mizhnarodne upravlinnia povodzhennia z zhyvymy pryrodnymy resur - samy Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 9, 274-278 [in Ukrainian].

38. Konventsiia pro mizhnarodnu torhivliu vydamy dykoi fauny i flory, shcho perebuvaiut pid zahrozoiu znyknennia, vid 03.03.1973 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_129#Text.

39. Konventsiia pro zberezhennia mihruiuchykh vydiv dykykh tvaryn vid 23.06.1979 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_136#Text.

40. Konventsia pro okhoronu dykoi flory ta fauny i pryrodnykh seredovyshch isnuvannia v Yevropi vid 19.09.1979 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_032#Text.

41. Kopylov, M.N. Merkulova, K.A. (2013). K 40-letiju Vashingtonskoj konvencii o mezhdunarod - noj torgovle vidami dikoj fauny i flory nahodjashhimisja pod ugrozoj ischeznovenija. Vestnik RUDN. Serija Juridicheskie nauki, 3, 289-300 [in Russian].

42. Cipris, M.S. (2016). Sovremennye mezhdunarodnye rezhimy ohrany i sohranenija migriru - jushhih vidov dikih zhivotnyh. Candidate's thesis. Moscow [in Russian].

43. Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats. Standing Committee 39th meeting Strasbourg, 3-6 December 2019. The Bern Convention's Contribution to the Strategic Plan for Biodiversity 2011-2020 and the Aichi Targets. Document prepared by the Directorate of Democratic Participation. URL: https://rm.coe.int/the-bern-convention-s-contribution-to - the-strategic-plan-for-biodivers/168098ef75.

44. Great Lakes Water Quality Agreement. Signed at Ottawa on 22 November 1978. URL: https://treaties.un.org/doc/publication/unts/volume % 201153/volume-1153-i-18177-english.pdf.

45. Declaration on the maritime zone. Signed at Santiago on 18 August 1952. URL: https://tre - aties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume % 201006/volume-1006-I-14758-English.pdf.

46. Espaliat Larson, A.L. (2012). The maritime boundary Chile-Peru (Corporaciyn de Estudios Internationales). URL: https://repositorio.uchile.cl/bitstream/handle/2250/123727/Espaliat_Cave_ ing.pdf? sequence=1&isAllowed=y

47. Barsegov, Ju.G. (Ed.). (1985). Slovar' mezhdunarodnogo morskogo prava. Moscow: Mezhdu - narodnye otnoshenija [in Russian].

48. Ovlashhenko, A.V., Pokrovskij, I.F. (2010). Ispol'zovanie jekosistemnogo podhoda v morskoj dejatel'nosti: pravovye voprosy i ih diskussionnye momenty URL: https://wiselawyer.ru/poleznoe/ 42278-ispolzovanie-ehkosistemnogo-podkhoda-morskoj-deyatelnosti-pravovye-voprosy [in Russian].

49. Konventsiia pro terytorialne more ta prylehlu zonu vid 29.04.1958 r. URL: https://zakon.rada. gov. ua/laws/show/995_178#Text.

50. Konventsiia pro kontynentalnyi shelf vid 29.04.1958 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_179#Text.

51. Konventsiia pro vidkryte more vid 29.04.1958 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_180#Text.

52. Konvencija o rybolovstve i ohrane zhivyh resursov otkrytogo morja ot 29.04.1958 g. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/pdf/fisheries58.pdf [in Russian].

53. Konventsiia OON z morskoho prava vid 10.12.1982 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_057#Text.

54. Luttenberger, A. (2007). Legal Challenges of Ecosystem Approach to Sustainable Use of the Sea, UNESCO sponsored 4rd Dubrovnik Conference on Sustainable Development of Energy Water and Environment Systems, Faculty of Mechanical Engineering and Naval Architecture.

55. Bezdieniezhna, M. Yu. (2013). Zastosuvannia ekosystemnoho pidkhodu do rehuliuvannia ryb - nykh resursiv. Ukrainskyi chasopys mizhnarodnoho prava, 2, 96-98 [in Ukrainian].

56. Gudev, PA. (2014). Konvencija OON po morskomu pravu: problemy transformacii rezhima. Moscow: IMJeMO RAN [in Russian].

57. Grin', E.A., Malimonova, A.S. (2017). Iskusstvennye zemel'nye uchastki v mezhdunarodnom prave: Konvencija OON po morskomu pravu. Nauchnyj zhurnal KubGAU, 132 (08), 1-15 [in Russian].

58. Uhoda pro vykonannia polozhen Konventsii Orhanizatsii Ob'iednanykh Natsii z morskoho prava vid 10 hrudnia 1982 roku, yaki stosuiutsia zberezhennia transkordonnykh rybnykh zapasiv ta zapasiv daleko mihruiuchykh ryb i upravlinnia nymy, vid 04.12.1995 r. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_560#Text.

59. Konvencija po zashhite morskoj sredy rajona Baltijskogo morja ot 09.04.1992 g. URL: http:// docs.cntd.ru/document/1900924 [in Russian].

60. Konventsiia pro zakhyst Chornoho moria vid zabrudnennia vid 21.04.1992 r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_065#Text.

61. Velikova, V, Vinogradov, S., Gvilava, M. (2013). Ocenka trebovanij nacional'nogo i mezhdun - arodnogo zakonodatel'stva, sushhestvujushhih na praktike podhodov k sbalansirovannomu planiro - vaniju hozjajstvennoj dejatel'nosti na poberezh'jah, imejushhih transgranichnyj harakter; predlozhenija po vozmozhnym mehanizmam ucheta prirodnogo komponenta pri soglasovanii planov razvitija dlja sluchaev transgranichnogo raspolozhenija unikal'nyh beregovyh landshaftov. Nauchnoe obespeche - nie sbalansirovannogo planirovanija hozjajstvennoj dejatel'nosti na unikal'nyh morskih beregovyh landshaftah i predlozhenija po ego ispol'zovaniju na primere Azovo-Chernomorskogo poberezh'ja. Kos'jan, R.D (Ed.). (Vols. 1-11; Vol. 9). Gelendzhik [in Russian].

62. Protokol pro zberezhennia bioriznomanittia ta landshaftiv Chornoho moria do Konventsii pro zakhyst Chornoho moria vid zabrudnennia vid 14.06.2002 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/998_175#Text.

63. Uhoda pro zberezhennia bilykh vedmediv vid 15.11.1973 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/998_109#Text.

64. Arctic Environment (Rovaniemi, Finland, June 1991). URL: http://library.arcticportal. org/1542/1/artic_environment.pdf.

65. Konventsiia pro zberezhennia tiuleniv Antarktyky vid 01.06.1972 r. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_477#Text.

66. Konventsiia pro zberezhennia morskykh zhyvykh resursiv Antarktyky vid 20.05.1980 г. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/995_045#Text.

67. Dohovir pro Antarktyku vid 01.12.1959 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/995_224#Text.

68. Antarkticheskij kril'. Istorija sozdanija ANTKOM. Kratkij obzor. ZAO «Russkaja pelagicheskaja issledovatel'skaja kompanija», 2011. URL: http://ruspelagic.ru/d/290162/d/5142355.pdf [in Russian].

69. Dudykina, I.P. (2016). Zarubezhnye analitiki o sovershenstvovanii mezhdunarodno-pravovyh mehanizmov jekosistemnogo upravlenija v Arktike. Moskovskij zhurnal mezhdunarodnogo prava, 2, 96-106 [in Russian].

70. Golicyn, V.V, Ovlashhenko, A.V. Mezhdunarodno-pravovoj rezhim Antarktiki. In: Vylegzhanin, N. (Ed.). (2009). Mezhdunarodnoepravo. Moscow: Vysshee obrazovanie, Jurajt-Izdat [in Russian].

71. Kuharev, N.N., Korzun, Ju.V, Zhuk, N.N. (2017). Ob jekosistemnom podhode ANTKOM k upravleniju promyslom Antarkticheskogo krilja (obzor). TrudyJugNIRO, 54, 34 - 66 [in Russian].

72. De Lucia, V. (2015). Competing narratives and complex genealogies: The ecosystem approach in international environmental law Journal of Environmental Law, 27, 91-117. doi: 10.1093/jel/equ031.

73. ANTKOM - Podhod k upravleniju. Kok, K.-G. (ED.). (2000). URL: http://archive.ccamlr. org/pu/r/pubs/am/text.pdf [in Russian].

74. ANTKOM - upravlenie Antarktikoj. Hobart: ANTKOM (2001). URL: https://www.ccamlr. org/ru/system/files/MgmtOfTheAntarctic_ru.pdf [in Russian].

75. Protokol pro okhoronu navkolyshnoho seredovyshcha do Dohovoru pro Antarktyku vid 04.10.1991 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_645#Text.

76. Kopylov, M.N., Mishlanova, V.A. (2014). Vklad mezhdunarodnyh organizacij v reshenie jeko - logicheskih problem. Mezhdunarodnoe pravo i mezhdunarodnye organizacii / International Law and International Organizations, 2, 223-236. doi: 10.7256/2226-6305.2014.2.11776 [in Russian].

77. Koh, K.L. (2003). ASEAN Agreement on the Conservation of Nature and Natural Resources, 1985: A Study in Environmental Governance, paper given to the World Parks Congress 2003 (Durban, 8-17 September 2003). URL: https://studylib.net/doc/7691261/asean-agreement-on-the-conserva - tion.

78. Islam, M. (2019). The ASEAN 1985 Agreement on the Protection of Nature and Natural Resources. International Journal of Legal Developments and Allied Issues, 5 (6), 45-57.

79. Nguen, N.A. Nguen, K.T (2011). Cherez obespechenie jekologicheskoj bezopasnosti k ustojchi - vomu razvitiju v regione Jugo-Vostochnoj Azii (mezhdunarodno-pravovoj aspekt). Zhurnal nauchnyh publikacij aspirantov i doktorantov. URL: http://wwwjurnal.org/articles/2011/uri50.html [in Russian].

80. Nguen, N.A. (2014). Mezhdunarodno-pravovye osnovy obespechenija jekologicheskoj bezopasnosti v regione Jugo-Vostochnoj Azii. Candidate's thesis. Moscow [in Russian].

81. Deklaratsiia pro zberezhennia flory, fauny ta seredovyshcha yikh meshkannia vid 01.01.1988 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_400#Text.

82. Kurylo, VI., Hyrenko, I.V., Kurzova. V.V. (2012). Pravove zabezpechennia zberezhennia i vykorystannia henetychnykh resursiv roslyn cherez pryzmu hlobalizatsii problemy biobezpeky. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy, 173 (3). Seriia: Pravo, 97-115 [in Ukrainian].

83. Caring for the Earth: A Strategy for Sustainable Living. Published in partnership by IUCN - The World Conservation Union, UNEP - United Nations Environment Programme, WWF-World Wide Fund for Nature, 1991. URL: https://portals.iucn.org/library/efiles/documents/cfe-003.pdf.

84. Alpine Convention. Framework Convention. URL: https://wwwalpconv.org/fileadmin/user_ upload/Convention/EN/Framework_Convention_EN.pdf.

85. Kravtsiv. V.S., Zhuk. P.V., Kolodiichuk, I.A. (2018). Naukovi osnovy formuvannia ta shliakhy realizatsii hirskoi polityky v Ukraini (naukove vydannia)/ DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy». Lviv (Seriia «Problemy rehionalnoho rozvytku») [in Ukrainian].