Використання досвіду влади Донецької області та Донецького національного університету в українсько-польських відносинах

Размещено на http://www.allbest.ru

Використання досвіду влади Донецької області та Донецького національного університету в українсько-польських відносинах

Мєлєкєсцев К. І.

This article focuses on Polish-Ukrainian contacts-related experience accumulated by the regional government of Donetsk Oblast and the academic circles of Vasyl ' Stus Donetsk National University. The researched documents show that the unique Donetsk experience was deemed useful by other regions, such as Vinnytsia Oblast. The results of Polish- Ukrainian cooperation strengthened Ukraine's economy and education practices and extended the scope of Ukrainian interaction with the EU, despite some long-standing historical disagreements with the Poles.

Key words: Donbas, Donetsk National University, Donetsk Oblast, Poland, Polish- Ukrainian relations, Ukraine.

У сучасних умовах Польща залишається одним із найважливіших партнерів України, можна навіть сказати, одним із небагатьох реально стратегічних партнерів, відносини з яким є актуальними для економічного добробуту, зовнішньо - політичного статусу, безпеки та оборони України. Незважаючи на це, відносини не є ідеальними - вони страждають від болісних питань національної історичної пам'яті. Одними заявами про те, що «історію варто залишити історикам» (ці слова часто звучали в українській президентській риториці), не обійтися. Питання історичної пам'яті залишається критичним для польської сторони, яка в очікуванні подальших поступів від української держави в цьому аспекті відносин. Проте історія відносин сучасних України та Республіки Польща містить багато прикладів високоякісної співпраці у сферах економіки та культури, незважаючи на історико-політичні неузгодженості. Донеччина та Донецький національний університет імені Василя Стуса відрізняються прикладами успішного співробітництва з польською стороною. Розглянувши різноманітні матеріали, маємо сенс говорити про те, що завдяки, по-перше, обміну інформацією між обласними адміністраціями, а по-друге, вимушеному переміщенню ДонНУ до Вінницької області з тимчасово окупованої території, з донецьким досвідом були ознайомлені представники влади та громадськості з інших регіонів.

Серед джерел, які стали у нагоді, є матеріали Державного архіву Вінницької області, міжнародні угоди, викладені в Офіційному віснику України, газета «Університетські вісті», внутрішня документація Донецького національного університету імені Василя Стуса, книжкові матеріали з історії університету [4], книга «Учені Донецького національного університету» [14].

За останні десятиліття українські дослідники видали безліч публікацій з питань українсько-польської співпраці в європейському та атлантичному, культурному, економічному аспектах. Значно скрутнішою була ситуація з історіо - графією з теми у 1990-х рр. через брак доступних джерел. Не дивлячись на це, вважаємо за потрібне виділити публікацію проф. О. М. Бута 1996 р., в якій він розглядав, як Україна та Польща сповідували спільні інтереси переходу від «соціалістичної» системи, нав'язаної радянським режимом Центрально-Східній Європі, до спільного ринку [1]. Знаний євроатлантист проф. І. Я. Тодоров, розглядаючи ситуацію з використанням в Україні європейського та атлантичного досвіду, відмічав, що такі практики були характерні не лише західним областям країни. Як зазначає дослідник, близькі за змістом тенденції помічалися і на сході України, зокрема в Донецькій області. Конкретно, співробітництво з Польщею у області активно проводило агентство регіонального розвитку «Донбас» на чолі з В. Ковалем, а з 2001 р. у області почав діяти проєкт «Розбудова стратегій місцевого розвитку в Україні на основі польського досвіду» [12, с. 187]. Ці стратегії втілювалися в життя за участю міської влади Донецька, Маріуполя, Краматорська, Макіївки, Єнакієвого. Польща підтримувала такі проєкти: 7 листопада 2002 р. радник Посольства Республіки Польща В. Зайчковські взяв участь у регіональному семінарі стосовно проблем і особливостей інтеграції країни до ЄС, яка відбувалася саме в цей період [12, с. 187-188].

На 2000 р. ми можемо констатувати успіхи реалізації польсько-українських угод другої половини 1990-х рр. (період, який довгий час характеризувався як період занепаду відносин, незважаючи на успіхи міжрегіональної співпраці), як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні [15]. Підписання у 1997 р. міжурядової «Угоди про співробітництво в галузі культури, науки і освіти» спонукало до розширення контактів науково-освітніх установ. Визначною для українсько-польського партнерства у сфері науки датою стає створення у 2000 р. Європейського колегіуму польських та українських університетів. Це колективна польсько-українська науково-освітня установа, створена за ідеєю дослідника історії Центральної та Східної Європи Б. Осадчука, підтриманого польським істориком Є. Клочовським та Є. Ґедройцем. Колегіум був заснований Університетом Марії Кюрі-Складовської, Люблінським католицьким університетом Івана Павла ІІ (Польща), Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Львівським національним університетом ім. Івана Франка, та Національним університетом «Києво-Могилянська академія» (Україна). З 2002 р. до колективних членів приєднався Дніпропетровський державний університет [5, с. 382]. Низку угод з польськими вишами на поч. XXI ст. почав реалізовувати і Донецький національний університет [14, с. 29].

Низку ефективних економічних рішень свого часу прийняла Міжурядова комісія з питань економічного співробітництва України і Республіки Польща [13]. Перед комісією була поставлена важлива мета - реалізувати положення різно- галузевих міжвідомчих угод на всіх рівнях. Основні зусилля були спрямовані саме на подальше посилення міжрегіональної економічної співпраці. Про це свідчать збільшення фінансування областями України спільних заходів із відповідними партнерами-воєводствами Польщі. Наприклад, протягом 2005-2006 рр. Сьвєнтокшиське воєводство проводило спільні з українською стороною міжнародні конференції, культурно-економічні форуми, ярмарки, співпрацю у галузі спорту і туризму за умов спільного фінансування [2, арк. 2-19]. Іншим проявом діяльності комісії стало втілення пункту про міжрегіональну співпрацю шляхом підписання «Договору про міжнародне - міжрегіональне співробітництво Донецької області (Україна) і Сілезького воєводства (Республіка Польща)» [3]. За документом здійснювалися обмін делегаціями представників регіональної влади, керівних кадрів, спеціалістів та експертів, залучення до контактів господарських структур [3]. Як і в Донецькій області, на Вінниччині з часом поширилася практика стажувань у Республіці Польща представників органів регіональної влади [2.1, арк. 14].

Договору передувала довга та плідна співпраця Донбасу та Сілезії протягом 1998-2005 рр. з питань місцевого самоврядування, громадських організацій та навчальних закладів. Як зазначив І. Тодоров, важливим результатом співпраці в межах проєктів стало використання в Донецькій області досвіду та інструментарію програмування регіонального розвитку промислових регіонів Франції та Німеччини, які були до того з успіхом ужиті у Верхній Сілезії [11, с. 226]. Відносини Донеччина-Сілезія продовжилися протягом 2005-2015 рр. Активну участь у співпраці взяв Донецький національній університет, який проводив обмін студентами, стажування викладачів у навчальних закладах Сілезії (за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» та Інституту соціальних досліджень та політичного аналізу) [10].

Хоча західні області України та східні воєводства Польщі співпрацювали активніше, ніж решта регіонів, ми маємо зазначити, що це пов'язано не лише з географією, а й зі спорідненими ролями в економіці країн. Інші регіони України й Польщі з подібним спорідненням галузевої спеціалізації брали активну участь у міжрегіональному партнерстві, незважаючи на географічну віддаленість. Яскравим прикладом такого партнерства є продовження співробітництва Донецької області (Україна) і Сілезького воєводства (Республіка Польща), двох індустріальних, гірничопромислових регіонів на, відповідно, сході України й заході Польщі. Успіх контактів між Донеччиною та Сілезією привів до продовження діяльності попереднього договору 2005 р. у 2008 р. [3].

Розвиток мережі консульських установ Республіки Польща в Україні в 2007-2010 рр. був великою мірою підтриманий і особистою ініціативою дипломата Томаша Олєйнічака, який з 1997 р. працював у польських дипломатичних відомствах в Україні. Плідну роботу Т. Олєйнічака щодо удосконалення роботи консульств та їхнього розгалуження обласними центрами України було відмічено як польською, так і українською стороною. У 2015 р. він отримав посаду Генерального Консула Республіки Польща у Вінниці [7]. польща співпраця україна

Задля підвищення мобільності студентів та викладачів заклади вищої освіти користувалися двосторонніми угодами з польськими вишами та залученням здобувачів освіти до міжнародних програм, таких як Erasmus+. Підтримку програмам академічної мобільності надало і польське МЗС. Конкретно, як Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Т. Олєйнічак допоміг у реалізації програм, що було відзначено у присвоєнні польському дипломатові у 2017 р. звання «Почесний доктор Донецького національного університету імені Василя Сту- са» [7, с. 7].

Окрім вищезгаданої Erasmus+, під егідою Єврокомісії проводилися такі освітянські проекти, як TEMPUS. Безумовним регіональним лідером у реалізації завдань TEMPUS став Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара: за період ректорства М. Полякова університетом було виграно 18 конкурсів [9, с. 203]. Ці факти підтверджують успіхи співпраці задля втілення Болонського процесу, вказують на активізацію мобільності освітян та ініціатив зближення із загальноєвропейськими науково-освітніми установами.

До таких ініціатив також долучився Донецький національний університет імені Василя Стуса. Найактивніше розвивалася співпраця із Варшавським університетом, відповідно до підписаного у 2013 р. та оновленого у 2017 р. Меморандуму про взаємопорозуміння. Темами для співпраці (обміни молоддю, стажування, конференції та воркшопи) було визначено сферу політології, міжнарод - них відносин та історії пострадянських держав [16]. За період 2017-2019 рр. 35 здобувачів освіти з університету навчалися у більш ніж десяти різних польських вишах за новими програмами [8]. Студенти позитивно схвалювали можливості для мобільності у навчанні та організацію обміну молоддю. Відзначали отримання досвіду саморозвитку в навчанні, можливість спілкування та культурного обміну із молоддю з багатьох країн. Надані стипендії покривали витрати на всі потреби студента [6].

Отже, проведені заходи задля розширення торговельно-економічних та науково-культурних зв'язків протягом «Року України в Польщі» стимулювали довготривале співробітництво між урядами та окремими регіонами двох країн. Позитивна динаміка відносин яскраво розкривається на прикладах співпраці на місцях. Окрім традиційних партнерств регіонів, встановлених ще у радянські часи, області України почали шукати нові втілення міжрегіональної співпраці. Приклади Львівської, Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Харківської областей України відбили успіхи впровадження українсько-польської співпраці в економічній, культурній галузях, обміну досвідом реформування місцевого самоврядування протягом 1995-2004 рр. Досліджені факти співпраці підтверджують набуття відносинами статусу «стратегічного партнерства», з визнанням на початку XXI ст. актуальності інтеграції до ЄС. На жаль, українсько-польські відносини за економічними показниками не досягли попереднього рівня торгі- вельних зв'язків України з Москвою, нинішнім агресором. Проте ці контакти мали й іншу цінність для України, відкриваючи перспективи шляху інтеграції до європейських структур.

Джерела та література

Бут О. М. Лібералізація економіки: міжнародний досвід і Україна. Східна Європа і світове співтовариство: історія і сучасність. Донецьк, 13-14 вересня 1996 р.; оргкомітет: Г. П. Єрхов та ін. Донецьк. 1996. С. 47.

Державний архів Вінницької області. Ф 6200. Оп. 1. Спр. 8. 47 арк.; Державний архів Вінницької області. Ф. Р-6147. Оп. 3. Спр. 1299. 203 арк.

Договір про міжнародно-міжрегіональне співробітництво Донецької області (Україна) і Сілезького воєводства (Республіка Польща). Офіційний вісник України. 17 травня 2006. № 18. С. 139.

Донецький національний університет / Г. Я. Пономаренко та ін.; відп. ред. В. П. Шевченко. 3-є вид. Донецьк: Норд-Прес, 2007. 372 с.

Історія Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. 1918-2018 / гол. редкол. чл.-кор. НАН України, проф. М. В. Поляков. 5-те вид., переробл. і доповн. Дніпро: Ліра, 2018. 416 с.

Освітні можливості програми Еразмус+ Україна. Університетські вісті. Донецький національний університет імені Василя Стуса. Вінниця, 2018. ЦЕЬ: https://news.donnu.edu.ua/2018/11/22/osvitш-mozhHvosti-programi-erazmш- икгауіпа/ (дата звернення: 12.12.2018).

Протокол № 8 від 28 квітня 2017 р. Засідання нагородної комісії. Присвоєння звання «Заслужений професор ДонНУ». Донецький національний університет імені Василя Стуса. Матеріали нагородної комісії. Вінниця, 2017. С. 1-8.

Протоколи засідань щодо академічної мобільності (2017-2019). Донецький національний університет імені Василя Стуса. Матеріали відділу міжнародних зв'язків. Вінниця, 2017-2019.

Савчук В. С. Ректори Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (1918-2018). Книга нарисів / гол. редкол. чл.-кор. НАН України, проф. М. В. Поляков; В. С. Савчук. Дніпро: Ліра, 2018. 212 с.

Стажування у Вроцлавському університеті. Університетські вісті. 4 грудня 2015. Донецький національний університет імені Василя Стуса. иКЬ: https://news.donnu.edu.ua/2015/12/04/stazhuvannya-u-vrotslavskomu-universiteti/ (дата звернення: 10.10.2018).

Тодоров І. Я. Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти : монографія. Донецьк: ДонНУ, 2006. 268 с.

Тодоров І. Історичні, геополітичні та політико-правові засади співробітництва України та НАТО. Незалежний культурологічний часопис «Ї». 2014.

№ 77. URL: http://www.ji.lviv.ua/n77texts/Zasady_spivrobitnyctva.htm (дата звернення: 10.10.2018).

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про економічне співробітництво. Офіційний вісник України. 12 липня 2006. № 26. С. 291.

Учені Донецького національного університету: 1937-2007 / авт.: Г. Я. Пономаренко (наук. кер.), М. Є. Безпалов, П. В. Добров та ін.; редкол.: В. П. Шевченко (відп. ред.) та ін. Донецьк: Норд-Прес, 2006. 372 с.

Kozakiewicz J. Polska i Ukraina na progu trzeciego tysiqdecia. Warszawskie Zeszyty. Ukrainoznawcze. Warszawa, 2000. №10. S. 294-300.

Memorandum of Understanding between the University of Warsaw and the Donetsk National University. Угоди про партнерство 2017р. / Донецький національний університет імені Василя Стуса. Відділ міжнародних зв'язків. Вінниця, 2017.

Размещено на Allbest.ru