Теоретичні засади формування соціально відповідальної діяльності сільськогосподарських підприємств

Кушка П.А.

аспірант

Львівський національний університет природокористування

У статті з'ясовано економічний зміст поняття «соціальна відповідальність» та обґрунтовано теоретичні основи її формування у сільськогосподарських підприємствах. Перевагами формування соціальної відповідальності у сільськогосподарських підприємствах є збільшення прибутку; поява доступу до соціально відповідальних інвестицій; скорочення операційних витрат за рахунок зменшення відходів виробництва або їх переробки; покращення репутації, що сприяє відкриттю нових ринків і напрямів агробізнесу; зростання обсягів продажу і лояльності клієнтів. Розроблена класифікація соціальних витрат та соціально відповідальної діяльності забезпечить: ефективне управління ними та контроль за обсягом залучених у соціальних цілях ресурсів; створення умов для одержання максимального соціального ефекту економічно вигідним способом. Зазначено, що сільськогосподарські підприємства залучені і до господарської діяльності в аграрному виробництві, і до процесів соціально-економічного розвитку сільських територій. Встановлено, що сільськогосподарське підприємство формує соціально відповідальну діяльність забезпеченням зайнятості селян, гідним рівнем оплати праці, спрямуванням коштів у розвиток соціальної інфраструктури на сільських території.

Ключові слова: сільськогосподарське підприємство, соціально відповідальна діяльність, конкурентоспроможність, прибуток, сільська територія.

THEORETICAL FUNDAMENTALS OF SOCIAL RESPONSIBILITY FORMATION AT AGRICULTURAL ENTERPRISES

Kushka Pavlo

Lviv National Environmental University

The article studies theoretical essence of the concept of “social responsibility" and substantiates theoretical principles of its formation at agricultural enterprises. It is stressed that promotion of the idea of formation and use of social responsibility aims to intensify its importance while implementing transformations, which increase efficiency of operation and competitiveness of agricultural enterprises. Advantages of agricultural enterprises' social responsibility include increase of profit; access to socially responsible investments; reduction of operation costs due to cut down of production wastes or their processing; improvement of reputation that opens new markets and directions for agribusiness; growth of the volume of sale and customers' loyalty. The developed classification of social costs and socially responsible operation will secure: effective management and control for the volume of resources, involved for social purposes; creation of conditions to get a maximum social effect with economic benefits. The necessity of socially responsible behavior of economic activities at agricultural enterprises is forced not only by the economic efficiency of social projects, but also due to reconsideration of values, confessed by modern agribusiness, pressure of external environment and consumer's' expectations. It is noted that agricultural enterprises are engaged in the economic activities of agrarian production and processes of social and economic development on rural territories. They perform important social and economic mission of employment, create environment for supplementary product, as well as exercise the function of environmental protection. Agricultural enterprises are incorporated in the social and economic model of life and economic activities on rural area as a productive force, social agents and carriers of social functions. It is determined that an agricultural enterprise shapes its socially responsible activities by employing peasants, providing adequate labour payment, investing in development of social infrastructure on rural territory.

Key words: agricultural enterprise, socially responsible activity, competitiveness, profit, rural area.

Постановка проблеми

соціальна відповідальність сільськогосподарське підприємство

Теперішній стан розвитку аграрної сфери потребує генерування та застосування сучасних інструментів для забезпечення функціонування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Новітнім інструментом, який ще не набув достатнього поширення у галузі аграрної економіки, є концепція соціальної відповідальності, яка сприяє об'єднанню економічної, фінансової і соціальної складових діяльності сільськогосподарських підприємств. Окрім цього, соціальна відповідальність окреслюється стратегічними контурами розвитку сільськогосподарських підприємств та створює передумови ефективного використання людського капіталу. Потреба впровадження елементів соціальної відповідальності у діяльність сільськогосподарських підприємств також зумовлена створенням підґрунтя для вирішення соціальних та економічних проблем сільських територій.

Так, Пушкар М.С. та Голінач Л.І. вважають, що ідея відповідальності перед суспільством має двояку природу. По перше, це обов'язок людини перед кимось, відповідальність за свої вчинки перед іншими людьми і суспільством. По друге, це відповідальність за збереження довкілля, за ефективне використання ресурсів, за соціальні наслідки економічної діяльності, ефективність праці та інноваційні рішення [8, с. 13-14]. Відтак, усвідомлення відповідальності властиве також бізнесу, який здійснюється у природному і соціальному середовищі, а тому бере на себе обов'язок створення гідних умов для працюючих, збереження сталого середовища свого існування (певної території, інтересів громади) і довкілля (утилізація відходів, попередження шкоди природним об'єктам і лісовим насадженням, рекультивація земель, економія водних ресурсів, поліпшення якості ґрунтів тощо) [8, с. 14].

Зінченко А.Г і Саприкіна М.А. соціальну відповідальність вважають багатогранним поняттям. Здебільшого його пов'язують із зобов'язаннями, які добровільно беруть на себе підприємства чи компанії для вирішення суспільно значущих проблем, як у межах самої бізнес-спільноти, так і за її межами, тобто на виробничому, муніципальному, регіональному, національному та глобальному рівнях [6, с. 10]. З іншого боку, на думку Гребеннікова А. А., соціальна відповідальність - це політика підприємства, згідно з якою воно має враховувати інтереси суспільства, розуміти вплив власних дій та рішень на навколишнє середовище, споживачів, менеджерів, працівників, постачальників, партнерів та інших учасників [3].

Низка науковців економічний сенс поняття «соціальна відповідальність» ототожнюють із корпоративною соціальною відповідальністю. Фрідман М. наголошує, що це результативна характеристика через ведення добросовісної ділової практики [9]. Зінченко А.Г. та Саприкіна М.А. звертають увагу на можливості формування суспільної корисності діяльності підприємства перед усіма людьми та організаціями, з якими воно взаємодіє у процесі функціонування, та перед суспільством загалом [5]. При цьому Лебедєв І. В. звертає увагу на важливість дій керівництва, які повинні спрямовуватись на задоволення матеріальних і духовних потреб працівників з метою розвитку соціальних чинників економічної діяльності та їх ефективному використанню [7].

З позиції системності корпоративна соціальна відповідальність - це система добровільних взаємовідносин між працівником, роботодавцем і суспільством, спрямована на вдосконалення соціально-трудових відносин, підтримання соціальної стабільності у трудовому колективі і навколишньому співтоваристві, розвиток соціальної і природоохоронної діяльності на національному та міжнародному рівнях [1]. Підтримуємо міркування Баранцева С.М. та Атаманова Р.К., що корпоративний акцент виокремлює економічну складову поняття «соціальна відповідальність», оскільки у структурному аспекті розрізняють економічну, трудову, екологічну та інші види соціальної відповідальності [2]. Таким чином, за своєю суттю корпоративна соціальна відповідальність - це соціальна відповідальність підприємств за наслідки їх економічної діяльності.

Постановка завдання. Метою статті є з'ясування економічного змісту поняття «соціальна відповідальність» та обґрунтування теоретичних основ її формування у сільськогосподарських підприємствах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основоположним елементом економічного контексту соціальної відповідальності є соціальні відносини між агробізнесом і природою стосовно забруднення середовища включно із її центральною складовою - людиною. Мірилом соціальних відносин між сільськогосподарськими підприємствами та довкіллям і людьми є витрати підприємства на конкретні заходи соціального характеру.

Вивчення літературних джерел та зарубіжного досвіду [8, с. 19; 4, с. 14-15] дає підстави для виокремлення кількох варіантів формування соціальної відповідальності підприємств:

* класичний, коли за рахунок ефективного використання ресурсів генерується більша величина прибутку, яка своєю чергою реінвестується у людський капітал, меценатство та суспільні проекти;

* корпоративного альтруїзму, коли підприємства частину свого прибутку витрачають на державні соціальні програми, націлені на поліпшення рівня життя населення, очікуючи збільшення грошового потоку у майбутньому;

* розумного егоїзму, коли підприємства з прибутку фінансують власні соціальні програми, сподіваючись на отримання вигоди у довгостроковій перспективі за рахунок покращення іміджу, довіри клієнтів, відносин у колективі, конкурентних переваг, збільшення обсягів продажу тощо.

Ідея соціальної відповідальності сільськогосподарських підприємств має етичне підґрунтя і виконує роль індикатора усвідомлення керівниками підприємств факту деструктивного впливу виробничих процесів на довкілля і здоров'я людей. Тому альтернативою інституційного тиску з приводу участі сільськогосподарських підприємств у програмах з оздоровлення прилеглих територій може бути ініціювання політики соціальної відповідальності за рахунок власного прибутку. Тим самим сільськогосподарські підприємства створюють для себе економічні вигоди у короткій та далекій перспективі. До проєктів соціальної відповідальності сільськогосподарських підприємств віднесемо медичне оздоровлення, спортивні заходи, безоплатні соціальні пільги (харчування, проїзд у транспорті, путівки для оздоровлення, корпоративні свята тощо), благодійність, спонсорство, організацію дозвілля, формування іміджу та знань персоналу, допомогу армії тощо. Важливим аспектом взаємин між адміністрацією та персоналом сільськогосподарського підприємства є питання організації належних умов праці, тривалості робочого дня, забезпечення техніки безпеки та охорони праці, належна оплата праці. Усі ці чинники попри вигоди для підприємства сприяють підвищенню життєвого рівня мешканців сільських територій. Попри те, пріоритетним напрямком соціально відповідальної діяльності сільськогосподарських підприємств рослинницької спеціалізації є охорона земель, використання сертифікованих отрутохімікатів та гербіцидів. Підприємства тваринницької галузі особливу увагу повинні звертати на всезростаючі вимоги до якості продукції тваринництва та біобезпеку тваринницьких комплексів.

Рис. 1. Класифікація соціальних витрат сільськогосподарських підприємств

Джерело: власна розробка автора