Європеїзація та рекодифікація. Узуфрукт

Замість цих квазіречових прав відповідні відносини доцільно регулювати схожими за функціональним призначенням, але загальновизнаними розвиненими правопорядками речовими правами - правом узуфрукту, довгострокової оренди, довірчого управління та довірчої власності.

Саме цей підхід знайшов відображення в сучасних актах цивільної кодифікації (зокрема, в ЦК Грузії, Литви тощо), які відмовилися як від конструкції унітарного державного/комунального підприємства, так і від права господарського відання та права оперативного управління [32, с. 31].

Місце узуфрукта в системі речового права

Право України не передбачає інституту узуфрукта і регулює відносини тривалого користування чужою нерухомістю за допомогою низки обмежених речових прав (емфітевзис, суперфіцій, право господарського відання, право оперативного управління) і зобов'язальних правових конструкцій (зазвичай оренда й управління нерухомістю). Узуфрукт є гнучким і загальновизнаним у праві країн Західної Європи правовим інструментом, покликаним забезпечити тривале користування чужою нерухомістю за допомогою обмеженого речового права. Відсутність узуфрукта в національному праві перешкоджає усталеному розвитку ринку нерухомості в умовах скасування в Україні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, формування повноцінного ринку землі та перебування в оренді більшості земель сільськогосподарського користування, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Незважаючи на передбачені Законом України "Про ринок землі" значні обмеження в обороті земельних ділянок сільськогосподарського призначення (неможливість їх відчуження на користь неспоріднених із приватним власником осіб тощо), більшість користувачів яких не є власниками цих ділянок, існують юридичні ризики порушення права користування земельними ділянками (оренда, постійне користування, довічне успадковуване користування землею), що зумовлено, зокрема можливістю переходу до комерційних банків права власності внаслідок звернення стягнення на земельні ділянки, передані в заставу. Упровадження узуфрукта як універсального обмеженого речового права з тривалого користування чужою нерухомістю забезпечить пропорційне посилення прав користувачів, поєднане збалансованими обмеженнями прав власників земельних ділянок, установленими законом. Передбачений законом зміст та обмеження прав за узуфруктом переважно мають імперативний характер і не можуть змінюватися за домовленістю сторін узуфрукта, що сприятиме правовій визначеності, стабільності правовідносин і практики їхнього застосування, зменшить ризики, пов'язані з обмеженнями прав власника та користувача, установленими за домовленістю сторін оренди.

Додаткова актуальність упровадження узуфрукта у вітчизняне право зумовлена необхідністю адекватної заміни права господарського відання і права оперативного управління, які створені для обслуговування адміністративно-планової економіки обмеженими речовими правами на майно державних і комунальних підприємств.

Рекодифікація цивільного законодавства зумовлює необхідність відмови від права господарського відання та права оперативного управління, які є реліктами радянської адміністративно-планової економіки, мають публічно- правову природу, за своєю сутністю не є справжніми речовими правами і залишаються невідомими речовому праву розвинених європейських правопорядків.

В умовах рекодифікації та скасування Господарського кодексу, узуфрукт є найприйнятнішою заміною права господарського відання та права оперативного управління. Поряд із довгостроковою орендою та управлінням майном, узуфрукт функціонально схожий із правом господарського відання та правом оперативного управління. На відміну від управління майном та оренди, узуфрукт передбачає оплатне або безоплатне користування майном у власному інтересі користувача (узуфруктуарія), імперативно визначений законом зміст прав учасників і перелік підстав їхнього припинення за правилами про речові права.

За своєю правовою природою узуфрукт у праві України доцільно визнавати самостійним, відмінним від сервітуту, речовим правом особистого володіння для користування. У зв'язку із цим на узуфрукт необхідно поширювати загальні положення ЦК України про речові права, якщо інше не випливає з положень цієї глави та сутності узуфрукта. Узуфрукт виконує роль загальних положень про емфітевзис (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб). Тому до відносин за емфітевзисом мають застосовуватися положення гл. 32-1 ЦК України про узуфрукт, якщо інше не встановлено положеннями цК про емфітевзис і не випливає з його суті.

За своєю цільовою спрямованістю правова конструкція узуфрукта може виконувати будь-які функції особистого володіння для користування чужим майном, що дає можливість використання цієї правової конструкції в будь-яких сферах користування майном, незалежно від того, чи метою є отримання доходу, чи іншого соціально корисного результату (благодійництво тощо).

Модельні норми гл. 32-1 "Узуфрукт" ЦК України

Упровадження узуфрукта у право України доцільно провести шляхом доповнення Цивільного кодексу України гл. 32-1 "Узуфрукт" (ст. 406-1-406-9), яка міститиме положення про поняття узуфрукта, його об'єкти, суб'єкти і строк дії, квазіузуфрукт, узуфрукт підприємства й іншого майна, здійснення узуфрукта, підстави виникнення та припинення, правові наслідки припинення узуфрукта у запропонованій нижче редакції.

Стаття 406-1 "Поняття узуфрукта"

1. Власник речі має право надати іншій особі - фізичній або юридичній особі (узуфруктуарію) - право володіння і користування такою річчю, отримання її плодів на тих самих умовах, що і власник, але з обов'язком збереження сутності речі (узуфрукт). Узуфруктуарій має право володіння річчю, але не вправі провести її відчуження.

2. Узуфрукт може встановлюватися одночасно або послідовно на користь однієї або кількох осіб фізичних осіб і юридичних осіб незалежно від цілей їхньої діяльності, які існують на момент відкриття узуфрукта.

3. Узуфрукт є безоплатним, якщо його оплатний характер прямо не визначено угодою сторін або законом.

4. На узуфрукт поширюються загальні положення ЦК України про речові права, якщо інше не випливає з положень цієї глави й сутності сервітуту.

До відносин за емфітевзисом застосовуються положення гл. 32-1 "Узуфрукт", якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про емфітевзис і не випливає з його суті .

Стаття 406-2 "Об'єкт узуфрукта"

1. Узуфрукт може бути встановлено на будь-які види неспоживних речей, рухомих або нерухомих, які перебувають у цивільному обороті і здатні приносити плоди, продукцію і доходи.

2. Узуфрукт поширюється на всі приналежності речі, наданої в узуфрукт, а також на все, що приєднується до неї або включається до її складу.

Ст. 406-3 "Квазіузуфрукт"

1. У разі встановлення узуфрукта на споживні речі (квазіузуфрукт) останні переходять у власність узуфру- ктуарія з обов'язком після закінчення узуфрукта повернути первинному власнику речі того самого роду і якості або відшкодувати їхню вартість за ціною, яка визначається на день повернення.

2. Узуфруктуарій замість отриманих у власність споживаних речей зобов'язаний після закінчення узуфрукта повернути власнику рівну кількість отриманих ним речей того самого роду і якості, або відшкодувати особі, яка встановила узуфрукт, їхню вартість. З метою відшкодування вартості споживаних речей використовується ціна, яка за порівнюваних обставин зазвичай стягується за аналогічні речі на момент закінчення узуфрукта.

Стаття 406-4 "Узуфрукт підприємства, іншого майна"

1. На узуфрукт єдиного майнового комплексу підприємства, іншого майна поширюються загальні положення цієї глави Цивільного кодексу про узуфрукт. Якщо до складу майна входять споживні речі, на них поширюється квазіузуфрукт.

Стаття 406-5 "Установлення узуфрукта"

1. Узуфрукт може бути встановлений на підставі закону або правочину (договору або заповіту).

Стаття 406-6 "Строк узуфрукта"

1. Узуфрукт може встановлюватися на строк, не більший ніж до смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, на користь якої встановлено узуфрукт, якщо менший строк не встановлено законом або договором.

2. Строк узуфрукта, установленого на користь юридичної особи, не може перевищувати 30 років.

3. Строк узуфрукта може бути поставлено сторонами в залежність від досягнення третьою особою певного віку.

4. Будь-який договір, яким установлюється узуфрукт безстроковий і такий, що підлягає передачі у випадку смерті або ліквідації узуфруктуарія, є нікчемним.

Стаття 406-7 "Здійснення узуфрукта"

1. Об'єктом передачі і відчуження може бути як сам узуфрукт, так і право його здійснення.

2. Право здійснення узуфрукта є відокремленим від узуфрукта і може бути передане третім особам на підставі оплатних або безоплатних правочинів.

3. Узуфрукт може бути переданий іншій особі, зокрема і в порядку універсального правонаступництва або на підставі правочину.

4. Передавання або відчуження узуфрукта здійснюється без згоди власника обтяженого майна. Передав- ння або відчуження узуфрукта, об'єктом якого є земельна ділянка, призначена для ведення сільського господарства, або нерухоме майно підприємницького або іншого господарського призначення, здійснюється за згодою власника обтяженого майна. За відсутності відповідної згоди узуфруктуарій управі укласти такий договір на підставі судового рішення, якщо доведе в суді, що цим він не заподіє шкоди інтересам власника.

5. У випадку одночасного купівлі-продажу узуфрукта і права власності без права користування, ціна розподіляється між узуфруктом і цим правом пропорційно відповідній вартості кожного з цих, якщо лише сторони не погодяться включити узуфрукт у ціну. За взаємною домовленістю сторони договорів купівлі-продажу узуфрукта і права власності обтяженого ним майна вправі використати отриману від продажу узуфрукта і права власності суму на придбання нового майна і набути раніше припинені речові права на це майно шляхом заміни предмета узуфрукта. У випадку, коли узуфруктуарій і власник об- тяженого узуфруктом майна відчужують своє право особі, яка набуває якостей узуфруктуарія і власника, обтяження права власності та узуфрукт припиняються.

Стаття 406-8 "Припинення узуфрукта"

1. Узуфрукт припиняється у разі: 1) смерті узуфруктуарія; 2) односторонньої відмови узуфруктуарія від свого права лише в тому випадку, якщо він має безоплатний характер; 3) загибелі обтяженого майна;

1) закінчення строку, на який він був встановлений;

2) поєднання в одній особі власника й узуфруктуарія (злиття в одній особі якостей узуфруктуарія і власника);

3) відчуження узуфрукта іншій особі; 7) невикористання узуфрукта протягом 30 років; 8) зловживання узуфрук- туарієм своїм правом; 9) погіршення стану обтяженого майна, унаслідок чого воно стає непридатним для використання за призначенням; 10) соціальний узуфрукт, який встановлено на користь осіб, що проживають спільно з власником житлового приміщення і мають відповідно до сімейного законодавства право вимагати від цього власника сплати аліментів, діє на строк існування обов'язку власника нерухомої речі надати утримання таким особам. Відповідно, припинення відповідного обов'язку автоматично тягне за собою припинення соціального узуфрукта. Соціальний узуфрукт, який встановлено на користь осіб, що проживають спільно з власником житлового приміщення і перебувають на утриманні останнього, діє довічно, якщо інший строк не встановлено рішенням суду.

Стаття 406-9 "Правові наслідки припинення узуфрукта"

1. Після припинення узуфрукта узуфруктуарій зобов'язаний повернути власнику майно, яким він володіє в силу свого права узуфрукта, у тому стані, в якому воно перебуває.

2. У випадку загибелі або пошкодження майна з вини узуфруктуарія останній зобов'язаний відшкодувати власнику завдані у зв'язку із цим збитки.

3. У разі, якщо узуфрукт зареєстровано у публічному реєстрі, припинений узуфрукт має бути виключений і з нього.

ВИСНОВКИ

Незважаючи на те, що правова конструкція узуфрукта у країнах сучасного романського та германського права загалом побудована за зразком римського узуфрукта, правопорядки європейських країн містять окремі відмінності, що стосуються конститутивних ознак, видів і строків, установлення і припинення, а також можливості передачі або відчуження цього права іншим особам.

Узуфрукт, який є гнучким і загальновизнаним у праві країн Західної Європи речовим правом особистого володіння для користування і вважається самостійним речовим правом на чуже майно у країнах романської правової сім'ї або різновидом сервітуту у країнах німецької правової сім'ї, залишається невідомим більшості країн - республік колишнього Радянського Союзу.

Право України не передбачає інституту узуфрукта і регулює відносини тривалого користування чужою нерухомістю за допомогою низки обмежених речових прав (емфітевзис, суперфіцій, право господарського відання, право оперативного управління) і зобов'язальних правових конструкцій (зазвичай оренда й управління нерухомістю).

У праві України узуфрукт доцільно визнати самостійним, відмінним від сервітуту, речовим правом особистого володіння для користування, що виконує роль загальних положень про емфітевзис (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).

У зв'язку з цим до відносин за емфітевзисом мають застосовуватися положення глави 32-1 ЦК України про узуфрукт, якщо інше не встановлено положеннями Цк про емфітевзис і не випливає із його суті.

За своєю цільовою спрямованістю правова конструкція узуфрукта може виконувати будь-які функції особистого володіння для користування чужим майном, що дає можливість використання цієї правової конструкції в будь-яких сферах користування майном, незалежно від того, чи метою є отримання доходу чи іншого соціально корисного результату (благодійництво тощо).

Передбачені правом України схожі з узуфруктом право постійного користування і право довічного успадковуваного володіння охоплюються поняттям узуфрукта і мають розглядатися як окремі його різновиди, що встановлюються виключно щодо земельних ділянок, які перебувають у державній і комунальній власності.

Від передбачених законодавством України прав господарського відання й оперативного управління доцільно відмовитися, оскільки вони мають публічно-правову природу і не відповідають поняттю речових прав. Замість цих квазіречових прав відповідні відносини мають переважно регулюватися загальновизнаним у романо- германському праві речовим правом - правом узуфрукта.

Відсутність узуфрукта в національному праві перешкоджає трансформації правових титулів на майно державної та комунальної власності шляхом відмови від права господарсьокго відання та права оперативного управління в умовах рекодифікації цивільного законодавства, не сприяє усталеному розвитку ринку нерухомості в умовах скасування в Україні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, формування повноцінного ринку землі та перебування в оренді більшості земель сільськогосподарського користування, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В умовах рекодифікації та скасування Господарського кодексу, узуфрукт є найбільш прийнятною заміною права господарського відання та права оперативного управління. Поряд із довгостроковою орендою та управлінням майном, узуфрукт функціонально схожий із правом господарського відання та правом оперативного управління. На відміну від управління майном та оренди, узуфрукт передбачає оплатне або безоплатне користування майном у власному інтересі користувача (узуфруктуарія), імперативно визначений законом зміст прав учасників і перелік підстав їхнього припинення за правилами про речові права.

Список використаних джерел:

1. Майданик Р., Майданик Н., Попова Н. Переосмислення загальної частини речового права в умовах європеїзації та кодифікації // Підприємництво, господарство і право. 2021. № 6. С. 39-54.

2. Анатолій Довгерт. "Рекодифікація Цивільного кодексу України: основні чинники і передумови для старту" // Право України. 2019. № 1.

С.27-41.

3. Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов. М.: ИНФРА-М; НОРМА, 1996. 704 с.

4. Майданик Р. А. Узуфрукт: європейське та українське право // Проблеми вдосконалення приватноправових механізмів набуття, передачі, здійснення та захисту суб'єктивних цивільних та сімейних прав : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. пам'яті проф. Ч. Н. Азімо- ва та 20-річчю з дня створення каф. цив. права № 2 (Харків, 29 листоп. 2019 р.). - Харків : Право, 2019. - 396 с. С. 20-32.

5. Смітюх А. В. Щодо узуфрукту корпоративних паїв (часток, акцій) // ПРАВО І СУСПІЛЬСТВО № 3 / 2020. - С. 74-79. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2020/ 3_2020m.pdf

6. Павленко О. О., Красицька Л. В. Узуфрукт як обмежене речове право // Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. Том 1 № 5 (2013). С. 82-87. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/1213

7. Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: Видавничий дім "АртЕк", 2020. 128 с.

8. Новицкий И. Б. Римское право: Учебник для вузов. М.: ИКД “ЗЕРЦАЛО-М“, 2007. 256 с.

9. Гражданское уложение Германии. Вводный закон к Гражданскому уложению : пер. с нем. / сост. В. Бергман. М. : Инфотропик Медиа, 2015. 888 с. (Серия "Германские и европейские законы").

10. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) - Code civil des Franзais (Code Napolйon) / пер. с фр. В.Н. Захватаева. М. : Инфо- тропик Медиа, 2012. 624 с.

11. Гражданский кодекс Молдовы. Закон Республики Молдова, в редакции Закона Республики Молдова №133 от 15.11.2018 г. // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.legis.md/cautare/rezultate/ 112573

12. Концепция развития гражданского законодательства Российской Федерации (одобрена Советом при Президенте РФ по кодификации и совершенствованию гражданского законодательства 07.10.2009) // Вестник ВАС РФ. 2009. № 11 // СПС “КонсультантПлюс. Пресса и книги".

13. Мацакян Г. С. Право личного пользовладения: проблемы теории и практики: дисс. ...канд. юрид. наук. - М., 2018. 225 с.

14. Громов С. А. Узуфрукт: юридическая конструкция и вещное право // Вещные права: постановка проблемы и ее решение. Сб. ст. / Рук. авт. кол. и отв. ред. М. А. Рожкова. М. : Статут, 2011. С. 188-231.

15. Суханов Е. А. Гражданское право России - частное право. М. : Статут, 2008. 588 с.

16. Проект Федерального закона № 47538-6 "О внесении изменений в части первую, вторую, третью и четвертую Гражданского кодекса Российской Федерации, а также в отдельные законодательные акты Российской Федерации" (принятая ГД ФС РФ в первом чтении 27.04.2012) // СПС "КонсультантПлюс".

17. Мацакян Г. С. Особенности правовой конструкции узуфрукта в российском, германском и французском гражданском праве // Юридическая наука. 2016. № 2. C. 58-65.

18. Концепция развития гражданского законодательства Российской Федерации (одобрена Советом при Президенте РФ по кодификации и совершенствованию гражданского законодательства 07.10.2009) // Вестник ВАС РФ. 2009. № 11 // СПС "КонсультантПлюс. Пресса и книги".

19. Проект Федерального закона № 47538-6 "О внесении изменений в части первую, вторую, третью и четвертую Гражданского кодекса Российской Федерации, а также в отдельные законодательные акты Российской Федерации" (принятая ГД ФС РФ в первом чтении 27.04.2012) // СПС "КонсультантПлюс".

20. Германское гражданское уложения 1896 г. (Bьrgerlichen Gasetzbuch 1896) // Германское право. Ч. I. Гражданское уложение. - М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. - 551 с.

21. Гражданский Кодекс^Нидерландов. Книги 2, 3, 5, 6 и 7 / перевод М. Ферштман; отв. ред. Ф. Й. М. Фельдбрюгге. 2-е изд. - Лейден : Институт восточно-европейского права и россиеведения; Лейденский университет, юридический факультет, 2000. - 372 с.

22. Французский гражданский кодекс. СПб.: Юридический центр “Пресс“, 2004. 1101 c.

23. Швейцарское гражданское уложение. Часть четвертая. Вещное право // Журнал министерства юстиции.-1908.-'8.-С. 201-236.

24. Василевская Л. Ю. Учение о вещных сделках по германскому праву. М. : Статут, 2004. 538 c.

25. Антонов Б. А. Формирование института узуфрукта в германском праве : дис. . канд. юрид. наук. М., 2006. 246 c.

26. Гребенников А. Д. Право личного пользовладения в свете положений, устанавливаемых проектом изменений Гражданского кодекса Российской Федерации // Нотариус. 2012. № 5. C. 41-45.

27. Мірошниченко А. М. Земельне право України: Навчальний посібник. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. - 432 с.

28. Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами міст України. - К.: ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні“, 2000. - 336 с.

29. Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X “Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), справа № 1-17/2005 // Електронний ресурс. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/ v005p710-05

30. Мірошниченко А. М. Щодо застосування норм права, які регулюють відносини щодо права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://protocol.ua/ua/naukoviy_visnovok_shchodo_zastosuvannya_norm_ prava_yaki_regulyuyut_vidnosini_shchodo_prava_dovichnogo_uspadkovuvanogo_ volodinnya_zemelnoyu_dilyankoyu/

31. Суханов Е. А. Гражданское право России - частное право. М.: Статут, 2008. 588 с.

32. Майданик Р. А. Переосмислення речового права в сучасних умовах // Речове право: пріоритети та перспективи. Матеріали Київських правових читань. Київ, 22 березня 2019 року / Р. А. Майданик, Я. М. Романюк та ін.; відп. ред. Р. А. Майданик. К.: Алерта, 2019. 266 с. С. 8-32.

Размещено на Allbest.ru