Забезпечення охорони водних біологічних ресурсів (до проблеми формулювання нової редакції ст. 250 Кримінального кодексу України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський інститут інтелектуальної власності та права, Національний університет «Одеська юридична академія»

Забезпечення охорони водних біологічних ресурсів (до проблеми формулювання нової редакції ст. 250 Кримінального кодексу України)

Матвійчук Валерій Костянтинович,

доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права, процесу і криміналістики

Правила поведінки, закріплені в ст. 250 ККУкраїни, мають бути досконалими та достатньо зрозумілими для осіб, які застосовують цю статтю в своїй практичній діяльності. Разом з тим, практика свідчить про невисоку ефективність цієї кримінально-правової норми, оскільки проведення вибухових робіт із порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК) жодного разу не виявлялися і не обліковувалися. Це зв'язано з високим рівнем латентності цих кримінальних правопорушень, пасивністю правоохоронних органів, а також недоліками в регулюванні відносин, що стосуються цієї сфери. Це також зумовлено відсутністю чітких критеріїв, які дозволяли б розуміти ознаки складу цього кримінального правопорушення. Усе це вимагає теоретичного осмислення цієї проблеми та формулювання нової редакції ст. 250 КК України.

Метою статті є формулювання, на підставі дослідження об'єктивної сторони, предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 ККУкраїни, компаративістського аналізу діяння проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів за законодавством України і аналогічних злочинів за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав, нової редакції ст. 250 КК України.

Наукова новизна полягає в тому, що в сучасний період розвитку України законодавство про кримінальну відповідальність має тенденцію до сприйняття антропоцентричної ідеології права, тому виникає необхідність дослідити, з використанням гуманістичного виміру, теоретичні питання кримінально-правової заборони, передбаченої ст. 250 КК, та запропонувати шляхи її вдосконалення.

Висновки. У статті, на підставі проведеного дослідження з використанням антропоцентричної ідеології права, сформульовано ст. 250 КК України в такій редакції: «Ст. 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони водних біологічних ресурсів.

1. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів), якщо це створило загрозу знищення або пошкодження таких ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, карається…

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до знищення або пошкодження водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів), або вчинені службовою особою з використанням влади або службового становища, - караються.».

Ключові слова: проведення вибухових робіт, порушення правил охорони, рибні запаси, кримінальне правопорушення, водні біологічні ресурси, рибогосподарські водні об'єкти, антропоцентрична ідеологія.

Аbstract

Providing the protection of aquatic biological resources (on the problem of formulation of the new edition of article 250 of the Criminal code of Ukraine)

Matviichuk Valerii K.,

Doctor of Law, Professor, Professor of the Department of Criminal Law, Procedure and Criminology, Kyiv Intellectual Property and Law Institute, National University «Odesa Law Academy»

Rules of conduct established in Article250 of the Criminal Code of Ukraine must be perfect and clear enough for persons who use this article in their practical activity. However, the practice has shown little effectiveness of the mentioned criminal-legal provision as far as blasting in contravention of fishery conservation regulations (Article250 of the Criminal Code of Ukraine) has not ever been revealed or documented. This is due to the high latency of the mentioned criminal offence, passive position of law-enforcement bodies, and insufficiencies of legal regimes regarding this sphere, as well as lack of clear criteria to provide a deep understanding of the elements of this criminal offence. All this demands theoretical conceptualization of the matter and formulation of a new wording of Article250 of the Criminal Code of Ukraine.

The purpose of the article is to formulate, based on the study of the objective side, the subject of the criminal offense under Art. 250 of the Criminal Code of Ukraine), a comparative analysis of the acts of blasting in violation of the rules of protection offish stocks under the laws of Ukraine and similar crimes under the criminal law of some foreign countries, the new edition of Art.250 of the Criminal Code of Ukraine.

The scientific novelty is that in the current period of the development of Ukraine the law on criminal responsibility demonstrates the tendency to the incorporation of anthropocentric law ideas. This is why the theoretical matters of criminal-legal prohibition established in Article 250 of the Criminal Code should be researched with regard to the humanist dimension and new ways of its improvement should be presented.

Conclusions. Grounding on the research with the use of anthropocentric law idea the author suggests a new edition of Article 250 of the Criminal Code of Ukraine as follows:

«Article 250. Blasting in contravention of water biological resources protection regulations.

1. Conducting blasting operations in contravention of water biological resources protection regulations (fishery conservation, or wild water animals, or feed stock) where this violation caused the risk of destruction or damage of such resources in fishery water objects, is punished by…

2. The same act that caused the destruction or damage of water biological resources (fishery conservation, or wild water animals, or feed stock) or committed through abuse of office, is punished by.».

Keywords: conducting blasting operations, violation of protection regulations, fishery conservation, criminal offence, water biological resources, fishery water objects, anthropocentric idea.

Основна частина

Постановка проблеми. В Україні, як і в інших державах, існує певна специфіка при конструюванні кримінально правових норм, яка потребує свого вивчення, зокрема в досліджуваній сфері, яка охоплюється ст. 250 КК. На сьогодні існує незначна кількість наукових праць, присвячених забороні, передбаченій ст. 250 КК.

Комплексному дослідженню проблем теорії вдосконалення заборон, в тому числі заборони, передбаченої ст. 250 КК України, присвячені наукові праці С.Б. Гавриша, Н.О. Лопашенко, В.Л. Мунтяна, Ю.С. Шемшу - ченка. Однак характеристиці елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, а також компаративістському аналізу цього діяння з аналогічними діяннями на основі законодавства деяких зарубіжних держав для вдосконалення положень ст. 250 КК України належна увага не приділялася.

Метою статті є формулювання, на підставі дослідження об'єктивної сторони, предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК України, компаративістського аналізу діяння проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів за законодавством України і аналогічних злочинів за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав, нової редакції ст. 250 ККУкраїни.

Виклад основного матеріалу. Соціально-правові перетворення, які відбуваються в Україні, здійснюються на принципах пріоритету особи, її прав і свобод, а також наявності правових традицій і правової свідомості, що сприяє реформуванню законодавства про кримінальну відповідальність.

В Україні існує певна специфіка при конструюванні кримінально-правових норм, яка потребує свого вивчення, зокрема в досліджуваній нами сфері. З цією метою необхідно скористатися положеннями, які містяться в об'єктивній стороні та предметі кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, компаративістським аналізом цього діяння з аналогічними злочинами за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав, а також правовими приписами ст. 250 КК в чинній редакції: «Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин, - карається….» [1], та запропонувати нову редакцію цієї статті.

З усіх структурних частин складу кримінального правопорушення найбільше інформації, необхідної для кваліфікації діяння, передбаченого ст. 250 КК, а також необхідної інформації для вдосконалення цієї статті містить об'єктивна сторона цього діяння. Ознаки об'єктивної сторони досліджуваного кримінального правопорушення відтворено в загальних рисах у законі (ст. 250 КК). Як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення передбачені дії та засоби (вибухові речовини), інші можливі ознаки зовнішнього прояву, які, на наше переконання, можна зрозуміти з існуючих Правил (нормативних актів, які регламентують проведення зазначених робіт), оскільки ст. 250 КК має бланкетну диспозицію. Дотримуючись послідовності висвітлення проблеми об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, які мають важливе значення для вдосконалення приписів цього закону, слід звернути увагу, що вони стосуються наступних основних вимог: 1) необхідно при обґрунтуванні ознак об'єктивної сторони цього діяння відштовхуватися від приписів закону про кримінальну відповідальність (ст. 250КК); 2) потрібно безпосередньо аналізувати ознаки об'єктивної сторони цього діяння, а не описувати форми і види проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів; 3) необхідно встановити такі ознаки об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення, як дії, місце і засоби вчинення цього діяння. Це визначає межі дослідження прояву кримінального правопорушення зовні.

Проведений нами аналіз існуючих точок зору на поняття об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, свідчить, що їх автори, зокрема, О.О. Дудоров [2, с. 772], В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський [3, с. 194], С.Б. Гавриш, З.Г. Корчева [4, с. 229], автори Науково-практичного коментаря до Кримінального кодексу України під редакцією М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка [5, с. 984], М.В. Хворостяний [6, с. 185], С.І. Селецький [7, с. 192], С.С. Яценко [8, с. 532-533], В.А. Клименко [9, с. 348] дають визначення зовнішнього прояву цього діяння загальними фразами, а не з використанням складових (ознак) об'єктивної сторони. Такий підхід авторів не допомагає роботі правозастосов - них органів. Деяку спробу вирішити проблему визначення об'єктивної сторони діяння, передбаченого ст. 250 КК, зробив професор С.Б. Гавриш, який сформулював зовнішній прояв цього кримінального правопорушення за допомогою складових (ознак) цього діяння, а саме: через дії (дії суб'єкта) - проведення вибухових робіт, через місце вчинення діяння - рибогосподарські водойми.

Проведене нами дослідження свідчить, що поняття «проведення вибухових робіт», зазначене в диспозиції цієї статті (ст. 250КК), асоціюється з такою ознакою об'єктивної сторони названого кримінального правопорушення, як дія. Аналіз існуючих точок зору стосовно такої ознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, як дія, викликає необхідність виокремлення позитивних моментів, які будуть необхідні для її належного з'ясування. До них слід віднести те, що: 1) це вибухові роботи, які проводяться на рибогосподарських водних об'єктах; 2) такі вибухові роботи здійснюються за спеціальними проектами у суворій відповідності до єдиних правил безпеки при підривних роботах; 3) такі роботи, як виняток, невідкладні роботи проводяться для підтримання судноплавства та лісосплаву на обмілілих ділянках річок, роботи з примусового скресання сплавних річок і запобігання аваріям при заторах біля мостів та гідротехнічних споруд і заломів при лісосплаві; 4) сьогодні механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду визначений Порядком видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів в Україні від 12 липня 2005 р. №557 [10]; 5) вибухові роботи - це комплекс організаційних і технічних заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням вибухів. Отже, така ознака об'єктивної сторони, як дія - проведення вибухових робіт у рибогосподарських водних об'єктах буде в наявності, коли такі роботи були проведені: 1) в рибогосподарських об'єктах; 2) без спеціального на те дозволу; 3) за відсутності невідкладних випадків; 4) без спеціальних проектів і не в суворій відповідності до Єдиних правил. Спосіб проведення таких робіт сам про себе говорить, що такі роботи проводяться шляхом вибуху. Тому обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього діяння є спосіб проведення таких робіт для підтримання судноплавства та лісосплаву на обмілілих ділянках річок, роботи з примусового скресання сплавних річок і запобігання аваріям при заторах біля мостів та гідротехнічних споруд і затонів при лісосплаві.

Аналіз нормативних актів стосовно з'ясування місця вчинення діяння, передбаченого ст. 250 КК України, свідчить наступне: 1) одні нормативні акти, наприклад, ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» [11] та ст. 68 Водного кодексу України [12] формулюють визначення місця вчинення аналізованого складу кримінального правопорушення: «Рибогосподарський водний об'єкт (його частина) - водний об'єкт (його частина), що використовується для цілей рибного господарства» [11; 12]; 2) інші нормативні акти, наприклад, ст. 26 Закону України «Про тваринний світ» [13] дають відповідно перелік рибогосподарських водних об'єктів: а) «До рибогосподарських об'єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування чи розведення риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія у межах континентального шельфу України» [13]; б) «Рибогосподарські водні об'єкти - озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу усіх учасників обмежується в інтересах рибного господарства» [13]; 3) треті нормативні акти, наприклад, п. 2.1 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства» [14], «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства» [15] та ст. 13 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» [11] дають визначення рибогосподарських об'єктів та їх класифікацію: а) «Ст. 2…. рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів; рибогосподарські водойми загального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об'єктів за окремими особами» [14]; б) «п. 2.1…. рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів; рибогосподарські водойми загального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об'єктів за окремими особами; рибогосподарські водойми спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів за окремими особами…» [15]; в) «Ст. 13. Рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), які використовуються для цілей рибного господарства. Рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) поділяються на рибогосподарські водні об'єкти загальнодержавного та місцевого значення. До рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води і територіальне море (з лиманами та естуаріями), виключна (морська) економічна зона України; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що розташовані і використовуються на території більш як однієї області, а також їх протоки всіх видів. До рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) місцевого значення належать водні об'єкти (озера, річки та їх протоки всіх порядків, водосховища), що розташовані і використовуються у межах однієї області та не належать до водних об'єктів загальнодержавного значення» [11].

Для наукового з'ясування та практичного застосування цієї ознаки при кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, необхідно з кожного із досліджених нормативних актів взяти ті позитивні положення, які дадуть нам повноту такої ознаки об'єктивної сторони цього складу, як місце його вчинення. Так, стосовно визначення рибогосподарських водних об'єктів має використовуватися термін «водний об'єкт», а не термін «водойми», оскільки він біль ширший. Крім того, на нашу думку, більш повне визначення рибогосподарських водних об'єктів можна запропонувати, охопивши усі визначення, їх класифікації та види.

Таким чином, під рибогосподарськими водними об'єктами слід розуміти водні об'єкти (його частини) загальнодержавного та місцевого значення, водні об'єкти (його частини) загального та спеціального користування, які використовуються (можуть використовуватись) для розведення, вирощування, відтворення, лову (добування) риби та інших водних живих ресурсів, де водогосподарська діяльність обмежується в інтересах охорони рибних запасів або диких водних тварин та інших водних живих ресурсів.

Ще однією ознакою об'єктивної сторони цього діяння є засоби його вчинення. Засоби вчинення кримінального правопорушення, в тому числі і передбаченого ст. 250 КК, свідчать про те, які предмети матеріального світу використані особою для виконання дії, спрямованої на завдання шкоди об'єкту, що охороняється законом про кримінальну відповідальність. Із аналізу диспозиції ст. 250 КК випливає той факт, що для діяння, передбаченого цією статтею, така ознака об'єктивної сторони, як засоби, є обов'язковою. Враховуючи те, що в диспозиції ст. 250 КК йдеться про проведення вибухових робіт, це означає, що вони мають відбуватися з використанням певних засобів - вибухових речовин. Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України від 1 жовтня 1999 р.; п. 13.1 наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» від 21.09.1998 р. №622 до вибухонебезпечних матеріалів (речовин) відносяться хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого само поширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворення газів) [16; 17]. У п. 1.3 Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2019 р. термін вживається в такому значенні: «Вибухові матеріали - вибухові пристрої промислового та саморобного виготовлення, вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини. Вибуховий пристрій - спеціально виготовлений промисловим або саморобним способом пристрій одноразового застосування, який за певних обставин спроможний до вибуху з утворенням уражаючих факторів за допомогою використання енергії хімічного вибуху. Вибухові речовини - хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів. У той же час засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для здійснення вибуху» [18]. Крім того, ст. 1 Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» №5459-VI від 16.10.2012 р. вживає терміни в такому значенні: «…вибухові матеріали - вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини; вибухові речовини - хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів; засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для здійснення вибуху.» [19]. П. 6 та 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26квітня 2002 року №3 вживає терміни в такому значенні: «До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню. Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин» [20].

Аналіз нормативно-правових актів та відповідної постанови Пленуму Верховного Суду України свідчить, що Гірничий Закон України від 1 жовтня 1999 року та Інструкція МВС України від 21 серпня 1998 року №622 використовують терміни «вибухонебезпечні матеріали» та «вибухонебезпечні речовини» як синоніми. Натомість, Інструкція про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України вживає поняття «вибухові матеріали» як узагальнююче, що включає такі складові: вибухові пристрої, вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини [18]. Аналогічним є вживання цих понять і в Законі України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» від 23 грудня 2004 р. №2288-IV [19]. У той же час, п. 6 названої вище постанови Пленуму Верховного Суду дає примірний перелік вибухових речовин та визначення вибухових пристроїв.

З метою встановлення засобів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, необхідних для кваліфікації цього діяння, потрібно здійснити наступне: 1) з'ясувати понятійний апарат, який використовується для засобів вчинення цього діяння; 2) визначитися з вибуховими пристроями, засобами ініціювання вибухових речовин; виробами та пристроями, що містять вибухові речовини; 3) максимально перерахувати вибухові речовини та деякі поняття, які вживають для їх переліку; 4) запропонувати збірне, узагальнююче поняття, яке б об'єднувало зазначені складові цих засобів. У цьому контексті звернемося до тлумачення терміну «речовина». Новий тлумачний словник сучасної української мови трактує цей термін як «. те, з чого складається фізичне тіло.» [21, с. 568]. Натомість, цей же словник вживає термін «матеріал» як «…речовина, предмет, сировина, що використовується з певною метою.» [21, с. 368]. Проте більш вдало роз'яснює термін «матеріал» Новий тлумачний словник української мови, зокрема як «.те, з чого що-небудь виготовляють, виробляють, будують тощо; сировина, зна - діб, знадібок.» [22, с. 154].

Аналіз цих двох термінів свідчить про те, що речовина - це лише те, з чого складається фізичне тіло, а матеріалом може бути сировина або предмет, з чого що-небудь виробляють чи будують. Тобто це різні за змістом і будовою складові матеріального світу.

Для з'ясування п. 1 запропонованого нами пошуку необхідно визначитися, що слід відносити до амоналів та амотолів. З цією метою звернемося до словників. Так, «Украинский Советский Энциклопедический Словарь» термін «амонали» трактує як «…взрывчатые вещества, состоящие из смеси нитрата аммония, тринитротолуола, порошкообразного алюминия, угля и др. веществ; «аммотолы» - с горючими веществами, дизельным допливом, древесной мукой и др. - динамоны. Аммоналы почти целиком заменены аммонитами и др. взрывчатыми веществами» [23, с. 65]. Дещо подібне тлумачення терміну «амонали» наводить «Военный энциклопедический словарь». Це «. ам - миачно-селитренные взрывчатые вещества, содержащие кроме аммиачной селитры нитросоединения (тротил и др.) и алюминий. Теплота взрыва 5,1-5,9 МДж/кг, водоустойчивые (сохраняют взрывные свойства после выдержки в воде). Применяются в шахтах, не опасных по газу и пыли, а также для подрыва ледовых полей и др.» [24, с. 31]. У той же час «Большой толковый словарь иностранных слов» тлумачить термін «амонали» як «аммон (ий) + ал (алюминий). хим. Взрывчатые смеси из группы аммиачно-се - литренных; в их состав входят аммониевая селитра, алюмиий, уголь, парафин, и др. добавки; применяется в горном и военном деле (см. аммониты)…» [25, с. 95]. Натомість, термін «амоніти» означає: «…от гр. аммо (нит) + нитро). хим. Аммиачно-селитренные врывчатые смеси, в состав которых входят взрывчатые нитросоединения» [25, с. 95]. Крім того, «Военный энциклопедический словарь» трактує термін «амоніти» як: «. аммиачно-селитренные взрывчатые вещества, содержащие кроме аммиачной селитры нитросоединения (тротил, гексоген и др.), иногда с добавками нитроэфиров. Теплота взрыва 3,4-3,5 Дж/кг. Малочувствительные к удару, трению и огню. Применяются при выполнении взрывных работ, в подземных выработках; в военное время могут использоваться для снаряжения боеприпасов.» [25, с. 31].

Слід акцентувати увагу на тому, що в довідниковій літературі поняття «амотоли» визначається як: «. аммиачно-сели - тренные взрывчатые вещества, содержащие кроме аммиачной селитры тротил (до 60%). Теплота взрыва наиболее распостра - ненных аммотолов 80/20 (80% аммиачной селитры и 20% тротила) 4МДж/кг. Применяется для снаряжения авиабомб, артиллерийских снарядов, а также для взрывных работ.» [23, с. 31]. У той же час термін «ди - намони» трактується як: «. аммиачно-сели - тренные взрывчатые вещества, содержащие, кроме аммиачной селитры, легко окисляющиеся горючие добавки (порошкообразный алюминий или ферросилиций, древесный уголь и т.п.). Широко применяется при проведении взрывных работ; в военное время могут использоваться для снаряжения боеприпасов…» [23, с. 234].

В існуючих публікаціях під вибуховими пристроями розуміють: саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створювати вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин [26, с. 803].

Аналіз точки зору В.О. Навроцького і п. 7 відповідної постанови Пленуму Верховного Суду України свідчить, що у них відсутні суперечності. Тому залишається максимально перерахувати вибухові речовини та інші складові, що можуть використовуватися або використовуються при проведенні вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів. До вибухових речовин відносяться: порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин, піроксилін, амоніти, інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню, вибухові суміші нітрату амонію з твердим горючим пальним і вибуховими речовинами (з тринітротонулолом - амотоли, з порошком алюмінію - амонали, з горючими речовинами (дизельним пальним, деревинним борошном та ін.) - динамони), вибухові пристрої, засоби ініціювання вибуху.

Таким чином, можна стверджувати, що: 1) вибухові речовини і вибухові матеріали - різні складові такого об'єднуючого поняття, як засоби вчинення діяння, передбаченого ст. 250 КК; 2) під засобами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, слід розуміти: вибухові речовини, вибухові матеріали, вибухові пристрої та засоби ініціювання вибуху.

Порівняльно-правове дослідження кримінального правопорушення проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів за ККУкраїни та за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав свідчить, що у ККУкраїни (ст. 250) [1], КК Латвійської Республіки (ст. 113) [27], ККРеспубліки Польща (§ 2 ст. 181) [28], ККРФ (ст. 257) [29], КК Азербайджанської Республіки (ст. 247) [30] об'єктами є суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони різних за переліком предметів (природних компонентів), що знаходяться у водних об'єктах, тобто стосуються відносин у різній інтерпретації. Уявляється, що є підстави певною мірою схилитися до позиції законодавця Латвійської Республіки та Російської Федерації, але необхідно конкретизувати їх положення.

Щодо предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 250 КК, то під ним слід розуміти: 1) рибні запаси, до яких відносяться прісноводні, солонуватоводні, морські, андромні, напівпрохідні, катадром - ні риби всіх видів на всіх стадіях розвитку (статевозрілі екземпляри, мальки, ікра), життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування (знаходження) у воді, що перебувають у стані природної волі, які знаходяться у рибогосподарських штучних природних водних об'єктах, а також у межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, водойм, що знаходяться на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення; 2) дикі водні тварини, до яких належать гідробіонти, тварини, все життя яких проходить у воді, хордові, в тому числі хребетні - першозвіри, або клоачні - загін однохордових і живонароджуючих - сумчасті і плацентарні (морські і прісноводні ссавці, плазуни, земноводні) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі, ракоподібні) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що перебувають у стані природної волі, які знаходяться у рибогосподарських штучних або природних водних об'єктах, а також у межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, водойм, що знаходяться на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення. Аналогічний предмет характерний для КК Латвійської Республіки, за виключенням птахів. Дещо ширший перелік предметів злочину властивий для ст. 181 КК Республіки Польща, оскільки тут йдеться про рослинний та тваринний світ. Згідно зі ст. 257 КК РФ більшість вчених предметом злочину визнають водні біологічні ресурси, під якими відповідності до п. 1 ст. 1 Федерального закону від 20 грудня 2004 р. №166-ФЗ «О рыболовстве и сохранении водных биологических ресурсов» розуміються риби, водні безхребетні, водні савці, водорості, інші водні тварини і рослини, що знаходяться в стані природної волі. Важливо звернути увагу на водорості - це фотосинтезуючі організми, життєвий цикл яких протікає в частково або повністю зануреному у воду стані [31, с. 233]. В якості предмета цього кримінального правопорушення вчені виділяють кормові запаси, до яких відносяться організми тваринного походження, водна рослинність, планктонні водорості, личинки, інші біологічні речовини, що слугують кормом для риб та інших водних тварин [32, с. 350]. З позиції предмета кримінального правопорушення є певний інтерес використати деякі положення російського законодавства щодо розширення переліку предметів і в ст. 250 КК.

За ст. 115 КК Латвійської Республіки об'єктивна сторона злочину характеризується активними діями: 1) проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони тварин; 2) проведення меліоративних робіт з порушенням правил охорони тварин; 3) проведення лісозаготівельних робіт з порушенням правил охорони тварин; 4) проведення інших робіт з порушенням правил охорони тварин. Наслідки цього злочину можуть бути наступні: 1) істотна шкода рибним ресурсам; 2) істотна шкода птахам; 3) істотна шкода іншим диким тваринам. Наступною ознакою об'єктивної сторони цього злочину є причинний зв'язок між діями і наслідками, що зазначені у законі. Характерною ознакою об'єктивної сторони проведення вибухових робіт є спосіб вчинення злочину шляхом вибуху та засоби вчинення цього злочину (це вибухові речовини, вибухові матеріали, вибухові пристрої та засоби ініціювання вибуху). Крім того, місцем вчинення цього злочину є рибогосподарські водні об'єкти. Ч. 2 цієї статті характеризується тими діями, які призвели до великої шкоди рибному господарству.

За § 2 ст. 181 КК Республіки Польща об'єктивна сторона злочину характеризується такими діями: 1) знищення рослин всупереч обов'язковим правилам, що діють на охоронюваній території; 2) знищення тварин всупереч обов'язковим правилам, що діють на охоронюваній території; 3) пошкодження рослин всупереч обов'язковим правилам, що діють на охоронюваній території; 4) пошкодження тварин всупереч обов'язковим правилам, що діють на охоронюваній території; та необхідним причинним зв'язком між діями і наслідками. Також об'єктивна сторона цього злочину характеризується наслідками, завданням істотної шкоди. Крім того, цей злочин характеризується місцем вчинення злочину - це охоронювана територія.

Законодавець закріпив у ст. 257 КК РФ та криміналізував порушення встановлених чинними нормативними актами правил охорони водних біологічних ресурсів при виконанні сплаву деревини, будівництва мостів, дамб, транспортуванні деревини та інших лісних ресурсів, проведенні вибухових та інших робіт, а рівно експлуатації водозабірних споруд і перекачующих механізмів (при цьому для притягнення особи до відповідальності за цією статтею необхідно, щоб настали суспільно небезпечні наслідки у виді масової загибелі риби або інших водних біологічних ресурсів, знищення в значних розмірах кормових запасів чи настання інших тяжких наслідків, також повинно бути встановлено необхідний причинний зв'язок між порушеннями, що були допущені, і наслідками, що настали) [31, с. 351]. Для цього діяння характерна така ознака, як місце вчинення злочину - це водні рибогосподарські об'єкти. За ознакою проведення вибухових робіт характерний спосіб вчинення злочину - це вчинення злочину шляхом вибуху, а отже. за цією ознакою властиві засоби вчинення злочину - це вибухові речовини, вибухові пристрої, вибухові матеріали.

Аналіз злочинів, передбачених вищена - веденими статтями кримінальних кодексів зарубіжних держав, свідчить, що для національного законодавства (ст. 250 КК) потрібно сприйняти позитивні моменти, що містяться в об'єктивній стороні для ч. 1 ст. 250 КК. Так, мають зазначатися: 1) активні дії; 2) місце вчинення кримінального правопорушення, а саме рибогосподарські водні об'єкти; 3) спосіб вчинення діяння такий, який відбувається шляхом вибуху; 4) засоби вчинення кримінального правопорушення; 5) якщо це створило загрозу знищення або пошкодження водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів). Крім того, ст. 250 КК потрібно доповнити ч. 2, скориставшись порівняльним дослідженням «ті самі дії, якщо вони призвели до знищення або пошкодження водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів)».

Аналіз судової практики за ст. 250 КК свідчить, що під суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого цією статтею, слід розуміти фізичну осудну, службову особу, відповідальну за правильну організацію і проведення вибухових робіт, або керівництво вибуховими роботами, зобов'язану виконувати правила охорони рибних запасів при проведенні вибухових робіт, або неслужбову особу, як виконавця проведення вибухових робіт, зобов'язану виконувати правила охорони рибних запасів при проведенні вибухових робіт (особи, на яких лежить обов'язок дотримуватись таких правил), або приватну особу, яка здійснює вибухові роботи, зобов'язану виконувати правила охорони рибних запасів, якій до моменту вчинення діяння виповнилося 16 років (громадяни України, громадяни зарубіжних держав, особи без громадянства).

У відповідних статтях зарубіжних кримінальних кодексів, що аналізувалися, не міститься прямої вказівки на те, що суб'єктом злочину є особа, відповідальна за дотримання правил охорони водних біологічних ресурсів. Проте, стосовно ст. 257 КК РФ в науковій літературі висловлюється думка про те, що суб'єктом злочину виступає особа, безпосередньо зайнята сплавом деревини, будівництвом моста, дамби, транспортуванням деревини та інших лісних ресурсів, здійсненням вибухових робіт або експлуатацією водозабірної споруди, перекачуючого механізму, зобов'язана по службі дотримуватися правил охорони водних біологічних ресурсів; інші відповідальні за виконання відповідних дій, в тому числі службові особи [33, с. 180]. Також зазначається, що така відповідальність на особу може бути покладена в силу її службового становища, закону або службового доручення (це можуть бути керівники, заступники, головні інженери організацій, начальники відділів, тобто особи, що відповідають за яку-небудь ділянку робіт) [32, с. 373]. Ця загальна невирішеність дає підстави в ч. 2 ст. 250 КК передбачити таку кваліфікуючу ознаку, як «ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням влади або службового становища».

Висновки. На підставі проведеного дослідження можна сформулювати ст. 250 КК України в такій редакції: «Ст. 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони водних біологічних ресурсів.

1. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів), якщо це створило загрозу знищення або пошкодження таких ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, - карається…

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до знищення або пошкодження водних біологічних ресурсів (рибних запасів або диких водних тварин, або кормових запасів), або вчинені службовою особою з використанням влади або службового становища, - караються.».

Список використаних джерел

1. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. №2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341 - 14#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

2. Дудоров О.О. Злочини проти довкілля. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. К.: Каннон, 2001. С. 629-772.

3. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини: [навч. посібник] / В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський. К.: Істина, 2005. 380 с.

4. ГавришС.Б., КорчеваЗ.Г. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Бажанов М. І., Баулін Ю.В., Гавриш С.Б. та ін.; за редакцією професорів М. І. Бажанова, В.В. Ста - шиса, В.Я. Тація. Київ - Харків: Юринком Ін - тер, Право, 2002. С. 229.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: у 2-хч. / під заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. К.: Форум, 2004. Ч. 2. 984 с.

6. Хворостяний М.В. Проведення підривних робіт з порушенням правил охорони рибних запасів і диких водних тварин (ст. 250 КК). Кримінальне право України. Особлива частина: [підручник] / БабійА.П., До - броход І. С., Кармазін Ю.А. та ін.; за заг. ред. Є. Л. Стрельцова. Х.: Одіссей, 2009. С. 185.

7. Селецький С. І. Кримінальне право України. Особлива частина: [навчальний посібник]. К.: Центр учбової літератури, 2007. 504 с.

8. Яценко С.С. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів. Кримінальне право України. Особлива частина: [підручник для студентів юридичних вузів і факультетів] / Авт. колектив: Ан - друсів Г.В., Лихова С.Я., Яценко С.С. та ін.; за ред. П.С. Матишевського. К: Юринком Інтер, 1999. С. 532-533.

9. КлименкоВ.А. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250). Кримінальне право України. Особлива частина: [підручник] / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. Вид. 2-ге, переробл. та допов. К.: Атіка, 2008. С. 348-349.

10. Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №557. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/5 5 7-2 005-%D0% BF#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

11. Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біо - ресурсів: Закон України від 08.07.2011 р. №3677-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3677-17#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

12. Водний кодекс України: Закон України від 06.06.1995 р. №213/95-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0% B2% D1% 80#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

13. Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001 р. №2894-III. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

14. Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. №1126. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1126-98-%D0% BF#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

15. Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства: Наказ Держкомрибгоспа України від 15.02.1999 р. №19. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0269-99#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

16. Гірничий закон України: Закон України від 06.10.1999 р. №1127-XIV. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-14#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

17. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолоще - ної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів: Наказ МВС України від 21.08.1998 р. №622. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0637-98#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

18. Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 19.08.2019 р. №691. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081 - 19#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

19. Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення: Закон України від 23.12.2004 р. №2288-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2288 - 15#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

20. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Верховного Суду України від 26.04.2002 р. №3. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v0003700-02#Text (Дата звернення: 19.06.2021).

21. Новий тлумачний словник сучасної Української мови / Уклад.: Радченко І. О., Орлова О.М.К.: ПП Голякова В.М., 2006. 768 с.

22. Новий тлумачний словник Української мови / Уклад.: В. Яременко, О. Сліпуш - ко. У 3-х т. Т 2: К-П.К.: «Аконіт», 2004. 928 с.

23. Украинский Советский Энциклопедический Словарь. В 3-хт. / Редкол.: А.В. Кудрявцев (ответ. ред.) и др. К.: Глав. ред. УСЭ, 1988. Т.1. 756 с.

24. Военный энциклопедический словарь / Пред. глав. ред. комиссии Н.В. Огарков. М.: Воениздат, 1983. 863 с.

25. Надень-ЧервинскаяМ.А., Чер - винскийП.П. Большой толковый словарь иностранных слов. Ростов-на-Дону: «Феникс», 1995. Т 1. 320 с.

26. Навроцький В.О. Злочини проти громадської безпеки. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 9-те вид., переробл. та доповн. К.: Юридична думка, 2012. С. 783-821.

27. The Latvian Penal Code / edited and introduction by A. Lukashov, E. Sarkisova, translated from Latvian by ALukashov. St Petersburg: «Yuridiсhesky Center Press», 2001. 313 p.

28. The Polish Penal Code / edited by A. Lukashov and N. Kuznetsova, introduction by A. Lukashov and E. Sarkisova, translated from Polish by D. Barilovitch. St Petersburg: «Yuridichesky Center Press», 2001. 234p.

29. Уголовный кодекс Российской Федерации от 24 мая 1996 г. в редакции от 23.07.2013 г. (с измен., вступающим в силу с 01.09.2013 г.): принят Гос. Думой 24 мая 1997 г. Вступил в действие 1 янв. 1997 г. М.: Б. и., 1997. 351 с.

30. Уголовный кодекс Азербайджанской республики / научн. редакт., предисл. О.М. Рагимова; пер. с азейрб. Б.Э. Аббасова. СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. 325 с.

31. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А.М. Прохоров. М.: Сов. энциклопедия, 1984. 1600 с.

32. Тимошенко Ю.А. Преступления в области охраны водных биологических ресурсов и животного мира (ст. 256-259 УК РФ). Энциклопедия уголовного права Т. 23. Экологические преступления интересов службы в коммерческих и иных организациях. СПб ГКА. СПб.: Издание профессора Малинина, 2013. С. 270-430.

33. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / под ред. Н.А. Громова. М., 2007. 927 с.

References

кримінальний злочин рибний законодавство

1. Verkhovna Rada Ukrainy. (2001). Kryminalnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy №2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14#Text (Last accessed: 19.06.2021) [in Ukrainian].

2. Dudorov, O.O. (2001). Zlochyny proty dovkillia. In: Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy vid 5 kvitnia 2001 roku / za red. M.I. Melnyka, M.I. Khavroniuka. K.: Kannon, 629-772 [in Ukrainian].

3. Kuznietsov, V.O., Strelbytskyi, M.P., Hizhevskyi, V.K. (2005). Kryminalne pravo Ukrainy: Zahalna ta Osoblyva chastyny: [navch. posibnyk]. K.: Istyna [in UKrainian].

4. Havrysh, S.B., Korcheva, Z.H. (2002). Provedennia vybukhovykh robit z porushenniam pravyl okhorony rybnykh zapasiv. In: Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna: Pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv / Bazhanov M.I., BaulinYu.V., HavryshS.B. ta in.; za red. M.I. Bazhanova, V.V. Stashysa, V. Ya. Tatsiia. Kyiv-Kharkiv: Yurynkom Inter, Pravo, 229 [in Ukrainian].

5. Naukovo-praktychnyi komentar do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy: u 2-khch. (2004) / pid zah. red. M.O. Potebenka, V.H. Honcharenka. K.: Forum. Ch. 2 [in Ukrainian].

6. Khvorostianyi, M.V. (2009). Provedennia pidryvnykh robit z porushenniam pravyl okhorony rybnykh zapasiv i dykykh vodnykh tvaryn (st.250 KK). In: Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna: [pidruchnyk] / Babii A.P., Dobrokhod I.S., Karmazin Yu. A. ta in.; za zah. red. Ye. L. Streltsova. Kh.: Odissei, 185 [in Ukrainian].

7. Seletskyi, S.I. (2007). Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna: [navchalnyi posibnyk]. K.: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

8. Yatsenko, S.S. (1999). Provedennia vybukhovykh robit z porushenniam pravyl okhorony rybnykh zapasiv. In: Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna: [pidruchnyk dlia studentiv yurydychnykh vuziv i fakultetiv] / Avt. kol.: Andrusiv H.V., Lykhova S. Ya., Yatsenko S.S. ta in.; za red. P.S. Matyshevskoho. K.: Yurynkom Inter, 532-533 [in Ukrainian].

9. KlymenkoV. A. (2008). Provedennia vybukhovykh robit z porushenniam pravyl okhorony rybnykh zapasiv (st.250). In: Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna: [pidruchnyk] / Yu. V. Aleksandrov, O.O. Dudorov, V.A. Klymenko ta in.; za red. M.I. Melnyka, V.A. Klymenka. Vyd. 2-he, pererobl. ta dopov. K.: Atika, 348-349 [in Ukrainian].

10. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2005). Pro zatverdzhennia Poriadku vydachi dozvoliv na provedennia robit na zemliakh vodnoho fondu: Postanova №557. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/557-2005-%D0% BF#Text (Last accessed: 19.06.2021) [in Ukrainian].

11. Verkhovna Rada Ukrainy. (2011). Pro rybne hospodarstvo, promyslove rybalstvo ta okhoronu vodnykh bioresursiv: Zakon Ukrainy №3677-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3677-17#Text (Last accessed: 19.06.2021) [in Ukrainian].