Право та окремі аспекти світу атомів і бітів (робототехніка, штучний інтелект, цифрова людина)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Право та окремі аспекти світу атомів і бітів (робототехніка, штучний інтелект, цифрова людина)

О.Е. Радутний, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Радутний О.Е. Право та окремі аспекти світу атомів і бітів (робототехніка, штучний інтелект, цифрова людина)

Стаття присвячена дослідженню взаємовпливу окремих аспектів світів атомів і бітів, а у найближчій перспективі - кубітів, та світу права. В епоху глобального перерозподілу всього (Redistribution of Everything) першочерговими завданнями для вдосконалення правової доктрини вбачаються питання, що пов'язані з роботизацією та автоматизацією, Всеосяжним Інтернетом (Internet of Everything), Інтернетом мікроорганізмів, штучним інтелектом, Big Data, хмарними обчисленнями, 3D- та 4D-друком, цифровою людиною, біоінженерією, генною інженерією, нанотехнологіями, високотехнологічними імплантами, RFID-татуюванням, новими речовин та матеріалами, квантовою технологією тощо.

Звертається увага на можливість маргіналізації значних груп населення або цілих регіонів у зв'язку з прискореною роботизацією та відтоком капіталу з країн з дешевою робочою силою до материнських юрисдикцій.

Пропонується здійснювати випереджувальне реагування на озброєння злочинного світу передовими технологіями (використання дронів, трекінгових систем відстежування, мережі Darknet, здійснення атак комп'ютерними вірусами, створення фішингових інтернет-сторінок, використання цифрового образу конкретної особи тощо) та методами організації певних процесів (франчайзинг, корпоративна соціальна відповідальність, офшоринг, концентрична або горизонтальна диверсифікація бізнесу) тощо.

Наведено додаткові аргументи з приводу можливості визнання штучного інтелекту суб'єктом правовідносин, а цифрової людини новим спеціальним суб'єктом правопорушення або об'єктом злочинного впливу.

Ключові слова: штучний інтелект, цифрова людина, право, суб 'єкт правовідносин, спеціальний суб 'єкт, об'єкт злочинного впливу, Darknet, роботизація, Всеосяжний Інтернет.

Радутный А. Э. Право и отдельные аспекты мира атомов и битов (робототехника, искусственный интеллект, цифровой человек)

Статья посвящена исследованию взаимовлияния между отдельными аспектами миров атомов и битов, а в ближайшей перспективе - кубитов, и мира права. В эпоху глобального перераспределения всего (Redistribution of Everything) первоочередными задачами для совершенствования правовой доктрины являются вопросы, связанные с роботизацией и автоматизацией, Всеобъемлющим Интернетом (Internet of Everything), Интернетом микроорганизмов, искусственным интеллектом, Big Data, облачными вычислениями, 3D- и 4D-печатью, цифровым человеком, биоинженерией, генной инженерией, нанотехнологиями, высокотехнологичными имплантами, RFID- татуированием, созданием новых веществ и материалов, квантовой технологией и т.п.

Обращается внимание на возможность маргинализации значительных групп населения или целых регионов в связи с ускоренной роботизацией и оттоком капитала из стран с дешевой рабочей силой к материнским юрисдикциям.

Предлагается осуществлять опережающее реагирование на вооружение преступного мира передовыми технологиями (использование дронов, треккинговых систем отслеживания, сети Darknet, осуществление атак компьютерными вирусами, создание фишинговых интернет-страниц, использование цифрового образа конкретной личности и т.д.) и методами организации определенных процессов (франчайзинг, корпоративная социальная ответственность, офшоринг, концентрическая или горизонтальная диверсификация бизнеса) и др.

Приведены дополнительные аргументы относительно возможности признания искусственного интеллекта субъектом правоотношений, а цифрового человека новым специальным субъектом правонарушения или объектом преступного воздействия.

Ключевые слова: искусственный интеллект, цифровой человек, право, субъект правоотношений, специальный субъект, объект преступного воздействия, Darknet, роботизация, Всеобъемлющий Интернет.

Radutniy O. E. Law and some aspects of the world of atoms and bits (robotics, artificial intelligence, digital human being)

The article is devoted to the study of the interaction of certain aspects of the worlds of atoms and bits, and in the near future - qubits, and the world of law. In the era of global Redistribution of Everything the priorities for improving legal doctrine are issues related to robotics and automation, Internet of Everything, Internet of microorganisms, artificial intelligence, Big Data, cloud computing, 3D and 4D printing, digital human being, bioengineering, genetic engineering, nanotechnology, high-tech implants, RFID tattoos, new substances and materials, quantum technology, etc.

Attention is drawn to the possibility of marginalization of large groups of the population or entire regions due to accelerated robotization and the outflow of capital from countries with cheap labor to maternal jurisdictions.

It is proposed to carry out a proactive response to the armament of the criminal world with advanced technologies (drones, tracking systems, Darknet, computer viruses, phishing websites, illegal using of digital image of a particular person, etc.) and methods of organization (franchising, corporate social responsibility, offshoring, concentric or horizontal business diversification), etc.

Additional arguments are given regarding the possibility of recognizing artificial intelligence as a legal persona and digital person as a new special criminals or an object of criminal influence.

Key words: artificial intelligence, digital human being, law, legal persona, special criminals, object of criminal influence, Darknet, robotics, Internet of Everything.

Постановка проблеми

право штучний інтелект цифрова людина

Інформаційні технології, що сприяли появі Всеосяжного Інтернету (Internet of Everything), штучного інтелекту, Big Data (обсягів інформації настільки великих розмірів, що традиційні способи обробки не можуть бути застосовані до них), хмарних обчислень, SD-друку, цифрової людини (вдосконаленої завдяки біоінженерії, у тому числі, генної інженерії, нанотехнологіям, високотехнологічним імплантам, або шляхом перенесення свідомості на іншій но- сій Радутний О Е, 'Цифрова людина з точки зору загальної та інформаційної безпеки: філософський та кримінально-правовий аспект' (2018) 2 Інформація і право 158-171), а так само новому оберту автоматизації та роботизації, існують і розвиваються на перехресті двох реальностей - атомів фізичного світу та бітів (у перспективі - кубітів) інформації. Вони підкоряються різним законам природи і суспільства, але це не заважає їм здійснювати взаємні перетинання та вплив.

Обидві реальності атомів фізичного світу та бітів інформації, кожна окремо або разом, впливають на право та його галузі у меншій або більшій мірі. Взаємний вплив відбувається й у зворотному напрямку. Але якщо в одних випадках право позбавлене доступу до певних областей (наприклад, не принципово, якою є правова характеристика теорії великого вибуху, теорії струн, траєкторії руху планет чи елементарних часток), то в інших воно через своїх провідників здійснює спроби відповідної регламентації (зокрема, у випадках клонування,

трансплантації органів або проведення абортів, видобутку та обігу криптовалют, використання імплантів, чіпів та об'єктів робототехніки під керуванням штучного інтелекту, роботизації та автоматизації, утворення раніше невідомої віртуальної сутності та повноцінного залучення її до кола суб'єктів правовідносин, як це сталося свого часу з юридичною особою, регламентацією та упорядкуванням на рівні кримінального права природного або неприродного способу статевих відносин (ст. 155 КК України), об'єднання вуглецевої технології, що має справу з тілом живої істоти, з кремнієвою технологією Kaku Michio, Physics of the Impossible: A Scientific Exploration Into the World of Phasers, Force Fields, Teleportation, and Time Travel. Doubleday Publishing, Duke University

Libraries (2008) 233 у вигляді штучного інтелекту, імплантів, об'єктів робототехніки, результатом чого може стати перенесення структури мозку людини нейрон за нейроном на неорганічний або напівор- ганічний носій, в тому числі на хмарну платформу обчислень, тощо).

У переважній більшості випадків право реагує на нові виклики ретроспективно, проходячи шлях від з'ясування важливості певної проблематики та усвідомлення необхідності її регулювання на рівні окремого конфлікту до розробки загальнообов'язкового правила поведінки.

Втім, щодо робототехніки, штучного інтелекту, квантового комп'ютеру, Всеосяжного Інтернету (Internet of Everything), SD-друку, Big Data, хмарних обчислень, цифрової людини та інших високо- технологічних аспектів буденності та найближчого майбутнього право має реагувати наперед, адже будь-який із проривів у зазначених галузях, а так само їх ланцюгова реакція можуть не залишити часу і можливостей для цього. Першочерговими завданнями для ревізії правової доктрини з метою її вдосконалення вбачаються питання, які пов'язані з вищезгаданими та іншими революційними досягненнями практично в будь-якій галузі знань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомі внески у дослідження взаємовпливу права та сучасних технологій вже здійснені Emily M. Weitzenboeck, Ryan Calo, Peter M. Asaro, Christoffer Hernжs, P. Cerka, J. Grigienи, G. Sirbikytи, S. Chopra, L. White та ін., у галузі вітчизняного права - Д. С. Азаровим, О. А. Барановим, В. С. Ба- тиргареєвою, Ю. В. Бауліним, В. І. Борисовим, В. М. Брижком, М. В. Карчевським, В. А. Мисливим, А. А. Музикою, В. О. Навроцьким, В. І. Павликівським, В. Г. Пилипчуком, Н. А. Савіновою, Є. Л. Стрельцовим, В. Я. Тацієм, В. О. Туляковим, П. Л. Фрісом, М. І. Хавронюком Є. О. Харитоновим, О. І. Харитоновою, К. В. Юртаєвою та іншими поважними колегами й науковими розвідниками. Проте, ця сфера продовжує бути настільки багатовимірною, що залишає поле для подальшої діяльності.

Мета статті полягає в аналізі взаємовпливу права та окремих аспектів нових технологій, пов'язаних, зокрема, зі штучним інтелектом, робототехнікою та цифровою людиною, а так само суспільно значущих наслідків такого взаємовпливу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Одним з тектонічних рушіїв суспільних процесів сьогодення виступає початок глобального перерозподілу всього (Redistribution of Everything). Про нього було оголошено Клаусом Швабом (Klaus Martin Schwab), засновником та виконавчим директором міжнародної неурядової організації «Всесвітній економічний форум» (World Economie Forum, Женева, Швейцарія). Під іншою назвою цей процес відомий як четверта промислова революція. Ознаками такого перерозподілу виступають зміна парадигми трудових відносин (самозайнятість типу freelance, платформи типу Uber або повна відмова від офісних приміщень за прикладом компаній Twitter та Slack, які, з одного боку, надають працівникові певної свободи вибору робочого завдання, гнучкості графіку його виконання поряд з усуненням витрат часу та ресурсів на вирішення транспортної проблеми, можливості облаштування робочого місця на свій смак та міжнародної співпраці, але, з другого боку, позбавляють соцпакету, оплачуваних вихідних та відпусток, покладають додаткові витрати на організацію робочого місця, призводять до скорішого вигорання через недотримання балансу між роботою та особистим життям, а так само звільняють роботодавця від численних обов'язків); поступове привчання представників робочих та інших спеціальностей середньої ланки до того, що в їх послугах не настільки зацікавлені, як раніше (так, сьогодні 70 % американців не є вигідним повертатися на роботу у зв'язку з високим рівнем виплат по безробіттю через COVID-19 Benen Steve, 'For 14th straight week, unemployment filings top 1 million' (MSNBC, June 25, 2020) <https://www.msnbc.com/ rachel-maddow-show/Mth-straight-week-unemployment-filings- top-1-million-n1232091> (дата звернення 12.02.2021)); пропозиція безумовного доходу без виконання будь-якої роботи (наприклад, упродовж 2017 р. у Фінляндії у порядку експерименту сплачували 2 тис. безробітним громадянам по 560 евро на місяць); суттєве обмеження пересувань по всьому світу; посилення географічної локалізації, у тому числі запровадження акценту перебування в одному визначеному місці (stay home - залишайся вдома); розширення обсягу і змісту відомостей, які збираються та обробляються щодо окремої особи, зокрема у вигляді цифрового сліду; перетворення приватної інформації на один із головних товарів ХХІ ст. Також сюди слід віднести заходи посилення контролю (відеоспостереження, трекінг самопочуття та настрою, пульсу, тиску, серцевого ритму, кількості пройдених за день кроків, часу ефективного сну тощо), в тому числі через засоби персональної електроніки wearable electronics - фітнес-браслети, датчики ЕКГ та серцебиття тощо - від Apple, Fitbit, Moov, Google, Microsoft, Sony, Samsung, Misfit, Pebble, Puma та ін. Ще одними примітними ознаками є введення нових різновидів ідентифікації у додаток до існуючих, заміна працівників за окремими видами професій на алгоритми або роботизовані пристрої, неадекватний баланс між кількістю професій, які зникають (кур'єр, бухгалтер, аудитор, водій, касир, медик- діагност, шахтар, вантажник, працівник конвеєру тощо), та кількістю професій, які з'являються. Важливим чинником є зворотний рух капіталу і повернення виробництв із країн або регіонів з дешевою робочою силою (Китай, Індія, Індонезія) до материнських юрисдикцій (США, Західна Європа), що одночасно вказує на скорочення потреби у численних робітниках та солдатах і поступово зменшує зацікавленість із приводу соціального, медичного та іншого захисту населення. Відбувається укрупнення політичних наддержавних структур (Європейський союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі), зміцнення транснаціональних корпорацій (як-от: Amazon, Apple, Cisco, Goldman Sashs, General Electric, General Motors, Boeing, ECCO, Johnson&Johnson, Hewlett-Packard, IBM, Intel, Kraft Foods, Microsoft, Morgan Stanley, Nestle, Oracle, Pfizer, Siemens, Unilever, Yahoo тощо), технологічних та інформаційних гігантів (Amazon, Microsoft, Apple, Google, Facebook, YouTube), які впливають на державу (наприклад, Twitter заблокував аккаунт президента США), перебирають на себе певні її привабливі можливості, але не поспішають бути обтяженими її обов'язками. Відбувається зміна ландшафту впливу і контролю над інформацією; соцмережі (Instagram, Telegram, WhatsApp, Facebook, Twitter, YouTube) стали потужним політичним інструментом; має місце зменшення ролі журналістів (хоча їх тільки-но почали окремо захищати - статті 345^і, 347^і, 348^і, 349^і КК України), коли ньюзмейкери Примітка. Ньюзмейкер (від англ. newsmaker - той, хто створює новини) - особа, діяльність якої передбачає публічність і становить постійний значний інтерес для ЗМІ. напряму комунікують з аудиторією у бажаному ключі та поза необхідність давати відповіді на незручні питання.

Зміщення акценту у бік роботизації у всіх сферах економічної діяльності здатне спровокувати маргіналізацію значних груп населення або цілих регіонів. У зв'язку з чим може загостритися проблема звичайної злочинності одночасно з появою її нових форм, які, у свою чергу, схильні до озброєння передовими технологіями (використання дронів, тепловізорів або трекінгових систем відстежування, мережі Darknet як підпільного інформаційного ринку, здійснення атак комп'ютерними вірусами, створення фішингових інтернет-сторінок або цифрових образів певної особи, нелегальне копіювання даних, підміна телефонного або іншого трафіку, несанкціоноване втручання до комп'ютерних систем, у тому числі, до особистого кабінету гравця у комп'ютерну гру, та одержання внаслідок цього доступу до його облікового запису з подальшим виведенням раніше накопичених ресурсів, які можуть бути як заробленими під час виконання завдань, так і придбаними за грошові одиниці) та прогресивними методами організації процесу (франчайзинг - для поширення глобального бренду, наприклад, наркокартелю Los Zetas на всю територію Мексики та Центральної Америки, корпоративна соціальна відповідальність - покращення іміджу серед місцевого населення, офшоринг - перенесення виробництва сировини до країн зі слабким урядом та вищим рівнем насильства, концентрична диверсифікація бізнесу - вихід на нові галузі з розширенням кола споживачів, наприклад, перевезення нелегалів поряд із наркотрафіком, горизонтальна диверсифікація - пропозиція нової продукції у межах тієї самої індустрії, наприклад, нелегальна торгівля біометричними даними поряд з інформацією, яка ідентифікує особу, запровадження монопсонії як різновиду монополії, коли один покупець диктує ціни на всю продукцію, яку пропонують до продажу на нелегальному ринку) тощо.

У сфері управління процеси глобального перерозподілу спираються на апробовані методи відволікання уваги, створення штучної проблеми для запропонування заздалегідь готового рішення, впровадження низки непопулярних рішень через використання поступової стратегії (вікно Овертона), посилення почуття власної, національної, расової або тендерної провини, відстрочки виконання непопулярного рішення, звернення до населення як до дітей, тримання його у невігластві, підсилення емоцій, пропаганди посередності тощо.

У сфері права аналізовані процеси ініціюють регламентацію нових відносин, укладів та необхідність протидії новим різновидам девіантної поведінки. Так, потребує певного переосмислення визначення початкового моменту життя людини, який починається з 14-го тижня після запліднення (Резолюція сесії Ради Європи по біоетиці від 1996 р.), або момент привнесення свідомості у будь- яке фізичне тіло, або момент привнесення певної інформації (хвильової соліторно-голографічної форми) у білково-нуклеїновий організм тощо. Але це потягне за собою перегляд або уточнення ознак складів значної кількості кримінальних правопорушень, у тому числі за статтями 134, 115-119 КК України. Існує потреба у правовій регламентації прижиттєвого використання цифрового образу (даних профілю певної особи на інформаційних платформах, зокрема у соціальних мережах, у тому числі візуальні або аудіовізуальні зображення, які використовуються для ідентифікації такої особи на платформах відеоконференцій, електронної пошти, у пошукових запитах тощо), або після її смерті (завантаження в алгоритм штучного інтелекту всієї вказаної інформації з наступним наданням можливості спілкуватися з цифровим образом на підґрунті подолання відомого тесту Тьюрінга), а так само встановлення відповідальності за протиправні дії у зазначеній сфері.

Прийшов час починати працювати над розробкою норм про відповідальність за протиправне використання результатів поєднання біології з інформаційними технологіями, маніпуляцію речовинами в атомному або молекулярному масштабі за допомогою нанотехнологій, розробку та використання персоналізованої біологічної зброї, що використовує унікальну біологічну, в тому числі генетичну, інформацію конкретної людини або певної людської групи, штучне підроблення та використання, в тому числі на місці вчинення кримінального правопорушення, зразків крові, слини або інших біологічних матеріалів з ДНК-профілю конкретної людини або певної людської групи, генетичну дискримінацію, протиправне створення нових біологічних видів за допомогою синтетичної біології, ідентифікацію думок (визначення об'єкта, про який думає людина) за допомогою пристроїв на базі функціональної магнітно-резонансної томографії або їх навіювання¹, протиправне втручання в роботу нейропротезів або імплантів на базі штучного інтелекту, створення дублікату особистості, протиправне копіювання або повне перенесення (без залишків на первинному носієві) свідомості, інтелекту та особистості людини на цифровий або інший носій, привласнення та(або) використання чужої особистості на підставі підробки або копіювання генетичних особливостей біологічного тіла та(або) інформаційної особистості на підґрунті її цифрового сліду, згвалтування або інше насильство щодо віртуального персонажу (аватару), чим спричинюється шкода його власнику через майже повне ототожнення (таку справу у 2007 р. розслідувала поліція Бельгії з приводу зараження комп'ютерним вірусом, що дозволив агресору отримати повний контроль над аватаром потерпілої особи у грі Second Life та графічно вчинити над ним жорстоку сексуальну наругу²) тощо.

Зазначене переформатування суспільних відносин стало можливим саме на підґрунті нових технологій та завдяки ним. Крім вищеназваних, сюди також слід віднести Інтернет мікроорганізмів, RFID-татуювання, появу нових речовин та матеріалів (зокрема, вуглець з циліндричною структурою, графен, що у сто разів міцніший за сталь, але у шість разів легший за неї та є кращим електропровідником Nancy S. Giges, 'Top 5 Trends in Nanotechnology' (The American Society of Mechanical Engineers, Mar 4, 2013) <https://www.asme.org/topics-resources/content/top-5-trends- in-nanotechnology> (дата звернення 12.02.2021)), квантову технологію, принципи якої будуються на використанні кубіту (одиниця, нуль або третій стан), замість двійкової системи обчислення у вигляді біту (одиниця або нуль), матеріалізацію певних комп'ютерних кодів у тривимірні об'єкти за допомогою 4D-друку, коли біти інформації перетворюються на матеріальні об'єкти органіки та(або) неорганічного світу з додатковими властивостями і здатні змінювати свої характеристики під впливом води, температури, світла або інших подразників тощо.

Завдяки роботизації та автоматизації рутинних або ризикованих процесів людина поступово усувається від процесу обробки інформації, прийняття рішень та їх реалізації. У багатьох випадках це є цілком виправданим, адже все більше стає неможливим конкурувати з алгоритмами штучного інтелекту, які саме призначені для того, щоб перевершити людину у конкретно визначеній діяльності, усунути людський фактор у вигляді похибок, помилок та недосконалостей когнітивних функцій (слабка пам'ять, концентрація уваги, піддатливість до стресу тощо) та фізичних можливостей (сила, витривалість, сприйняття всіх сигналів оточуючого світу тощо).

Так, у галузі медицини штучний інтелект опрацьовує медичні дані зі знімків УЗД, КТ, МРТ (система Zebra Medical Vision Zebra Medical Vision: Transforming patient care with the power of AI <https://www.zebra-med.com> (дата звернення

12.02.2021)), розробляє медикаменти, тестує їх шляхом обчислень і формулює остаточні рекомендації для пацієнта (Atomwise Atomwise: Artificial Intelligence for Drug Discovery <htt- ps://www.atomwise.com> (дата звернення 12.02.2021), Berg Health BERG: Back to Biology <https://www.berghealth.com/> (дата звернення 12.02.2021)), здійснює високоточну діагностику (Deepmind Health від Google, Asterys, Watson for Oncology та Watson Health від IBM, Ada від британської однойменної компанії), у тому числі на підставі генетичного аналізу (Sophia Genetics Sophia: Democratizing Data-Driven Medicine <htt-), стежить за післяопераційним станом пацієнта (розробка Sense.ly від стартапу з Сан-Франциско, США), визначає ступінь терміновості щодо надання медичної допомоги (програма на базі штучного інтелекту у клініці UCLH у Великій Британії) тощо.

У галузі транспорту безпілотні засоби під керуванням штучного інтелекту апріорі не порушуватимуть жодні правила, діятимуть у повному зануренні у поточну ситуацію та на підвищеному рівні постійної уваги, маючи постійних зв'язок з іншими об'єктами інфраструктури. При цьому від майбутніх користувачів не вимагатиметься обізнаності у правилах дорожнього руху та експлуатації транспорту (вже сьогодні окремі прототипи проектуються без крісла водія).

За таких умов виявиться очевидною відсутність фактичної підстави юридичної (цивільної, кримінальної тощо) відповідальності у поведінці користувача алгоритму штучного інтелекту - лікаря, пасажира або власника транспортного засобу, адже вся інформація була оброблена, рішення прийняті та виконані фактично без його участі. Традиційний доктринальний підхід нібито дозволяє відшукати підставу такої відповідальності за допомогою інституту джерела підвищеної небезпеки, але не витримує критики у розглядуваному випадку, оскільки: 1) навряд чи надалі відшукаються серед фізичних осіб кандидати на роль цапа-відбувайла без вини винуватого (адже на п'ятому рівні автоматизації відповідно до класифікації Асоціації інженерів-автобудівників SAE International від «0» - відсутність автоматизації до «5» - повне безумовне автоматичне керуванняps://www.sophiagenetics.com/home.html> (дата звернення

12.02.2021) John Rosevear, 'Self-Driving Cars: Understanding the 6 Autonomous Levels - What do terms like «Level 4» and «Level 5» mean? Here's the complete guide' (The Motley Fool, Sep 6, 2018) <https://www.fool.com/investing/2018/09/06/self-driving-cars- understanding-6-autonomous-level.aspx> (дата звернення

12.02.2021) водію дозволяється спати, читати, будь-яким чином відволікатися; але залишається відкритою відповідь на риторичне запитання, чи здатний він за відведені кілька мілісекунд повернути свою увагу, об'єктивно оцінити обстановку, прийняти виважене рішення та виконати його, тим самим перевершити штучний інтелект, який взаємодіє з іншою дорожньою інфраструктурою, має постійний зв'язок з усіма об'єктами транспортної системи, в тому числі через супутникову навігацію); 2) володільцем джерела підвищеної небезпеки, зокрема, щодо транспортного засобу, є не його власник або користувач, але особа, яка ним керує (однак саме така особа відсутня в автономному транспортному засобі).

На противагу цьому в інших ситуаціях, коли розробник допустив власні прорахунки, або користувач своїми власними діями або бездіяльністю спричинив шкоду, питання про відповідальність вирішується традиційним шляхом, у тому числі з урахуванням специфіки та особливостей джерела підвищеної небезпеки Мисливий В. А. «Кримінально-правова охорона кібернетичної безпеки в умовах глобалізації» Кримінально-правове забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізації :матеріалиміжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 12-13 жовт. 2017 р.) 122-126 ; Харитонов Є О, Харитонова О. І. «До проблеми цивільної правосуб'єктності роботів» Інтернет речей: проблеми правового регулювання та впровадження: Матеріали другоїнаук-практ. конф. (Київ, 29 лист. 2018 р.) 42-46.

Аналогічна проблема складності пошуку фактичної підстави юридичної відповідальності обов'язково виникне і щодо розробника алгоритму штучного інтелекту, коли буде досягнуто найбільш амбіційну мету - наділити штучний інтелект властивістю бути повністю обізнаним у принципах своєї роботи, спроможним до самовдосконалення (перша версія відшукує помилки або недосконалості всередині себе, виправляє їх, утворює вдосконалену версію самої себе і так переписує власну програму до нескінченності), тобто вийти за початково окреслені межі Радутний О. Е. «Суб'єктність штучного інтелекту у кримінальному праві» (2018) 1 Право України 123-136. Розробник обов'язково повідомить майбутнього користувача та всіх інших зацікавлених осіб про те, що у процесі користування чинна версія програми (алгоритму) буде саморозвиватися, і через деякий час вона суттєво відрізнятиметься від тієї, яка свого часу вийшла від нього, а тому не перебуватиме під його контролем (протилежна і добре відома ситуація: апгрейд (модернізація) програмного забезпечення під контролем з боку відповідальної особи, що має місце у переважній більшості сучасних пристроїв). Таке повідомлення усуватиме відповідальність розробника на підставі обгорткової ліцензії або угоди користувача. За таких умов притягнення розробника (виробника) до будь-якої форми юридичної відповідальності в ситуації подальшого саморозвитку і самовдосконалення його виробу (повна або суттєва зміна його характеристик і властивостей на підставі власного перманентного вдосконалення, що є одним з бажаних напрямів розвитку нейромереж штучного інтелекту), буде грубим порушенням принципів правової держави, верховенства права та правової визначеності. Тут ще раз слід підкреслити, що йдеться лише про випадки, які є новими викликами для сучасної правової доктрини, коли продукт стає автономним щодо розробника або користувача.

Із цього приводу у Резолюції Європарламенту 2017 р. із рекомендаціями Комісії з питань цивільно-правових норм з робототехніки (European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL) European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL) зазначається про таке: у перспективі можливості штучного інтелекту можуть, в решті решт, перевершувати інтелектуальні здібності людини (п. «Р» Вступу); роботи все більше стають схожими на агентів, які можуть взаємодіяти зі своїм середовищем та вносити в нього значні зміни; постає питання про правову відповідальність за шкоду, спричинену діями робота (п. «Z» розділу «Відповідальність»); автономність робота можна визначити як його здатність приймати рішення та реалізувати їх самостійно, поза зовнішнім контролем та впливом (п. «АА» розділу «Відповідальність»); чим вищим є ступінь автономності робота, тим менше він може розцінюватися як простий інструмент у руках третіх осіб - виробника, оператора, володільця, користувача тощо; це порушує питання про те, чи є достатніми звичайні правила правової відповідальності ..., необхідно розробити нові принципи та правила, які б вносили більше прозорості щодо правової відповідальності третіх осіб за дії або бездіяльність роботів, які не дозволяють установити причинно-наслідкові зв'язки з поведінкою конкретної людини (п. «АВ» розділу «Відповідальність»); стандартні правила настання відповідальності не є достатніми у тих випадках, коли шкода була нанесена внаслідок прийняття рішень, які робот приймає самостійно; у цих випадках не видається можливим визначити сторону, яка повинна сплачувати компенсацію та відшкодовувати спричинену шкоду (п. «AF» розділу «Відповідальність») тощо.

Одним із варіантів розв'язання цієї проблеми є пропозиція, в тому числі у згаданій Резолюції Європарламенту 2017 р., щодо формування нового суб'єкта правовідносин, зокрема, визнання ним штучного інтелекту найвищого ступеню розвитку. Вона активно дискутується у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі і спирається на концепцію А. Тьюрінга (Alan Mathison Turing) щодо створення програми, яка отримує більшу частину знань за рахунок самостійного навчання, аніж завдяки завантаженню початкових даних.

Якщо здатність до саморозвитку, самонавчання та самостійного прийняття рішень може означати наявність волі та певну її свободу, то, на думку P. Cerka, J. Grigienи та G. Sirbikytи Cerka P, Grigienи J, Sirbikytи G, 'Liability for damages caused by artificial intelligence' (Computer Law & Security Review 31(3), April, 2015. Vol. 31. Issue 3. - P 376-389) <https:// www.researchgate.net/publication/275411835_Liability_for_ damages_caused_by_artificial_intelligence> (дата звернення 12.02.2021), це вказує на необхідність наділення штучного інтелекту статусом суб'єкта права, якщо буде визнано можливим покласти на нього відповідальність за власні автономні рішення та дії. Згідно з позицією Christoffer O. Hernжs Hernжs Christoffer O, 'Artificial Intelligence, Legal Responsibility and Civil Rights' (TechCrunch, Aug 22, 2015) <https://techcrunch.com/2015/08/22/artificial-intelligence-legal- responsibility-and-civil-rights/> (дата звернення 12.02.2021), якщо штучний інтелект може нести юридичну відповідальність за свої дії, тоді він повинен мати фізичну, юридичну та цифрову ідентичність, подібну людині; якщо у штучного інтелекта є ті ж юридичні обов'язки, що і у людини, то у нього повинні бути такі ж юридичні права, як у людини.

М. В. Карчевський також не виключає, що в недалекому майбутньому системи (роботи) зі штучним інтелектом можуть бути визнані суб'єктом правових відносин Карчевський М В, 'Правове регулювання соціалізації штучного інтелекту' (2017) 2 Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка 99-108, наводячи слушний приклад із рабами у давньому Римі, про яких теж ніхто не міг би у такому сенсі й подумати. На думку О. А. Баранова, при цьому не вдасться обмежитися простою зміною суб'єктного складу правовідносин за рахунок додавання роботів зі штучним інтелектом, адже необхідно буде вирішити багато правових проблем у регулюванні, пов'язаних із тією обставиною, що людина є біологічною істотою, якою не є робот. Тож першочергові завдання полягають у визначені для роботів понять, критеріїв, змісту та обсягів правоздатності, дієздатності і делік- тоздатності, вирішенні проблеми встановлення спеціальної або загальної правосуб'єктності та багато інших. Роботи-андроїди можуть виступати стороною у суспільних відносинах тому, що вони здатні самостійно оцінювати дії інших суб'єктів і самостійно формувати або змінювати мету та зміст своїх дій, їх дії не можуть бути заздалегідь передбачені¹. Втім, виважена обачливість пропозиції О. А. Баранова про можливість визнання робота зі штучним інтелектом не рівноправним актором (діючим суб'єктом, який вчиняє дії, що спрямовані на інших), а лише правовим еквівалентом фізичної або юридичної особі як суб'єкта правовідносин перспективи розвитку в Україні : збірник матеріалів ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 17 ли ^{стопада 2017 р.) 18-43}, тобто правовим сурогатом, має, скоріш за все, підґрунтям саме несподіваність того виклику, який постав перед сучасною правовою доктриною. Але слід погодитися з тим, що зміст та обсяг прав і обов'язків штучного інтелекту повинен мати свою специфіку і дещо відрізнятися від правосуб'єктності існуючих правових персон (фізична, юридична особа та держава, а так само всі похідні від них варіанти не мають повного спів- падіння, більше того, таке співвідношення і не вимагається).

Разом із тим не існує узгодженої позиції з приводу поняття інтелекту людини. Так само відсутня загальновизнана дефініція штучного інтелекту, що не слід оголошувати слабким місцем, адже це дозволяє постійно її удосконалювати. Втім, для правової регламентації необхідно мати певний варіант, який слід обрати за точку відліку.

Оксфордський словник^{6 Ґолем (івр. - відомий персонаж єврейської} пропонує визначення штучного інтелекту як теорії і розробки комп'ютерних систем, здатних виконувати завдання, які зазвичай вимагають людського інтелекту, таких як візуальне сприйняття, розпізнавання мови, прийняття рішень і переклад між мовами. За іншою дефініцією штучний інтелект є розробкою гнучкого агента, здатного адаптуватися до різних ситуацій, які раніше не були відомі і не вивчалися через досвід, та досягати мети, що є недоступним для традиційних комп'ютерних системміфології, людиноподібна істота, штучно створена з глини рабинами-кабалістами, зокрема, Йехудою Лівом бен Бецале- лем, махаралем із Праги, мав спроможність виконувати певні. Згідно з позицією О. А. Баранова штучний інтелект являє собою певну сукупність програмних і апаратних методів, способів і засобів (комп'ютерних програм), які реалізують одну або кілька когнітивних функцій, еквівалентних відповідним когнітивним функціям людинидії після «програмування» його кабалістичними заклинаннями.

У переважній більшості випадків ідея щодо створення штучного інтелекту не ставила за мету розробку сутності, яка б мала схожі на людину тіло, душу або емоції (зовсім іншім напрямом виступають Ґолем(The Legend of Golem <http://www.prague.net/golem> (дата звернення 12.02.2021), істота Віктора Франкенштейна Персонаж готичного роману «Франкенштейн або Сучасний Прометей» (Frankenstein: or, The Modem Prometheus) англійської письменниці Мері Шелі (Mary Shelley, уродженої Mary Wollstonecraft Godwin), анонімно опублікованого у 1818 р. та інші, які не є предметом цього дослідження) або сповідувала певну мораль (яка, насправді, може різнитися залежно від політичних, релігійних, расових, національних, гендерних, корпоративних або інших поглядів чи уподобань). Тож питання про тілесність штучного інтелекту (чи має це бути певний об'єкт робототехніки, або зовні схожий на людину андроїд, або програма на певному пристрої чи у хмарі) так само посідає далеко не перше місце.

Інколи штучний інтелект ототожнюють із поняттям «робот» (штучно створений об'єкт або система, що наділена можливість сприйняття та обробки інформації та що діє відповідно до оточуючого світу Calo R, 'Robots in American Law' (University of Washington School of Law Research Paper. California Law Review. P. 531) <https://ssrn.com/abstract=2737598> (дата звернення 20.02.2021)), у зв'язку з чим відбувається не достатньо коректний перехід до розгляду його суто технічних функцій. Поряд із цим здійснюються спроби напрацювання певних критеріїв, за якими штучний інтелект має відрізнятися від інших кібернетичних систем Draft Report with Recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics 2015/2103 (INL).

Утім, більш принциповим є питання щодо обрання методу створення штучного інтелекту. Але його вибору перешкоджає насамперед згадана відсутність більш-менш узгодженої позиції щодо фундаментального поняття «інтелект» у його загальному розумінні Burkeman Oliver, 'Why can't the world's greatest minds solve the mystery of consciousness?' (The Guardian, 21 January, 2015) <https://www.theguardian.com/science/2015/jan/21/-sp- why-cant-worlds-greatest-minds-solve-mystery-consciousness> (дата звернення 20.02.2021). Отже, відсутність законодавчих дефініцій, у тому числі штучного інтелекту, незважаючи на те, що це має принципове значення для правового регулювання, управління та контролю, продовжує утворювати проблему, яку слід вважати однією з найбільш актуальних для сучасної доктрини в сфері правового регулювання науково-технічного прогресу.

Водночас основні варіанти розробки штучного інтелекту можуть базуватися на підґрунті дослідження побудови та функціонування інтелекту лю- дини¹ : 1) за структурою - з'ясування роботи мозку на рівнях біології, хімії та електропровідності (вивчення його структури і зв'язків після заморозки та зняття шару за шаром); 2) за функціями - відтворення тієї чи іншої когнітивної властивості, яка притаманна людини.

У свою чергу, під когнітивними властивостями або функціями людини розуміють² найбільш складні функції головного мозку, за допомогою яких здійснюється процес раціонального пізнання світу³ і забезпечується цілеспрямована взаємодія з ним, зокрема, сприйняття інформації, її обробка та аналіз, мислення, включаючи здатність узагальнювати та робити висновки, виявляти подібності та відмінності, формально-логічні операції, установлення асоціативних зв'язків, запам'ятовування і зберігання інформації (пам'ять), обмін інформацією (в тому числі за допомогою мови), цілеспрямована рухова активність (праксис) тощо.

З огляду на вказані функції основними напрямами створення штучного інтелекту є підстави вважати такі:

1) символічний, або метод копіювання, що базується на символах, виконанні алгоритмом певних правил, точних покрокових інструкцій згідно із заздалегідь визначеним протоколом (наприклад, як доросла людина вивчає нову для себе іноземну мову, або спроба відтворити політ птахів за допомогою накладних крил, або алгоритм Google Translator до використання нейронних мереж тощо);

¹ статистичний, або метод розгадки принципу, який використовує великі статистичні вибірки та дані, досвід, повторення, тренування і змагання, зворотній зв'язок, самонавчання (наприклад, як дитина вивчає свою першу мову за допомогою батьків та оточення, алгоритм Google Translator з використанням нейронних мереж та завантаженням бази документів ООН на всіх наявних мовах світу, програма AlphaGo, що переграла у 2016 р. Лі Седоля в ґо, а Deep Blue - Гарі Каспарова у шахи у 1997 р., політ літака завдяки усвідомленню принципу щодо необхідності створення різниці тиску повітря над крилом та під ним тощо).

На підставі другого, більш ефективного методу відбувається поділ різновидів штучного інтелекту на такі класи:

1) слабкий штучний інтелект (Weak Artificial Intelligence, WAI), вузький штучний інтелект, або обмежений штучний інтелект (Artificial Narrow Intelligence, ANI), прикладний (Applied Artificial Intelligence, AAI) Smith Agnese, 'Artificial intelligence' (National Magazine, 14 Sep 2015) <http://nationalmagazine.ca/Articles/ Fall-Issue-2015/Artificial-intelligence.aspx> (дата звернення

20.02.2021) ; Gary Lea, 'The Struggle To Define What Artificial Intelligence Actually Means' (Popular Science, September 3, 2015) <https://www.popsci.com/why-we-need-legal-definition-artificial- intelligence> (дата звернення 20.02.2021); Tim Urban, 'The AI Revolution: The Road to Superintelligence' (Wait But Why, January 22, 2015) <https://waitbutwhy.com/2015/01/artificial- intelligence-revolution-1.html> (дата звернення 20.02.2021) - орієнтований на вирішення одного чи кількох завдань, що виконує або може виконувати людина, але перевершує останню у такому виконанні (наприклад, Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) затвердило діагностичний пристрій IDx-DR на базі штучного інтелекту, який не потребує людини-медика для інтерпретації результатів щодо діагнозу захворювання очей Angela Chen, 'AI software that helps doctors diagnose like specialists is approved by FDA' (The Verge, Apr 11,2018) <https:// www.theverge.com/2018/4/11/17224984/artificial-intelligence- idxdr-fda-eye-disease-diabetic-rethinopathy/> (дата звернення

20.02.2021));

2) сильний штучний інтелект (Strong Artificial Intelligence, SAI), або загальний штучний інтелект (Artificial General Intelligence, AGI) Copeland B J, 'Artificial intelligence (AI)' (Britannica Technology, Jan 12, 2017) <https://www.britannica.com/ technology/artificial-intelligence> (дата звернення 21.02.2021) - орієнтований на вирішення всіх завдань, які виконує або може виконувати людина;

3) штучний суперінтелект (Artificial Superintelligence, ASI) Nick Bostrom, 'How long before superintelligence?' (Oxford Future of Humanity Institute. University of Oxford. Originally published in Int. Jour. of Future Studies, 1998, vol. 2) <https://nickbostrom.com/superintelligence.html> (дата звернення 21.02.2021) - набагато розумніший, ніж кращій людський інтелект практично в будь-якій сфері, включаючи наукову творчість, загальну мудрість і соціальні навички, може мати свідомість і мати суб'єктивні переживання¹.

Навіть у випадку слабкого штучного інтелекту може постати питання про суб'єкта відповідальності (у наведеному прикладі щодо результатів лікування захворювання очей, коли на етапі остаточного діагностування у ньому не брала участі жодна людина, натомість, брав участь діагностичний пристрій IDx-DR на базі штучного інтелекту). Крім того, слабкі різновиди штучного інтелекту можуть у будь-який момент за допомогою Всеосяжного Інтернету (Internet of Everything) раптово або очікувано об'єднатися між собою і перетворитися на Artificial Superintendence (діалектичний принцип переходу кількості в якість).

Потреба у визнанні штучного інтелекту певного ступеню розвитку суб'єктом правовідносин зумовлюється тим, що, набуваючи ознаки автономності від людини, поступово важелі прийняття рішення у певних ситуаціях перекладаються з людини на алгоритм (наприклад, високочастотний трейдінг на фондовій біржі, медичне діагностування, призначення та реалізація протоколу лікування, керування безпілотним транспортним засобом тощо). Завдання розробки штучного інтелекту - заміна людини в небезпечних умовах або складних ситуаціях (наприклад, військова техніка, безпілотні автомобілі на шляхах загального користування, які апріорі мають дотримуватися відповідних правил, у тому числі безпеки), автоматизація і суттєве прискорення рутинних процесів, виконання завдань, що є надмірними для людини (вивчення та аналіз всієї існуючої інформації з приводу певної проблематики, її обробка в обсягах Big Data), відшукування очевидних та неочевидних зв'язків (наприклад, штучний інтелект винайшов у зубній пасті ліки від малярії Баранов О А 'Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання' ІТ-право: проблеми і перспективи розвитку в Україні : збірник матеріалів ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 17 листопада 2017 р.) 18-43 Kate Kelland, 'Toothpaste ingredient could fight malaria, research shows' (Reuters, Jan 18, 2018) <https://www.reuters.com/ article/us-health-malaria-toothpaste/toothpaste-ingredient-could- fight-malaria-research-shows-idUSKBN1F715N/> (дата звернення 21.02.2021) або навчився аналізувати рівень нудьги студентів під час лекції Shivali B, 'Teacher spots students bored in class ) тощо, тобто заміна людини там, де вона може схибити (за інформацією видання The Economist, до 90 % дорожньо-транспортних подій відбуваються через помилки людиниwith face-tracking technology' (Global Times, Sep 11, 2016)) чи взагалі не є здатною виконати певне завдання через обмеженість своїх фізичних ресурсів або когнітивних можливостей.

Таким чином, йдеться не про продукт (мікрохвильова піч, верстат, програма керування польотами або військовий дрон під керуванням оператора), що залишається незмінним або перебуває під постійним контролем з боку розробника (виробника) або користувача, в тому числі через постійні оновлення. Мова йде про алгоритм (або їх сукупність у межах нейронних мереж), який через деякий час після виходу від розробника змінюється на щось інше і вже не перебуває під його контролем.

Така правова реальність зумовлюється об'єктивними обставинами розвитку науково-технічного прогресу. Втім, історії розвитку права відомі, як мінімум, дві події, які йшли від протилежного, але теж мають наслідком народження нових правових сутностей, що надалі настільки закріпити свій правовий статус, що сьогодні він не викликає подив та(або) сумнів.

Першою з них є вигадка юридичної особи - віртуального утворення, яке ніхто ніколи не бачив, про його існування дізнаємося лише з паперів (наприклад, статут, положення або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). До того ж його існування базується не на об'єктивних обставинах, а на підґрунті колективної угоди. Життєдіяльність такого утворення відбувається тільки через маніфестації інших осіб (уповноважених фізичних осіб). Із ним не є можливим установити безпосередню комунікацію, адже це є можливим лише через певних посередників. З огляду на останню обставину тварини, рослини, інші живі істоти, вся ноосфера, географічні об'єкти та планета Земля не є чимось гіршим, а тому теж можуть мати своїх посередників. Цьому є сучасні правові прецеденти. Так, у 2016 р. Законом Нової Зеландії «Те-Ава-Тупуа» (Te Awa Tupua - Whanganui River Claims Settlement - Bill)<http://www.globaltimes.cn/content/1005893.shtml/> (дата звернення 21.02.2021) річка Вангануі оголошена такою що наділена власними юридичними правами. У такий спосіб було утворено новий правовий суб'єкт. Річка Вангануі на законодавчому рівні визнана живим та неподільним цілим, вона є єдиною сутністю від гір до моря, включаючи всі фізичні та метафізичні елементи; місцеві жителі вважають її своїм предком (у преамбулі до Конституції цієї країни так само вказується на усвідомлення відповідальності перед Богом, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями).

Крім того, юридична особа не має душі (ще на Ліонському соборі 1245 р. Папа Римський Іно- кентій IV здійснив класифікацію персон на фізичних осіб, що мають душу, та юридичних осіб, які не мають ані душі, ані совісті, ані волі, ані свідомості, а тому вони не здатні грішити і здійснювати покаяння Берман Г Дж, Западная традиция права: эпоха формирования (Изд. гр. ИНФРА-М - НОРМА, 1998) 97, 152, 209-215. оригінал: Berman Harold J., Law and Revolution (Harvard University Press, 1983).). І це теж не стало перепоною на шляху до одержання нею статусу повноцінного суб'єкта правовідносин. Винахід цієї нової сутності був деміургічним актом творіння чогось з нічого, але за усвідомлення певної потреби. Така ж сама потреба виникає і щодо штучного інтелекту, який, крім усього інщого, позбавлений недоліків юридичної особи щодо об'єктивації та належної комунікації.

Оскільки питання про віднесення тих чи інших утворень до суб'єктів правовідносин (у тому числі за гендерною ознакою або кольором шкіри) та розширення їх кола (наприклад, за рахунок представників інопланетної цивілізації, якщо раптом трапиться відповідний контакт) перебуває виключно у сфері колективної домовленості або примусу, тож слід визнати відсутність формальних перешкод для визнання штучного інтелекту таким, що набуватиме статусу правової персони.

Другою подією слід вважати появу векселю або іншого подібного документу, що дозволяє не переміщувати гроші та будь-які матеріальні цінності, натомість покласти їх в одному місці, але одержати в іншому. Руху підлягають не самі гроші у вигляді банкнот або металевої монети, а інформація. Так само й у сучасному світі все більше зникає потреба у тому, щоб реальні атоми фізичного світу (матеріальні цінності, фіатні гроші тощо) переміщувалися з одного місця в інше, адже достатнім стає рухати одиниці інформації.

Тож там, де раніше вбачалися лише відокремлені об'єкти або поняття, нині відшукуються системні взаємозв'язки, які несподівано сплітаються один з одним у динамічному мешворці (meshwork Meshwork (Merriam-Webster.com Dictionary, Merriam- Webster) <https://www.merriam-webster.com/dictionary/ meshwork> (дата звернення 21.02.2021) - інтеграція ієрархій та мережа взаємозв'язків, яка самоорганізовується), що об'єднує всі технології між собою, в тому числі вуглецеву з кремнієвою. У зв'язку з цим є підстави визнати поступове підтвердження передбачення Германа Гессе у творі «Гра в бісер» (нім. Das Glasperlenspiel, 1943, Нобелівська премія у 1946 р.) щодо синтезу всіх мистецтв та наук у межах єдиної вигаданої гри в бісер, майстром переплетіння асоціативних візерунків якої був герой оповіді.