Статус дітей-сиріт в Україні в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗВО «Університет Короля Данила»

Статус дітей-сиріт в Україні в умовах війни

Андрухів Олег Ігорович,

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри права

Анотація

Мета. Метою нашого дослідження є вивчення історичного досвіду запобігання безпритульності і бездоглядності дітей-сиріт, а також характеристика правових норм, що гарантують захист дітей - сиріт в умовах війни. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення теоретичного та джерельного матеріалу і подальшого формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались принципи об'єктивності та системності, а також загальнонаукові, спеціально-юридичні та спеціально-історичні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу,

компаративний, функціонально-юридичний, системно-історичний. Результати. Проблему дітей-сиріт варто розглядати крізь призму аналізу історичного досвіду виникнення такого явища та боротьби з ним; причин виникнення безпритульності та бездоглядності дітей-сиріт; процедуру взяття під опіку, усиновлення й виховання дітей-сиріт; інформаційну політику держави у сфері захисту дітей-сиріт. Дотримання прав дитини є основоположним завданням держави та громадянського суспільства. Особливо актуалізується ця проблема в умовах війни, коли дитина завжди є найменш захищеною. Статистичні відомості про кількість дітей, що осиротіли внаслідок війни (починаючи з 2014 року), кількість дітей, що насильно вивезені на територію Росії, внутрішнє переміщення дітей-сиріт з територій де ведуться бойові дії, свідчить про гостроту проблеми і необхідність консолідації суспільства для вирішення цієї проблеми. Наукова новизна. Проаналізовано історичні аспекти запобігання дитячої безпритульності, визначено причини виникнення такого явища; вказано на зміни, що відбулися в національному законодавстві стосовно процедури взяття під опіку, усиновлення й виховання дітей-сиріт. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у подальших історико - правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: діти-сироти, безпритульні діти, інформаційна політика держави, національне законодавство, соціальний захист.

Abstract

Status of orphan children in Ukraine in war

Oleh Andrukhiv

Doctor of Laws, Аssociate professor, Professor of the Department of Law of King Danylo University

Purpose. The aim of our study is to study the historical experience of preventing homelessness and neglect of orphans, as well as the characteristics of legal norms that guarantee the protection of orphans in wartime. Method. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of theoretical and source material and further formulation of relevant conclusions and recommendations. The study used the principles of objectivity and systematicity, as well as general scientific, special legal and special historical methods of scientific knowledge: analysis, synthesis, comparative, Junctional-legal, system-historical. Results. The problem of orphans should be considered through the prism of the analysis of the historical experience of the emergence of such a phenomenon and the fight against it; causes of homelessness and neglect of orphans; the procedure for taking into care, adoption and upbringing of orphans; information policy of the state in the field of protection of orphans. Respect for the rights of the child is a fundamental task of the state and civil society. This problem is especially relevant in times of war, when the child is always the least protected. Statistics on the number of children orphaned by the war (since 2014), the number of children forcibly deported to Russia, the internal movement of orphans from areas where hostilities are taking place, indicate the urgency of the problem and the need to consolidate society to address this problems. Scientific novelty. The historical aspects of preventing child homelessness are analyzed, the causes of this phenomenon are determined; the changes that have taken place in the national legislation regarding the procedure of taking into care, adoption and upbringing of orphans are pointed out. Practical significance. The results of the study can be used in further historical and legal research, preparation of special courses.

Key words: orphans, homeless children, information policy of the state, national legislation, social protection.

Основна частина

Постановка проблеми. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року актуалізувало і загострило проблему, що сформувалася ще на весні 2014 року - права дитини і захист дітей сиріт. Війна є неприпустимою формою вирішення міждержавних взаємин. Офіційні статистичні відомості станом на 28 травня 2022 року свідчать про 682 дитини, які постраждали від війни, зокрема 242 - загинули та 440 - отримали поранення [13]. Усвідомлюючи те, що ці цифри документально зафіксовані, й не відомо про жертви серед дітей на тимчасово окупованих територіях, зокрема Маріуполі, ця цифра може бути значно більшою. Ще менше інформації про кількість дітей, яких окупаційна влада насильно вивезла на територію Росії. Якщо станом на 31 березня поточного року, ця кількість становила близько 84 тис. неповнолітніх [5], то 27 квітня, згідно інформації уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, до Росії вивезли понад 160 тис. українських дітей, з яких понад 2000 - діти-сироти [3]. На початок травня 2022 року до Росії вивезли 181 тисячу українських дітей [12].

Окрім цього, варто звернути увагу й на іншу проблему - права дітей-сиріт, яких евакуювали із зони бойових дій. Кількість таких дітей вимірюється сотнями. Характерно, що евакуація дітей-сиріт, дітей з інвалідністю відбувалася як в Західні області України, так і за межі держави. Висока ймовірність того, що чіткої фіксації переміщення дітей не здійснювалося. Власне наслідки війни, а також відомості Міністерства соціальної політики про те, що у Україні щороку сиротіє близько 10 тисяч дітей [2], свідчать про гостроту проблеми статусу дітей-сиріт в Україні і в найближчі роки ця проблема тільки зростатиме.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. З огляду на соціальну і правову проблему статусу дітей-сиріт, в українській науці зростає кількість публікацій і яких розкриваються практичні аспекти допомоги дітям-сиротам, вивчається надання їм соціального захисту, процеси соціалізації та інтеграції в суспільство. Як наслідок, проблема правового статусу і допомоги дітям-сиротам досліджується педагогами, психологами, правниками.

У контексті нашого дослідження варто відзначити праці таких українських дослідників, як О. Боднарчук, В. Кузьмін, О. Потопахіна, О. Прокопенко, І. Чеховська та ін.

Постановка завдання. Метою нашого дослідження є вивчення історичного досвіду запобігання безпритульності і бездоглядності дітей-сиріт, а також характеристика правових норм, що гарантують захист дітей-сиріт в умовах війни.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вивчаючи правовий статус дітей - сиріт в умовах війни, необхідно розкрити кілька ключових моментів: історичний досвід виникнення такого явища та боротьби з ним; причини виникнення безпритульності та бездоглядності дітей-сиріт; процедура взяття під опіку, усиновлення й виховання дітей - сиріт; інформаційна політика держави у сфері захисту дітей-сиріт.

Характерно, що наведені причини збільшення кількості сиріт є історично обумовленими. Особливо такий історизм прослідковується крізь призму аналізу «радянської спадщини». Власне, ми можемо спостерігати певну історичну аналогію з процесами радянізації західноукраїнських земель у 1939-1941 роках та у повоєнні десятиліття. Тільки з лютого 1940 р. до червня 1941 р. органами НКВС із Волинської, Дрогобицької, Львівської, Станіславської, Тернопільської, Рівненської областей, виселено у віддалені регіони СРСР від 190 до 230 тис. осіб із категорії так званих «ворогів народу». Серед цієї кількості осіб було багато неповнолітніх осіб та дітей-сиріт. Характерно, що впродовж останніх місяців у інформаційному просторі ми спостерігаємо за популяризацією так званих «фільтраційних таборів» для українців на окупованих територіях. Однозначно, що в подібні місця потрапляють і неповнолітні. Відповідно, воєнні дії, є ключовою причиною стрімкого зростання кількості дітей-сиріт, а також дітей, що залишаються без опіки та піклування. З огляду на те, що військові дії в східних регіонах країни тривають з 2014 р., а також природні фактори смертності, щороку, в Україні сиротами стають близько 10 тис. дітей [2]. Певним позитивом в цьому плані можна вважати те, що 97% «осиротілих і позбавлених батьківського піклування дітей зараз влаштовані в прийомні сім'ї, дитбудинку сімейного типу, або передані під опіку та піклування» [2].

Детально характеризувати причини виникнення дитячої безпритульності й зростання кількості дітей-сиріт ми не будемо. Це деталізовано у працях І. Чеховської [16], В. Кузьміна. Саме останній слушно зауважив, що «сучасна соціально-економічна та військово-політична ситуація в Україні призводить до поширення феномену сирітства» [6, с. 6].

Характеризуючи нормативно-правову базу, що регулює процедуру захисту дітей сиріт, то це є насамперед Конституція України; Житловий Кодекс України (перейменований 24 лютого Житловий кодекс Української РСР); Закони України «Про охорону дитинства»; «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»; Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року №823 «Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку». Окрім того, Україна керується і рядом міжнародних документів, зокрема Конвенцією ООН про права дитини, у відповідності до якої у 2009 р. було прийнято Закон України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року»» [10, с. 9].

У згаданих нормативних актах, подається чітке розуміння змісту понять дитина - сирота, дитина позбавлена батьківського піклування та безпритульна дитина. Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», «дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти» [9]. Останнє поняття окремо конкретизовано, і національне законодавство під категорією безпритульних дітей розуміє дітей «які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання» [9].

У національному законодавстві загалом виокремлюється два види дітей-сиріт: діти - сироти (біологічні сироти) та діти, позбавлені батьківського піклування (соціальні сироти) [1, с. 320]. Вважаємо, що необхідно ще більш детально розмежувати ці поняття і ввести категорію дітей-сиріт, які втратили батьків під час військових дій.

В умовах повномасштабного вторгнення Росії, після 24 лютого 2022 р. було прийнято ряд змін до чинного законодавства, які зокрема спрощували процедуру перетину кордону неповнолітніми та дітьми-сиротами. Так, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №166 від 28.02.2022 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України», під час воєнного стану, діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування зможуть виїхати закордон за спрощеною процедурою [4].

Закон передбачає, що спрощена процедура поширюється на:

- дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18 років, та перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування,

- дітей, які не досягли 18 років, не мають статусу дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, але перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування,

- дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, які не досягли 18-річного віку.

Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають цілодобово в закладах різних типів, передбачена можливість виїзду за кордон під час надзвичайного або воєнного стану за наявності лише:

1. Паспорт громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта) або документів, що містять відомості про особу, визнаних Держприкордонслужбою;

2. Наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України [8].

Такі діти можуть виїжджати за кордон у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи.

Діти, які не мають статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, але перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування, а також для дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, також потрібні лише два документи для перетину кордону під час надзвичайного або воєнного стану:

1. Паспорт громадянина України або свідоцтво про народження дитини (за відсутності паспорта), або документи, що містять відомості про особу, визнані Держприкордонслужбою;

2. Один з наступних документів:

- наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України,

- рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації про виїзд дітей за межі України,

- рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації або наказ служби у справах дітей про влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя [8].

Характерно, що не залежно від статусу дитини, неповнолітні повинні перетинати кордон тільки у супроводі супроводжуючого. Останні, зобов'язані протягом одного робочого дня поставити дітей на консульський облік у консульській установі України в країні перебування. Консульська установа протягом одного робочого дня зобов'язана через МЗС поінформувати Нацсоцслужбу про постановку дітей на консульській облік [4].

Важливим питанням, що актуалізувалося в умовах війни стала можливість всиновлення чи взяття під опіку дітей-сиріт. В публічному просторі поширюється інформація про заборону здійснення відповідних дій в умовах війни, однак українське законодавство, що регулює процедуру усиновлення змін не зазнало. Єдине обмеження полягає в тому, що усиновлення дітей, які перебувають на території України, провадиться лише в тих регіонах, де немає воєнних дій та працюють державні органи влади України і тільки по відношенню до тих дітей щодо яких вдалося встановити обставини життя їх батьків або інших родичів [14]. Відповідно, варто не піддаватися емоційним спекуляціям і керуватися виключно інтересами дитини, які забезпечуються нормами чинного законодавства, що регулюють питання усиновлення.

Загалом, процедура усиновлення на час воєнного стану не змінювалася і не набувала жодних інших форм, в тому числі ні спрощення ні ускладнення. Згадана процедура відбувається на загальних підставах і у відповідності до Сімейного Кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №905 від 08.10.2008 року, якою затверджено «Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей».

Чинне законодавство визначає, що основними чинниками, що «ускладнюють» процедуру усиновлення, є знову ж таки норма про інтереси дитини, а тому інституції, що відповідають за процедуру усиновлення відмовляють в усиновленні коли:

• «є надія на успішний розшук і возз'єднання сім'ї в найкращих інтересах дитини,

• ще не минув розумний період (зазвичай принаймні два роки), протягом якого були зроблені всі можливі кроки для розшуку батьків або інших членів сім'ї, що вижили» [14].

Усі інші вимоги стосуються осіб, що виявили бажання усиновити дитину.

Наразі, з огляду на воєнний стан, основними чинниками, що ускладнюють процедуру усиновлення є наступні:

• «в окремих регіонах, де відбуваються активні бойові дії, служби у справах дітей та суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в цих регіонах не можливо організувати процес усиновлення.

• в умовах воєнного стану, коли люди можуть перебувати в облозі без зв'язку, у полоні або у лікарні із пораненнями різної складності, вкрай тяжко встановити обставини життя батьків чи інших родичів дитини.

• в умовах воєнного стану особи, які хочуть усиновити дитину, не завжди матимуть можливість зібрати необхідні документи, підтвердити наявність житла та постійного доходу й створити для дитини належні умови для виховання та розвитку» [14].

Ну і завершальною проблемою, що в умовах війни набуває першочергового значення - є інформаційна політика держави у сфері забезпечення процедури усиновлення чи взяття під опіку. Власно, ключовою є потреба у зруйнуванні міфу, що в умовах воєнного стану заборонено всиновлювати дітей. Цей міф появився внаслідок активного заклику в соціальних мережах терміново всиновлювати дітей, яких евакуювали з районів бойових дій на Західну Україну.

Позитивом можна вважати те, що в сучасних умовах існує активна участь органів державної влади в дотриманні прав дітей-сиріт. Окрім того, активно діють міжнародні інституції, зокрема Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) [17], яке реалізує в Україні програму «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Власне USAID підготували цінні інформаційні матеріали стосовно процедури усиновлення в умовах воєнного стану. З матеріалами програми можна ознайомитися на офіційній інтернет-сторінці установи [15].

Закономірно, що говорячи про дії держави спрямовані на забезпечення прав дітей - сиріт реалізовувалися по різному в мирний час і час війни. Однак, загалом, можна погодитися з думкою П. Прокопенко, що «існуючий в державі механізм не може повністю усунути проблему соціального сирітства в Україні, можливо тільки здійснити заходи щодо його профілактики шляхом проведення профілактичної роботи серед населення та забезпечення реалізації взятих державою зобов'язань щодо повного державного забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» [11, с. 32]. Воєнні дії, починаючи з 2014 р. стали однією із ключових факторів впливу на зростання числа дітей-сиріт, відповідно існуючі соціальні фактори відійшли на другий план.

Висновки. Таким чином, дотримання прав дитини є основоположним завданням держави та громадянського суспільства. Особливо актуалізується ця проблема в умовах війни, коли дитина завжди є найменш захищеною. Статистичні відомості про кількість дітей, що осиротіли внаслідок війни (починаючи з 2014 року), кількість дітей, що насильно вивезені на територію Росії, внутрішнє переміщення дітей-сиріт з територій де ведуться бойові дії, свідчить про гостроту проблеми і необхідність консолідації суспільства для вирішення цієї проблеми. З одного боку держава, а з іншого громадянське суспільство мають вжити заходів для дотримання прав дитини, гарантування їм безпеки й по можливості пошуку нової сім'ї. Першочерговим завданням держави, окрім гарантування прав дітей-сиріт, є ведення активної інформаційної політики спрямованої на розвінчування міфу про неможливість усиновлення чи взяття під опіку дітей-сиріт в умовах воєнного часу, адже здорова і повноцінна сім'я, це основне місце де дитина стає повноцінним членом суспільства

Список використаних джерел

правовий дитина сирота війна

1. Боднарчук О.І. Ефективність нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 73. С. 316-321.

2. В Україні зросла кількість осиротілих дітей. URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/09/08/novyna/suspilstvo/ukrayini-zrosla-kilkist-osyrotilyx - ditej.

3. Геноцид дітей України: для чого Росія їх вивозить, чому всиновлює, які шанси їх повернути. URL: https://life.liga.net/istoriyi/article/genotsid-detey-ukrainy-dlya-chego-rossiya-ih-vyvozit-pochemu-usynovlyaet-kakie-shansy-vernut.

4. Державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. URL: https://cutt.ly/wJitOjP.

5. До Росії насильно вивезли понад 400 тисяч українців, зокрема 84 тисячі дітей - Денісова. URL: https://zmina.info/news/denisova-do-rosiyi-nasylno-vyvezly-402-tysyach-ukrayincziv-zokrema-84-tysyachi-ditej/.

6. Кузьмін В.В. Теоретичний аналіз проблеми інтеграції у суспільства дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: соціально-психологічний аспект. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти, 2017. №1. С. 3-8.

7. Потопахіна О.М. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: поняття та види. URL: http://sn-jurid.crimea.edu/arhiv/2010/uch_23_2law/016_potopahina.pdf/.

8. Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України: постанова Кабінету міністрів України №264 від 12 березня 2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2022-%D0% BF#Text.

9. Про охорону дитинства: Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, №30, Ст. 142. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/2402-14#Text.

10. Прокопенко О.С. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в Україні. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 2018. 4 (8), Vol. 2. С. 9-15.

11. Прокопенко О.С. Державна політика щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія: Державне управління. 2017. Т. 305. Вип. 293. С. 29-33.

12. Росіяни незаконно вивезли 181 тисячу українських дітей - омбудсмен. URL: https://suspilne.media/234957-rosiani-nezakonno-vivezli-181-tisacu-ukrainskih-ditej - ombudsmen/.

13. Станом на ранок 28 травня з початку вторгнення рф в Україні загинуло 242 дитини, постраждало - 440. URL: https://ombudsman.gov.ua/uk/news_details/stanom-na - ranok-28-travnya-z-pochatku-vtorgnennya-rf-v-ukrayini-zaginulo-242-ditini-postrazhdalo - 440.

14. Усиновлення та тимчасове влаштування дітей в умовах воєнного стану. URL: https://helsinki.org.ua/articles/usynovlennia-ta-tymchasove-vlashtuvannia-ditey-v-umovakh - voiennoho-stanu/.

15. Усиновлення та тимчасове влаштування дітей в умовах воєнного стану. URL: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2022/03/usynovlennya_PBD_A4.pdf

16. Чеховська І. В. Державна сімейна політика в Україні: теорія та практика реалізації. Кам'янець-Подільський, ТОВ «Друкарня «Рута», 2013. 736 с.

17. USAID Ukraine. URL: https://www.usaid.gov/ukraine.

References

1. Bodnarchuk, O.I. (2014). Efektyvnist normatyvno-pravovykh aktiv u sferi zakhystu prav ditei-syrit ta ditei, pozbavlenykh batkivskoho pikluvannia [Effectiveness of normative legal acts in the field of protection of the rights of orphans and children deprived of parental care]. Aktualniproblemy derzhavy iprava, 73, pp. 316-321. (in Ukrainian).

2. The number of orphaned children has increased in Ukraine. Retrived from: https://www.slovoidilo.ua/2021/09/08/novyna/suspilstvo/ukrayini-zrosla-kilkist-osyrotilyx - ditej. (in Ukrainian).

3. Genocide of children of Ukraine: why Russia takes them out, why adopts, what are the chances to return them] Retrived from: https://life.liga.net/istoriyi/article/genotsid-detey - ukrainy-dlya-chego-rossiya-ih-vyvozit-pochemu-usynovlyaet-kakie-shansy-vernut. (in Ukrainian).

4. State support for orphans and children deprived of parental care] Retrived from: https://cutt.ly/wJitOjP. (in Ukrainian).

5. More than 400,000 Ukrainians were forcibly deported to Russia, including Denisov's 84,000 children] Retrived from: https://zmina.info/news/denisova-do-rosiyi-nasylno-vyvezly - 402-tysyach-ukrayincziv-zokrema-84-tysyachi-ditej/. (in Ukrainian).

6. Kuzmin, V.V. (2017). Teoretychnyi analiz problemy intehratsii u suspilstva ditei-syrit ta ditei, pozbavlenykh batkivskoho pikluvannia: sotsialno-psykholohichnyi aspekt [Theoretical analysis of the problem of integration into society of orphans and children deprived of parental care: socio-psychological aspect]. Aktualni problemy pedahohiky, psykholohii ta profesiinoi osvity, 1, pp. 3-8. (in Ukrainian).

7. Potopakhina, O.M. Sotsialnyi zakhyst ditei-syrit ta ditei, pozbavlenykh batkivskoho pikluvannia: poniattia ta vydy [Social protection of orphans and children deprived of parental care: concepts and types]. Retrived from: http://sn-jurid.crimea.edu/arhiv/2010/uch_23_2law/016_potopahina.pdf/. (in Ukrainian)

8. On amendments to the Rules of crossing the state border by citizens of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine №264 (2022, March 12). Retrived from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2022-%D0% BF#Text. (in Ukrainian)

9. On the protection of childhood: Law of Ukraine. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2001, 30, st.142. Retrived from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text. (in Ukrainian)

10. Prokopenko, O.S. (2018). Sotsialny zakhyst dite-syrit ta ditei pozbavlenykh batkivskoho pikluvannia v Ukraini [Social protection of orphans and children deprived of parental care in Ukraine]. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 4 (8), Vol, 2, pp. 9-15. (in Ukrainian)

11. Prokopenko, O.S. (2017). Derzhavna polityka shchodo sotsialnoho zakhystu ditei-syrit ta ditei, pozbavlenykh batkivskoho pikluvannia [State policy on social protection of orphans and children deprived of parental care]. Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu «Kyievo-Mohylianska akademiia»». Seriia: Derzhavne upravlinnia. Series: Public Administration, vol. 305, Vyp. 293, pp. 29-33. (in Ukrainian)

12. The Russians illegally removed 181,000 Ukrainian children - the ombudsman. Retrived from: https://suspilne.media/234957-rosiani-nezakonno-vivezli-181-tisacu-ukrainskih-ditej-ombudsmen/. (in Ukrainian)

13. As of the morning of May 28 since the beginning of the Russian invasion in Ukraine, 242 children died and 440 were injured. Retrived from: https://ombudsman.gov.ua/uk/news_details/stanom-na-ranok-28-travnya-z-pochatku - vtorgnennya-rf-v-ukrayini-zaginulo-242-ditini-postrazhdalo-440. (in Ukrainian)

14. Adoption and temporary placement of children in martial law. Retrived from: https://helsinki.org.ua/articles/usynovlennia-ta-tymchasove-vlashtuvannia-ditey-v-umovakh - voiennoho-stanu/. (in Ukrainian)

15. Adoption and temporary placement of children in martial law. Retrived from: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2022/03/usynovlennya_PBD_A4.pdf. (in Ukrainian)

16. Chekhovska, I.V. (2013). Derzhavna simeina polityka v Ukraini: teoriia ta praktyka realizatsii [State family policy in Ukraine: theory and practice of implementation]. Kamianets - Podilskyi, TOV «Drukarnia «Ruta», 736 p. (in Ukrainian)

17. USAID Ukraine. Retrived from: https://www.usaid.gov/ukraine. (in English)

Размещено на Allbest.ru