Концептуалізація державного управління в сфері бюджетної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ БЮДЖЕТНОЇ БЕЗПЕКИ

Свірко Світлана Володимирівна,

доктор економічних наук, здобувач

кафедри економічної безпеки,

публічного управління та адміністрування

м. Житомир

Анотація

В статті здійснено початкову концептуалізацію державного управління бюджетною безпекою. На підставі проведеного аналізу існуючих підходів до формування понять “державне управління”, “державне управління економічною безпекою”, з урахування авторського трактування “бюджетної безпеки” як стану фінансової захищеності сектору загального державного управління, що характеризується платоспроможністю та фінансовою стійкістю держави, як економічного суб'єкту, що надає можливість інституціональним одиницям вказаного сектору реалізовувати повноваження на виконання функцій держави максимально результативно та ефективно в умовах мінливого середовища, зовнішніх та внутрішніх загроз, запропоновано визначення поняття “державне управління бюджетною безпекою” як окремого напряму державного управління державною безпекою, в межах якого через сукупність органів державної влади та інших суб'єктів, діяльність яких повністю або частково спрямована на досягнення, підтримку, розвиток та захист бюджетної безпеки країни, здійснюється цілеспрямований керуючий вплив держави за для забезпечення функціонування та розвитку всіх її функціональних сфер. Авторський підхід дозволяє коректне трактувати власне поняття “державного управління бюджетною безпекою” як в межах науки про державне управління, так і державну безпеку в цілому та економічну, фінансову, бюджетну безпеки зокрема, а також акцентування на виключній ланцюгово -забезпечувальній ролі бюджетної безпека серед інших видів державної безпеки. На формування функціонального апарату державного управління бюджетною безпекою запропоновано розподіл функцій на загальні (базові та специфічні) та спеціальні, при цьому у складі базових виокремити загальноприйняті функції управління загалом (планування, прийняття рішень, мотивація, організація, комунікація, контроль), а в межах специфічних виділити наступні: інституційну, моніторингу, прогностичну, захисну, превентивну, регулюючу, профілактичну, діяльнісну, науково-пізнавальну. Реалізація на практиці запропонованого функціонального апарату дозволить надати чіткого прикладного векторного спрямування майбутнім механізмам державного управління бюджетною безпекою.

Ключові слова: бюджетна безпека, державне управління бюджетною безпекою, функції державного управління бюджетною безпекою

Abstract

Svirko Svitlana Volodymyrivna, Doctor of Economics, candidate of the Department of Economic Security, Public Administration and Administration, State University "Zhytomyr Polytechnic", Zhytomyr

CONCEPTUALIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION IN THE FIELD OF BUDGET SECURITY

The article conceptualizes the initial conceptualization of public administration of budget security. Based on the analysis of existing approaches to the formation of the concepts of "public administration", "public economic management", taking into account the author's interpretation of "budget security" as a state of financial security of the general government sector, characterized by solvency and financial stability of the state as an economic entity. In order to enable the institutional units of this sector to exercise their powers to perform state functions as effectively and efficiently as possible in a changing environment, external and internal threats, it is proposed to define the concept of “public budget security management” as a separate area of public security management. a set of public authorities and other entities whose activities are fully or partially aimed at achieving, maintaining, developing and protecting the budget security of the country, is a purposeful management influence of the state to ensure the function and development of all its functional areas. The author's approach allows to correctly interpret the concept of "public administration of budget security" both within the science of public administration and public security in general and economic, financial, budgetary security in particular, as well as emphasizing the exclusive chain-supporting role of fiscal security among other types state security.For the formation of the functional apparatus of state budget security management, the division of functions into general (basic and specific) and special is proposed, with the basic functions of general management (planning, decision-making, motivation, organization, communication, control), and within specific highlight the following: institutional, monitoring, prognostic, protective, preventive, regulatory, preventive, activity, scientific and cognitive. Implementation in practice of the proposed functional apparatus will provide a clear applied vector direction for future mechanisms of public administration of budgetary security.

Keywords: budgetary security, public administration of budgetary security, functions of public administration of budgetary security

Постановка проблеми

Сучасні тенденції розвитку суспільства, обрання Україною вектору на євроінтеграцію, складна політико-економічна ситуація в країни потребує пошуків нових механізмів державного управління в цілому та управління державною безпекою зокрема. Вагомим, і подекуди, визначальним напрямом останнього виступає державне управління бюджетною безпекою. Втім, попри визначальну забезпечувальну роль бюджетної безпеки по відношенню до всієї сукупності інших видів та підвидів державної безпеки, питання державного управління бюджетної безпеки залишаються абсолютно не дослідженими. Такий стан речей слід визнати вкрай неприйнятним, оскільки ігнорування проблем бюджетної безпеки сьогодні поставить у майбутньому під загрозу існування країни загалом. Розбудова реальних дієвих механізмів, процедур та правил не можливе без науково-обґрунтованого базису, який перед усім полягає в термінологічній ідентифікації власне поняття “державне управління бюджетною безпекою”, визначені його функцій та завдань.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питання державного управління у різні часи розглядали такі вчені як: В. Авер'янов, Г. Атаманчук, В. Князєв, В. Бакуменко, В. Луговий, Ю. Сурмін, О. Оболенський, Н. Нижник, Н. Виноградова та інші. Проблематику теорії та практики економічної безпеки опановували вчені: В.Горбулін, О.Власюк, А.Качинський, Г.Ситник, Семенченко, Я.Жаліло, А.Сухоруков, О.Шнипко, В.Мунтіян, В.Шлемко, Кириленко, З.Варналій, Г.Пастернак-Таранушенко, В.Сенчагов, М.Коваленко, О.Користін, В.Нижник, Н.Абелгузин, В.Богомолов, Я.Чернятевич. Опрацювання питань державного управління економічною безпекою присвячені праці З. Гбур, Завгородньої, Т.Іванової, Н.Ткачової, П.Дмитрука, В.Котковського, А.Плакіди. Напрям науки про державне управління бюджетною безпекою був представлений поодинокими працями: А.Кулінської, Т.Луцик-Дубової, Н.Залізко, Т.Яковенко.

Попри значні здобутки у сфері державного управління економічною безпекою та певні здобутки в сфері державного управління фінансовою безпекою, питання державного управління бюджетною безпекою залишилась вкрай не розвинутими. Зазначене потребує проведення системного наукового дослідження в сфері державного управління бюджетною безпекою, яке пропонується розпочати з його концептуалізації.

Мета статті - опрацювати зміст поняття “державне управління бюджетною безпекою” та визначити функції та завдання державного управління бюджетною безпекою.

Виклад основного матеріалу

Понятійний апарату будь-якої науки є основою його надбудови теоретично-прикладного характеру; саме науково - обґрунтований тезаурус дозволяє сформувати чітке бачення предмету, об'єктів, суб'єктів, місця, ролі, чинників, сфер спливу та орієнтирів подальшого розвитку в межах будь-якого спрямування дослідження.

Фрагментарні дослідження в сфері державного управління бюджетною безпекою не надали результатів у вигляді такого тезауруса, а тому пропонується розпочати його формування з поняття “державне управління бюджетною безпекою”, яке на сьогодні загалом відсутнє. Розпочнемо його з визначення власне поняття “державне управління”, яке на сьогодні вчені трактують досить різнобарвно:

• «виконавчо-розпорядча діяльність органів державної виконавчої влади, котра виявляється у безпосередньому повсякденному і оперативному впливові на різноманітні суспільні відносини у країні» [1, с.213];

• «практичний, організуючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з метою її впорядкування, збереження або перетворення, який спирається на її владну силу» [2, с.38];

• «особливий та самостійний різновид діяльності держави, що здійснює окрема система спеціальних державних органів - органів виконавчої влади» [3, с.6];

• «специфічна діяльність держави, що дістає вияв у функціонуванні її органів, які безперервно, планомірно, владно і в рамках правових установлень впливають на суспільну систему з метою її вдосконалення відповідно до державних інтересів» [4, с.16];

• «діяльність всіх державних органів з врегулювання суспільних відносин, організацію всіх сторін життя суспільства» [5, с.483];

• «самостійного виду державної діяльності, що має підзаконний, виконавчо- розпорядчий характер органів (посадових осіб) щодо практичної реалізації функцій та завдань держави у процесі регулювання економічною, соціально- культурною та адміністративно-політичною сферами» [6, c.162-163];

• «внутрішньо-організаційну діяльність державних органів, спрямовану на регулювання суспільних відносин у різних сферах державної політики з метою задоволення соціально-економічних, політичних та інших інтересів»[7, c.12];

• «виконавча діяльність держави, що здійснюється органами державного управління чи виконавчим апаратом основною ціллю державного управління є забезпечення і реалізація норм законів» [8, с.8];

• «виконавча і розпорядча діяльність органів державної влади [9, с.5];

• владна організуюча діяльність виконавчо -розпорядчих органів державного управління» [10, с.19];

• «способом реалізації державною владою розпорядчо-дозвільних функцій, спрямованих на виконання законів, інших нормативно -правових актів та політичних рішень» [11, с.19];

• «самостійний вид державної діяльності, що має організуючий, виконавчо- розпорядчий, підзаконний характер, особливої групи державних органів (посадових осіб) щодо практичної реалізації функцій та завдань держави в процесі повсякденного і безпосереднього керівництва економічним, соціально- культурним та адміністративно-політичним будівництвом» [12, с.261];

• «видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод» [13];

• «ключовий вид соціального управління, який полягає у здійсненні державою, її органами владно-організаційного впливу на суспільні відносини і процеси в економічній, соціально-культурній та адміністративно-політичних сферах» [14, c.203];

• «спосіб функціонування і реалізації державної влади з метою становлення й розвитку держави» [15, c.23];

• «вид соціального управління, а саме - організуючого впливу з боку носіїв державно-владних повноважень (тобто певної групи органів державної влади) на суспільні відносини і процеси з метою їх упорядкування, координації та спрямування шляхом різного роду виконавчих і розпорядчих дій на виконання законів та інших правових актів держави та щодо практичної реалізації функцій та завдань держави у цілому» [16, c.30-31];

Опрацювання представлених підходів до визначення поняття «державне управління» дало можливість здійснити таке їх узагальнення (рис. 1)

Рис. 1 Багатовекторні трактування поняття “державне управління